Конспект лекцій з дисципліни «Соціологія моралі»



Скачати 46.98 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір46.98 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Навчально-науковий Гуманітарний інститут



Кафедра Соціології та політології


Конспект лекцій

з дисципліни «Соціологія моралі»

для студентів

Галузь знань: 0301 "Соціально-політичні науки"

Напрям підготовки: 6.030101 "Соціологія"

Укладачі:

доктор політичних наук, доцент Чупрій Л.В.

кандидат соціологічних наук Тащенко А.Ю.

Конспект лекцій розглянутий та схвалений

на засіданні кафедри соціології та політології

Протокол № ____ від «___»_____20__р.

Завідувач кафедри

_____________________Хомерікі О.А.
Зразок оформлення лекції

Лекція № 1
Тема лекції: Соціологія моралі як галузь соціологічного знання.

План лекції


  1. Становлення соціології моралі як області наукового знання.

  2. Особливості функціонування моралі як підсистеми соціокультурної системи.

  3. Етичні проблеми соціалізації.


Література

  1. Этика : учеб. пособие / ред. В. А. Лозовой. – Х. : Право, 2014. – 567 с.

  2. Етика. Естетика : навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2007. – 151 с.

  3. . Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Р. Арон. – М. : Прогресс– Политика, 1993. – 608 с.

  4. Гусейнов А. А. Этика : учеб. / А. А. Гусейнов, Р. Г. Апресян. – М. : Гардарики, 2003. – 678 с.

  5. Павлова Т. С. Історично-філософські роздуми Гегеля про мораль / Павлова Т. С. // Грані. – 2009. – № 6. – С. 89-92

  6. Горський В. Історія української філософії / В. Горський. – К., 1996. – 286 с.

  7. Этика: энциклопедический словарь / под ред. Р. Г. Апресяна. – М. : Гардарики, 2001. – 671 с.

  8. Сорокин П. А. Социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали / Сорокин П. А. // Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С. 32–156.

  9. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. — М.: Прогресс Универс,1993. – 608 с.

  10. Хеллер А. Два столпа современной этики / А. Хеллер // Вопр. философии. – 2004. – № 3. – С. 28–36.

  11. Подольская Е. А. Этика: кредитно-модульный курс / Подольская Е. А. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2007. – С.25–60.

  12. Иванов В. Г. История этики древнего мира / В. Г. Иванов. – СПб., 1997. – 256 с.


Зміст лекції

Соціологія моралі – галузева соціологічна дисципліна, що досліджує соціальні аспекти моралі. У самому стислому вигляді предметом соціології моралі є сукупність прямих і зворотних зв'язків в системі «суспільство - мораль». На відміну від інших соціологічних дисциплін досі точиться дискусія про саму можливість вивчення моральних феноменів емпіричними методами, по предмету соціології моралі, її зв'язків з етикою. Термін «соціологія моралі» був введений Е. Дюркгеймом, який розглядав мораль як функцію соціальну. Пізніше П.А. Сорокін запропонував «інтегральну модель» соціології моралі: дослідження співвідношення різних етичних цінностей в залежності від культурологічних і соціологічних факторів. Болгарський соціолог К. Нешев вважає, що соціологія моралі повинна вивчати «різні рівні прояву і функціонування моральної необхідності як відображення соціальної необхідності». О.Г. Дробницький, аналізуючи соціальну природу моралі, констатував можливість виділення в етиці соціології моралі, що займається «конкретним вивченням процесів формування звичаїв і моральних уявлень в різних сферах життя і малих груп суспільства». А.А. Гусейнов, А.Г. Харчев, Л.М. Архангельський та інші досліджували окремі сторони соціології моралі: соціальну природу моралі, становлення моральних норм в різних суспільних сферах і т.д. Ряд теоретичних і практичних проблем соціології моралі розглянуті в роботах В.М. Соколова. Суб'єктивна форма існування моралі, її «нематеріальний» характер не можуть бути перешкодою для емпіричного вивчення. По-перше, громадська мораль по відношенню до індивідуальної моральності постає у вигляді об'єктивних (отже, що фіксуються) для індивіда товариств, вимог, цінностей, зразків поведінки. По-друге, позаінституціональний характер моралі не є її абсолютною властивістю, так як її вимоги часто підтримуються різними соціальними інститутами, що можна якісно і кількісно аналізувати.



Всі частини моральної системи можуть бути предметом прикладного соціологічного аналізу: моральні відносини, моральна свідомість (ціннісні орієнтації, ідеали, мотиви і т.д.), моральні знання, зміст належної і сущою моралі. Ґрунтуючись на етичних знаннях, соціологія моралі в силу специфіки моралі (загальності її прояви) перетинається з іншими соціологічними дисциплінами: соціологією праці, політики, молоді та т.д. Повна структура предмета соціології моралі включає вивчення: 1) впливу конкретних соціальних умов на «виробництво» і функціонування моральної системи в цілому і окремих її компонентів; 2) зворотного впливу моральної систем на існуючі суспільні відносини; 3) моральних аспектів соціалізації людини, реальний рівень і спрямованість моральності людей (свідомості і поведінки); 4) особливостей взаємодії моралі з іншими формами соціальної регуляції (право, економіка та ін.); 5) специфіки моральності окремих соціально-демографічних і професійних груп (молоді, жінок, держслужбовців, підприємців і т.д.); 6) специфіки функціонування моралі в конкретних соціальних інститутах (в родині, армії та ін.), Окремих сферах життєдіяльності (моральні аспекти праці, побуту і т.п.); 7) конкретних систем (видів) моралі, обумовлених різними соціально-груповими відносинами до певних моральних цінностей (мораль споживча, міщанська, девіантна та ін.).

В рамках соціології моралі виявляються важливі закономірності і тенденції змін в соціалізації, що в сучасному суспільстві відбувається під впливом нових соціально-економічних відносин: зростає регулятивна роль моралі, тому що падає значимість всіх інших механізмів регуляції (право, політика та ін.); відсутність пануючої моралі підсилює автономність індивідуальної моральності ( «моральний плюралізм» суспільства); зменшується роль раціонального усвідомлення людьми дійсності, зростає значення її психологічного осмислення; значно зменшується сфера соціального, колективістського, зростає значення суто індивідуалістичних цінностей. Розвиваються такі духовні якості, як усвідомлення себе вільною, незалежною, самоцінною особистістю, зростає значимість багатьох ігнорованих раніше загальнолюдських норм моралі. Одночасно падає значимість соціально важливих цінностей, таких, як бажання бути корисним суспільству, співвідносити свої життєві цілі, вчинки з інтересами інших, зростає відчуженість людей, їх прагнення до елітарності. На перше місце все частіше виходять цінності споживання. Досить інтенсивно йде процес «розмивання» в свідомості людей таких простих норм моральності, як доброта, милосердя, порядність, чесність, відповідальність та ін.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка