Культурне життя України в другій половині ХІV хv ст



Скачати 393.31 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації19.05.2017
Розмір393.31 Kb.
  1   2   3
Урок №

Тема: Культурне життя України в другій половині ХІV — ХV ст.
Мета: сприяти вивченню учнями історичних умов та стану розвитку культури, значення мови, яка поряд із релігією залишається духовною опорою нації; на конкретних прикладах навчального матеріалу охарактеризувати основні досягнення в галузі освіти, книгодрукування, архітектури, показати, що культура України була проміжним етапом між культурою Київської держави й культурою національного пробудження XVII ст., пояснювати поняття,: «ізборник», «патерик», «мініатюра», «заставка», «ініціал», характеризувати діяльність визначних діячів культури. розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, давати характеристику пам’яткам культури зазначеної доби; виробляти вміння аргументувати власну думку, стимулювати творчу активність, розвивати комунікативні навички, сприяти вихованню поваги до культурних надбань українського народу.

Компетенції учнів:

інформаційна, мовленнєва, логічна, просторова, аксіологічна



Тип уроку: формування навичок і вмінь

Персоналії: Юрій Котермак (Дрогобич), Швайпольт Фіоль

Дати: 1483 р. — поява першої друкованої книжки — астрологічного календаря Юрія Котермака, 1491 р. — видання Ш. Фіолем перших книг церковнослов’янського письма.

Епіграф: Культура не існує сама по собі, її плекає та творить народ.

Хід уроку


Етап уроку

Діяльність вчителя

Діяльність учнів

Перевірка домашнього завдання актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь

Прийом побудови

« Асоціативний кущ»





Пригадують відомий матеріал, завдяки асоціаціям концентруються на поняттях: «культура», «літопис»

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

Слово вчителя




Актуалізація мотивації учіння учнів

Проблемне питання:

- Яким був рівень розвитку культури Київської держави в період роздроблення? Що сприяло, а що гальмувало її розвиток у цей час?





Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди

(додаток 1)

2. Робота з картою



(додаток 2)

1.Слухають та висловлюють свої думки
2.Виконують завдання

Первинне застосування нових знань

Розвиток освіти.

Робота з підручником та складання таблиці



(додаток 3)


Ознайомлюються із матеріалом підручника та заповнюють таблицю « Характерні риси розвитку освіти» за зразком

Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

1. Робота в парах

(додаток 4)

2. Розповідь вчителя з елементами бесіди



(додаток 5)

3. Робота з термінами та поняттями

(додаток 6)

4.Розповідь вчителя про життя і творчість Юрія Михайловича Котермака



(додаток 7)

5.Робота з роздатковим матеріалом « Життя і творчість Швайпольта Фіоля»



(додаток 8)
6.Розповідь учителя з елементами бесіди та робота з ілюстративним матеріалом

(додаток 9)

1.Самостійно за допомогою підручника заповнюють таблицю

«Характерні риси розвитку культури», звітують

2. Висловлюють свої думку

3. Записують у словники

4. Прослуховують лекцію та дають відповіді на запитання

5. Ознайомлюються із матеріалом та дають відповіді на поставленні запитання


6. Слухають вчителя та використовуючи матеріал підручника з’ясовують які події минулого зберігають стіни Кам’янець-Подільської фортеці, Хотинської фортеці в ХІV—ХV ст. та церкви у Сутківцях Хмельницької області; дають відповіді на запитання вчителя




Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

Завдання:

1.Розгляд проблемного завдання

2.Закінчіть речення.

3.Визначте історичну постать, про яку йдеться.

4.Творче завдання

(додаток 10)


Виконують завдання

Підсумки уроку

1.Заключне слово вчителя.

2.Оцінювання роботи учнів протягом уроку.






Повідомлення домашнього завдання

1. Опрацювати матеріал підручника

2. Індивідуальне випереджальне завдання: використовуючи ілюстративний або відеоматеріал, підготуйте уявну екскурсію українськими містами XIV—XV ст..









Матеріали до уроку


Додаток 1
Культура народу тісно пов’язана з його життям. Тому, перш ніж вивчати культуру, необхідно знати умови її розвитку. Вони були складними.

Культурнии розвиток у другій половині ХІV-ХVст. відбувався у складних умовах. Поділені політично між Великим князівством Литовським, Польщею, Московським Великим князівством та іншими державами, українські землі опинилися під різними культурними впливами. Уповільнилися темпи формування самосвідомості українців.

Поширення католицької культури в західному регіоні створювало певні труднощі для розвитку тут православних культурних традицій. Постійні спустошливі напади татар знекровлювали український люд, завдавали непоправної шкоди його матеріальній культурі. Уповільнилися темпи її розвитку, гальмувалося зародження нових явищ у духовному житті.

Спостерігалося помітне відставання рівня розвитку української культури від рівня культурного розвитку країн Центральної та Західної Європи. Не випадково багато молодих українців виїжджало на навчання до Польщі, Німеччини, Італії, Чехії. Здобувши освіту в тамтешніх університетах, більшість із них поверталася на Батьківщину, поширюючи тут світоглядні та моральні цінності гуманізму - нової культури, що в XIV ст. зародилася в Італії й утверджувала право людини на щастя і свободу.


Додаток 2
Робота з картою « Культурне і церковне життя на українських землях в ІІ половині ХІУ –ХУ столітті» та атласами

Завдання:

- Які галузі культури розвивалися на території України в ІІ половині ХІУ –ХУ столітті?

- За допомогою карти з'ясуйте у яких містах працювали латинські школи?

-​ У яких містах діяли друкарні ?

-​ За допомогою карти та атласів зясуйте , у якій частині українських земель найбільше збереглося архітектурних споруд збудованих в ІІ половині ХІУ –ХУ?


Додаток 3-4
Таблиця« Характерні риси розвитку культури»

Зразок заповненої таблиці (орієнтовні відповіді учнів)



Завдання для пар

Галузь культури

Характерні риси розвитку


І пара

- Опрацюйте матеріал підручника та запишіть у вигляді тез характерні ознаки розвитку освіти.




Освіта


— Процес формування української мови.
— Збільшення кількості шкіл при церквах та монастирях, у яких учителями були дяки, а зміст навчання орієнтувався на давні київські традиції.
— Виникнення в містах (Львові, Перемишлі, Києві та ін.) латинських (кафедральних) шкіл при католицьких костьолах, у яких існували єпископські кафедри, та їхня орієнтація на західноєвропейські школи середнього рівня.
— Зростання кількості вихідців з України, які здобували вищу освіту в європейських університетах. Найвідоміший із них — Юрій Котермак (Дрогобич), який здобув ступінь магістра в Краківському університеті, продовжив навчання в Болонському університеті, де отримав диплом доктора медицини й читав студентам лекції з астрономії та медицини, а в 1481 р. був обраний ректором цього навчального закладу, у 1483 р. в Римі вийшла друком його книга «Прогностик» — про розташування небесних тіл


ІІ пара.

- Опрацюйте матеріал підручника та запишіть у вигляді тез характерні ознаки розвитку книгодрукування.



Книгодрукування


Видання в 1491 р. у Кракові німецьким друкарем і ювеліром Швайпольтом Фіолем перших друкованих богослужбових книг церковнослов’янською мовою (кирилицею); ймовірно, що він брав участь в організації друкарні православної Перемишльської єпископії


ІІІ пара

— Опрацюйте матеріал підручника та запишіть у вигляді тез характерні ознаки розвитку літописання.




Літописання



— Створення «Короткого Київського літопису» у якому висвітлюються події з 862 р. до 1515 р., розповідається про набіги кримчаків та боротьбу з ними.

— Створення Литовсько-Білоруського літопису, який містить цінну інформацію про історичні події на українських землях у складі Великого князівства Литовського. Найяскравіші його оповіді — «Про Подільську землю», яка розповідає про завоювання литовськими князями Коріатовичами Подільської землі, про розбудову міст, спорудження фортець, оборону від татар, становлення Подільського князівства, боротьбу Федора Коріатовича з Вітовтом тощо та «Похвала князю Вітовту», головною метою якої було звеличення Литви, її незалежності від Польщі, ідеалізація діяльності Вітовта тощо




ІУ пара

— Опрацюйте матеріал підручника та запишіть у вигляді тез характерні ознаки розвитку містобудування й архітектури.



Містобуду-вання й архітектура



— Розбудова міст на основі національних традицій із використанням здобутків європейського містобудування та архітектури.

— Утвердження в містобудуванні західноєвропейських норм із поширенням магдебурзького права (поділ території на квартали, розташування в центрі ринкового майдану — площі прямокутної форми, яка ставала центром адміністративного, економічного й духовного життя, розміщення на площі ратуші та головного храму).

— Спорудження фортець у Кам’янці-Подільському, Острозі, Хотині, Мукачеві та інших містах, замків у Закарпатті ( Мукачівський), Львівській області (Олеський замок), у рівненській області (Острозький замок), у Тернопільській області (Теребовлянський).

— Нові тенденції в спорудженні храмів і монастирів (пам’ятки мурованого будівництва — церква Святого Юра, кафедральний собор Успіння Богородиці у Львові, церква Різдва Христового в Галичі, кафедральна церква Святого Іоанна Богослова в Луцьку, вірменська церква Святого Миколая в Кам’янці-Подільському та ін.).

— Поєднання місцевих традицій мурованого церковного будівництва княжої доби з європейською готикою (церква Різдва Богородиці в Рогатині).

— Збільшення кількості будівель у готичному стилі з поширенням на українські землі католицизму (костьоли у Львові, Дрогобичі, Острозі, Кам’янці-Подільському, Хусті)




У пара

— Опрацюйте матеріал підручника та запишіть у вигляді тез характерні ознаки розвитку малярства й книжкової мініатюри.




Малярство й книжкова мініатюра



— Удосконалення майстерності малярів.

— Найвідоміші малярські осередки — Перемишль, Львів, Київ.

— Розпис митцями з українських земель храмів і палаців у Кракові, Любліні та інших містах.

— Найстаріша пам’ятка іконопису цього періоду — ікона Богородиці Одигітрії з Волині.

— Житійні композиції в іконописі — ікони із церкви в Станилі.

— Початок розвитку скульптури з поширенням католицизму (прикрашення католицьких храмів статуями святих).

— Розвиток орнаментального різьблення.

— Найвідоміша пам’ятка книжкової мініатюри — Київський псалтир (1387 р.), виконана Спиридонієм (відзначення мініатюр різноманітністю жанрових сценок)




Додаток 6


  • Університет — вищий навчальний заклад.

  • Ізборник а, ч., літ., іст. У Київській Русі — рукописний збірник статей та уривків, вибраних із різних книжок.

  • Патерики́ - (грец. paterikon, лат. vita patrum від pater — батько) — життєписи і повчання святих отців Церкви, збірники оповідань про життя християнських святих отців, людей, які з Божою поміччю зробили великий внесок у розвиток Церкви — спільноти християн нашої планети.

  • Мініатюра – це ілюстрація до книги

  • Заставка — прикраса, колись зроблена рукою, тепер друкарським способом при помочі кліша, яка відокремлювала та прикрашала початок книги, чи окремого розділу книги, переважно вгорі сторінки. Особливо заставки вживано по всіх виданнях XVI–XVIII стол.

  • Буквиця або Ініціал (від лат. initum — початок) — більша від загальнотекстових початкова буква розділу тексту (глави, параграфу, абзацу) в рукописних і друкованих текстах.

  • Фреска — живопис водяними фарбами на вогкій штукатурці.

  • Дума — це усний поетичний твір про героїчні події та діячів української історії, які виконувалися під музичний супровід.

  • Ікона — канонічне зображення Христа, Богоматері або святих.

  • Іконостас — певний набір ікон на вівтарі.

  • Гуманізм - напрям культури, який приділяв основну увагу людині як найвищім цінності, утверджував її право на земне щастя й свободу думки.





Додаток 7

Життя і творчість Юрія Михайловича Котермака

Юрій Михайлович Котермак із Дрогобича, відоміший як Юрій Дрогобич (близько 1450—1494 рр.) — руський філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Перший український автор друкованого твору (латинською мовою). Діяч східноєвропейського Відродження. Професор, ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету. Народився Юрій Котермак у Дрогобичі в сім’ї солевара. Першу освіту здобув у священика церкви Святого Юрія Евтімія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій та основні знання латини. Наприкінці 1468 р. або на початку 1469 р. вступив до Ягеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470 р.) і магістра (1473 р.). Навчався медицини та вільних мистецтв в університеті Болоньї, де став доктором філософії (близько 1478 р.) і медицини (близько 1482 р.). У 1478—1479 і 1480—1482 рр. читав у Болоньї лекції з астрономії, а від 1481 до 1482 р. ректор університету Болоньї, найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував із професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, установлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі або навчався в університеті. Від 1487 р. — професор Ягеллонського університету. 7 лютого 1483 р. в Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 р.», яка є першою відомою друкованою книгою українського автора. У цій книзі, окрім ненаукових астрологічних прогнозів, було поміщено відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії, а також зроблено спробу визначити, у межах яких географічних довгот розташовані міста Вільнюс, Дрогобич, Львів тощо. Тут Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують великі небезпеки у зв’язку з пригнобленням князями і панами. Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу. Видавав Юрій Дрогобич й інші трактати з астрології. Надрукував він також книгу і про Україну — «Прогностик», яка відома лише в одному примірнику. Від 1487 р. він працював професором медицини Ягеллонського університету й мав чин королівського лікаря. Серед його студентів був і майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового погляду на будову Сонячної системи — геліоцентричного. Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в Україну. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню. У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 р., переписаний німецьким гуманістом Г. Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність Дрогобича з античною й середньовічною літературою.

Запитання до учнів:

-​ Висловіть своє ставлення до Юрія Дрогобича, як до людини.

-​ Оцініть діяльність Юрія Дрогобича та його внесок у розвиток української культури.

Додаток 8
Життя і творчість Швайпольта Фіоля

Швайпольт Фіоль (близько 1460—1526 рр.) — слов’янський першодрукар, уродженець міста Нойштадт у Франконії (Німеччина). У 1479 р. прибув до Кракова та коштом багатого міщанина Яна Тужона (Яна Турзо) заснував друкарню на кириличних шрифтах, виготовлених Рудольфом Борсдорфом із Бравншвайгу. Фіоль перший надрукував книги церковнослов’янською мовою: «Осьмогласник» (1491 р.) із дереворитом «Розп’яття», «Часословець» (1491 р.), «Тріодь пісну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (1491 р.). У 1492 р. внаслідок конфлікту з місцевим кліром покинув Краків і жив у Левочі на сході Словаччині. За свідченням З. Копистенського, книги Фіоля були поширені на територiї сучасної України ще у 20-х рр. XVII ст. Збереглося 79 примірників видань Фіоля. Як повідомляє Я. Ісаєвич, відомий польський бібліограф та літературознавець К. Естрайхер, «Святополк» Фіоль був слов’янського походження. За іншою версією — «Святополк Фіоль» був русином із лемків. Швайпольт Фіоль виявив себе і в іншій іпостасі — як винахідник. 9 березня 1489 р. польський король Казимир видав майстру привілей на винайдену ним машину для відкачування води з шахт, призначену для свинцевих копалень в Олькуші.



Запитання до учнів:

-​ Висловіть своє ставлення до Швайпольта Фіоля, як до людини.

-​ Оцініть діяльність Швайпольта Фіоля та його внесок у розвиток української культури.


Додаток 9
Фортеці завжди зачаровують своєю величністю. Їхні стіни зберігають у собі пам’ять про славетні події минулого, приховують таємничу та пристрасну історію. Так і Кам’янець-Подільська фортеця. Її будівництво розпочалося ще в ХІ ст. і тривало протягом декількох століть.

(Учитель демонструє учням зображення Кам’янець-Подільської фортеці та пропонує, використовуючи матеріал підручника та додаткову літературу, з’ясувати, які події минулого зберігають стіни Кам’янець-Подільської фортеці. Потім учитель презентує фотографію Хотинської фортеці та розповідає її історію.)

Упродовж 1250—1264 рр. Данило Галицький збудував Хотинську фортецю на місці Хотинського форту. Навколо неї було зведено семиметрову кам’яну стіну та рови завширшки до шести метрів. У північній частині фортеці спорудили нові невеликі укріплення. У ХIV ст. було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур завширшки п’ять-шість і заввишки 40 метрів, а також три башти. Саме в такому вигляді Хотинська фортеця збереглася до нашого часу. У 1340-х рр. Хотин увійшов до складу Угорського королівства, а від 1375 р. вже перебував у складі Молдавського князівства. Молдавський володар воєвода Стефан III Великий значно розширив межі фортеці. Він особисто керував її реконструкцією. Рівень двору фортеці піднімають на десять метрів та розділяють на Княжий двір і двір Воїнів. Були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для вояків. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду. Упродовж XIV—XVI ст. вона була резиденцією молдавських господарів. У 1476 р. фортеця відбила напад турецьких військ султана Мухаммеда ІІ. Проте на межі XV—XVI ст. Молдавська держава стала васалом Османської Порти й розмістила в Хотинських стінах яничарську залогу. Турки ще більше посилили обороноздатність фортеці.



(Учитель просить учнів розповісти, що вони дізналися про долю Хотинської фортеці в ХІV—ХV ст. Потім демонструються зображення Покровської церкви-фортеці в Сутківцях, і розповідь учителя продовжується.)

У селі Сутківці в Хмельницькій області збереглася унікальна церква-фортеця. За архітектурою та плануванням вона не має аналогів у всій Європі (у ній можна було витримати оборону). Церква має два поверхи. Перший поверх — власне церква з товстими стінами три метри, як у замках. На другому поверсі — оборонні, захисні вежі, що мали бійниці для обстрілу простору навколо церкви й машикулі (отвори під дахом церкви). Особливістю цієї церкви є стовп посеред церковної зали, за яким із дверей не видно навіть іконостасу.



(Учитель пропонує учням пояснити, чому українські церкви й монастирі ХІV—ХVІ ст. нагадують укріплений замок, а їхні дзвіниці — сторожові вежі. (Вони були сховищем під час татарських набігів.))

Завдання:

1) Поміркуйте, як вплинула на фортифікаційне будівництво зміна тактики ведення війни: із тривалої облоги на штурм із використанням муроломних машин. (З’явилися міцні кам’яні фортеці.)

2) Внутрішня забудова українських міст, особливо в Західній Україні, від ХІV ст. стала дуже щільною. Поясніть, із чим це було пов’язано. (З обмеженим місцем усередині оборонних споруд.)

3) Назвіть відомі вам українські замки. Де вони розташовані? Коли побудовані? Які мають особливості? Якщо ви відвідували один із них, поділіться своїми враженнями.

4) Оборонні споруди Правобережжя України були переважно кам’яними, Подніпров’я та Лівобережжя — дерев’яними. Чому? (На Лівобережжі майже немає каменю.)




Додаток 10

1.Закінчіть речення.

1. Фреска — це… (живопис водяними фарбами на вогкій штукатурці).

2. Дума — це… (усний поетичний твір про героїчні події та діячів української історії, які виконувалися під музичний супровід).

3. Ікона — це… (канонічне зображення Христа, Богоматері або святих).

4. Іконостас — це… (певний набір ікон на вівтарі).

5. Університет — це… (вищий навчальний заклад).



2. Визначте історичну постать, про яку йдеться.

- Він народився близько 1450 р. в Дрогобичі в родині ремісника, навчався у Львівській кафедральній школі, згодом — у Краківському університеті, де отримав ступінь магістра.

У Болонському університеті він здобув ступінь доктора, викладав астрономію та медицину, а в 1481 р. обраний ректором. Його перу належить перший друкований твір, написаний людиною з Русі. Від 1488 р. до смерті викладає астрономію й медицину в Краківському університеті. (Юрій Дрогобич (Котермак))

3. Про який твір ідеться?

- Цей історико-літературний твір був результатом праці українських, білоруських, литовських книжників. У ньому викладається історія Литви від давніх часів до ХVІ ст. Автори підкреслювали багатонаціональність Литовської держави, обстоювали її інтереси. (Літопис Великого князівства Литовського).


4. Які власне українські літописи того часу ви знаєте? (Волинський літопис)

5. Творче завдання

  • Складіть усну розповідь про відвідини Львова, Києва або іншого великого українського міста ХV ст. від імені мандрівника із Західної Європи. На що ви звернули особливу увагу? Чим схоже й не схоже місто на західноєвропейське? Чи сподобалося вам воно?

  • У ХVІ ст. малярство переводиться з вільної професії до цехів. Які наслідки це мало для православних українських майстрів? (Їх не приймали до цехів, отже, вони втрачали замовлення.)

  • Доведіть або спростуйте твердження: «Українське образотворче мистецтво ХV — першої половини ХVІ ст. зазнало впливу Відродження і гуманізму».

  • Уявіть себе українським студентом ХІV—ХV ст. і напишіть докладного листа батькам про те, де ви навчаєтеся, які предмети вивчаєте, хто є вашими викладачами тощо. (Можна дати як домашнє завдання.)

Урок №

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка