Корпоративна відповідальність в парадигмі глобального управління



Сторінка1/5
Дата конвертації19.11.2016
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Петрашко Людмила ПЕТРІВНА

УДК 339. 97: 005. 35 (043. 3)



Корпоративна відповідальність в парадигмі глобального управління

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і

міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2013
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ





Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор

Панченко Євген Григорович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри міжнародного менеджменту


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Кредісов Анатолій Іванович,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

професор кафедри міжнародного бізнесу





доктор економічних наук, професор

Орєхова Тетяна Вікторівна,

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри прикладної економіки та бізнес-адміністрування





доктор економічних наук, доцент

Куриляк Віталіна Євгенівна,

Тернопільський національний економічний університет, Міністерство освіти і науки України,

професор кафедри менеджменту

Захист відбудеться « » листопада 2013 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49г, ауд. 601
Автореферат розісланий «____» жовтня 2013 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Антонюк Л.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах критичного загострення глобальних проблем цивілізаційного розвитку (економічної нерівності, фінансових криз, катастрофічних кліматичних змін, дефіциту природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, енергетичних катаклізмів, загрози світовій безпеці) виникає необхідність пошуку дієвих підходів, спрямованих на попередження та ліквідацію наслідків зазначених небезпек у світі. Планетарний масштаб сучасних системних криз доводить неможливість подолання їх наслідків силами та ресурсами окремих держав. В процесі тривалої еволюції міжнародною спільнотою сформульовано фундаментальні принципи збереження майбутнього цивілізації, що втілились в парадигмі сталого розвитку. Його імперативи базуються на ідеї гармонізації інтересів держав, бізнесу, міжнародних організацій на основі дотримання норм економічної, соціальної, екологічної, правової відповідальності.

Глобалізація як основна рушійна сила сучасних трансформацій через зростання масштабів вільного руху капіталів, товарів і послуг, трудової міграції та створення на цій основі надгігантів транснаціонального бізнесу, з одного боку, створює нові можливості розвитку, а з другого – призводить до поглиблення між- та внутрішньокраїнових нерівностей між багатими і бідними за доступ та володіння ресурсами, розподіл сукупних результатів і благ, до колосальної деградації навколишнього середовища, дискредитації норм світового порядку. Межі глобальної нерівності визначаються колективною відповідальністю, основною складовою якої стає корпоративна відповідальність ТНК як ключових суб’єктів глобальної економіки.

Ескалація ризиків сталого цивілізаційного розвитку обумовлює необхідність переосмислення самої суті та ролі корпоративної відповідальності глобального бізнесу. Трансцендентність як здатність виходу за звичайні межі концептуалізації цілей та принципів корпоративної діяльності вимагає від глобальних компаній ставити перед собою більш високі цілі, ніж традиційні, що зводились до максимізації прибутків акціонерами, нарощування ринкової вартості, монополізації ринку, тощо. Це свідчить про потребу якісних трансформацій базових корпоративних цінностей у напрямку орієнтації на відповідальне бізнес-лідерство, яке будується на загальнолюдських гуманістичних цінностях і формує фундамент сталого цивілізаційного розвитку.

Ключові проблеми розвитку корпоративної відповідальності в парадигмі глобаль–ного управління віддзеркалені в міжгалузевих наукових дослідженнях зарубіжних та вітчизняних вчених. Фундаментом комплексного дослідження довгострокових тенденцій цивілізаційного розвитку в контексті трактування проблем людства та збереження майбутнього планети стали праці та проекти представників науково-технічної інтелігенції, філософів, екологів, демографів, економістів, математиків: Д. Белла, Д. Габора, О. Джиаріні, Г. Кана, А. Кінга, Е. Ласло, В. Леонтьєва, Т.Р. Мальтуса, Д. Медоуз, М. Месаровича, Е. Пестеля, Я. Тінбергена, Н.В. Тимофеєва-Ресовського, Дж. Форрестера, Б. Шнейдера та багатьох інших.

Різні аспекти формування сучасної парадигми глобального управління розкриті в роботах сучасних вітчизняних науковців Л. Антонюк, О. Білоруса, А. Гальчинського, В. Гейця, Д. Лук’яненка, Ю. Мацейка, О.  Мозгового, Т. Оболенської, Є. Панченка, Ю. Пахомова, А. Поручника, С. Сіденко, А. Філіпенка, Т. Циганкової, В. Чужикова та інших.

Методологічна основа дослідження базується на численних наукових розробках Р. Акермана, Х. Альфорда, А. Аргандонья, Р. Бауера, Ф. Берлі, Ш.Бермана, Г. Боуена, С. Бреннера, Л. Бурка, С. Вартика, А. Вікса, Д. Віндзора, Д.Вотава, Д. Вуда, Г. Гантта, К. Гібсона, К. Годпастера, Дж. Гелбрейта, Т. Данфі, Т. Джонса, Т. Дилліка, Т. Дональдсона, К. Девиса, С. Задека, Д. Зігеля, Е. Карнегі, М. Кларксона, А. Керолла, Ф. Кохрена, М. Креймера, А. Крейна, Ю. Лаурила, Т.Левітта, Дж. Лонгсдона, І. Маігнана, А. Маквільямса, Г. Маклафіна, Д. Маттена, М. Ван Марревийка, Г. Мінза, З. Мітчелла, Дж. Муна, М. Нотона, С. Уаддока, М. Портера, Дж. Поста, Л. Престона, М. Рованга, С. Сакса, Д. Свансона, С. Сеті, А.Сміта, О. Тіда, І. Фассіна, Р. Філліпса, О. Феррелла, М. Фрідмана, Р. Фримана, В.Фредеріка , М. Халме, К. Хокертса, С. Хоссейні, В. Чеппла, Р. Штойєра, Е. Егла, Дж. Елкінгтона, які сформували сучасні підходи концептуалізації корпоративної відповідальності в глобальному бізнес-середовищі та здійснили фундаментальний внесок в її еволюційний розвиток.

Особливості реалізації практик корпоративної відповідальності в російському та українському бізнесі розглянуто у публікаціях Б.С. Батаєвої, Ю.Е. Благова, І.Ю. Беляєвої, Ж.С. Беляєвої, А.Б. Василенко, В. Воробей, І. Герасимчук, І.Н.Герчикової, А.М. Колота, Е.М. Лібанової, М.Л. Лучко, С.Е. Пивоварова, С.П. Перегудова, Д.Г. Перекрестова, М.А. Саприкиної, І.С. Семененко, Т.О.Соломанідіної, С.А. Туркіна, Е.А. Уткіна, М.А. Ескандирова. Їхні праці дали можливість дослідити особливості становлення національних моделей корпоративної відповідальності та оцінити рівень стратегічного вибору й інтеграції генерації відповідальних практик у діяльність компаній.

Серед наукових праць українських фахівців, які зробили вагомий внесок у дослідження актуальних проблем менеджменту ТНК у сучасній парадигмі стратегічного управління, слід виділити дослідження З. Адамановової, В. Білошапки, В. Вергуна, Т. Кальченка, С. Козаченко, А. Кредісова, В. Куриляк, В. Новицького, Т.Орєхової, О. Рогача, Л. Руденко-Сударевої, Є. Савельєва, С. Соболя, Я. Столярчук, О. Швиданенка.

Разом з тим ряд аспектів цієї наукової проблеми залишаються дискусійними, недостатньо розкритими та слабо аргументованими. Потребують подальшого дослідження напрями, механізми та інструментальна реалізація трансформації базових корпоративних цінностей в контексті становлення загальнолюдських цінностей сталого цивілізаційного розвитку, процеси формування моделі глобальної корпоративної відповідальності, аналітичні методи оцінки соціальної та етичної відповідальності ТНК, визначення стратегічних напрямків трансформації бізнес-моделі сучасної корпорації та обґрунтування концептуального підходу щодо розвитку системи корпоративної відповідальності в Україні.

Актуальність та вагомість комплексного дослідження глобальної корпоративної відповідальності, необхідність її концептуальної детермінації та формування імперативів відповідальності корпорацій на засадах сталого цивілізаційного розвитку обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначення її мети та завдань, логічну послідовність дослідження та викладу матеріалу.



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральних науково-дослідних тем факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: «Управління міжнародною конкурентоспромож–ністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948) – узагальнено та систематизовано критерії оцінки очікувань основних груп стейкхолдерів міжнародних компаній (п.2.2.) до розділу «Механізми реалізації і розвитку національних конкурентних переваг у глобальній економічній системі»; «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) – визначено та охарактеризовано домінанти і трансцендентні фактори сталого цивілізаційного розвитку (п.1.1,1.2,1.3,1.4) до розділу «Становлення системи глобального менеджменту», здійснено порівняльний аналіз крос-культурних моделей відповідального корпоративного лідерства в глобальному бізнесі (п.3.1) до підрозділу 1.2. «Конкурентоспроможність і проблема лідерства в глобальній економіці»; «Стратегії національного розвитку в парадигмі глобальної економічної політики» (номер державної реєстрації 0111U007630) – систематизовано теоретико-методологічні підходи щодо трактування корпоративної відповідальності ТНК (п.2.1) до підрозділу 6.4. «Відповідальність і етика в глобальному корпоративному менеджменті» розділу 6 «Імперативи становлення глобального менеджменту»; досліджено проблематику формування корпоративної відповідальності вітчизняних компаній (п.4.1,4.2,4.3), розроблено рекомендації щодо становлення та розвитку національної моделі корпоративної відповідальності (п.4.4) до розділу «Національні стратегії конкурентного розвитку країн».

Результати досліджень є складовою частиною програми Word Forum – International Congress «Natural Cataclysms and Global Problem of the Modern Civilization», зокрема при формуванні принципів глобального відповідального лідерства бізнес-шкіл; та програми підготовки та проведення першого бізнес-форуму «Наука – бізнес – освіта: стратегічне партнерство» з репрезентуванням паспорту інноваційного продукту – тренінгу «Технології крос-культурного менеджменту: адаптація до умов реального середовища».



Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є систематизація теоретико-методологічних підходів до формування об’єктивних передумов глобальної корпоративної відповідальності та обґрунтування фундаментальних засад імплементації цінностей сталого розвитку в імперативи та моделі функціонування корпорацій нового покоління.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені такі завдання методологічного, науково-методичного і практичного характеру:



  • дослідити еволюцію концепцій глобального управління в контексті парадигми сталого розвитку;

  • дати критеріальну оцінку глобального балансу можливостей та ризиків сталого розвитку;

  • систематизувати теоретичні підходи до трактування корпоративної відповідальності в контексті позиціонування компанії в глобальному бізнес-середовищі;

  • розробити концептуальні засади формування моделі глобальної корпоративної відповідальності в контексті розвитку потенціалу сталості ТНК;

  • узагальнити світовий досвід крос-культурних особливостей розвитку корпоративної відповідальності для адаптації та поширення його у вітчизняних практиках;

  • проаналізувати кількісні та якісні оцінки соціальної й етичної відповідальності ТНК як ключових індикаторів їх економічної стабільності та інвестиційної привабливості;

  • визначити закономірності становлення генерації міжнародних практик корпоративної відповідальності як потенціалу досягнення компаніями довгострокової сталості;

  • ідентифікувати особливості та оцінити практики корпоративної відповідальності в Україні як інноваційний ресурс нарощування конкурентоспроможності вітчизняних компаній;

  • обґрунтувати концептуальний дизайн національної моделі корпоративної відповідальності як фундаментальної основи для розроблення довгострокових стратегій сталого розвитку українських компаній;

  • визначити стратегічні напрями трансформації бізнес-моделі сучасної корпорації в контексті окреслення імперативів її відповідальності;

  • виявити особливості формування корпоративної культури як психосоціальної інфраструктури корпорації нового покоління.

Об’єктом дослідження є сучасні процеси становлення глобальної корпоративної відповідальності на концептуальних засадах сталого цивілізаційного розвитку.

Предметом дослідження є закономірності та особливості формування, механізми та практики реалізації корпоративної відповідальності в глобальному бізнесі.

Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основу дослідження сформували фундаментальні праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених і практиків із проблем формування корпоративної відповідальності в глобальному бізнес-середовищі. У процесі вирішення поставлених завдань в роботі були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи економічного аналізу та синтезу (для дослідження еволюції пріоритетів глобального управління – п.1.1, для визначення глобальних та регіональних тенденцій сфери розвитку людського потенціалу – п.1.2, для ідентифікації поняття «корпоративна відповідальність» і дослідження еволюційного розвитку концепцій корпоративної соціальної відповідальності - п.2.1, п.2.2, для обґрунтування формування моделі глобальної корпоративної відповідальності – п.2.4); методи порівняльного аналізу (для оцінки глобальних індикаторів можливостей та ризиків сталого розвитку – п.1.3, варіативності крос-культурних моделей корпоративної відповідальності – п.3.1, міжнародних рейтингів соціальної й етичної відповідальності ТНК – п.3.2, активності та відкритості українських компаній у моніторингових системах – п.4.2, бізнес-практик корпоративної відповідальності міжнародних та вітчизняних компаній – п.4.1, 4.3); метод системного узагальнення (для визначення детермінантів і трансцендентних факторів сталого цивілізаційного розвитку – п.1.1,1.2,1.3,1.4, для оцінки корпоративного впливу та контролю ТНК в глобальному середовищі – п.1.4, для систематизації наукових підходів визначення сучасних координат корпоративної соціальної відповідальності – п.2.1, для обґрунтування ціннісного базис-мислення глобальних компаній – п.2.3, для формування генерації міжнародних практик корпоративної відповідальності – п.3.3, проектування концептуального дизайну української моделі корпоративної відповідальності – п.4.4, визначення імперативів відповідальності корпорації нового покоління – п.5.1,5.2,5.3,5.4); методи факторного аналізу (для інтегрованої оцінки показників розвитку людського потенціалу в трьох основних вимірах: здоров’я і довголіття, знань та гідних умов життя – п.1.2, для обґрунтування досягнення балансу можливостей і ризиків сталого розвитку – п.1.3); класифікаційно-аналітичні методи (для систематизації вимірів прогресу щодо досягнення Цілей розвитку тисячоліття – п.1.2, для виокремлення кластерів крос-культурних моделей корпоративної відповідальності – п.3.1, для характеристики та класифікації ключових комплексів глобальних ризиків сталого цивілізаційного розвитку – п.1.3, для класифікації стратегій корпоративної відповідальності міжнародних компаній – п.2.3); методи соціологічних досліджень (для оцінки відповідальних бізнес-практик компаній українського бізнес-середовища – п.4.3); статистичні методи (для прогнозування динаміки приєднання українських компаній до Глобального договору ООН – п.4.4).

Інформаційною базою дослідження є широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, нормативно-правові та статистичні матеріали Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики, Національного банку України; фактологічна інформація державних органів влади; результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Swiss Federal Institute of Technology Zurich, міжнародних консалтингових та аудиторських компаній Sustainable Asset Management AG (SAM), KPMG, Pen Schoen Berland, Landor Associates, Dow Jones Indexes, CEBR, BvDEP-ORBIS, Corporate Knights, Corporate Register, Ceres; звіти, доповіді, інформаційні матеріали, аналітичні огляди та експертні оцінки міжнародних організацій ОЕСD, WBCSD, FAO, IMF, IMD, CSR-Europe, Eurosif, Business in the Community, Business for Social Responsibility, International Organization for Standardization (ISO), ERIS, комісій ООН: UNCTAD, UNEP, UNDP, глобальних ініціатив Global Compact UN, World Economic Forum, Global Report Initiative (GRI).



Наукова новизна одержаних результатів полягає у концептуальному вирішенні проблеми розвитку глобальної корпоративної відповідальності на засадах сталого цивілізаційного розвитку та розробленні нових методологічних та науково-методичних підходів щодо визначення імперативів відповідальності корпорації нового покоління.

Наукова новизна визначається такими положеннями:



уперше:

  • визначено складові та пріоритетні орієнтири вектора трансформації бізнес-моделі глобальної корпорації відповідно концептуальних засад сталого цивілізаційного розвитку на основі співвіднесення рівнів розвитку її корпоративної відповідальності (доброчинна, базова, стратегічна, інноваційна) та сформованої матриці координат підходів формування бізнес-моделі (усвідомлення, оперативної оптимізації, соціально-організаційної та системної трансформацій), які фокусуються на, по-перше, взаємовідносинах зі стейкхолдерами (пріоритети, баланс і гармонія, емоційний зв'язок) та із суспільством (правові норми, систематичний діалог, лідерські платформи партнерства); по-друге, цілях відповідального лідерства (матеріальна вигода, сталий розвиток, баланс ризиків та можливостей); по-третє, інноваційних результатах (зменшення шкідливого впливу, створення загальних цінностей та забезпечення позитивного впливу на навколишнє середовище); по-четверте, менеджменті знань (внутрішні комунікації, тренінгові, рекрутингові, експертні технології, інноваційне співробітництво та рівність можливостей). Це дозволяє, з одного боку обґрунтувати визначеність імперативів відповідальності корпорації нового покоління гармонізацією інтересів усіх її стейкхолдерів в системі корпоративних цінностей, а з другого – ввести в практику корпоративного управління інструментальну реалізацію відповідальної місії та стратегії;

  • доведено теоретичну значущість і доцільність використання системного підходу в процесі формування культури корпорації нового покоління як специфічної конфігурації та композиційної неповторності її психосоціальної інфраструктури, що включає: корпоративний бренд відповідальності (інструмент збереження взаємовідносин довіри зі стейкхолдерами); корпоративне бачення (глобальне гуманістичне відповідальне лідерство, лідерство зразкового громадянства, емоційно-інтелектуальне лідерство, лідерство служіння, партнерство та взаємозалежність стейкхолдерів); корпоративні цінності (єдність цілей, довіру, чесність, інформаційну прозорість, повагу та турботу, лояльність, відданість, взаємозалежність, командний дух, креативність, радість, інноваційне управління знаннями); корпоративну енергію (емоційно-інтелектуальну інтенсивність і якість загальної активності і взаємодії співробітників у реалізації моделі створення максимальної цінності компанії); корпоративний кодекс (системомотиваційний перелік правил застосування стандартів ділової командної поведінки); корпоративний менеджмент знань. Такий підхід забезпечує органічне об’єднання гетерогенних елементів корпоративної культури, гармонізацію зв’язків між ними, системну цілісність і синергетичний ефект трансформації корпоративних цінностей, що сприяють швидкій інтерпретації і транслюванню сигналів бізнес-середовища в нові стандарти відповідальної поведінки корпорації відповідно ключовим критеріям сталого цивілізаційного розвитку;

  • запропоновано модель глобальної корпоративної відповідальності, що розвиває потенціал досягнення корпорацією довгострокової економічної, екологічної, соціальної стійкості на основі інтеграції принципів корпоративної відповідальності в базові комерційні стратегічні орієнтири компанії з акцентуванням на діапазоні факторів формування системи корпоративних цінностей (глобалізаційно-ринкових, державно-регулятивних, корпоративно-координаційних, управлінських та індивідуальних) в умовах реалізації конкурентних динамічних можливостей компанії, ключовим компонентом яких є використання інноваційних мислення та технологій у бізнес-процесах, менеджменті знань, стратегіях розвитку. Така модель дозволяє забезпечити багаторівневу аргументацію мережі формування зв’язків між конкурентними перевагами відповідальної корпорації в глобальному бізнес-середовищі і результативністю та соціальною значущістю її діяльності;

  • обґрунтовано методологічні підходи в дослідженні системної генерації міжнародних практик корпоративної відповідальності: розкрито їх логіку та ключові принципи (чесність представництва, рівність можливостей, прозорість, стратегічне партнерство, інноваційність); класифіковано відповідальні практики за сферами розвитку корпоративної відповідальності в системі перехресних залежностей та впливів у процесі їх реалізації (етичні – благодійна діяльність, філантропія, стратегічна благодійність; економічні - конкурентні, маркетингово-закупівельні, відповідального інвестування, антикорупційні; екологічні - використання ресурсів, утилізації відходів, транспортні; соціальні практики - трудові, захисту прав людини, взаємодії із суспільством, практики відповідальності за продукцію, публічної звітності). Це створює основу для узагальнення, поширення та популяризації світового досвіду реалізації відповідальних бізнес-практик як потужного ресурсу розвитку корпоративної відповідальності та інноваційного потенціалу стратегій сталого розвитку ТНК у глобальному середовищі;

  • здійснено компаративну оцінку практик корпоративної відповідальності національних та міжнародних компаній, що функціонують в українському бізнес-середовищі за критеріями: поінформованості та рівня термінологічної ідентифікації поняття «корпоративна відповідальність», мотивів, основних сфер застосування; наявності формалізованої відповідальної політики; форм та інструментів її реалізації; кола посадових осіб з функціонального забезпечення відповідальної поведінки компаній; основних бар’єрів; наявності, характеру, методів та форм зовнішньої взаємодії компаній; методів моніторингу відповідальної діяльності компаній; основних інструментів популяризації відповідальних практик; джерел ідей, перспектив та пріоритетів розвитку корпоративної відповідальності. Її результати дозволяють сформувати діапазон варіативних розбіжностей та особливостей реалізації практик міжнародними та національними компаніями, виявити проблеми впровадження практик корпоративної відповідальності та визначити потенційний ресурс їх розвитку в Україні, що сприяє адаптації та поширенню міжнародного досвіду застосування відповідальних бізнес-практик в українських компаніях;

удосконалено:

  • визначення системи глобального управління, архітектоніка якої включає

об’єкти (геополітику, геоекономіку, геоекологію, геокультуру) і суб’єкти (міжнародні, урядові та неурядові, регіональні та світові організації, постійні, періодичні та разові саміти, конференції, конгреси, форуми, громадські рухи), що використовують у своїй діяльності загальновизнані принципи, гармонізовані механізми та уніфіковані інструменти впливу на процеси у руслі науково-технічного та безпечного розвитку; що дозволяє більш ефективно координувати взаємодію суб’єктів міжнародних економічних відносин та глобальних громадських рухів у досягненні цілей сталого цивілізаційного розвитку;

  • ідентифікацію сучасної пріоритетності і композиції складових глобального управління - формування відповідального лідерства на основі створення діалогової платформи ТНК та впливових країн світу, об’єднання інвестиційної, промислової, технічної, кадрової стратегій в напрямках швидкого переходу до «зелених» технологій, підвищення ролі національних урядів у прискоренні процесів технічних і управлінсь–ких інновацій та поширення технологій, забезпечення активного між народного співробітництва зі сприяння «зеленій» технічній революції і координації національних стратегій «зеленого» зростання та механізмів їх реалізації; обґрунтовано, що для сталого цивілізаційного розвитку в умовах глобальної трансцендентності необхідна розробка багаторівневих інституціональних заходів, спрямованих на гармонізацію корпоративних інтересів у процесі якісних змін моделей відповідальної поведінки;

  • класифікацію основних типів персоніфікованої корпоративної відповідальності за рахунок включення до її складу: довірливої - відповідальності власників та акціонерів компанії; мультидовірливої - топ-менеджерів перед стейкхолдерами та співробітників перед компанією; особистісної - морально-етичних позицій індивідуумів; недовірливої – відсутності довіри; цей підхід дозволяє врахувати різноманітність типології стейкхолдерів компанії в процесі становлення та реалізації моделей взаємозалежності матриці корпоративних цінностей та впливу на неї усіх зацікавлених сторін;

  • теоретико-методологічні засади глобальної корпоративної відповідальності, що гармонійно поєднують концепції: «сталого розвитку» як нормативну основу майбутнього прогресу суспільства; «корпоративної стійкості» як основу розвитку корпорації в контексті моделі потрійного результату (екологічного, економічного, соціального); «корпоративної соціальної відповідальності» як управлінський підхід, що втілюється завдяки вибудовуванню відносин із зацікавленими сторонами в умовах реалізації стратегічних конкурентних переваг компанії; «корпоративного громадянства» як рівень виміру корпоративних взаємозв’язків із суспільством; «стратегічної корпоративної відповідальності» як оптимальний вибір між очікуваннями стейкходерів в контексті стратегії розвитку компанії; «персоніфікації корпоративної відповідальності» як імплементацію категорій «довіри» та «совісті» в процес формування корпоративної відповідальності. Це посилює аргументацію обґрунтуванню зміни парадигми розвитку та поглиблює зміст досліджень проблематики глобальної корпоративної відповідальності у контексті формування особистісної відповідальності співробітників корпорації та персоніфікації відповідальної поведінки її власників та топ-менеджменту;

  • характеристику якісних рис та ознак системної консолідації корпорації нового покоління зі стейкхолдерами з виокремленням: трьох етапів її формування - осмислення і планування, підготовки і взаємодії, реагування і виміру, кожний з яких має власну структуризацію (критерії ідентифікації, організаційні технології, методи і форми взаємодії, цільові показники результативності, окреслене коло проблем); критеріїв оцінки очікувань основних груп стейкхолдерів: внутрішніх (власників, акціонерів, топ-менеджерів, співробітників та їх союзів) і зовнішніх (бізнес-партнерів, громад, суспільних організацій, владних структур) та рівнів розвитку корпоративної відповідальності перед стейкхолдерами (доброчинного, базового, сталого, інноваційного); обґрунтовано два ключові підходи формування взаємовідносин корпорації нового покоління зі стейкхолдерами: стратегічне партнерство в контексті формування зон корпоративної відповідальності та застосування стратегій захисту від невизначеності для забезпечення сталості бізнесу;

  • інструментарій комплексної оцінки практик реалізації корпоративної відповідальності шляхом розробки профілю та діагностичних параметрів анкети цільового опитування, обґрунтування ієрархічних рівнів його проведення (керівники компаній та їх заступники, керівники спеціалізованих підрозділів та їх заступники) на основі використання релевантної інформації в сфері корпоративної відповідальності компанії (відповідальна політика, екологічні аспекти діяльності компанії, внутрішня політика та відносини зі співробітниками, партнерські взаємовідносини з різними групами стейкхолдерів, відносини з громадськістю та ЗМІ), розробки методики обробки результатів анкетування; такий інструментарій забезпечує еволюційність у використанні аналітичних результатів для оцінок практик корпоративної відповідальності компаній завдяки збереженню ключових методологічних підходів до його формування з попереднім масивом досліджень, дозволяючи діагностувати реальний стан впровадження відповідальних бізнес-практик в компанії та визначити перспективи і пріоритети їх розвитку;

отримали подальший розвиток:

  • трактування «корпоративної відповідальності» як здатності до прийняття рішень в процесі досягнення довгострокової стійкості компанії за рахунок гармонізації її законодавчо-нормативної та добровільно-ініціативної відповідальності, стратегічного об’єднання економічної, екологічної, соціальної та інформаційної відповідальності в єдиний результат, формування особистої відповідальності співробітників та персоніфікації позицій власників та топ-менеджменту; це розвиває методологічні засади корпоративної відповідальності на основі систематизації зовнішніх (загальнолюдські цінності, ринкові сили, політичні процеси, комплексний підхід) та внутрішніх (корпоративні кодекси, моральні стандарти особистості) джерел її формування, адекватних ключовим критеріям сталого цивілізаційного розвитку;

  • концептуальний дизайн національної моделі корпоративної відповідальності, що представлений системою принципів (рівноправність, прозорість, демократичність, відповідальність, науковість, цілеспрямованість, неупередженість, згуртованість), вимірів (нормативи, результати, дескриптиви), рівнів розвитку (доброчинна, базова, стратегічна, інноваційна), парадигмою взаємовідносин зі стейкхолдерами («бізнес-довкілля», «бізнес-влада», «бізнес-громада», «бізнес-бізнес», «бізнес-наука», «бізнес-персонал», «бізнес-споживач») та сформований у площині зовнішніх та внутрішніх політичних, економічних, соціальних мотивів становлення національної моделі корпоративної відповідальності та інструментів її реалізації (методологічних, правових, інформаційних); таким чином створюється фундаментальна основа розробки стратегій корпоративної відповідальності на рівні компаній для досягнення довгострокових цілей Стратегії сталого розвитку України в сферах нарощування конкурентоспроможності українських компаній у глобальному бізнес-середовищі, покращення якості життя, збереження навколишнього середовища, становлення громадянського суспільства;

  • обґрунтування методологічного підходу посткризового розвитку глобальної корпоративної відповідальності з орієнтацією на розвиток людського потенціалу (програми підтримки дітей та профілактика сирітства, програми підтримки місцевих громад), збереження безпечності життєдіяльності (програми промислової безпеки, охорони праці й екології), впровадження нових форматів соціальних проектів (ініціативи підтримки і координації волонтерства, програми «pro bono»), забезпечення регулярної публікації якісних нефінансових звітів (відповідність міжнародним стандартам, застосування інструментарію суспільної верифікації); реалізація відповідальних програм забезпечить збереження ключових напрямків корпоративної відповідальності в умовах дефіциту та скорочення ресурсів компанії;

  • виявлення новітніх тенденцій розвитку корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) в Україні, які полягають у: суттєвому зростанні рівня розуміння активної ролі бізнес-структур у вирішенні соціальних і екологічних проблем країни; чіткій окресленості залежності рівня інформованості про КСВ від розміру компанії; ототожненні більшістю опитаних вітчизняних компаній її поняття з благодійною допомогою і рівнем розвитку персоналу; формуванні пріоритетності основної мотивації (моральні міркування і внутрішнє спонукання) та окресленні ключових напрямків реалізації політики КСВ (трудові практики, захист здоров’я і безпека споживачів); низькому рівні врахування інтересів стейкхолдерів; конкретизації основних стимулів реалізації (пільгове оподаткування, зменшення адміністративного тиску місцевих органів влади та слідування за позитивними зарубіжними прикладами впровадження програм соціальної відповідальності); врахуванні основних перешкод реалізації (брак коштів, податковий тиск та недосконалість нормативно-правової бази); у більшості опитаних компаній (як великих, так і середніх та малих) відсутні визначені стратегії КСВ і вони перебувають на етапі дотримання законодавства та «точкових» доброчинних проектів; закритою залишається діяльність українських компаній для широкої громадськості. Аргументовано поступальне усвідомлення бізнес-структурами своєї відповідальності – не тільки й не стільки у якості соціальних і екологічних програм та проектів, але й як важливої компоненти їх стратегічного розвитку для забезпечення додаткових конкурентних переваг у міжнародному бізнесі;

  • методика впровадження технологій відповідального менеджменту в місію та стратегічні орієнтири компанії на прикладі практики «зеленого офісу», яка включає: 1) уточнення принципів формування її концепції; 2) аналітичну оцінку реалізації кращих зарубіжних та вітчизняних практик; 3) обґрунтування її структурних елементів для конкретної компанії (стратегічний орієнтир, система закупівель, режим використання та збереження ресурсів, утилізація відходів, зменшення викидів СО2 в атмосферу, інформаційні комунікації, ергономіка робочих місць); 4) технологічне забезпечення екологічного аудиту офісної діяльності компаній; 5) організаційне забезпечення проекту (розподіл обов’язків, інформаційне забезпечення, партнерське спілкування, тренінги, семінари, постійний моніторинг проекту, екологічна сертифікація, поширення інформації в колі власних стейкхолдерів); практичне застосування такої методики сприятиме оптимізації витрат на утримання офісів, подолання недбалого ставлення до навколишнього середовища, публічній демонстрації екологічної відповідальності компаній;

  • інструментальні емпіричні дослідження транснаціонального відповідального корпоративного лідерства в полі різноманітних міжнародних рейтингів соціальної та етичної відповідальності ТНК, що переважно є бізнес-продуктами аналітичних і консалтингових агенств, які оцінені як важливі індикатори економічної стабільності та інвестиційної привабливості компаній; обґрунтовано необхідність підвищення достовірності рейтингових оцінок за рахунок забезпечення транспарентності критеріїв та індикаторів, упередження популістсько-спекулятивної практики оцінок, крім того, доведено доцільність узгодженого регламентування діяльності ТНК на території приймаючих та материнських країн.
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка