Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи Сумський державний університет



Сторінка3/13
Дата конвертації26.12.2016
Розмір2.26 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

1.6 Основні підходи при створенні інформаційних систем

У теорії та практиці створення ІС виділяють три підходи: локальний, глобальний, системний.



Локальний підхід полягає в тому, що ІС створюється послідовним нарощуванням задач, що приводять до збільшення функціональних можливостей. Він передбачає необмежений розвиток ІС. До позитивних сторін цього підходу можна віднести: відносно швидку віддачу, наочність задач, можливість розроблення ІС невеликими блоками, простоту керування створення системи. Недоліками є: дублювання інформації, неможливість забезпечення раціональної організації комплексів задач, постійна перебудова програм та організації задач, що приводить до дискретизації самої ідеї створення ІС.

При глобальному підході створюється проект системи в повному обсязі, а потім здійснюється її розроблення та впровадження. Як правило, цей підхід призводить до морального старіння проекту ще до його впровадження, оскільки час його впровадження може перевищувати період оновлення технічних, програмних та інших засобів, використаних у ньому.



Системний підхід – це комплексне вивчення об’єкта автоматизації як одного цілого з представленням частин його як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємозв’язків між ними. Об’єкт розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів однієї складної динамічної системи, яка перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. Він заснований на таких принципах: кінцевої мети, єдності, зв’язності, модульності, ієрархії, функціональності, розвитку, децентралізації, невизначеності. Характерними ознаками цього підходу є:

  • однозначне охоплення проектуванням великої кількості задач;

  • максимальна типізація та стандартизація рішень;

  • багатоаспектне уявлення про структуру ІС як про систему, що складається з кількох класів компонентів, та відносна автономна їх робота;

  • ключова роль баз даних;

  • локальне впровадження та збільшення функціональних задач.

Завданням цього підходу до створення ІС є розроблення всієї сукупності методологічних та соціально-наукових засобів обстеження (опис, аналіз, синтез, реалізація) систем різного типу.

1.7 Принципи проектування інформаційних систем

При проектуванні ІС необхідно використовувати відповідні стандарти – принципи, загальні вимоги та нормативи. Стандарти проектування автоматизованих систем ґрунтуються на загальних принципах:



  • системності, що забезпечує встановлення зв’язків між складовими структурними одиницями на базі системного підходу. Особлива увага приділяється інформаційним зв’язкам: установлюється їх кількість, виділяються та аналізуються ті зв’язки, які зумовлені метою вивчення систем, а далі відбираються найперспективніші , які реалізують цільову функцію. Системний підхід дає змогу знаходити оптимальний варіант структури системи і таким чином забезпечувати найвищу ефективність її функціонування;

  • порушення функціонування автоматизованої системи в цілому. Принцип розвитку полягає в тому, що ІС створюється з урахуванням можливостей постійного поповнення й оновлення функцій системи і видів її забезпечення;

  • сумісності (демократизації), що дозволяє створювати ряд інформаційних інтерфейсів, за допомогою яких автоматизована система може взаємодіяти з іншими ІС, залежно від технологічної необхідності;

  • стандартизації та уніфікації, що забезпечує використання типових, стандартних та уніфікованих елементів і проектних рішень;

  • ефективності, що ґрунтується на оптимальному співвідношенні між витратами на створення, розвиток, експлуатацію ІС та ефективність від впровадження;

  • єдиної інформаційної бази, що ґрунтується на використанні єдиної системи управління базами даних, єдиної системи класифікації та кодування інформації;

  • декомпозиції – використовується при вивченні особливостей, властивостей елементів в цілому. Він ґрунтується на розподілу системи на частини, виділенні певних комплексів робіт, створенні умов для ефективного аналізу системи та її проектування;

  • надійності, що забезпечує експлуатацію автоматизованих систем у випадках перебоїв енергопостачання, виходу з ладу технічних засобів тощо;

  • безпеки обробки інформації, що гарантує захист інформаційних потоків у процесі обробки, збереження та обміну інформації;

  • продуктивності, що ставить жорсткі вимоги до терміну та якості обробки даних інформаційних процесів;

  • адаптації, що забезпечує придатність автоматизованих систем до модифікації та розширення без втрат інформаційної бази;

  • простоти та зручності експлуатації, що забезпечує простоту та легкість у використанні користувачам ІС.



1.8 Етапи проектування інформаційних систем

Держстандартом визначені такі основні стадії розроблення ІС: допроектну, проектну, впровадження та експлуатації.



Допроектна стадія. Розробник спільно із замовником проводять організаційні заходи з підготовки об’єкта автоматизації до обстеження і створення інформаційної бази, складають техніко-економічне обґрунтування, постановку задачі і технічне завдання на розроблення системи. Визначаються очікувана ефективність системи та вартість робіт з проектування та розроблення системи. Всі документи на цій стадії затверджуються у двосторонньому порядку. Технічне завдання на розроблення автоматизованої системи складається на підставі техніко-економічного обґрунтування в цілому, з виділенням відповідних етапів і затверджується розробником та замовником.

Проектна стадія. На цій стадії здійснюється розроблення технічного та робочого проектів, програмування складових частин, налагодження та тестування програмного забезпечення. Підставою для розроблення технічного проекту системи є затверджене технічне завдання. Після затвердження технічного проекту розробляється робочий проект, що не затверджується. Одночасно з розробленням проектів створюються класифікатори та довідники інформації.

Стадія впровадження. Система здається в дослідну та в промислову експлуатацію. Цей етап включає апробацію окремих елементів та впровадження проекту системи в цілому. Готовність системи і введення її в експлуатацію оформлюється відповідно укладанням актів завершення робіт, прийманням системи в дослідну і промислову експлуатацію тощо.

Стадія експлуатації. На цій стадії здійснюється супровід програмного та технічного забезпечення, виконання робіт щодо постійного введення інформації. Супроводження програмного забезпечення здійснюється з метою внесення змін залежно від змін чинного законодавства, нормативів або процесу подальшого розвитку системи.
Тема 2 Економічна інформація
2.1 Поняття економічної інформації
Господарська діяльність суспільства пов'язані з інформацією, яка називається економічною. Економічна інформація як поняття, з одного боку, належить до категорії «інформація», а з іншого – нерозривно пов'язана з економікою та управлінням народним господарством. Тому на економічну інформацію можна поширити різні тлумачення, притаманні інформації, але водночас підкреслити її особливості, які випливають з економічних категорій.

Економічна інформація – це сукупність різних повідомлень економічного характеру, що виникають при підготовці виробництва під час виробничо - господарської діяльності і в управлінні цією діяльністю. Ії потрібно розглядати як один із рі­зновидів управлінської інформації, яка забезпечує розв’язування задач організаційно-економічного управління народним господарством. Отже, економічна інформація являє собою сукупність відомостей (даних), які відображають стан або визначають напрям змін і розвитку народного господарства та його ланок. Вона відображає процеси виробництва, розподілу обміну і споживання матеріальних благ та послуг.
2.2 Властивості економічної інформації

Економічній інформації притаманні деякі особливості, що ви­пливають із її сутності. Найважливішими з них є:



  • залежність від об'єкта управління;

  • переважання алфавітно-цифрових знаків як форми подання даних із зображенням числових величин у дис­кретному вигляді;

  • провідна значущість операцій автоматизованої обробки даних (арифметичних і логічних) при забезпеченні висо­кої точності результатів обчислень;

  • необхідність оформлення та­ких результатів у формі, зручній для сприйняття людиною;

  • знач­не поширення документів як носіїв вхідних даних та результатів обробки даних;

  • значні обсяги перероблюваної інформації в разі використання у процесах обробки поряд зі змінними і сталих (постійних) даних;

  • необхідність одержання значної кількості під­сумків у результаті обробки одних і тих самих даних за різними критеріями;

  • основна частина економічної інформації підлягає періодичному, регулярному обробленню;

  • необхідність стиснення розмірів при передаванні з нижчої ланки управління до вищої;

  • здобута похідна інформація часто використовується як вхідна для наступних розрахунків;

  • необхідність нагромадження й тривалого зберігання тощо.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка