Л. М. Ткач Особливості перекладу наукових текстів Затверджено на засіданні Вченої ради академії як навчальний посібник



Сторінка3/7
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0.96 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

4. Особливості перекладу наукових текстів

українською мовою




4.1. Переклад процесуальних понять

Слід розрізняти такі поняття як дія, подія, наслідок дії. Дія (процес) – перебіг процесу, який не має часових обмежень. Подія – повністю завершений процес. Наслідок дії – це об’єкт або стан, який виникає внаслідок події, тобто досягнутий результат. Для позначення загальної абстрактної дії (коли необхідно наголосити на перебігу процесу) вживають дієслова недоконаного виду: восстанавливать – відновлювати, изменять – змінювати. На позначення конкретного завершеного процесу, тобто події, вживають дієслова доконаного виду: восстановить – відновити, изменить – змінити.

Для назви дії також використовують віддієслівні іменники, що означають опредметнену дію, причому, якщо вони означають недоконаний процес (дію), то утворюються від дієслів недоконаного виду, а ті що означають доконаний процес, тобто подію – від дієслів доконаного виду: відновлювати – відновлювання (процес не має часових обмежень), відновити – відновлення (завершений процес). Порівняйте в російській мові: восстанавливать – восстановление, восстановить – восстановление (побудова віддієслівних іменників різна).

Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, можуть утворюватися:

– безсуфіксним способом: обмінюватиобмін, згинати – згин;

– за допомогою додавання суфіксів -а, -ина, -ок, -к, -ція, -інг та ін.: змінювати – зміна, виливати – виливок, розколювати – розколина, ізолювати – ізоляція, тренувати – тренінг;

– додавання -овання, якщо дієслово закінчується на -овувати: згруповувати – згруповання, устатковувати устатковання.

Однією з основних і безперечних прикмет української мови, на відміну від російської, є те, що в ній дієслівні елементи мають перевагу над іменниковими. Українська мова тяжіє до зворотів з дієсловом в неозначеній формі й різних особових формах, а також дієприслівниками: Задача ликвидации каких-либо нарушений уставов и руководств, решительного укрепления дисциплины требует коренного улучшения контроля за деятельностью подчинённых, разумного использования дисциплинарных прав. Завдання ліквідувати будь-які порушення статутів і настанов та рішуче зміцнити дисципліну вимагає докорінно поліпшити контроль за діяльністю підлеглих, розумно використовувати дисциплінарні права.

Порівняймо: требовать применения решительных мер – вимагати вжити рішучих заходів; идти по направлению к цели – прямувати до цілі; дело не терпит отлагательств – зі справою не можна зволікати.

Дієслова на -ся треба вживати лише в таких реченнях, де є суб’єкт дії і немає об’єкта, на який спрямовано дію: метал плавиться, тіло нагрівається (власне зворотна дія), колеги листуються (взаємозворотня).

Сьогодні в українських науково-технічних текстах під впливом російської мови дуже часто вживають дієслова на -ся, які українській мові не властиві:

Неправильно: Студентами виконуються лабораторні роботи.

Треба: Студенти виконують лабораторні роботи.

Якщо немає суб’єкта, то форми на -ся слід замінювати на 3 особу множини або 1 особу множини.

Неправильно: У термінознавстві розглядається не лише поняття «термін».

Правильно: У термінознавстві розглядають не лише поняття «термін».

Там, де в російській фаховій мові вживають мовні конструкції типу дієслово + віддієслівний іменник, в українській мові часто існує дієслово, яке передає те саме значення: выполнять вычисленияобчислювати, иметь место – бути, иметь применение – застосовувати, находиться в нерешительности – вагатися, потерять сознание – знепритомніти, прийти к убеждению – переконатися.

У наукових текстах переклад дієслів залежить від контексту, наприклад:



оказывать влияние – вплинути, следует выполнить – належить виконати, следует отметить – слід зауважити, из теоремы следует – з теореми випливає, сделать невозможным – унеможливити, к таким понятиям относится до таких понять належить.

Іноді замість віддієслівних іменників варто вживати в українській мові дієприкметникові звороти, наприклад: Тут мы видим вымирание отдельных видов животных. – Тут ми бачимо, що вимирають деякі види тварин.

Українській мові відповідає вживання дієприслівникових зворотів або підрядних речень замість багатьох російських прийменникових конструкцій, наприклад: без вычисления – не обчисливши, для пояснення – щоб пояснити, за неимением – не маючи, по получении – одержавши, при определении – визначаючи.

4.2. Переклад дієприкметників

Труднощі під час перекладу текстів наукового стилю спричиняє дієприкметник, який активно вживають у текстах наукового стилю російської мови. Щоб перекласти дієприкметник з російської мови, насамперед треба з’ясувати з контексту, яке поняття він означає, а далі дібрати засоби української мови, які вживають для утворення відповідних дієслівних форм.

Активні дієприкметники теперішнього часу, які утворюються від дієслів І і ІІ дієвідмін, обмежені в утворенні й використанні. У сучасній мові функціонують тільки ті дієприкметники, які втратили дієслівні ознаки й перейшли до класу прикметників, наприклад: господствующий – панівний, разрушающий – руйнівний, нержавеющий – нержавний.

Російські термінологічні конструкції з дієприкметниками та похідними від них прикметниками в багатьох випадках можна перекладати:

– одним іменником із відповідним суфіксом (наприклад: красящее вещество – барвник; запоминающий элемент – запам’ятовувач; окружающая среда – довкілля);

– двохіменниковими сполуками (наприклад: быстрорежущий станок – верстат-швидкоріз; неотапливаемое здание – будинок без опалення; несущая частота – частота-носій).

Не слід забувати, що замість активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -ач, -яч, -уч, -юч в українській мові є поширеними віддієслівні прикметники на -льн(ий). Наприклад: снижающий – знижувальний, измеряющий вимірювальний, блокирующий – блокувальний, быстрорежущий – швидкорізальний, звукоизолирующий – звукопоглинальний, фильтрующий – фільтрувальний, вращающий обертальний; металлорежущий – металорізальний.

У деяких термінах дієприкметник на -щий перекладають віддієслівними прикметниками на -н(ий). Наприклад: опрокидывающий перекидний, огнетушащий – вогнегасний, выпрямляющий – випрямний, движущий – рушійний, ведущая (отрасль) провідна (галузь), ведущий (вал) тяговий (вал).

Переклад речень, у яких уживаються дієприкметникові звороти, здійснюється так: якщо дієприкметниковий зворот утворено за допомогою активних дієприкметників теперішнього часу, він перекладається складнопідрядним реченням, порівняймо: Примером может служить двигатель, питающийся от преобразователя и приводящий в движение механизм. – Прикладом може слугувати двигун, який (що) живиться від перетворювача й надає руху механізму.

Усі конструкції, що описують перебування суб’єктом недоконаного процесу (дії), треба перекладати зворотами. Наприклад: деталь, передающая крутящий момент – деталь, що передає крутний момент; действующие на тело силы сили, що діють на тіло.

Відмінністю української мови від російської є повна відсутність пасивних дієприкметників теперішнього часу на -м(ий). Існує дуже небагато прикметників дієслівного походження на -м(ий), що втратили дієслівні ознаки і виконують функції прикметників, наприклад: відомий, знайомий, незнайомий, невідомий, незримий, рухомий, свідомий тощо.

Для того, щоб правильно перекласти російський дієприкметник українською мовою, спочатку треба визначити, яке значення передає термінологічна сполука. Поняття можуть характеризувати здатність бути об’єктом дії або перебування об’єктом недоконаного процесу. Наприклад, выполнимый, измеримый, испаримый тощо означає здатний бути об’єктом дії, тобто його можна виконати (виконати, виміряти, випарити тощо). А выполняемый, вычисляемый, испаряемый – це той, над яким у даний момент виконують відповідну дію, тобто він перебуває об’єктом недоконаного процесу.

Існує правило перекладання російських дієприкметників на -м(ый): якщо дієприкметник означає здатність бути об’єктом дії, то українською мовою він перекладається прикметником на -н(ий), -овн(ий), а якщо – перебування об’єктом недоконаного процесу, то – прикметником на -ован(ий), -уван(ий) або -юван(ий), -овуван(ий). Наприклад: заменимый – замінний, заменяемый – замінюваний, излечимый – виліковний, излечиваемый – вилікуваний, испаримый – випарний, испаримый – випарюваний.

Іноді в російській мові для назв об’єктів дії вживають дієприкметники на



-м(ый), -м(ое), що набули функцію іменників (наприклад: испытуемый, делимое, искомое тощо). Для їх перекладу українською мовою використовують як іменники, так і прикметники, що набули функцію іменників. Наприклад: испытуемый – випробуваний, вычитаемое – від’ємник, делимое – ділене, искомое – шукане, множимое – множене, ожидаемое – сподіване, слагаемое – доданок, уменьшаемое – зменшуване.

Для перекладу українською мовою російських дієприкметників на -(щий), що набули функцію іменників (вживаються для називання суб’єктів дії та учасників неперехідної дії), використовують переважно іменники, іноді прикметники і дієприкметники. Наприклад: бастующий – страйкар, верующий – вірянин, ведущий – ведучий, выступающий – промовець, говорящий – мовець, играющий гравець, начинающий початківець, несущая – носій, образующая – твірна, окружающие – оточення, секущая – січна, составляющая – складник.

Російські активні дієприкметники минулого часу (рос. действительные причастия прошедшего времени) на -вш(ий) та -ш(ий) уживають для позначання ознаки особи чи предмета, зумовленої процесом, який ця особа або предмет виконала (виконав): победивший, отодвинувший, прочитавший, прогнивший.

Крім того, в російській мові є певна кількість прикметників на -вш(ий) та -ш(ий), утворених від дієприкметників, наприклад: бывший колишній, минувший – минулий, прошедший – минулий.

В українській літературній мові активні дієприкметники на -вш(ий), -ш(ий) не вживаються. Під впливом російської мови інколи вживалися дієприкметники типу бувший, допомігший, започаткувавший, здолавший, зігрівший, перемігший, спалахнувший, які є кальками з відповідних російських дієприкметників. Їх уживання погіршує тональність українських текстів та порушує їх стилістику.

Російські ативні дієприкметники на -вш(ий) та -ш(ий) передають описовими зворотами. Наприклад: начавший – який (що) почав, победивший – який (що) переміг, прочитавший – який (що) прочитав, помогавший – який (що) допомагав.

В українській мові є активні дієприкметники минулого часу, утворені від основи інфінітива неперехідних префіксованих дієслів за допомогою суфікса -л(ий). Наприклад: созревший – дозрілий, замерзший – замерзлий, засохший – засохлий, увядший – зів’ялий, прогнивший – прогнилий.

Російські дієприкметники на -вшийся та -шийся не мають аналогічних форм в українській мові, оскільки від дієслів на -ся дієприкметники взагалі не утворюють. Тому перекладати ці конструкції слід, виходячи із сутності поняття, а не з форми дієприкметника. Поняттєвий зв’язок між російськими дієприкметниками і відповідними частинами української мови (прикметниками, дієприкметниками та іменниками) наведено у поданих нижче прикладах: нерастворившийся крахмал нерозчинений крохмаль, неустановившийся режим – неусталений режим, обанкротившийся банк – збанкрутілий банк (який збанкрутувався) або збанкрутований банк (якого збанкрутили).

Російські пасивні дієприкметники минулого часу на -нный (-анный, -янный, -енный, -ённый) та -тый уживають для позначання ознаки особи чи предмета, зумовленої процесом, який виконано над цією особою або цим об’єктом (перебування об’єктом доконаного процесу). Тому своїм значенням і функціями вони аналогічні українським пасивним дієприкметникам на -н(ий), -ан(ий), -ян(ий), -ен(ий), -єн(ий), -ован(ий), -йован(ий), -уван(ий), -юван(ий), утвореним від дієслів доконаного виду.

Найпоширеніші труднощі щодо перекладу російських пасивних дієприкметників українською мовою такі:

– російською мовою у суфіксі дієприкметника пишуть два н, а укра­їнською – одне (наприклад: купленный – куплений, подписанный – підписаний, прочитанный – прочитаний);

– через зовнішню схожість російських пасивних дієприкметників минулого часу, утворених від двовидових дієслів (наприклад, блокированный, деформированный, интегрированный, классифицированный, организованный) та українських пасивних дієприкметників недоконаного виду (блокований, деформований, інтегрований, класифікований, організований), їх часто плутають. Тоді як українськими відповідниками перелічених російських дієприкметників є українські пасивні дієприкметники, утворені від дієслів доконаного виду, а саме: блокированный заблокований, деформированный – здеформований, интегрированный – зінтегрований.



1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка