Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання Луцьк рвв луцького нту 2017



Сторінка5/14
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

ЛЕКЦІЯ 4. «Порівняльний (ринковий) підхід до оцінки вартості підприємства»


Анотація

4.1. Суть порівняльного підходу до оцінки вартості підприємства.

4.2. Основні принципи відбору підприємств-аналогів.

4.3. Характеристика цінових мультиплікаторів.

4.4. Формування підсумкової величини вартості.

4.1. Порівняльний (ринковий) підхід до оцінки вартості підприємства


Передбачає, що цінність активів визначається тим, за скільки вони можуть бути продані за наявності достатньо сформованого фінансового ринку.

Найвірогіднішою величиною вартості оцінюваного підприємства може бути реальна ціна продажу аналогічної фірми, зафіксована ринком.

Теоретичні основою порівняльного підходу:

1. Оцінювач використовує як орієнтир реально сформовані ринком ціни на аналогічні підприємства (акції). Фактична ціна купівлі-продажу підприємства в цілому або однієї акції ураховує фактори, що впливають на величину вартості власного капіталу підприємства: співвідношення попиту і пропозиції на даний вид бізнесу, рівень ризику, перспективи розвитку галузі, конкретні особливості підприємства і т. і.

2. Базується на принципі альтернативних інвестицій. Інвестор, вкладаючи гроші в акції, купляє перш за все майбутній доход.

3. Ціна підприємства відображає його виробничі і фінансові можливості, положення на ринку, перспективи розвитку. В аналогічних підприємствах повинне зберігатись співвідношення між ціною і найважливішими фінансовими параметрами: доход, дивідендні виплати, об'єм реалізації, балансова вартість власного капіталу.


СУТНІСТЬ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПІДХОДУ


  1. Вибір підприємства, аналогічного фірмі, що оцінюється (недавно продане)

  1. Розрахунок цінового мультиплікатора =




прямая со стрелкой 27
прямая со стрелкой 28



  1. Ринкова вартість власного капіталу = 

Переваги порівняльного підходу:

  1. Оцінювач орієнтується на фактичні ціни купівлі-продажу аналогічних підприємств. Ціна визначається ринком, оскільки оцінювач обмежується тільки коригуваннями, що забезпечують зіставність аналога з оцінюваним об'єктом. При використанні інших підходів оцінювач визначає вартість підприємства на основі розрахунків.

Порівняльний підхід базується на ретроінформації і, отже, відображає фактично досягнуті результати виробничо-фінансової діяльності підприємства, тоді як доходний підхід орієнтований на прогнози відносно майбутніх доходів.

  1. Реальне віддзеркалення попиту і пропозиції на даний об'єкт інвестування, оскільки ціна фактично досконалої операції максимально ураховує ситуацію на ринку.

Недоліки порівняльного підходу:

  1. Базою для розрахунку є досягнуті у минулому фінансові результати. Отже, метод ігнорує перспективи розвитку підприємства в майбутньому.

  2. Застосовується тільки за наявності доступної різносторонньої фінансової інформації не тільки по оцінюваному підприємству, але і по великому числу схожих фірм, відібраних оцінювачем як аналоги.

  3. Оцінювач повинен робити складні коригування, вносити поправки в підсумкову величину і проміжні розрахунки, що вимагають серйозного обґрунтовування. На практиці не існує абсолютно однакових підприємств, тому оцінювач зобов'язаний виявити відмінності і визначити шляхи їхньої нівеляції в процесі визначення підсумкової величини вартості.

Умови застосування:

  1. Наявності активного фінансового ринку, оскільки підхід передбачає використання даних про фактично досконалі операції.

  2. Відвертість ринку або доступність фінансової інформації, необхідної оцінювачу.

  3. Наявність спеціальних служб, що накопичують цінову і фінансову інформацію. Формування відповідного банку даних полегшить роботу оцінювача, оскільки порівняльний підхід є достатньо трудомістким і дорогим.

Залежно від цілей, об’єкту і конкретних умов оцінки порівняльний підхід передбачає використання трьох основних методів:

  • метод компанії-аналога;

  • метод операцій;

  • метод галузевих коефіцієнтів.



МЕТОДИ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПІДХОДУ



Метод компанії-аналога (метод ринку капіталу) заснований на використанні цін, сформованих відкритим фондовим ринком. Базою для порівняння служить ціна на одиничну акцію акціонерних товариств відкритого типу. В чистому вигляді даний метод використовується для оцінки міноритарного пакету акцій.

Метод операцій (метод продажів) орієнтований на ціни придбання підприємства в цілому або контрольного пакету акцій. Сфера застосування даного методу оцінки підприємства або контрольного пакету акцій.

Різниця в технології застосування методу компанії-аналога і методу операцій полягає тільки в типі початкової цінової інформації: або ціна 1 акції, що не дає ніяких елементів контролю, або ціна контрольного пакета, що включає премію за елементи контролю.

Процес оцінки підприємства методами компанії-аналога і операцій включає наступні основні етапи:

I етап. Збір необхідної інформації.

II етап. Складання списку аналогічних підприємств.

III етап. Фінансовий аналіз.

IV етап. Розрахунок цінових мультиплікаторів.

V етап. Вибір величини мультиплікатора.

VI етап. Визначення підсумкової величини вартості методом зважування проміжних результатів.

VII етап. Внесення підсумкових коректувань.



Метод галузевих коефіцієнтів (метод галузевих співвідношень) заснований на використанні рекомендованих співвідношень між ціною і певними фінансовими параметрами. Галузеві коефіцієнти розраховані на основі тривалих статистичних спостережень спеціальними дослідницькими інститутами за ціною продажу підприємства його найважливішими виробничо-фінансовими характеристиками.

Приклад. Оцінити підприємство, що отримало в останньому фінансовому році чистий прибуток у розмірі 100 тис. грн. Аналітик в своєму розпорядженні має достовірну інформації про те, що недавно була продана схожа компанія за 3000 тис. грн., Її чистий прибуток за аналогічний період склала 300 тис. грн.

  1. Співвідношення ринкової ціни та чистого прибутку для компанії-аналога становить: 3000: 300 = 10.

  2. Вартість оцінюваної компанії: 100 · 10 = 1000 тис. грн.

Метод припускає внесення досить складних коректувань для забезпечення максимальної зіставності оцінюваної компанії з аналогами, а також обгрунтоване визначення пріоритетних критеріїв зіставності, виходячи з конкретних умов, цілей оцінки, якості інформації.
4.2. Основні принципи відбору підприємств – аналогів

Порівняльний підхід до оцінки бізнесу заснований на використанні двох типів інформації:

1. Ринкова (цінова) інформація.

2. Фінансова інформація.


Процес відбору підприємств – аналогів

овал 4
Ринкова (цінова)

Фінансова


прямая соединительная линия 11


Включає данні про фактичні ціни купівлі-продажу акцій, аналогічних з акціями оцінюваної компанії, а також про якість акцій в обігу

Представлена бухгалтерською і фінансовою звітністю, а також додатковими відомостями, перелік яких встановлюється безпосередньо оцінщиком в залежності від конкретних умов оцінки

Фінансова інформація повинна бути представлена звітністю за останній звітний рік і попередній період.

Ретро-інформація збирається звичайно за 5 років. Проте цей період може бути іншим, якщо умови діяльності підприємства істотно відрізняються від тих, в яких воно працює на момент оцінки.

Фінансова інформація повинна бути зібрана не тільки по оцінюваній компанії, але і по аналогах.

Додаткова фінансова інформація дозволяє визначити ступінь подібності аналогів з оцінюваною компанією. На її основі оцінювач може провести необхідні коригування, що усувають відмінності у фінансових і виробничих параметрах, методах ведення обліку та складання звітності, виявити надлишок або недолік власного оборотного капіталу, наявність нефункціонуючих активів, внести поправки на екстраординарні події і т. д.

Етапи відбору зіставних компаній


  1. визначається первісний так званий круг "підозрюваних", в який входить максимально можливе число підприємств, схожих з оцінюваною фірмою. Пошук таких компаній починається з визначення основних конкурентів, перегляду списку компаній, що злилися і набутих, за останній рік.

  2. складається список «кандидатів», для чого необхідний збір інформації безпосередньо на підприємствах-аналогах.

Критерії відбору повинні відповідати найважливішим характеристикам фірм. Якщо аналог відповідає всім критеріям, то він може використовуватися на подальших етапах оцінки.

  1. складається остаточний список аналогів, заснований на ретельному аналізі додатково отриманої інформації. Включення підприємств в цей список засновано на ретельному аналізі додатково отриманої інформації. На цьому етапі аналітик посилює критерії зіставності і оцінює такі фактори як рівень диверсифікації виробництва, положення на ринку, характер конкуренції і т. д.

В остаточний список повинно входити не менше 3-5 компаній.
Основні критерії відбору

Склад критеріїв зіставності визначається умовами оцінки, наявністю необхідної інформації, прийомами і методами, напрацьованими оцінювачем



- рівень диверсифікації виробництва;

- можливість перепрофілювання виробництва і характер взаємозамінності вироблюваних продуктів;

- залежність результатів діяльності від одних і тих же економічних факторів;

- стадія економічного розвитку оцінюваної компанії і аналогів





стрелка вправо 13


стрелка вправо 15
- об'єм реалізованої продукції і послуг, об'єм доходу, число філіалів;

- географічна диверсифікація;

- кількісні знижки;

- цінові відмінності по схожих товарах





- загальний індекс інфляції;

- перспектив зростання галузі в цілому і індивідуальних можливостей розвитку конкретної фірми в рамках галузі;

- динаміка частки підприємства на ринку;



стрелка вправо 16

- структура капіталу або співвідношення власних і позикових засобів;

- ліквідність або можливість оплачувати поточні зобов'язання поточними активами;

- кредитоспроможність фірми або здатність привертати позикові засоби на вигідних умовах;



стрелка вправо 17



- якість звітної документації, віковий склад, рівень освіти, досвід, зарплата управлінського персоналу, а також місце компанії на ринку;

- компанія може бути співставлена з оцінюваною по ряду характеристик і може бути використана для розрахунку мультиплікаторів;

- компанія не може бути достатньо співставлена з оцінюваною і не може бути використана в процесі оцінки


стрелка вправо 18
Галузева схожість

- Рівень диверсифікації виробництва. Якщо якесь підприємство випускає один вид продукту або якийсь товар істотно домінує у виробництві і забезпечує 85% загального прибутку, а в порівнянної компанії розглянутий продукт дає не більше 20% від загальної маси прибутку, то такі компанії не є для оцінювача зіставними;

- Можливість перепрофілювання виробництва і заменимість вироблених продуктів. Якщо технологічне обладнання одного підприємства забезпечує виробництво тільки одного продукту, а аналог випускає подібний продукт на устаткуванні, яке може забезпечити виробництва різних товарів, то підприємства не однаково прореагують на зміну ситуації на ринку;

- Залежність результатів діяльності від одних і тих же економічних факторів. Вартість капіталу будівельних компаній, що працюють в районах масового будівництва і у віддалених економічних районах, істотно відрізнятиметься при достатньому схожості інших критеріїв, таких як чисельність працюючих, складу парку будівельних машин і механізмів.

- Стадія економічного розвитку оцінюваної компанії і аналогів. Компанія, що функціонує досить довго, має переваги і додатковий прибуток за рахунок стабільного функціонування, доброї клієнтури і постачальників сировини і т. д.

Розмір

Оцінка розміру компанії визначається ступенем капіталізації, чисельністю персоналу, обсягом реалізованої продукції та послуг, обсягом прибутку, числом філій і т.п. Однак необхідно в першу чергу враховувати фактори, що забезпечують величину прибутку:



  • Географічна диверсифікація - великі компанії зазвичай мають більш розгалужену мережу споживачів своєї продукції, тим самим зменшується ризик нестабільності об'ємів продажів;

  • Кількісні знижки - крупні компанії мають у деяких випадках значні знижки, коефіцієнт використання устаткування в крупних компаніях краще. Тому мультиплікатор, розрахований для відкритої компанії, повинен бути скоректований і знижений для оцінки закритої компанії;

  • Цінові відмінності по схожих товарах - крупні компанії часто мають можливість встановлювати більш високі ціни, оскільки споживач воліє купувати товар у добре зарекомендували себе фірм, оплачуючи, по суті, товарний знак, що гарантує якість. У кінцевому рахунку, даний фактор впливає на рівень виручки від реалізації і величину мультиплікатора.

Відмінні риси фінансового аналізу при порівняльному підході виявляються в наступному:

по-перше, можна визначити рейтинг оцінюваної компанії в списку аналогів;

по-друге, дозволяє обґрунтувати ступінь довір'я оцінювача до конкретного виду мультиплікатора загалом їхньому числі, що кінець кінцем визначає вагу кожного варіанту вартості при виведенні підсумкової величини;

по-третє, є основою для внесення необхідних коректувань, що забезпечують збільшення зіставності і обґрунтованості остаточної вартості.

За результатами фінансового аналізу складається так звана «Зведена таблиця фінансових коефіцієнтів», в якій повинна відображатися інформація про найбільш важливих фінансових коефіцієнтах (частка чистого прибутку у виручці від реалізації, частка власного капіталу в сумарних джерелах фінансування фірми, коефіцієнти ліквідності, коефіцієнти оборотності активів і т . п.), а також середні показники (середнє арифметичне за коефіцієнтом, медіану ...). Крім того, важливо визначити місце, займане оцінюваної компанією серед відібраних аналогів по кожному з представлених показників. Сукупність займаних місць служить основою для визначення підсумкового рейтингу оцінюваної фірми.


4.3. Характеристика цінових мультиплікаторів

Визначення ринкової вартості власного капіталу підприємства порівняльним методом засновано на використанні цінових мультиплікаторів.



Ціновий мультиплікатор - це коефіцієнт, що показує співвідношення між ринковою ціною підприємства або акції і фінансовою базою.

Фінансова база оцінного мультиплікатора є вимірником, що відображає фінансові результати діяльності підприємства: доход, грошовий потік, дивідендні виплати, виручка від реалізації і т.і.

Для розрахунку мультиплікатора необхідно:

- визначити ціну акції по всіх компаніях, вибраних як аналог (чисельник у формулі);

- обчислити фінансову базу (доход, виручку від реалізації, вартість чистих активів і т. і.) або за певний період, або за станом на дату оцінки (знаменник).

Ціна акції береться на останню дату, попередню даті оцінки, або вона представляє середнє значення між максимальною і мінімальною величинами ціни за останній місяць.

Як фінансову базу повинен виступати показник фінансових результатів або за останній звітний рік, або за останні 12 місяців, або середня величина за декілька років, попередніх даті оцінки.

В оцінній практиці використовуються два типи мультиплікаторів: інтервальні і моменті.

До інтервальних мультиплікаторів відносяться:

1) ціна/доход (прибуток);

2) ціна/грошовий потік;

3) ціна/ дивідендні виплати;

4) ціна/виручка від реалізації.

До моментних мультиплікаторів відносяться:

1) ціна/балансова вартість активів;

2) ціна/ чиста вартість активів.

При розрахунку інтервальних цінових мультиплікаторів необхідно розрахувати середнє число акцій в обігу за такий же період, який використовувався при визначенні конкретного показника. Наприклад, якщо чистий прибуток розраховувалася як середня величина за три останні роки, то необхідно розрахувати середнє число акцій в обігу за ті ж роки.

Розглянемо порядок розрахунку і основні правила застосування цінових мультиплікаторів.



Мультиплікатори ціна/доход, ціна/грошовий потік.

Як фінансову базу для мультиплікатора використовується будь-який показник доходу, який може бути розрахований аналітиком в процесі її розподілу. Окрім показника чистого доходу, по всіх підприємствах можна використовувати доход до оподаткування, доход до сплати відсотків і податків і т.і.

Основна вимога - повна ідентичність фінансової бази для аналога і оцінюваної фірми, тобто мультиплікатор, обчислений на основі доходу до сплати податків, не можна застосовувати до доходу до сплати відсотків і податків.

Мультиплікатор ціна/доход істотно залежить від методів бухобліку. Як аналог виступає зарубіжна компанія, потрібно привести порядок розподілу доходу до єдиних стандартів.

Як базу для розрахунку мультиплікатора використовується не тільки сума доходу, отримана в останній рік перед датою оцінки. Оцінювач може використовувати середньорічну суму доходу, обчислену за останні п'ять років.

Базою розрахунку мультиплікатора ціна/грошовий потік служить будь-який показник доходу, збільшений на суму нарахованої амортизації.

Крупні підприємства краще оцінювати на основі чистого доходу.

Дрібні компанії – на основі доходу до сплати податків, оскільки в цьому випадку усувається вплив відмінностей в оподаткуванні. Орієнтація на мультиплікатор ціна/грошовий потік переважна при оцінці підприємств, в активах яких переважає нерухомість. Якщо підприємство має достатньо високу питому вагу активної частини основних фондів, більш об'єктивний результат дасть використання мультиплікатора ціна/ доход.

У разі збитковості, незначної величини прибутку, невідповідності фактичного корисного терміну служби основних фондів підприємства періоду амортизації, ухваленому у фінансовому обліку, застосовується звичайно мультиплікатор ціна/ грошовий потік.

Мультиплікатор ціна/дивіденди.

Даний мультиплікатор може розраховуватися як на базі фактично виплачених дивідендів, так і на основі потенційних дивідендних виплат (типові дивідендні виплати, розраховані по групі подібних підприємств на основі порівняння їх фактичних дивідендних виплат і чистого прибутку).

Мультиплікатор ціна / дивіденди на практиці використовується рідко, так як порядок виплати доходу інвесторам у відкритих і закритих компаніях істотно розрізняється. У закритих суспільствах власники можуть отримувати грошову вигоду у вигляді різних виплат, зниження орендної плати і т. д.

Мультиплікатор ціна/дивіденди доцільно використовувати, якщо

- Дивіденди виплачуються досить стабільно, як в аналогах, так і в оцінюваної компанії

- Здатність компанії платити дивіденди може бути обгрунтовано спрогнозована.



Мультиплікатор ціна/виручка від реалізації.

Використовується для перевірки об'єктивності результатів, одержуваних іншими способами. Мультиплікатор ціна/виручка від реалізації не залежить від методів ведення бухгалтерського обліку.

Часто застосовується при оцінці підприємств сфери послуг (реклама, страхування, ритуальні послуги і т. д.).

Переваги даного мультиплікатора - універсальність, яка позбавляє від необхідності проведення складних коректувань, вживаних при розрахунку мультиплікатора ціна/прибуток.

Якщо метою оцінки є поглинання компанії, то краще орієнтуватися на мультиплікатор ціна/виручка від реалізації, так як він виключає можливість підвищення ціни за рахунок короткочасного зростання прибутку.

Особливість застосування: необхідно враховувати структуру капіталу оцінюваної компанії і аналогів. Якщо співвідношення власних і позикових коштів істотно відрізняється, то оцінку краще проводити на основі ринкової вартості інвестованого капіталу.



Мультиплікатор ціна/фізичний обсяг є різновидом мультиплікатора ціна/виручка від реалізації. Ціна зіставляється не з вартісним, а з натуральним показником, який може відображати фізичний об'єм виробництва, розмір виробничих площ, кількість встановленого устаткування, а також будь-яку іншу одиницю вимірювання потужності.

Мультиплікатор ціна/балансова вартість.

Даний мультиплікатор відноситься до моментних показників, оскільки використовується інформація про стан на конкретну дату, а не за певний відрізок часу. Для розрахунку мультиплікатора ціна/балансова вартість в якості фінансової бази використовується балансова вартість або всіх, або чистих активів аналогічних компаній на дату оцінки або на останню звітну дату.

Сфера застосування мультиплікатора - оцінка холдингових компаній, або оцінка у разі потреби термінового продажу великого пакету акцій, що входить до складу портфеля цінних паперів оцінюваної компанії.

Фінансова база для розрахунку: величина чистих активів або повна вартість активів оцінюваної компанії і компаній-аналогів.



Мультиплікатор ціна/чиста вартість активів.

Умови застосування мультиплікатора ціна/чиста вартість активів:

а) оцінювана компанія має значні вкладення у власність: нерухомість, цінні папери, газове або нафтове устаткування;

б) основною діяльністю компанії є зберігання, покупка і продаж такої власності.

Якщо застосування мультиплікатора ціна/чиста вартість активів можливо, то необхідно додатково враховувати наступні фактори:

а) частка прибутку у виручці від реалізації, так як рішення про купівлю-продаж акцій може привести до штучного зростання прибутку в останній рік;

б) структура активів за різними ознаками класифікації (види активів, місцеположення і т. д.);

в) чисті активи всіх компаній, аналіз яких дозволяє визначити наявність і частку в акцій, що представляють контрольні пакети дочірніх фірм;

г) ліквідність всіх фінансових активів компанії (співвідношення часток акцій, що належать відкритим і закритим компаніям, є визначальною ознакою зіставності).

Процедура оцінки підприємств з різним співвідношенням власних і позикових засобів здійснюється таким чином:

1. По компанії-аналогу розраховується інвестований капітал як сума ринкової вартості власного капіталу і довгострокових зобов'язань.

2. Розраховується мультиплікатор як ставлення інвестованого капіталу до фінансової бази аналога.

3. По оцінюваному підприємству визначається величина інвестованого капіталу: адекватна фінансова база оцінюваного підприємства умножається на величину мультиплікатора.

4. Розраховується вартість власного капіталу оцінюваного підприємства як різниця інвестованого капіталу і вартості довгострокових зобов'язань оцінюваної компанії.


4.4. Формування підсумкової величини вартості

Етапи процесу формування підсумкової величини вартості:


- вибір величини мультиплікатора;

-узгодження попередніх результатів ринкової вартості, отриманих у результаті використання різних видів цінових мультиплікаторів;

- внесення підсумкових коректувань.

Вибір величини мультиплікатора є найбільш складним і відповідальним етапом, що вимагає особливо ретельного обґрунтування.

Діапазон величини одного і того ж виду мультиплікатора, розрахованого по всьому переліку компаній-аналогів, може бути досить широким, тому необхідно відсікти екстремальні величини мультиплікатора і розрахувати його середню і медіа величину по аналогам.

На основі зіставлення величин фінансового коефіцієнта визначається положення (ранг) оцінюваної фірми серед аналогічних компаній. Вибір значення мультиплікатора для оцінюваної компанії з використанням даних «Зведеної таблиці фінансових коефіцієнтів» проводиться зазвичай експертним шляхом (аналізуються мінімальне і максимальне значення коефіцієнта за всім списком аналогів, а також розраховане середнє і медіанне значення).



Приклад. Для коефіцієнта ліквідності: min значення 0,95 приймемо за 0%, max значення 4,2 - за 100%. Тоді значення показника по оцінюваної компанії, рівне 1,34 становитиме 12% = (1,34 - 0,95) / (4,2 - 0,95).

Далі проводиться графічне порівняння значень мультиплікаторів по аналогам з найбільш близькими значеннями розрахованих мінімальних, максимальних та медіанних величин фінансових коефіцієнтів. Зазвичай вибирається не конкретна величина цінового мультиплікатора, а діапазон значень.




Приклади задач

1. Оцінити очікуваний коефіцієнт "Ціна / Прибуток" для відкритої компанії "Х" на момент до широкої публікації її фінансових результатів за звітний 2007 р., якщо відомо, що:

- прибуток за 2007 р., 27000000 грн.

- прибуток, прогнозована на 2008 р., 29000000 грн.

- ставка дисконту для компанії "Х", розрахована за моделлю оцінки капітальних активів 25%

Темп зростання прибутків компанії стабілізовано. Остаточний термін життя бізнесу компанії - невизначено тривалий.

Рішення

До виявлення на фондовому ринку безпосередньо спостережуваної ринкової ціни компанії, яка враховувала б фінансові результати, можна використовувати модель Гордона: Ц = 29000000 / (0,25 - ),

де  - довгостроковий (стабілізований) темп зростання прибутків компанії; із порівняння прибутків за 2007 та 2008 роки він дорівнює:

(29000000 - 27000000) / 27000000 = 0,074

Ц = 29000000 / (0,25 - 0,074) = 164772720 (грн.)

  1. Коефіцієнт "Ціна / Прибуток" на розглянутий момент часу і розраховується за поточною (оціночної) ціною 100% акцій компанії, співвіднесеної з прибутком за останній завершений фінансовий період, рівний:

Ймовірна ціна компанії в 2008 (Ц 2008) / Прибуток компанії за 2007 (П 2007) = 164772720 / 27000000 = 6,10.
2. Є дані фінансових звітів по фірмі VALENS (Іспанія). Розрахувати основні мультиплікатори.


Показник

Сума

Дані балансового звіту

Короткострокова заборгованість

712410

Довгострокова заборгованість

61125

Балансова вартість

34037641

Чиста виручка від реалізації

19909797

Дані звіту про доходи

Знос та амортизація

1084611

Витрати на оплату відсотків

24507

Дохід до податків

8368432

Прибуткові податки

2393807

Чистий дохід

5974625

Дані про акціях

Поточна ринкова ціна

8920

Число акцій

11316


Рішення

Ціна = Ринкова вартість акцій * Кількість акцій = 8920 * 11316 = 100938720 (грн.)

1. Мультиплікатор "Ціна / Чистий прибуток (дохід)" = (100938720) / 5974625 = 16,9

2. Мультиплікатор "Ціна / Прибуток до оподаткування" = 100938720 / 8368432 = 12,1.

3. Мультиплікатор Ціна / Чистий грошовий потік = 100938720 / (5974625 + 1084611 - 24507) = 14,3.

4. Мультиплікатор "Ціна / Грошовий потік до оподаткування" = 100938720 / (8368432 + 1084611 - 24507) = 10,7.

5. Мультиплікатор "Інвестиційний капітал / Прибуток" = (Власний капітал (Ціна) + Довгострокова заборгованість) / (Витрати на виплату проц. + Дохід до податків) = (100938720 + 61125) / (8368432 + 24507) = 12,0.

6. Мультиплікатор "Інвестиційний капітал / Прибуток до виплати податків і відсотків по кредитах" = (100938720 + 61125) / (8368432 + 24507 + 1084611) = 10,7.

7. Мультиплікатор "Ціна / Балансова вартість" = 100938720 / 34037641 = 2,97.

  1. Прогнозується, що балансовий прибуток створюваного підприємства (за вирахуванням податку на майно та інших обов'язкових платежів і зборів) і балансова вартість активів через рік складуть відповідно 20 і 110 млн. грн., Через рік підприємство матиме непогашені борги на суму 15 млн. грн. і за рік з прибутку виплатить відсотків за кредитами на суму 5 млн. грн. Ставка податку на прибуток дорівнює 34%. За декілька минулих років відношення котируваної на фондовій біржі вартості однієї акції підприємства-аналога до його припадає на одну акцію річного прибутку після оподаткування в середньому дорівнює 5,1. Мультиплікатор "Ціна / Балансова вартість" по цьому ж підприємству склав за ряд минулих років 2,2. Оцінити майбутню ринкову вартість створюваного підприємства за станом на рік вперед після початку його діяльності, якщо інвестор довіряє статистиці і порівнянності порівнюваних фірм по мультиплікатору "Ціна / Прибуток" на 85%, а по мультиплікатору "Ціна / Балансова вартість - на 15%.

Рішення

Адекватної базою мультиплікатору "Ціна / Прибуток" служить очікувана балансовий прибуток, зменшена на плановані відсоткові виплати та платежі з податку на прибуток (так як мультиплікатор узятий стосовно до прибутку після оподаткування)

Планована прибуток після оподаткування = Балансовий прибуток (за вирахуванням податку на майно та інших обов'язкових платежів і зборів, які стягуються з прибутку) - Процентні платежі - Податок на прибуток (дорівнює планованої після процентних платежів прибутку, помноженої на очікувану ставку податку з прибутку) = (20 - 5) - (20 - 5) · 0,34 = 9,9 (млн. грн.)

Мультиплікатор "Ціна / Балансова вартість" на фондовому ринку прийнято обчислювати за чистою (за вирахуванням довгострокової заборгованості) балансової вартості аналогічних підприємств:

Очікувана чиста балансова вартість = Планована балансова вартість - Очікувана (непогашена) заборгованість = 110 - 15 = 95 (млн. грн.)

Вагові коефіцієнти для розрахунку середньозваженої очікуваної вартості підприємства: k ц / п = 0,85; k ц / б = 0,15 (меншу довіру до мультиплікатору "Ц / БС" викликано тим, що на практиці зазвичай дуже важко перевірити, чи за всіма найбільш дорогим видам східних активів компанія-аналог застосовує ті ж методи амортизації, що і оцінюване підприємство)

Таким чином, Ц = Планована прибуток після оподаткування · Мультиплікатор "Ц / П" · k ц / п + Очікувана чиста балансова вартість · Мультиплікатор "Ц / БС" · k ц / б = 9,9 · 5,1 · 0,85 + 95,0 · 2,2 · 0,15 = 74,267 (млн. крб.)
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка