Л. М. Ткач Особливості перекладу наукових текстів Затверджено на засіданні Вченої ради академії як навчальний посібник



Сторінка6/7
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0.96 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

4.6. Редагування наукових текстів

Редагування перекладу, тобто вдосконалення вже наявного його варіанта, буває двох типів. По-перше, це авторське редагування, коли редактором свого тексту виступає сам перекладач. По-друге, це редагування готового тексту, яке здійснює інша людина, тобто редактор чи сам перекладач. Саморедагування, здійснене автором, та редагування того ж повідомлення професійним редактором, повинні доповнювати одне одного, адже обидва види правок спрямовані на поліпшення якості тексту, досягнення його довершеності.

Процес редагування та перевірки можна поділити на такі етапи:


    1. ознайомлення з текстом оригіналу та перекладу;

    2. звірення тексту перекладу з вихідним текстом (послідовна, ретельна перевірка відповідності кожного слова, кожної фрази перекладу вихідному тексту, єдності використаної термінології, логіки викладу). Цей етап передбачає роботу зі словниками, довідниками, мережею Інтернет, консультації колег та фахівців тієї чи іншої галузі;

    3. внесення смислових і стилістичних правок; оформлення тексту відповідно до граматичних, орфографічних, пунктуаційних, синтаксичних норм;

4) завершальний етап порівняння попереднього тексту з його новим варіантом, остаточна перевірка тексту.

Слід підкреслити, що надзвичайно велику роль відіграють словники різних типів і призначення. Це словники, у яких подано розгорнуту семантичну, стилістичну й граматичну характеристики вміщеної лексики й фразеології, наведено численні приклади слововживання й словосполучення тощо. Неабияку допомогу можуть надати фразеологічні та синонімічні словники, термінологічні й енциклопедичні, орфографічні та орфоепічні тощо.



5. Складні випадки вживання деяких управлінських та науково-технічних термінів залежно від контексту

У процесі складання та перекладу технічних чи управлінських документів виникають труднощі з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова в тих випадках, коли в російській мові для сукупності понять існує один багатозначний термін (одне багатозначне слово), а в українській мові йому відповідає група слів, які розрізняються значенням. Досить часто виникають труднощі, пов’язані з уживанням українських відповідників російських словосполук, наприклад, похідних від терміна управление.

В українських словниках зафіксовано два дієслова керувати та управляти й відповідно – два іменники: керування та управління, причому з наведених тлумачень важко зрозуміти різницю між цими словами. Різні автори, суголосні в розмежуванні значень даних понять, погоджуються, але їх рекомендації суперечать одна одній.

До значення іменника керування дуже близьке управління. Часто ці слова виступають дублетами (майже без відтінків). Це буває, коли йдеться про прилади, що керують роботою машин, механізмів. Але назва установи, адміністративні одиниці у певній галузі вживаються тільки у значенні управління.

Існують великі розбіжності у вживанні цих слів: у словниках з математики, фізики, техніки подано тільки слово керувати та керування; у багатьох інших словниках стосовно технічних процесів вжито терміни керувати та керування, а щодо процесів в адміністративно-господарській сфері – управляти та управління (керувати – зазначений як синонім).

Дорадянський словник Б. Грінченка пояснює слово управляти як вставляти, вмонтовувати, закінчувати роботу; у значенні керувати це слово не вживалося.

Відомий знавець української мови Є. Чак рекомендує вживати керування як основний термін для позначання дії, а «управління – як синонім слова керування, коли йдеться про механізми».

М. Коваль та Г. Багдасар’ян запропонували таке розмежування цих термінів – коли мова йде про безпосередній вплив на вибраний об’єкт, то слід вживати термін керування, а якщо йдеться про опосередкований вплив на той чи інший об’єкт за допомогою проміжної ланки, то доцільно вживати слово управляти.

Також в українській мові при перекладі виникають труднощі зі словами керівництво і керування. Треба запам’ятати, коли в літературній мові вживають кожне з цих слів. Керівництво, здебільшого, виражає спрямувальний характер діяльності людей, котрі очолюють певний колектив. Крім того, керівництво виступає ще як збірне поняття, що означає керівний склад установи, організації тощо.

На відміну від іменника керівництво, який позначає настановну, часом законодавчу діяльність, слово керування передає керівну дію виконавчу, регулювальну, яка здійснюється в межах системи, структури, куди входить керований об’єкт. Останнє є вужчим, ніж керівництво, і масштабами, і сферою застосування (керування автомобілем, керування польотом, керування термоядерною реакцією). Керування – це і сукупність приладів, за допомогою яких управляють машинами, механізмами (автоматичне керування, дистанційне керування, ручне керування).

У діловій сфері існують слова, які походять від терміна «документ». Ці поняття треба чітко розмежовувати. Наприклад, терміни «документний» та «документальний» мають різне змістове навантаження. За Ю. Столяровим, «документний» – тобто «складається з документів», або має безпосереднє відношення до документа як до фізичного об’єкта, а «документальний» означає «підтверджений документом, достовірний».

Т. Г. Горбаченко так розмежовує ці поняття: документний це такий, що складається з документів (документний ресурс, документний фонд, документний масив, документний потік); документальний – це такий, що містить документ як один з елементів своєї структури (документальна система); документаційний – це такий, що належить до документації як множинності документів службового призначення (документаційний ресурс); документований – це такий, що оснований на документах, підтверджений документами, має посилання на документи (документована стаття; документований бібліографічний пошук).

Для перекладу термінів варто послуговуватися словниками останніх років видання, щоб уникнути плутанини при перекладі. Вважають, що слово професійний – українське, а професіональний – російське. Це – помилка. Обидва ці слова – українські, але вони не є абсолютні синоніми й уживати їх довільно не можна. Ці прикметники мають спільний латинський корінь профес (спеціальність, заняття), проте їх співвідносять з різними словами: професіональнийвід слова «професіонал», професійний професія. Існує різниця щодо їх сполучуваності: професіональний вживається тоді, коли треба підкреслити значення «такий, що стосується не любителів, а фахівців».

Отже, в значенні прикметника професіональний наявний компонент «досягнутий за допомогою високих професійних якостей, якостей професіонала». Утім, цей самий відтінок можна передати й прикметником професійний, прислівником професійно. Але в термінологізованому вислові професійна спілка взаємозаміна прикметників не допускається.

Для правильної передачі значення незнайомого й відсутнього у словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміна шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання.

Щоб уникнути помилок, рекомендуємо користуватися нижченаведеною таблицею:



Таблиця 5.1

Російський термін

Рекомендований український еквівалент

автоматизированная система управления (АСУ)

автоматизована система керування (АСК)

автоматизированная система управления предприятием (АСУП)

автоматизована система керування підприємством (АСКП)

автоматизированная система управления технологическим процессом (АСУ ТП)

автоматизована система керування технологічним процесом (АСК ТП)

автоматизированное управление

автоматизоване керування

автоматическое управление

автоматичне керування

гидравлическое управление

гідравлічне керування

децентрализованное управление

децентралізоване керування

закон управления

закон керування

звено управления

ланка керування

знак управления устройством

знак керування пристроєм

метод управления

метод керування

оперативное управление

оперативне керування

орган местного самоуправления

орган місцевого самоврядування

орган управления

орган керування

организационная структура управления

організаційна структура керування

организационно-распорядительные методы управления

організаційно-розпорядчі методи керування

органы государственного управления

органи державного урядування

система управления базами данных (СУБД)

система керування базами даних (СКБД)

Продовження табл. 5.1

социально-психологические методы управления

соціально-психологічні методи керування

строительное управление (организация)

будівельне управління; будівельна управа

терять / потерять управление

утрачати / утратити керування

технологическое управление

технологічне керування

управление безопасностью

керування безпекою

управление движением

керування рухом

управление информацией

керування інформацією

управление каналом передачи данных

керування каналом передавання даних

управление качеством

керування якістю

управление надежностью

керування надійністю

управление устройствами

керування пристроями

управление экономической системой

керування економічною системою

управлять производственным процессом

керувати виробничим процесом

устройство управления

пристрій керування

фазовое управление

фазове керування

функция управления

функція керування

цель управления

мета керування

центр управления сетью

центр керування мережею

центр управления системой связи

центр керування системою зв’язку

централизованное управление

централізоване керування

цепь управления

коло керування

экономические методы управления

економічні методи керування



1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка