Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,



Сторінка1/9
Дата конвертації03.04.2017
Розмір1.42 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Цивільний захист

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РІВНІВ
«СПЕЦІАЛІСТ», «МАГІСТР»



Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ»

Київ

НТУУ «КІП»

2012

Цивільний захист: Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр» / Уклад.: Ю.В.Міхеєв, О.В.Землянська – К.:НТУУ «КПІ», 2012. – 65 с.



Гриф надано Методичною радою НТУУ «КПІ»

(Протокол № 4 від 20 грудня 2012 р.)

Цивільний захист
Конспект лекцій

для студентів усіх спеціальностей
освітньо-кваліфікаційних рівнів


«спеціаліст», «магістр»

Укладачі: Міхеєв Юрій Васильович

Землянська Олена Василівна
Відповідальний редактор: О.Г. Левченко, д.т.н.
Рецензент: А.О. Водяник, д.т.н., професор
Редактор: О.І. Полукаров

ЗМІСТ


ВСТУП………………………………………………………………………………………….....

. 4

ЛЕКЦІЯ 1. ТЕМА 1. Моніторинг небезпек що можуть спричинити НС……………...........

5

ЛЕКЦІЯ.2. ТЕМА 2. Планування заходів з питань цивільного захисту………………….

13

ЛЕКЦІЯ 3. ТЕМА 3. Зони ураження під час техногенних вибухів. методи розрахунку характеристик зон ураження……………………………………………………..


23

ЛЕКЦІЯ 4. ТЕМА4. Оцінка інженерної обстановки та економічних наслідків в умовах нс природного характеру…………………………………………………………


34

ЛЕКЦІЯ 5. ТЕМА 6. Забезпечення заходів та дій в межах єдиної системи цивільного захисту……………………………………………………………………………….


42

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………………

56

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………………….

65


ВСТУП
Навчальна дисципліна «Цивільний захист» належить до професійно-практичного циклу дисциплін та стосується вирішення питань захисту населення і території України від надзвичайних ситуацій (НС) та їх наслідків.

Метою лекційного курсу є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Предметом лекційного курсу з навчальної дисципліни "Цивільний захист" є набуття здатності орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек; вміння оцінювати сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтовувати заходи щодо її підвищення; вміння обґрунтувати та забезпечувати виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їх наслідків.

Завдання вивчення лекційного матеріалу передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їх наслідків.

Освоївши матеріал лекцій навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.


ЛЕКЦІЯ 1. ТЕМА 1. МОНІТОРИНГ НЕБЕЗПЕК ЩО МОЖУТЬ СПРИЧИНИТИ НС.

ВСТУП

У зв’язку з тим , що проведена небезпеки викликають уражання людей, та руйнування будівлі, споруд, створюють великі збитки необхідно здійснювати моніторинг цих небезпек. Для досягнення високої ефективності моніторинг повинен проводитись в певній послідовності. Етапом моніторингу повинні підпорядковуватись чітко впорядкованим закономірностям, які складають методологічні основи моделі моніторингу в сфері ЦЗ.





  1. ЗАГАЛЬНА МОДЕЛЬ МОНІТОРИНГУ НЕБЕЗПЕК В СФЕРІ ЦЗ.

Назва, вид, категорія небезпеки.




прямая соединительная линия 30



Визначення фізичної суті небезпеки (механічна, фізична, енергетична, біологічна, хімічна)

прямая соединительная линия 28



Характер уражаючих факторів, параметрів, властивостей, характеристик

прямая соединительная линия 26

Характеристика причин проявлення небезпеки в різних сферах.




прямая соединительная линия 24



Вплив негативних наслідків проявленої небезпеки на людину та середовище мешкання (виникнення осередку ураження, зон зараження або затоплення, характер ураження людей та ін.)


прямая соединительная линия 22



Засоби попередження проявлення небезпеки та зменшення збитків (експертні оцінки надійності, своєчасна профілактика, строге виконання технологічних процесів та техніки безпеки, проведення необхідних додаткових заходів та ін.)



прямая соединительная линия 20



Засоби локалізації негативних наслідків проявлення небезпек та забезпечення безпеки людей та оточуючого середовища.




  1. ПОНЯТТЯ ПРО НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

І ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ.
Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Під час НС потенційні небезпеки проявляються в більшій кількості та з більшою ймовірністю, що призводить до масштабних негативних наслідків. Умови виникнення НС:



  • наявність джерела небезпеки (вибухових, отруйних, радіоактивних речовин і та ін.);

  • дії чинників, що уражають в разі прояву небезпек (викид газу, вибух, займання);

  • знаходження в зоні дії уражаючих факторів людей, сільськогосподарських тварин, угідь.

Надзвичайні ситуації класифікують за різними ознаками.
Класифікація надзвичайних ситуацій

Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:



НС техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, аварії з викидом небезпечних речовин, руйнуванням споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

НС природного характеру — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери, тощо.

НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або, морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

НС екологічного характеру – зміна стану повітряного та водного басейнів внаслідок викидів небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічних речовин.

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій:



  • загальнодержавний;

  • регіональний;

  • місцевий;

  • об'єктовий.

До загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва га Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя).

До регіонального рівня відноситься НС, яка розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району.

До місцевого рівня відноситься НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.

До об'єктового рівня відноситься НС, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної смуги.


Причини виникнення надзвичайних ситуацій.

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій є:



  • аварії і катастрофи (на виробництві, транспорті, інженерних мережах і та ін.);

  • стихійні лиха (природні катаклізми): землетруси, бурі, урагани, повені, снігові замети і та ін.;

  • епідемії, епізоотії, епіфітотії (значні розповсюдження інфекційних захворювань або уражень відповідно серед людей, сільськогосподарських тварин і рослин);

  • збройні конфлікти та інші фактори соціального і політичного характеру.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території, або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - великомасштабна аварія з тяжкими, трагічними наслідками.

Вивчення причин виникнення виробничих аварій і катастроф свідчить про їх велике різноманіття, але за суттю ці причини можна об'єднати в дві групи.

Перша - це проектно-виробничі помилки і порушення (помилки при проектуванні підприємств, порушення будівельних норм і правил, низька якість будівельних робіт, використаних матеріалів і конструкцій, порушення техніки безпеки і технологічних процесів виробництва, відсутність постійного контролю за потенційно небезпечними об'єктами).

Друга група причин обумовлена тим, що не всі явища природи пізнані.

Великі темпи сучасного науково-технічного прогресу створили умови для великої концентрації радіаційно-, хімічно-, та вибухонебезпечних виробництв. По залізницям і трубопроводам транспортуються в великій кількості небезпечні речовини. В наслідок цього зросла ймовірність виникнення значних аварій і катастроф.

Промисловість України характеризується великою концентрацією потенційно небезпечних виробництв. Практично в усіх обласних центрах і великих містах, де проживає біля 22 млн. людей, розташовані хімічнонебезпечні об'єкти. Крім того територію України перетинають: аміакопровод «Тольятті-Одеса» довжиною 814 км., на кожному кілометрі якого є 55т. аміаку; нафтопровід "Дружба” довжиною 2,3 тис. км, в якому на кожний кілометр припадає 250т нафтопродуктів; газопровід "Союз".

На території України функціонує 5 АЕС - 14 енергоблоків (Запорізька, Південно­українська, Рівненська, Хмельницька) діє 13 великих гідровузлів. Аварійне руйнування гідровузлів тільки Дніпровського каскаду може призвести до катастрофічного затоплення 426 населених пунктів з населенням біля 2млн.

Стихійні лиха є причиною утворення катастрофічних наслідків. За даними ООН за останні 20 років наслідки стихійних лих відчули більш ніж 1 млрд. людей, в них загинуло біля 3 млн.

На території України можуть виникати НС природного. Так, землетрус силою 9 балів може охопити західні, південно-західні регіони і Крим на загальній площі біля 27тис.кв.км. Щорічно окремі райони потерпають від бур, ураганів, повеней та інших явищ.



Війна завжди була великим лихом. Людство Землі перенесло більше 14500 воєн, в яких загинуло 3640млн. людей. На сьогодні накопичена велика кількість сучасної зброї в тому числі ядерної, і сучасних засобів доставки її до цілей.

Враховуючи масштабність і збільшену ймовірність виникнення НС, перед суспільством існує проблема захисту населення, матеріальних цінностей і навколишнього середовища в умовах мирного і воєнного часу. Вирішення цієї проблеми базується на завчасному прогнозуванні та оцінки наслідків можливих НС в конкретному регіоні, на об’єкті і проведенні заходів щодо запобігання НС і зниженню їх негативних наслідків. Прогнозування обстановки можливе на знанні характеристик осередків ураження, що утворюються в разі виникнення надзвичайних ситуацій.


Класифікація НС

Осередок ураження та його характеристики

Осередком ураження (ОУ) називається територія, на якій в результаті дії уражаючих факторів виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, зараження атмосфери і місцевості та ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин.

ОУ може утворитися під впливом одного уражаючого фактора (простий), або під впливом декількох первинних і вторинних уражаючих факторів (складний).



Осередок ураження характеризується:

  • формою (положенням меж осередку на місцевості): коло, трикутник, еліпс і ін.;

  • розмірами (радіус, глибина, площа);

  • завданими збитками (кількістю уражених людей і тварин, зруйнованих будинків і споруд, грошовою сумою втрат матеріальних цінностей).

В подальшому розглядаються характеристики осередків ураження і можливі негативні наслідки різних НС, та заходи щодо захисту людей в таких ситуаціях.
3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ В СФЕРІ ЦЗ.
Якщо відомо які саме небезпеки загрожують можна розробити основні напрями забезпечення безпеки цивільного захисту.

Забезпечення природної безпеки вимагає:

  • розробляти природоохоронні закони та суворо слідкувати за їх виконанням;

  • постійно проводити моніторинг природних небезпек;

  • вести природоохоронне землекористування та добуток корисних копалин;

  • достатньо фінансувати проведення заходів, спрямованих на захист природного середовища;

  • вчасно вживати профілактичні заходи для попередження виникнення та розвитку епідемій, епізоотій, епіфітотій;

  • не допускати промислових та інших викидів у водойми та атмосферу без використання очисних споруд;

  • своєчасно та в належній кількості застосовувати у сільському господарстві мінеральні добрива та отрутохімікати;

  • зберігати зелені насадження від нерозумних вирубок та робити нові зелені насадження (в тому числі лісозахисні смуги).


Забезпечення техногенної безпеки можливе як що:

  • готується і реалізується комплекс заходів (правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних), спрямованих на проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації;

  • відбувається моніторинг можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків;

  • постійно ведеться ідентифікація та облік об’єктів підвищеної небезпеки;

  • складаються декларації безпеки потенційно-небезпечних об'єктів;

  • контролюються матеріали, речовини, що використовуються у виробничому та побутовому середовищі і можуть бути небезпечними для життя та здоров’я людей;

  • строго виконуються умови технологічного процесу та правила експлуатації, особливо при роботі з небезпечними речовинами та матеріалами;

  • з використання постійно вилучаються недосконалі та недостатньо надійні побутові прилади і техніка, транспортні засоби та інше;

  • постійно перевіряється технічний стан споруд, будинків, конструкцій, доріг, транспортних засобів то що.

  • ведеться моніторинг безпеки лікарських препаратів, обладнання та засобів обстеження;

  • перевіряється безпечність та відповідність стандартам продуктів харчування та напоїв.


Забезпечення соціально-політичної безпеки передбачає:

  • наявність відповідної законодавчо-правової бази з питань забезпечення безпеки людини;

  • урегулювання збройних конфліктів шляхом мирних переговорів;

  • міжнародну боротьбу з будь-якими проявами тероризму та екстремізму;

  • обов’язкову відповідальність за вчинки кримінального характеру;

  • профілактику у суспільстві соціальних небезпек;

  • достатнє фінансування захисних соціальних програм;

  • економічну та політичну стабільність у державі.


4. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

БЕЗПЕКИ В СФЕРІ ЦЗ.
Зараз на території України "техногенне навантаження", тобто щільність підприємств, трубопроводів, комунікацій у 5-6 разів вище ніж у будь-який країні західної Європи. Якщо до цього додати ще й стан у якому заходяться ці об’єкти, то можна уявити потенційну небезпеку, що загрожує нам кожен день. В цих умовах важливе значення має загально-державна програма по підвищенню культури безпеки. Що включає в себе комплекс заходів спрямованих на попередження, своєчасне виявлення та локалізацію небезпечних ситуацій у побутовій та виробничий сферах; зальне підвищення рівня інформативності та обізнаності громадян у питаннях забезпечення безпеки; достатнє фінансування; розробку відповідних законів та нормативно-правових актів з питань забезпечення безпеки цивільного захисту.

Державна стандартизація з питань безпеки у НС, експертиза, нагляд і контроль, декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Стандартизація з питань безпеки спрямована на забезпечення якості продукції (робіт, послуг) та матеріалів для життя і здоров’я людей, довкілля, безпеки об’єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення техногенних катастроф.

Державна експертиза проектів і рішень стосовно техногенної безпеки об’єктів, що можуть спричинити НС і вплинути на стан захисту населення і території від їх наслідків, проводиться відповідно до закону.

Державний нагляд і контроль у сфері захисту організовуються і проводяться з метою перевірки повноти і якості заходів щодо запобігання НС, забезпечення готовності органів управління, сил і засобів, посадових осіб до дій у разі виникнення НС.

Нагляд і контроль проводиться МНС, місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад.



Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою забезпечення контролю за дотриманням заходів безпеки на етапах їх введення в експлуатацію, безпосередньо експлуатації та виводу з експлуатації, запобігання НС, а також готовності до ліквідації наслідків НС.

Так у наказі МНС України №338 від 18.12.2000 року "Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів" визначені загальні засади паспортизації та створення загальнодержавного реєстру потенційно небезпечних об’єктів.

При цьому обов’язково враховують:


  • вид (природу) небезпеки (радіаційна, хімічна, біологічна, бактеріологічна, вибухопожежна тощо);

  • інтенсивність джерел небезпеки та час їх негативного впливу (постійне випромінювання, залпові викиди, систематичне накопичення небезпечного ефекту на поверхні ґрунту тощо);

  • характер та ступінь негативного впливу на реципієнти;

  • сферу забруднення (атмосфера, гідросфера, літосфера);

  • технічний стан будов, споруд, технологічного обладнання та інженерних комунікацій, ступінь їх зношеності;

  • загальний стан техніки безпеки.

Реципієнт - об'єкт, який безпосередньо зазнає негативного впливу небезпеки (населення, об'єкти інфраструктури промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства, водойми тощо).

Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів проводиться один раз на п'ять років.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка