Кредитно-модульно-рейтингова система та вивчення студентами дисципліни «мікробіологія, вірусологія та імунологія»



Скачати 63.28 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір63.28 Kb.
Липовська В.В., Україна, м. Суми, СумДУ
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА

ТА ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТАМИ ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ»
Загальною метою проведеного анонімного анкетування студентів було довести до свідомості студентів доцільність та необхідність реформи вищої освіти, яка введена та удосконалюється в Україні, оскільки до цього часу ставлення студентів до Болонського процесу не є однозначним.

Анкетування було проведено серед студентів ІІ та ІІІ курсів (87 осіб), половину респондентів склали іноземні студенти. Анкетування було анонімним. Вітчизняні студенти, які взяли участь в анкетуванні, навчаються за держбюджетною та контрактною формами. Результати анкетування стали достатньо інформативними, висвітлили певні проблеми, показали переваги навчання студентів за кредитно-модульно-рейтинговою системою, а також, на жаль, засвідчили негативні сторони цієї системи.

Передумовами впровадження кредитно-модульно-рейтингової системи було суттєве підвищення вимог до якості надання медичної допомоги, стрімке збільшення обсягів медичної інформації, глобалізація інформаційного простору та розвиток дистанційної освіти. У той самий час навчання студентів за умовами кредитно-модульно-рейтингової системи потребує й певного фінансування. Студенти медичного інституту СумДУ володіють достатньою інформацією про навчання за умовами кредитно-модульно-рейтингової системи. Ця інформація надається студентам з перших днів навчання в медичному інституті СумДУ, висвітлена на стендах інституту та кафедр. На думку респондентів медичного інституту СумДУ, кредитно-модульно-рейтингова система впроваджена в навчальний процес без достатнього фінансування.

При з'ясуванні питання про те, чи можуть освітні механізми Болонського процесу алгоритмічно бути застосовані у вищих медичних навчальних закладах при вивченні спеціалізованої медичної дисципліни (наприклад, мікробіології, вірусології та імунології, яка є базовою теоретичною дисципліною для всіх без винятку клінічних дисциплін), респонденти висловилися позитивно.

Навчання студентів за умовами кредитно-модульно-рейтингової системи, яке здійснюється у вищих навчальних закладах, надає можливості кожному студенту мігрувати між різними університетами Європи і набувати знання частинами у вигляді окремих модулів, які є обов'язковими в кожному навчальному закладі Євросоюзу та оцінюються однаково – за 200-бальною системою. Результати анкетування показали, що матеріальні можливості на такі поїздки мають лише 2,5% вітчизняних респондентів, а серед іноземних студентів – 25,6%.

Кожен студент при цьому повинен вільно володіти іноземними мовами. Серед вітчизняних респондентів медичного інституту СумДУ вільно володіють іноземними мовами, на їхню думку, 35,7%. З'ясувалося, що майже половина вітчизняних респондентів мали бажання факультативно вивчати іноземну (англійську чи німецьку) мову. Обмежувальним фактором для вітчизняних студентів різних форм навчання є, зрозуміло, оплата за навчання. Як альтернативу навчання в закладах Євросоюзу більш ніж 70% вітчизняних студентів медичного інституту СумДУ бачать стажування в навчальних закладах Росії та 2,5% вітчизняних студентів хотіли б стажуватись у навчальних закладах Польщі, Німеччини, Англії. Стажування в навчальних закладах Росії для вітчизняних студентів неможливе, оскільки відсутні міждержавні угоди, а стажування в медичних навчальних закладах Євросоюзу для студентів медичного інституту СумДУ ще не набуло практичного характеру. Відбитком цих проблем є те, що навчальну дисципліну студенти опановують в одному навчальному закладі, до якого вступили. Можливо, це знижує й мотивацію навчання вітчизняних студентів. Традиційною для студентів залишається лише інформація про особливості навчально-виховного процесу в різних медичних навчальних закладах України, яку студенти «привозять» з предметних олімпіад та наукових конференцій.

Щодо бажання працювати фахівцями в країнах Євросоюзу значна частина вітчизняних студентів, які взяли участь в анкетуванні, висловилася позитивно.

Основною формою навчання в європейських університетах є самонавчання, яке можна назвати консультативно-індивідуальною формою навчання. Як відомо, складовою частиною кредитно-модульно-рейтингової системи є також самостійна робота студента для опанування кожної дисципліни, передбачена навчальними планами. До цієї роботи вітчизняні та іноземні студенти медичного інституту СумДУ підготовлені неоднаково і ставлення також мають різне. Іноземні студенти, у яких навчальний процес ведеться англійською мовою, більш схильні саме до консультативно-індивідуальної форми навчання. Відповідно, самостійна та консультативно-індивідуальна форми вивчення дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» можуть бути реалізовані за наявності в медичному інституті СумДУ сучасного бібліотечного забезпечення, достатньої кількості різноманітних фахових вітчизняних та англомовних наукових видань, підготовлених співробітниками кафедри, при широкому доступі до електронно-інформаційної мережі. Респонденти підтверджують, що на цей час інформації на електронних та паперових носіях для опанування дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» достатньо. Це дійсно так, але викладачу ніколи не можна зупинятися на досягнутому. Крім того, важливою є інформація про те, що респонденти медичного інституту СумДУ впевнені в тому, що, опанувавши дисципліну «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» з високим балом, вони матимуть гарну теоретичну підготовку.

Не новиною є те, що у вищому навчальному закладі лекційний матеріал на сучасному рівні повинен пропонуватися студенту у вигляді «проблемних» та оглядових лекцій, які дозволять студенту розширити знання, опанувати новітні методики лабораторної діагностики захворювань та лікування хворих. Такі лекції повинні базуватися не на «сухому» теоретичному матеріалі, а на наукових розробках кафедри та вищого навчального закладу в цілому, містити матеріали останніх багатоцентрових досліджень, порушувати невирішені чи суперечливі питання. Таким чином, основою стандартів освіти має бути науково-дослідна робота кафедри, завдяки чому студенти отримають не тільки теоретичні знання, а й практичні навички. У цьому напрямі й працюють викладачі кафедри. Усе ж необхідно констатувати, що результати анкетування свідчать про те, що переважна кількість респондентів не підготовлена до сприймання «проблемних» лекцій.

Ще одне питання, яке вивчалось під час анкетування, – кваліфікація випускника-іноземця. Від того, чи буде затребуваним спеціаліст у своїй країні, залежить, чи будемо ми в майбутньому мати абітурієнтів з певного регіону. Нині іноземці, як і громадяни України, навчаються за уніфікованою Програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, але ця Програма може значно відрізнятися від національних програм тих країн, звідки приїжджають студенти, що може в подальшому вимагати складної процедури нострифікації отриманого диплома. Можливо, доцільною є адаптація навчальних програм для іноземців та наближення цих програм до національних стандартів.

Крім зазначених проблем, є й позитивні моменти. Кредитно-модульно-рейтингова система організації навчального процесу стимулює навчання студентів, змушує їх працювати систематично, а не лише під час залікового тижня. Весь навчальний курс з мікробіології, вірусології та імунології поділений на теми, за кожну з яких студент отримує певну кількість балів. Бали також передбачені за написання та захист реферативних робіт. Важливим етапом для студента є складання модуля, основними частинами якого є комп’ютерне тестування, перевірка знань теоретичного та практичного матеріалу у вигляді вирішення ситуаційної задачі та перевірка практичних навичок, яких вимагає програма дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Для отримання позитивного результату студент має інформаційний матеріал у повному обсязі. Позитивна оцінка під час складання модулів гарантує студенту отримання щонайменше 60% балів від максимальної кількості балів. Щоб отримати результат «відмінно» сума балів, яку отримає студент, повинна перевищувати 85% загальної кількості балів. Впровадження кредитно-модульно-рейтингової системи сприяло підвищенню зацікавленості в отриманні високих балів, змусило студентів готуватися до кожного практичного заняття, тобто сприяло підвищенню мотивації навчання. Практичні заняття відвідуються студентами регулярно. Одночасно ретельне ставлення студента та викладача до практичних занять дає можливість студентам якісно підготуватися до ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка».

Під час анкетування було наголошено на питанні щодо можливості студента якісно підготуватися до складання ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка». Вітчизняні та іноземні студенти констатували, що в процесі вивчення мікробіології, вірусології та імунології під час поточних та підсумкових практичних занять вони поступово опановують матеріал, який пропонувався впродовж десяти років офіційного ліцензійного іспиту. Повторення матеріалу ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка» дає можливість вітчизняному та іноземному студенту якісно підготуватися до щорічного офіційного ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка», оскільки щорічно під час складання цього іспиту буклет тестів містить 40% питань з офіційної бази даних за минулі десять років.



Підбиваючи підсумок, можна стверджувати, що плідна робота викладача та студента завжди має позитивний результат. Отримання якісної теоретичної підготовки та набуття студентом достатніх практичних навичок є метою викладання студентам дисципліни "Мікробіологія, вірусологія та імунологія".


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка