Конспект лекцій з дисципліни «облікова політика підприємства» для студентів напряму



Сторінка4/6
Дата конвертації19.04.2017
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6
ТЕМА 7. ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
7.1. Взаємозв’язок облікової політики з формами фінансової звітності.

7.2. Розкриття облікової політики у Примітках до фінансової звітності.


7.1. Взаємозв’язок облікової політики з формами фінансової звітності

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Отже, фінансова звітність підприємств відображає його облікову політику.

Головний бухгалтер при підготовці наказу про облікову політику підприємства повинен врахувати такі вимоги Положень (стандартів) бухгалтерського обліку:

― незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій і оцінки активів;

― повноту відображення в обліку за звітний період (місяць, квартал, рік) всіх господарських операцій, результатів інвентаризації розрахунків і зобов’язань;

― повноту і правильність віднесення доходів і витрат до відповідних звітних періодів;

― відповідність даних аналітичного обліку на перше число кожного місяця даним синтетичного обліку;

― розмежування в обліку поточних витрат на ремонт основних засобів, які відшкодовуються за рахунок доходів поточного періоду від капітальних витрат, які відносяться на збільшення вартості основних засобів.

Дотримання облікової політики є передумовою зіставності фінансових звітів протягом певних звітних періодів.

Облікова політика застосовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення, за винятком п. 13 П(С)БО 6, де сказано, що якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Незалежно від того, чи відбулися зміни облікової політики чи ні, вона повинна бути розкрита в Примітках до фінансової звітності.

7.2. Розкриття облікової політики у Примітках до фінансової звітності

Відповідно до принципу повного висвітлення фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, що відображаються безпосередньо у фінансових звітах (ф. № 1–4), та крім цього – у Примітках до неї.

У Примітках до фінансової звітності повинна наводитися лише істотна інформація, що здатна вплинути на прийняття рішень. Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Загальні вимоги до складу Приміток визначені П(С)БО 1 і включають три групи інформації:

облікову політику підприємства;

• інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами);

• інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності для забезпечення її зрозумілості та достовірності.

Обсяг інформації в Примітках до фінансової звітності залежить від видів діяльності підприємства, багатьох інших чинників та вимог конкретних П(С)БО.

При складанні Приміток необхідно стежити за тим, щоб наведена в них інформація відповідала змісту наказу про облікову політику підприємства. Положення наказу про облікову політику повинні виконуватися підприємством постійно, з року в рік, але це не означає, що зміни облікової політики неможливі.

У Примітках до фінансової звітності розкривається зміст і сума змін в облікових оцінках, які впливають на поточний період або будуть впливати на майбутні періоди.

Якщо все-таки мала місце зміна облікової політики, у Примітках відображаються:

причина і суть зміни;

• сума коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення;

• факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність її перерахування.

У кожному П(С)БО вказано, яка саме інформація має бути розкрита в Примітках. Крім цього, в Примітках повинні відображатися події після дати Балансу за П(С)БО 6.

Подія після дати Балансу – це подія, яка відбулася між датою Балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності і вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства. Тобто, якщо керівництво підприємства затвердило річну фінансову звітність 28 лютого, то до подій після дати Балансу належать події, що відбулися в період з 31 грудня попереднього року до 28 лютого поточного року.

У Примітках розкривається інформація не про всі події, що відбулися в зазначений період, а лише про деякі, які мають найсуттєвіший вплив, а саме:

• події, що стосуються звітного періоду і які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату Балансу;

• події, які хоч і не стосуються звітного періоду, але містять важливу інформацію про обставини, що виникли після дати Балансу.

Події, які належать до першої групи, потребують коригування показників звітності, що повинно обов’язково розкриватися в Примітках, а саме:

• оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною;

• переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату Балансу;

• отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах;

• продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату Балансу;

• отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого проводились на звітну дату;

• виявлення помилок або перекручень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансової звітності.

Наприклад, якщо після дати Балансу переоцінені активи внаслідок стійкого зниження їх вартості або стало відомо, що сумнівна заборгованість стала безнадійною, це потребує коригування даних звітності. Коригування активів і зобов’язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових запасів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати Балансу.

Перелік подій після дати Балансу, які вказують на обставини, що виникли після дати Балансу, розкриваються тільки в Примітках до фінансової звітності, а саме:

• прийняття рішення про реорганізацію підприємства;

• придбання цілісного майнового комплексу;

• рішення про припинення операцій, що становлять значну частину основної діяльності;

• знищення (втрата) активів у результаті пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події;

• прийняття рішення стосовно емісії цінних паперів;

• не прогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів;

• укладання контрактів стосовно значних капітальних і фінансових інвестицій;

• прийняття законодавчих актів, що впливають на діяльність підприємства;

• дивіденди за звітний період, оголошені підприємством після дати Балансу.

Події, які відбуваються після дати Балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансової звітності, а лише наводяться в Примітках до фінансових звітів за умови, що відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення. Наприклад, якщо після дати Балансу підприємством оголошенні дивіденди або придбаний цілісний майновий комплекс, це не впливає на показники минулого періоду і цю інформацію слід наводити в Примітках до фінансових звітів.



ТЕМА 8. ЗМІНИ В ОБЛІКОВІЙ ПОЛІТИЦІ ТА ПОРЯДОК ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ
8.1. Порядок зміни облікової політики.

8.2. Відображення змін облікової політики у звітності.

8.3. Відповідальність за зміну облікової політики.
8.1. Порядок зміни облікової політики

Згідно зі ст. 4 Закону № 996-XIV змінити облікову політику підприємство може тільки у виняткових випадках, прямо встановлених в П(С)БО. Причому перегляд облікової політики має бути обґрунтований, а усі зміни розкрито у фінансовій звітності.

Випадки, коли може бути внесено зміни до облікової політики, наведено в п. 9 П(С)БО 6, а саме при:

— зміні статутних вимог;

— зміні вимог органу, який затверджує П(С)БО.

Перегляд окремих положень облікової політики можливий також за наявності впевненості підприємства в тому, що такі зміни забезпечать достовірніше відображення подій або господарських операцій у його фінансовій звітності. Одночасно з цим п. 10 П(С)БО 6 наводить перелік випадків, які не можуть розцінюватися як зміни облікової політики. Зміною облікової політики не вважається встановлення облікової політики для подій або операцій, які:

— відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

— не відбувалися раніше.

За загальним правилом облікова політика застосовується підприємством до подій та операцій з моменту їх виникнення. Виняток становлять ситуації, коли при внесенні змін до облікової політики неможливо визначити достовірно суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року. При такому розвитку подій облікова політика поширюється тільки на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики (п. 13 П(С)БО 6). Теоретично такою датою може бути будь-яка, вибрана підприємством. Однак з практичної точки зору найприйнятнішим є 1 січня (початок фінансового року), оскільки коригування облікової політики з початку нового звітного року забезпечить послідовність облікового процесу протягом цього періоду та більшу порівнянність показників фінансової звітності.

Доповнювати ж облікову політику підприємства можна у будь-який час, а не тільки з початку нового календарного року. Наприклад, якщо підприємство починає діяльність, якою не займалося раніше, то внести поправки до облікової політики у вигляді опису принципів та методів відображення фактів господарського життя, відмінних за суттю від тих, що мали місце раніше, або таких, що виникли вперше, воно має право з такого моменту. Будь-яких коригувань фінансової звітності за минулі періоди це не потребує, оскільки ця подія не є зміною облікової політики.

Зміни та доповнення облікової політики оформляються в тому ж порядку, що і вже прийнята підприємством облікова політика — відповідним розпорядчим документом — наказом (розпорядженням), яким, власне, і коригується базовий наказ (розпорядження) про облікову політику підприємства. У ситуації, коли внесені до облікової політики зміни за обсягом охоплюють більшу частину тексту або суттєво впливають на її зміст, рекомендується розпорядчий документ про облікову політику підприємства повністю викласти в новій редакції.

8.2. Відображення змін облікової політики у звітності

Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів вимагає відображати у фінансовій звітності шляхом:

— коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

— повторного подання порівняльної інформації за попередні звітні періоди.

У міжнародній практиці такий механізм визначено як ретроспективний метод коригування фінансової звітності. При цьому ретроспективне відображення змін полягає в застосуванні новообраної облікової політики до подій та операцій так, неначе така нова облікова політика застосовувалася завжди, а не з моменту її встановлення. Тобто коригування впливає на показники не тільки поточного та майбутніх періодів, а й на показники попередніх звітних періодів.

У випадку, коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року достовірно визначити неможливо, здійснюється перспективне відображення змін облікової політики, що полягає в поширенні впливу облікової політики на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики. При цьому не здійснюється жодних коригувань показників минулих звітних періодів — ані щодо сальдо нерозподіленого прибутку на початок періоду, ані щодо відображеної в звітності суми чистого прибутку (або збитку), оскільки існуючі залишки на початок звітного року в цьому випадку не перераховуються, а порівняльна інформація повторно не подається. У зазначеній ситуації п. 22 П(С)БО 6 зобов’язує у примітках до фінансових звітів розкривати:

— обґрунтування неможливості достовірного визначення суми коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

— недоцільність перерахунку порівняльної інформації про попередні звітні періоди.

Водночас, часто на практиці важко розмежувати перегляд облікової політики та зміни облікових оцінок. За таких обставин прийнята зміна розглядається в п. 14 П(С)БО 6 як зміна облікових оцінок.

Під обліковою оцінкою в п. 3 П(С)БО 6 розуміється попередня оцінка, що використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Виходячи з визначення терміна «облікова політика» нескладно помітити, що облікова оцінка є невід’ємною складовою облікової політики підприємства та забезпечення достовірності фінансової звітності. Проте порядок відображення у фінансовій звітності підприємства змін в облікових оцінках відрізняється від порядку коригування звітності у зв’язку з переглядом облікової політики. Адже наслідки зміни облікових оцінок показують у фінансовій звітності в періоді, в якому відбулася така зміна, а також у подальших звітних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди (п. 8 П(С)БО 6). Це означає, що перегляд облікових оцінок не спричинює коригування нерозподіленого прибутку минулих періодів та необхідності повторного подання порівняльної інформації, оскільки стосується поточного та майбутнього періодів, а вплив таких змін відображається відповідно в поточному та подальших звітних періодах. Простіше кажучи, зміни в облікових оцінках не спричинюють ретроспективного перерахунку відповідних показників фінансової звітності.

Розкриваються зміни облікової політики, а власне облікова політика наводиться у примітках до річної фінансової звітності в описовій формі або ж додаванням до фінансової звітності копії розпорядчого документа про встановлення або зміну облікової політики.

8.3. Відповідальність за зміну облікової політики.

Законодавчі акти України не передбачають безпосередньої відповідальності підприємства, його власника та посадових осіб у випадку неприйняття облікової політики або за внесення необґрунтованих (із порушенням установленого порядку) змін. Однак це не означає, що її немає взагалі.

Під час перевірки фінансової діяльності підприємства орган, який її проводить (аудиторська фірма, податкова інспекція), може визнати недійсним баланс, складений без затвердженої відповідним чином облікової політики (або у разі прийняття необґрунтованих змін до облікової політики, або у випадку непроведення перерахунку прибутків за попередні звітні періоди після внесення змін до облікової політики). Такий висновок базується на положеннях статті 8 Закону № 996-XIV, чинних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Але розмір штрафів, які можуть накладати податківці, дещо інший: «На керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у … відсутності бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування або веденні його з порушеннями встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстановленою формою бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій ... – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, – від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Барановська, Тетяна Василівна. Облікова політика підприємств в Україні: теорія і практика: дис.. … канд. екон. наук : 08.06.04 текст / Барановська Тетяна Василівна. – Київ, 2005. – 282 с.

  2. Безруких П.С. Бухгалтерский учет: учебник текст/ П.С. Безруких. – М. : Высшая школа, 1999.– 563 с.

  3. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: підручник / М.Т. Білуха. – К. : 2000. – 692 с.

  4. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: підруч. для студ. спец. “Облік і аудит” вищ. навч. закл. / За ред. Ф. Ф. Бутинця. – [3-є вид., доп. і перероб.] — Житомир : ПП "Рута", 2002. – 592 с.

  5. Бухгалтерський словник / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП “Рута”, 2001. – 224 с.

  6. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ЖІТІ, 2000. – 608 с.

  7. Дуда Т.Т. Суттєвість в обліковій політиці підприємства / Т.Т. Дуда, П.О. Коронівський, І.В Левицька // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. – №1 С. – 68-70.

  8. Економічна енциклопедія: у 3 т.. – / редкол.: ... С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.. – К.: Вид. центр «Академія», 2000. – Т 2. – 848 с.

  9. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12

  10. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” Закон від 16.07.1999 № 996-XIV [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/996-14

  11. Кужельний М. В. Теорія бухгалтерського обліку: підручник / М.В. Кужельний, В.Г. Лінник. – К. : КНЕУ, 2001. – 334 с.

  12. Лист Міністерства фінансів України «Про суттєвість у бухгалтерському обліку і звітності» від 29.07.2003 р., № 04230 – 04108. [Електронний ресурс] / Режим доступу :http://ukraine.uapravo.net/data/base37/ukr37675.htm

  13. Ловінська Л. Г. Про національну облікову політику в Україні / Л.Г. Ловінська // Економіка України: політико-економічний журнал. – 2006. – № 4. – С. 22-29.

  14. Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 27 червня 2013 р. № 635 [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc

  15. МСФЗ (IAS) 8 “Облікова політика, зміни в облікових оцінках та помилки” [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.dipifr.info/lib_files/ standards/ukr/standards_010109/IAS_8.pdf.

  16. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://pro-u4ot.info/index.php?section=browse&CatID=92

  17. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета / Я.В.Соколов. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 496 с.

  18. Шигун М.М. Розвиток моделювання системи бухгалтерського обліку: теорія і методологія: монографія / М.М. Шигун. – Житомир : ЖДТУ, 2009. – 632 с.

  19. Шпак В.А. Облікова політика – складова організації бухгалтерського обліку / В.А. Шпак. // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 6. – T. 1. – С. 203-205.


ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Баланс (звіт про фінансовий стан) – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Бухгалтерська звітністьзвітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Вартість, яка амортизується, – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Виробничий метод, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Дата балансу – дата, на яку складений баланс підприємства. Зазвичай датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Елемент витрат – сукупність економічно однорідних витрат.

Елемент облікової політики підприємства – це методичні прийоми та способи, які обираються з числа загальноприйнятих з урахуванням особливостей діяльності підприємства.

Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) – звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід.

Зменшення корисності – втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Знос основних засобів – сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Зобов'язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Інформація – нематеріальна суть, яка є управляючим фактором, програмою дії для матеріальних, природних і соціальних систем.

Інший сукупний дохід – доходи і витрати, які не включені до фінансових результатів підприємства.

Консолідована фінансова звітність – звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності й рух грошових коштів підприємства та його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Користувачі облікової політики – фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця терміну корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка