Курс лекцій до вивчення спецкурсу «Теорія та метод К. Маркса, А. Маршалла, Дж. М. Кейнса»



Сторінка5/6
Дата конвертації30.12.2016
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4   5   6

Р – порція доходу отриманого при застосуванні останньої інвестиції.


І – остання інвестиція, яка принесла найменший дохід на який погодився підприємець.

Залежні змінні - результат дії товаровиробників.



Важливу роль в книзі відіграє теорія інвестицій та зайнятості. Теорія інвестицій Дж,М. Кейнса формулюється стисло в такий спосіб. При даному психологічному стані суспільства загальний рівень виробництва та зайнятості залежить від величини інвестицій. Це, по суті, єдиний фактор, що визначає ці величини, але схильний до різких змін.

Родзинкою ідеї Дж. М. Кейнса в цьому питанні була, по-перше, соціалізація інвестицій. Цей принцип припускав перерозподіл частини бюджету для направлення його на продуктивне споживання. Цікаво, що цією ідеєю, незалежно від Дж.М.Кейнса, уперше скористалася команда вчених-економістів у США, що розробляла та активно впроваджувала в життя програму, більш відому в історії, як «Новий курс» Рузвельта. Другим, завершальним моментом, кейнсіанської ідеї було використання принципу мультиплікатора, про що буде сказано нижче.

51

Обсяг інвестицій залежить від двох обставин: граничної ефективності капіталу, яка підвержена непередбаченим змінам та норми відсотка. Остання визначає нижню межу прибутковості майбутніх інвестицій. Держава, регулює кількість грошей в обігу, чим здійснює вплив на рівень відсотка. Однак, тут існує небезпека, так званої, ліквідної пастки, коли «накачування» грошей, з певного моменту, уже не веде до падіння рівня відсотка. Ланцюжок таких зв'язків наступний: держава залежно від ситуації збільшує (або зменшує) грошову масу. Її збільшення призводить до зниження ціни на гроші, тобто норми відсотка та, відповідно, стимулює інвестування. Як наслідок, збільшується зайнятість і національний доход, тобто спрацьовує принцип дешевих грошей. У випадку очікування кризи, для зменшення її наслідків, використовується принцип дорогих грошей.



Теорія ж зайнятості Дж.М.Кейнса зводиться до наступного:

«1) При даному стані техніки, обсязі застосовуваних ресурсів та рівні витрат виробництва дохід (як грошовий, так і реальний) залежить від обсягу зайнятості N.

2) Співвідношення між сукупним доходом і величиною очікуваних видатків на споживання, позначуваної (Д1), буде залежати від психологічної характеристики суспільства, яку ми будемо називати схильністю до споживання. Це значить, що споживання буде залежати від рівня сукупного доходу, отже, рівня зайнятості, якщо тільки не відбудеться змін у схильності до споживання.

3) Обсяг витрат праці N, на який підприємці пред'являють попит, залежить від очікуваних видатків суспільства на споживання (Д 1) і від очіку-

ваних видатків суспільства на нові інвестиції (Д 2). Д = Д 1 + Д 2 ,і є те, що раніше ми визначили як ефективний попит.

4) Оскільки Д 1 + Д 2 = (N), де - функція сукупної пропозиції, а Д1 – як було показано вище, в п. 2, функція від N. Позначимо її через (N), що залежить від схильності до споживання, то (N) – (N) = Д 2.

5) Отже, рівноважний рівень зайнятості залежить : а) від функції сукупної пропозиції , б) від схильності до споживання та в) від обсягу інвестицій Д 2. Це і є суть загальної теорії зайнятості» [ 54,c. 243].

На базі неї можна побудувати модель капіталістичної економіки Дж. М. Кейнса (рисунок 1).

Як видно з малюнку, модель включає в себе психологічні фактори, які складаються з трьох складових:

1. Граничної схильності до споживання.

2. Переваги до ліквідності.

3. Передбачення майбутніх доходів.

Всі вони, на думку вченого, залежать від психології суспільства - його оптимізму або песимізму.

52


Гранична продуктивність капіталу залежить від технічного прогресу суспільства, а норма відсотка, у свою чергу, від пропозиції грошей.

Оскільки від рівня інвестицій залежить зростання зайнятості та національного доходу, а самі інвестиції залежать від безлічі факторів, то держава, впливаючи на обсяг інвестицій, може домагатися ефективного попиту.

Y = С + S, але краще, коли S = I, тобто, Д = Д 1 + Д 2.

При цьому важливо, щоб інвестиції держави були «чистими», тобто, здійснювалися головним чином, не за рахунок податків, а шляхом росту державного боргу.

Для досягнення ефективного попиту через інвестиції, крім впливу держави на ставку відсотка, використовується фінансова політика, пов'язана з наданням державою значних бюджетних асигнувань для проведення масштабних робіт, як то будівництво доріг, поліпшення сфери охорони здоров'я, які викликають значні інвестиційні вливання в приватному секторі. Для цієї мети Дж.М.Кейнс застосовує мультиплікатор, ідею якого запропонував його учень Роберт Френсіс Кан, ще у 1931 році, у якого мультиплікатор став як відношення між загальним і первинним збільшенням зайнятості. Цю ідею й використав Дж.М.Кейнс у своїй теорії. Наприклад, якщо будується мережа лікарняних комплексів, то важливо забезпечити автономні інвестиції, причому так, щоб вони були «чисті». У результаті росте зайнятість і дохід, як окремих осіб так і національний. Але оскільки з'являється попит на засоби виробництва, а найняті робітники пред'являть попит на предмети споживання, то в результаті цього виникнуть приватні індуковані інвестиції окремих капіталістів, що призведе до ще більшого росту зайнятості та доходу.

Таким чином, первісні інвестиції держави будуть «обростати» приватними інвестиціями.

Мультиплікатор же, у свою чергу, виступить як числовий коефіцієнт, який демонструє співвідношення між приростом доходу та зайнятості і збільшенням, що породжує цей приріст, обсягу інвестицій.
Y = K I
Мультиплікатор же ще можна визначити як :



При цьому важливо інвестиції направляти в невиробничу сферу, щоб не було росту виробничих потужностей, здатних привести до надвиробництва.

53
ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ


Гранична схильність до споживання



Перевага ліквідності

Передбачення майбутніх доходів

песимізм

оптимізм

т


Гранична продуктивність капиталу
ехнічний

прогрес

п
Норма процента
ропозиція

грошей

ЗАЛЕЖНІ ВЕЛИЧИНИ




СПОЖИВАННЯ (C)

ІНВЕСТИЦІЇ (I)

Y = C + S


НД

ЗАЙНЯТІСТЬ

N

ЗАОЩАДЖЕННЯ(S)


Рисунок 1
Модель капіталістичної економіки Дж.М.Кейнса
- Дохід (I) - різниця між виручкою від реалізації товару та поточних витрат виробництва.

- Заощадження (S) = дохід - видатки на споживання

S = I – C I = C + S ідеально, коли S = I.


Виходячи з вище наведеного, Дж.М.Кейнс дає конкретні рекомендації, що до державного регулювання економіки. Головне завдання

держави, на його думку, полягає в забезпеченні ефективного попиту, що

54
досягається через інвестування двома шляхами:


Першим, ІНВЕСТУВАННЯМ, за допомогою:


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка