Конспектлекці й з курсу " теплосилове господарство" для студентів професійного напряму 050502(221) денної форми навчання



Сторінка1/6
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4   5   6
Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Кафедра теплохолодотехніки

К О Н С П Е К Т Л Е К Ц І Й

з курсу “ ТЕПЛОСИЛОВЕ ГОСПОДАРСТВО“

для студентів професійного напряму 6.050502(221) денної форми навчання


Затверджено

Методичною радою ОНАХТ

протокол №5 від 30 січня 2009 року


ОДЕСА ОНАХТ 2009
Конспект лекцій з курсу "Теплосилове господарство" для бакалаврів 6.050502(221) / Укладач І.І. Луканов. ѓ{ Одеса: ОНАХТ, 2008. ѓ{ 86 с.
Укладач І.І. Луканов, канд. техн. наук, доцент
Відповідальний за випуск завідуючий кафедрою теплохолодотехніки

О.С. Тітлов, д-р техн. наук, доцент


ВСТУП


В конспекті наведені схеми котельних установок малої потужності, які застосовують на харчових підприємствах. Дано призначення основних і допоміжних елементів котельної установки. Описані конструкції і принцип дії топкових пристроїв і котельних агрегатів малої потужності. Наведено порядок виконання розрахунку об'ємів повітря, необхідного для згоряння палива, а також об'ємів і ентальпії продуктів згоряння палива. Наведено тепловий розрахунок котельного агрегату, з якого визначається ККД, витрати палива, температури при виході з топки, газоходів, з відхідними газами, поверхні нагріву котла.

Описано теплопостачання харчових підприємств, розрахунок витрат палива. Дано опис принципу дії і конструкції турбін і двигунів внутрішнього згоряння. Наведені конструкції та принцип дії турбін і двигунів внутрішнього згоряння.

Методичні вказівки можуть бути використані студентами очної і заочної форми навчання при вивченні курсу "Теплосилове господарство".
Тема 1. КОТЕЛЬНІ УСТАНОВКИ

Призначення, класифікація, основні елементи котельної установки.

Конструкції і принцип дії котельних агрегатів малої потужності.

Призначення, класифікація, основні елементи котельної установки

Котельна установка (парогенератор) ЁC це сукупність пристроїв та механізмів, призначених для виробництва пари або гарячої води. Джерелом теплоти в котельній установці являються димові гази, які утворюються при згорянні органічного палива, в атомних реакторах використовують теплоту ланцюгової реакції розпаду ядер важких елементів - урану або плутонію. При згорянні палива хімічна енергія перетворюється у внутрішню енергію високонагрітих димових газів. Через поверхні нагріву котельного агрегату теплота передається від димових газів до води, пари, повітря. Котельна установка, яка виробляє гарячу воду, називається водогрійною, а пару ЁC паровою. Парові котли можуть виробляти насичену або перегріту пару.

Рис. 1


На діаграмах рис. 1 показані процеси зміни стану води у котлах різних типів:

1-2 ЁCпроцес у водогрійному котлі;

1-4 - процес у паровому котлі, який виробляє насичену пару;

1-6 - процес у паровому котлі, який виробляє перегріту пару.

За призначенням котельні установки бувають ЁC енергетичні (електро-станції), виробничі (промислові підприємства), опалювальні, виробничо-опалю-
вальні. За принципом дії розрізняють котли з природною і вимушеною циркуляцією. Котли з вимушеною циркуляцією називаються прямоточними. За конструкцією розрізняють водотрубні і вогнетрубні котли. У водотрубних котлах вода і пара рухаються в середині труб, а димові гази зовні, у вогнетрубних навпаки ЁC в середині труб ЁC гази, а вода і пара зовні. Сучасні котли, як правило, вогнетрубні. Основні показники роботи котла - µ § -паропродуктивність, µ § - тиск і t, оС - температура перегрітої пари. В залежності від паропродуктивності котли розподіляють на великої, середньої і малої потужності. Котли великої потужності мають паропродуктивність біля 300 кг/с, а малої ЁC5 кг/с. У подальшому будемо розглядати лише парові водотрубні котельні установки малої потужності з природною циркуляцією на органічному паливі, які використовують на підприємствах харчової промисловості. Сучасна парова котельна установка малої потужності, принципова схема якої показана на рис. 2, являє собою складну споруду. Основні частини ЁC котел 9, в якому вода перетворюється в насичену пару (процес 2-3 на діаграмі), і водяний економайзер 12 (процес 1-2 на діаграмі) для попереднього підігріву живильної води, яка надходить в котел. В котлах малої потужності установлюють водяний економайзер або повітронагрівач, перевагу віддають економайзеру внаслідок менших розмірів.

Котельний агрегат має у своєму складі ряд допоміжних пристроїв. До допоміжних пристроїв відносять: димососи 14, дуттьові вентилятори 8, живильні і водопідготовчі пристрої, паливне господарство.

Рис. 2
Димососи 14 призначені для вилучення димових газів із котельного агрегату. Тяга, утворена димососом і димовою трубою 16, повинна бути достатньою для подолання димовими газами аеродинамічного опору газового тракту котельної установки і утворення розрідження в топці котла.

Дуттьові вентилятори 8 подають повітря у топку котла для згоряння палива. Напір вентилятора повинен бути достатнім для подолання аеродинамічного опору пальників або шару палива на колосниковій решітці.

При спаленні твердого палива утворюється зола і шлак. Щоб запобігти забрудненню атмосфери частинками золи, які виносяться разом з димовими газами, котельні установки обладнують золоуловлювачами 13. Шлак з топки котла потрапляє в шлаковий бункер.

Вода, яка подається в котел називається живильною. Подача води здійснюється живильними багатоступінчастими відцентровими насосами 7, які повинні мати напір, більший за тиск пари у котлі. Для забезпечення надійної роботи котла встановлюють два живильних насоса. На живильній трубі встановлюють зворотний клапан 17, який дозволяє рухатись воді лише в напрямку котла.

Природна вода містить розчинені солі і гази, а також механічні і колоїдні домішки. Солі, які погано розчиняються у воді, при нагріванні у котлі утворюють осад у вигляді накипу. Інші солі накопичуються у котлі у завислому стані у вигляді рухомого осаду, який називається шламом. Утворення накипу і шламу погіршує процес теплопередачі у котельному агрегаті. Кисень, розчинений у воді, може викликати корозію труб і металевих частин котла. Щоб зменшити негативний вплив цих явищ на роботу котельної установки застосовують водопідготовку і деаерацію. Водопідготовка включає вилучення механічних домішок, освітлення і пом’якшення води. Пом’якшення -це перетворення солей кальцію і магнію, які погано розчиняються у воді µ § і т.д., на солі, які добре розчиняються µ §або µ § абоµ § Пом’якшення здійснюється шляхом заміни у солях µ § і т.і. катіонів кальцію і магнію, котрі погано розчиняються у воді, на катіони натрію, амонію, водню, які добре розчиняються. Пом’якшення відбувається у катіонних фільтрах 4,5. Наприклад після проходження води через натрій катіонний фільтр солі µ § перетворюються у сіль µ §. В процесі експлуатації котла солі, розчинені у воді, накопичуються у вигляді шламу в нижніх частинах котла. Вилучення шламу здійснюється шляхом продування. Продування - це випуск частини котлової води у розширювач продувки 15. Деаерація - це вилучення із води розчинених газів у деаераторі 6.

У котельних установках великої потужності тверде паливо спалюють у факельних (камерних) топках у пилоподібному стані. Паливне господарство котла включає - пилоприготувальні установки, системи паливопостачання, золоуловлювання і вилучення шлаку. У котельних установках малої потужності тверде паливо спалюють у шарових топках. Паливне господарство котла включає - системи паливопостачання, золоуловлювання і вилучення шлаку. Мазутне господарство - при спаленні рідкого палива - включає цистерни, шестеренні насоси, підігрівачі мазуту, фільтри, форсунки. Газове господарство - при спаленні газоподібного палива ЁC включає газорегулювальну станцію і пальники.

Котельна установка має арматуру. Арматуру розділяють на запірну, регулюючу і запобіжну. До запірної арматури відносять вентилі, засувки, клапани і крани. Регулююча арматура призначена для ручної і автоматичної зміни подачі теплоносіїв. До запобіжної арматури відносять зворотні і запобіжні клапани. Зворотні клапани ставлять на живильній трубі щоб запобігти витіканню води із котла. Запобіжні клапани дозволяють уникнути руйнування котла при тиску пари, який перевищує розрахунковий. Барабанні котли мають два запобіжні клапани ЁC робочий і контрольний, котрі установлюють на верхньому барабані. У котлах з робочим тиском 1,4 МПа контрольний клапан відкривається при тиску пари 1,42 МПа, робочий ЁC при тиску 1,43 МПа. До запобіжних пристроїв відносять також вибухові клапани. Перед пуском треба провентилювати газовий тракт котла. Інакше горючі гази, які з різних причин можуть накопичитись у топці, вибухнуть при розпаленні котла. Щоб уникнути цього явища установлюють вибухові клапани (горизонтально розташовані металеві дверці), які відкривають шлях газам до атмосфери, коли тиск газів перевищує розрахунковий.

Контрольно-вимірювальні прилади призначені для визначення поточних значень параметрів з метою підтримання оптимального експлуатаційного режиму. Основні прилади:

а) манометри для вимірювання тиску насиченої пари у верхньому

барабані котельного агрегату, тягоміри для вимірювання розрідження газів в

топці;

б) термометри опору або термопари для вимірювання температури живильної води, пари, палива, повітря, димових газів ;



в) газоаналізатори для вимірювання вмісту µ § у димових газах за економайзером;

г) витратоміри для вимірювання витрат живильної води, і виробленої пари, палива, повітря, димових газів;

д) склопоказник рівня води у верхньому барабані.

Система автоматичного регулювання котла малої потужності передбачає: безперервне підтримання тиску, режиму горіння, управління витратами

палива при спаленні газу або мазуту, піддержання рівня води у верхньому барабані, підтримку сталого розрідження в топці котла;

захист обладнання від руйнування внаслідок порушень у процесі його роботи;

автоматичне вмикання і вимикання обладнання, механізмів у певній послідовності, яка передбачається технологічним процесом.

2. Конструкції і принцип дії котельних агрегатів малої потужності

Котли типу ДЕ, Ке, ДКВр (двобарабанний котел водотрубний реконструйований), найбільш розповсюджені на харчових підприємствах, мають номінальну паропродуктивність 2,5; 4; 6,5; 10; 20 т/год. Для котлів типу ДКВр номінальна паропродуктивність визначена при роботі на кам'яному вугіллі. При переведенні котла на газ або мазут паропродуктивність збільшується на 30ч50 %. Котли мають робочий тиск 14 бар і призначені для виробництва насиченої або перегрітої пари з температурою 250 оС. Отже, тип котла записується таким чином: ДКВр ЁC 10 ЁC 13 - 250, перше число визначає паропродуктивність у т/год, друге ЁC надлишковий тиск у барах, третє ЁC температуру перегрітої пари. Запис ДКВрЁC10ЁC13 означає, що пароперегрівач відсутній, котел виробляє насичену пару. Котли компонуються топками різних типів в залежності від виду спалюваного палива. На рис. 3 наведено котел ДКВр-10-13-250 з камерною топкою для спалення газу або мазуту. Котел має два барабани ЁC верхній 11 і укорочений нижній 22, а також чотири колектори екранних труб 2, 3, 27. Верхній барабан з'єднаний з колекторами екранними трубами 4, 6, 14 діаметром 51/2,5 мм (зовнішній діаметр / товщина стінки), розташованими вздовж стін топки, які утворюють відповідно боковий, фронтовий і задній екрани. У котлах меншої паропродуктивності фронтовий і задній екрани відсутні (рис. 4). Верхній барабан з'єднується з нижнім системою труб 16 діаметром Ш 51/2,5 мм, які утворюють конвекційний пучок кип'ятильних труб. Топкова камера відділяється від камери догоряння шамотною перегородкою 15. Перегородка виключає затягування полум'я до конвекційного пучка, зменшує винос пилоподібних частинок палива і хімічне недогоряння палива. Між першим і другим рядом кип'ятильних труб установлена шамотна перегородка 17, яка відділяє конвекційний пучок від камери догоряння. Перший ряд кип'ятильного пучка являється заднім екраном камери догоряння. В середині кип'ятильного пучка розташована чавунна

Рис. 3 - Поздовжній (а), поперечний (б) і горизонтальний розрізи парогенератора ДКВр 10-13-250:

1 - газомазутні пальники; 2 - колектор бокового екрану; 3 - колектор переднього екрану; 4 - труби бокового екрану; 5 - опускна труба переднього екрану; 6 - труби переднього екрану; 7 - опускна труба бокового екрану;

8 ЁC продувальна труба верхнього барабану; 9 ЁC лаз; 10 ЁC манометр; 11 ЁC верх -ній барабан; 12- запобіжний клапан; 13 ЁC живильні труби ; 14 - труби заднього екрану; 15 ЁC шамотна перегородка; 16 - кип'ятильні труби; 17 ЁC шамотна перегородка; 18 ЁC паровідвідний клапан; 19 ЁC сепараційний пристрій; 20 ЁC ча- вунна перегородка; 21 ЁC сажеобдувальний пристрій; 22 ЁC нижній барабан; 23 ЁC продувальна труба нижнього барабану; 24 ЁCвипускна труба; 25 ЁC пере- пускна труба; 26 - живильна труба колектора заднього екрану; 27 - колектор заднього екрану; 28 ЁC труби пароперегрівача; 29 - споглядальні отвори; 30 - продувальна труба колектора бокового екрану; 31- колектор пароперегріва- ча; 32 ЁC клапан відбору перегрітої пари.

Рис. 4 - Поздовжній (а), поперечний (б) і горизонтальний розрізи парогенератора КЕ-4 та КЕ-6,5:

1 ЁC полотно колосникової решітки; 2 ЁCзубчате колесо; 3 - колектор бокового екрану; 4 ЁC повітряна фурма закидача; 5 ЁC ротор закидача; 6 ЁC скребковий поживник; 7 ЁC вугільний бункер; 8 - опускна труба бокового екрану; 9 - верхній барабан; 10 - манометр; 11 - труби бокового екрану; 12 - шамотна перегородка; 12 ЁC шамотна перегородка; 13 ЁC шамотна перегородка;14 - запобіжний клапан; 15 - паровідвідний клапан; 16 ЁC сепараційний пристрій; 17 - живильна труба; 18 ЁC кріплення кришки лаза; 19 - чавунна перегородка; 20 ЁC сажеобдувальний пристрій; 21- кип'ятильні труби; 22 - нижній барабан; 23 ЁC кришка лаза; 24 ЁC продувальна труба; 25 ЁC перепускні труби; 26 ЁC короба для подачі повітря; 27 ЁC привід решітки; 28 ЁC скло показник рівня води у верхньому барабані; 29 ЁC вентилятор.


перегородка 20, яка ділить його на дві частини перший і другий газохід.

Котли ДКВр обладнані стаціонарним сажообдувальним пристроєм 21 у вигляді перфорованої труби, яка проходить по осі котла через перший і другий газоходи. В середину труби під час обдування подається пара з верхнього барабана, при обдуванні труба обертається.

Рух води і пароводяної суміші в котлі здійснюється за принципом природної циркуляції. На рис. 5 показано найпростіший контур природної циркуляції, який складається з двох місткостей циліндричної форми 1 і 3, з'єднаних трубами 2 і 4. Якщо до труби 4 підводити теплоту, кількість якої достатня для утворення пари, то в контурі буде відбуватися природна конвекція. Циркуляція здійснюється під дією гравітаційних сил, обумовлених різницею густин рідини і пароводяної суміші. Отже, в циркуляційному контурі природна циркуляція відбувається за рахунок різниці температур. Де температура більша густина менша, рідина або пароводяна суміш підіймається угору і навпаки, де температура менше густина більша, рідина опускається до низу.

По трубі 2 буде опускатися рідина, а по трубі 4 підніматися пароводяна суміш. Відповідно, труба 2 називається опускною, а 4 ЁC підйомною Місткість 1 називається верхнім, 3 - нижнім барабаном. У верхньому барабані пара відділяється від води. Якщо з верхнього барабана забирати пару, то для безперервної роботи контура необхідно подавати воду, як показано на схемі.

Рух води і пари в котлі ДКВр. Сира вода, яка компенсує втрати пари і

конденсату, після пом'якшення і деаерації потрапляє для підігріву в економайзер, звідки підводиться до верхнього барабана через дві перфоровані живильні труби 13. З верхнього барабана частина води по опускних трубах 5, 7, розташованих в цегляній кладці котла, потрапляє до колекторів фронтового 3 і бокових 2 екранів, живлення заднього екрана здійснюється з нижнього барабана по живильній трубі 26. Для надійності циркуляції нижній барабан з'єднується з колекторами бокових екранів перепускними трубами 25. З колекторів вода надходить до екранних труб 4, 6,14. В екранних трубах утворюється пароводяна суміш, за рахунок теплоти, яку вони сприймають випромінюванням від полум'я в топці і камері догоряння. Димові гази рухаються з першого газоходу до другого і віддають теплоту поверхні кип'ятильних труб. Температура газів у першому газоході більша ніж у другому. За рахунок різниці температур газів у першому і другому газоходах виникає природна циркуляція у кип'ятильних трубах. Частина живильної води по останніх кип'ятильних трубах другого газоходу, які слабо нагріваються димовими газами, поступає до нижнього барабана 22. В інших трубах кип'ятильного пучка, розташованих у першому і частково другому газоходах, утворюється пароводяна суміш, яка підіймається до верхнього барабану.

Таким чином котел має п'ять контурів природної циркуляції :

1 - верхній барабан 11, опускна труба 5, колектор 3, екранні труби переднього екрана 6, верхній барабан;

2,3 - верхній барабан 11, опускні труби 7, колектори 2, екранні труби бокового екрана 4, верхній барабан;

4 - верхній барабан 11, останні кип'ятильні труби другого газоходу, нижній барабан 22, живильна труба колектора заднього екрана 26, труби заднього екрана 14, верхній барабан;

5 - верхній барабан 11, останні кип'ятильні труби другого газоходу, нижній барабан 22, кип'ятильні труби першого і частково другого газоходу, верхній барабан.

Верхній барабан приблизно наполовину заповнений рідиною, в ньому пара відділяється від рідини і накопичується угорі верхнього барабана. Ця пара містить краплини рідини, які вилучаються сепараційним пристроєм 19.

З верхнього барабана пара надходить до труб пароперегрівача 28 діаметром 32/3 мм, які мають форму змійовика. З колектора пароперегрівача 31 перегріта пара через стопорний клапан 32 потрапляє до споживача. Схема руху води і пари подана на рис. 6.

Рух газів у котлі ДКВр-10-13-250. Димові гази з топкової камери через вихідне вікно надходять до камери догоряння.

Рис. 7

Температура полум'я в топковій камері залежить від виду палива і сягає 1500ч1800 оС, температура газів при виході з камери догоряння µ § і одночасно на вході до першого газоходу µ § становить ~ 900оС. Після цього гази проходять пароперігрівник, перший і другий газоходи, де віддають теплоту поверхні кип'ятильних труб. Температура газів при виході з другого газоходу µ § і одночасно на вході до економайзера µ §становить ~300 оС. Потім гази послідовно проходять економайзер, золоуловлювач, димосос і димову трубу. Схему руху газів подано на рис. 7.



З 1977 року для спалення твердих палив замість парогенераторів типу ДКВр випускаються парогенератори типу КЕ паропродуктивністю

D=2,5; 4;6,5; 10; 20 т/год (рис. 4). Ці котлоагрегати мають менші габаритні розміри за рахунок зменшення повздовжнього кроку кип'ятильних труб з 100 до 90 мм. Бокові екрани і кип'ятильні труби, розташовані вздовж бокових стін, розміщують з кроком µ §, що призводить до екранування обмурівки стін котла. Завдяки цьому стінки парогенератора виконують з полегшеною обмурівкою. Топки парогенераторів КЕ паропродуктивністю µ § обладнані решіткою з поворотними колосниками і пневмомеханічним закидачем. Парогенератори продуктивністюµ § мають топку з стрічковою ланцюговою решіткою зворотного ходу з пневмомеханічним закидачем.


Питання для самоперевірки

1.  Котельна установка. Визначення.

2.  Покажіть на діаграмі у t-s координатах зміну стану води у водогрійному котлі.

3.  Покажіть на діаграмі у t-s координатах зміну стану води у паровому котлі, який виробляє насичену пару.

4.  Покажіть на діаграмі у i-s координатах зміну стану води у паровому котлі, який виробляє перегріту пару.

5.  Покажіть на діаграмі у i-s координатах зміну стану води у водогрійному котлі.

6.  Покажіть на діаграмі у i-s координатах зміну стану води у паровому котлі, який виробляє насичену пару.

7. Покажіть на діаграмі у t-s координатах зміну стану води у паровому котлі який виробляє перегріту пару.

8. Як розрізняють котельні установки за призначенням?

9. Як розрізняють котельні установки за принципом дії?

10. Як розрізняють котельні установки за конструкцією?

11. Призначення економайзера.

12. Призначення дуттьового вентилятора.

13. Призначення димососа.

14. Призначення повітронагрівача.

15. Призначення пароперегрівника

16. Призначення екранних труб.

17. Призначення кип’ятильних труб.

18. За допомогою якого пристрою подається повітря в топку котла?

19. За допомогою яких пристроїв вилучаються димові гази з котельної установки?

20.  За допомогою якого пристрою подається живильна вода до котельного агрегату?

21. Призначення катіонних фільтрів.

22. Які процеси відбуваються у катіонних фільтрах?

23. Призначення деаератора.

24. Які процеси відбуваються у деаераторі?

25. Принцип дії деаератора.

26. Що розуміють під продуванням, для чого його роблять?

27. Що розуміють під сепарацією пари, для чого її роблять?

28. Арматура котельного агрегату, її призначення.

29. Запобіжні пристрої котельного агрегату, та їх призначення.

30.Фізична сутність природної циркуляції в котельному агрегаті.

Література: [1], с. 208 - 225.


Тема 2. ПАЛИВО

1. Слад палива.

Леткі речовини, кокс.

Теплота згоряння.

Реакції горіння.

Теоретичний об'єм повітря, необхідний для згоряння палива, і теоретичний об'єм димових газів.

6. Коефіцієнт надлишку повітря, дійсний об'єм повітря і димових газів.

7. Ентальпія повітря і димових газів.

Склад палива
Паливом називаються горючі речовини, які навмисно спалюють для одержання теплоти. Це визначення належить Д.І. Менделєєву. У подальшому будемо розглядати лише органічне паливо, яке широко застосовується в усіх галузях промисловості і для побутових потреб. Паливо буває твердим, рідким і газоподібним, природним і штучним. В таблиці 1 наведені основні види палива. Склад органічного палива залежить від родовища. Паливо в тому виді, в якому воно потрапляє в котельну установку, називають робочим паливом. Склад твердого і рідкого палива на робочу масу має вигляд:

µ § (1.1)

де µ §- масові частки у відсотках вуглецю, водню, кисню, азоту, сірки, золи і вологи.

Таблиця 1

Тверде паливоРідке паливоГазоподібне паливоПриродне

паливоДрова. Торф.

Буре вугілля.

Кам’яне вугілля.

Антрацит.

Горючі сланці.Нафта.Природний газШтучне

паливоКокс.

Брикети.Мазут. Бензин.Гас. Спирти. Соляр.

Дизельне паливо.

Генераторний газ. Біогаз.

Газ підземної газифікації ву-гілля. Пропан-бутан.

Крім робочої розрізняють суху

µ § (1.2)

і горючу масу палива

µ § (1.3)

Склад газоподібного палива подають у об’ємних відсотках компонентів має вигляд

µ §

µ § (1.4)



Таким чином в 1 кг вугілля міститься µ § кг вуглецю, а в 1м3 газу µ §м3 метану і т.д.

Основним горючим елементом палива є вуглець з теплотою згоряння ~ 34 МДж/кг, вміст його змінюється від 40% у деревині до 93% у антрациті.

Водень є горючим елементом палива. Теплота згоряння водню залежить від стану води, яка утворюється при його згорянні. Якщо вода знаходиться у рідкому стані, тобто додатково виділяється теплота конденсації водяної пари, теплота згоряння становить ~ 125,6 МДж/кг. Коли при згорянні водню вода залишається у вигляді пари, теплота згоряння становить ~ 103 МДж/кг. Вміст водню становить ~ 6% у твердому паливі, ~ 14% - у рідкому, біля 20% у газо-подібному паливі.

Сірка також є горючим елементом палива з теплотою згоряння

~10,9МДж/кг, вміст сірки становить від 1% до 6%. Розрізняють органічнуµ §колчеданну µ § і сульфатну µ §сірку. Суму органічної і колчеданної сірки відносять до горючої або леткої µ §. При згорянні органічної і колчеданної сірки утворюється µ § і µ §. Сульфатна сірка не горить. У результаті реакції оксиду сірки з вологою утворюється сульфітна кислота

SO2 + H2O = H2SO3

Частина її перетворюється на сульфатну кислоту:

2H2SO3 + O2 = 2H2SO4

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка