Корупція: поняття, запобігання та відповідальність



Скачати 99.62 Kb.
Дата конвертації28.03.2017
Розмір99.62 Kb.

Додаток до листа

11.08.2016__№_6/31-3992__

Лекція на тему «Корупція: поняття, запобігання та відповідальність»

1. Словник термінів наведено у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).


Корупція – використання суб’єктом, уповноваженим на виконання функцій держави наданих йому службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. Також як корупція розглядається обіцянка або пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, уповноваженій на виконання функцій держави, з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Правопорушення, пов’язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, вчинене суб’єктом відповідальності (особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Близькі особи – особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

2. Суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення


Можна зазначити, що коло осіб, які підпадають під дію антикорупційного законодавства, доволі широке. Такими особами є посадові і службові особи всіх суб’єктів владних повноважень.

Суб’єктами, на яких поширюються дія Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

До таких осіб віднесені:


  • Президент України;

  • Голова Верховної Ради України;

  • Прем’єр-міністр України;

  • міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади;

  • Голова Служби безпеки України;

  • Генеральний прокурор України та інші.

До таких осіб також віднесені особи рядового і начальницького складу облдержадміністрації, тобто всі співробітники облдержадміністрації та їх структурних підрозділів.

До відповідальності за корупційні правопорушення можуть притягатися також особи, які надають публічні послуги, – аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти.

Фактично суб’єктом відповідальності є представник влади, посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

3. Запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням


Однією з основних проблем попередження вчинення корупційних правопорушень є створення відповідної системи попереджувальних заходів, що пов’язано з реформуванням системи державної служби і врегулюванням питання конфлікту інтересів, прозорості доходів і видатків публічних службовців.

Законом передбачено таку систему запобіжних антикорупційних заходів:



  • обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища;

  • обмеження щодо одержання подарунків;

  • запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними;

  • обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;

  • обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування;

  • обмеження спільної роботи близьких осіб;

  • фінансовий контроль та декларування доходів;

  • заборона на одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

  • доступ до інформації.

4. Відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення


За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання публічних функцій, притягаються до відповідальності, а саме:

  • кримінальної;

  • адміністративної;

  • цивільно-правової;

  • дисциплінарної.

Адміністративна відповідальність передбачена главою 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) – «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією», яка складається із 7 статей, зокрема:

"Стаття 1724. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.

Стаття 1725. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

Стаття 1726. Порушення вимог фінансового контролю.

Стаття 1727. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Стаття 1728. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень.

Стаття 1729. Невжиття заходів щодо протидії корупції.

Набагато більше правопорушень представлено у розділі XVII Кримінального кодексу України (далі – ККУ) – «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг», яким передбачено відповідальність за:



  • зловживання владою або службовим становищем (стаття 364); 

  • декларування недостовірної інформації (стаття 3661);

  • прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368);

  • пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369);

  • зловживання впливом (стаття 3692);

  • провокація підкупу (стаття 370). 

Слід зазначити, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак до якої судом не застосовано покарання або на яку не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Порядок притягнення осіб облдержадміністрації до дисциплінарної відповідальності визначається Законом України «Про державну службу».

Цивільно-правова відповідальність за корупційні правопорушення є позадоговірною (або недоговірною). Тобто вона виникає незалежно від наявності договору між особами, якщо, вчинюючи протиправне діяння, особа завдає шкоди законним правам чи інтересам особи. Така відповідальність виражається у формі відшкодування збитків або моральної шкоди.

Як приклад розглянемо декілька ситуацій, пов’язаних із застосуванням норм ККУ та КУпАП.

Для цього необхідно зрозуміти основний зміст статей 368 та 369 ККУ, в яких йдеться про відповідальність та покарання за:


  1. отримання неправомірної вигоди;

  2. пропозицію неправомірної вигоди.

Пропозиція неправомірної вигоди

Виникає ситуація, коли одна особа пропонує неправомірну вигоду, а інша погоджується її отримати. Наприклад, патрульний зупинив водія за порушення правил дорожнього руху. Водій, щоб уникнути покарання, пропонує патрульному певну суму грошей. Його дії підпадають під ознаки статті 369 – пропозиція неправомірної вигоди. Водій може навіть не тільки безпосередньо пропонувати гроші, а лише пообіцяти надати їх після вирішення спірної ситуації.

Стаття 369 ККУ передбачає відповідальність як за надання неправомірної вигоди, так і за обіцянку її надати. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 8500 до 12750 гривень, або обмеження чи позбавлення волі від 2 до 4 років. Тому будь-яка особа, яка пропонує неправомірну вигоду або просто обіцяє її надати, ризикує бути притягненою до кримінальної відповідальності.

Отримання неправомірної вигоди

Ще більше ризикує патрульний. Згідно зі статтею 368 ККУ кримінальна відповідальність настає як за прийняття неправомірної вигоди, так і лише пропозиції чи обіцянки такої вигоди. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 17000 до 25500 гривень, або позбавлення волі від 2 до 4 років.

Слід звернути увагу у ККУ не встановлено мінімального розміру неправомірної вигоди, починаючи з якого може наставати кримінальна відповідальність, вона настає за пропозицію неправомірної вигоди чи за її отримання незалежно від розміру.

Отримання подарунків

Статтею 1725 КУпАП «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків», встановлено відповідальність за одержання подарунків порушення встановлених законом обмежень, у вигляді штрафу від 1 700 до 3 400 гривень з конфіскацією такого подарунка.

Необхідно пояснити, які ж саме обмеження встановлені:


  • забороняється отримувати подарунки особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

  • а також подарунки керівниками від своїх підлеглих.

Слід зазначит, що відповідальність за порушення обмежень щодо одержання подарунків встановлено лише для осіб, які їх отримують, а для тих, що пропонують, не передбачена.

Однак, існують випадки, коли Законом передбачено отримування особам, уповноваженим на виконання функцій держави, подарунків, зокрема:



  • подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату (на сьогодні – 1218 гривень), встановлену на день прийняття подарунка, одноразово;

  • передбачені обмеження щодо вартості не поширюються на подарунки, які даруються близькими особами.

Що ж робити посадовій особі в разі надходження пропозиції отримати подарунок?

Згідно із статтею 24 Закону – «Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними» посадова особа у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язаний невідкладно вжити таких заходів:



1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника.

Якщо посадова особа виявила у своєму службовому приміщенні (автомобілі) майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника.

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується посадовою особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Як видно, вимоги доволі прості і однозначні.

Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону)

Посадовій особі забороняється:



  1. займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

  2. входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів тощо, що має на меті одержання прибутку.

Дозволено лише здійснювати:

  • викладацьку, наукову, творчу діяльність;

  • медичну практику;

  • інструкторську та суддівську практику із спорту.

Фінансовий контроль (статті 45-52 розділу VІІ Закону)

Особи, які уповноважені на виконання функцій держави, зобов’язані щороку до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) декларацію за минулий рік за формою визначеною НАЗК.

Такий порядок буде діяти з наступного року, але в цьому році з початком роботи системи 15.08.2016 р. Національного агенства, службові особи, які на день початку роботи зазначеної системи займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, повинні подати декларацію за 2015 р. протягом 60 календарних днів після початку роботи системи.

На офіційному веб-сайті НАЗК «nazk.gov.ua» розміщено тренажер суб‘єкта декларування для подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Декларанти мають змогу заповнити форму електронної декларації і загалом ознайомитися з новою системою електронного декларування (http://try.declaration.org.ua). Вхід до системи здійснюється за допомогою електронного цифрового підпису або за допомогою BankiD.

У разі порушення вимог фінансового застосовується адміністративна або кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність (стаття 1726 КУпАП) передбачена за несвоєчасне подання декларації у вигляді штрафу від 850 до 1 700 гривень.

Кримінальна відповідальність (стаття 3661 ККУ) застосовується у вигляді позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, за подання (або умисне неподання) суб’єктом декларування завідомо недостовірних даних у декларації.

Умисне вчинення дій – це усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності).



Ми розглянули основні ситуації, які містять корупційні ризики. Тому вам бажано самостійно прочитати відповідні статті як закону «Про запобігання корупції», так і Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення з метою запобігання вчинення корупційного правопорушення.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка