Козир І. А. Навчально-методичний комплекс курсу Археологія України



Сторінка1/3
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА


Затверджено кафедрою

«___»____________20__р.

Завідувач кафедри

_______________________

Кафедра історії України




Козир І.А.


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

курсу ______Археологія України______


для студентів І курсу факультету історії та права
денної форми навчання
Комплекс укладений на основі освітньо-професійної програми

підготовки бакалавра

напряму підготовки: 6.020302 Історія*

та навчальної програми дисципліни «Археологія».

Кіровоград – 2014
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Археологія України»

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Курс: І (підготовка бакалаврів)

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 3

(нац. кредитів: 2 )

Модулів за видами роботи: 3

Змістових модулів: 3

Загальна кількість годин: 108

Тижневих годин: 3



Шифр та назва напряму:

6.020302 Історія*

Спеціалізація:



правознавство.

Додаткова спеціальність: географія.


Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Обов'язковий

Рік підготовки: 1

Семестр: 1

Лекції: 20 годин

Семінарські заняття: 34 години

Самостійна робота: (підготовка до семінарських занять, опрацювання лекційного матеріалу та матеріалу, що не виноситься на розгляд під час лекцій, підготовка до модульних контрольних робіт, підготовка до еказамену) 54 години



Інші можливі форми роботи – підготовка реферативного повідомлення, виконання індивідуальних завдань.

Вид контролю: екзамен






2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ
Найдавніший період історії України сягає таких хронологічних глибин, які не зафіксовані у жодному писемному джерелі. Та й події порівняно недавнього часу – рубежу ер залишаються часто оповитими історичними туманами та легендами. Тож дослідження залишків матеріальної культури давніх людей є основним джерелом вивчення хронологічно віддалених від нас історичних епох розвитку людського суспільства. Цим займається окрема історична наука – археологія. Термін «археологія» походить від давньогрецьких слів «архайос» - стародавній та «логос» - слово, наука. Буквальний переклад терміну звучить як «наука про стародавність». Об’єктом вивчення археології є пам’ятки давніх епох – городища, селища, могильники, кургани, капища, виробничі об’єкти. Предметом археологічної науки є реконструкція життя наших далеких предків на підставі аналізу речових матеріалів, рис поховального обряду, побуту, архітектурних особливостей забудови та інших матеріальних залишків людської діяльності. При вивченні археології необхідно широко залучати до здійснення історичних реконструкцій висновки інших наук: етнографії, антропології, палеогеографії, палеоботаніки, палеобіології, використовувати свідчення писемних джерел.

Навчальний курс «Археологія України» є базою для вивчення вітчизняної історії студентами-істориками. Його метою є формування у майбутніх вчителів системи знань про стародавню історію України на основі вивчення матеріальних джерел. Основними завданнями курсу є:

- розкриття закономірностей та особливостей розвитку людського суспільства на теренах України у найдавніші часи через аналіз залишків матеріальної культури;


  • висвітлення процесу становлення та розвитку фізичного типу людини;

  • вивчення еволюції господарської діяльності давніх людей та рівень розвитку суспільних відносин у різні історичні періоди;

  • ознайомлення студентів з видатними пам’ятками вітчизняної археології, в т.ч. шедеврами світового мистецтва;

  • формування навиків практичного опрацювання археологічних матеріалів, підготовка майбутніх вчителів до організації краєзнавчої роботи;

  • вивчення нормативно-правової бази у сфері охорони національної культурної ( археологічної) спадщини.

Курс «Археологія України» викладається у 1 семестрі І курсу за кредитно-модульною системою навчання. Загальний обсяг – 108 години. З них 20 год. – лекції, 34 год. – семінарські заняття, 54 год. – самостійна робота студентів. Підсумковою формою контролю є екзамен.

Теоретичні та проблемні питання курсу «Археологія України» розглядаються на лекціях. Під час семінарських занять аналізується фактичний матеріал, опрацьовуються нормативні документи, формуються навики пізнавальної діяльності студентів та елементи дослідницької праці. При підготовці до семінарських занять передусім необхідно опрацювати матеріали лекції та підручника з конкретної теми. Обов’язково слід познайомитись з фундаментальними науковими працями, що рекомендуються у списку основної літератури до теми. Для вивчення особливостей того чи іншого археологічного явища доцільно використати додаткову спеціальну літературу (монографії, наукові статті), що подана до кожної теми семінарського заняття. Значну допомогу при розгляді окремих питань нададуть публікації в наукових періодичних виданнях:«Археологія», “Український історичний журнал”, “Київська старовина”, „Пам’ятки України” тощо. Частина матеріалу виноситься на самостійне опрацювання студентів. Як правило, це питання, що поглиблюють та розширюють знання з тієї чи іншої теми. Таким чином опанування кожної теми навчальної програми передбачає розгляд її на лекціях та семінарських заняттях, самостійну роботу студентів.

Після завершення вивчення теоретичного курсу влітку проводиться польова археологічна практика, основним завданням якої є закріплення набутих знань, оволодіння навиками археологічних досліджень в польових умовах, камеральної обробки матеріалів та фіксації здобутих результатів.

Систематична робота над опануванням навчального матеріалу забезпечить формування системи знань, вільне володіння історичним понятійним апаратом, створить необхідну навчальну базу для подальшого вивчення вітчизняної та світової історії.


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

«АРХЕОЛОГІЯ УКРАЇНИ»

Вступ. Археологія як наука та навчальний предмет.

Поняття «Археологія». Предмет і завдання археології як історичної науки. Місце археології серед історичних наук. Системний підхід до вивчення стародавнього суспільства. Відображення в археологічних пам’ятках соціально-економічного розвитку суспільства. Періодизація і хронологія в археології. Формування термінологічного апарату. Всесвітньо відомі пам’ятки археології.


Розділ І. Теоретичні засади археології. Археологія первісної доби.
Тема 1. Становлення археологічної науки. Археологія в Україні. Початки археології в античному світі. «Антикварна» доба в період середньовіччя. Формування археології як науки. Особливості становлення археології у зарубіжних країнах.

Історія становлення вітчизняної археології. Початок археологічних розкопок на території України. Дворянська археологія в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Археологічні дослідження в ХІХ – на початку ХХ ст. Виникнення археологічних товариств. Видавнича справа. Археологічні з’їзди. Розвиток археології в Україні у ХХ ст. Сучасна українська археологія: стан та перспективи. Розвиток археологічних досліджень на Кіровоградщині.
Тема 2. Джерела, методи та методологія археологічних досліджень. Види історичних джерел. Природа матеріального джерела, його особливості. Поняття «археологічна пам’ятка». Місця проживання:стоянки, селища, городища, стійбища. Поховальні пам’ятки:кургани, ґрунтові могильники, мегаліти. Культові пам’ятки:печерний живопис, наскальні зображення, святилища, храми. Випадкові знахідки і клади. Археологічні культури та критерії їх виділення.

Способи виявлення археологічних пам’яток. Польові дослідження. Археологічна розвідка. Збір підйомного матеріалу, поняття «зачистка», «шурфовка».

Археологічні розкопки. Методика дослідження місць проживання та ґрунтових могильників. Поняття «культурний шар», «стратиграфія», «репер». Інструментальна й окомірна зйомка. Методика дослідження курганів. Нівеліровка кургану, функція бровки. Основні і впускні поховання.

Польова фіксація:ведення польового щоденника і польового опису, креслення та фотофіксація. Відбирання проб. Правила завершення розкопок.

Кабінетна археологія. Первинна обробка і паспортизація знахідок. Камеральна обробка матеріалів:реставрація та консервація.

Закон «Про національну культурну спадщину». Закон «Про охорону археологічної спадщини». Дозвільні документи на проведення археологічних досліджень. Умови видачі і форми «Відкритих листів». Дозвіл державної служби з питань національної культурної спадщини. Організація археологічної експедиції. Оформлення наукової звітності про результати археологічних досліджень. Наукова інтерпретація та публікація результатів археологічних досліджень. Зберігання та експонування археологічних матеріалів.


Тема 3. Кам’яний вік (1 млн. років тому – І тис. до н.е.). Періодизація і хронологія кам’яного віку. Льодовикові епохи та їх зв’язок з археологічними епохами.

Антропогенез як процес становлення людини. Проблема походження людини. Сучасний поділ фізичних типів людей на групи (Homo habilis, Homo erectus, Homo sapiens). Презинджантроп, пітекантроп, синантроп, гейдельберзька людина, неандерталець, кроманьонець.

Розвиток людського суспільства на території України за доби кам’яного віку. Періодизація палеоліту. Природне середовище. Господарські заняття (мисливство, збиральництво). Техніка обробітку каменю і виготовлення знарядь праці. Зледеніння їх вплив на життя і господарські заняття. Використання і винайдення вогню. Форми соціальної організації в ранньому і пізньому палеоліті. Розвиток духовного життя (ранні вірування, первісне мистецтво). Основні палеолітичні стоянки в Україні.

Зміни в кліматі, техніко-господарські досягнення в добу мезоліту. Вкладишева техніка. Винайдення луку і стріл. Рибальство. Початок приручення тварин. Зміни в формах соціальної організації. Розселення племен. Мезолітичні пам’ятки в Україні.

Гордон Чайлд і «неолітична революція». Перехід до відтворюючих форм господарства в неоліті (землеробства і скотарства). Поява гончарства і ткацтва. Основні неолітичні культури України. Буго-дніпровська культура. Дніпро-донецька культура. Землеробські релігії. Особливості поховального обряду. Нерівномірність у розвитку неолітичних племен.
Тема 4. Енеолітична доба в Україні (середина УІ – ІУ тисяч. до н.е.) Значення освоєння міді, техніко-технологічні особливості її використання. Нерівномірність розвитку племен у енеоліті. Карта енеолітичних культур України та їх періодизація. Розвиток матеріальної та духовної культури племен території України доби міді.

Трипільська археологічна культура, її походження. Відкриття культури і періодизація. Трипільсько-кукутенська історико-культурна спільність. Топографія, планіграфія та архітектура поселень. Трипільські проміста. Господарство трипільських племен. Роль і значення освоєння міді. Рівень розвитку землеробства. Матеріальна культура. Керамічне виробництво. Глиняна пластика. Духовна культура трипільських племен. Найвідоміші пам’ятки в Україні, на Кіровоградщині. Сусіди трипільських племен.

Степовий енеоліт. Середньостогівська культура. Територія і час існування. Господарська діяльність. Освоєння коня, поява колісного транспорту. Особливості поховального обряду. Поява курганів. Азово-Чорноморський ареал енеолітичних культур. Питання спадкоємності культур в межах епохи міді. Міграційні процеси та етно-історичні зміни.


Розділ ІІ. Археологія доби бронзи та раннього залізного віку
Тема 1. Доба бронзи в Україні (ІІІ – поч. І тисяч. до н.е.). Відкриття бронзи, види бронз. Технологія лиття. Металургійні провінції (Карпати, Донбас, Кавказ, Урал). Розвиток матеріальної та духовної культури племен території України доби бронзи. Етнічні процеси на території України доби бронзи.

Ранній бронзовий вік. Ямна культурно-історична спільність. Історична інтерпретація. Господарство і матеріальна культура. Поява колісного транспорту. Поховальний обряд. Кемі-обинська культура. Культура кулястих амфор.

Період середньої бронзи. Катакомбна культурно-історична спільність. Культури шнурової кераміки в Україні. Техніко-технологічні новації. Господарство і матеріальна культура. Поховальний обряд та духовна культура населення. Модельовані черепи та ознаки штучної деформації. Бабинська культура (культура багатоваликової кераміки).

Доба пізньої бронзи в Україні. Євразійський «степовий міст». Демографічний вибух. Розквіт гірничої та бронзоливарної справи. Зрубна культурно-історична спільність. Тшинецько-комарівська культура. Сабатинівська культура. Культури фінальної бронзи: білозерська, білогрудівська, лужицька, бондарихінська. Скорочення населення, криза господарства.

Найвідоміші пам’ятки доби бронзи Кіровоградщини.
Тема 2. Передскіфський період в історії України (ІХ – середина УІІ ст. до н.е.). Значення освоєння заліза, його вплив на розвиток господарства, соціальних відносин, військової справи. Другий крупний суспільний поділ праці. Виникнення кочівництва – номадизму. Залізний вік на території України. Археологічні культури доби раннього заліза.

Джерела вивчення передскіфського періоду. Значення писемних джерел (Гомер, Геродот). Історія та археологія кіммерійських племен. Старожитності кіммерійців – чорногорівська та новочеркаська групи поховань. Хронологічні рамки та періодизація. Рівень освоєння заліза. Господарство, його кочівницький характер. Розвиток ремесел і обмін. Поховальний обряд. Найвідоміші пам’ятки в Україні, на Кіровоградщині.

Чорноліська культура, її відкриття, територія поширення, хронологічні рамки. Особливості планування побутових пам’яток і житлобудівництво. Освоєння заліза, рівень розвитку металургії (заліза і бронзи). Господарство: землеробство, скотарство, ремесла. Матеріальна культура. Особливості виготовлення і орнаментації посуду. Мистецтво, його відміні риси. Поховальний обряд (біритуалізм). Найголовніші пам’ятки в Україні, на Кіровоградщині.
Тема 3. Скіфська доба (середина УІІ – ІУ ст. до н.е.). Історія скіфів і Скіфії за Геродотом і археологічними джерелами. Поява скіфів у Північному Причорномор’ї. Джерела вивчення скіфської культури. Значення писемних джерел (Геродот). Археологічні пам’ятки їх різновиди, рівень вивчення. Початок дослідження скіфських пам’яток. Мельгуновський курган. Час існування скіфської культури, періодизація. Проблеми території Скіфії. Розселення скіфських племен за Геродотом.

Матеріальна та духовна культура скіфів. Господарство скіфів, рівень розвитку металургії заліза і бронзи. Кам’янське городище, як центр залізоробного виробництва в степовій Скіфії. Орне землеробство і скотарство. Ремесла. Мистецтво „звіриного стилю”. Обмін. Розвиток та організація військової справи у скіфів за археологічними і писемними джерелами. Поховальний обряд скіфів, його основні риси. Біритуалізм. Скіфські царські кургани: Куль-Оба, Чортомлик, Солоха, Товста могила та ін. Значення їх вивчення. Ґрунтові і курганні могильники рядового населення.

Населення лісостепової та лісової зони України у скіфський час. Матеріальна культура, поховальний обряд. Городища і поселення осілих племен Скіфії: Немирівське, Матронинське, Пастирське, Більське.

Найголовніші скіфські пам’ятки України і Кіровоградщини.
Тема 4. Сармати. Пізні скіфи. Таври. Історія і археологія сарматських племен. Причини появи сарматів у Північному Причорномор’ї. Джерела вивчення сарматської культури. Значення писемних джерел (Страбон). Територія Сарматії за Геродотом. Час існування сарматської культури в Північному Причорномор’ї, періодизація.

Матеріальна та духовна культура сармат. Господарство сарматських племен. Ремесла, матеріальна культура, мистецтво, обмін. Розвиток та організація військової справи, тактика і стратегія ведення бою, нові прийоми військового мистецтва. Поховальний обряд.

Участь сармат у загальноєвропейських подіях (початок великого переселення народів, участь у походах „варварів” на Рим).

Скіфське царство Криму та Нижнього Подніпров’я. Осідання частини кочових скіфів на землю. Взаємовідносини з грецькими містами. Городища скіфів у Криму. Скіфо-сарматські городища у Нижньому Подніпров’ї. Столиця держави Неаполь Скіфський.

Племена лісової зони Середнього Подніпров’я (юхнівська та підгірцевсько-милоградська культура). Куштановицька культура в Закарпатті.

Таврське населення Криму. Сінди і меоти.
Тема 5. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Археологія античних міст Північного Причорномор’я. Велика грецька колонізація. Час появи греків на північному узбережжі Чорного моря. Ольвія. Херсонес. Боспор.

Історія і археологія Ольвії та інших центрів античної культури Півдня України. Сучасна ідентифікація Ольвії. Початки її вивчення. Час заснування. Метрополія. Час існування Ольвії, етапи в її розвитку. Державний устрій. Характеристика міста. Розвиток господарства. Значення сільськогосподарської території (хори). Розвиток скотарства. Ремесла і промисли. Значення обмінних зв’язків з місцевими, в основному, скіфськими племенами. Поховальний обряд. Початок великого переселення народів. Роль готських та гунських племен в послабленні і падінні Ольвії.

Херсонес. Сучасна ідентифікація. Початок досліджень Херсонесу. Заснування колонії (час і метрополія). Час існування, етапи розвитку. Державний устрій. Розвиток господарства. Землеробство. Система клерів. Зерновий напрямок. Рівень розвитку виноградарства. Ремесла і промисли. Обмін з місцевими племенами і інші стосунки з ними. Боротьба з гунами. Збереження держави. Середньовічний період в історії Херсонеса.

Боспор. Заснування майбутньої столиці держави – м. Пантікапея. Сучасна ідентифікація. Метрополія. Створення Боспорського царства, його територія. Форма державного устрою. Розвиток господарства. Землеробство, сільськогосподарська територія (хора). Значення зернового напрямку. Скотарство. Ремесла (обробіток заліза і бронзи, рівень розвитку керамічного виробництва і ювелірного ремесла). Промисли. Значення обміну з місцевими племенами (скіфи, синди, меоти). Поховальний обряд і поховальні пам’ятки. Загострення соціальної обстановки в державі. Повстання Савмака. Початок великого переселення народів, поява гуннів. Падіння Боспорського царства. Роль і значення грецьких колоній в історії стародавнього населення України.
Розділ ІІІ. Слов’яно-руська археологія

Тема 1. Ранні слов’яни. Етногенез слов’ян. Теорії (гіпотези, точки зору) походження слов’ян. Походження слов’ян за писемними та археологічними джерелами. Значення писемних джерел (античні і візантійські автори, готський історик Іордан). Руські літописи. Слов’янські археологічні культури першої половини І тис. н. е.

Зарубинецька культура, її відкриття та час існування. Територія поширення. Характер поселень та житлобудівництво. Господарство. Роль і значення землеробства. Скотарство. Розвиток ремесел (металургія заліза і бронзи, керамічне виробництво, ткацтво та ін.). Матеріальна культура. Зовнішні зв’язки. Поховальний обряд. Значення зарубинецької культури.

Черняхівська культура. Час і автор її відкриття. Територія поширення. Час існування. Планування поселень та житлобудівництво. Землеробський характер господарства. Скотарство. Розвиток ремесел. Матеріальна культура. Зовнішні зв’язки. Поховальний обряд (біритуалізм). Думки стосовно походження та етнічної приналежності черняхівських племен в сучасній науці.

Київська культура. Племена пшеворської та липицької культур. Культура карпатських курганів.

Епоха великого переселення народів. Готи. Гуни. Боротьба слов’ян з кочовими племенами.
Тема 2. Східні слов’яни середини – другої половини І тис н.е. Писемні джерела про венедів, антів та склавинів. Розселення слов’ян у Подунав’ї, на Балканському півострові та в інших сусідніх землях. Болгари. Угри. Скарби середини і третьої чверті І тис. до н.е. (Мартинівський, Перещепинський, Глодоський та ін.).

Слов’янські археологічні культури V-VII ст. н.е. на території України.

Празька культура Правобережної України. Корчакська група на території Волині. Середнє Подніпров’я: пам’ятки пеньківської культури. Колочинська культура Дніпровського Лівобережжя.

Археологічні культури літописних слов’янських племен: Райковецька, Волинцевська, Роменська культури. Городища і селища. Розвиток господарства східних слов’ян, вірування, поховальний обряд, кургани.
Тема 3. Археологія Київської Русі та руських земель періоду феодальної роздробленості. Історіографія вивчення пам’яток археології Давньої Русі. Об’єднання союзів племен і утворення держави Київська Русь. Джерела вивчення Київської Русі (писемні, археологічні, антропологічні і ін.).

Розвиток матеріальної та духовної культури населення Київської Русі. Землеробство, скотарство. Ремесла в Київські Русі: металургія, ковальство, ливарна справа, виробництво озброєння, ювелірна справа. Гончарство Київської Русі. Деревообробне виробництво, містобудування, будівництво мостів, укріплень. Торгівля, зовнішні зв’язки. Монетна справа.

Поява міст, особливості їх планування. Археологія Києва. Заснування, межі та топографія давнього Києва. Система укріплень. Розквіт Києва в ХІ ст. Оборонні споруди, міст через Дніпро. Основні риси монументальної архітектури. Квартали ремісників. Київський могильник.

Приміські селища та монастирі. Печерський монастир, Видубицький монастир.

Чернігів та інші древньоруські міста на території України.


Тема 4. Середньовічна археологія Південної України. Хазарські племена серед інших учасників „великого переселення народів”. Утворення Хазарського каганату, його територія, час існування. Проблема походження хазар, етнічний склад населення. Археологічна салтово-маяцька культура. Початок вивчення пам’яток салтово-маяцької культури, їх історичне тлумачення, історіографія питання. Історичний розвиток і найвищий розквіт Хазарської держави. Господарство і матеріальна культура, зовнішні зв’язки. Стосунки з Давньоруською державою. Поховальний обряд, поховальні пам’ятки. Значення Хазарського каганату в стародавній історії України.

Кочові племена північнопричорноморських степів. Їх поява на південних кордонах Київської Русі. Джерела їх вивчення. Боротьба київських князів з кочовиками, хвилі кочівницького руху. Початок дослідження археологічних пам’яток кочовиків в Україні. Два етапи в розвитку кочівництва в північнопричорноморських степах. Стосунки кочовиків з Київською Руссю. Розвиток господарства. Матеріальна культура. Поховальний обряд. Пам’ятки печенігів і половців в Україні і на Кіровоградщині.



Утворення держави Золота Орда. Входження українських земель до західного улусу (Улус Джучі). Розвиток економіки. Матеріальна культура. Побут. Поховальний обряд. Розвиток міст і міської культури. Стосунки з місцевим населенням. Проблема етнічного складу населення України в золотоординський період, в т.ч. за матеріалами Кіровоградщини. Пам’ятки ХІV ст. вУкраїні і на Кіровоградщині, значення їх вивчення.



Структура залікового кредиту та тематичне планування курсу

"Археологія України"






















№№ п/п


Розділи курсу / теми лекцій

Кількість годин

Лекції

Самос.робота над питаннями теми та підготовка до контрольних заходів

Семін. заняття

Самостійна підготовка до семінарських занять

Всього

Змістовий модуль 1. Теоретичні засади археології. Археологія первісної доби.

1

Вступ. Археологія як наука та навчальний предмет.

2

1

2

1

6

2

Становлення археологічної науки. Археологія в Україні.

2

1

2

2

7

3

Джерела, методи та методологія археологічних досліджень.

2

1

2

2

7

4

Кам’яний вік ( 1 млн . років тому - ІV тис. до н.е.)

2




4

3

9

5

Енеолітична доба в Україні (середина УІ – ІУ тисяч. до н.е.)

2

1

4

3

10




Модульний контроль №1




3







3




Всього за змістовий модуль 1

10

7

14

11

42

Змістовий модуль 2. Археологія раннього залізного віку.

6

Доба бронзи в Україні (ІІІ – поч. І тисяч. до н.е.)

2

1

4

4

11

7

Передскіфський період в історії України (ІХ – середина УІІ ст. до н.е.)




 

2

2

4

8

Скіфська доба (сер. УІІ – ІУ ст. до н.е.)

2

1

4

4

11

9

Сармати. Пізні скіфи. Таври.




1

2

2

5

10

Античні міста-держави Північного Причорномор’я.




1

2

2

5




Модульний контроль №2




3







3




Всього за змістовий модуль 2

4

7

14

14

39




Змістовий модуль 3. Слов’яно-руська археологія.

11

Ранні слов’яни (ІІ ст. до н.е.- У ст. н.е.)

2

1

2

2

7

12

Східні слов’яни середини – другої половини І тис до н.е.




 

2

2

4

13

Археологія періоду Київської Русі та феодальної роздробленості (ІХ - ХІУ ст.).

2

1

2

2

7

14

Середньовічна археологія Південної України (УІІІ – ХІУ ст.).

2

2

 

 

4

 

Модульний контроль №3

 

 3

 




3

 

Всього за змістовий модуль 3

6

7

6

6

24

 

Разом :

20

21

34

33

108

























Структура навчального курсу







Змістовий модуль 1

42 год










Змістовий модуль 2

39 год










Змістовий модуль 3

24 год













Разом

108 год









  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка