Культура примирення: нова історична свідомість в україні одеса 2015



Сторінка1/8
Дата конвертації30.12.2016
Розмір1.65 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8



Методичні матеріали

та розробки уроків і позакласних заходів на допомогу вчителям історії, краєзнавства та одесознавства
створені за результатами проекту

КУЛЬТУРА ПРИМИРЕННЯ: НОВА ІСТОРИЧНА СВІДОМІСТЬ В УКРАЇНІ

Одеса 2015
УДК 316.647:179.9(477)

ISSN 2310-7731


Науково-освітній проект «Культура примирення: нова історична свідомість в Україні» проходив з серпня по грудень 2015 року при підтримці Міністерства іноземних справ Німеччини та товариства «Бохум-Донецьк» (Німеччина). Проект об’єднав фахівців, що працюють в царині дослідження історичної пам’яті, зіткнення історичних наративів, загоєння та курування ран минулого. Окрім наукової частини проекту, практичними та методичними питаннями та проблемами опікувалися педагоги – викладачі історії, краєзнавства, одесознавства, організатори ігор та змагань на історичну тематику.

До представленої електронної збірки увійшли матеріали, що стосуються різних аспектів викладання історії та суміжних дисциплін. Це спроба асиметричної відповіді з боку громадянського суспільства на державну політику пам’яті з позицій локальної історії та малої історії. Подані матеріали можуть бути використані для розвитку критичного мислення учнів, проникнення у історичний ландшафт міста, втілення гуманістичних принципів викладання історії з «людським обличчям»


УДК 316.647:179.9(477)

ISSN 2310-7731

© Автори матеріалів, 2015

© Одеський національний університеті імені І. І. Мечникова

© Південний науковий центр МОН та НАН України

Зміст

Передмова (від упорядників Володимир Немерцалов)

4

Анонс семінару та проекту (Оксана Довгополова)

7

Частина 1. Авторські методичні розробки

9

Методичні діалоги у новому форматі міні-EdCamp РМО (районного методичного об’єднання) вчителів історії та правознавства Суворовського району міста Одеси

Бедікян Надія Іванівна



10

Використання функціонально-системного підходу а також схеми ФСП при формуванні мислення учнів на уроках історії

Глазунова Марина Анатоліївна



16

План-конспект открытого урока истории, посвященного Холокосту (Шоа) Три девочки. Три куклы. Три судьбы. (Открытый урок на основе материалов Ирит Абрамской (Irit Abramski) и Ноа Сигал (Noa Sigal)).

Сивобородченко Ольга Анатольевна



20

План внеклассного мероприятия экскурсии на тему «Немецкая Одесса»

Жданов Дмитрий Константинович, Божинский Артем Михайлович



38

Методичні розробки до курсу «Рідний край» («Одесознавство») Позакласне заняття - прес-конференція

Ткаченко Наталія Олексіївна



43

Частина 2. Квести по Одесі

46

Квест по центру Одессы

Потапова Галина Анатольевна



47

«Улыбка Бога» - игровой квест по Приморскому бульвару Одессы.

Немерцалов Владимир Владимирович, Довгополов Андрей Алексеевич, Ткаченко Алексей Валерьевич



50

Частина 3. Інтелектуальні ігри

63

Описание игровых моделей интеллектуальных игр

Жданов Дмитрий Константинович



64

Використання інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Своя гра» та командних ігор-вікторин на уроках історії та у позакласній роботі

Потапова Галина Анатоліївна



79

Игра «ВЫБЕРИ МЕНЯ» Одессика

Аудерская Татьяна Викторовна



111

Интерактивная игра «Одесса в веках и культурах»

Ткаченко Алексей Валерьевич



115

Частина 4. Сценарій відео курсу «Україна в світі. Візія історії Одеського регіону: мости і портали замість мурів та брам»

119

Частина 5. Навігатор: попередній перелік джерел з регіональної історії

129

Передмова


«Проходять роки, і раптом виявляється, що людям мало того, що їм залишає історія. Та історія, до якої ми звикли, де є імена, дати, події, є факти і їх оцінка, але не лишається місця для людини, тієї самої конкретної людини, яка була не просто учасником цих подій, якоїсь статистичної одиниці, а являла собою певну особистість, була наповнена емоціями та враженнями, які історією, як правило, не фіксуються».

Светлана Алексиевич


«…скільки можна ставити це вічне наше питання: хто винний? Ми винуваті – ти, я, вони. Проблема в іншому – у виборі, який є у кожного з нас: стріляти або не стріляти, мовчати або не мовчати, іти чи не іти? Запитувати потрібно у себе. Кожен нехай запитає у себе… Але нема цього досвіду увійти в себе, всередину себе… Знайти відповіді самому… Не вміємо жити без ненависті та боротьби».

Сергій Жадан,


Після проведення конференції «КУЛЬТУРА ПРИМИРЕННЯ: НОВА ІСТОРИЧНА СВІДОМІСТЬ В УКРАЇНІ» у вересні 2015 року, учасники проекту розпочали систематичну роботу з викладачами шкіл та позашкільних закладів з метою впровадження ідей та технологій роботи з пам’яттю, які були актуалізовані та висвітлені в ході конференції. Ми досить швидко знайшли та залучили до спільної роботи однодумців, праці та нароби яких увійшли до поданої збірки матеріалів.

На сторінках цієї збірки вчителя та методисти пропонують роздуми та розробки проблематики, пов’язаної з примиренням суспільства на базі історичної освіти.

Нажаль, в останні роки історичне знання в Україні використовується як чинник розбрату та роздмухування конфліктів. Демонізація чи безвідповідальна героїзація певних історичних персонажів в політичній риториці робить подекуди неможливими раціональні розважання про сенс подій минулого. Використання історичних фактів (перекручених чи показаних тільки з одного боку) в політичній риториці втягує людину в простір ідеологічних маніпуляцій. Як ніколи раніше виникає потреба побачити людське обличчя історії.

Для багатьох українців «шкільна» та «вишівська» історію стають такими, у яких немає їхньої власної пам’яті – немає того, до чого відчуваєш емпатію, про що можеш сказати: «це я». Лакремозна та героїчна концепції описання історії, які просувають державні інституції, зокрема Інститут національної пам’яті, не знаходять широкої підтримки у громадянському суспільстві та потребують від нього асиметричних відповідей: пошуку того самого людського обличчя, критичного мислення та здатності до неупередженого діалогу.

За висловом одного з учасників наших зустрічей сучасна лакремозна та героїчна історія України - це «історія, в якій немає мене та моїх предків». На буденному рівні важко асоціювати себе лише з героями та страждальцями. А з цього виростає проблема довіри до «офіційної» історії, прагнення до живої повсякденної альтернативи.

Історичний ландшафт наших міст і селищ одночасно досить багатий і бідний –місцеві топоніми, пам’ятні дошки та місця пам’яті неактуальні для пересічних мешканців (окрім істориків, краєзнавців та гідів). І причини цього – не лише численні переселення, терор та військові конфлікти, але й певна байдужість до історії, яка не захоплює, не турбує, не вабить. Переважно через те, що у неї немає живого обличчя і замало корисного досвіду повсякденності, так званої «малої історії».

В спільній розмові з нами щодо пошуків людського обличчя історії брали і беруть участь викладачі вищої та середньої школи, краєзнавці, журналісти, літературознавці, культурологи. Їхні праці ви знайдете у цьому електронному виданні, яке, на нашу думку, буде корисним всім, хто цікавиться історією, її викладаннями та сприйняттям.

Будемо вдячні за критичні зауваження, які можна надсилати упорядникам збірки на адресу nemertsalov@onu.edu.ua


Автори та упорядники щиро вдячні колегам, що не шкодуючи часу та зусиль допомагали в роботі, ділилися ідеями, матеріалами та напрацюваннями. Повноцінним співавтором нашої концепції регіональної історії стала завідувачка кафедрою Історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олена Бачинська. Ми вдячні професору кафедри Історії України ОНУ Тарасу Гончаруку, що був нашим постійним співрозмовником.

Джерелами з історії Одеси та регіону ділилися з проектом відомий одеський краєзнавець Олег Губарь, завідувач кафедри історії України ПНПУ імені К. Д. Ушинського доцент Андрій Красножон та доцент кафедри історії України ОНУ імені І. І. Мечникова, Володимир Полторак, а також автор і керманич проекту Odessa incognita Дмитро Жданов. Цінні зауваження щодо бачення історії регіону надав доктор історичних наук Олександр Пригарін. Джерела щодо травматичних моментів історії Одещини надала доцент Лідія Ковальчук, голова громадської ради при Обласному державному архіві Одеської області. Ми також вдячні за підтримку та участь у обговоренні проекту колегам з інших регіонів України, яких ми відвідали у листопаді та грудні 2015 року.

До реалізації окремих заходів проекту залучалися ЗОШ міста Одеси №№ 35, 117, 121, 56, НВК № 13, Рішельєвський ліцей (особисто висловити подяку директору ліцею Валерію Яковичу Колебошину та викладачу вищої категорії Віктору Сергійовичу Топоренко), НВК № 1 імені Т.Г. Шевченко (Овідіополь) (вчителя Степановська Н.І., Фойченко О.А., Шутко С.В., Поспишенко Г.Т., Сафонова І.М., Мельник Г.В., Павлюк Т.У., Скорик І.А., Синько Н.М., Локобит С.Б., Кулиненко С.С., Шкрьоба О.О.) та Великодолинська ЗОШ № 2 (Чумертова А.В.). Також хочемо відзначити з вдячністю учасників учнівської команди Рішельєвського ліцею: Авдєєву Ульяну, Полоник Катерину, Перелигіну Єву, Васильєва Олександра, Сметанкіну Світлану, Баімкіну Вікторію, Лінник Валерію, Лядову Софі

Окрім цього неможливо не подякувати за участь у проекті викладача Одеського державного педагогічного училища Ольгу Гольд та її студентів Лобанову Євгенію, Ганенкову Ірини, Пересипко Анастасію, Єфімову Марину, Шмитько Алісар, Константинову Анну, Щекудову Ганну, Панкратову Вікторію, Константинову Аліну, Левинець Карину і Янкович Марину, що відчайдушно допомагали в підготовці та проведенні квесту з багатовимірної історії Одеси.

І наостанок, ми вдячні освітньому проекту «Освіта.Онлайн» за надану можливість створення та розповсюдження відео-курсу з історії Південного регіону України, сценарій якого розміщено у цій збірці.

Від упорядників

Володимир Немерцалов, співорганізатор проекту Культура примирення: нова історична свідомість в Україні, Голова наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених ОНУ імені І.І. Мечникова
Анонс семинара и проекта
Довгополова Оксана Андреевна, руководитель проекта Культура примирения: новое историческое сознание в Украине, профессор философского факультета ОНУ имени И. И. Мечникова
Что значит "примирение памятей"?

Прошлое – страшная вещь. Поражения, которые наши предки потерпели сотни лет назад, не дают нам спать сегодня. Преступления, совершенные в незапамятные времена, заставляют сегодня ненавидеть и браться за оружие. В 1919 году Комиссар Просвещения Баварской республики Густав Ландауер первым же своим декретом отменил преподавание истории в школе. Почему? Потому что прав был тот (то ли Бисмарк, то ли Оскар Пешель), кто сказал, что сражение при Садовой выиграл прусский учитель. То, что нам в детстве рассказали об истории, в очень большой мере определяет то, ради чего мы готовы взять в руки оружие. Клянемся ли мы мстить до последней капли крови или оставляем прошлому хоронить своих мертвецов. Что такое прошлое? Его нет! Как его пощупать, увидеть, почувствовать? Откуда оно берет силы заставить нас любить или ненавидеть? Прошлое – страшное оружие. Мы мысленно становимся рядом с теми тенями прошлого, которые для нас олицетворяют свет и правду. Те, кто стоит по другую сторону – не просто живые оппоненты, а олицетворение тьмы. Войны, конфликты, преступления прошлого – всё это оставляет незаживающие раны. Как можно жить бок о бок с теми, кто заставлял страдать наших предков? Как можно с ними вести дела, здороваться по утрам, говорить о погоде? Разве пепел Клааса не стучится в наше сердце? Но если нашу жизнь направляет только пепел Клааса, война никогда не закончится…

Забыть невозможно, простить невозможно, жить этим – невозможно.

Как жить с ужасом прошлого? Еще два года назад наша страна могла пребывать в счастливом неведении по поводу этого вопроса. Мы морщились от настойчивых попыток напомнить нам то об одной, то о другой ране. Сейчас ужас, увы, еще не стал прошлым, но мы уже сейчас понимаем, что он просто не закончится, если мы не попытаемся ответить себе на этот вопрос – как жить с ужасом прошлого? Как сделать так, чтобы пепел Клааса не превратил в пепел всех нас? Как понять, что те, кто вкладывает в руки оружие, используют историю как спусковой крючок? Два десятилетия наша страна пыталась сделать вид, что прошлое просто не стоит бередить. Прошлое оказалось не закрыто – и теперь мстит. Битвы мифологий, потоки взаимных обвинений, позорные ярлыки – вот что становится фоном и подпиткой для живых и кровавых конфликтов, происходящих у нас на глазах. Как сделать так, чтобы хотя бы история перестала работать на войну? 

Увы, мы не первые, кто вынужден был поставить перед собой вопрос о том, как сделать так, чтобы воспоминания о прошлом не становились источником конфликтов, как примирить исторические памяти? Через страшные испытания памятью вынуждены были пройти Германия, Испания, ЮАР, некоторые латиноамериканские страны… Взгляд в сторону удавшихся и провальных проектов примирения исторических памятей убеждает в том, что успеха добились только те, кто не побоялся иметь с прошлым дело, прорабатывать его и, таким образом, закрывать. Для нашей страны жизненно важно увидеть эти проекты «на расстоянии вытянутой руки» и найти собственный вариант примирения общества по поводу исторической памяти. Это очень трудный путь, но у нас нет альтернативы.

Предлагаем начать этот путь вместе на семинаре «Культура примирения: новое историческое сознание в Украине», который пройдет 27-29 сентября 2015 года при поддержке программы «Развитие сотрудничества с гражданским обществом в странах Восточного партнерства 2015» Министерства иностранных дел Германии. Соорганизатором воплощенного проекта является общество "Бохум-Донецк".

Германия прошла чрезвычайно трудный путь преодоления страшного прошлого. Возможность погрузиться в проблему вместе с немецкими специалистами – большой шанс и большой вызов. И способ понять, что в построении будущего простых решений не бывает. Мы будем говорить о тяжелом опыте примирения ЮАР и других африканских стран, мы увидим, что историческое примирение Испании таит в себе неожиданные для нас стороны и подводные камни. Мы услышим о возрастающем противостоянии исторических нарративов в России. Своим видением конфликта памятей в Украине поделятся специалисты из Франции и Голландии. И, конечно, наши украинские коллеги поделятся своими мыслями о том, какое видение истории нам стоит выстраивать вместе. Имена и темы смотрите в программе. Это будет важная встреча. Не под лозунгом «всё забыть, всех простить».

Историческое сознание нужно закладывать в школе, к самой истории надо подходить критически и понимать, что существуют разные точки зрения на одно и то же событие. Курс региональной истории поможет смотреть на событие с разных сторон, и тогда люди поймут, что можно разговаривать

Мы знаем, что историю можно увидеть так, чтобы не хотелось хвататься за оружие. И при этом не врать. Мы можем сделать это вместе.
Частина 1. Авторські методичні розробки учасників проекту

Зміст
Бедікян Надія Іванівна Методичні діалоги у новому форматі міні-EdCamp РМО (районного методичного об’єднання) вчителів історії та правознавства Суворовського району міста Одеси


Глазунова Марина Анатоліївна Використання функціонально-системного підходу а також схеми ФСП при формуванні мислення учнів на уроках історії
Сивобородченко Ольга Анатольевна План-конспект открытого урока истории, посвященного Холокосту (Шоа) Три девочки. Три куклы. Три судьбы. (Открытый урок на основе материалов Ирит Абрамской (Irit Abramski) и Ноа Сигал (Noa Sigal)).
Жданов Дмитрий Константинович, Божинский Артем Михайлович План внеклассного мероприятия экскурсии на тему «Немецкая Одесса»
Ткаченко Наталія Олексіївна, Методичні розробки до курсу «Рідний край» («Одесознавство») Позакласне заняття - прес-конференція
Методичні діалоги у новому форматі міні-EdCamp РМО (районного методичного об’єднання) вчителів історії та правознавства Суворовського району міста Одеси
Бедікян Надія Іванівна - вчитель історії Одеського НВК №13, керівник РМО вчителів історії та правознавства Суворовського району.
23 листопада 2015 року на базі Одеського НВК №13 відбулися методичні діалоги в новому незвичному для освітян Одеси форматі – EdCamp. Більше 60 учасників отримали програмки, в яких ще треба було самостійно обрати свій рух між паралельними сесіями, що відбувалися зразу в чотирьох локаціях.

Рух EdCamp виник у 2010 році серед педагогів США, але дуже швидко став поширюватися в інших країнах. В Україні перша національна (не)конференція EdCamp відбулася в червні 2015 року в Харкові, де мені пощастило побувати. Україна стала 24-ою країною, яка поширює формат EdCamp для вчительських спільнот завдяки продюсерам навчання Олександру Елькіну та Марині Пащенко.

Всім учасникам EdCamp Ukraine у Харкові сподобався цей захід, а деякі з учасників навіть отримали можливість поширити цей формат в своєму місті, взявши участь у конкурсі грантів на проведення міні-EdCamp. Команда з Одеси також отримала право на проведення обласного міні-EdCamp Одеса, що відбудеться 23 січня 2016 року в Impact Hub Odessa. Те, що відбулося в Одеському НВК №13, розглядається як репетиція та поширення серед вчителів міста розуміння про новий формат.

Що ж таке EdCamp? На сайті основних фундаторів руху EdCamp є таке пояснення: «Хто ми такі? Наше бачення просте: Інноваційне професійне навчання для педагогів».

Як же відбувається це інноваційне професійне навчання педагогів? В чому незвичність цього формату?

Один з головних принципів EdCamp це те, що Програма визначається в перший день проведення - Програма (не)конференції заздалегідь практично  не готується. Уранці першого дня графік і теми спілкування плануються спільно з усіма. За рахунок цієї спонтанності план подій максимально відповідатиме потребам учасників/-ць. Напередодні може визначатися тематика заходу. Всі теми сесій пропонуються самими вчителями. На EdCamp вони обмінюються власним досвідом і таким чином відбувається на досить високому професійному рівні взаємонавчання педагогів. Сесії за звичаєм проходять у формі майстер-класів, дискусій, доповідей з обговореннями, тренінгів і т.п.

Формат EdCamp Ukraine у Харкові мав деякі особливості: звертаючи увагу на ментальність українського вчительства організатори (не)конференції крім вчителів запросили вже відомих експертів в різних питаннях освіти. Отже крім вчительських сесій, спікери і теми яких визначались безпосередньо на початку роботи EdCamp Ukraine, були вже прописані в програмі експертні сесії. В Харкові в день проходило по чотири паралелі сесій одночасно в 10-11 локаціях (місцях), дві з яких були експертні та дві - вчительські. Цікаво було на всіх сесіях, які ми обирали. А ті, на які ми не змогли потрапити, стали доступні для перегляду у відеоформаті через пару місяців після проведення (не)конференції.
Іншими важливими принципами EdCamp є:


  • Безкоштовність - Учасниці й учасники не платять за вхід на EdCamp. Це дозволяє гарантувати, що різні педагоги – як з великих міст, так і з регіонів – зможуть взяти участь

  • Незалежність - EdCamp проводиться для навчання одне одного в демократичному середовищі. Педагоги мають можливість вільно висловлювати свої думки, не потрапляючи під вплив будь-кого.

  • Вільна ініціатива - Будь-хто може прийняти  у себе EdCamp – чи то районне управління освіти, окрема школа, громадська організація або неформальна вчительська група.

  • Кожний і кожна можуть стати спікерами - Якщо ви є учасником EdCamp, то маєте право на виступ. Усі, кому небайдуже, як розвивається освіта в Україні, матимуть можливість поширювати свій досвід в атмосфері, що об’єднує.

  • Діє закон «про дві ноги» -Учасниці й учасники самі визначають, які сесії відвідати. Це забезпечує ефективний спосіб «відсіву» тих виступів, які не є актуальними для педагогів або презентовані в непривабливій формі.

В чому особливість EdCamp, що проходив на базі Одеського НВК №13?


С самого початку планувалося проведення методичних діалогів. Ідея проведення таких методичних діалогів належить Волковській Т.І. - методисту ІМЦ міського департаменту освіти та науки. За її пропозицією вони пройшли у форматі міні- EdCamp. Міні - тому що все відбувалося протягом 2,5-3 годин.

Були визначені наступні цілі заходу:



  • Поділитися досвідом роботи творчих груп РМО;

  • Забезпечити взаємонавчання та обмін досвідом вчителів;

  • Поширити серед вчителів історії району та міста новий формат взаємодії вчителів (не)конференцію EdCamp;

  • Ознайомити вчителів через залучення експертів з інноваційними технологіями, а також з проблемами історичної освіти.

Методичні діалоги передбачали обмін досвідом між вчителями історії і правознавства міста з роботи творчих груп. В нашому РМО на момент планування заходу існувало чотири творчі групи, тому і заплановані були сесії паралельно в 4-х локаціях відповідно до назв творчих груп:

  • Робота з обдарованими та забезпечення якості освіти з історії (ЗНО);

  • Краєзнавство, музейна робота та національно-патріотичне виховання;

  • Правознавство, «Людина і світ», факультативи та спецкурси суспільствознавчого циклу;

  • ІКТ та інноваційні педагогічні технології

В 4-х локаціях передбачалося в першій паралелі сесій групова робота з визначенням спікерів серед вчителів на учительські сесії. Потім в цих же локаціях проходила паралель експертних сесій, після яких йшла паралель вчительських сесій з вже визначеними для них спікерами.

Експертами на нашому міні-EdCamp,були:



  • Викладачі ОНУ імені І. І. Мечникова, автори й організатори проекту «Культура примирення – нова історична свідомість в Україні» Оксана Довгополова - док.філософ.наук, професор філософ. факультету ОНУ ім.. І,І, Мечнікова, Володимир Немерцалов – кандидат біологічних наук, доцент біологічного факультету ОНУ ім.. І,І, Мечнікова;

  • Володимир ПОЛТОРАК - Доцент кафедри історії України Одеського національного університету мені І.І.Мечникова, розробник дистанційного курсу підготовки до ЗНО з історії України 2016;

  • Колебошин Сергій Валерійович , директор Овідіопольського НВК, автор курсу фізики на порталі Освіта-Онлайн та Ворохаєв Олександр Анатолійович, директор Освіта-Онлайн

  • Козловська Тетяна - студентка ІІ курсу Національного університету "Одеська юридична академія", керівник напрямку шкільних дебатів в м.Одеса

Програма міні-EdCamp

Паралелі/ Локації

Місце провелення

Актова зала

(Творча група з правознавства)



Каб. 216

(Творча група по роботі з обдарованими та забезпечення якості знань учнів)



Каб.214

(творча група з краєзнавства, національно-патріотичного виховання і творча група з музейної справи)



Каб.213

(творча група з ІКТ та інноваційних технологій)



Визначення порядку денного

(Знайомство в групах, звіти керівників по роботі творчих груп, визначення порядку денного на вчительську паралель сесій)

(25 хв.)


Звіт керівника ТГ Захарченко Т.Ю. та її виступ про ігрові методи у викладанні правознавства (брейн-ринги, турніри, дебати).

Оголошення про тренінг з дебатів на вчительську сесію



Звіт керівника ТГ Звіревич С.Л. та її виступ з аналізом типових помилок моніторингу з історії (у форматі ЗНО). Оголошення про круглий стіл по виробленню рекомендацій по підготовці учнів на вчительській сесії

Звіт керівника ТГ (першої) Пилипейко С.Ф.

Знайомство вчителів.

Ліфтові (60 секунд) презентації вчителів з пропозицією своєї теми виступу на вчительську сесію (3 вчителя)


Звіт керівника ТГ Бедікян Н.І. про роботу Творчої групи.

Знайомство вчителів.

Ліфтові (60 с) презентацій вчителів, що бажали виступити на вчительській сесії зі своїми темами (5 вчителів). Обрання 3-х голосуванням наліпками.


Експертна паралель сесій

(25 хв.)


Доповідь експерта Козловської Т. по дебатній технології

Виступи представників проекту «Освіта-онлайн» Колебошина С.В., Ворохаєва О.А., Полторака В.Н.

Формування і визначення плану роботи новоствореної творчої групи з музейної справи на чолі з Мельник Ю.О.

Виступи Долгополової О.А. та Немерцалова В.В.- организаторів проекту «Культура примирення…»

Вчительська паралель сесій

(40 хв.)


Гра-тренінг Дебати з вчителями під керівництвом Козловської Т.

Круглий стіл вчителів та представників «Освіта-онлайн»

Виступи 3-х вчителів-спікерів (по 12-13 хв.) з власними темами

Виступи 3-х вчителів-спікерів (по 12-13 хв.) з власними темами

З самого початку підготовки до EdCamp були запрошені експерти відповідно до тематики заходу (напрямків діяльності творчих груп). Так за темою творчої групи з роботи над якістю знань учнів були запрошені організатори проекту «Освіта-онлайн» та автор онлайн-курсу по підготовці до ЗНО з історії України; за темою творчої групи по впровадженню ІКТ і інноваційних технологій передбачався майстер-клас Дементієвської Ніни (Науковий співробітник Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, старший тренер і експерт навчальних програм кампанії Intel) з критичного оцінювання інформації з Інтернету. В напрямку творчої групи вчителів правознавства та спецкурсів суспільствознавчого циклу планувалося для вчителів ознайомлення з освітньою технологією з дебатів. Автори й організатори проекту «Культура примирення – нова історична свідомість в Україні» були запрошені в рамках тематики творчої групи з краєзнавства та музейної роботи, тому що одним з своїх завдань вони передбачали створення концепції регіональної історії та залучення до її впровадження вчителів історії і курсу «Одеса - моє місто рідне»

При підготовці не вдалося запросити спікера з Києва, тому у вільній локації експертної сесії працювала новостворена творча група вчителів з музейної справи.

На вчительській паралелі сесій в різних локаціях проходили:



  • круглий стіл між вчителями творчої групи та представниками проекту «Освіта-онлайн» Колебошиним С.В., Дорофєєвим О. та Полтораком В. М. по виробленню рекомендацій по підготовці учнів до ЗНО-2016 з історії Ураїни;

  • тренінг гри в дебати для вчителів історії та правознавства (грали 8 вчителыв),

  • В сусідніх локаціях (каб. 213 та 214) - виступи вчителів-спікерів з власними темами. До виступів були готові близько 8-9 вчителів, але можливість поділитися досвідом випала лише шістьом, за яких проголосували вчителі, визначаючі на першій паралелі порядок денний даного міні-EdCamp.

Сама постановка меблів (для круглого столу) спонукала вчителів до вільного висловлювання, дискусій, обміну досвідом.

В кабінеті 214 на вчительській сесії виступили: Синько А.М. – ОЗОШ №113, Пилипейко С.Ф. – ОНВК – гімназія №7 з теми національно-патріотичного виховання учнів, Бугрова Н.В. (ОСШ №40) – про досвід викладання курсу «Одеса – моє місто рідне» та досвід проектної роботи з краєзнавства.

В каб. 213 на вчительській сесії виступи: Антонюк Г.Ю. –(ОНВК №13) про досвід групової роботи з учнями на уроках, Єрошкіна О.М. – про досвід створення сайту і шкільної хмари та їх використання в роботі; Поліщук В.М. (ОЗОШ №44) – про використання інтерактивної дошки на уроках історії

По завершенню вчительських сесій знов зібралися в актовій залі, де вчителі поділилися своїми враженнями. Всі говорили, що час минув дуже швидко, все було цікаво та насичено, багато корисного дізналися від колег та експертів. Всім дуже сподобався новий формат проведення заходів для вчителів EdCamp і побажали його поширення. Високо оцінила захід і Волковська Т.І. – методист ІМЦ Департаменту освіти та науки м.Одеси. Деякі вчителі були навіть в захваті від цієї події, відмічали, що бачили як світилися очі колег під час сесій та з яким натхненням виступали вчителі перед своїми колегами.

Отже, новий формат взаємодії та взаємонавчання вчителів EdCamp розпочав свій рух по Одесі. І вже 23 січня 2016 року в Impact HUB Odessa відбудеться міні-EdCamp Одеса, на який запрошуються близько ста вчителів Одеси та області.
Використання функціонально-системного підходу

а також схеми ФСП

при формуванні мислення учнів на уроках історії
Глазунова Марина Анатоліївна, методист Одеського обласного інституту удосконалення вчителів, викладач Чорноморського (турецького) приватного ліцею міста Одеси
У ХХІ столітті людство зіткнулося з тим, що знання, здобуті сьогодні, завтра вже нікому не потрібні – технологічні та наукові парадигми змінюються протягом життя одного покоління. Постійно зростає потреба в людях, які вміють самостійно приймати рішення, вміють брати відповідальність на себе, проявляють ініціативу.

Навчання, побудоване на засвоєнні конкретних фактів, пережило себе.

Педагогіка в цих умовах має бути не фактологічною, а методологічною. Тому, учня необхідно озброїти методологією пізнання навколишнього світу. Сучасна системна освіта має вчити дитину ефективно працювати з різноманітною інформацією, аналізувати її з різних боків, не брати «на віру» жодного сумнівного факту.

У зв'язку з цим корисно і необхідно навчити дітей розглядати будь-які об'єкти, предмети і явища як природні або штучні системи.

Ефективним інструментом для педагогів і психологів, що допомагає формувати системне мислення учнів, є функціонально-системний підхід. Він дозволяє розглядати досліджуваний об'єкт в системі, повністю розуміти його призначення, зв'язок з іншими об'єктами, розвиваючи всі компоненти структури мислення дитини.

Функціонально-системний підхід - це метод пізнання і спосіб опису штучних і природних об'єктів, предметів і явищ навколишнього світу.

З'ясувалося, що розроблені в ТРИЗ методичні підходи до вирішення завдань працюють не тільки в техніці. Їх застосовують, хоч і не завжди строго «за правилами», письменники і сценаристи - для генерації ідей сюжетів, художники і режисери - для пошуку виразних засобів реалізації задуму, організатори виробництва - для вибору управлінських рішень, рятувальники - для виходу з екстрених ситуацій, тощо.
Функціонально-системний підхід в освіті є, відповідно до визначення академіка С.Д. Максименка, директора інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, тією «генетичної одиницею», тією «клітинкою», з якої будується основа змістовно-операційного аспекту навчальної діяльності, та яка дозволяє розвивати всі компоненти структури мислення, а саме:
1. Механізми мислення - розумові операції (порівняння, аналіз, синтез, класифікація, абстрагування, узагальнення, систематизація).

2. Форми мислення - судження, умовивід, поняття.

3. Види мислення - наочно-образне, образно-схематичне, словесно-логічне, продуктивне, теоретичне, практичне.

4. Особливості мислення - самостійність, критичність, гнучкість, глибину, послідовність, швидкість.


Функціонально-системний підхід формує системність мислення, оскільки учні розглядають об'єкт або проблемні ситуації багатоаспектне, виявляють істотні і приховані взаємозв'язки їх елементів і властивостей, їх стан в минулому і в майбутньому, тобто «бачать» їх в системі.

Таким чином, генетичної одиницею розвитку системного мислення є функціонально-системний підхід, як вихідний початок, що містить в собі всі компоненти розвиненого цілого, тобто всі компоненти мислення.

Нова технологія навчання, яка готує дітей до завтрашнього життя, повинна будуватися не на завданнях, вирішення яких вже відомо, а на пошуку вирішення реальних життєвих проблем, які мають практичне значення.

Такі проблеми повинні носити комплексний характер і в них повинні бути інтегровані по можливості питання всіх предметів шкільного циклу.

Їх рішень може не знати навіть педагог - тоді пошук іде в процесі спільної діяльності вчителя і учня.

Використання схеми-моделі функціонально-системного підходу, яка взята в ТРИЗ та удосконалена О.М. Гредінаровою, дозволяє не тільки формувати якості творчої особистості безпосередньо в навчальному процесі, але й створити людину, яка може мислити незалежно, критично та перспективно.

Схема-модель функціонально-системного підходу - це графічне представлення основних компонентів системи та їх взаємозв'язків для комплексного вивчення будь-якого об'єкта, явища або навчальної теми.

Робота за схемою-моделі функціонально-системного підходу дає наступні можливості:

1. Опис предметів, об'єктів.

2. Визначення змісту понять.

3. Виявлення істотних взаємозв'язків і відносин між елементами об'єкта, виявлення прихованих взаємозв'язків.

4. Порівняння з іншими об'єктами, створення аналогій і метафор.

5. Удосконалення об'єктів, предметів.

6. Проведення генетичного аналізу (розгляд об'єкта, предмета в розвитку).

7. Створення великої кількості асоціацій в різних категоріях.

8. Складання загадок

9. Створення оповідань, есе.

10. Складання структурного відповіді на уроці, іспиті.

11. Створення алгоритму подачі інформації.

12. Створення алгоритмів вирішення нестандартних завдань.


Нерідко суспільні явища та історичні події неоднозначно (і навіть суперечливо) трактуються різними дослідниками, прихильниками тих чи інших політичних поглядів, представниками різних поколінь і соціокультурних шарів. Схема-модель ФСП дозволяє структурувати інформацію про тій чи іншій системі, виділивши в ній істотні ознаки і властивості, а також відобразити різноманітність наукових і громадських поглядів на досліджувану систему. Як приклад наведено схему поняття «тоталітаризм», складену вчителем історії школи « ЕйдоС » Т.П. Петриківською (див. нижче).

Схема поняття «тоталітаризм», складена вчителем історії школи «Ейдос»

Т.П. Петриківською
ТОТАЛІТАРИЗМ

2

3

6

7

8

Надсистема:

ПОЛІТІЧНИЙ РЕЖИМ

Тотальний контроль держави над усіма сферами діяльності людини та суспільства:

Порушення прав та свобод людини



Монопольний контроль виробництва та економіки

Однопартійна диктатура

Офіційна обов’язкова державна ідеологія

Культ особистості вождя

Партійно-державна еліта відокремлена від громади та стоїть над нею

Потужний апарат контролю та примусу

Монополія на інформацію

Мілітаризація суспільного життя

Широка мережа громадських організацій, підпорядкованих владної партії






Реалізація політичної, економічної, соціальної мети (експерименту) шляхом повного контролю держави над суспільством

11

4


5



Германия, Італия, Куба, СРСР (ХХ ст.); Північна Корея, Китай


+: потреба в жорсткому керуванні;

-: порушення прав та свобод людини



+, тому що…

- , тому що

- , потому что



Підсистеми:

Комунізм Фашизм (більшовизм)

Націонал-соціалізм


Тоталитаризм Демократія



тотальний контроль держави над суспільством

• порушення прав і свобод людини

• держ. економ. монополія

• монопартійність

• потужний апарат контролю

• відсутність свободи слова

• мілітаризація сусп-ва і економіки

• управління суспільством

• дотримання прав і свобод людини

• ринкова економіка

• багатопартійність

• демократ. інститути влади

• плюралізм

• світський характер суспільного та економ. життя

Схема 1. позначка 1 – надсистема , 2 – головна функція системи, 3 – підсистеми, 4 – властивості системи, 5 – генезис системи, 6 – «розглянути систему з різних боків», 7 – з чим схожа та с чим несхожа система, 8 – чим мені подобається чи не подобається.

План-конспект открытого урока истории, посвященного Холокосту (Шоа)


Сивобородченко Ольга Анатольевна, учитель истории Одесской Гимназии №1 им. А.П. Быстриной
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка