Ковтун С. В. «Впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально виховний процес»



Скачати 106.84 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір106.84 Kb.
Ковтун С. В.

«Впровадження здоровязбережувальних технологій у

навчально - виховний процес»

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з упровадженням компетентнісного підходу до навчально - виховного процесу. Наука визначає компетентність як коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Ключовими компетентностями в педагогіці є інформаційна, комунікативна, продуктивна, моральна, психологічна, соціальна та предметна. Окремо виділяється здоров’язбережувальна компетентність, що розуміється як цілісне індивідуальне, психологічне утворення особистості, спрямоване на збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я свого та оточення, передбачає у людини комплекс сформованих навичок, до яких належать: життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю; життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю; життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю.

Здоров’я дітей – це загальна проблема медиків, педагогів, батьків, і розв’язання цієї проблеми залежить від упровадження в навчальний процес здоров’язберігаючих технологій.

За визначенням ЮНЕСКО, педагогічна технологія – це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти .

Під здоров’язберігаючими освітніми технологіями в широкому сенсі слова слід розуміти всі ті технології, використання яких в освітньому процесі буде корисним для здоров’я учня. Поняття «здров’язбережування» можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка в процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров’я основних суб’єктів освітнього процесу – учнів та вчителів. І саме головне, що будь-яка педагогічна технологія має бути здоров’язбережувальною.

Під здоров’язбережувальними технологіями вчені пропонують розуміти:



  • сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

  • оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

  • повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистісної діяльності, що передбачає здатність осмислено використовувати знання, вміння, навички. Забезпечує повноцінну діяльність здоров’язбережувальна компетентність, що тісно пов’язана із готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

Для досягнення мети здоров’язберігаючі освітні технології застосовують такі групи засобів:



  • рухової спрямованості (фізичні вправи, фізкультхвилинки, динамічні

перерви, рухливі ігри та ін.);

  • оздоровчі сили природи (сонячні та повітряні ванни, водні процедури, фітотерапія, вітамінотерапія та ін.);

  • гігієнічні (виконання санітарно-гігієнічних вимог, особиста та загальна гігієна, дотримання режиму дня та режиму рухової активності, режиму харчування та сну та ін.)

Зрозуміло, що сучасний стан розвитку суспільства, економіки та екології ставить невідкладні завдання, пов’язані з недостатньою культурою здоров’я підростаючого покоління. Визначальними факторами збереження та зміцнення здоров’я, попередження захворювань, відсутності шкідливих звичок є спосіб життя. Незважаючи на достатній рівень поінформованості дітей та підлітків, доступність інформації, санітарно - просвітницьку роботу, надання знань з основ здоров’я частина школярів не використовує навички здорового життя на практиці.

Разом з тим кожне десятиліття кількість хронічних захворювань серед дітей зростає із загрозливою швидкістю. За даними ЮНІСЕФ 8% українських школярів за період навчання одержують хвороби органів травлення, 5% - проблеми з хребтом, обміном речовин, зором; на кожні 100 тис. дітей майже 2 тис. мають хронічні захворювання. За палінням, вживанням алкоголю в середовищі підлітків Україна вийшла на перше місце в Європі.

Особливе занепокоєння викликають розлади психіки та відхилення в поведінці внаслідок шкідливих звичок.

У такій ситуації частка профілактики шкідливих звичок та формування здорового способу життя належить саме школі.

Навчальна діяльність на уроках біології покликана не просто дати дитині певну суму знань, а й сформувати в неї компетентність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Роль вчителя тут визначальна. Адже саме він формує переконання у необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я, отриманні певного об’єму знань, що допоможе зберегти здоров’я, зміцнити його, навчить мінімізувати залежність від екологічних та соціальних чинників, створить стійкі переконання, озброїть вмінням використовувати отримані знання в практиці повсякденного життя.

Як визначає Міжнародна спілка ООН - здоров’я - це не лише відсутність хвороб, а й стан фізичного, психічного і соціального благополуччя, високої працездатності і соціальної активності людини.

Переваги здорового організму в тому, що він здатний пристосовуватись до дії різноманітних фізичних (фізичного навантаження, тепла, холоду), психологічних (подолання конфліктних ситуацій) чинників, зберігати стабільними показники життєдіяльності. У здоровому організмі не порушені будова і функції органів і систем.

В наш час науково-технічного прогресу на фоні величезних досягнень медицини і поліпшення умов життя продовжує скорочуватись тривалість життя людей продуктивного віку, кількість хворих неухильно зростає. Пояснюється це більш напруженим, стресовим, нервово-емоційним ритмом життя, погіршенням екологічних умов.

Аналіз проведення уроку біології з позицій здоров’язбереження передбачає врахування педагогом таких умов: обстановка й гігієнічні умови в класі (кабінеті) (температуру і свіжість повітря, раціональність освітлення класу й дошки, наявність/ відсутність монотонних, неприємних звукових подразників і т.д.); кількість видів навчальної діяльності (опитування учнів, читання, слухання, розповідь, розгляд наочної допомоги, відповіді на запитання, розглядання прикладів завдань та ін.). Норма – чотири-сім видів за урок.

Часті зміни однієї діяльності іншою вимагають від учнів додаткових адаптаційних зусиль. Середня тривалість і частота чергування різних видів навчальної діяльності – 7-10 хвилин. Дуже вдалим вважаю використання на уроці «руханок», елементів тренінгу, які інтегровані з предмету «Основи здоров’я» і до вподоби школярам. Руханки – вправи на зняття м’язового та емоційного напруження, покращення фізичного та емоційного здоров’я. Робота учнів в динамічних групах, виконання ситуаційних завдань та завдань біля дошки на уроках в старших класах дозволяє школярам при виконанні завдань злегка рухатися, скидати втомленість у м’язах що має неабияке значення, адже просидіти на уроці 45 хвилин досить складно.

Протягом уроку можна проводити зорову гімнастику, особливо, коли учні працюють з комп’ютерами, або коли їхня увага довгий час зосереджена на певному об’єкті, такому як дошка, підручник, екран проектора.

Предмет біологія людини, що вивчається у 8 класі, має на меті дати глибокі знання про будову та функціонування організму людини, виробити практичні навички збереження і покращення здоров’я, формування корисних звичок та несприйняття шкідливих звичок.

Користуючись доступними методами дослідження функціонального стану організму (фізичні, хімічні, антропометричні), учні мають змогу правильно оцінити відхилення функціонального стану свого організму та обрати відповідні засоби для його відновлення.

Збереженню здоров’я сприяє, насамперед, дотримання здорового способу життя: чергування роботи з відпочинком, помірні фізичні навантаження, дотримання особистої гігієни, раціональне харчування, уникання шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю, надмірне захоплення комп’ютерними іграми, гіподинамія тощо).

Багаторічний досвід свідчить, що формування переконань у необхідності збереження здоров’я повинно починатися не на шкільній лаві, а з раннього дитинства, з виховання в родині, дошкільних закладах. Школа лише поглиблює та розширює коло питань, допомагає розв’язати вікові проблеми, обґрунтовує та висвітлює різнобічні аспекти як здорового способу життя, так і шкідливих звичок і їх наслідків.

Даючи певну суму знань, школа не лише ставить учнів перед вибором, а й акцентує увагу на правильному виборі. Існує давня народна мудрість: «Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю». Тож від якості зерна, яке вчитель сіє на життєвому полі вихованців в прямому сенсі залежить їх подальша доля.

Яким повинно бути слово вчителя? Як знайти шлях до взаєморозуміння вчителя і учнів в процесі формування здоров’язберігаючої компетентності?

Глибоко переконана, що сформувати здоров’язберігаючу компетентність учнів можна, використовуючи різноманітні технології навчання, що сприятимуть свідомому ставленню учнів до свого здоров’я. Здивувати, зацікавити, поставити проблему, навчити думати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, співставляти, робити висновки – ось далеко не повний перелік завдань, що стоять перед вчителем. Щоб розв’язати їх, потрібно, крім традиційних використовувати інноваційні форми й методи навчання. Вони передбачають формування власної позиції, конкретних проявів особистості з даної проблеми.

Відомо, що основою розуміння є знання, тому на уроках перш за все ставлю мету створити міцну базу знань. Підвожу учнів до свідомого формування потреби збереження найвищої соціальної цінності людини – її власного здоров’я

У розділах підручників біології 8 та 9 класу важливими й обов’язковими для вивчення є матеріали рубрики «Здоров’я людини», де йдеться про ймовірні загрози здоров’ю людини, про способи запобігання цим небезпекам. І дуже мало, на мій погляд, сказано про страшну дію алкоголю на організм людини. Тому під час вивчення кожного розділу теми я повідомляю учням більш детально про негативний вплив алкоголю на всі системи організму людини.

Під час вивчення теми «Обмін речовин та травлення» обговорюю з учнями питання про те, що деякі люди впевнені в корисній дії алкоголю (підвищення апетиту). Підкреслюю, що невелика його кількість посилює виділення хлоридної кислоти, а великі дози паралізують клітини, які виробляють пепсин. Алкоголь порушує процеси травлення, призводить до запалення слизової оболонки шлунка, часто є причиною розвитку злоякісних пухлин. Обов’язково звертаю увагу учнів на те, що на дітей алкоголь діє гостріше і згубніше, швидше викликає залежність. Під дією алкоголю порушуються процеси засвоєння організмом білків і водного обміну.

Під час вивчення теми «Транспорт речовин» розповідаю про те, що алкоголь спричиняє зниження гемоглобіну, зменшує кількість еритроцитів та лейкоцитів і загальний об’єм крові внаслідок отруєння кісткового мозку та інших органів, в яких утворюються кров’яні тільця. Особливо потерпають серце й мозок: розвивається склероз мозкових судин, відбувається переродження серцевого м’яза.

Вивчення теми «Виділення. Терморегуляція» дає можливість підкреслити, що в людей, які вживають алкоголь, часто спостерігають захворювання нирок, викликаних порушенням ниркової тканини внаслідок закупорки кровоносних судин. Також обов’язково пояснюю учням різницю між зовнішнім уживанням спирту ( для компресів, розтирок), які викликають розширення кровоносних судин і діють як антисептик, і вживанням його всередину. У процесі вивчення теми розглядаємо такі питання:


  • чому під дією алкоголю в людини розширюються судини шкіри і збільшується тепловіддача?

  • Чому від дії алкоголю виникає відчуття зігрівання, але, «зігрівшись» після прийому алкоголю, п’яна людина на морозі може легко обморозитися і навіть замерзнути?

  • У чому полягає різниця дії зовнішнього і внутрішнього вживання спирту?

  • Які зміни шкіри характерні для людей, що систематично вживають алкоголь?

Під час вивчення теми «Зв'язок організму людини із зовнішнім

середовищем. Нервова система» та «Сенсорні системи» пояснюю, що нейрони мозку дуже чутливі на дію алкоголю. Його токсичний вплив на центральну нервову систему людини проявляється в порушенні психіки, послабленні гальмування рефлексів, у першу чергу умовних. Навіть незначна доля алкоголю порушує координацію рухів, викликає запаморочення. Знижує самоконтроль, і, в результаті, відбувається переоцінка своїх можливостей, надлишкова самовпевненість, вихваляння. При цьому в людини знижується здібність до виконання дій, які потребують складних професійних навичок, затримуються відповідні реакції на зовнішні подразники, зникає адекватність реакцій. Алкоголь впливає на вміння визначати відстань до предметів, розрізняти кольори, що є загрозою для водіїв та пішоходів.

Зміст теми «Регуляція функцій організму» дозволяє розкрити дію спирту на гормональну систему. У першу чергу алкоголь порушує функції статевих залоз: в їхніх клітинах під дією алкоголю відбуваються дегенеративні процеси, які призводять до зменшення утворення статевих гормонів, зниження статевих функцій у цілому. Пригнічує алкоголь і внутрішньосекреторні функції підшлункової залози, що часто призводить до розвитку цукрового діабету та порушення обміну речовин.

На уроках та в позаурочний час організовую перегляд з обговоренням науково-популярних кінофільмів, проводжу практичні заняття з навчання прийомам релаксації та зняття стресу, надаю практичні поради учням та їх батькам, проводжу бесіди та лекції з теми «Формування потреби здорового способу життя».

Таким чином впровадження в навчально - виховний процес здоров’язберігаючих технологій мотивує на здоровий спосіб життя, на покращення психологічного клімату в колективі. Учителям, що опанували дану технологію, легше і цікавіше працювати, оскільки зникає проблема навчальної дисципліни, відкривається простір для педагогічної творчості, умінь які сприятимуть вихованню здорового покоління, збереженню та зміцненню здоров’я, від якого в значній мірі залежить стан продуктивних сил країни, її духовний, економічний, інтелектуальний потенціал, її майбутнє.

Література



  1. БойченкоТ. Валеологія-мистецтво бути здоровим /Т.Бойченко// Здоров’я та фізична культура. – 2005-№2.-с. 1-4.

  2. Белова С. Аргументация в пользу ценности «здоровье» / С.Белова // Учитель.-2003.-№4.-с.54-57

  3. Ващенко О. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально- виховному процесі / О.Ващенко, С.Свириденко // Здоров’я та фізична культура. – 2006-№8-с. 1-6

  4. Дильман В.М. Четыре модели медицины. – Л..Медицина, 1987,

288 с.

  1. Матвієнко П.І. Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи сучасного загальноосвітнього навчального закладу / П.І.Матвієнко, А.І.Бардаченко, С.Ф.Клепко // Постметодика-2007.-№4

  2. Матяш Н.Ю. Біологія: 9 кл.: Підруч. Для загальноосвіт. Навч. Закл. / Н.Ю. Матяш, М.Н. Шабатура. – К.: Генеза, 2009.

  3. Новикова Н.І. Людина та її здоров’я. – Тернопіль. Астон, 2002.-106с.

  4. Сафонова І.Я. Психолого-педагогічна сутність предметної компетентності / І.Я. Сафонова // Педагогічний альманах. – 2013. - Випуск 20. – С. 72-77.

  5. Станкевич Т.О. Підвищення пізнавальної активності учнів на уроках біології / Т.О. Станкевич // Біологія (Осн.). - 2015. - №6. – С. 12-17.

  6. Хребтищева Е.Ю. Здоровьесберегающие технологи на уроках руського язика и литературы [Электронный ресурс ] Е.Ю. Хребтищева. – Режим доступу: www.оpenclass.ru.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка