Красноармійський індустріальний інститут двнз «донецький національний технічний університет»



Скачати 275.91 Kb.
Дата конвертації21.02.2017
Розмір275.91 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДВНЗ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»


КАФЕДРА ГЕОТЕХНОЛОГІЙ І ОХОРОНИ ПРАЦІ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету технології

і організації виробництва

Л.Г. Сергієнко

________________________________

“______”_______________2012 року

РОБОЧА ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

циклу нормативних дисциплін

«ЕКОЛОГІЯ»
Галузь знань: 0503 - Розробка корисних копалин

Напрям підготовки: 6.050301 – Гірництво


Факультет технології і організації виробництва

Красноармійськ - 2012 рік

Робоча програма нормативної навчальної дисципліни циклу загально-інженерної та професійно-практичної підготовки „Екологія» для студентів за напрямом підготовки: 6.050301 – Гірництво підготовки.


„___” ________ 2012 року - 13 с.
Розробник: Бєляєва І.В., доцент кафедри геотехнологій і охорони праці, к.х.н., доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри геотехнологій і охорони праці


Протокол від 13.09.2012 року № 1

Завідувач кафедри, проф., к.т.н.

_________________________________________________ (Я.О. Ляшок)

«____» «_____________» 2012 року.


Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки:


6.050503 – Машинобудування

Протокол від “____”________________2012 року № ___

Голова,

_________________________________________________ ( )

“_____”________________2012 року

  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5

Галузь знань:

0503 - Розробка корисних копалин



Нормативна



Напрям підготовки:

6.050301 – Гірництво



Модулів – не має

Розробка корисних копалин



Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

2012-й

2012-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання :

Забруднення довкілля та шляхи зменшення негативного впливу антропогенного чинника на довкілля



Семестр

Загальна кількість годин - 54

Осінній

Осінній

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 1;

самостійної роботи студента – 2,38.


Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр


16 год.

6 год.

Практичні, семінарські

16 год.

- год.

Лабораторні

-

год.

Самостійна робота

22 год.

38 год.

Індивідуальні завдання:

-


Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 0,40

для заочної форми навчання – 0,125.




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Метою вивчення дисципліни «Екологія» є вивчення основних теоретичних та практичних аспектів сучасної екології.

Завданням вивчення дисципліни є одержання студентами знань, умінь та практичних навиків з питань визначення фактів антропогенного навантаження на біосферу. Вміння визначати засоби їх знешкодження та попередження.

Найголовніші завдання екології:

- визначення фактів антропогенного навантаження на біосферу;

- визначення засобів їх знешкодження та попередження.



Предмет дисципліни – екологія – наука, яка досліджує взаємодію організмів з навколишнім природним середовищем

Навчальна дисципліна циклу нормативних дисциплін «Екологія» звꞌязана з такими дисциплінами, як біологія, хімія, безпека життєдіяльності.

Керуючись метою, завданнями курсу «Екологія», професійним призначенням та умовами праці на первинних посадах бакалаврів, сформульовані основні теоретичні знання, практичні навички та уміння, якими повинний володіти фахівець після освоєння даної дисципліни.

Внаслідок вивчання курсу «Екологія» студент повинен знати:



  • особливості біологічної форми організації матерії;

  • принципи відтворення і розвитку живих систем;

  • склад і будівлю біосфери та напрям її еволюції; цілісність та гомеостаз живих систем;

  • принципи та закони взаємодії живих організмів та навколишнього неживого природного середовища;

  • спільність організмів в складі екосистем; основні екологічні закони;

  • екологічні принципи охорони природи та раціонального природокористування;

  • глобальні екологічні проблеми; природні та антропогенні чинники забруднення довкілля та заходи щодо його збереження.

Повинен уміти:

  • робити прості екологічні узагальнення;

  • використовувати екологічні знання при виконанні самих простих екологічних досліджень і експертиз;

  • опрацьовувати міри по охороні та збереженню екосистем,

  • орієнтуватися при виконанні екологічного моніторингу;

  • користуватися нормативною екологічною документацією.




  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль № 1. Теоретичні основи сучасної екології.

Тема № 1. Основні поняття сучасної екології. Історія виникнення та розвитку екології як ознаки глобальних проблем безпеки людства. Поняття про біосферу. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Типи речовини, що складають біосферу (за теорією Вернадського). Основні типи організмів біосфери (продуценти, консументи, редуценти).

Тема № 2. Кругообіг речовин і енергії в біосфері. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Організми і навколишнє середовище. Біологічний кругообіг речовин і енергії. Кругообіг води. Кругообіг хімічних речовин ( вуглецю, азоту, сірки). Вплив антропогенного фактора на кругообіг речовин.
Змістовий модуль № 2. Охорона довкілля.

Тема № 3. Моніторинг і охорона атмосферного повітря.

Будова та склад атмосфери. Забруднення атмосфери: природне, антропогенне. Хімічне та фізичне забруднення. Глобальні екологічні проблеми, що виникають внаслідок антропогенного забруднення атмосфери: глобальне потепління на Землі, кислотні дощі, смоги, руйнування озонового шару Землі, тютюновий дим, зменшення біорозмаїття. Самоочищення атмосфери. Джерела забруднення атмосферного повітря: стаціонарні та пересувні. ГДК максимально разове та середньодобове забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Орієнтовний небезпечний рівень впливу. Найбільш поширені речовини, що забруднюють атмосферне повітря. Вплив забрудненого повітря на здоров´я людини. Технічні засоби боротьби з забрудненням атмосферного повітря. Контроль та моніторинг атмосферного повітря. Енергетичні викиди в атмосферу та їх вплив на довкілля.



Тема № 4. Моніторинг і охорона гідросфери.

Водні ресурси Землі. Найбільш поширені забруднюючі речовини. Їх класифікація. Види забруднення водойм: фізичне, хімічне, біологічне, теплове. Самоочищення водойм. Евтрофікація водойм. ГДК забруднюючих речовин в водоймах. Основні водокористувачі. ГДС для підприємств, умови скидання стічних вод. Контроль та моніторинг поверхневих та підземних вод. Методи очищення стічних вод. Основні показники якості води. Основні положення «Водного кодексу».



Тема № 5. Моніторинг і охорона грунтів.

Літосфера. Ґрунти. Джерела забруднення ґрунтів. Найбільш поширені забруднюючі речовини та їх поведінка в ґрунтах: важкі метали, пестициди, органічні речовини. Екологічні наслідки використання мінеральних добрив та пестицидів. Ерозія ґрунтів. Рекультивація порушених земель. Проблеми зрошуваного землеробства. Оцінка якості ґрунтів: ГДК забруднюючих речовин в ґрунтах. Самоочищення ґрунтів. Охорона ґрунтів.


Змістовий модуль № 3. Екологічні принципи раціонального використання природних ресурсів і охорони природи.

Тема № 6. Проблема твердих побутових відходів (ТПВ).

Проблема складування твердих побутових відходів в Україні. Вимоги до сучасних полігонів ТПВ. Проблеми сміттєспалювальних заводів. Забруднення довкілля викидами сміттєспалювальних заводів. Розподілений збір відходів. Екологізація свідомості населення в зборі побутового сміття.



Тема № 7. Основи економіки природокористування.

Екологічно збалансована діяльність та екологічні ризики. Економічна оцінка природних ресурсів.

Оцінка екологічності речовинного виробництва. Методи оцінки екологічних збитків і негативних впливів на природне середовище. Економічна доцільність екологічної діяльності. Основи екологічної безпеки і безпека життєдіяльності. Екологічне ліцензування і природоохоронна діяльність у виробництві.

Тема № 8. Міжнародний досвід і співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

Основні принципи співробітництва. Доклади Римського клубу. Всесвітня конференція по охороні навколишнього середовища в Стокгольмі, конференція ООН по навколишньому середовищу і розвитку і Ріо-де-Жанейро. Концепція стійкого розвитку людства.



Основні міжнародні та національні державні і громадські екологічні організації, рухи. Екологічний рух в Україні.


  1. Структура навчальної дисципліни

Для напряму підготовки: 6.050301 – Гірництво

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи сучасної екології

Тема № 1. Основні поняття сучасної екології.

7

2

2







3

6










1

5

Тема № 2. Кругообіг речовин і енергії в біосфері. Вплив антропогенного фактора на кругообіг.

9

2

2







3

6










1

5

Змістовий модуль 2. Охорона довкілля


Тема № 3. Моніто-ринг і охорона атмосферного повітря.

8

2

2







3

8

2







1

5

Тема № 4. Моніто-ринг і охорона гідросфери.

8

2

2







3

6










1

5

Усього годин за модулем 1


42

8

8







12

26

2







4

20

Модуль 2

Тема № 5. Моніто-ринг і охорона грунтів.

12

2

2




2

2

7










2

5

Змістовий модуль № 3. Екологічні принципи раціонального використання природних ресурсів і охорони природи.

Тема № 6. Проблема твердих побутових відходів (ТПВ).

10

2

2







2

9

2







2

5

Тема № 7. Основи економіки природо-користування.

9

2

2







2

7










2

5

Тема № 8. Міжна-родний досвід і співробітництво в галузі охорони навколишнього сере-довища і раціо-нального природо-користування


8

2

2







4

5

2










3

ІНДЗ


10

Контрольні заходи


не передбачено навчальним планом

Усього годин за модулем 2


39

8

8







10

28

4







6

18

Разом


54

16

16







22

54

6







10

38




  1. Теми практичних занять

Не передбачено


7 Самостійна робота

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

2

3

1

Основні типи організмів біосфери (продуценти, консументи, редуценти).

2

2

Найбільш поширені речовини, що забруднюють атмосферне повітря. Глобальні екологічні проблеми, що виникають внаслідок антропогенного забруднення атмосфери: глобальне потепління на Землі, кислотні дощі, смоги, руйнування озонового шару Землі, тютюновий дим, зменшення біорозмаїття. Самоочищення атмосфери.

4

3

Самоочищення водойм. Евтрофікація водойм.

2

4

Екологічні наслідки використання мінеральних добрив та пестицидів. Ерозія ґрунтів. Рекультивація порушених земель.

2

5

Розподілений збір відходів. Екологізація свідомості населення в зборі побутового сміття.

4

6

Екологічне ліцензування і природоохоронна діяльність у виробництві.

4

7

Основні міжнародні та національні державні і громадські екологічні організації, рухи. Екологічний рух в Україні.

4

Усього:

22

8 ІНДИВІДУАЛЬНІ СЕМЕСТРОВІ ЗАВДАННЯ

З метою поглиблення вивчення дисципліни та набуття навичок і вмінь самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни, студенти денної форми навчання виконують індивідуальну роботу, а заочної та дистанційної – самостійну контрольну роботу.

Індивідуальні семестрові завдання передбачено для напряму підготовки 6.050702 - Електромеханіка. Індивідуальна робота складається з трьох питань з різних розділів дисципліни.
9 Методи навчання
Згідно з «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» та навчального плану підготовки бакалаврів за напрямом 6.050301 – Гірництво основними формами навчального процесу при вивченні дисципліни є навчальні заняття: лекції, практичні роботи, консультації, самостійна робота студентів. Названі організаційні форми вивчення дисципліни використовуються з метою озброєння студентів фаховими теоретичними знаннями, практичними навичками та уміннями.

При викладанні дисципліни використовуються традиційні методи навчання за характером передачі та сприйняття інформації: словесні (лекція); наочні (демонстраційний експеримент); практичні роботи; самостійна робота.

Для інтенсифікації процесу навчання і підвищення ролі взаємодії викладача і студента окрім репродуктивного методу (відтворення способу діяльності за зразком) залучено метод проблемного навчання (продуктивний) для вирішення окремих практичних завдань за темами 3,6,7.

Подібний підхід сприяє самостійному творчому пошуку потрібних знань, робить навчальний матеріал більш доказовим, формує творчу особистість і позитивне емоціональне відношення до процесу навчання.


10 Методи контролю
Оцінка якості засвоєння навчальної програми з нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності», охоплює поточний контроль успішності, виконання індивідуальних робіт (контрольних робіт для заочної та дистанційної форм навчання) та складання підсумкового диференційованого заліку.

Для поточного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і особливо у процесі самостійної роботи, передбачено проведення двох контрольних робіт.

Успішність засвоєння дисципліни повинна визначатися за допомогою рейтингової системи оцінювання.

При викладанні дисципліни передбачаються методи усного контролю (бесіда, фронтальне опитування), письмового контролю (поточний контроль), практичного контролю ( практичні роботи), а також - розв'язання проблемних, комплексних і комбінованих завдань.

Зрозуміло, що перевага надається письмовим (контрольним) роботам, бо вони потребують теоретичних знань та навичок використання їх при вирішенні завдань різної складності. Окрім того, виявляється ступінь володіння письмовою мовою, вміння логічно, адекватно проблемі мислити та викладати свої думки.

11 Розподіл балів, які отримують студенти
Система діагностики передбачає підсумкове оцінювання успішності студента за семестр, коли формою контролю знань студентів є модульний контроль.

Система оцінювання знань, вмінь і навичок студентів передбачає оцінювання всіх форм вивчення дисципліни.

Перевірку й оцінювання знань студентів викладач проводить в наступних формах:

- оцінювання виконання практичних робіт;

- оцінювання засвоєння питань для самостійного вивчення;

- проведення підсумкового заліку.


Порядок поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання

Поточне оцінювання здійснюють під час проведення занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.

Об'єктами поточного контролю є:

1) активність і результативність роботи студента протягом семестру

над вивченням програмного матеріалу дисципліни; відвідування занять;

2) виконання самостійного завдання;

3) виконання поточного контролю.


Контроль систематичного виконання самостійної роботи
Оцінювання проводять за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії і методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядають;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, вирішенні завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладання матеріалу в письмових роботах і

при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації і робити висновки.

Контроль виконання поставлених задач здійснюється протягом 2-го семестру. За успішне та систематичне виконання поставлених завдань протягом

двох змістових модулів студент отримує 60 % або більше за поточний контроль

(табл. 1).

Самостійна робота студентів контролюється протягом семестру. При оцінюванні самостійної роботи увагу приділяють також їх якості і самостійності, своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Якщо якась із вимог не буде виконана, то оцінка буде знижена.
Проведення поточного контролю
Поточний контроль (тестування) здійснюється та оцінюється за питаннями, які винесено на лекційні заняття та самостійну роботу. Поточний контроль проводять у письмовій формі після того, як розглянуто увесь теоретичний матеріал і виконано самостійне завдання. За кожним змістовим модулем проводиться поточний контроль (табл. 1) і кожному студентові виставляється відповідна оцінка за отриманою кількістю балів.

Критерії підсумкового оцінювання знань студентів за окремий модульний контроль передбачають 50 бальну шкалу з подальшим переведенням сумарної кількості одержаних балів за двома модулями у оцінку за національною шкалою та шкалою EСTS відповідно до табл.1.


Таблиця 1 - Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за

модулі


Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

А

зараховано

82-89

В

74-81

С

64-73

D

60-63

Е

35-59

FX

незараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Максимальна кількість балів для оцінювання кожного контрольного завдання з конкретного модуля (в межах 50-бальної шкали для сумарної модульної оцінки) наведена в табл.2, 3.

Таблиця 2 - Розрахунок оцінки відповідей студента на питання квитка контрольної роботи № 1



№ контрольного питання

Коефіцієнт вагомості (Кмj)

Максимальна оцінка викладача

(Oмj)


Максимальна оцінка з кожного завдання з урахуванням його вагомості

1

2,0

10

20

2

1,0

10

10

3

1,0

10

10

4

1,0

10

10

Усього (Nмj=4)

5

40

50

Таблиця 3 - Розрахунок оцінки відповідей студента на питання квитка контрольної роботи № 2



№ контрольного питання

Коефіцієнт вагомості (Кмj)

Максимальна оцінка викладача


Максимальна оцінка з кожного завдання з урахуванням його вагомості

1

2,0

10

20

2

1,0

10

10

3

1,0

10

10

4

1,0

10

10

Усього (Nмj=4)

5

40

50

Виконання кожної контрольної роботи оцінюється за допомогою таблиці 4.


Таблиця 4 – Кількість балів, яку може отримати студент за виконання окремої контрольної роботи

№ п/п

Умови отримання балів за кожне завдання модульного контролю

Кількість балів

1

2

3

1

Завдання виконано повністю. Студент володіє засвоєними знаннями і аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, вірно оцінює явища, робить обґрунтовані висновки на підставі системних знань.

5

2

При виконанні завдання студентом допускається невеликий недолік, який не впливає на кінцевий результат. Студент володіє засвоєними знаннями і здебільшого може скористатися ними у нестандартних ситуаціях, робить обґрунтовані висновки на підставі системних знань.

4.5

3

Завдання виконано з одиничними неістотними недоліками. Студент самостійно і логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, наводить потрібні приклади, застосовує знання у стандартних ситуаціях.

4

4

При виконанні завдання є незначні помилки і недоліки. Студент самостійно і логічно відтворює більшу частину навчального матеріалу, виявляє розуміння основних понять екології, наводить приклади на підтвердження цього, застосовує знання у стандартних ситуаціях.

3.5




5

При виконанні завдання є помилки, що призводять в окремих випадках до невірного кінцевого результату. Студент відтворює учбовий матеріал фрагментарно, наводить приклади окремих явищ, дає визначення основних понять.

3

6

При виконанні завдання студент допускає істотні грубі помилки щодо вибору основних термінів екології. Вирішення типових завдань неефективне, з помилками. Студент відтворює учбовий матеріал фрагментарно, дає нечітке визначення основних понять.

2,5

7

Студент не відтворює учбовий матеріал на 40-50 %, лише розпізнає деякі поняття екології, не може самостійно запропонувати заходи щодо зменшення негативного впливу на довкілля.

2

8

Студент не бачить зв'язку між теоретичним матеріалом, що вивчається, і конкретним завданням, самостійно не в змозі застосувати навіть відомі йому факти. Студент не відтворює учбовий матеріал більше ніж на 50 %, лише розпізнає окремі поняття екології.

1,5

9

Є істотні недоліки при виконанні завдання. Студентом допускаються багаточисленні грубі помилки в процесі оперування поняттями предметної області дисципліни. Студент не відтворює учбовий матеріал більше ніж на 50 %, не може самостійно зрозуміти суть завдання.

1

10

Студент не може самостійно привести визначення навіть основних термінів і понять екології. Відповідь має безліч грубих помилок в області дисципліни.

0,5

11

Завдання не виконано зовсім.

0

Студентам, які набрали від 50 % до 100 % балів і згодні з цією сумою, залік проставляється у заліково-екзаменаційну відомість. У разі незгоди студента з отриманою сумою балів або, якщо вона складає менше 50 % балів, її можна покращити за рахунок участі студента у процедурі модульного (підсумкового) контролю.



Підсумковий контроль - здійснюється під час проведення заліку з усього курсу дисципліни і оцінюється за національною шкалою (контрольна робота – заочна форма навчання) або за системою оцінювання за шкалою ЕСТS (контрольне завдання – денна форма навчання).
ОЦІНКА ЗНАНЬ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ПРИ ПРОВЕДЕННІ заліку

Проведення підсумкового контролю
Виконання контрольних робіт є обов'язковою умовою для студентів заочної форми навчання. Завдання контрольних робіт складаються з рішення питань з дисципліни.

Послідовність визначення успішності студентів із складення відповідей на завдання екзаменаційного білету відповідна визначенню оцінки з відповідей на завдання другого модульного контролю за 100-бальною шкалою (табл.4) з подальшим переведенням кількості одержаних балів у оцінку за національною шкалою та шкалою EСTS відповідно до табл.1.

Таблиця 4 - Розрахунок оцінки відповідей студента на питання контрольного завдання

№ контрольного питання

Коефіцієнт вагомості (Кмj)

Максимальна оцінка викладача

(Oмj)


Максимальна оцінка з кожного завдання з урахуванням його вагомості

1

2,0

20

40

2

2,0

10

20

3

2,0

10

20

4

2,0

10

20

Усього (Nмj=4)

10

40

100



12 Методичне забезпечення
1. Конспект лекцій з навчальної дисципліни викладено в повному обсязі в наступних книгах, якими забезпечує бібліотека КІІ ДонНТУ:


  1. Запольський А.К. Основи екології : Підручник для ВНЗ / Запольський А. К., Салюк А. І. За ред. К.М. Ситника. - К. : Вища школа, 2001. – 358 с.

  2. Білявський Г.О. Основи екології : Підручник для ВНЗ / Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І.Ю. - К. : Либідь, 2004. – 408 с.

  3. М'ягченко О.П. Основи екології : підручник для ВНЗ / М'ягченко О. П. - К. : ЦУЛ, 2010. – 312 с.

  4. Джигирей В.С. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Екологія та охорона природи: Підручник для ВНЗ / Джигирей В.С., Сторожук В. М., Яцюк Р. А. ; Наук.- метод. центр вищ. освіти та ін. - 3-є вид., доп. - Львів: Афіша, 2001. – 272 с.

  5. Сухарев С.М. Основи екології та охорони довкілля: навчальний посібник для ВНЗ / Сухарев С. М., Чундак С. Ю., Сухарева О. Ю.; Ужгород. нац. ун-т. - К. : Центр навч. літ., 2006. – 394 с.

2. Методичні вказівки до практичних робіт і самостійної роботи викладено в наступних друкованих виданнях, якими забезпечує бібліотека КІІ ДонНТУ:


  1. Федорова А.И., Никольская А.Н. Практикум по экологии и охране окружающей среды: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВДАДОС, 2001. – 288 с.


14 Рекомендована література

Основна література


  1. Запольський А.К. Основи екології : Підручник для ВНЗ / Запольський А. К., Салюк А. І. За ред. К.М. Ситника. - К. : Вища школа, 2001. – 358 с.

  2. Білявський Г.О. Основи екології : Підручник для ВНЗ / Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І.Ю. - К. : Либідь, 2004. – 408 с.

  3. М'ягченко О.П. Основи екології : підручник для ВНЗ / М'ягченко О. П. - К. : ЦУЛ, 2010. – 312 с.

  4. Джигирей В.С. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Екологія та охорона природи: Підручник для ВНЗ / Джигирей В.С., Сторожук В. М., Яцюк Р. А. ; Наук.- метод. центр вищ. освіти та ін. - 3-є вид., доп. - Львів: Афіша, 2001. – 272 с.

  5. Сухарев С.М. Основи екології та охорони довкілля: навчальний посібник для ВНЗ / Сухарев С. М., Чундак С. Ю., Сухарева О. Ю.; Ужгород. нац. ун-т. - К. : Центр навч. літ., 2006. – 394 с.

Додаткова література


  1. В.И. Коробкин, Л.В. Передельский. Экология в вопросах и ответах: Учебное пособие. Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 384 с.

  2. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна: Навч. Посібник./Ф.В. Вольвач, М.Ш. Дробноход, В.Г. Дюканов та ін. – К.: МАУП, 2002. – 104 с.

  3. Екологічні основи природокористування. – Львів.: Новий Світ-2000, 2003. – 248 с.

  4. Окружающая среда и здоровье: Учеб. пособие для вузов/ Под. ред. Л. Хенса и др. – К.: Наук. Думка, 1998. – 325 с.


14. Інформаційні ресурси


  1. Міністерство екології та природних ресурсів України http://www.menr.gov.ua/.

  2. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи http://www.mns.gov.ua/.

  3. Український інститут досліджень навколишнього середовища i ресурсів при Раді національної безпеки i оборони України http://www.erriu.ukrtel.net/index.htm.

  4. Держуправління охорони навколишнього середовища в Донецькій області. http://ecodon.org.ua/

  5. Донецкий экологический портал http://doneco.org.ua/.

  6. Всеукраїнська екологічна ліга. http://www.ecoleague.net/34903999-198.html.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка