Лекція №1 Тема: Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек 



Сторінка9/9
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.53 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

До табельних медичних засобів індивідуального захисту належать: аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) та перев’язувальний пакет індивідуальний (ППІ).

АІ-2 містить комплекс препаратів, що запобігають впливу на людину іонізаційного випромінювання, СДОР, протибактеріальні засоби, ліки для профілактики шоку та ранової інфекції.

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) призначений для часткової санітарної обробки та дегазації відкритих ділянок шкіри та одягу, що прилягає до них, у разі потрапляння на них СДОР у краплиннорідкому та туманоподібному стані, а також бактеріальних засобів. Пакет містить флакон з універсальним дегазатором отруйних речовин, до нього додаються 4 ватно-марлеві тампони. У зв’язку зі швидким всмоктуванням ФОС і деяких інших отруйних речовин та СДОР необхідно максимально скоротити час початку оброблення (бажано не пізніше 5 хв).

Пакет перев’язувальний індивідуальний (ППІ) для перевязування ран, опіків, а також для спинення деяких видів кровотечі. Він являє собою стерильний бинт з двома ватно-марлевими подушечками (одна фіксована на кінці бинта, інша – пересувна), які вміщені в герметичну упаковку.

5. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.



Медичний захист передбачає своєчасне надання допомоги потерпілим і лікування їх, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій. Для цього проводять такі заходи:

1. Планують і використовують сили й засоби органів охорони здоров'я незалежно від відомчої належності їх.

2. Розгортають у надзвичайних умовах потрібну кількість лікувальних закладів.

3. Своєчасно застосовують профілактичні медичні препарати.

4. Здійснюють контроль за харчовими продуктами, питною водою і джерелами водопостачання.

5. Завчасно створюють і підготовляють спеціальні формування.

6. Накопичують медичні засоби захисту, медичне та спеціальне майно і техніку.

7. Контролюють стан довкілля, санітарно-гігієнічну та епідеміологічну ситуацію.

8. Готують медичний персонал і проводять загальне медико-санітарне навчання населення.

Біологічний захист – це захист від біологічних засобів ураження, який включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захистпередбачає:

- своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

- запровадження режимів карантину та обсервації;

- необхідне знезаражування людей, тварин тощо;

- своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

- проведення екстреної та специфічної профілактики;

- дотримання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями та населенням.

Карантин – це система державних заходів, які включають режимні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарні і лікувально-профілактичні заходи, направлені на локалізацію і ліквідацію осередків бактеріального ураження.

Карантин (обсервація) вводиться наказом начальника цивільної оборони країни (області) після отримання попередніх результатів бактеріологічних досліджень із встановленням збудника інфекції

(Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру" № 1809-ІІІ від 08.06.2000, де визначаються завдання всім службам, які задіяні на ліквідації осередку особливо небезпечної інфекції).

Введення карантину супроводжується одночасним введенням режиму обсервації на всіх адміністративних територіях приблизно в радіусі 10 км.

Методичне керівництво з організації та проведення карантинних обсерваційних заходів в осередках особливо небезпечної інфекції (ОНІ) покладається на медичну службу, яка разом з виконанням заходів з медичного забезпечення попередньо встановлює принципи та вихідні положення з тактики дій служб цивільної оборони щодо локалізації та ліквідації осередку ОНІ, дає конкретні рекомендації з режиму, бере участь у контролі за проведенням карантинних заходів.

Карантин (обсервація) відміняється наказом начальника цивільної оборони України (області) не раніше ніж пройде термін інкубаційного періоду цього захворювання з моменту ізоляції останнього хворого і проведення заключної дезінфекції в осередку ураження.

Начальником карантину призначають представника адміністрації, заступником – епідеміолога від санітарно-епідеміологічної служби. Комендантську службу очолює представник служби охорони громадського порядку. Також призначають по одному представнику від служб цивільної оборони, які задіяні в ліквідації осередку ОНІ.

При запровадженні карантину передбачається:

- озброєна охорона всієї зони карантину;

- суворий контроль за в'їздом та виїздом населення і вивозом майна із зони карантину;

- заборона проїзду через осередок ураження автомобільного транспорту;

- створення обсерваторів та проведення заходів з обсервації осіб, що знаходились в осередку і вибувають за межі карантину;

- обмеження спілкування між окремими групами населення;

- встановлення протиепідемічного режиму для населення, роботи міського транспорту, роботи торговельної мережі і підприємств громадського харчування, об'єктів народного господарства залежно від епідемічної обстановки, що склалась, але який забезпечує їх безперервну роботу;

- забезпечення населення продуктами харчування і промисловими товарами першої необхідності з урахуванням правил протиепідемічного режиму;

- встановлення суворого протиепідемічного режиму роботи медичних закладів;

- проведення заходів із знезаражування об'єктів зовнішнього середовища, промислової продукції та санітарної обробки населення;

- переведення всіх об’єктів харчової промисловості на спеціальний технологічний режим роботи, який гарантує нешкідливість продукції, яку випускає об’єкт;

- проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики;

- раннє виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація;

- контроль за суворим виконанням населенням, підприємствами, міністерствами та відомствами встановлених правил карантину;

- проведення санітарно-просвітницької роботи.

При проведенні обсервації передбачаються:

- обмеження виїзду, в'їзду і транспортного проїзду всіх видів транспорту через зону обсервації;

- проведення знезаражування об’єктів зовнішнього середовища;

- активне виявлення хворих, їх ізоляція, госпіталізація;

- проведення санітарної обробки ураженого населення;

- проведення екстреної профілактики серед осіб, які були в контакті з хворими;

- посилення медичного контролю за проведенням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;

- посилення ветеринарно-бактеріологічного контролю за ураженими сільськогосподарськими тваринами і продукцією тваринництва;

- встановлення протиепідемічного режиму роботи медичних закладів.



Комендантська служба організовується для забезпечення ізоляції карантинної зони, щоб виключити винесення інфекції за її межі і зменшити передачу інфекції в осередку.

Озброєна варта забезпечується службою охорони громадського порядку разом з військовими підрозділами шляхом встановлення постів охорони по периметру осередку і цілодобового патрулювання.

Для контролю за здійсненням протиепідемічного режиму при в'їзді та виїзді населення, вивезенні вантажів розгортаються спеціальні формування – контрольно-пропускні пункти (КПП), до складу яких входять санітарно-контрольні пункти (СКП).

із зони карантину дозволяється вивозити різні вантажі за наявності документів про їх знезараження. Виїзд, вихід людей із зони карантину дозволяється особам за наявності в них документа про проходження обсервації. Ввіз вантажів у зону карантину (до передавально-перевантажувального пункту) здійснюється особами, які супроводжують вантажі, при суворому виконанні встановлених правил карантину.

У зону карантину безперешкодно допускаються формування цивільної оборони та окремі фахівці, направлені для проведення заходів з ліквідації осередків ураження, а також особи, які постійно проживають на території зони карантину, але виїхали з неї до встановлення карантину.



Санітарно-контрольний пункт призначається від санітарно-епідеміологічної служби і на нього покладається:

- перевірка посвідчень про проходження обсервації в осіб, які вибувають із зони карантину;

- перевірка документів про проведення вакцинації (за необхідності в осіб, які прибувають у зону карантину);

- в окремих випадках видача засобів термінової неспецифічної профілактики особам, які прибувають у зону карантину;

- медичний нагляд за особами, які супроводжують вантаж, транспортними бригадами, особовим складом КПП;

- виявлення інфекційних хворих серед осіб, які вибувають із зони карантину і які прибувають до неї, та їх ізоляція.

6..Медичне сортування та медична евакуація при НС

При НС після медичної розвідки, пошуку потерпілих має бути організоване медичне забезпечення. Воно включає допомогу, захист потерпілих, медичне постачання, проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.



Медичне сортування – це метод розподілу потерпілих на групи (категорії) за ознаками, які потребують однорідних лікувально-профілактичних і евакуаційних заходів залежно від конкретної обстановки. Основною метою медичного сортування є забезпечення своєчасного надання медичної допомоги потерпілим з подальшою їх евакуацією. Медичне сортування починається в осередку катастрофи чи аварії і продовжується на наступних етапах евакуації, а також при поступленні в лікувальний заклад. На основі загального огляду, опитування, ознайомлення з медичною документацією проводиться сортування. Розрізняють 2 види медичного сортування:

1) внутрішньопунктове;

2) евакуаційно-транспортне.

Внутрішньопунктове сортування проводиться в осередку НС з метою розподілу потерпілих на однорідні групи залежно від характеру ушкодження, ступеня тяжкості для прийняття адекватного рішення щодо надання медичної допомоги.

Евакуаційно-транспортне сортування проводиться з метою розподілу постраждалих на однорідні групи за черговістю евакуації, видом транспорту (автомобільний, залізничний та ін), положенням тіла у транспорті (сидячи, лежачи), видом евакуації (до профільної чи іншої лікарні) з урахуванням локалізації, характеру і тяжкості ушкодження. Ці питання вирішуються на основі діагнозу і прогнозу.

Під час сортування виділяють такі групи потерпілих:

1. Потребують надання першої медичної допомоги в першу чергу.

2. Потребують надання першої медичної допомоги в другу чергу.

3. Потребують виносу або вивозу в першу чергу.

4. Потребують виносу або вивозу в другу чергу.

5. Ходячі потерпілі.

аду.


Етап медичної евакуації – це сили і засоби медичної служби екстреної медичної допомоги, що розгорнуті для приймання потерпілих і хворих, надання їм медичної допомоги, лікування і підготовки до подальшої евакуації.

При катастрофах у мирний час першим етапом медичної евакуації, який призначений для надання долікарської і першої медичної допомоги, є лікувальні заклади, що збереглися. Перша медична допомога в осередку здійснюється зазвичай у вигляді само- та взаємодопомоги, а також рятувальниками, лікарсько-фельдшерськими бригадами. Перша медична та перша лікарська допомога належить до категорії догоспітального виду медичної допомоги, тому будь-які медичні формування не розгортаються. Догоспітальний етап спрямований на збереження життя потерпілого і транспортування його до лікувального закладу.

На першому етапі медичної евакуації застосовується така медична документація:

1. Первинна медична картка ураженого (хворого) у НС.

Вона має відривні сигнальні смуги. Цим досягається наступність у сортуванні між етапами евакуації.



2. Сортувальні марки. Вони слугують вказівкою, куди і в яку чергу направляють потерпілих. Цифри на марці (1,2) свідчать про черговість надання медичної допомоги або евакуації. Марки виготовляються зі щільного матеріалу і прикріплюються до одягу або носилок, на яких переносять потерпілих.

3. Історія хвороби заповнюється в лікувальному закладі. Є основним документом лікування.

4. Евакуаційний паспорт заповнюється на першому етапі медичної евакуації. Як і сортувальні марки є допоміжною документацією.

У лікувальному закладі розгортається приймально-сортувальне відділення.

Під час сортування використовують "вибірковий метод", тобто швидкий огляд усіх потерпілих, щоб за життєвими показниками (шок, асфіксія, кровотеча) надати допомогу. Після цього здійснюють сортування конвеєрним варіантом, при якому потерпілих попередньо оглядають медичні сестри, а після них лікар проводить цілеспрямований огляд.

При такому сортуванні виділяють 5 сортувальних груп:



1 група – потерпілі з украй тяжким станом, у яких ушкодження не сумісне з життям. Показане симптоматичне лікування у спеціально відведених палатах. Евакуації не підлягають. Таких потерпілих буде 20%.

2 група – ушкодження супроводжуються наростаючими розладами життєвих функцій, для усунення яких необхідна невідкладна допомога за життєвими показаннями. Без допомоги неможливий сприятливий прогноз. Ця група без стабілізації гемодинаміки і дихання тимчасово нетранспортабельна Таких потерпілих буде 20%.

3 група – потерпілі з тяжкими і середньої тяжкості ушкодженнями. Медична допомога надається у другу чергу, хоча не виключаються ускладнення, що можуть загрожувати життю. Прогноз відносно сприятливий. Таких потерпілих буде 20%.

4 група – потерпілі з легкими і середньої тяжкості ушкодженнями. Медична допомога та евакуація - у другу чергу.

Література:

В.С. Тарасюк, Г.Б. Кучанська Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності Підручник К.: ВСВ "Медицина" 2010 р.

І.В. Кочін, Г.О. Черняков, П.І. Сидоренко, В.Є. Букін, О.М. Савчук, В.М. Скороход Охорона праці та безпека життєдіяльності населення у надзвичайних ситуаціях К.: "Здоров'я" 2005

В.С. Джигирей, В.Ц. Жидецький Безпека життєдіяльності Львів "Афіша" 1999



Д.В. Зеркалов Навчальний посібник Безпека життєдіяльності К.: КПІ 2011








1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка