Конспект уроку Початок конспекту оформляється за загальною схемою. Спочатку зазначаються



Скачати 44.67 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір44.67 Kb.
Лекція 2. Яким повинен бути конспект уроку

Початок конспекту оформляється за загальною схемою. Спочатку зазначаються:



  • тема;

  • мета заняття;

  • тип уроку;

  • методи і прийоми проведення;

  • засоби наочності й технічні засоби навчання;

  • використані у процесі підготовки джерела.

Дидактична мета визначається, виходячи зі змісту матеріалу, вона вказує на результат, який передбачається досягти.

Доцільно виокремити навчальні завдання, які визначають формування вмінь і навичок:



  • виконувати конкретну операцію, дію;

  • відрізняти правильне виконання дії, якою необхідно оволодіти, від неправильної;

  • визначити, пояснювати, обґрунтовувати характерні ознаки, принципи правильного виконання дії.

У конспекті слід указати розвивальну та виховну функції навчання:

  • якими логічними операціями та прийомами розумової діяльності оволодіють учні;

  • які почуття пробуджуються у процесі навчання (подиву, зацікавленості, успіху, гордості, співпричетності, відповідальності тощо);

  • які цінності для себе відкривають, усвідомлюють учні;

  • які вміння соціальної поведінки формуються на занятті.

У конспекті орієнтовно виділяють такі головні етапи навчального заняття:

  • актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду школярів;

  • розкриття значущості теми та мотивація пізнавальної діяльності учнів;

  • формування системи знань, умінь та навичок учнів;

  • закріплення, застосування знань, умінь та навичок у різноманітних ситуаціях;

  • домашнє завдання на наступний урок чи інше заняття;

  • підбиття підсумків, обговорення досягнутих результатів, вражень, думок.

Послідовність етапів заняття може бути різною (залежно від його типу).

Молоді вчителі в конспекті зазначають:

  • способи, прийоми актуалізації опорних знань (основних понять, визначень, висновків, формул, які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності), потрібні для сприймання учнями нового змісту;

  • способи актуалізації позапрограмових знань школярів (знань, набутих із різних джерел, що стали частиною життєвого досвіду); налагодження зв’язку з вивченим матеріалом; поглиблення понять, засвоєних на минулому занятті; форми регулювання роботи класу, отримання зворотного зв’язку (запитання, короткі самостійні повідомлення учнів (бажано вказати прізвища учнів, які будуть залучені до різних видів роботи), індивідуальні завдання, практичні та лабораторні роботи, демонстрація дослідів діючих моделей).

На етапі мотивації пізнавальної діяльності школярів слід визначити способи постановки мети, розкриття особистісної значущості теми для учнів, пробудження в них інтересу до певного змісту, роботи на занятті, створення емоційного настрою класу, тобто здійснення психологічної підготовки школярів до сприймання нового матеріалу. З цією метою, залежно від рівня готовності класу, змісту теми, можна використати незвичайний матеріал, проблемну ситуацію, аналогію, несподіване порівняння, ілюстрації, наочні посібники, технічні засоби. Можна стисло описати бесіду, діалог чи дискусію, у процесі яких учні висловлюють міркування щодо теми, очікування, уявлення.

Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя й учнів:



  • виділяють логічно пов’язані етапи організації спільної навчально-пізнавальної діяльності вчителя й учнів;

  • зазначають нові факти, положення, уміння та навички, якими повинні оволодіти школярі;

  • описують характер організації діяльності учнів, способи співпраці учителя та школярів, застосування методів і прийомів, що забезпечують продуктивне оволодіння матеріалом певним контингентом учнів, форми їхньої навчальної діяльності та міжособистісної взаємодії;

  • формулюють різні типи запитань, способи стимулювання класу до розв’язання різних типів завдань;

  • окреслюють способи перевірки рівня розуміння, осмислення учнями знань, володіння вміннями та навичками, оцінювання досягнутих результатів;

  • зазначають прізвища учнів, які будуть залучені до конкретного виду роботи з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Завершальний етап уроку передбачає відпрацювання, удосконалення, застосування знань, умінь та навичок учнів, оцінювання рівня їх сформованості.

У конспекті також зазначають форми роботи (колективні, групові, індивідуальні) і способи застосування знань у стандартних і змінених умовах (мозкова атака, діалог, дискусії, виконання різноманітних завдань, вправ, лабораторних та практичних робіт), способи мотивації діяльності школярів, організації зворотного зв’язку на певному етапі.



Тип уроку:

  • урок вивчення нового матеріалу;

  • урок закріплення знань, умінь та навичок;

  • урок перевірки первинного розуміння й уміння застосування теоретичних знань на практиці;

  • комбінований;

  • урок комплексного застосування знань, умінь та навичок учнів;

  • урок контролю знань учнів.

Форми проведення уроку:

  • урок-лекція;

  • урок-практикум;

  • урок-залік;

  • урок-змагання;

  • урок-екскурсія;

  • контрольна робота тощо.

Наочність та обладнання:

  • об’єкти навколишнього середовища, макети;

  • таблиці;

  • картки;

  • ілюстрації;

  • ТЗН;

  • книжки, підручники, збірники;

  • записи на дошці;

  • комп’ютер.

Орієнтовні етапи уроку

І. Організаційний.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Формування мети та завдань уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

V. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

VІ. Вивчення нового матеріалу:


  • теорія;

  • практика.

VІІ. Первинне закріплення і корекція.

VІІІ. Підсумки уроку.



ІХ. Домашнє завдання.

Х. Рефлексія.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка