Криниці щедрої душі



Сторінка2/8
Дата конвертації26.12.2016
Розмір1.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

ВОГНИК ЙОГО ПОСВІТУ

Євген Шморгун
Це так непросто - писати в минулому часі про людину, з якою десятиліттями разом працював, з якою дружив, яка була однодумцем у багатьох творчих починаннях і пошуках, на плече якої міг надійно спертися за будь-яких обставин.

...Наші стежки зійшлися восени 1963 року, коли я, сільський фельдшер, відтарабанивши трирічну армійську службу, круто поміняв свій, так би мовити, професійний вектор і став студентом-філологом Рівненського педінституту. Якось завітав до редакції єдиної тоді в Рівному обласної газети “Червоний прапор” і запропонував свої вірші. Чубатий працівник відділу культури та шкіл, до якого мене спрямували, пробіг очима мою писанину і раптом приязно усміхнувся:

- А що? Здається, тут щось є ...Давай познайомимося ближче...

Відтоді ми й знайомі з Григорієм Дем’янчуком. Хоч із газетних сторінок ім’я його я знав раніше. Саме Дем’янчук вводив мене в місцеве літературне та журналістське середовище, втискував у літературно-мистецьку сторінку “Горинь” мої ще досить кострубаті опуси, іноді дотягуючи їх “до кондиції”.

Григорій Семенович Дем’янчук був тільки трохи старший від мене. Народився він 20 вересня 1936 року в селі Карпилівка Білогірського району на Хмельниччині. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка і трудився літпрацівником, виношуючи досить таки амбітні плани творчої діяльності. Оскільки і мої творчі задуми буди теж не менш амбітними, то нам вистачало приводів і для тихих бесід, і для галасливих суперечок. Певно, саме це й здружило нас, а потім і звело разом працювати в тому ж таки відділі культури та шкіл редакції обласної газети. Правда, те сталося не зразу. Бо в 1966 році Григорія Дем’янчука було звинувачено в “українському буржуазному націоналізмі” і звільнено з редакції. Хоч той “націоналізм” полягав тільки в читанні забороненої владою літератури, але й це вважалося неабиякою провиною. Тож довелося йому деякий час заробляти на хліб насущний у рекламному комбінаті. А коли рівненські компартійні вожді змінили гнів на милість і поновили його на посаді, то вже я заробляв свій хліб насущний у Березному. І тільки в 1970 році за сприяння того ж таки Григорія Дем’янчука мене перевели працювати в Рівне.

За довгі роки спільного газетярювання ми добре пізнали “творчу лабораторію” один одного. Робота над якоюсь темою чи над новою книгою не трималася в секреті. Так само й успіхи чи невдачі цієї роботи, які дуже вже залежали від конкретних житейських умов та обставин.

Непересічний талант Григорія Дем’янчука у ті роки напружено шукав своєї реалізації. Адже рамки обласної газети були для нього настільки тісні, що чавили кайданами. Та ще й недремне око кадебешників ні на мить не притупляло пильності.

Врешті Григорій знайшов віддушину - нею стала природничо-краєзнавча тематика. У львівському видавництві “Каменяр” одна за одною почали з’являтися його книги – “Барви Полісся”, “Над Горинь-рікою”, “Біля джерел”, “Семи криниць водиця” та інші. Одну з таких книг – “Щоб квітла наша земля” - я допоміг Григорієві “пробити” у київському видавництві “Веселка”, з яким у мене налагодилися міцні ділові стосунки. Все то були тоді по-справжньому хороші книги, вони віддзеркалили широкий світогляд автора, кипучий пульс його неординарного мислення, вони випромінювали авторську любов до Вітчизни, зокрема, до Землі Волинської, закоханість у природу рідного краю. Про ці книги писала обласна й республіканська преса. Не буде перебільшенням, якщо стверджу, що саме на них виховалося ціле покоління нинішніх краєзнавців.

І все ж ці видання не приносили Григорієві Дем’янчуку повного душевного задоволення. Він почував (та й не раз зізнавався мені), що хоче і може зробити щось більше. Лише як побачила світ його книга “Воскреслі для життя” - Григорій був по-справжньому щасливий. Бо ця книга - дослідження про письменників XX ст. стала початком здійснення його засадничих літературних намірів.

А ті наміри були огого як розпросторені!

Він, можливо, був би поетом-сатириком. Бо таки мав і чіпкий погляд, і критичний розум, і гостре перо. Я й досі пам’ятаю його “оду” на честь з’яви... у львівських продуктових магазинах у вільному продажу коров’ячого масла:

В Львові – масло: В Львові - масло!

Всі радіють, як один.

Всюди заклики і гасла:

“Йдем до сонячних вершин!”
Як заходжу я в столову –

Чую радісну розмову:

“Є кефір, перлова каша –

Гей, живе країна наша!”


І насьорбавшись кефіру,

Я свою настрою ліру

На один пісенний лад:

Хай живе країна Рад!


Але на такі твори у тодішніх видавництвах попиту не було. Отож Дем’янчукові нічого було й заікатися про видання поетичної збірки.

Готував він збірку літературних фейлетонів. Основу її мали скласти речі, публіковані в “Літературній Україні” (у 60-ті роки вони публікувалися там часто). Але “хрущовська відлига” змінилася “брежнєвськими морозами”. Дехто з письменників навіть помандрував у краї віддалені. В тому числі й окремі з Дем’янчукових друзів. Збірка така виявилася не на часі. І Дем’янчук-критик замовк.

Задумалася повість у новелах для дітей під назвою “Медаль для Калинівки” (роки війни і повоєнні). Вона уже й писалася. Але її засмоктали неможливість сказати те, що хотілося, та газетярська текучка.

Вигулькнула тема історична - про гайдамацького бандуриста-співця Бандурка. Григорій перелопатив гори матеріалу із XVIII ст., писав окремі розділи книги. Я уже знав її сюжет... А то ще на тривалий час Дем’янчукову увагу прикувала тема Острога XVI століття - збирав матеріали для повістей про Дем’яна Наливайка та про батька й сина Смотрицьких. Майбутні розділи тих повістей я чув із його уст. Навіть своєрідною підготовкою до повісті про Смотрицьких стала його краєзнавча книжка “Високі береги Смотрича” (1985 р.), яка забезпечувала майбутньому творові пейзажний антураж. І знову ж таки поточні справи, пов’язані з необхідністю здобуття хліба насущного, а ще невміння відмовитися від виконання численних доручень начальства та прохань знайомих і друзів призвели до затихання амплітуди колись такого могутнього імпульсу.

В останні роки було плідним повернення письменника до теми природи рідного краю і прагнення продовжувати розшифровування її тайнопису. Час зробив своє - зміцнив талант автора, збагатив знаннями й досвідом. Із новою силою запульсували не тільки фольклорні й літературні джерела, а й власні спостереження та висновки. Отак і з'явилася книжка “Звідки тече та річка”, в якій слова відстоялися в серці, пройшовши випробування на справжність. Окремі оповідання, які зустрічалися в попередніх книжках, очистилися від наносної данини тодішній дійсності, викристалізувалися, заграли новими барвами. Залишилося все вартісне, непроминуще. І вартісного виявилося таки чимало: від оповіді про малюсіньку, але єдину в світі - бо ж рідна! - річечку Рудку до розповідей про найвизначніші об’єкти Рівненського природного заповідника, який розкинувся на десятках тисяч гектарів землі.

На жаль, до виходу цієї книги у світ було 22 січня 2001 року...

Того дня в Рівному на майдані Незалежності люди збиралися на мітинг з нагоди свята Злуки українських земель. Домовилися піти на майдан і ми з Григорієм. Він зайшов до мене у Народний Дім і похвалився: “Учора хоч і допізна засидівся над статтею про Уласа Самчука (цю статтю Дем’янчукові замовили з редакції газети “Волинь”) але таки написав! Ото зараз однесу в редакцію та й підемо мітингувати...Ану послухай, чи не надто кострубате вийшло”. Він присів за стіл навпроти мене і почав читати. Це в нас було багаторічною практикою - читати один одному свої свіжоспечені опуси, щоб перевірити, як сприймається: написане. Але, не дочитавши й першого речення, Григорій враз ойкнув і похилив голову на стіл...

Книги “Звідки тече та річка” Григорій Дем’янчук уже не побачив. Але вона вийшла саме такою, якою автор її скомпонував, якою він хотів її бачити.



Сьогодні Дем’янчукові книги живуть уже власним життям. Вони ненав’язливо і довірливо ведуть розмову з читачем. Їхня мова-розмова триватиме й триватиме, бо кожній хорошій книзі суджено надовго пережити свого творця, закликаючи нових і нових читачів на вогник його посвіту.
ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ
Григорій Семенович Дем'янчук народився 20 вересня 1936 р. у с. Карпилівка Білогірського району Хмельницької області.


Роки




1944-1954

Навчався у Карпилівській початковій школі Білогірського району та Великоборовицькій середній школі Ізяславського району Хмельницької області.

1954-1959

Студент факультету журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка.

1959

Працював у Козятинській районній газеті "Колективна праця" Вінницької області.

1960-1962

Літературний працівник, завідувач відділу культури і шкіл редакції Рівненської обласної газети „Червоний прапор”.

1962-1963

Викладач кафедри журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка.

1963

Завідувач відділу культури і шкіл редакції Рівненської обласної газети „Червоний прапор”.

1964

Започаткував щомісячні сторінки: краєзнавчу „Край наш поліський” та літературно-мистецьку „Горинь” в Рівненській обласній газеті „Червоний прапор”.

1966

Редактор Рівненського виробничо-рекламного комбінату.

1966

Заступник відповідального секретаря редакції обласної газети „Червоний прапор”.

1968 р.

Завідувач відділу культури і шкіл редакції обласної газети „Червоний прапор”.

1968-1985

Обраний головою Рівненського обласного літературного об'єднання.

1970

Учасник республіканського семінару молодих критиків в Ірпінському Будинку творчості Спілки письменників України.

1975

Вийшла книга нарисів про природу Рівненського Полісся „Барви Полісся” у Львівському видавництві „Каменяр”.

1977

Видано книгу „Над Горинь-рікою” у Львівському видавництві „Каменяр”.

1978

Вийшов путівник по туристському маршруту „Високі береги Смотрича” у Львівському видавництві „Каменяр”.

1980

Вийшла книга народних легенд Полісся "Біля джерел" у Львівському видавництві „Каменяр”.

1984

Вийшла книга краєзнавчих нарисів "Семи криниць водиця" у Львівському видавництві „Каменяр”.

1986

Присвоєно звання заслуженого журналіста Української РСР.

1986

Вийшла книга „Щоб квітла наша земля” у Київському видавництві „Веселка”.

1987

Вийшла книга краєзнавчих нарисів „Революцією покликані” у Львівському видавництві „Каменяр”.

1988

Став лауреатом обласної літературної премії ім. Валер'яна Поліщука.

1990 р.

Вийшла книга краєзнавчих нарисів „Дума червоного бору” у Львівському видавництві „Каменяр”.

1990-1992

Відповідальний секретар редакції газети "Вісті Рівненщини".

1990-1992

Брав участь у 1-3-й науково-краєзнавчих конференціях „Остріг на порозі 900-річчя” (Острог).

1992

Редактор обласної газети „Волинь”.

1992-1999

Доцент кафедри українознавства Рівненського державного інституту культури.

1992

Брав участь у 2-й регіональній науково-теоретичній конференції „Велика Волинь: минуле і сучасне” (Рівне).

1993

Брав участь у Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування” (Історія і сучасність) (Рівне).

1993

Брав участь у 4-й Республіканській науково-теоретичній конференції „Берестецька битва в історії України” (с. Острів Радивилівського району)

1993

Брав участь у Міжнародній науковій краєзнавчій конференції „Велика Волинь: минуле і сучасне” (Житомир).

1993

Брав участь у 4-й регіональній науково-практичній конференції „Краєзнавчі дослідження з історії Волині. Нові підходи, форми і методи” (Рівне).

1994

Брав участь у Міжнародній науковій краєзнавчій конференції „Велика Волинь” минуле й сучасне” (Хмельницький).

1995

Брав участь у VI науково-теоретичній конференції „Берестецька битва в історії України” (Рівне).

1995

Брав участь у Міжнародній науково-практичній конференції „Полонному - 1000 років” (Полонне Хмельницької обл.)

1995-1999

Редактор-упорядник літературно-мистецького альманаху „Волинські дзвони”, член редколегії наукових збірників Рівненського державного інституту культури: „Українська культура в іменах і дослідженнях”, „Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури”, „Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія”, „Слово молодим дослідникам”. Провідний науковий працівник редакційно-видавничої групи з підготовки та видання книг серії „Реабілітовані історією”.

1995

Обраний почесним членом Всеукраїнської спілки краєзнавців.

1998

Вийшла книга „Воскреслі для життя” у Рівненському видавництві „Оріана”.

1998

Став першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Авеніра Коломийця.

1999

Вийшла книга „Олекса Стефанович: Літературний портрет” у Рівненському видавництві „Волинські обереги”.

1999

Нагороджений почесною грамотою Рівненської обласної адміністрації.

1999-2000

Доцент кафедри українознавства Рівненського державного гуманітарного університету.

2000

Брав участь у Міжнародній ювілейній науково-теоретичній конференції, присвяченій 900-річчю м. Дубно, „Дубно і світ” (Дубно).

2000

Став лауреатом регіональної краєзнавчої премії „За відродження Волині”

2000

Вийшли книги в рівненському видавництві „Азалія”: „Степан Бабій: Літературний портрет”; „Євген Шморгун: Літературний портрет”; „Володимир Грабоус: Літературний портрет”.

2001

22.01. Помер у м. Рівне.

2001

Вийшла книга „Звідки тече та річка” у Рівненському видавництві „Азалія” (посмертно).



ТВОРИ

Окремо видані твори


  1. Барви Полісся: Нариси про природу Рівнен. Полісся / Худож. М. Мартинюк. – Л.: Каменяр, 1975. – 96 с.: іл. - Зміст: Авіамандрівка; Верби над Вілією; Зона спокою; Кам’яна діброва; Соколині гори; Поліський вал; Сонце вечірнього лісу; Олесина галявина; Загадка „заснулого велетня”; Зустрічі зі Львою; Сира Погоня; Озеро „без дна”; Чорний бусол; Конфлікт з ... бобрами; Райдуга; „Приходьки” з далеких країв; „Горілий камінь”; Живи, джерело!; Степ у мініатюрі; Поліська трембіта; Знову на крилах.

  2. Над Горинь-рікою: Путівник по турист. маршруту. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.: 16 л. іл. – Рез. рос. мовою: С. 81-86. - Зміст: Перед мандрівкою; Дочка гори; Вишневий Вишнівець; Від Юськівців до Білогір’я; Зачаровані скарби; Славна Славута; „Волинські Афіни”; На батьківщині Корчагіна; Дорога на Буг; Це було в Ровно...; Степовий острів; Базальтові береги; У нащадків Ярмоли; Оновлююча сила; Червона Дубровиця; Здрастуй Прип’ять!; Слово після мандрівки; Резюме.

  3. Високі береги Смотрича: Путівник по турист. маршруту. – Л.: Каменяр, 1978. – 70 с.

  4. Біля джерел / Худож. П.М. Гейдек. – Л.: Каменяр, 1980. – 119 с.: іл.

  5. Семи криниць водиця: Краєзн. нариси / Худож. П. Гейдек. – Л.: Каменяр, 1984. – 102 с.: іл. - Зміст: Живи, добриводо!; На березі Вілії; Партизанські копанки; Устенські витоки; „Золоте” дно; Невидимі джерела; „... Встало з попелу усе прожите”; І над криницею верба...; Животоки; Семи ключей водица: Слово о родниках.

  6. Щоб квітла наша земля: Нариси: Для серед. та старш. шкіл. віку / Худож. оформ. О. Коваля. – К.: Веселка, 1986. – 88 с.: іл.

  7. Революцією покликані: Краєзн. нариси з історії Рівненщини. 1920 р.. – Л.: Каменяр, 1987. – 119 с.: іл.

  8. Дума Червоного бору: Краєзн. нариси про боротьбу партизан. проти нім.-фашист. загарбників на Україні. – Л.: Каменяр, 1990. – 120 с.: іл.

  9. Історія українського краєзнавства: Метод. поради. – Рівне, 1995. – 32 с.

  10. Воскреслі для життя: Літ. силуети / Худож. В. Войтович. – Рівне: Оріана, 1998. – 120 с. - Зміст: А. Нивинський (Чекмановський); Г. Журба; У. Самчук; О. Теліга; О. Стефанович; А. Павлюк; А. Коломієць; Ю. Лободовський; А. Демо-Довгопільський; А. Волинець; М. Пивоварчук; А. Борис.

  11. Олекса Стефанович: Літ. портр.: До 100-річчя з дня народж. поета / Худож. В. Войтович. – Рівне: Волин. обереги, 1999. – 23 с. – (Сер. „Воскреслі для життя”).

  12. Володимир Грабоус: Літ. портр.: До 65-річчя від дня народж. – Рівне: Азалія, 2000. – 24 с.

  13. Євген Шморгун: Літ. портр: До 60-річчя від дня народж. – Рівне: Азалія, 2000. – 24 с.

  14. Степан Бабій: Літ. портр.: До 60-річчя від дня народж. поета. – Рівне: Азалія, 2000. – 24 с

  15. Звідки тече та річка: Тайнопис природи рідного краю у легендах, переказах, худож. та іст. л-рі / Вступ. сл. І. Сацюка. – Рівне: Азалія 2001. – 128 с. - Зміст: Рідній землі: Вірші; Звідки тече та річка: Рудка; Горинь; Давні описи і карти; Геродотове море; Качай болото; Душа землі; Сира Погоня; Солоне болото; „Викопна” пустиня; Соколині гори; Мозаїка гори Високої, „Базальтові стовпи над Горинню; Бурштинове намисто; Мечі з Харалуга; Рудники; Озерний дзвін: Як копали Прип’ять; Бій з ятвягами; Гора Татарка; Батиївка; Замок над Случем; Гільчанські джерела в урочищі „Святий Миколай”; Озеро Тухове; Загадкові западини; Азалія понтійська; Вишнева гора; Зелені пам’ятки Древлянщини: 1300-річний дуб; Сосна „цар-дерево”; Ялинові „острови”; Плисаки: 1973 рік; 1999 рік; Обряд ”Водіння Куста”; Святе знання Носалів.

  16. Українське краєзнавство: Сторінки історії / Вступ. ст. М. Жулинського. – К.: Просвіта, 2006. – 288 с. – Співавт.: Б.Г. Дем’янчук. А.Г. Дем’янчук.

* * *



  1. Ровенщина: Фотоальб. / Фото В.Д. Стельмаха та ін. – К.: Мистецтво, 1976. - 168 с.. – Авт. тексту, чл. ред. кол.

  2. Ровно: Фотоальб. / Авт. фото М.К. Плаксін. – К.: Мистецтво, 1979. – 48 с.: іл. – Авт. тексту.

  3. Ровно: Фотоальб. / Упорядкув. та фото В.В. Школьного. – К.: Мистецтво, 1983. – 111 с.: іл. - Авт. тексту.

  4. Ровенщина: Фотоальб. / Фото В. Пилип’юка; Упорядкув. Р. Калиша. – К.: Мистецтво, 1988. – 144 с.: іл. – (Сер. фотоальб. про обл. Рад. України). – Текст укр., рос., англ. та пол. мовами. – Авт. вступ. сл.

  5. Ровно: Фотоальб. – К.: Мистецтво. 1996. – Авт. тексту.

***

Дем'янчук Г. Звідки тече та річка



http://libr.rv.ua/?content=resourse& id=4 (31.03.06)
Публікації в збірниках та альманахах


  1. Бачити всі зорі: Про заст. дир. з навч.-вихов. роботи Рокитнів. серед. шк., засл. учительку УРСР М.Т. Брунько // Партії вірні сини. – К., 1976. – С. 376-383.

  2. ***Острозька весна: Про Остроз. самодіял. нар. театр // Духовно ми багаті: Ст., нариси, інтерв’ю. – К., 1979. – С. 86-89.

  3. Слово про стоколос: Про Сарнен. наук.-дослід. ст. по освоєнню боліт // Духовно ми багаті: Ст., нариси, інтерв’ю. – К., 1979. – С. 57-58.

  4. Хліб душі твоєї: Нарис про зав. б-кою с. Дружба Червоноарм. (нині Радивилів.) р-ну Г.А. Цюприк // До серця кожного: Нариси про правофланг. культ.-освіт. роботи Української РСР. – К., 1979. – С. 22-35.

  5. Ми зрослися корінням: Про культ. зв’язки митців та літераторів Рівненщини та Могильов. обл. (Білорусь) // Дружба серця поріднила / Упоряд. В.Р. Кохан. – Л., 1980. – С. 66-69.

  6. Сяйво Зорі: Бесіда з Героєм Соц. праці, головою колгоспу „Зоря комунізму” В.А. Плютинським // Трудова доблесть Ровенщини. – Л., 1980. – С. 19-22.

  7. Любовью за любовь: Про особисті контакти жителів Рівненщини та Відін. округу (Болгарія) // Единение побратимов. – Л., 1981. – С. 61-66.

  8. Древлянське свято Куст на Поліссі // Столярчук Б. З дзвінкого джерела: Худож.-докум. нариси. – Рівне, 1991. – С. 57-60.

  9. Крила для пісні: Про худож. кер. самодіял. нар. хорової капели Дубен. район. будинку культури Г. Катанаш // Столярчук Б. З дзвінкого джерела: Худож.-докум. нариси. – Рівне, 1991. – С. 50-55.

  10. Пісенна доля: Про засл. діяча мистецтв УРСР, композитора, М. Каганова // Столярчук Б. З дзвінкого джерела: Худож.-докум. нариси. – Рівне, 1991. – С. 35-37.

  11. Гільчанські джерела // Азалія: Літ.-краєзн. календар на 1993 р. – Рівне, 1992. – Вип. 1. – С. 41-42.

  12. На сторожі волі: Повстан. худож. Ніл Хасевич // Ми у вічі сміялися смерті: Повстан. пісні. – Рівне, 1992. – С. 11-13.

  13. Початки української преси на Волині (1918 – 1919 рр.) // Культура України: проблеми, перспективи: Зб. наук. дослідж. кол. авт. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне, 1992. – С. 36-46.

  14. Горинь-ріка. Губківський замок. Синє озеро Нобель. Волинські скарби Носалів. Солоне болото: Геогр. нариси, легенди // Азалія: Літ.-краєзн. календар Рівненщини на 1994 р. – Рівне, 1993. – Вип. 2. – С. 11-13; 42-43; 61-63; 86-87; 98-99.

  15. Звідки тече та річка: Волинські джерела творчості Уласа Самчука // Волинські дороги Уласа Самчука: Зб. / Упоряд. Я.Поліщук – Рівне, 1993. – С. 38-45.

  16. Кріпак-вільнодумець Семен Олійничук на Волині // Історичні традиції Волині: проблеми духовного відродження (прогр. роботи і зб. тез). – Рівне, 1993. – С. 28-29. – (1).

  17. Світлом доброї науки // „Просвіті” 125 років: Історія та сьогодення просвіт. руху Дубенщини. – Дубно, 1993. – С. 1-2.

  18. Шукач талантів: Про П. Степанюка – кер. худож. самодіяльності, дир. Дубровиц. район. будинку культури // Столярчук Б. Мелодії душі: Докум. нариси. – Рівне, 1993. – С. 34-36; Червон. прапор. – 1973. – 25 жовт.

  19. Газета „Волинь” і Тодось Осьмачка // Улас Самчук: (До 90-річчя з дня народж. письм.): Ювіл. зб. / Упоряд. Я. Поліщук. – Рівне, 1994. – С. 77-79.

  20. „І будьте, будьте!..”: Олег Ольжич і часопис „Волинь” // Погорина: Літ.-мистец. альм. – Рівне, 1994. – С. 61-62.

  21. Волинь у Празькій школі української поезії: Добірка тв. Є. Маланюка, О. Лятуринської, А. Павлюка, О. Ольжича та матеріалів про цих поетів // Волинські дзвони: Краєзн. альм. – Рівне, 1995. – Вип. 1. – С. 50-56.

  22. Рівне-осередок уряду УНР // Волинські дзвони: Краєзн. альм. – Рівне, 1995. – Вип.1. – С.4-5.

  23. У музеї-заповіднику „Козацькі могили”: Вірші // За вольную волю: Поет. антол. / Упоряд. І. Пащук. – Рівне, 1995. – С. 52.

  24. У світ з Мирогощі: Іст.-краєзн. нарис про родину Шумовських // З криниці печалі: Зб. спогадів та док. – Рівне, 1995. – Вип. 2. – С. 3-16.

  25. „Лісова країна” в легендах та переказах // Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. – Рівне, 1996. – Ч. 2. – С. 152-165.

  26. Присуд: на спецпоселення: Депортація населення з Рівненщини у 1944-1953 рр. // Із криниці печалі: Зб. спогадів та док. – Рівне, 1996. – Вип. 3. – С. 3-16.

  27. *„Козак Мамай” у Рівному: Про традиц. нар. картину „Козак Мамай”, одна з яких зберігається в Рівнен. краєзн. музеї // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1997. – Вип.2. – С. 57.

  28. Легендарний Демо - реж.-балетмейстер // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1997. – Вип. 2. – С. 68-70.

  29. Поліщуки: ментальність – творчість – національна свідомість // Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. – Рівне, 1997. – Вип. 2. – С. 176-189.

  30. Северин Гощинський: до питання про джерела творчості // Українська культура в іменах і дослідженнях: Наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне, 1997. – Вип. 1: Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – С. 122-123.

  31. Скарби міфології, підняті з глибини тисячоліть: Післямова // Войтович В. Сокіл-Род: Легенди та міфи стародавніх українців. – Рівне, 1997. – С. 314-315.

  32. „Чрезвычайки” на Рівненщині в 1919 – 1920 роках // Із криниці печалі: Зб. спогадів та док. – Рівне, 1997. – Вип. 4. – С. 3-10.

  33. Колискові та дитячі пісні, ігри // Поліссєзнавство: польові записи та наук. студії фольклор-етногр. матеріалів. – Рівне, 1998. – С. 32-38.

  34. Легенди літописного села // Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. – Рівне, 1998. – Вип. 3: (Зарічнен. р-н Рівнен. обл.). – С. 47-61.

  35. Народне краєзнавство як елемент традиційної культури // Українська культура в іменах і дослідженнях: Наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне, 1998. – Вип. 3. – С. 56-62.

  36. Волинський патріарх української байки: До 75-річчя від дня народж. П. Красюка // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 60-61.

  37. Народне краєзнавство як складова частина традиційної культури // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 11-15.

  38. Повернення поета: Олексі Стефановичу – 100 // Погорина: Літ.-мистец. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 32-34.

  39. *** Чаша Мономаха: [З історії] // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 24.

  40. Шлях до творчої зрілості // З матусиної школи – у заслужені майстри: До творч. портр. засл. майстра нар. творчості України, майстра худож. вишивки М.В. Шевчук. – Рівне, 1999. – С. 8-17. – У співавт. Шевчук С.І. – (1)

  41. *Які Межирічі?: [Про перебування М. Коцюбинського на Рівненщині] // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 51.

  42. Людина з духовною окриленістю: [Про поета, педагога, науковця Ю. Хабатюка (1940-1985)] // Хабатюк Ю. Навіть смертю себе народи!: Рубаї. Хоку. Фрагмент поеми. Чотири вірші. Казки. З літературознавчих студій. Записникові начерки. Спогади про Юрія Хабатюка / Упоряд. А. Литвинчук. – Рівне, 2000. – С. 130-132.

  43. „Благословлялося” // Бабій С. Такий день: Поезії. – Рівне, 2001. – С. 3-4. – Авт. передм.

  44. Поліські легенди у працях геолога П.А. Тутковського // Поліссєзнавство: наук. фольклор.-етнол. та мистецтвознавчі студії / Упоряд. С.І. Шевчук. – Рівне, 2001. – С. 14-17.

  45. Відповідь українця з-над Случа малоросу в Київ: Оцінки Валуєвського циркуляра та Емського указу на Поліссі в останній чверті XIX ст. [письм. М.Г. Яцковським. Народився в с. Холопи (нині Прислуч) Березнів. р-ну] // Погорина: Літ.-мист. альм. – Рівне, 2002. – Вип. 4. – С. 128-131.

  46. Замок над Случем: [З історії Губківського замку] // Погорина: Літ.-мист. альм. – Рівне, 2002. – Вип. 4. – С. 17-18.

  47. Зелені пам'ятки Древлянщини. 1300-річний дуб // Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. – Рівне, 2002. – Вип. 2. – С. 113-114. – (2).

  48. Хто він, Михайло Василевич?: Життєва загадка одного з авторів Пересопницького Євангелія // Погорина: Літ.-мист. альм. – Рівне, 2002. – Вип. 4. – С. 25-27.

  49. Поліська „висловка” Михайла Тризни-Яцковського: [Поет, пер., фольклорист, аматор-лінгвіст XIX ст. з Березнівщини] // З берегів Случа: Альм. – Рівне, 2003. – С. 4-5.

  50. Терновий вінок Олекси Стефановича // Стефанович О. Возлюби її до крови: Літ. спадщина. Дослідж. Док. – Рівне, 2003. – С. 3-10.

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка