Конспект уроку Предмет: Основи безпеки життєдіяльності Клас: 11 Тема: Профорієнтація



Скачати 336.14 Kb.
Дата конвертації24.04.2017
Розмір336.14 Kb.
План конспект уроку

Предмет: Основи безпеки життєдіяльності

Клас: 11

Тема: Профорієнтація

Мета: на конкретних прикладах пояснити вимоги до фізичного та психологічного стану при виборі професії; вчити враховувати чинники свого здоров'я при виборі професії; вказати значення профорієнтації як необхідного чинника в сучасних умовах для визначення професії відповідно до свого фізичного, фізіологічного та психічного здоров'я. Розвивати прагнення до самовизначення та саморозвитку. Виховувати почуття відповідальності за своє життя.

Тип уроку: урок вивчення нового.

Обладнання: професіографічні карти, картки «Портрет професіонала»

Основні поняття і терміни: професія, спеціальність, кваліфікація, профорієнтаційна робота, система профорієнтації, професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір, професійний добір, професійна адаптація, професіограма, професіокарта.

Використана література: Фука М.М. Календарно – тематичне планування та розробки уроків шкільного курсу «Основи безпеки життєдіяльності» 11 клас. – Тернопіль: Астон, 2004.

Савчук О.М., Чадов Е.А, Дейкіна О.Ю., Єрохін В.М. Основи безпеки життєдіяльності: Посібник для 11 класу середньої загальноосвітньої школи.



Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Вибір професії - важливий крок у житті кожної людини, і мотиви можуть бути різними. У когось помер улюблений песик, і він вирішив стати ветеринаром, щоб лікувати всіх нещасних тварин. Хтось пішов стопами батьків, або, навпаки, усупереч їхнім очікуванням. Для когось важливо те, що обрана ним професія престижна, що гарантує високу зарплату в майбутньому.

Професійну діяльність людей вивчає професіографія, завданням якої є опис професій або спеціальностей, основних вимог, які вона пред'являє до людини, ії психофізіологічних та фізичних якостей, а також фактори, які обумовлюють успішність або неуспішність, задоволеність або незадоволеність особистості даною професійною діяльністю.

Розрізняють такі поняття як «професія», «спеціальність» і «ква­ліфікація». Професія - це певний вид трудової діяльності, який вини­кає в процесі суспільного розподілу праці і вимагає для його вико­нання певних здібностей, спеціальних теоретичних знань і практич­них навиків. Професія визначається характером створюваного про­дукту, знаряддями, які використовуються, і специфічними умовами виробництва в даній галузі народного господарства (наприклад, то­кар, фрезерувальник, шліфувальник, слюсар, зварювальник, мене­джер, секретар).

Спеціальність являє собою підвид професії, що ви­значається подальшим розподілом праці в рамках однієї професії (наприклад, слюсар-складальник, слюсар-інструментальник, слюсар-ремонтник або менеджер з туризму, менеджер інвестиційний, мене­джер фінансовий, менеджер по управлінню персоналом).

Кваліфікація працівника визначається рівнем спеціальних знань, практичних навичок і характеризує ступінь складності виконуваного ним даного конкретного виду робіт. До кваліфікованих робочих кадрів відносяться працівники, які мають теоретичні знання і практичні навички, які вимагають відповідного навчання і атестації.

Кожна людина повинна розуміти значення правильного вибору, професії, усвідомити необхідність погодження його з інтересами суспільства. Водночас, кожна людина має право на вибір професії, роду занять і праці відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, роду занять, освіти і праці, з урахуванням потреб суспільства. Звідси випливає, що вибір професії повинен бути не тільки віль­ним, але і певною мірою усвідомленим, відповідати як інтересам особистості, так і інтересам суспільства.

Якщо вибір професії виявився випадковим, то у подальшій тру­довій діяльності реалізуються, як правило, нетипові і несуттєві для даної особистості можливості, в результаті чого наступає незадово­лення або апатія до роботи. Якщо в процесі праці людина може реа­лізувати і активізувати найбільш чіткі і характерні для неї риси, на­стає духовна гармонія. Останнє можливе лише в тому випадку, якщо вимоги професії, зміст праці збігаються з індивідуальними особливо­стями і можливостями особистості, тобто професію вибрано свідомо.

Повне розкриття задатків людини можливе, якщо вона правильно підготується до майбутньої діяльності, вибере професію, оцінить свої здібності, визначить свою придатність, глибоко усвідомить можливо­сті професійного росту в певній сфері, враховуючи вимоги суспільст­ва і свої інтереси.

Основою ефективного і якісного забезпечення організацій і під­приємств кадрами необхідних професій і кваліфікацій є профорієн­таційна робота серед учнів загальноосвітніх шкіл, які в сучасних умо­вах відновлення робочої сили є основним джерелом поповнення трудових ресурсів у всіх сферах виробництва.

В умовах багатогалузевого господарства випускнику школи не­просто уявити собі потребу виробництва в кадрах тих чи інших про­фесій, реальні можливості працевлаштування або продовження на­вчання, специфіку різноманітних професій, правильно оцінити свої нахили і здібності. В даний час існує більше 40 тисяч професій. Кожного року народжується більше 500 нових професій, причому приро­дне відмирання старих професій відбувається повільніше, ніж виник­нення нових.

У цей же час результати численних досліджень свідчать про те, Що продуктивність праці робітників, які за своїми якостями відпові­дають вимогам професій, у середньому на 20-40% вища, ніж у тих, хто таким вимогам не відповідає, а близько 40% робітників, які змі­нюють місце роботи, - це ті, які вибрали роботу не за здібностями. Допомогти людям, особливо випускникам шкіл, вибрати життєвий шлях, адаптуватися до професії, вплинути на раціональний розподіл трудових, ресурсів покликана система профорієнтації.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Під професійною орієнтацією розуміють науково обумовлену си­стему форм, методів і засобів впливу на осіб, які навчаються і працевлаштовуються, і яка сприяє їх своєчасному залученню в суспільне виробництво, раціональному розташуванню, ефективному викорис­танню і закріпленню по місцю роботи на основі об'єктивної оцінки і врахування нахилів, здібностей та інших індивідуальних якостей лю­дини.

Організація професійної орієнтації складається з декількох взає­мозв'язаних етапів:



  • професійної інформації;

  • професійної консультації;

  • професійного відбору;

  • професійної адаптації.

Професійна інформація покликана забезпечити постійне і плано­мірне професійне інформування учнів, їх вчителів і батьків, організа­цію професійної пропаганди ведучих і масових професій, становлен­ня і зміцнення постійних контактів між колективами організацій, під­приємств, коледжів і загальноосвітніх шкіл. Інформація, важлива для оптимального вибору професії, включає в себе відомості:

  • про світ професій і вимоги, які вони пред'являють до людини;

  • про потреби суспільства в кадрах;

  • про особисті якості людини, суттєві для самовизначення;

  • про систему навчальних закладів (шляхи отримання професії).

Ці чотири групи відомостей тісно пов'язані між собою - з ними учні знайомляться в процесі професійної освіти.

Завданням професійної консультації є надання допомоги молоді в оцінці своїх здібностей до різних видів трудової діяльності в сфері суспільного виробництва, видача конкретних рекомендацій про вибір професії і можливі шляхи оволодіння нею. Професійну консультацію проводять кваліфіковані консультанти-психологи, які входять до штату різних підрозділів по профорієнтації молоді. Консультація про­водиться на основі медичних висновків, характеристик, результатів спеціальних психофізіологічних і психологічних досліджень.

Для безпечної праці, підвищення її ефективності і успішного роз­ставлення кадрів необхідний професійний відбір, який базується на науково обґрунтованих вимогах, що ставляться до людини різними професіями. Професійний відбір - сукупність заходів, метою яких є відбір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також за станом здоров'я та віком.

Професійний відбір здійснюється в спеціальних лабораторіях і переважно для тих професій, які зв'язані з важкими умовами праці. Метою професійного відбору є виявлення придатності людини до конкретного виду праці. Якщо у претендента виявляють відсутність хоча би однієї професійно важливої якості, йому відмовляють у пра­цевлаштуванні. Такий крок потрібний, щоб захистити людину від не­бажаних, можливо серйозних наслідків стихійного вибору. При здійс­ненні профвідбору перевага надається тим претендентам, які мають більш високий рівень професійно важливих якостей, властивостей і сприятливі перспективи їх розвитку.

Слід розрізняти профвідбір і профдобір. При проведенні проф­відбору підбирають найбільш відповідну даній професії особистість, тобто йдуть від професії до особистості, а при профдоборі підбира­ють відповідну даній особистості професію, тобто йдуть від особис­тості до професії,

Професійна консультація і профвідбір проводяться з викорис­танням професіограм і особливо психограм різноманітних професій на основі методів професійної психодіагностики. В процесі професій­ної психодіагностики вивчають характерні особливості особистості: протікання психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мис­лення, волю, уяву тощо), ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, нахи­ли, здібності, професійні наміри, професійну направленість, риси ха­рактеру, темперамент, стан здоров'я.

Наприклад, для величезної кількості професій важливе значення має оперативна пам'ять (оператор ЕОМ, диспетчер аеропорту, оператор-обчислювач тощо), а також здатність до переключення уваги (диспетчер, водій автотранспорту, вчитель, продавець тощо), що ставить завдання виявлення й оцінки названих властивостей учнів або людей, які влаштовуються на роботу. В оволодінні такими про­фесіями, як архітектор, інженер-конструктор, фотограф, вчитель, то­кар важливе значення має виявлення й оцінка короткочасної наочно-образної пам'яті. Існують методи для оцінки індивідуальних особли­востей мислительних процесів, а саме тести по виявленню здібнос­тей до аналітичного мислення, необхідного спеціалістам різноманіт­них операторських професій; тести по оцінці технічного мислення для типу «людина-техніка»; тести по виявленню абстрактного мис­лення, необхідного професіоналам високого класу, наприклад скла­дальникам складної апаратури; тести для оцінки конструктивного мислення тощо.

До найбільш поширених психологічних методик, які застосовуються в області профконсультації і профвідбору, належать:



  • методики дослідження відчуттів і сприйнять (визначення і дослідження абсолютного порога зорового відчуття, втомлюваності, важкості адаптації зорового нерва, токсичних і органічних уражень головного мозку);

  • методики вивчення уваги (концентрації, стійкості, вибірковості, переключення уваги, збереження рахунку, функції другої сигнальної системи, сенсомоторної реакції);

  • методики вивчення уявлень (оперування просторовими ознаками, визначення індивідуальних особливостей);

  • методики вивчення мислительних процесів та інтелекту (логічність мислення, критичність розуму, здатність до узагальнення, технічність мислення, об'єм знань, коло інтересів, освіта, пам'ять, оцінка словарного запасу, навички аналізу і узагальнення, просторова уява, конструктивне мислення);

  • методики оцінки емоційних станів (спокій-тривожність, енергійність-втома, впевненість у собі-відчуття пригніченості, самопочуття, настрій, задоволеність діяльністю, відношення з
    товаришами, готовність до діяльності, міміка, скованість);

  • методики дослідження психомоторики (визначення спритності і чутливості рук);

  • методики дослідження направленості і професійних намірів (направленість інтересів, виявлення професійних інтересів, комунікативні та організаторські здібності);

  • методики вивчення індивідуально-типових особливостей (сила нервової системи, рухомість, врівноваженість, типи темпераменту, структура темпераменту тощо);

  • методики вивчення особистісних особливостей (направленість, досвід, психічні процеси, темперамент, здібності, характер тощо).

Таким чином, схема вивчення особистості, яка влаштовується на роботу, з метою професійної консультації та профвідбору включає в себе наступні елементи: вивчення конкретної професійної діяльності і вимог, які пред'являються даною діяльністю до фізичної і психічної сфери людини; розробку і складання психо- і професіограм конкрет­них професій, виявлення професійно важливих якостей для оволо­діння даними професіями; вивчення професійної і особистісної на­правленості, психічних процесів і властивостей учнів і людей, які працевлаштовуються, складання психофізичних і психологічних ха­рактеристик; порівняння одержаних характеристик з вимогами, які пред'являються професією; видачу рекомендацій по корекції профе­сійно важливих якостей і оволодіння професією, визначення профе­сійної придатності.

Завершується робота по організації професійної орієнтації роз­робкою і здійсненням комплексу заходів по виробничій і соціальній адаптації працівників у трудових колективах. Успіх професійної адап­тації є головним із критеріїв правильного вибору професії, оцінкою ефективності всієї профорієнтаційної роботи. Успішна професійна адаптація характеризується збереженням і дальшим розвитком здіб­ностей до конкретної професійної діяльності, збігом громадської і особистої мотивації праці.

Для безпечної праці важливим є вибір людиною такої професії, яка б найкраще відповідала її фізичним та психічним можливостям. У різних галузях виробництва люди часто не можуть оволодіти деяки­ми професіями, хоча успішно оволодівають іншими, технологічно не менш складними. Один працівник протягом багатьох років жодного разу не був травмований, а інший за цих же умов праці - декілька разів протягом року. Це пояснюється антропологічними, фізіологіч­ними чи психологічними особливостями або недоліками людини, які в окремих ситуаціях можуть призводити до виникнення небезпеки. Вони є постійними чи тимчасовими (погіршення слуху і зору, притуп­лення реакції та орієнтації, невміння зосередитися, погана координа­ція рухів, погана пам'ять).

Велике значення для свідомого вибору професії мають професіограми і професіографічні карти. Професіограма - це комплексний, систематизований багатосторонній опис конкретного виду роботи, призначений для проведення психологічного вивчення праці і вико­ристання в подальшій практичній діяльності. Професіограми основ­них робітничих професій містять дані про процес роботи, відомості про необхідну професійну та фізіологічну підготовку, гігієнічні та фізі­ологічні особливості, медичні протипоказання, перспективи профе­сійно-кваліфікаційного росту, економічні дані тощо.

Професіограма включає в себе такі розділи:


  1. Загальні відомості про професію.

  2. Зміст і умови роботи.

  3. Людина в процесі роботи.

  4. Соціально-економічні особливості роботи.

Важливою складовою частиною професіограми є психограма, яка включає опис психологічних особливостей професії. Кожна конкретна професія визначає кількісне і якісне вираження окремих психічних утворень (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, мова, увага, воля тощо), їх взаємозв'язок і взаємодію в процесі виконання виробничих операцій, що обумовлює наявність певних здібностей. Психограма повинна відобразити цю своєрідність і дати людині зрозуміти, які вимоги до психіки особистості пред'являє дана професія.

Наприклад, професіограма слюсаря - складальника радіоапаратури має такий вигляд:

1. Устаткування.

У роботі використовуються набори викруток, гайкові ключі, мітчи­ки для нарізування різьблень, електродриль для свердління отворів, напилки для зняття задирок, надфілі, ножівки, з електричним приво­дом, пневматичні молотки, плоскогубці, круглогубці, бокорізи, ножиці, інструменти для розмітки (сталева масштабна лінійка, транспортир, косинець, циркуль, рисувалка).



  1. Загальна освіта.
    Освіта 9-11 класів.

  2. Термін навчання спеціальності.

Виробнича підготовка проводиться протягом 6 місяців або на­вчання в професійно-технічному училищі один рік. Кваліфікація І-І\/ розряд.

4. Характеристика роботи.

Включає в себе опис технологічного процесу складання радіо­апаратури, основні види операцій, які використовуються при скла­данні, та завдання, яке ставиться перед слюсарем-складальником.

5. Умови праці.

Ступінь механізації - ручні роботи із застосуванням малої меха­нізації.

Темп роботи - вільний.

Робоча поза - сидячи і стоячи.

Фізичне навантаження - середнє.

Нервово-емоційне напруження пов'язане з виконанням робіт ви­сокої точності.

Умови праці на робочому місці:

Температура повітря - 20-25°С.

Вологість повітря - 60-30%.

Освітлення місцеве - штучне освітлення: лампа потужністю не більше 40-50 Вт на відстані 0,5-0,76 м від освітленої поверхні. Світло повинно падати рівномірно.

Рух повітря - не більше 0,2-0,5 м/с.

Задимленість - 2 мг/м3.

Шум - не більше 60 дБ.

Витяжна вентиляція для видалення шкідливих випаровувань.



6. Психофізіологічні якості.

Виконання протягом дня дрібних і точних рухів вимагає від люди­ни високої зорово-рухової координації, чутливості пальців, доброї координації рухів, гостроти зору, доброго лінійного і об'ємного окомі­ру. Необхідний розвиток наочно-образного мислення, оперативної пам'яті, просторової уяви, стійкої уваги.

Професіографічні карти допомагають ознайомитися з особливостями даної професії. В профкарті конкретної професії відображені об'єктивні особливості виробничого процесу, його організаційні, тех­нологічні, технічні та інші характеристики, а також психологічні, фізі­ологічні та соціальні вимоги, які будь-яка професія пред'являє люди­ні. Це потрібно для того, щоб створити єдину систему співставлення, особливостей людини і вимог професії. Наявність професіографічних матеріалів дає можливість кожній особі свідомо оцінити свої психо­логічні особливості і «приміряти» професію до себе, формуючи тим самим свій професійний вибір.

Приклад професіографічної карти професії . ( див. Додаток )

В залежності від основного предмета праці всі професії поділяються на п'ять головних типів: «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина-знакова-система», «людина-художній образ».

У професіях типу «людина-людина» домінуюче значення мають комунікативні здібності, які проявляються в успішній взаємодії з лю­дьми, легкості встановлення контактів з ними, в розумінні інтересів інших людей, у погоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей і ефективно впливати на них.

Професії типу «людина-техніка» пред'являють підвищені вимоги до технічного мислення, просторово-образної уяви, технічного сприйняття, сенсомоторної координації, спритності і точності рухів, особливостей уваги, динамічного окоміру. Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення мають зорові, слухові, вібраційні і м'язевосуглобові сприйняття.

Професії типу «людина-природа» вимагають від людини здібнос­тей передбачати, оцінювати мінливий стан природи. Терпіння, напо­легливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення" записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результа­ти праці виявляються через певний проміжок часу.

Для професій типу «людина-знакова система» важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, посидю­чість, вміння з інтересом працювати з цифрами, формулами, хіміч­ними символами, схемами, графіками тощо. Людина, яка має деякі дефекти мови, а також такі індивідуально-психологічні особливості, як скованість, швидка втомлюваність, може успішно оволодіти і з за­доволенням працювати за професіями даного типу.

Професії типу «людина-художній образ» вимагають розвитку аналізатора, який відповідає різновидності художньої діяльності, об­разної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного почуття.

Професійна орієнтація на виробництві може досягти ефективних результатів, якщо вона буде сформована в єдину, стійку та динамічну систему. Мета цієї системи - знайти оптимальне поєднання особистих побажань і суспільних потреб.

Правильність вибору індивідом професії полягає в знаходженні відповідності його психофізіологічних даних, схильностей та інтересів вимогам професії, вибраному виду трудової діяльності та інтересам суспільства. Допомогти в цьому - обов'язок і завдання всіх органів професійної орієнтації, в тому числі кадрових служб підприємств і організацій.



ІV.Практична робота

Комп'ютерне тестування. www.profosvita.org.ua

Проводиться облік індивідуальних психофізіологічних особливостей На основі результатів тестування надаються рекомендації учням про вибір майбутньої спеціальності.

Результати комп'ютерного тестування допомагають учням самовизначитися в майбутньому професійному напрямі. Завдяки цій практичній роботі учні дізнаються про рівень свого інтелекту, характер і здібності, особливо про те, як застосувати свої індивідуальні можливості у виборі професії.



V. Закріплення нового матеріалу

Яка різниця між професією, спеціальністю, кваліфікацією?

3 врахуванням чиїх інтересів повинен проходити вибір професії?

Що таке профорієнтація та з яких етапів вона складається?

Яка роль покладається на профінформацію у свідомому виборі професії?

Що є завданням профконсультації?

Що таке профвідбір, яка його мета та відмінність від профдобору?

Що покладено в основу професіограми та з яких розділів вона складається?

На які типи поділяються всі професії в залежності від основного предмета праці?

Які ви знаєте фізичні та психічні вимоги до здоров'я щодо професії, яку ви обрали? Чи відповідають фізіологічні та психічні вимоги вашого організму цій професії?



VІ. Підсумок уроку

Методика «Незакінчених речень»



  1. Сьогодні ми вивчали …

  2. Для мене було новим дізнатися …

  3. Це мені знадобиться …

VІІ. Домашнє завдання

1. За підручником прочитати текст с. 33-38

2. Скласти усну доповідь на тему «Мій професійний вибір»

Додатки


Професіографічна карта



Менеджер

І. Соціально-економічна характеристика професії

1.

Галузь народного госпо­дарства.

Сфера бізнесу та підприємництва.

2.

Потреба в кадрах.

Постійна.

3.

Географія професії.

Поширена скрізь.

4.

Тип підприємства.

Державні, акціонерні, народні під­приємства або організації, коопера­тиви, малі підприємства, установи, організації, комерційні структури.

5

Форма організації.

Індивідуальна праця.

II. Виробнича характеристика професії

1.

Місце роботи.

У приміщенні, а також за його ме­жами.

2.

Знаряддя праці.

Електронно-обчислювальна техні­ка, оргтехніка.

3.

Предмет праці.

Матеріальні та трудові ресурси, нормативні документи, засоби ко­мунікації та інформації, економічні та статистичні звіти, довідники.

4.

Мета праці.

Організація управління бізнесом та підвищення ефективності виробни­цтва (росту фірми).

5.

Основні виробничі дії.

Планування і прогнозування діяль­ності операції, підприємства; управління трудовими ресурсами; регулювання відносин між праців­никами і підприємствами; оцінка роботи структурного підрозділу та здібностей кожного працівника; ор­ганізація підбору, підготовки та роз­становки кадрів; правове забезпе­чення проведення організаційно-технічної та соціально-економічної політики, вільного найму; впрова­дження передової інформаційної технології, прийняття самостійних, нестандартних рішень.

6.

Професійні знання, уміння і навички.

Повинен знати: постанови та роз­порядження керівних органів, що стосуються підприємницької діяль­ності та організації управління біз­несом; технологію конкретного ви­робництва, технічні характеристики продукції, що випускається; поря­док розробки бізнес-планів, перспе­ктивних та поточних планів підвищення ефективності бізнесу; техні­чні засоби управління, методи гос­подарювання та управління підпри­ємством в умовах ринкової еконо­міки; основи психології менеджмен­ту та бізнесу, мотивації праці, мар­кетингу, фінансів, бухобліку, безпе­ки підприємництва. Повинен уміти: здійснювати розро­бку заходів з постійного вдоскона­лення системи управління бізне­сом; аналізувати стан та виявляти причини недоліків діючих систем управління, здійснювати заходи їх ліквідації та попередження; склада­ти проекти перспективних планів підвищення ефективності бізнесу; аналізувати результати виробничо-господарської та комерційної діяль­ності; проводити роботу з спрощен­ня і здешевлення апарату управ­ління, оперативного регулювання виробництва та збуту продукції (по­слуг) та ін.

ПІ. Санітарно-гігієнічна характеристика професії

1.

Ступінь важкості та на­пруженості праці.

Напружена розумова праця.

2.

Обмеження за віком та статтю.

Обмежень немає.

3.

Режим праці та відпочин­ку.

Ненормований робочий день.

4.

Завантаженість.

Слуховий, зоровий, руховий аналі­затори.

5.

Несприятливі фактори.

Напружене мислення, воля, пам'ять, увага.

6.

Медичні протипоказання.

Захворювання, пов'язані з пору­шенням психіки.

IV. Вимоги професії до індивідуально-психологічних особ­ливостей спеціаліста

1.

Нейродинаміка.

Перевага надається особам з си­льною та середньою нервовою системою; рухливістю, лабільністю не­рвової системи.

2.

Психомоторика.

Швидкість реакції, добра сенсомоторна координація.

3.

Сенсорно - перцептивна сфера.

Швидкість сприймання та оцінки ситуації.

4.

Пам'ять.

Оперативна, короткочасна та дов­готривала пам'ять.

5.

Увага.

Об'єм, розподілення, стійкість та переключення уваги.

6.

Мислення та мова.

Словесно-логічне мислення, добра дикція, грамотність мови.

7.

Інтелект.

Високий рівень загального інтелек­ту, перевагу мають особи з високим рівнем вербальних здібностей.

8.

Емоційно-вольова сфера.

Емоційна стійкість, схильність до ризику.

9.

Риси характеру.

Активність, самоконтроль, відпові­дальність, наполегливість, самоволодіння, контактність, рішучість, потреба в досягненнях, терпіння, коректність, висока комунікабель­ність, організаційні здібності.

V. Підготовка кадрів

1.

Тип навчального закладу.

Інститути, коледжі, факультети пе­репідготовки та підвищення квалі­фікації.

2.

Термін навчання.

Залежить від типу навчального за­кладу.

3.

Необхідні знання по зага­льноосвітніх предметах.

Математика, економічна географія, основи інформатики й обчислюва­льної техніки, іноземна мова.

4.

Перспективи росту.

Керівник підприємства, комерційних структур.


Портрет професіонала

Фінансовий менеджер

Опис:

  • людина, яка розпоряджається фінансовими ресурсами підприємства;

  • ключова фігура у кожній фірмі у будь-якій галузі бізнесу, тому що будь-яке підприємство, організація має у своєму розпорядженні фінансові ресурси, якими потрібно управляти.

Попит на ринку праці:

  • в усьому світі ця професія вважається однією з найбільш високооплачуваних й перспективною у плані кар'єри;

  • найбільш широким полем діяльності фінансового менеджера є банки, страхові й трастові компанії, брокерські фірми, біржі.

Обов'язки:

  • гроші повинні робити гроші, і саме це завдання "створення" грошей бере на себе фінансовий менеджер;

  • ухвалює рішення щодо розміщення коштів, одержання кредитів, планування бюджету (не потрібно плутати його з бухгалтером, який лише стежить за рухом коштів і звітує про них перед державними органами);

  • для виробничих підприємств це людина, що забезпечує додатковий прибуток і скорочує витрати.

Повинен знати:

  • фінансовий менеджмент;

  • законодавство;

  • економіку;

  • внутрішній і міжнародний ринок цінних паперів;

  • фінансовий і економічний аналіз;

  • бухгалтерську, статистичну звітність підприємства;

  • фінансову інформацію, опубліковану в пресі (у т.ч. і закордонній);

  • аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

Кваліфікаційні вимоги:

  • освіта виключно економічна. Краще спеціалізація: "Фінанси й кредит".



Правознавець

Опис:

  • законодавство, основи та філософія права.

Попит на ринку праці:

  • позитивний.

Обов'язки:

  • повинен вміти як теоретично, так і практично підходити до проблем підприємницького, кримінального, земельного й трудового права;

  • по закінченню навчання у ВНЗ може працювати не лише практичним професіоналом, але й і у науковій сфері;

  • повинен досконало знати чинне законодавство, володіти іноземними мовами, оскільки це дає можливість правознавцеві не лише вивчати оригінал нормативних першоджерел, але й знайомитися із практикою передових країн світу;

  • необхідна професійна мобільність, здатність до швидкої адаптації до всіх змін у законодавстві;

  • може працювати в органах державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, суду, прокуратури, юстиції, нотаріату, у юридичних і економічних службах організацій й підприємств різних форм власності.

Кваліфікаційні вимоги:

  • вища юридична освіта



Юрист

Опис:

  • фахівець з тлумачення й застосування законів, забезпечення законності у діяльності державних органів, підприємств, установ, посадових осіб і громадян, розкриття і встановлення фактів правопорушень, визначення міри відповідальності й покарання винних, надання населенню юридичної допомоги.

Попит на ринку праці:

  • пропозиція перевищує попит.

Обов'язки:

  • юрист - загальна назва професії, що поєднує всіх служителів закону. Адвокат, прокурор, нотаріус, юрисконсульт, трудовий або податковий інспектор - все це юристи відповідних спеціальностей, кожна з яких пов'язана з певною галуззю права;

  • в обов'язок юриста входить підготовка й складання договорів, контрактів; участь у підготовці юридичних висновків, консультування з різних правових аспектів, участь у переговорах із клієнтом і юристами, що представляють контрагентів по угодах; представлення клієнта у суді, у різних органах державної влади, а також представлення інтересів клієнта перед контрагентами й партнерами по бізнесу; проведення огляду і аналізу чинного законодавства й запропонованих законодавчих актів; складання аналітичних документів з різних правових питань;

  • фахівець зобов'язаний знати Конституцію, чинне законодавство, цивільне, трудове, карне, фінансове, адміністративне право, методи криміналістики, психологію, логіку, основи економіки, організації праці, виробництва й управління;

  • важливі якості: високе почуття відповідальності, розвинене логічне мислення, ініціативність, наполегливість, копіткість, концентрація й зміна уваги, емоційна стабільність, добра пам'ять.

Кваліфікаційні вимоги:

  • вища юридична освіта.



Технолог громадського харчування

Загальна характеристика професії:

  • визначає якість продуктів, розраховує їх кількість для отримання готових блюд;

  • складає меню;

  • розподіляє обов'язки між кухарями й контролює їхню роботу;

  • відповідає за справність устаткування і якість готових блюд.

Вимоги до індивідуальних якостей фахівця:

  • зорова, нюхова й смакова чутливість;

  • схильність до аналізу й прогнозу;

  • наочно-діюче мислення;

  • образна пам'ять;

  • творчі здібності;

  • естетичний смак;

  • акуратність;

  • вимогливість;

  • комунікабельність.

Медичні протипоказання:

  • яскраво виражені захворювання органів зору й слуху;

  • інфекційні захворювання;

  • шкірно-венеричні захворювання;

  • захворювання органів відчуття;

  • порушення опорно-рухового апарату, ЦНС;

  • порушення вестибулярного апарату;

  • простудні й серцево-судинні захворювання.

Вимоги до професійної підготовки

Повинен знати:



  • правильність оформлення необхідної документації;

  • повинен вміти вести облік матеріальних цінностей, устаткування, сировини, готової продукції;

  • розробляти рецепти нових блюд;

  • складати технологічні карти.

Споріднені професії:

  • кухар;

  • кондитер.

Системний адміністратор

Опис:

  • професіонал у галузі інформаційних технологій, який відповідає за експлуатацію і обслуговування серверу, обладнання і програмного забезпечення, встановленого на комп'ютерах підприємства.

Попит на ринку праці:

  • перспективна і затребувана професія.

Обов'язки:

  • при виявленні якихось збоїв у роботі операційної системи вся відповідальність лягає на плечі фахівця;

  • повинен розбиратися у комп'ютерному обладнанні і програмах, щоби кваліфіковано усувати неполадки;

  • повинен опікуватися надійним захистом інформації від вірусів та атак хакерів.

Кваліфікаційні вимоги:

  • вища, незакінчена вища, середньоспеціальна технічна освіта.




Програміст

Опис:

  • фахівець в області обчислювальної техніки, сучасного програмного забезпечення, автоматизації виробничих й інших процесів.

Попит на ринку праці:

  • попит на фахівців високої кваліфікації перевищує пропозицію більш ніж у два рази.

Обов'язки:

  • на основі аналізу математичних моделей і алгоритмів рішення науково-технічних і виробничих завдань розробляє програми виконання обчислювальних робіт;

  • складає обчислювальну схему методу рішення завдань, переводить алгоритми рішення на формалізовану мову машин;

  • визначає інформацію, що вводиться у машину, її обсяг, методи контролю вироблених машиною операцій, форму й зміст вихідних документів і результати обчислень;

  • розробляє макети й схеми введення, обробки, зберігання й видачі інформації, проводить камеральну перевірку програм;

  • визначає сукупність даних, що забезпечують рішення максимального числа включених у дану програму умов;

  • проводить налагодження розроблених програм, визначає можливість використання готових програм, розроблених іншими організаціями;

  • розробляє й впроваджує методи автоматизації програмування, типові й стандартні програми, вхідні алгоритмічні мови;

  • виконує роботу з уніфікації й типізації обчислювальних процесів, бере участь у створенні каталогів і карток стандартних програм, у розробці форм документів, що підлягають машинній обробці, у проектних роботах з розширення області застосування обчислювальної техніки.

Кваліфікаційні вимоги:

  • вища технічна або інженерно-економічна освіта.



Правознавець

Опис:

  • законодавство, основи та філософія права.

Попит на ринку праці:

  • позитивний.

Обов'язки:

  • повинен вміти як теоретично, так і практично підходити до проблем підприємницького, кримінального, земельного й трудового права;

  • по закінченню навчання у ВНЗ може працювати не лише практичним професіоналом, але й і у науковій сфері;

  • повинен досконало знати чинне законодавство, володіти іноземними мовами, оскільки це дає можливість правознавцеві не лише вивчати оригінал нормативних першоджерел, але й знайомитися із практикою передових країн світу;

  • необхідна професійна мобільність, здатність до швидкої адаптації до всіх змін у законодавстві;

  • може працювати в органах державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, суду, прокуратури, юстиції, нотаріату, у юридичних і економічних службах організацій й підприємств різних форм власності.

Кваліфікаційні вимоги:

  • вища юридична освіта


Перекладач

Опис:

  • іноземні мови.

Загальна характеристика професії:

  • вища освіта;

  • досвід роботи не менше п'яти років;

  • найпоширеніша мова, з якої (і якою) потрібно перекладати - англійська; популярністю користуються й всі інші європейські мови - німецька, французька, італійська, іспанська тощо;

  • області перекладу - економіка, політика, юриспруденція, фінанси, страхування;

  • вітається досвід роботи зі спеціальності у західних компаніях.

Кваліфікаційні вимоги:

  • освіта винятково гуманітарна, спеціалізація "Філологія".



Начальник технічного відділу

Опис:

  • організація технічної підготовки виробництва або інших видів основної діяльності підприємства.

Попит на ринку праці:

  • попит на фахівців, що володіють сучасними засобами автоматизації виробництва, управління виробництвом, засобами автоматизації проектування, з досвідом роботи на відповідній посаді.

Обов'язки:

  • забезпечує покращення якості продукції, робіт (послуг) і підвищення її конкурентоспроможності, скорочення матеріальних і трудових витрат на виготовлення продукції, виробництво робіт (послуг);

  • координує роботу технічних служб підприємства по випробуванню нових технічних засобів, створенню і освоєнню нових видів продукції, комплексній автоматизації і механізації виробництва, плануванню впровадження науково-технічних досягнень, нової техніки і прогресивної технології;

  • здійснює керівництво поточним і перспективним плануванням технічного розвитку підприємства, його виробничої бази;

  • керує складанням технічних завдань на проектування будівництва нових виробництв, споруд, технічних засобів, розширення, розвиток і реконструкцію діючих, на впровадження засобів автоматизації і механізації;

  • розглядає і погоджує проектно-конструкторську документацію із модернізації обладнання і раціоналізації робочих місць;

  • здійснює контроль за укладенням і виконанням договорів, пов'язаних із впровадженням нової техніки, а також за фінансуванням і правильністю розрахунків економічної ефективності заходів щодо освоєння нової техніки і технології, нових видів сировини і готової продукції;

  • бере участь у розробці і впровадженні у виробництво ресурсозберігаючих технологій, прогресивних норм витрати основних видів сировини і матеріалів, у вивченні причин браку і випуску продукції знижених сортів, у розробці заходів щодо підвищення якості продукції (робіт, послуг) і більш ефективного використання виробничих потужностей;

  • за відсутності самостійних конструкторських і технологічних відділів виконує функції їх керівників;

  • скеровує діяльність підрозділів, що займаються питаннями стандартизації продукції, науково-технічної інформації, а також організацією патентно-винахідницької роботи;

  • керує працівниками відділу, координує і скеровує у необхідному напрямку діяльність підрозділів підприємства, що забезпечують технічну підготовку виробництва.

Кваліфікаційні вимоги:

  • вища професійна (технічна) освіта і стаж роботи із технічної підготовки виробництва на інженерно-технічних і керівних посадах не менше 5 років.



Економіст

Опис:

  • фахівець зі збору, обробки і впорядкування інформації про економічні явища й процеси, аналізу ходу й результатів економічної діяльності, оцінці її успішності й можливостей її вдосконалення, з прогнозування, перспективного й поточного планування.

Попит на ринку праці:

  • пропозиція значно перевищує попит. Спостерігається незатребуваність молодих економістів без досвіду роботи.

Обов'язки:

  • працює в планових, фінансових і статистичних органах, на підприємствах, в установах і організаціях;

  • вирішує завдання, пов'язані із плануванням, організацією й аналізом господарської діяльності підприємств і установ, організацією праці працівників на виробництві;

  • перевіряє оформлення звітності за окремими видами бухгалтерського обліку, техніко-економічні роботи із планування, матеріально-технічного постачання, збуту, матеріальних і трудових витрат;

  • здійснює оперативний облік виконання робіт і контроль розрахунків із замовниками, складає документи періодичної звітності;

  • аналізує діючі форми первинних документів і звітності, розробляє пропозиції з їх вдосконалення;

  • в обчислювальних центрах бере участь у складанні проектів механізації рахункової обробки завдань різних типів, у розробці нормативів матеріальних і трудових витрат, у визначенні вартості робіт і цін на послуги;

  • формулює економічну постановку завдань, досліджує можливість використання готових проектів, алгоритмів і програм аналогічних завдань;

  • у науково-дослідних установах, конструкторських, технологічних, проектних і дослідницьких організаціях збирає науково-технічну інформацію, систематизує й узагальнює статистичну інформацію;

  • розраховує матеріальні й трудові витрати проведених досліджень, визначає їхню економічну ефективність.

Кваліфікаційні вимоги:

  • вища економічна освіта.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка