Лекція-1 Міжнародні економічні відносини в умовах ринкового господарства. Міжнародні економічні відносини



Сторінка1/10
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.79 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

  • Література


  1. Киреев. Международная экономика.

  2. Бураковський. Теорія міжнародної торгівлі.

  3. Линдерт. Экономика мирохозяйственных связей.

  4. Філіпенко, Рут. Міжнародна торгівля та інвестиції.

  5. Мишель Пебро. Международные экономические, валютные и финансовые отношения.

  6. МЭО/ под ред. Жукова.

  7. МЕВ/ під ред. Філіпенко.



  1. Лекція-1


Міжнародні економічні відносини в умовах ринкового господарства.

Міжнародні економічні відносини – це система господарських зв'язків між національними економіками окремих країн або відповідними суб'єктами господарювання.

МЕВ знаходять свій практичний вираз у:



  • Обміні товарів і послуг

  • Науково-технічних зв'язках

  • Валютно-фінансових та кредитних зв'язках

  • Інвестиційних зв'язках

  • Інформаційних зв'язках

Основою міжнародних економічних відносин є міжнародний поділ праці.



Форми міжнародних економічних відносин:

  1. міжнародна торгівля

  2. міжнародний рух капіталу

  3. міжнародний рух робочої сили

  4. міжнародні науково-технічні зв'язки

  5. міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини

  6. міжнародні інформаційні зв'язки

Міжнародний поділ праці є найвищою формою поділу суспільної праці. Ця форма, що переросла межі національних економік і веде до спеціалізації окремих країн на виробництві тих чи інших видів продукції і до взаємного обміну цими товарами.

На сучасному етапі міжнародний поділ праці відображає з одного боку – рівень інтернаціоналізації продуктивних сил суспільства, ступінь розвитку цих сил; з іншого боку – визначає процес глобалізації економічних зв'язків, формування об'єктивних основ інтернаціоналізації виробничих відносин.

Міжнародний поділ праці:



загальний

частковий

одиничний
Міжнародний поділ праці має такий пряв як:

  • спеціалізація

  • кооперація

Спеціалізація передбачає спеціалізацію окремих підприємств на виробництво товарів однієї галузі та спеціалізацію окремих вузлів, деталей.

Міжнародна спеціалізація та кооперація бувають:


  • міжгалузева

  • внутрішньогалузева

Міжнародна спеціалізація буває:



Предметна (випуск готової продукції)

По детальна/по вузлова (випуск вузлів, компонентів, деталей)

Технологічна (спеціалізація на окремих стадіях виробничого процесу)
МЕВ являються однією зі сфер ринкового господарства. Властивості:

  1. В основі знаходиться МПП та міжнародний обмін товарами і послугами, інформацією тощо.

  2. Суб'єкти МЕВ економічно відокремлені, а це об'єктивно веде до того, що МЕВ мають товарно-грошовий характер.

  3. В МЕВ діють закони попиту і пропозиції, а також закони вільного ціноутворення, а ці закони є основою ринкового господарства.

  4. Світові ринки, як і національні, характеризуються конкуренцією товарів та послуг між продавцями та покупцями.

  5. Міжнародна торгівля веде до існування світових товарних ринків, на них здійснюються операції купівлі-продажі товарів і послуг і ці операції носять системний характер.

  6. Існує світовий фінансовий ринок, функціонує міжнародна валютно-фінансова система.

  7. МЕВ мають власну інфраструктуру, мають власні інститути, що займаються регулюванням МЕВ.

Суб'єктами сучасних МЕВ є:



  1. міжнародні економічні організації

  2. регіональні економічні організації

  3. держава

  4. ТНК, підприємства, фірми

Рівні здійснення МЕВ:



  1. Міжнародний (мегарівень)

  2. Регіональний (метарівень)

  3. Державний (макрорівень)

  4. Підприємства (мікрорівень)

Властивості МЕВ на сучасному етапі:



Зростання взаємозалежності між економіками країн

Інтернаціоналізація виробництва, обміну, споживання

Транс націоналізація

Глобалізація

Регіоналізація
В 1995 році темпи зростання міжнародної торгівлі складали 10%. В 1999 році обсяг світового експорту у міжнародній торгівлі наблизився до 6 трл. доларів. Зміни в структурі міжнародної торгівлі: на середину ХХ століття 50% готової продукції і 50% сировини експортувалось закордон, зараз – 70% готової продукції і 30% сировини. Під впливом НТР і на основі одиничного поділу праці збільшилась товарна номенклатура міжнародної торгівлі – 30 млн. товарів. А також мала місце інтелектуалізація міжнародної торгівлі. В експорті промислово-розвинутих країн зросла питома вага високотехнологічної продукції (22% - США, Швейцарія; 15% - Німеччина, Франція).

Збільшилась міжнародна торгівля послугами. Її питома вага 21% в світовому експорті товарів та послуг. В 1998 році експорт послуг склав 1 трл. 400 млрд. доларів США (1970 рік – 80 млрд. доларів). В США на послуги припадає 40% експорту послуг, у Великобританії – 46%.

68% світової торгівлі припадає на промислово розвинуті країни, 32% - на країни, що розвиваються, 5% - на країни з перехідною економікою, 17% - НІК. З цих 68% на США припадає 12%, на Західну Європу – 40-42%
Транснаціоналізація МЕВ – це посилення інтеграційних процесів під впливом глобальних операцій ТНК (близько 50 тис. штук).

В міжнародній торгівлі 1/3 припадає на ТНК; 2/3 ПЗІ – відбуваються за рахунок ТНК. В 1998 році обсяг ПЗІ приблизився до 800 млрд. доларів; в 1995 році – 350 млрд. доларів. На долю ТНК промислово розвинутих країн. 2/3 експорту ПРК припадає на ТНК.

В 1998 році в світі нараховувалося 60 000 ТНК. Вони мали 508 тис. закордонних підприємств. Найбільшими корпораціями в світі у 1998 році були:

General Electric – загальні активи становили 304 млрд. доларів, із них 97,4 млрд. доларів.

Ford Motors – 275 млрд. доларів, закордонні активи 72,5 млрд. доларів.

Royal Dutch Shell – сумарні активи 115 млрд. доларів, закордонні активи – 70 млрд.

Серед цієї сотні лише 2 належать країнам, що розвиваються: Daewoo та Petroleo de Venezuela.




  1. Лекція-2

Класична теорія міжнародної торгівлі.

  1. Меркантилізм як предтеча класичної теорії міжнародної торгівлі. Модель Девіда Х'юма.

  2. Теорія абсолютних переваг Адама Сміта.

  3. Нація в умовах автаркії.

  4. Теорія порівняльних переваг Давіда Рікардо.


Міжнародна торгівля – це історично перша форма МЕВ. Теорія міжнародної торгівлі пояснює два питання: чому нації торгують між собою і який виграш вони мають.

Першою теорією, яка зробила великий крок в розвиток вчення про міжнародну торгівлю, був меркантилізм. Появі цієї теорії сприяли:



Великі Географічні відкриття, що привело до появи нових земель, колоній,

на нових землях було знайдено великі запаси золота;

на зміну феодальним відносинам в 17 столітті прийшли капіталістичні відносини.

В тих історичних умовах необхідна була теорія, яка б змогла пояснити можливість існування суспільства в умовах самозадоволення своїх потреб. Представники: Томас Ман, Уільям Петі, Жан Батіст Кольберт.



Постулати меркантилізму:

  1. Меркантилісти дотримувались статичного погляду на світ, який на їх думку має лише обмежену кількість багатства. Тому багатство однієї країни могло збільшуватись лише за рахунок іншої держави.

  2. Економічна система складається з 3-х секторів: виробничий сектор, сільськогосподарський сектор, колонії.

  3. Вирішальну роль серед усіх верств суспільства відіграють торгівці.

  4. Вирішальний фактор виробництва – праця (тобто меркантилісти були початківцями трудової теорії вартості).

  5. Багатство країни визначається обсягом грошей (золото, дорогоцінні вироби), які вона має, таким чином кожна нація має проводити таку економічну політику, яка б сприяла накопиченню золота, срібла та інших дорогоцінних металів.


Для зміцнення своїх позицій держава повинна:

підтримувати постійно позитивний торговельний баланс, тому що експорт забезпечує надходження золота в країну, що в свою чергу збільшує виробництво та зайнятість;

регулювати зовнішню торгівлю з метою обмежувати імпорт та збільшувати експорт;

обмежувати експорт з країни сировини та дозволяти імпорт дефіцитної сировини з метою підтримання низьких цін на експортну продукцію;

заборонити колоніям мати власні торговельні відносини з іншими країнами окрім метрополії.
Національна економіка функціонує в умовах неповної зайнятості, тому збільшення пропозиції грошей (приток золота в країну) сприяє не стільки інфляції, скільки зростанню рівня виробництва та зайнятості.

Меркантилістів критикують за те, що вони вважають зовнішню торгівлю “грою з нульовою сумою” – оскільки виграш однієї країни означає програш іншої, то загальна сума виграшів та програшів всіх країн дорівнює нулю.

Девід Х’юм поставив погляди меркантилістів під сумнів. По-перше, казав він, кількість золота та срібла не має вирішального значення для економічного розвитку країни. По-друге, в довготерміновому плані країна не може постійно мати позитивне сальдо торговельного балансу.

Девід Х’юм розробив модель “ціни золотопотоків”, яка ставить під сумнів можливість постійно позитивного торгового балансу. Ця модель мала декілька припущень:



  1. наявність прямої залежності між кількістю грошей в обігу та рівнем цін (пізніше ця теорія отримала назву кількісна теорія грошей);

  2. повна зайнятість в кожній країні;

  3. попит на торговельні товари еластичний по ціні;

  4. доскональна конкуренція на ринку товарів та факторів виробництва;

  5. національні валюти вільно обертаються в золото та навпаки.

  1. І країна має позитивне сальдо торгового балансу (X > Im)ІІ країна має негативне сальдо торгового балансу (X < Im)І етапЧистий приток золота, Відтік золота з країниІІ етап Зростання кількості грошей в обігуЗменшення грошової масиІІІ етапЗростання цін та зарплатиПадіння цін та зарплатиПадіння конкурентоспроможності, падіння експорту та збільшення імпортуПідвищення конкурентоспромож­ності, підвищення експорту та зменшення імпортуРезультатX = ImX = Im



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка