Л. М. Ткач Особливості перекладу наукових текстів Затверджено на засіданні Вченої ради академії як навчальний посібник



Сторінка7/7
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0.96 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Список рекомендованої літератури

1. Бондарчук Л.І. Культура ділового мовлення: Навчальний посібник. 2-е видання доповнене і перероблене. – Житомир: ПП «Рута», в-во «Волинь», 2008. – 244 с.

2. Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М. Фахова українська мова: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

3. Караванський С. Секрети української мови. 2-ге розширене вид. – Львів: БаК, 2009. – 344 с.

4. Українська ділова мова: практичний посібник на щодень / Укл.: М.Д.Гінзбург, І. О. Требульова, С.Д. Левіна; За ред. М.Д.Гінзбурга. – Харків: Торсінг, 2003. – 592 с.

5. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2010. – 696 с.


Додаток

Уживання українських науково-технічних термінів




Російський термін

Українські відповідники

Ведомый

1. Тяжний: той, якого тягнуть, якому надають рух

2. Керований: той, яким керують

ведомое зубчатое колесо

тяжне зубчасте колесо

ведомое устройство

керований пристрій

ведомый генератор

керований генератор

Ведущий

1. Тяговий: той, що тягне, надає рух

2. Провідний: найважливіший, головний, основний

3. Головний: той, що йде попереду, очолює

4. Керівний: той, що керує

ведущая машина в колонне

головна машина в колоні

ведущая организация

провідна установа

ведущая отрасль промышленности

провідна галузь промисловості

ведущая роль

провідна роль

ведущая шестерня

тягова шестірня

ведущее звено производства

провідна ланка виробництва

ведущее колесо

тягове колесо

ведущий вал

тяговий вал

ведущий специалист

провідний фахівець (спеціаліст)

токоведущая часть

струмовідна частина

Ветвь


1. Вітка:

а) ділянка кривої, колії;

б) в електротехніці – ділянка електричного кола, по елементах якої протікає один і той самий струм;

в) у програмуванні – ділянка програми, якій може бути передано керування в точці розгалужування;

г) у комп’ютерних мережах – шлях, що зв'язує два суміжні вузли та не має проміжних вузлів





2. Гілка:

а) у біології – невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав’янистої рослини;

б) окреме відгалуження, частина чого-небудь





3. Парость: лінія спорідненості у родоводі кого-, чого-небудь

бесконечная ветвь кривой

нескінченна вітка кривої

акустическая ветвь колебаний

акустична вітка коливань

ветвь власти

гілка влади

ветвь кривой

вітка кривої

ветвь нерва

гілка нерва

ветвь связи

вітка зв’язку

ветвь сети

вітка мережі

ветвь электрической цепи

вітка електричного кола

ветвь функции

вітка функції

восходящая ветвь

висхідна вітка (мат.); висхідна гілка (біол.)

нисходящая ветвь

низхідна (спадна) вітка (мат.)

низхідна (спадна) гілка (біол.)

оптическая ветвь колебаний

оптична вітка коливань

Взвешенный

1. Змулений:

той, що стосується стану, за якого тверді частинки речовини перебувають у рідині, не сполучаючись із нею, або цих твердих частинок;



2. Завислий:

той, що стосується стану, за якого тверді частинки речовини перебувають у газоподібному середовищі, не сполучаючись із ним, або цих твердих частинок






3. Зважений:

а) той, вагу якого визначили експериментально;

б) певним чином обчислена величина;

в) усебічно обдуманий, реалістичний



взвешенная сумма

зважена сума

взвешенное состояние

завислий стан (у газі)

змулений стан (у рідині)

концентрация взвешенных частиц (в газе / в воздухе)

концентрація завислих частинок (у газі / у повітрі)

средневзвешенная проба

середньозважена проба

средневзвешенное превыше­ние

середньозважене перевищення

Военный

1. Воєнний:

який стосується війни, пов’язаний з нею;



2. Військовий: який стосується війська, військовослужбовця

военная база

військова база

военная операция

воєнна операція

военное дело

військова справа

военное положение

воєнний стан

военное производство

військове виробництво

военное училище

військове училище

военный потенциал

воєнний потенціал

Гражданский

1. Громадянський:

а) який стосується правового статусу громадян у державі;

б) пов’язаний із громадянами;

в) властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства






2. Цивільний:

а) який стосується правових відносин (протилежний карному);

б) невійськовий;

в) нецерковний, світський



гражданская жизнь

цивільне життя

гражданская оборона

цивільна оборона

гражданская одежда

цивільний одяг

гражданская ответственность

цивільна відповідальність

гражданская позиция

громадянська позиція

гражданская правоспособность

цивільна правоздатність

гражданская служба

цивільна служба

гражданские свободы

громадянські свободи

гражданское мужество

громадянська мужність

гражданское правительство

цивільний уряд

гражданское право

цивільне право

Деление

1. Поділ: явище, дія, в тому числі над геометричними об’єктами




2. Ділення: математична операція над числами




3. Поділка: відстань між рисками на вимірювальній шкалі

административно-территориальное деление

адміністративно-територіальний поділ

вегетативное деление

вегетативний поділ

деление амплитуд на составляющие

поділ амплітуд на складники

деление атомных ядер

поділ атомних ядер

деление изотопов

поділ ізотопів

деление круга

поділ круга

деление отрезка

поділ відрізка

деление отрезка в данном отношении

поділ відрізка в даному відношенні

деление пополам

поділ навпіл

деление с остатком

ділення з остачею (мат.)

минутные деления (циферблата)

хвилинні поділки

нулевое деление (шкалы)

нульова поділка

осевое деление

осьова поділка

приближенное деление

наближене ділення (мат.)

Делитель

1. Подільник: прилад або пристрій для поділу чого-небудь




2. Дільник: у математиці:

а) число, на яке ділять інше число;

б) ціле число, на яке дане ціле число ділиться без остачі


делитель многочлена

дільник багаточлена

делитель мощности

подільник потужності

делитель напряжения

подільник напруги

делитель тока

подільник струму

Исключительно

1. Винятково: дуже, надзвичайно, особливо, не так, як усі

2. Виключно: лише, тільки

исключительно на основании специальных разрешений

виключно на підставі спеціальних дозволів

приглашения исключительно

для сотрудников фирмы



запрошення виключно для співро­бітників фірми

Исключительный



1. Винятковий:

а) який становить виняток із загальних правил; особливий, надзвичайний;



Исключительный


б) який нечасто трапляється, особливий, надзвичайний, феноменальний




2. Виключний:

а) який поширюється тільки на когось, щось;

б) притаманний тільки даній особі, предмету тощо; єдиний


исключительная компетенция

виключна компетенція

исключительная ситуация

виняткова ситуація

исключительная собственность

виключна власність

исключительное значение

виняткове значення

исключительные меры

виняткові заходи

исключительные обстоятельства

виключні обставини

исключительный случай

винятковий випадок

исключительный характер

винятковий характер

Исследовательский



1. Дослідний:

а) який стосується досліду, пов’язаний з науковим дослідженням;

б) призначений для проведення дослідів


2. Дослідницький:

який стосується дослідника, належний йому



аналитически-исследовательский метод

аналітично-дослідний метод

исследовательская лаборатория

дослідна лабораторія

исследовательская работа

дослідна робота

исследовательский инструментарий

дослідницький інструментарій

исследовательский подход

дослідницький підхід

исследовательский ум

дослідницький розум

исследовательский участок

дослідна ділянка

исследовательское мышление

дослідницьке мислення

Оборот

1. Оберт: повне коло чого-небудь навколо осі




2. Обертання: рух чого-небудь навколо осі

Оборот

3. Оборот:

а) повний повторюваний цикл у якому-небудь процесі;

б) грошові суми, одержувані від реалізації

товарів за певний відрізок часу;

в) у бухгалтерському обліку: валовий дохід або валовий обсяг продажу без жодних відрахувань





4. Обіг:

а) використання, вжиток;

б) характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці, грошей та інших об'єктів власності у формі купівлі-продажу; рух товарів та інших цінностей у суспільстві





5. Зворот:

а) бік, протилежний лицьовому;

б) у лінгвістиці: певний, характерний чим-небудь спосіб поєднання слів


банковский оборот

банківський оборот

валовой оборот промышлен­ного предприятия

валовий оборот промислового під­приємства

ввод продукции в оборот

уведення продукції в обіг

годовой оборот

річний оборот

грузооборот

вантажооборот

документооборот

документообіг

Объем



1. Об’єм: величина, що визначається довжиною, шириною і висотою, характеризує яке-небудь тіло із замкненою поверхнею та вимірюється в кубічних одиницях

2. Обсяг: розмір, величина, кількість



3. Ємність в обчислювальній техніці: характеристика запам’ятовувального пристрою, носія даних, каналу зв’язку тощо

атомный объем

атомний об’єм

объем взаимодействия

обсяг взаємодії

объем внешней и внутренней торговли

обсяг зовнішньої та внутрішньої торгівлі

объем выборки

обсяг вибірки

объем выпуска продукции

обсяг випуску продукції

объем данных

обсяг даних

объем документа

обсяг документа

объем документооборота

обсяг документообігу

объем заказа

обсяг замовлення

объем запоминающего устройства

ємність запам’ятовувального пристрою

объем знаний

обсяг знань

объем информации

обсяг інформації

объем испытаний

обсяг випробувань

объем капитальных вложений

обсяг капітальних вкладень

объем памяти

ємність пам’яті

объем перевозок

обсяг перевезень

объем помещения

об’єм приміщення

объем пробы

об’єм проби

объем программы

обсяг програми

объем производства

обсяг виробництва

Основание

Основание



1. Основа:

а) нижня, опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції тощо);

б) ґрунт, на якому закладається будівля, споруда;

в) головна складова частина чого-небудь;

г) джерело, база виникнення, роз­витку чого-небудь;

д) головна умова, запорука чого-небудь;

е) у хімії: сполука, що утворює з кислотами сіль і воду;

ж) у математиці: сторона геометричної фігури або площина геометричного тіла, перпендикулярна до їх висоти


2. Підвалина:

а) фундамент будови;

б) база, опора, основа чого-небудь;

в) наукові, ідеологічні основи, початкові положення, норми чого-небудь

3. Засновування / заснування:

а) започатковування чого-небудь;

б) будування / збудування, створювання: створення на основі чого-небудь, виходячи з чогось

4. Підмурок, підмурівок:

а) основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону тощо;

б) те, що становить основу або початок чого-небудь

5. Підстава:

а) нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди;

б) те головне, на чому базується, основується що-небудь;

в) те, чим пояснюють, виправдовують вчинки, поведінку тощо



азотистое основание

азотиста основа

бетонное основание

бетонна основа

в основании этой теории

у підвалинах цієї теорії

верхнее основание

верхня основа

год основания

рік заснування

грунтовое основание

ґрунтова основа

для этого нет никаких оснований

для цього немає (нема) ніяких (жодних) підстав

достаточное основание

достатня підстава

законные основания

законні підстави

искусственное основание

штучна основа

основание для предположения

підстава гадати

основание системы счисления

основа системи числення

основание сооружения

підвалина (підмурівок) споруди

основание степени

основа степеня

основание треугольника

основа трикутника

песчаное основание

піщана основа

Отношение


1.  Відносини:

зв’язки між ким-небудь (уживають щодо людей, суспільства, колективу тощо)






2. Стосунки: між людьми у процесі спілкування




3. Взаємини: взаємні стосунки між кимось, чимось; взаємозв'язок, взаємовплив




4. Відношення: взаємозв'язок між предметами, явищами




5. Ставлення: той або інший характер поводження з ким-, чим-небудь

арифметическое отношение

арифметичне відношення

брачные отношения

шлюбні відносини

быть в наилучших отношениях

бути в найкращих стосунках

договорные отношения

договірні відносини

дружественное отношение

дружнє ставлення

дружественные отношения

дружні стосунки (взаємини)

имущественные отношения

майнові відносини

кредитные отношения

кредитні відносини

международные отношения

міжнародні відносини

обратное отношение

обернене відношення

объемное отношение

об’ємне відношення

отношение амплитуд

відношення амплітуд

отношение к женщине

ставлення до жінки

отношение к природе

ставлення до природи

отношение к труду

ставлення до праці

отношение между спросом и предложением

відношення між попитом і пропонуванням

отношение подчинения

підрядне відношення

процентное отношение

процентне відношення

родовое отношение

родове відношення

товарно-денежные отношения

товарно-грошові відносини

торговые отношения

торговельні відносини

хорошее отношение к кому- либо

добре ставлення до кого-небудь

финансовые отношения

фінансові відносини

числовое отношение

числове відношення

экономические отношения

економічні відносини

Плотность



1. Щільність:

а) характеристика прилягання (розміщення) елементів на платі, даних на носіях тощо;

б) кількість злічених елементів в одиниці виміру ділянки їх розташування;

в) математичне поняття






2. Густина: загальна назва, сукупності питомих фізичних величин, які визначають відношенням якоїсь величини (маси, енергії тощо) до об’єму (площі, довжини), що займає речовина, енергія

критическая плотность

критична густина

объемная плотность

об’ємна густина

плотность вероятности

щільність імовірності

плотность вещества

густина речовини

плотность газа

густина газу

плотность данных

щільність даних

плотность движения

щільність руху

Поверхностный

1. Поверхневий:

розташований на поверхні чи неда­леко від неї, на невеликій глибині від поверхні землі тощо



2. Поверховий:

той, що не торкається суті справи



поверхностная волна

поверхнева хвиля

поверхностная пленка

поверхнева плівка

поверхностная плотность (электрического заряда, потока)

поверхнева густина (електричного заряду, потоку)

поверхностная плотность записи

поверхнева щільність запису

поверхностная сверхпроводимость

поверхнева надпровідність

поверхностная трещина

поверхнева тріщина

поверхностная электрическая проводимость

поверхнева електрична провідність

поверхностная энергия

поверхнева енергія

поверхностная эрозия

поверхнева ерозія

поверхностно-активное вещество

поверхнево-активна речовина

поверхностное впечатление

поверхове враження

поверхностное натяжение

поверхневий натяг

поверхностное сравнение

поверхове порівняння

поверхностное течение

поверхнева течія

поверхностное трение

поверхневе тертя

поверхностное электрическое сопротивление

поверхневий електричний опір

поверхностные воды

поверхневі води

поверхностные знания

поверхові знання

поверхностные явления

поверхневі явища

поверхностный заряд

поверхневий заряд

Полный

1. Повний:

а) у якому не має вільного місця, заповнений до краю;

б) який має в собі багато чого-небудь;

в) узятий у всьому обсязі; поданий повністю, не скорочений






2. Цілковитий:

а) який досяг вищого розвитку, межі;



б) який виявляється цілком; не частково

в полной безопасности

у цілковитій безпеці; цілком безпечно

в полной мере

повною мірою

в полном смысле слова

у повному розумінні (значенні) слова

в полную силу

на повну силу

дать полную свободу

дати цілковиту волю

полная взаимозаменяемость

повна взаємозамінність

полная изоляция обмотки

повна ізоляція обмотки

полная свобода выбора

повна свобода вибору

полная (совершенная) противоположность

цілковита протилежність

полная тишина

цілковита тиша

полная чаша

повна чаша

полная электрическая проводимость

повна електрична провідність

полное отражение

повне відбиття

полное сопротивление обратной последовательности

повний опір зворотної послідовності

полное торможение

повне гальмування

полное электрическое сопротивление

повний електричний опір

с полным основанием можно утверждать

є всі підстави стверджувати; з цілковитою певністю (цілком певно) можна стверджувати

Положение

1. Положення:

а) місце перебування, розташування, розміщення;






б) звід правил, законів тощо




2. Становище:

а) обставини, умови, у яких хтось, щось перебуває, міститься, живе;



б) місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині




3. Стан: те саме, що становище

бедственное положение

скрутне становище

в связи с создавшимся положением

у зв'язку зі становищем, що склалося

в сидячем положении

у сидячому положенні

взаимное положение

взаємне положення

включенное положение контактов

увімкнене положення контактів

военное положение

воєнний стан

географическое положение

географічне положення

горизонтальное положение

горизонтальне положення

господствующее положение

панівне становище

должностное положение

службове становище

зависимое положение

залежне становище

затруднительное положение

скрутне становище

имущественное положение

майнове становище

международное положение

міжнародне становище

Поступать / поступить



1. Діяти: робити / зробити (здійснювати / здійснити) що-небудь певним способом

2. Улаштовуватися (влаштовуватися) / улаштуватися (влаштуватися):

ставати / стати на роботу



3. Вступати / вступити:

зараховуватися / бути зарахованим до навчального закладу, громадської організації тощо






4. Надходити / надійти:

приходити / прийти на місце призначення, доставлятися куди-небудь (надіслане, повідомлене, передане)





5. Переходити / перейти:

ставати / стати власністю іншого, потрапляти / потрапити в розпорядження, під контроль кого-небудь






6. Чинити / учинити (вчинити):

робити / зробити що-небудь, здійснювати / здійснити що-небудь



поступать благородно с кем- либо

поводитися шляхетно (благородно) з ким-небудь

поступать / поступить в институт (университет)

вступати / вступити до інституту (університету)

поступать / поступить в обращение

надходити / надійти в обіг

поступать / поступить в подчинение

підпорядковуватися / підпорядкуватися

поступать / поступить в продажу

надходити / надійти в продаж

поступать / поступить в собственность

переходити / перейти у власність

поступать / поступить в соответствии с законом

діяти (чинити / учинити) відповідно до закону

поступать / поступить на

работу


улаштовуватися / улаштуватися на

роботу


поступать / поступить на реализацию

надходити / надійти в реалізацію

поступать / поступить на содержание

переходити / перейти на утримання

поступать / поступить под

опеку


переходити / перейти під опікування (опіку)

поступать / поступить соразмерно со своими возможностями

чинити / учинити відповідно до своїх можливостей

поступать / поступить честно

чинити / учинити чесно

поступило заявление

надійшла заява

поступило предложение

надійшла пропозиція

поступить благородно

вчинити шляхетно (благородно)

Потенциальный

1. Потенційний: можливий, той, що може виявлятися за певних умов




2. Потенціальний: той, що стосується потенціалу

потенциальная возможность

потенційна можливість

потенциальная значимость

потенційна значущість

потенциальная осуществимость

потенційна здійсненність

потенциальная разрешающая способность

потенційна роздільна здатність

потенциальная ценность

потенційна цінність

потенциальная энергия

потенціальна енергія

потенциально опасный объект

потенційно небезпечний об’єкт

потенциальное поле

потенціальне поле

потенциальный ареал

потенційний ареал

потенциальный барьер

потенціальний бар’єр

потенциальный рынок

потенційний ринок

Предел


1. Границя:

а) у математиці – одне з основних понять, яке означає, що певна змінна в процесі, що розглядається, необмежено наближується до якого- небудь сталого значення.



Примітка. Через поняття границя визначають такі основні математичні поняття, як: неперервність, похідна, інтеграл;

б) просторова або часова межа чого-небудь, через яку не можна переступити;

в) останній, крайній ступінь вияву чого-небудь;

г) найбільше або найменше значення певної величини, за якого ще відбувається певне явище (процес).



Примітка. У цьому значенні вживається також термін межа. Але границя – це межа, через яку не можна переступати



2. Межа:

а) те, що відділяє що-небудь від чогось, лінія поділу, розрізнення яких-небудь явищ, об’єктів тощо;

б) допустима норма чого-небудь дозволеного;

в) останній, крайній ступінь вияву чого-небудь;



г) значення якої-небудь величини, за яке вона, взагалі кажучи, не повинна виходити

бесконечный предел

нескінченна границя

верхний предел интегрирования

верхня межа інтегрування

возрастной предел

вікова межа

правый предел

права границя

предел выносливости

границя витривалості

предел дозы

межа дози

предел желаний

межа (верх) бажань

предел измерений

межа вимірів

предел коррозионной выносливости (усталости)

границя корозійної втоми

предел обнаружения

межа виявлення

предел огнестойкости

границя вогнетривкості

предел отношений

границя відношень

предел ошибки

межа помилки

предел переменной

межа змінної

предел пластичности

границя пластичності

предел погрешности

межа похибки

предел последовательности

границя послідовності

Расход

1. Витрата: обсяг використаних ресурсів, як правило, в одиницю часу

2. Видаток: у бухгалтерії – кошти, витрачені чи необхідні для того, щоб здійснити щось




3. Витрати: гроші, кошти тощо, витрачені на щось

базовая норма расхода

базова норма витрат

бессметные расходы

безкошторисні витрати

ввести в расходы кого

призвести до витрат кого

внебюджетные расходы

позабюджетні витрати

внести в расход

занести на видаток (бухг.)

организационные расходы

організаційні витрати

полезный расход сырья и материалов

корисна витрата сировини та матеріалів

производственные расходы

виробничі витрати

приход и расход

прибуток і видаток (бухг.)

расход горючего

витрата пального

расход жидкости

витрата рідини

расходы государственного бюджета

видатки державного бюджету

расходы (затраты, издержки) по страхованию

витрати на страхування

сверхсметные расходы

надкошторисні витрати

сметные расходы

кошторисні витрати

списать в расход

списати на видаток (бухг.)

текущие расходы

поточні витрати

транспортные расходы

транспортні витрати

удельный расход воздуха

питомі витрати повітря

Слой

1. Шар:

а) однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі;



б) однорідна за якоюсь ознакою частина чого-небудь

2. Верства: соціальне угруповання

абсорбционный слой

абсорбційний шар

внешний слой

зовнішній шар

защитный слой

захисний шар

изолирующий слой

ізолювальний шар

культурный слой

культурний шар

неимущие слои населения

незаможні верстви населення

общественный слой

суспільна верства

пограничный слой

примежовий шар

приземной слой

приземний шар

слои населения

верстви населення

слой оксида

шар оксиду

слой, нанесенный напылением

шар, нанесений напиленням

слой распределенной обмотки

шар розподіленої обмотки

социальный слой

соціальна верства

средние слои (населения)

середні верстви (населення)

фильтрующий слой

фільтрівний шар

Случай

1. Випадок:

а) те, що сталося / трапилося (звичайно несподівано);

б) обставини, стан речей, ситуація


2. Нагода: зручний, слушний момент

в большинстве случаев

здебільшого; у більшості випадків

в любом случае

у будь-якому разі

в общем случае

загалом; узагалі

в отдельных случаях

в окремих випадках

в предельном случае

у граничному випадку

в случае Вашего согласия

якщо Ваша згода;

якщо Ви будете згодні (згідні);



у разі Вашої згоди

в случае необходимости

якщо (коли) буде треба; якщо (коли) буде (є) потреба; за потреби; у разі потреби

в худшем случае

у найгіршому разі

во всяком случае

у всякому разі

во многих случаях

у багатьох випадках

искать случай

шукати нагоди

исключительный случай

винятковий випадок

на всякий случай

про всяк випадок

не редки случаи, когда

часто трапляється, що; нерідко буває, що

несчастный случай

нещасний випадок

ни в коем случае

нізащо; у жодному разі; ні в якому разі

по случаю болезни

через хворобу

по случаю праздника

з нагоди свята

представился случай

трапилася (випала) нагода

Тормозной

1. Гальмовий: стосовний гальма

2. Гальмівний: стосовний гальмування

время запаздывания тормозной системы

тривалість запізнювання гальмівної системи

максимальный тормозной ток

максимальний гальмівний струм

тормозная диаграмма

гальмівна діаграма

тормозная жидкость

гальмівна рідина

тормозная сила

гальмівна сила

тормозная система

гальмівна система

тормозное устройство станка

гальмівний пристрій верстата

тормозной механизм

гальмівний механізм

тормозной переключатель

гальмівний перемикач

тормозной привод

гальмівний привід

тормозной рычаг

гальмовий важіль

тормозной шкив

гальмовий шків

тормозные свойства

гальмівні властивості

Функциональный

1. Функційний:

а) пов'язаний із виконанням певної функції, залежний від діяльності, призначення, а не від структури, будови;



б) той, що стосується функції; практичний, корисний

2. Функціональний – у математиці, той, що стосується функціонала

многофункциональная система

багатофункційна система

многофункциональное средство измерения

багатофункційний засіб вимірювання

многофункциональное электрическое реле

багатофункційне електричне реле

многофункциональный усилитель

багатофункційний підсилювач

однофункциональное средство измерения

однофункційний засіб вимірювання

функциональная зависимость

функційна залежність

функциональная схема

функційна схема

функциональное использование

функційне використання

функциональное программное обеспечение

функційне програмне забезпечення

функциональное программирование

функційне програмування

функциональное проектирование

функційне проектування

функциональное расстройство

функційний розлад

функциональное состояние

функційний стан

функциональное устройство

функційний пристрій

функциональные возможности

функційні можливості

функциональные испытания

функційні випробування

функциональный анализ

функціональний аналіз

функційний аналіз (системи)

функциональный элемент

функційний елемент

Цель

1. Ціль:

а) предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар тощо;



б) те саме, що мета

2. Мета – те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти

в целях

з метою

в целях достижения

щоб досягти чого; з метою досягнення чого

в целях изучения

для вивчення; щоб вивчити

в целях исправления и перевоспитания

з метою виправлення і перевихо­вання

в целях предупреждения

з метою запобігання

выстрел попал в цель

постріл влучив у ціль

движущаяся цель

рухома ціль

для иной цели

на іншу потребу

достигать / достичь и достигнуть цели

досягати / досягти і досягнути мети

задаться целью

поставити собі мету (за мету)

иметь (своей) целью

мати за мету; мати на меті

корыстные цели

корисливі цілі

попасть в цель

уцілити

поставить себе целью

покласти (поставити) собі за мету

преследовать цель

мати перед собою мету

с той целью, чтобы

для того, щоб

с целью

з метою

с целью создания

щоб створити; з метою створення

цель достигнута

мети досягнуто

цель заключается в том, чтобы

мета полягає в тому, щоб

цель управления

мета керування

Численный

1. Чисельний: стосовний операцій над числами




2. Числовий: поданий у формі числа




3. Кількісний: виражений у якій-небудь кількості

бесчисленное количество

незліченна (незчисленна) кількість

малочисленные посетители

нечисленні відвідувачі

многочисленный митинг

численний мітинг

многочисленные опыты

численні досліди

Навчальне видання

Рибалко Ірина Валентинівна

Ткач Леся Миколаївна


Особливості перекладу наукових текстів

Навчальний посібник

Тем. план 2013, поз. 262

Підписано до друку 16.04.2013 Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский. Облік.-вид.арк 3,05. Умов. друк. арк. 3,02 Тираж 100 пр. Замовлення №

Національна металургійна академія України

49600, Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

________________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ





1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка