Конспект лекцій з дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових установах"



Сторінка4/4
Дата конвертації07.11.2016
Розмір1.02 Mb.
1   2   3   4
Тема 4.2 Особливості автоматизації управління фінансами у страховій та податковій сферах
Питання 1. Інформаційний процес управління страховою діяльністю [1, с.340; 3, с.371; 4]

Страхова система України діє на підставі закону України "Про страхування". Контрольні функції за страховою діяльністю здійснює Комітет з нагляду за страховою діяльністю в Україні, який видає ліцензії на надання видів страхових послуг, перевіряє діяльність страхових компаній, надає статистичну інформацію щодо розвитку страхового ринку та веде рейтинг страхових компаній.

Стратегічним напрямком удосконалення обробки інформації у страхових компаніях на даному етапі є створення та впровадження автоматизованих інформаційних систем, що базуються на застосуванні економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки та розвиненої корпоративної мережі передачі даних. Нові можливості страховиків різних рівнів управління проявляються там, де процесом автоматизації охоплена більша частина функцій і задач їх повсякденної діяльності. Процес автоматизації призводить до підвищення планової та аналітичної роботи, удосконалення методів та способів здійснення страхових операцій, форм обліку і звітності, обґрунтованості прийняття управлінських рішень.

Метою створення автоматизованих інформаційних систем (АІС) у страховій компанії є забезпечення такого рівня управління діяльністю компанії, за якого комплексно вирішуються такі завдання:



  • автоматизований облік договорів страхування;

  • проведення розрахунків, що обумовлені рухом договорів страхування та здійсненням страхових операцій;

  • досягнення високих показників розвитку всіх видів страху­вання;

  • прийняття оптимальних рішень щодо прибутків та видатків грошових коштів та отримання фактичного прибутку.

Таким чином, функціональне призначення АІС у страхуванні полягає в забезпеченні збору, збереження, обробки та передавання інформації на основі використання засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій з урахуванням структурної взаємодії рівнів управління та підрозділів страхових компаній. АІС створюється безпосередньо у страхових компаніях і охоплює автоматизоване ведення всіх страхових операцій.

Питання 2. Система автоматизації управління страховою діяльністю організації [1, с.340; 3, с.373; 4]

Склад і структура АІС у страхуванні не є функціонально однаковою для всіх страхових компаній. Організаційно АІС у страхуванні являє собою сукупність адміністративно-територіальних підрозділів, об'єднаних загальною методологією задач, що розв'язуються, єдиною інформаційною базою і технологією обробки документів.

АІС страхової установи структурно складається з функціональних і забезпечувальних частин. Функціональна частина складається з функціональних підсистем, що характеризуються певним цільовим призначенням, спеціалізацією функцій і задач. Розглянемо підсистеми АІС у страхуванні детальніше та охарактеризуємо їх.

Підсистема "Планування страхової діяльності" призначена для складання перспективних і поточних планів надання обсягів страхових послуг та отримання страхових платежів, прибутків, видатків за всією номенклатурою видів страхування. Розроблення проектів різного рівня планів здійснюється шляхом прогнозування діяльності, моделювання ринкової ситуації, а також із урахуванням фактичних показників діяльності за попередні звітні періоди.

Підсистема "Управління тарифною політикою" призначена для автоматизації процесу обчислення тарифних ставок за всіма видами страхування, визначення вартості послуг згідно з нормами та витратами на їх здійснення, також аналізу рентабельності послуг тощо.

Підсистема "Бухгалтерського обліку та звітності" призначена для автоматизації обліку всього спектра страхових і господарських операцій, руху грошових потоків, формування та складання форм звітності синтетичного та аналітичного обліку, балансу зокрема, з метою надання оперативної та достовірної інформації управлінському персоналу.

Слід зазначити, що такі підсистеми, як "Управління кадрами" та "Праця і заробітна плата" у даному випадку можуть бути реалізовані в підсистемі "Бухгалтерський облік та звітність" відповідно АРМами "Кадри" та "Заробітна плата". Дані підсистеми можуть функціонувати і в межах програмного комплексу бухгалтерії підпри­ємства, наприклад, 1С-бухгалтерії тощо.

Підсистема "Автоматизації обробки інформації" призначена для рішення всієї номенклатури страхових задач з метою отримання звітності як зведеної по регіону чи компанії у цілому, так і в розрізі філій, статис­тичної звітності тощо.

Підсистема "Автоматизованого контролю виконавчої дисцип­ліни" призначена для введення документів з підприємствами та посадовими особами, які мають їх виконати в зазначений термін, для постійного нагадування та проведення контролю за виконанням підприємств, що поставлені на облік.

Підсистема "Нормативно-правового забезпечення" призначена для введення, обліку та пошуку нормативно-правових актів щодо діяльності страхової компанії згідно з чинним законодавством України.

Забезпечувальна частина АІС охоплює інформаційне, програмне, технічне, організаційне забезпечення.

Сучасні страхові компанії, страхові групи чи страхові пули потребують значної підтримки в здійсненні своєї діяльності з боку інформаційних систем на самому сучасному технологічному рівні. Сфера інформаційних технологій належить до високоскладних напрямів допоміжної діяльності страхової компанії, тому в світовій практиці великі страхові компанії укладають угоди з розробниками програмного забезпечення. У практиці вітчизняних страхових компаній інформаційні системи і технології в страхову діяльність проникають двома способами: придбанням готової версії програмного продукту, що тиражується з подальшою адаптацією, або замовлення написання програмного забезпечення виключно для своїх потреб з урахуванням власної специфіки.


Питання 3. Загальна характеристика інформаційних систем у податковій сфері [1, с.300; 3, с.392; 4]

Інформатизація податкової служби є важливим державним завданням, необхідною умовою виконання функціонального призначення ДПА України. На всіх етапах розвитку податкова служба стикається з великою кількістю складних проблем, які органічно властивий у сфері інформатизації. З точки зору інформаційної системи податкова служба - це складна система, на вхід якої подається інформація, а на виході надходження до бюджету. Від функціонування цієї галузі значною мірою залежить безпека держави, її економічна та політична незалежність. Інформатизація ДПА - це впливовий важіль, який значною мірою визначає співвідношення між контролюючою та регулюючою складовими в діяльності податкової служби.

Державна податкова служба України будується за територіально-адміністративним принципом і є ієрархічною структурою, а саме - Головній податковій службі (ГПС) підпорядковується регіональна, обласна податкова служба (ОПС), а регіональній - місцева (районна) (РПС).

Найбільше інформаційне навантаження в роботі податкових органів покладається на найнижчий рівень - місцеві, районні ДПА. Саме на цьому рівні виникає первинна інформація, яка пов'язана з безпосередньою роботою з платниками податків - юридичними та фізичними особами. Існує проблема вертикальних інформаційних зв'язків у межах податкових органів, а також зовнішніх інформаційних зв'язків з використанням сучасних засобів інформаційного обміну між автоматизованими банківськими системами, автоматизованими системами Держказначейства України, Міністерства фінансів, Державного комітету статис­тики, Державної митної служби тощо.

Для інформатизації податкової служби використовуються автоматизовані системи формування податкової звітності платників податків юридичних осіб, за допомогою яких останні мають можливість не тільки друкувати необхідні декларації та звіти, а й формувати електронні звітні файли на машинних носіях, а податківці після відповідної конвертації - використовувати ці файли для розв'язання функціональних задач податкових органів без додаткового набору їх з клавіатури на автоматизованих робочих місцях у підрозділах ДПА.

Ефективність функціонування податкової служби значною мірою залежить від своєчасності надходження інформації. Обмін інформацією між рівнями управління в межах податкової системи України здійсню­ється за допомогою електронної пошти. З верхнього рівня (Головна ДПА України) до підлеглих рівнів (обласних, районних податкових органів) направляються різні законодавчі, методичні та нормативні матеріали, нові версії та засоби програмного забезпечення тощо. Знизу, тобто з ДПА районного рівня до обласного, направляються файли, у яких міститься регламентна звітна інформація про платників податків, стан податкових платежів, виконання платіжної дисципліни тощо відповідно до термінів її надання, а також інформація щодо окремих запитів.

На обласному рівні накопичуються дані, які надходять з районних ДПА, консолідуються в цілому по ДПА регіонального рівня і передуються до Головного управління ДПА України.

З метою забезпечення надійного та достовірного електронного документообігу між внутрішніми та зовнішніми учасниками інфор­маційного процесу, ДПА включено в систему електронних платежів НБУ. Саме каналами СЕП НБУ комерційні банки надають інформацію органам ДПА у вигляді файлів типу F - реєстр відкритих і закритих поточних рахунків суб'єктів підприємництва.

ДПА надає інформацію зовнішнім користувачам:


  • Арбітражному суду;

  • Податковій поліції (згідно з кримінальним кодексом);

  • Прокуратурі;

  • Держкомстату;

  • Державній митній службі.

Очевидно, що основними функціями, які можуть бути автоматизовані на рівні місцевих та районних ДПА, є:

  • ведення особових рахунків платників податків у розрізі плате­жів та податків;

  • ведення та коригування списків платників податків;

  • ведення журналів перевірок;

  • комплексний контроль на правильність числових розрахунків сум податків за бухгалтерською звітністю, результатами пере­вірок та інформації з банківської системи;

  • обробка платіжних документів про фактичну сплату податків;

  • формування облікових документів "Масив особових рахунків", "Реєстр надходжень та виплат", "Журнал недоїмок" тощо;

  • складання форм статзвітності за результатами діяльності ДПА.


Питання 4. Автоматизація податкового обліку на підприємствах і в комерційних банках [1, с.313; 3, с.400; 4]

Формування електронної звітності платниками здійснюється з використанням спеціальних програмних засобів, які містять у своєму складі дві частини - клієнтську, за допомогою якої платник "готує" електронний звіт, та інспекторську, яка "сприймає" наданий звіт, виконує необхідний контроль інформації і передає ці дані на обробку до функціональних підсистем АІС. Програмні засоби надають платникам можливість:



  • генерувати і заповнювати в автоматизованому режимі звітні бухгалтерські форми відповідно до діючого законодавства;

  • перевіряти (виконувати попередню документальну перевірку) в автоматичному режимі заповнення звітних форм, фіксуючи відхилення і помилки окремим протоколом перевірки;

  • захищати дані, що передаються до ДПА, від несанкціонованого доступу та коригування шляхом "електронного підпису" електронного звіту (ЕЗ) головним бухгалтером і директором підприємства;

  • накопичувати і використовувати дані ЕЗ у базі даних платника;

  • друкувати форми ЕЗ (отримувати паперові копії звітних форм).

Слід зазначити, що ряд програмних комплексів, які призначені для ведення бухгалтерії підприємства (1С-бухгалтерія) мають певний інтерфейс для формування файлів звітності, що надаються в ДПА. Дану функцію реалізовано відповідно до стандартів форматів даних ДПА.
Питання 5. Технологічні особливості формування та обробки інформації в податкових органах [1, с.313; 3, с.396; 4]

Платники в установлені терміни надають до районних ДПІ відповідні звітні документи про господарську діяльність, розрахунки та нарахування податкових платежів. Ці звіти та декларації традиційно подавались до ДПА у вигляді паперових документів. З 1997 року в практику роботи податкових органів була введена електронна форма бухгалтерської звітності (ЕЗ) платників податків юридичних осіб.

На АРМі податкового інспектора сформована платником податкова звітність контролюється і після перевірки записується до бази даних для використання при розв'язанні задач функціональних підсистем.

У підсистемі "Податкова звітність" автоматизуються такі функції:



  • реєстрація форм звітності платників податків;

  • введення нарахованих сум податків за зареєстрованими формами звітності;

  • введення даних за поданими формами звітності платників податків;

  • контроль даних форми звітності на етапі введення даних з паперових або електронних носіїв;

  • пакетний контроль усіх поданих форм;

  • ведення реєстрів поданих, неподаних документів;

  • ведення реєстрів нарахованих сум податків;

  • ведення реєстрів контролю форм звітності.

Використання електронної бази звітних документів на районному рівні дозволяє:

  • формувати прогнозовані завдання надходжень у бюджет;

  • здійснювати автоматизований добір платників для проведення планових і камеральних перевірок платників;

  • формувати реєстри платників, що декларують збиткову діяльність, або таких, що невчасно подають звітність у розрізі окремих видів податків і т.ін.

З прийняттям Верховною Радою України Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронно-цифровий підпис", починаючи з 2004 року платники податків можуть надавати податкову звітність в електронному вигляді, у тому числі й засобами електронної пошти E-mail. На даний час у всіх податкових інспекціях забезпечена можливість прийому податкової звітності як традиційним методом, так і в електронному вигляді, створені окремі робочі місця для позачергового прийому в режимі "єдиного вікна", консультаційні пункти з формування звітності, публікуються відповідні матеріали в засобах масової інформації, проводяться семінари для платників податків.

Загалом при побудові систем звітності визначені такі групи завдань формування звітів:



  • введення до екранних форм інформації на районному рівні та зведення даних на обласному і центральному рівнях за допомогою програм, виконаних у середовищі FoxPro;

  • введення на обласному рівні інформації у файли формату EXCEL і зведення даних на центральному рівні за допомогою макросів (така схема використовується дворівневою звітністю "область-центр" для показників, що неможливо одержати авто­матизованим способом з АРМів з обліку первинної інформації або у випадку оперативної подачі інформації невеликих обсягів );

  • формування на районному рівні експортних файлів з єдиних баз даних, що ведуться програмним забезпеченням з обліку пер­винних показників;

  • завантаження в бази даних обласного рівня, формування;

  • аналітичних звітів і передача до ДПА України даних, що пройшли контроль;

  • на центральному рівні - завантаження в бази даних СУБД ORACLE і формування аналітичних і звітних форм.

Формування зведених звітів, що реалізовані за схемою район-область-центр і передбачають таку технологію формування даних:

  • введення інформації з документів податкової звітності платників або з інших документів, що стосуються обліку платежів, у бази даних районного рівня. Передача на обласний рівень інфор­мації проводиться у вигляді електронних журналів або структурованих файлів на основі БД районного рівня;

  • на обласному рівні інформація розміщується в базах даних СУБД ORACLE для формування звітності, власних задач обласної ДПА. Па центральний рівень передаються достовірні дані з районів (можливо зведених за окремими показниками);

  • на центральному рівні зазначена інформація розміщується в БД ORACLE і використовується для формування звітності й аналітичних довідок як за затвердженими формами, так і за запитами функціональних управлінь.

Основними принципами організації АІС ДПА України повинні стати простота і прозорість структур даних, збережених у ній. Це дозволить оперативно враховувати в систему нові додатки і здійснювати за необхід­ності їх розроблення силами спеціалістів, що не мають спеціальної підготовки з розроблення відповідного програмного забезпечення засобами АІС. Поряд із прозорістю структури даних в АІС повинна бути передбачена навігація щодо визначення координат показників і вмісту електронного інформаційного сховища даних. При такому підході з віддалених робочих місць до баз даних організується доступ за допомогою SQL-запитів у технології клієнт-сервер.

Розділ 5

Системи захисту інформації у фінансових установах
Тема 5.1 Засоби та методи захисту інформації

Питання 1. Поняття безпеки інформаційних систем [1, с.362; 2, с.554; 4; 9; 16; 18]

Будь-яка інформація, що обробляється та зберігається в інформаційних системах, чогось варта при умові її достовірності та гарантованості, а тому інформація має бути надійно захищена. Безпека інформаційних систем - це їх захищеність від випадкового чи навмисного втручання в нормальний процес функціонування, а також від спроб незаконного заволодіння, модифікації чи руйнування їх компонентів.

Безпека ІС це: безпека співробітників, безпека приміщень, матеріальних цінностей, інформаційна безпека. Розрізняють зовнішню і внутрішню безпеку ІС. Зовнішня безпека – це захист від одержання доступу сторонніх осіб до носіїв інформації, незаконного заволодіння інформацією, чи виведення ІС з ладу, пошкодження технічного забезпечення внаслідок впливу людських чи природних факторів тощо. Внутрішня безпека - це забезпечення надійної і правильної роботи системи, цілісності її програм і даних.

Метою захисту інформації є:



  • запобігання незаконному заволодінню, підробки, перекручуванню інформації;

  • запобігання знищенню, модифікації, блокуванню, копіюванню інформації під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів;

  • збереження конфіденційності інформації;

  • забезпечення авторських прав розроблювачів ІС.

Необхідність підвищення ступеня захисту інформації викликана такими факторами: зростання кримінальності економіки, конкуренція, відсутність єдиних стандартів безпеки, відсутність законодавчого забезпечення захисту інтересів суб'єктів інформаційних відносин, розвиток комп'ютерних вірусів, широке використання однотипних стандартних обчислювальних засобів і т.ін.

Законом України "Про захист інформації в автоматизованих системах", положенням "Про технічний захист інформації в Україні" від 09.09.1994 та Кримінальним кодексом України передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність за комп'ютерні злочини.



Питання 2. Загрози безпеці інформаційних систем, причини виникнення загроз [1, с.362; 4; 9; 16; 18].

Загрози інформації в АІС можна розділити на два класи:



  • об'єктивні (природні), що характеризуються впливом на об'єкт захисту фізичних процесів або стихійних природних явищ, які не залежать від людини;

  • суб'єктивні, пов'язані з діяльністю людини, серед яких можна виділити: ненавмисні, викликані помилковими діями співробітників і відвідувачів об'єкта та навмисні, що є результатом зловживань порушників.

Наведемо характеристику основних джерел загроз для функціонування інформаційних систем.

Проникнення у систему через комунікаційні канали зв'язку з присвоєнням повноважень легального користувача з метою підробки, копіювання або знищення даних. Реалізується розпізнаванням або підбором паролів і протоколів, перехопленням паролів при негласному підключенні до каналу під час сеансу зв'язку, дистанційним перехопленням паролів у результаті прийому електромагнітного випромінювання.

Підключення до каналу зв'язку в ролі активного ретран­слятора для фальсифікації платіжних документів, зміни їх змісту, порядку проходження, повторної передачі, затримання доставки.

Негласна перебудова устаткування або програмного забезпечення з метою впровадження засобів несанкціонованого доступу до апаратури, а також знищення інформації або устаткування (наприклад, за допомогою програм-вірусів, ліквідаторів із дистанційним управлінням тощо).

Вірусні атаки, що можуть знищувати інформацію та виводити з ладу деякі апаратні пристрої. Основний засіб боротьби - використання антивірусного ПЗ, що дозволяє вести профілактичні заходи та лікування у разі необхідності. Вірусні атаки можуть бути проведені ззовні через мережі передачі даних або шляхом внесення вірусів у систему в неробочий час, наприклад, використання співробітником "подарунка" у вигляді нової комп'ютерної гри.

Апаратні збої, що загрожують частковою або повною втратою інформації, програмного забезпечення, систем обробки даних. Захист інформації полягає в забезпеченні дублювання інформації на паралельно працюючому сервері, збереженні баз даних в архівах на змінних носіях інформації, як, наприклад, блоках флеш пам'яті, компакт-дисках, магнітних стрічках тощо.

Випромінювання електромагнітних хвиль, що наявне при роботі процесора на відповідних частотах і загрожує конфіденційності інформації, що обробляється. Перехоплення електромагнітного випромінювання від дисплеїв, серверів або робочих станцій для копіювання інформації і виявлення процедур доступу. Захист полягає в екранізації приміщень, де обробляється конфіденційна інформація та встановленні генераторів шуму, що працюють на резонансних частотах.

Зловживання привілеями супервізора для порушення механізмів безпеки локальної мережі.

Диверсії - зловмисне фізичне знищення апаратних засобів та комп'ютерних систем.

Зчитування інформації з жорстких і гнучких дисків (у тому числі залишків "стертих" файлів), магнітних стрічок при копіюванні даних з устаткування на робочих місцях у неробочий час.

Використання залишеного без нагляду устаткування у робочий час, підміна елементів устаткування, що були залишені без нагляду у робочий час.

Встановлення програмних закладок для передачі інформації або паролів по легальних каналах зв'язку з комп'ютерною системою (електронної пошти).

Блокування каналу зв'язку власними повідомленнями, що викликає відмову від обслуговування легальних користувачів.

Крадіжки - викрадення інформації з метою використовувати її в своїх власних цілях. Так викрадення устаткування, у тому числі окремих плат, дисководів, мікросхем, кабелів, дисків, стрічок з метою продажу призводить до втрати працездатності системи, а іноді й до знищення даних.

Внесення змін або зчитування інформації у базах даних або окремих файлах через присвоєння чужих повноважень у результаті добору паролів з метою копіювання, підробки або знищення фінансової інформації.

Використання програмних засобів для подолання захисних можливостей системи.

Несанкціонована передача конфіденційної інформації в складі легального повідомлення для виявлення паролів, ключів і протоколів доступу;

Несанкціоноване перевищення своїх повноважень на доступ або повноважень інших користувачів в обхід механізмів безпеки;

Вилучення інформації із статистичних баз даних у результаті використання семантичних зв'язків між секретною та несекретною інформацією з метою добування конфіденційних відомостей.

Заміна та викривлення інформації - переслідує власні мотиви або осіб замовників, з метою нашкодити з певних інтересів. Внесення змін у дані, записані на залишених без нагляду магнітних носіях.

Піратство - порушення авторських прав власника програмного забезпечення, незаконне копіювання та розповсюдження інформації.

Перехват - заволодіння та використання в своїх цілях чужої інформації в електронному вигляді. Захист полягає в шифруванні інформації на ділянках, де обробляється таємна та конфіденційна інформація.

Помилки маршрутизації - інформація надіслана іншому користувачеві помилково.
Питання 3. Методи забезпечення безпеки інформаційних систем [1, с.376; 4; 9; 16; 18].

З метою надійного захисту інформації в системах, каналах передачі даних безпечна робота забезпечується такими рівнями:



  • організаційний рівень - створення відповідних умов для захисту приміщень, комп'ютерів, облік конфіденційної, таємної інформації, гримування, контроль за розповсюдженням, копіюванням, діями персоналу;

  • технічний рівень - апаратно-програмний захист, розподіл доступу до баз даних, мереж: передачі, введення паролів, криптозахист, накладання електронних цифрових підписів (ЕЦП).

У фінансових установах існує два підходи до захисту інформації:

  • автономний - направлений на захист конкретної дільниці або частини інформаційної системи, яка, як правило, є найбільш вразливою або може бути джерелом зловживань;

  • комплексний - захищає інформаційну систему в цілому, всі її складові частини, приміщення, персонал тощо.

До основних засобів захисту інформації можна віднести такі:

  • фізичні засоби;

  • апаратні засоби;

  • програмні засоби;

  • апаратно-програмні засоби;

  • криптографічні та організаційні методи.

Фізичні засоби захисту - це засоби, необхідні для зовнішнього захисту засобів обчислювальної техніки, території та об'єктів. Вони реалізуються на базі ЕОМ, які спеціально призначені для створення фізичних перешкод на можливих шляхах проникнення і несанкціонованого доступу до компонентів інформаційних систем, що захищаються.

Апаратні засоби захисту - це різні електронні, електронно-механічні та інші пристрої, які вмонтовуються в серійні блоки електронних систем обробки і передачі даних для внутрішнього захисту засобів обчислювальної техніки: терміналів, пристроїв введення та виведення даних, процесорів, ліній зв'язку тощо.

Програмні засоби захисту, які вмонтовані до складу програмного забезпечення системи, необхідні для виконання логічних та інтелектуальних функцій захисту.

Апаратно-програмні засоби захисту - це засоби, які основані на синтезі програмних та апаратних засобів.

Організаційні заходи захисту інформації складають сукупність заходів щодо підбору, перевірки та навчання персоналу, який бере участь у всіх стадіях інформаційного процесу.
Питання 4. Захист інформації в обчислювальних мережах [1, с.376; 4; 9; 16; 18]

Останнім часом корпоративні мережі все частіше підключаються до мережі Інтернет або навіть використовують її як свою основу. З огляду на те, яку загрозу може принести незаконне вторгнення в корпоративну мережу, необхідно використовувати відповідні методи захисту.

Для захисту корпоративних інформаційних мереж використовуються брандмауери. Брандмауер - це система чи комбінація систем, що дозволяють розділити мережу на дві чи більше частин і реалізувати набір правил, що визначають умови проходження пакетів з однієї частини в іншу. Як правило, ця межа проводиться між локальною мережею підприємства та Інтернетом, хоча її можна провести і у середині мережі.

Брандмауер пропускає через себе весь трафік і для кожного пакета приймає рішення - пропускати його чи відкинути. Для того щоб брандмауер міг приймати ці рішення, для нього визначається набір правил.

Брандмауер може бути реалізований як апаратними засобами (тобто як окремий фізичний пристрій), так і у вигляді спеціальної програми, запущеної на комп'ютері.

Брандмауер звичайно складається з декількох різних компонентів, включаючи фільтри або екрани, що блокують передачу частини трафіку.

Усі брандмауери можна розділити на два типи:


  • пакетні фільтри, що здійснюють фільтрацію ІP-пакетів засобами фільтруючих маршрутизаторів;

  • сервери прикладного рівня, що блокують доступ до певних сервісів мережі.

Таким чином, брандмауер можна визначити як набір компонентів чи систему, що розташовується між двома мережами і має такі властивості:

  • весь трафік із внутрішньої мережі у зовнішню та із зовнішньої мережі у внутрішню повинен пройти через цю систему;

  • тільки трафік, визначений локальною стратегією захисту, може пройти через цю систему;

  • система надійно захищена від проникнення.


Питання 5. Основи функціонування систем кріптографічного захисту інформації [1, с.392; 4; 9; 16; 18]

Застосування криптографічного захисту, тобто кодування тексту з допомогою складних математичних алгоритмів, завойовує все більшу популярність. Звичайно, жоден з шифрувальних алгоритмів не дає цілковитої гарантії захисту від зловмисників, але деякі методи шифрування настільки складні, що ознайомитися зі змістом зашиф­рованих повідомлень практично неможливо. Основні криптографічні методи захисту:



  • шифрування з допомогою датчика псевдовипадкових чисел, яке полягає в тому, що генерується гамма шифру за допомогою датчика псевдовипадкових чисел і накладається на відкриті дані з урахуванням зворотності процесу;

  • шифрування за допомогою криптографічних стандартів шифрування даних (з симетричною схемою шифрування), в основі якого використовуються перевірені і випробувані алгоритми шифрування даних з великою криптостійкістю;

  • шифрування за допомогою пари ключів (з асиметричною системою шифрування), у яких один ключ є відкритим і використовується для шифрування інформації, другий ключ - закритим і використовується для розшифрування інформації.

Криптографічні методи захисту інформації широко використовуються в автоматизованих банківських системах і реалізуються у вигляді апаратних, програмних чи програмно-апаратних методів захисту. Використовуючи шифрування повідомлень в поєднанні з правильною установкою комунікаційних засобів, належними процедурами ідентифікації користувача, можна добитися високого рівня захисту інформації.

Криптографія є одним з найкращих засобів забезпечення конфіден­ційності і контролю цілісності інформації. Вона займає центральне місце серед програмно-технічних регулювальників безпеки, є основою реалізації багатьох з них.



Список рекомендованої літератури
Основна література

1. Олійник А.В., Шацька В.М. Інформаційні системи і технології у фінансових установах: Навчальний посібник. – Львів: "Новий Світ-2000", 2006.–436с.

2. Ананьєв О.М., Білик В.М., Гончарук Я.А. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності: Підручник. – Львів: Новий Світ-2000, 2006.– 584с.

3. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За редакцією В.С. Пономаренка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002.– 544с.



Додаткова література

4. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001.

5. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000.

6. Ющенко В.А., Савченко А.С., Цокол С.Л. та ін. Платіжні системи: Навчальний посібник для вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 1998.

7. Баженов В.А., Венгерський П.С., Горлач В.М., Левченко Я.М., Гарвона В.С., Ананьєв О.М. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Підручник. – К.: Каравела, 2003. – 464с.

8. Экономическая информатика / Под ред. В.В. Евдокимова. - СПб.: Питер, 1997.

9. Экономическая информатика / Под ред. П.В. Конюховского и Д.Н. Колесова. - СПб.: Питер, 2000. - 560с.

10. Інформаційні системи в менеджменті: Навчальний посібник / С.В. Глівенко, Є.В. Лапін, О.О. Павленко та ін. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2003. – 352с.

11. Колберг К. Бизнес – анализ с помощью Microsoft Excel. / Пер. с англ. 2-е изд. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. – 448с.

12. Мельник Л.Г., Ильяшенко С.Н., Касьяненко В.А. Экономика информации и информационные системы предприятия: Учеб. пособ. – Сумы: ИТД "Университетская книга", 2004. – 400с.

13. Соколенко А.Л. Microsoft Office Excel 2003. Просто как дважды два. - М.: Изд-во "Эксмо", 2005. – 256с.

14. Мур Дж., Уэдерворд Ларри Р. Экономическое моделирование в Microsoft Excel. / Пер. с англ. - 6-е изд. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. – 1024с.

15. Уокенбах Джон. Подробное руководство по созданию формул в Excel 2002 / Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. – 624с.

16. Голубєв В.О., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С. Проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій: Навчальний посібник / За заг. ред. доктора юрид. наук, професора В.А. Калюжного. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2002. – 292с.



Нормативна і довідкова література

17. Закон України "Про інформацію" № 2567 від 02.10.92 // Відомості Верховної Ради України. – 1992.- №48.

18. Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" // Відомості Верховної Ради України. – 1994.- №31.

19. ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України.-1995. – 32с.

20. ДСТУ 2941-94. Системи оброблення інформації. Розроблення систем. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України.-1995. – 20с.
Навчальне видання


конспект лекцій
з дисципліни

"Інформаційні системи та технології у фінансових установах"

для студентів спеціальності

6.050100 "Фінанси"

заочної форми навчання

Відповідальний за випуск В.М. Боронос
Редактор Н.О. Кравченко

Комп'ютерне верстання О.О. Захаркіна


Підп. до друку , поз.

Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Cyr.

Ум.друк.арк. Обл.-вид.арк. Друк офс.

Тираж 300 прим. Собівартість вид.

Зам. №
Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова, 2

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру ДК №2365 від 08.12.2005.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова, 2.

МІНІСТЕРСТВО Освіти і НАУКИ УКРАїНи

Сумський державний університет


До друку та в світ

дозволяю на підставі

"Єдиних правил",

п. 2.6.14


Заступник першого проректора-

начальник організаційно-методичного

управління В.Б. Юскаєв

конспект лекцій

з дисципліни

"Інформаційні системи та технології у фінансових установах"

для студентів спеціальності

6.050100 "Фінанси"

заочної форми навчання


Усі цитати, цифровий та

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис

одиниць відповідає

стандартам


Укладачі: О.О. Захаркін,

М.Ю. Абрамчук


Відповідальний за випуск В.М. Боронос
Директор ІЗДВФН В.Я. Стороженко

Суми


Вид-во СумДУ

2007


Ключові слова:
інформаційні технології, програмне забезпечення, технічне забезпечення, локальна мережа, база даних, мережа "Інтернет".


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка