Лекція №1. Рослинні токсини. І їх дія на тваринний організм. Класи токсинів



Скачати 51.94 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір51.94 Kb.
Екологічна та радіаційна біохімія


  1. Лекція №1. Рослинні токсини. І їх дія на тваринний організм. Класи токсинів.

Екологічне значення алелопатії. Неглікозидні токсини рослин. Механізми біотрансформації, реакції коньюгації. Еколого-біохімічні взаємодії між рослинами та тваринами. Глікозидні токсини рослин. Механізми біотрансформації, реакції окиснення.


Конспект лекції

Токсини розподіляють на 2 великі групи: 1 – які містять нітроген, 2 – що не містять нітроген.

Перша група. Токсини, що містять нітроген. Серед таких токсинів розрізняють 7 основних груп: небілкові амінокислоти, цианогенні глікозиди, глюкозинолати, ізобутиламіди аліфатичних кислот, алкалоїди, пептиди, білки.

1 – понад 450. Приклади : 3,4-диоксифенілаланін – токсична для комах, менш для ссавців.

C6H3(OH)2CH2CH(NH2)COOH
У деяких рослинах вміст досягає 9%. Порушує активність тирозинази, що приймає участь у синтезі кутикули; канаванін – бобові, токсичний для ссавців, у деяких рослин до 10% сірої маси.


2 – понад 60. токсичні їх продукти розкладу, а саме ціаніста кислота, яка подавляє цитохромоксидазу дихального ланцюгу. Приклади: линамарин – льон,

амігдалін – мігдаль.




3 - понад 90. Токсичність пов’язана з виділенням ізотіоцианатів. У ссавців викликають захворювання – гіпертироідизм.

4 – виділенні із рослин сімейств складноцвіткових та рутових. Приклади – пелліторин, аффінін, ехінацеін, анациклін.



5 – понад 8000. приклади: анабазин, нікотин, коніін, стахідрин, атропін, морфін, кодеїн.




6- ріцин, афлотоксин, аманітин.

7 – ротенон, лимонне, госсипол.






  1. Лекція №2. Гормональні взаємодії між рослинами та тваринам. Гормони рослин.

Еколого-біохімічні основи внутришньовидової комунікації у тварин. Хеморегулятори, що впливають на хребетні тварини. Антиовіпозитанти. Вторинні метаболіти рослин, що накопичуються та використовуються тваринами. Приваблювані опилювачів.


У рослин містяться речовини, що впливають на плодовитість хребетних. Ряд таких речовин діють як полові гормони хребетних, також є група речовин, що пригнічує сперматогенез, викликають мутагенез, канцерогенез, та група речовин, що стимулює плодовитість фітофагів. Приклади – генистеин, формоононетин, ізофлаванеквол, кверцетин,


свайсонін, слафрамін, стеркулевая к-та, юглон, хлорогенова к-та, аквілід, аскорбінова к-та. Ці речовини мають екологічне значення, як регулятори чисельності популяції фітофагів у залежності від погодних умов, трофічного навантаження данної екосистеми.

Існують речовини рослинного походження, що інгібують відкладку яєць комах – антиовіпозитанти. Їх поділяють на контактні та дистальні (летючі). Приклади – цитраль, карвакрол, фарнезол, гераніол, евкаліптове масло.

Більшість вторинних метаболітів рослин накопичуються фітофагами і використовуються в подальтшомму як унікальне хімічне сирьї або готові речовини, важливі для комунікації тварин або захисту від консументів більш високого порядку. Приклади – каротіноіди, сітостерол, екдізони. Таке явище є свідоцтвом сумісної еволюції (коеволюції) рослин та тварин.



Речовини, що приймають участь у привабленні опилювачів називають атрактантами – до них відносяться пилок, нектар, масла та ольфакторні сигнали. Пилок містить до 30% білків, 15% вуглеводів, 10% ліпідів, також до складу входять каротиноїди і фллавоноїди. Нектар – 75% сахарів і 25% амінокислот. Масла декретуються специфічними органами – елайофорами. Ольфакторні сигнали – пахучі речовини – кадеін, фарнезіл, геранілгексаноат, евенол, ванилин, цинеол.




Лекція № 3. Феромони і захисні речовини тварин.
Екологобіохімічні взаємодії між тваринами. Внутрішньовидові. Феромони. Полові феромони. Феромони тривоги. Агрегацій ні феромони.

Такі взаємодії поділяють на дві групи: взаємодії між тваринами одного виду та взаємодії між тваринами різних видів. Для підтримки жизнєздатності популяцій, її воспроізводства суттєве значення має внутрішньовидова хімічна комунікація, яка існує і регулюється за допомогою феромонів. Феромони – це речовини, що виробляються і виділяються в оточуюче середовище живими організмами і які визивають специфічну відповідну реакцію у сприймаючої їх особі того ж біологічного виду. Серед феромонів виділяють дві групи: феромони-релізери, феромони-праймери. 1-ша визиває бистру поведінкову реакцію у реципієнтів (полові феромони, феромони тривоги, сліду, мєчення території); 2-га викликає довготривалі фізіологічні ефекти у реципієнтів (регулюючі приналежність особі до визначенної групи, речовини, що діють на строк появи полової зрілості у самок і самців). Полові – бомбікол,


афродізіакі, гептакозан, тринатрійфосфат. Феромони тривоги – метилциклогептани, мурашина к-та, бетаїн, гексаналь, ундеканон. Агрегаційні феромони – бревикомин, інсенол, амитинол, вербенол.




Перелік навчальної лiтератури
Дж. Харборн. Введение в экологическую биохимию. М. : Мир, 1985. 308 с.

П. Хочачка, Дж. Сомеро. Биохимическая адаптация. М. : Мир, 1988. 568 с.

Д.В. Парк. Биохимия чужеродных соединений. М. : Медицина, 1973. 287 с.

Ю.Б. Кудряшов. Радиационная биофизика. М.: Мир, 2004. 519 с.

Ю.Б. Кудряшов. Основы радиационной биофизики. М.: Мир, 1983. 304.с

Сорочан О.О. Біохімічні основи екотоксикології / Навч.посіб. – Д.: ТОВ ВКФ Оксамит-Текс, 2006. - 80 с




Індивідуальні завдання


  1. Екологічне значення алелопатії.

  2. Неглікозидні токсини рослин.

  3. Механізми біотрансформації, реакції коньюгації.

4. Еколого-біохімічні взаємодії між рослинами та тваринами.

5. Глікозидні токсини рослин.



6. Механізми біотрансформації, реакції окиснення.

  1. Еколого-біохімічні основи внутришньовидової комунікації у тварин.

  2. Класифікація рослинних токсинів.

  3. Механізми біотрансформації, реакції відновлення.

  4. Еколого-біохімічні основи комунікації у тварин різниз видів.

  5. Поняття аллелохемікб семіохемік, екзометаболіт.

  6. Механізми біотрансформації, реакції дегалогенізації.

  7. Стресові білки рослин.

  8. Механізм детоксикації фенолів фунгіцидів, гербіцидів.

  9. Вторинні метаболіти рослин і їх роль в адаптаційних процесах.

  10. Рослинні токсини. І їх дія на тваринний організм. Класи токсинів.

  11. Гормональні взаємодії між рослинами та тваринам. Гормони рослин.

  12. Феромони і захисні речовини тварин.

  13. Алелопатія.

  14. Метаболічна регуляція активності ферментів як механізм адаптації до зовнішнього середовища. Енантіостаз.

  15. Рівні регуляції ферментативної активності. Кінетичні параметри. Алостерія.

  16. Ферменти як захисні фактори. Захист від оксидативного стресу.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка