Конспект лекцій для студентів спеціальності 073 «Менеджмент»



Сторінка1/7
Дата конвертації19.04.2017
Розмір1.57 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ




ОБЛІК І АУДИТ

Конспект лекцій
для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» та 241 «Туризм» денної і заочної форм навчання

Луцьк 2016


УДК 657.471.11

З
До друку __________ Голова Навчально-методичної ради Луцького НТУ


Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького НТУ_____________ директор бібліотеки
Затверджено Навчально-методичною радою Луцького НТУ,

протокол № від 2016 р.


Рекомендовано до видання Навчально - методичною радою факультету обліку та фінансів Луцького НТУ, протокол № 1 від 14 вересня 2016 р.

________________ Голова навчально-методичної ради факультету обліку та фінансів к.е.н. Московчук А.Т.


Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри обліку і аудиту Луцького НТУ,

протокол № 2 від 13 вересня 2016 р.

Укладач: С.В. Зеленко, к.е.н., доцент Луцького НТУ
Рецензент: Сидоренко Р.В., к.е.н., доцент Луцького НТУ
Відповідальний

за випуск: І.Б. Садовська, к.е.н., професор Луцького НТУ




Г60


Облік і аудит [Текст]: конспект лекцій для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» та 241 «Туризм» денної і заочної форм навчання / укл. С.В. Зеленко.  Луцьк: Луцький НТУ, 2016. – 102с.

Видання містить теоретичний матеріал до вивчення дисципліни, запитання для перевірки знань та тестові завдання.

Методичні вказівки призначені для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» та 241 «Туризм» денної і заочної форм навчання

.

© С.В. Зеленко, 2016



ЗМІСТ



Вступ

4

Тема 1. Теоретичні основи бухгалтерського обліку

6

Тема 2. Метод бухгалтерського обліку

12

Тема 3. Організація бухгалтерського обліку діяльності суб’єктів господарювання

30

Тема 4. Бухгалтерський облік основних господарських процесів діяльності суб’єктів господарювання

44

Тема 5. Аудит як форма контролю фінансово-господарської діяльності

51

Тема 6. Організація аудиту фінансової звітності

60

Тема 7. Методика аудиту фінансової звітності

75

Тема 8. Інформаційні ресурси обліку і аудиту в управлінні підприємством

91

Список рекомендованої літератури

98

Вступ
Бухгалтерський облік – важлива функція управління виробництвом, зна-ряддя контролю за раціональним і економним використанням ресурсів, виконанням фінансових обов’язків перед державою. Рішення актуальних завдань в області економіки нерозривно пов’язане з удосконаленням системи бухгалтерського обліку. Чітко налагоджений облік сприяє виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів підприємства, усуненню зловживань і перевитрат, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці і рентабельності виробництва.

Робота підприємств і організацій в умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби зумовлює появу нової форми незалежного контролю – аудиту. Необхідність у послугах аудитора виникла з таких причин:



  • потреба акціонерів, страхових компаній, банків та інших користувачів у об’єктивній і достовірній інформації про фінансово-господарський стан того чи іншого суб’єкта господарювання;

  • залежність наслідків прийняття рішень користувачами інформації (власниками, інвесторами, кредиторами та ін.) від якості отриманої інформації;

  • необхідність спеціальних знань та навиків для перевірки інформації;

  • можливість надання менеджерами недостовірної інформації власникам, акціонерам, кредиторам та іншим користувачам;

  • відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.

Метою дисципліни є формування у майбутніх менеджерів фундаментальних знань і освоєнні концептуальних основ обліку та аудиту як інформаційної бази прийняття ефективних управлінських рішень.

Завдання дисципліни – теоретична підготовка студентів із питань:



  • теоретичних основ бухгалтерського обліку і аудиту та їх сучасної парадигми в системі управління підприємством;

  • методики бухгалтерського обліку і аудиту;

  • основ документального відображення та аудиту господарських операцій і процесів;

  • інформаційного забезпечення менеджменту даними бухгалтерського обліку і аудиту;

  • прийняття рішень та підвищення ефективності менеджменту за даними бухгалтерського обліку і аудиту;

Крім того, завданням дисципліни є практична підготовка студентів з питань:

  • з’ясування істотних обліково-аудиторських даних, що впливають на ефективність прийнятих управлінських рішень;

  • моніторингу існуючої інформаційної системи бухгалтерського обліку і аудиту;

  • оцінки господарських засобів і джерел їх утворення, а також достовірності їх відображення у звітності;

  • розробки ефективної технології бухгалтерського обліку і аудиту за місцями виникнення затрат і центрами відповідальності;

  • налагодження ефективної обліково-контротльної системи управління;

  • формування висновків за результатами бухгалтерського обліку і аудиту;

  • коригування існуючих тенденцій на більш ефективний результат управління.

Результатом вивчення дисципліни має бути формування професійної компетентності з питань обліку і аудиту як інструментарію обґрунтування управлінських рішень.

Тема 1. Теоретичні основи бухгалтерського обліку
План

  1. Сутність і значення бухгалтерського обліку

  2. Правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні

  3. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

  4. Класифікація господарських засобів

  5. Класифікація джерел утворення господарських засобів

1. Сутність і значення бухгалтерського обліку


Бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Розрізняють такі види обліку:



  1. Фінансовий облік – ведеться з метою складання фінансової звітності, чітко регламентований чинним законодавством. Існують такі форми фінансової звітності:

  • Баланс (ф. № 1);

  • Звіт про фінансові результати (ф. № 2);

  • Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

  • Звіт про власний капітал (ф. № 4);

  • Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5);

  • Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6).

  1. Податковий облік – ведеться з метою визначення достовірної бази оподаткування різними податками, розрахунку обов’язкових податкових зобов’язань та складання податкової звітності. Облік чітко регламентований податковим законодавством; існують значні штрафні санкції за недостовірність показників податкового обліку.

  2. Управлінський облік – внутрішній облік на підприємстві. Ведеться за ініціативою або вказівками керівництва підприємства. Основною метою цього обліку є надання управлінському персоналу різної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Інформація управлінського обліку є комерційною таємницею.

  3. Статистичний облік – ведеться з метою відображення підприємством масових суспільно-економічних явищ та окремих типових процесів. Результати такого обліку відображаються у регламентованих звітних формах. Облік є обов’язковим, звітність подається у відділи статистики. За неподання звітних форм підприємство може бути виключено з Державного реєстру підприємств і організацій.

Принципи бухгалтерського обліку (фінансового):

  1. Принцип автономності – майно власників або засновників підприємства не повинно відображатися на балансі підприємств.

  2. Принцип обачності – застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки, які повинні запобігати заниженню або завищенню доходів, витрат, активів, зобов’язань.

  3. Повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про господарські операції, які мали місце на підприємстві.

  4. Принцип послідовності – підприємство повинно застосовувати постійно з року в рік вибрану облікову політику.

  5. Принцип безперервності – оцінка активів і зобов’язань підприємств здійснюється, виходячи з припущення, що діяльність підприємства триватиме далі.

  6. Принцип нарахування та відповідності доходів та витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які зумовили одержання цих доходів.

  7. Принцип переваги сутності над формою – всі операції обліковуються у відповідності до їх економічної сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

  8. Принцип періодичності – з метою складання фінансової звітності діяльність підприємства поділяється на певні періоди (квартали).

  9. Історична (фактична) собівартість – оцінка активів підприємства здійснюється, виходячи з витрат на їх придбання та виробництво.

  10. Принцип єдиного грошового вимірника – всі показники фінансової звітності відображаються в національній валюті.

В бухгалтерському обліку використовуються такі вимірники:

- натуральний (кг, тонни) – використовується для проведення інвентаризації на підприємстві;

- трудовий (години, людино-години, дні) – використовується для нарахування заробітної плати;

- вартісний (гривні, тисячі гривень) – дає можливість об’єднати всі об’єкти обліку на підприємстві шляхом їх грошової оцінки.


2. Правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні
Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» (від 16 липня 1999 року) №996.

Держава регулює ведення бухгалтерського обліку з метою:



  • створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

  • удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Державну політику у сфері бухгалтерського обліку реалізують МФУ, Національний Банк України, ДКУ та інші міністерства та відомства в межах своїх повноважень.

Конкретизація методики ведення бухгалтерського обліку окремих об’єктів обліку відображається в стандартах обліку.

Національне положення (стандарт бухгалтерського обліку) – НБ(С)БО – нормативний документ, затверджений МФУ, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку (МСБО).

В Україні на сьогодні діє 34 стандартів бухгалтерського обліку:



  1. «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

  2. «Баланс»;

  3. «Звіт про фінансові результати»;

  4. «Звіт про рух грошових коштів»;

  5. «Звіт про власний капітал»;

  6. «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;

  7. «Основні засоби»;

8. «Нематеріальні активи»;

9. «Запаси»;

10. «Дебіторська заборгованість»

11. «Зобов’язання»;

12. «Фінансові інвестиції»;

13. «Фінансові інструменти»;

14. «Оренда»;

15. «Дохід»;



  1. «Витрати»;

17. «Податок на прибуток»;

18. «Будівельні контракти»;



  1. «Об’єднання підприємств»;

  2. «Консолідована фінансова звітність»;

  1. «Вплив зміни валютних курсів»;

  2. «Вплив інфляції»;

23. «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін»;

24. «Прибуток на акцію»;

25. «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»;

26. «Виплати працівникам»;

27. «Діяльність, що припиняється»;

28. «Зменшення корисності активів»;

29. «Фінансова звітність за сегментами»;

30. «Біологічні активи»;

31. «Фінансові витрати»;

32. «Інвестиційна нерухомість»;

33. «Витрати на розвідку запасів корисних копалин»;

34. «Платіж на основі акцій» (набрав чинності з 01.01.2010 р.).

Облік на підприємствах ведеться відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку. Існує 5 планів рахунків:


    1. плани рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань, господарських операцій підприємств і організацій (Наказ Міністерства фінансів України №291 від 30 листопада 1999 року);

    2. спрощений план рахунків (для малих підприємств);

    3. план рахунків для бюджетних установ;

    4. план рахунків бухгалтерського обліку Національного Банку України;

    5. план рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків.

Деталізація рахунків, субрахунків і методики ведення на рахунках, субрахунках бухгалтерського обліку дається в Інструкції до застосування Плану рахунків.
3. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції власника підприємства або компетентного органу.

Підприємство самостійно обирає:



  1. форму організації бухгалтерського обліку. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» можливі 4 форми організації бухгалтерського обліку:

  • ведення обліку штатним бухгалтером;

  • ведення обліку стороннім спеціалістом з обліку (підприємцем, аудиторською фірмою);

  • ведення обліку централізованою бухгалтерією;

  • ведення обліку самостійно керівником підприємства (крім тих підприємств, для яких обов’язковим є оприлюднення звітності).

  1. облікову політику – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Облікова політика кожного підприємства закріплюється Наказом «Про облікову політику».

  2. форму бухгалтерського обліку і технологію обробки облікової інформації. Форма бухгалтерського обліку – система облікових регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них. Існують такі форми ведення бухгалтерського обліку:

  • ручна (журнально-ордерна, момеріально-ордерна, спрощена)

  • автоматизована.

Назва форми залежить від виду облікових регістрів, які використовують на підприємстві для реєстрації первинних документів. Якщо на підприємстві використовують журнали, то форма ведення є журнально-ордерна; якщо використовують меморіальні ордери – то меморіально-ордерна; для малих підприємств передбачено спрощену форму обліку з використання меншої кількості регістрів. В умовах сьогодення всі ці регістри можуть бути сформовані автоматично за допомогою ЕОМ.

  1. Рішення щодо ведення управлінського обліку приймається керівником підприємства. Саме тому правила ведення цього обліку встановлюється окремо для кожного підприємства і вказуються у Наказі «Про облікову політику».

  2. Підприємство самостійно затверджує правила документообігу.

Документообіг – рух документів на підприємстві з моменту їх отримання або створення до завершення виконання і передачі в архів.

Рух документів на підприємстві здійснюється відповідно до графіка, який затверджується наказом керівника. Після опрацювання документи передаються в архів. Для кожного документа встановлений свій термін зберігання. Мінімальний термін зберігання – 3 роки (про це зазначено у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).


4. Класифікація господарських засобів
Предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність підприємства, яка складається з окремих операцій.

Об’єктом бухгалтерського обліку виступають господарські засоби, джерела їх утворення та господарські процеси.

Виділяють 3 види господарських процесів:


  • процес постачання;

  • процес виробництва;

  • процес реалізації.

Класифікація господарських засобів і джерел їх утворення покладена в основу бухгалтерського обліку. Саме тому зупинимося на ній детальніше.

Господарські засоби – це всі активи, якими володіє підприємство.

Господарські засоби класифікують:


  1. за складом і розміщенням;

  2. по функціональній участі в процесі діяльності.

За складом і розміщенням господарські засоби поділяють на 5 групи:

  1. Засоби виробництва:

  • засоби праці (земельні ділянки, будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби та інші необоротні активи, що безпосередньо приймають участь у процесі виробництва);

  • предмети праці (сировина, матеріали, паливо, незавершене виробництво);

  1. Засоби в сфері обігу:

  • предмети обігу (готова продукція, товари);

  • грошові кошти (гроші на рахунках в банку, гроші в касі);

  • засоби в розрахунках (дебіторська заборгованість покупців, дебіторська заборгованість підзвітних осіб, розрахунки з різними дебіторами);

  • засоби, які обслуговують обіг (торгівельно-складські приміщення, торгівельне обладнання, приміщення магазинів);

  1. Засоби невиробничої сфери (гуртожитки, їдальні, клуби, житлово-комунальні господарства, що знаходяться на балансі підприємства);

  2. Вилучені кошти – кошти, які належать підприємству, але які тимчасово вилучені з його обігу (переплата по податках і платежах);

  3. Нематеріальні засоби (патенти, авторські права, торгівельні марки, ліцензії, ноу-хау).

За функціональною участю господарські засоби поділяються на:

  1. Необоротні активи (використовуються на підприємстві більше одного року):

  • основні засоби;

  • нематеріальні активи;

  • довгострокові фінансові інвестиції;

  • інші необоротні активи;

  1. Оборотні активи (використовуються на підприємстві у межах одного року):

  • сировина і матеріали;

  • грошові кошти;

  • поточна дебіторська заборгованість;

  1. Витрати майбутніх періодів (витрати понесені у поточному або попередніх звітних періодах, але мають відношення до наступних звітних періодів): річна передплата за періодичні видання, витрати на підготовку і освоєння випуску нових виробів).

5. Класифікація джерел утворення господарських засобів


Господарські засоби (активи підприємства) отримують з певних джерел.

Всі джерела утворення господарських засобів поділяються на:



  • власні;

  • залучені.

Власні:

  1. Власний капітал:

  • статутний капітал;

  • пайовий капітал;

  • додатковий капітал (емісійний дохід);

  • резервний капітал;

  • нерозподілені прибутки.

  1. Забезпечення майбутніх витрат і платежів:

  • забезпечення оплати відпусток;

  • забезпечення додаткового пенсійного страхування;

  • забезпечення майбутніх гарантійних ремонтів;

  • інші забезпечення;

  • цільове фінансування.

  1. Доходи майбутніх періодів – доходи, одержані в поточному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів (повна передплата за об’єкт що будується, коли він не збудований).

Залучені:

  1. Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, термін погашення яких більше 1 року:

  • довгострокові кредити банків;

  • інші довгострокові зобов’язання.

  1. Поточні зобов’язання – зобов’язання, термін погашення яких в межах 1 року:

  • заборгованість по заробітній платі;

  • кредиторська заборгованість постачальникам;

  • короткострокові банківські кредити;

  • заборгованість перед бюджетом;

  • заборгованість перед фондами пенсійного і соціального страхування.

Висновок: на підприємстві господарські засоби та їх джерела повинні бути збалансовані (рівні).

Тема 2. Метод бухгалтерського обліку
План

  1. Метод бухгалтерського обліку

  2. Зміст і структура балансу

  3. Зміни в балансі зумовлені господарськими операціями

  4. Зв’язок плану рахунків і розділів балансу.

  5. Рахунки, їх призначення, будова

  6. Види рахунків по відношенню до балансу

  7. Сутність і значення подвійного запису

  8. Хронологічний і систематичний облік

  9. Синтетичні і аналітичні рахунки

  10. Оборотні відомості

  11. План рахунків бухгалтерського обліку

12. Документація та інвентаризація в обліку
1. Метод бухгалтерського обліку
Метод бухгалтерського обліку – сукупність елементів, які визначають методику ведення бухгалтерського обліку.

Елементи методів бухгалтерського обліку:



  • документація – відображення господарських операцій у визначених носіях облікової інформації. Будь-який документ надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

  • інвентаризація – спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обліку і оцінки всіх залишків господарських засобів і співставлення їх з даними бухгалтерського обліку.

  • оцінка – відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.

  • калькуляція – сумування витрат з метою визначення собівартості продукції як в цілому по підприємству, так і одиниці продукції.

  • рахунки – спосіб групування господарських операцій, оформлених відповідними документами за економічно-однорідними ознаками з метою контролю за змінами в складі господарських засобів та джерел їх утворення.

  • подвійний запис – специфічний прийом бухгалтерського обліку, суть якого полягає в тому, що кожна господарська операція записується двічі: один раз по дебету одного рахунку і другий раз по кредиту іншого рахунку.

  • бухгалтерський баланс – звіт про фінансовий стан підприємства на певну дату.

  • бухгалтерська звітність – система взаємопов’язаних показників, які відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства за певний період.

2. Зміст і структура балансу


Бухгалтерський баланс – спосіб економічного групування та узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату.

Схематично бухгалтерський баланс має вигляд двосторонньої таблиці: ліва частина – актив, права – пасив.

В активах балансу записують господарські засоби. В пасивах – джерела утворення господарських засобів.

Баланс на 1.01.2011р.

Актив

Сума грн.

Пасив

Сума грн.

1. стаття активу



1. стаття пасиву



2. стаття активу



2. стаття пасиву








 




Разом

А

Разом

А

Обов’язковою умовою складання балансу є рівність активів і пасивів.

Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 затверджено типову форму балансу.

Структурно цей баланс складається з активу, пасиву. Актив складається з 4 розділів:

— необоротні активи;

— оборотні активи;

— витрати майбутніх періодів;

— необоротні активи утримувані для продажу.

Пасив складається з 5 підрозділів:

— власний капітал;

— забезпечення майбутніх витрат і платежів;

— довгострокові зобов’язання (термін погашення менше 1 року);

— поточні зобов’язання (термін погашення менше 1 року);

— витрати майбутніх періодів.

В типовій формі балансу всі статті активу мають відповідний код.

В активах, як правило, зазначають активні статті, але в певних рядках можуть бути записані пасивні статті.

Пасивні статті, які відображені в активі балансу, зазначають в дужках.

При підрахунку підсумку балансу вартість пасивної статі віднімається. Приклади рядків активу балансі, де вказують активні і пасивні статті:



  • рядки 010, 011, 012:

  • 012 – знос нематеріальних активів (пасивна стаття);

  • 011 – активна стаття, дебет 12 рахунку «Нематеріальні активи»;

  • 010 = 011- 012;

  • Рядки 030,031,032:

- 030 = 031 – 032;

- 031 – активна стаття; дебет 10 рахунку «Основні засоби», дебет рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

- 032 – знос основних засобів (пасивна стаття);


  • 160 (160=161-162), 161 (активна стаття), 162 (пасивна стаття).

3. Зміни в балансі зумовлені господарськими операціями


Незважаючи на значну кількість господарських операцій, на підприємстві існує 4 типи господарських операцій:

1. + А – А: одна стаття активу збільшується на певну суму, а інша стаття активу зменшується на ту саму суму; підсумок балансу залишається незмінним, змінюється лише структура балансу.



Приклади

(З – господарські засоби, А – активна стаття, П – пасивна стаття, «+» - збільшення статті, «-» - зменшення статті)

1) Відпущені матеріали на виробництво продукції

матеріали (201)ЗА(-)

виробництво (23)ЗА(+)

2) Надійшли гроші в касу з розрахункового рахунку

Каса (30)ЗА (+)

Розрахунковий рахунок (31)ЗА(-)
2. – П + П: одна стаття пасиву збільшилась на одну суму, а інша стаття зменшилась на ту саму суму. Підсумок балансу залишається незмінним, міняється структура пасиву.

Приклади

1) За рахунок прибутку підприємство збільшило статутний капітал

Прибуток (44)ДП(-)

Статутний капітал (40)ДП(+)

-П+П

2) За рахунок прибутку збільшився резервний капітал



Прибуток (44)ДП(-)

Резервний капітал (43) ДП(+)


3
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка