Конституційна асамблея



Сторінка1/13
Дата конвертації22.04.2017
Розмір1.85 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


КОНСТИТУЦІЙНА АСАМБЛЕЯ:

політико-правові аспекти

діяльності
/Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів, орієнтований на задоволення інформаційних запитів членів Конституційної Асамблеї, органів державної влади, громадських організацій, наукових працівників та експертів/

2 2012


Конституційна Асамблея

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Національна юридична бібліотека

Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ),





КОНСТИТУЦІЙНА АСАМБЛЕЯ:

політико-правові аспекти

діяльності
/Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів/
Заснований у липні 2012 р.
2 2012




Головний редактор

О. Онищенко, академік НАН України


Редакційна колегія

В. Горовий (заступник головного редактора)

Т. Гранчак (відповідальний секретар)

Н. Іванова, Ю. Половинчак, Л. Чуприна,

Матеріали друкуються українською, російською та англійською мовами

Редакція залишає за собою право редагувати та скорочувати тексти

Передрук – тільки з дозволу редакції
Адреса редакції:

НБУВ, просп. 40-річчя Жовтня, 3, Київ, 03039, Україна

Тел. (044) 524-25-48, (044) 525-61-03

E-mail: siaz@pochta.ru

www.nbuv.gov.ua/siaz.html

© Національна бібліотека України

імені В. І. Вернадського, 2012

ЗМІСТ



Від першої особи 5

Віктор Янукович: Закликаю всі політичні та громадські сили взяти участь у роботі Конституційної Асамблеї 5

Леонід Кравчук: В унітарній державі, якою є Україна, обласна рада не може голосувати за введення мовного закону 6

Марина Ставнійчук: Модернізація Конституції – іншого шляху немає 6



Члени Конституційної Асамблеї 11

про вдосконалення конституційного процесу 11

Ю. С. Шемшученко, академік НАН України 11

Конституційна Асамблея – демократична форма професійної модернізації Конституції України 11

А. Селіванов, академік Національної академії правових наук України 13

Мотивація сучасної конституційної модернізації в Україні 13

Аналітичний ракурс 18

Механізм обрання Президента в контексті діяльності Конституційної Асамблеї 18

Перспективи впровадження інституту мирових суддів в Україні в контексті зарубіжного досвіду 29

Експертні висновки: 35

міжнародний досвід діяльності інституту мирової юстиції 35

Допоміжні органи при главі держави: 39

організаційні засади діяльності 39

Новини про діяльність Конституційної Асамблеї 42

Експерти розглянули шляхи реформування місцевого самоврядування в Україні 42



Позиція влади, політичних партій, громадських організацій 44

Експертна думка 56

Конституційні процеси зарубіжних країн 60

Зімбабве 61

Арабська Республіка Єгипет 69

Туніс 82


Колумбія 88

Нігерія 90

Фіджі 93

Сомалі 97

Республіка Вірменія 101

Лівійська Республіка 104

Непал 107

Сирія 111



Нові надходження до НБУВ 113

Від першої особи




Віктор Янукович: Закликаю всі політичні та громадські сили взяти участь у роботі Конституційної Асамблеї

Із виступу Президента під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності


…Сьогодні стабільність політичного життя і непорушність демократичних процедур є ключовою умовою нашого прогресу.

Демократія – це забезпечення прав і свобод громадян. Це забезпечення представленості їх інтересів в органах влади. Тільки на таких умовах можна будувати стабільність.

Сьогодні робиться все, щоб на практиці реалізувати цей принцип. На нових засадах буде сформовано новий парламент. Партійний вождизм поступиться інтересам територіальних громад, які направляють своїх представників у Верховну Раду.

Переконаний, що цьогорічні парламентські вибори стануть відправним пунктом для кардинальних змін в українському суспільстві.

Буде вирішуватися питання вдосконалення бюджетної системи. Громади і регіони отримають необхідні повноваження та можливості для свого розвитку. Одержить новий імпульс адміністративна реформа.

Зі свого боку я робитиму все необхідне, щоб забезпечити реалізацію курсу перетворень. Зокрема, Конституційна Асамблея забезпечить високий рівень фаховості й відкритості процесу підготовки нової редакції Конституції.

Закликаю всі політичні та громадські сили забути про поточну політичну кон’юнктуру і взяти участь у роботі Асамблеї. Переконаний, що Конституційна Асамблея забезпечить високий рівень фаховості та відкритості процесу підготовки нової редакції Основного Закону.

Наступним кроком стане реформування правоохоронної системи. Наші правоохоронні органи, спеціальні служби мають стати не тільки ефективним інструментом протидії корупції та злочинності в усіх її проявах, але й забезпечувати безумовне дотримання законності та прав громадян.

Цьому сприятиме впровадження нового Кримінально-процесуального кодексу, прийняття низки законів про адвокатуру, прокуратуру.

Проте ключове значення матиме подальший розвиток української судової системи, яка є інструментом захисту прав громадян.

А це є серйозна справа для подальших економічних реформ. Особливо, якщо ми говоримо про земельну реформу, приватизацію, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

Справедливий і незалежний суд – гарантія прав власника та інвестора. Тому продовження судової реформи є ключовою вимогою для продовження модернізації української економіки.

…На завершення свого виступу хочу підкреслити, що політика перетворень, яку ми зараз здійснюємо, – це наш вільний вибір.

Ми не виконуємо зовнішні директиви, не намагаємося щось копіювати і необґрунтовано насаджувати в Україні.

Курс на оновлення – це вияв прагнення самого українського народу. Ми хочемо бути модерною нацією. Жити в економічно-розвиненій, впливовій, демократичній і правовій державі.

Сьогодні оновлення – це і є наша національна ідея. Вона об’єднує нас незалежно від віросповідання і культурних вподобань, від місця проживання або роботи. Тому я впевнений в успіху обраного курсу реформ (Офіційне інтернет-представництво Президента України (www.president.gov.ua). – 2012. – 24.08).



Леонід Кравчук: В унітарній державі, якою є Україна, обласна рада не може голосувати за введення мовного закону

Перший президент України Л. Кравчук розкритикував ухвалений Верховною Радою закон «Про засади державної мовної політики».

«В цілому, цей закон приймали під вибори. Коли йдеться про духовну ситуацію, історичну ситуацію, мовну ситуацію – це настільки тонкі і делікатні питання, що вони можуть призвести до дуже складних наслідків, якщо їх не аналізувати глибоко, і не вирішувати з перспективою розвитку країни. У мене таке враження, що хтось цього або не розуміє, або хтось свідомо робить так, щоб в Україні були проблеми», – заявив він в ефірі «5 каналу».

Л. Кравчук також виступив із заявою про те, що обласні й міські ради не мають права приймати рішення про регіональні мови на своїй території. Він зазначив, що «таке можливо у федеративній державі, коли штат або федеративна одиниця може сама голосувати за щось». За його словами, в унітарній державі, якою є Україна, обласна рада не може голосувати за введення мовного закону.

На думку Л. Кравчука, ініціативна група якоїсь частини області або області повинна збирати підписи людей про введення в області регіональної мови і подавати їх офіційно до Верховної Ради, яка прийматиме рішення з цього питання». А не так, що область або район буде приймати саме рішення, ґрунтуючись невідомо на чому. Якщо ми так підемо, ми державу розвалимо», – сказав екс-президент.

Детальніше див. на с.43-47.




Марина Ставнійчук: Модернізація Конституції – іншого шляху немає


Інтерв’ю секретаря Конституційної Асамблеї газеті «Голос України»
20 червня в Києві пройшло перше засідання Конституційної Асамблеї, в якому взяли участь перші особи держави. Чим викликана урочистість у цій, здавалося, фаховій дискусії з конституційного процесу?

– Сьогодні на порядок денний вноситься не просто тема оновлення вітчизняної Конституції. Президент Віктор Янукович звернув принципову увагу саме на це, виступаючи під час відкриття першого засідання Конституційної Асамблеї. На його думку, модернізація Основного закону допоможе розв’язати кілька найважливіших проблем українського суспільства. По-перше, це шанс укласти довгоочікуваний суспільно-політичний договір в країні між владою і народом. По-друге, на базі внесених до Конституції змін можна буде забезпечити системне узгодження вітчизняного законодавства. І, по-третє, чи не найважливіше, це допоможе створити фундаментальні умови для модернізації всієї країни.

На переконання глави держави, легітимність конституційного процесу буде забезпечена активною співпрацею на сьогоднішньому етапі Асамблеї з Верховною Радою. Невипадково керівництво парламенту, більшості її профільних комітетів та фракцій прийняли запрошення взяти участь у першому засіданні Асамблеї і вже на першому етапі організації роботи виступили з важливими пропозиціями.

Системне оновлення Конституції неможливе без глибокої, насамперед наукової дискусії, для якої в Асамблеї зібралися найбільш авторитетні правознавці-конституціоналісти, вчені, експерти в інших галузях права, науки у цілому. Було вирішено проаналізувати виконання чинної Конституції, визначити пріоритети майбутнього конституційного процесу, його цілі, методи та завдання і, зрештою, напрацювати концепцію з пропозиціями для майбутнього законопроекту. Для цього були створені сім комісій за найважливішими напрямками досліджень та роботи. На початку липня керівники сформованих комісій Конституційної Асамблеї вже подали до координаційного бюро перші пропозиції щодо подальшої організації роботи. Крім вітчизняних експертів до цієї роботи будуть активно залучені і європейські фахівці.

Чим займатиметься Асамблея найближчим часом?

– Експерти проаналізують практично всі розділи Основного закону. Комісії відпрацюють питання, що належать до їхнього відання. Аналіз повинен бути ґрунтовним – із урахуванням національного досвіду та європейських тенденцій по усій тематиці, але, насамперед, щодо розвитку інститутів місцевого самоврядування, системи вітчизняного правосуддя.

Вимагає спеціального вивчення проблема захищеності Конституції. Як відомо, Конституційний Суд упродовж свого існування демонструє відмінний підхід до цієї проблеми. Аби точніше зрозуміти його позиції, застереження, Асамблея має проаналізувати правові підходи Конституційного Суду. Можливо, варто точніше узгодити, зокрема, зміст та застосування розділу ХІІІ Основного закону, де визначено процедуру внесення змін до Конституції, із дотриманням ст. 5 про право народу визначати і змінювати конституційний лад. Крім того, існують класичні європейські моделі, які забезпечують розумний баланс між захищеністю, стабільністю та розвитком основоположних законів. Нам очевидно варто і їх взяти до уваги.

Наступне засідання ми розраховуємо провести до 20 вересня цього року. Протягом кількох днів, у які планується провести друге засідання Конституційної Асамблеї, учасники зроблять та обговорять низку важливих доповідей. Плануємо, що для початку буде розглянуто «теорію процесу» (з погляду європейського конституціоналізму), проаналізовані основні засади конституційного ладу, історію його формування в Україні. Експерти готують аналіз та порівняльний огляд із становлення інститутів центральної влади в Україні та у зарубіжних країнах, обговорять переваги й вади застосованих механізмів, можливості врахування досвіду інших країн. Історичний підхід дасть змогу краще зрозуміти, чому за 20-літній період української незалежності чимало конституційних положень так і не спрацьовували ефективно, а аналітичний огляд - сформувати прогноз розвитку на майбутнє.

Формально вони діяли, але суспільству не вистачило правової і політичної культури для їх дотримання…

– У будь-якому разі йдеться про забезпечення статусу України як правової держави, про необхідність безумовного панування принципу верховенства права. На такому підході постійно наголошувалося на першому засіданні Конституційної Асамблеї, на цьому твердо наполягає Глава держави. Тож зміни до Конституції мають відбуватися виключно у передбаченому конституційному порядку. Такий підхід поділяє Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія), Парламентська Асамблея Ради Європи. Це загальноєвропейський підхід властивий не тільки Україні. Іншого шляху для модернізації Конституції немає. Нещодавно такий підхід підтримано і Європейською Комісією.

Як на мене, проблеми часто полягають не стільки в легітимності конституційного процесу, як у різного роду політичних спекуляціях. Пригадаймо, як не тільки правознавцям, науковцям, освітянам чи громадським діячам, а й представникам політичної еліти (насамперед, представленим в парламенті) було запропоновано взяти участь в роботі Конституційної Асамблеї. Це дало б можливість пересвідчитися у об’єктивності аналізу. Однак деякі з опозиційних сил відмовилися від співпраці, хоча Асамблея відкрита для спільної діяльності у різних формах й зараз, й на майбутнє.

Після першого засідання в засобах масової інформації з’явилося чимало припущень стосовно Асамблеї.

– Варто розставити крапки над «і». Спочатку опозиція звинувачувала владу у підступних намірах, начебто Конституційна Асамблея запропонує суспільству обирати Президента у підконтрольному парламенті. Але суть президентського пропозиції полягала у визначенні п’яти пріоритетів майбутнього конституційного процесу. Жодний з них не стосується порядку обрання Президента чи Верховної Ради, адже нині не йдеться ні про форми управління органів влади, ні про способи їхнього обрання. Тобто, такі претензії не витримують жодної критики.

Згодом інші закиди стосувалися невідповідності новоствореної Конституційної Асамблеї традиційному змісту схожих інституцій у класичному розумінні. Тим часом, аналізуючи тенденції сучасного конституціоналізму, можна пересвідчитися: подібні публічні інституції доводять ефективність і об’єктивність незалежно від назви. Особливо це стало очевидним за наслідками нещодавніх світових подій революційного характеру у різних країнах. Більш того, доволі часто (до парламентської процедури) саме такі публічні формати забезпечують більше легітимності в умовах недовіри до парламенту та інших державних інституцій. До речі, на це прямо звертає увагу і Венеціянська комісія.

Тим більше, що сьогодні не йдеться про переписування Основного закону шляхом докорінних змін пріоритетів і перезаснування держави. Конституція 1996-го року хоч документ перехідного періоду, однак містить абсолютно правильні засади державного суверенітету і якості незалежної української держави, які, як на мене лише частково, сутністно потребують змін. Президент України у своєму виступі визначив, що оновлення має зачепити механізми посилення конституційних гарантій прав і свобод людини, у тому числі реального забезпечення ефективного і незалежного судового захисту прав і свобод; розширення конституційного регулювання інститутів безпосередньої демократії; збільшення ефективності механізму організації державної влади, її удосконалення та збалансованості; створення належних конституційних засад реформування і місцевого самоврядування з метою забезпечення його ефективності. Насамкінець модернізація Основоположного закону має торкнутися питання встановлення конституційних засад участі України у інтеграційних процесах.

Публічний, дискусійний формат Конституційної Асамблеї було обрано для суспільного діалогу на цю тему невипадково.

А звідки виникли закиди стосовно перебирання Асамблеєю парламентських повноважень?

– Можливо, з того, що неполітична фахова дискусія змусить об’єктивно поглянути на роль єдиного законодавчого органу державної влади. Україна завжди прагнула до зміцнення вітчизняного парламенту, підвищення його професійності. Це об’єктивна суспільна вимога і демократична необхідність. Безумовно, законодавчу гілку влади можна і потрібно зміцнити інституційно, в тому числі на конституційному рівні, забезпечивши механізм стримування противаг у широкому сенсі державного управління. Парламенту можна надати більше установчих функцій, ширших повноважень у формуванні виконавчої влади чи контрольних функцій у різних сферах.

Але погодьтесь, чимало залежить від особистої відповідальності парламентаря. Якщо народний депутат усвідомлює її, ніхто не зможе зруйнувати реальний парламентаризм. Однак якщо парламентар відчуває себе статистом чи «кнопкодавом», замість якого в залі голосує його картка, не допоможуть жодні найкращі конституційні механізми та гарантії.

Виборець повинен чітко усвідомлювати двозначність ситуації, особливо під час парламентських виборів. На жаль, сьогодні він розбещений, чимало хто заробляє на виборчому процесі. Виборець ставить владі слушні вимоги, але частину претензій йому варто було б адресувати до себе. Реальний парламентаризм – це спільна відповідальність депутатів і виборців.

Стосовно яких проблем Конституційна Асамблея може сформувати єдину думку в той час, коли її годі очікувати від Верховної Ради?

– Є чимало таких дискусійних питань, починаючи вибору виду виборчої системи. Останнім часом виникла певна ейфорія щодо повернення до змішаної системи та її мажоритарної складової. Дехто з політиків та експертів вважає, що вона дозволить новим силам з числа депутатів-мажоритарників влитися до парламенту, додати йому свіжої крові. Але хіба український мажоритарник і вчора і сьогодні не той, хто володіє значними фінансовими і матеріальними ресурсами? Таким чином, чимало висококваліфікованих фахівців знову не потраплять до Верховної Ради.

Як на мене, у ситуації зі змішаною системою ми ще зіткнемося з серйозними негативними наслідками, насамперед, під час формування і організації роботи складу парламенту. До кінця поточного року ми пересвідчимося, наскільки складно організовувати діяльність неструктурованого політичного парламенту. Таку можливість надавала б пропорційна система відкритих списків, прозорого механізму на етапі висування кандидатів, водночас допомігши парламенту стати професійнішим.

Я також є прихильницею ідеї запровадження в Україні єдиних виборчих циклів на конституційному рівні. Не може країна жити у безперервному виборчому процесі… Варто уважно придивитися до досвіду, зокрема, Франції та Росії, коли впродовж декількох місяців формується склад парламенту і обирається глава держави. Це дозволяє на одній електоральній хвилі збалансовано оновлювати обидва інститути – президента і парламенту, що мають взаємодіяти, спільно визначати і проводити внутрішню і зовнішню політику, формувати уряд, кожен в своїх аспектах.

Час вводити до Конституції поняття органічних законів, які разом з Конституцією створили б основу законодавства України. Це надало б можливість запропонувати до прикладу стабільний Виборчий кодекс… Щодо усіх цих та багатьох інших принципових ідей Конституційна Асамблея цілком здатна запропонувати авторитетне фахове бачення, що могло б вплинути на широку громадську думку, на подальший позитивний розвиток Української держави та суспільства.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка