«Кримінологія» Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом 030401 «Правознавство» галузь знань



Сторінка18/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір4.08 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

96. СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ОЗНАКИ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ ВКЛЮЧАЮТЬ В СЕБЕ:

А. стать, вік, освіту, громадянство;

B. склад вчиненого злочину;

C. емоційні і вольові якості;



D. світогляд, погляди, переконання.

97. ОПИСОВА ФУНКЦІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ ПОЛЯГАЄ:

  1. в теоретичному аналізі причинно-наслідкових зв’язків, виявлення закономірностей виникнення розвитку й функціонування злочинності;

  2. в науковому передбаченні розвитку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірності її розвитку в перспективі;

  3. в повній та об’єктивній фіксації характеристик об’єктів дослідження та наявних між ними зв’язків і відносин;

  4. в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

98. РЕГУЛЯТИВНА ФУНКЦІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ ПОЛЯГАЄ:

  1. в теоретичному аналізі причинно-наслідкових зв’язків, виявлення закономірностей виникнення розвитку й функціонування злочинності;

  2. в науковому передбаченні розвитку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірності її розвитку в перспективі;

  3. в повній та об’єктивній фіксації характеристик об’єктів дослідження та наявних між ними зв’язків і відносин;

  4. в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

99. ЗА СИСТЕМОЮ ВИБОРУ ОДИНИЦЬ СУКУПНОСТІ РОЗРІЗНЯЮТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ:

  1. суцільні, монографічні, вибіркові;

  2. теоретичні прикладні;

  3. моно дисциплінарні, комплексні;

  4. територіальні, галузеві.

100. СТАТИСТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ – ЦЕ:

  1. матеріали офіційної державної статистики про стан злочинності, охорону громадського порядку та результати роботи правоохоронних органів;

  2. відомості про поточний стан оперативної ситуації та вживані заходи для її оздоровлення;

  3. відомості про соціально – економічну характеристику об’єкта кримінологічного вивчення, які впливають на злочинність;

  4. інформація що надається державними органами, громадськими організаціями й оформлена за встановленими правилами.

101. КРИМІНОЛОГІЯ Є:

  1. комплексною наукою;

  2. спеціальною;

  3. галузевою;

  4. правовою наукою.

102. ПЕРША КНИГА «КРИМІНОЛОГІЯ» НАЛЕЖИТЬ:

  1. Беккарію;

  2. Горофалу;

  3. Монтеск`є;

  4. Арістотелю.

103. КРИМІНОЛОГІЯ ЯК НАУКА ВИНИКЛА :

  1. у ХХ ст.;

  2. у ХІХ ст.;

  3. у VI ст.;

  4. у ХVІІІ ст.

104. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ, ЗАКОНІВ, ПРИНЦИПІВ, ВЛАСТИВОСТЕЙ, ПРОЯВІВ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У КРИМІНОЛОГІЇ - ЦЕ:

  1. методи кримінології;

  2. поняття кримінології;

  3. предмет кримінології;

  4. об’єкт кримінології.


105. ВІКТИМОЛОГІЯ ВИВЧАЄ:

  1. особу злочинця;

  2. злочини;

  3. вік злочинця;

  4. жертву злочину.

106. СУКУПНІСТЬ НАУКОВИХ МЕТОДІВ, ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗБОРУ, ОПРАЦЮВАННЯ, АНАЛІЗУ, ЧИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КРИМІНОЛОГІЧНО-ЗНАЧИМОЇ ІНФОРМАЦІЇ ОЗНАЧАЄ:

  1. прогнозування злочинності;

  2. статистика злочинів;

  3. методика;

  4. методика вивчення злочинності.


107. ПІД «ФОНОВИМИ» В КРИМІНОЛОГІЇ РОЗУМІЮТЬ:

А. аморальні прояви, які суперечать загальноприйнятим нормам поведінки;

B. дане поняття відносять до предмета кримінології;

C. явища для отримання інформації;

D. аморальні прояви, які суперечать загальноприйнятим нормам поведінки і пов’язані зі злочинністю.

108. ШТУЧНА ЛАТЕНТНІСТЬ – ЦЕ:

A. факт злочину відомий, але з різних причин правоохоронні органи не ставлять його на облік;

B. факт злочину стався, але потерпілий не усвідомлює і створює враження успішної боротьби зі злочинністю;

C. сукупність тих випадків, коли факт злочину був, але він не став відомим правоохоронним органам;

D. факт злочину не відомий, але з різних причин правоохоронні органи не ставлять його на облік щоб створити враження успішності боротьби зі злочинністю.
109. ПРОТИ СВАВІЛЛЯ У ПРАВОСУДДІ ВИСТУПАВ:


  1. Беккарія;

  2. Монтеск`є;

  3. Вольтер;

  4. Прінс.

110. ПРЕДМЕТ КРИМІНОЛОГІЇ СКЛАДАЮТЬ ТАКІ ЕЛЕМЕНТИ:

A. злочинність як соціально-правове явище, детермінанти, особа злочинця, жертва злочину, попередження злочинності;

B. злочинність як соціально-правове явище, причини й умови, жертва злочину, особа злочинця;

C. жертва злочину, запобігання злочинності, поведінка злочинця;

D. суспільні явища, які пов’язані зі злочинністю.
111. АНТРОПОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМОК У КРИМІНОЛОГІЇ ПОЛЯГАЄ У:


  1. злочинність залежала від убогості людей;

  2. причини злочинності лежать не в соціальних умовах, а в самому злочинці;

  3. злочинність залежить від суспільства;

  4. злочинність не передається спадково.


112. «ЛАТЕНТНА ЖЕРТВА» ОЗНАЧАЄ:

A. особа, що реально постраждала від злочину, але з якихось причин цей факт залишився невідомим для офіційного обліку;

B. особа, або певна спільнота людей, котрій прямо чи опосередковано завдано будь-якої шкоди від злочинного посягання;

C. особа, що реально постраждала від злочину;

D. особа, що постраждала від злочину, і цей факт став відомим для офіційного обліку.

113. ЗА МАСШТАБОМ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗОВАНІ ЗЛОЧИННІ СТРУКТУРИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:


  1. територіальні; регіональні; міжрегіональні;

  2. регіональні; міжрегіональні; національні; транснаціональні;

  3. національні; транснаціональні; територіальні;

  4. національні; транснаціональні; міжрегіональні; територіальні.

114. ЗАПОБІГАННЯ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ ПЕРЕДБАЧАЄ:

  1. достатню правову базу; ресурсне забезпечення; сучасну інформаційну базу; комплексне програмування; усвідомлення суспільством гостроти кримінальної проблеми; підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочинністю;

  2. встановлення певних обмежень; патрулювання на вулицях; не достатню правову базу; ресурсне забезпечення;

  3. достатню правову базу; ресурсне забезпечення; сучасну інформаційну базу; комплексне програмування; усвідомлення суспільством гостроти кримінальної проблеми; проведення семінарів та аналіз зробленої роботи для правоохоронних органів; підвищення кваліфікації;

  4. встановлення певних обмежень; патрулювання на вулицях; комплексне програмування; усвідомлення суспільством гостроти кримінальної проблеми; підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочинністю.

115. СУЇЦИД – ЦЕ:

A. навмисне, заздалегідь обдумане позбавлення себе життя; один з видів насильницької смерті;

B. протидія злочинцеві, у виконанні громадського обов’язку;

C. один з видів насильницької смерті;

D. один з видів насильницької смерті, протидія злочинцеві.
116. КРИМІНОЛОГІЧНИЙ РЕЦИДИВ ЦЕ:


  1. вчинення злочину в місцях позбавлення волі;

  2. вчинення злочину в момент непогашеної або не знятої судимості;

  3. вчинення злочинів більше ніж двічі;

  4. повторне вчинення злочину, незалежно від знятої або погашеної судимості за попередній злочин чи притягнення особи до кримінальної відповідальності.


117. ПІД ПОНЯТТЯМ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ РОЗУМІЄТЬСЯ:

  1. це речовини природного чи синтетичного походження, що специфічно впливають на організм людини;

  2. лікарський препарат, який діє на протікання психічних процесів у центральній нервовій системі людини, і таким чином може впливати на її свідомість, настрій тощо.

  3. це речовини природного чи синтетичного походження, що специфічно впливають на організм людини та становлять небезпеку для здоров’я населення в разі зловживання ними.

  4. речовини синтетичного походження, що специфічно вливають на організм людини, але не становлять небезпеку для здоров’я населення.

118. НАЙВАЖЛИВІШИМИ КОМПОНЕНТАМИ ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОТИЗМУ ВВАЖАЮТЬ:

  1. організаційні; економічні; медичні; культурно-виховні та правові заходи.

  2. організаційні; політичні; соціальні та економічні;

  3. організаційні; економічні; медичні; культурно-виховні;

  4. медичні; психологічні; математичні; культурні; політичні.

119. НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ЛАТЕНТНОСТІ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ:

A. очевидно вчинені важкі злочини, інформація про які швидко поширюється;

B. злочини, вчинення яких не є явно відомими;

C. злочини, про вчинення яких у більшості випадків відомо тільки злочинцю і потерпілому;

D. вчинені тяжкі злочини, інфомація про які нікому невідома, тільки “ жертва – злочинець “.
120. ПРИ ПРОВЕДЕННІ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИДІЛЯЄТЬСЯ:


  1. масив загально кримінологічних корисливих злочинів, до якого належать крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання та вбивства з корисливих мотивів;

  2. масив загально кримінологічних корисливих злочинів;

  3. злочини, а саме крадіжка, грабіж та шахрайство;

  4. криміногенна роль соціального та матеріального роз­шарування суспільства.

121. ПОГРАНИЧНА ЛАТЕНТНІСТЬЦЕ:

A. сукупність тих випадків, коли факт злочину був, але він не став відомим правоохоронним органам;

B. факт злочину відомий, але з різних причин правоохоронні органи не ставлять його на облік, щоб створити враження успішності боротьби зі злочинністю;

C. сукупність передбачених кримінальним законом діянь, які з різних причин не були взяті до уваги ОВС, прокуратурою, СБУ та судом;

D. факт злочину стався, але потерпілий не усвідомлює цього.

122. ПРЕДМЕТОМ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІКТИМОЛОГІЇ Є:

A. злочинність як соціально- правове явище, детермінанти, особа злочинця, жертва злочину, попередження злочинності;

B. жертви злочинів, відносини що пов’язують злочинця та жертву, ситуації, які передують злочину;

C. вчення про злочини та їх види;

D. особу злочинця, жертву злочину, різновиди конфліктів.
123. ДО ОБ`ЄКТА КРИМІНОЛОГІЇ ВІДНОСЯТЬ:


  1. суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями;

  2. суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами виникнення злочинності;

  3. суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами виникнення злочинності, особою злочинності та його жертвою, а також вирішення завдань щодо попередження злочинності;

  4. суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами виникнення злочинності, а також вирішення завдань щодо профілактики правопорушень.


124. ЗЛОЧИННІСТЬ МІСТИТЬ У СОБІ:

  1. сукупність злочинів вчинених у певному суспільстві за певний період часу;

  2. сукупність злочинів вчинених у певний період часу в суспільстві;

  3. вчинення злочинів у державі;

  4. наукові погляди при вчиненні злочинів у певний період часу.


125. КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ЗЛОЧИННОСТІ ВКЛЮЧАЮТЬ В СЕБЕ:

  1. коефіцієнт злочинності та динаміку злочинності;

  2. рівень злочинності та структуру злочинності;

  3. коефіцієнт злочинності, динаміку злочинності, рівень та ціну злочинності;

  4. коефіцієнт, динаміку та ціну злочинності.


126. ПРИРОДНА ЛАТЕНТНІСТЬ – ЦЕ:

  1. сукупність випадків, коли правоохоронним органам не були відомі факти вчинення злочину;

  2. сукупність випадків, коли правоохоронним органам були відомі факти вчинення злочину;

  3. сукупність випадків, коли правоохоронні органи не зафіксували факт вчинення злочину;

  4. сукупність випадків, коли правоохоронні органи зафіксували факт вчинення злочину.


127. МЕТОДАМИ КРИМІНОЛОГІЇ НЕ Є:

  1. метод опитування;

  2. метод діалектичний;

  3. метод моделювання;

  4. метод пізнавальний.


128. «ОСОБА ЗЛОЧИННОСТІ» - ЦЕ:

  1. характеристика конкретної особи, що вчинила злочин;

  2. характеристика осіб, яких відносять до «негативного середовища»;

  3. ознака, яка характеризує особу, що вчинила злочин;

  4. особа, що завдала шкоду «жертві злочину».


129. НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ – ЦЕ:
A. процес отримання нових знань про злочинність, причини та умови, що її зумовлюють; особу злочинця для розробки та реалізації заходів спрямованих на підвищення ефективності роботи з метою запобігання злочинним проявом;

B. найбільш загальна категорія, що характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами;

C. сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається в їх єдності й розвитку;

D. процес отримання, обробки і аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності чи ймовірності вчинення конкретного злочину



130. ПІД «ФОНОВИМИ» ЯВИЩАМИ В КРИМІНОЛОГІЇ РОЗУМІЮТЬ:

  1. особу злочинця;

  2. детермінанти злочинності;

  3. криміногенні фактори;

  4. явища, що не є злочинами, але пов’язані з ними.

131. ПРОГНОЗУВАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ ПОЛЯГАЄ В:

  1. застосуванні заходів боротьби із злочинністю;

  2. аналізі заходів боротьби зі злочинністю;

  3. застосуванні дієвих заходів боротьби зі злочинністю;

  4. аналізі дієвих заходів боротьби із злочинністю.


132. ТЕОРІЮ ПІЗНАННЯ МІСТИТЬ В СОБІ:

  1. діалектико-історичний метод;

  2. діалектичний метод;

  3. метод пізнання;

  4. метод експертних оцінок.


133. ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ – ЦЕ:

    1. системно пов'язана сукуп­ність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованих, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується, будучи спрямованою на отриман­ня максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль;

    2. системно пов'язана сукуп­ність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованих, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується,

    3. системно пов'язана сукуп­ність злочинів, спрямована на отриман­ня максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль

    4. відсутність такого явища як системно пов'язана сукуп­ність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованих, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується, будучи спрямованою на отриман­ня максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль

134. ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРАИОВОЮ КЛАСИФІКАЦІЄЮ ЕКОНОМІЧНА ЗЛО­ЧИННІСТЬ ПОДІЛЯЄТЬСЯ ПА ТАКІ ГРУПИ:

  1. злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службо­вою діяльністю, злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин;

  2. злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службо­вою діяльністю, злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин, злочини у сфері підприємництва, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері обслуговування населення, злочини у сфері митного регулювання;

  3. злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин, злочини у сфері підприємництва, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері обслуговування населення, злочини у сфері митного регулювання;

  4. злочини в сфері владних повноважень, злочини бюджетної сфери, злочин у сфері фальсифікації цінних паперів, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері випуск чи реалі­зація недоброякісної продукції; обман покупців; обман замов­ників; одержання незаконної винагороди від громадян за ви­конання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення; по­рушення правил торгівлі.

135. ЕКСТРАПОЛЮВАННЯ – ЦЕ:
A. проекція на майбутнє змін злочинності в минулому та сьогоденні;

B. розробка системи математичних формул, які описують динаміку злочинності, беручи до уваги взаємодію комплексу факторів, які істинно впливають на неї;

C. спрощене математичне уявлення про певний суспільний процес;

D. необхідність у процесі планування визначити пріоритетні напрямки профілактичної діяльності



136. КРИМІНОЛОГІЧНИЙ РЕЦИДИВ ЦЕ:

  1. вчинення злочину в місцях позбавлення волі;

  2. вчинення злочину в момент непогашеної або не знятої судимості;

  3. вчинення злочинів більше ніж двічі;

  4. повторне вчинення злочину, незалежно від знятої або погашеної судимості за попередній злочин чи притягнення особи до кримінальної відповідальності.


137. ПІД ПОНЯТТЯМ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ РОЗУМІЄТЬСЯ:

  1. речовини природного чи синтетичного походження, що специфічно впливають на організм людини;

  2. лікарський препарат, який діє на протікання психічних процесів у центральній нервовій системі людини, і таким чином може впливати на її свідомість, настрій тощо.

  3. речовини природного чи синтетичного походження, що специфічно впливають на організм людини та становлять небезпеку для здоров’я населення в разі зловживання ними.

  4. речовини синтетичного походження, що специфічно вливають на організм людини, але не становлять небезпеку для здоров’я населення.

138. НАЙВАЖЛИВІШИМИ КОМПОНЕНТАМИ ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОТИЗМУ ВВАЖАЮТЬ:

  1. організаційні; економічні; медичні; культурно-виховні та правові заходи;

  2. організаційні; політичні; соціальні та економічні;

  3. організаційні; економічні; медичні; культурно-виховні;

  4. медичні; психологічні; математичні; культурні; політичні.

139. КОРИСЛИВА МЕТА – ЦЕ:

  1. протиправне оплатне вилучення чужого майна на користь винного;

  2. завжди посягання на чуже майно;

  3. протиправне безоплатне вилучення чи повернення чужого майна на користь винного;

  4. безоплатне вилучення грошей, майна та цінних паперів на користь держави.

140. ПРИ ПРОВЕДЕННІ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИДІЛЯЄТЬСЯ:

  1. масив загально кримінологічних корисливих злочинів, до якого належать крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання та вбивства з корисливих мотивів;

  2. масив загально кримінологічних корисливих злочинів;

  3. злочини, а саме крадіжка, грабіж та шахрайство;

  4. криміногенна роль соціального та матеріального роз­шарування суспільства.

141. ДО ПРИЧИН КОРИСЛИВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЗАЗВИЧАЙ МОЖНА ВІДНОСИТИ:

  1. віктимну поведінку потерпілих, яка стала приводом злочину; безкарність значної частини злочинів проти власності; забезпечення житлових і побутових умов багатодітних та малозабезпечених родин;

  2. криміногенну роль соціального розшарування суспільства; матеріальні прибутки; ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю;

  3. правову пропаганду діяльності правоохоронних органів, засобів і способів самозахисту населення; криміногенну роль соціального та матеріального розшарування суспільства;

  4. криміногенну роль соціального та матеріального розшарування суспільства; матеріальні нестатки; ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю; віктимну поведінку потерпілих, яка стала приводом злочину; латентність і безкарність значної частини злочинів проти власності.

142. ДЕТЕРМІНАНТОЮ ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ Є:

  1. особи, що перешкоджають проникненню організованої злочинності в органи державної влади, зокрема, правоохоронні;

  2. політична нестабільність;

  3. проведення конференцій із проблем удосконалення боротьби з організованою злочинністю;

  4. підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочин­ністю


143. ПРОФІЛАКТИКА ЗЛОЧИННОСТІ – ЦЕ:

A. багаторівнева система державних і громадських цілеспрямованих заходів щодо виявлення, усунення, нейтралізації причин та умов злочинності;

B. статистичні показники, розташовані в хронологічній послідовності, що характеризують розвиток якого-небудь соціально-економічного явища в часі;

C. процес упорядкування систематизації та наукової обробки первинного статичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ та процесів, які вивчаються;

D. попередження соціально-психологічної сукупності рис особи, що зумовлює високу ймовірність стати об’єктом злочинного посягання
144. ПИЯЦТВО – ЦЕ:

A. яжке захворювання, спричинюване систематичним і тривалим зловживанням спиртними напоями, що характеризується фізичною потребою, потягом до алкоголю, залежністю від нього

B. систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, яке знижує рівень соціальної активності особистості, що негативно позначається на здоров’ї людини, котра споживає алкоголь

C. сукупність аморальних проявів, які суперечать загальноприйнятим нормам поведінки, та які органічно взаємопов’язані зі злочинністю

D. ведення паразитичного способу життя, яке вимагає певних коштів, які найлегше здобути злочинним шляхом
145. ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ТАКІ ГРУПИ:


  1. злочини у сфері відносин власності; злочини у сфері не цільового використання коштів; злочини у сфері економічно – політичних відносин;

  2. злочини у сфері відносин власності, пов’язані зі службовою діяльністю; злочини у сфері використання бюджету; злочини у сфері фінансових відносин; злочини у сфері захисту від монополізму та несумлінної конкуренції; злочини у сфері обслуговування населення та злочини у сфері митного регулювання;

  3. злочини у сфері відносин власності, пов’язані зі службовою діяльністю; злочини у сфері використання бюджету; злочини у сфері фінансових відносин; злочини у сфері культурно – соціальної діяльності та мистецтва;

  4. злочини у сфері конкуренції; злочини у сфері права власності та злочини у сфері шахрайства.

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка