Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання Луцьк рвв луцького нту 2017



Сторінка2/14
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

ЛЕКЦІЯ 1. «Поняття, цілі і принципи оцінки вартості підприємства»


Анотація

1.1. Сутність, необхідність і організація оціночної діяльності.

1.2. Об’єкти і суб’єкти вартісної оцінки підприємства.

1.3. Цілі та етапи оцінки вартості підприємства.

1.4. Види вартості, які використовуються при оцінці підприємства.

1.5. Фактори, що впливають на величину вартості бізнесу.

1.6. Підходи і методи в оцінці вартості підприємства.
1.1. Сутність, необхідність і організація оціночної діяльності

В умовах ринкової економіки і продавець, і покупець, здійснюючи операції на «свій страх і ризик», хотіли б знати заздалегідь про можливий результат, про ціну продажів даного їх об'єкта. Проте ринкова ціна стає відомою тільки в результаті відбулася угоди. І жодному, навіть видатному, розуму за всю історію людства, від часу Аристотеля до наших днів, не вдалося знайти спосіб визначення точної величини ринкової ціни. 

Разом з тим в основі ринкової ціни угоди, яка виступає результатом узгодження ціни продавця і ціни покупця, лежить внутрішня величина-вартість, яка, будучи кількісно визначеної в умовах конкретного ринку, являє собою ринкову вартість. Саме цю величину найчастіше і намагається визначити експерт-оцінювач.

Визначаючи вартість об'єкта оцінки, оцінювачі використовують інформацію, представлену замовником, що надійшла із зовнішніх джерел, що містить поряд з іншими відомості про стан ринку в цілому і того сегмента, на якому «торгується» оцінюваний об'єкт. На основі отриманої інформації розраховуються величина, що відображає в грошовому еквіваленті витрати на створення об'єкта, генерований їм дохід, ризики, які супроводжують освіта цього доходу, та ін Знайдена величина може збігатися з майбутньою ціною угоди, а може і відрізнятися від неї. Більше того, виконуючи замовлення покупця та замовлення продавця на оцінку одного і того ж об'єкта, оцінювач, швидше за все, отримає різні величини, тому що спостерігається невідповідність інформаційної бази та очікувань замовників. Однак така розбіжність не повинно бути суттєвим. 

Отже, величина, яка визначається оцінювачем, - це і не ринкова ціна, і не вартість як властивість товару. Вона займає проміжне положення між ними, органічно поєднуючи специфіку оцінюваного об'єкта та існуючі на момент оцінки загальноринкові параметри, висловлюючи перше через друге. Тому будь-яка вартісна оцінка «прив'язана» до конкретної дати. 

Ринкова вартість – вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Вартість підприємства − це розрахункова величина, виражена у грошових одиницях, яка відображає цінність підприємства (враховує кількісні та якісні компоненти його діяльності) на конкретний момент часу (з урахуванням очікувань щодо здатності приносити економічні ефекти у майбутньому) для зацікавлених осіб на підставі сукупного використання облікової та ринкової інформації, а оцінка вартості підприємства являє собою цілеспрямований впорядкований процес обчислення величини вартості об'єкта в грошовому виразі з урахуванням впливають на неї факторів в конкретний момент часу в умовах конкретного ринку.

Оцінка підприємства має проводитися з дотриманням наступних принципів:



1. Корисності.

Принцип корисності ґрунтується на тому, що майно має вартість тільки за умови корисності його для потенційного власника або користувача. Під корисністю слід розуміти здатність майна задовольняти потреби власника або користувача протягом певного часу. З метою визначення корисності під час оцінки:

- розглядається корисність окремого майна у складі об'єкта оцінки як складова частина корисності об'єкта оцінки в цілому та корисність майна як окремого об'єкта оцінки;

- враховується сучасний стан використання об'єкта оцінки, що може не відповідати його можливому найбільш ефективному використанню, а також випадки, коли окремі об'єкти оцінки стають тимчасово зайвими, використовуються з іншою метою або не використовуються;

- прогнозується можливий вплив соціально-економічних та інших факторів на зміни в корисності об'єкта оцінки;

- оцінюються витрати на поліпшення об'єкта оцінки з урахуванням впливу цих витрат на збільшення його ринкової вартості.

2. Попиту і пропонування.

Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

3. Заміщення.

Принцип заміщення передбачає врахування поведінки покупців на ринку, яка полягає у тому, що за придбання майна не сплачується сума, більша від мінімальної ціни майна такої ж корисності, яке продається на ринку.

4. Очікування.

Принцип очікування передбачає, що вартість об'єкта оцінки визначається розміром економічних вигод, які очікуються від володіння, користування, розпорядження ним.

5. Граничної продуктивності внеску.

6. Принцип внеску (граничної продуктивності) передбачає врахування впливу на вартість об'єкта оцінки таких факторів, як праця, управління, капітал та земля, що є пропорційним їх внеску у загальний дохід. Вплив окремого фактора вимірюється як частка вартості об'єкта оцінки або як частка вартості, на яку загальна вартість об'єкта оцінки зменшиться у разі його відсутності.

7. Найбільш ефективного використання.

Принцип найбільш ефективного використання полягає в урахуванні залежності ринкової вартості об'єкта оцінки від його найбільш ефективного використання. Під найбільш ефективним використанням розуміється використання майна, в результаті якого вартість об'єкта оцінки є максимальною. При цьому розглядаються тільки ті варіанти використання майна, які є технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними.


1.2. Об’єкти і суб’єкти вартісної оцінки підприємства

Суб'єктами оцінки вартості підприємства виступають фізичні та юридичні особи, органи державної влади та саморегулюючі організації оцінювачів, а також споживачі оціночних послуг тобто всі ті, хто замовляє, проводить, регулює і контролює оцінку.

До суб'єктів оцінки вартості підприємства відносяться:

- органи виконавчої влади, муніципальні утворення;

- оцінювачі – індивідуальні підприємці або юридичні особи, професійні об'єднання оцінювачів;

- замовники оцінювачів – юридичні та фізичні особи, за ініціативою яких на підставі укладеного між ними і оцінювачем в письмовій формі договору проводиться оцінка того чи іншого об'єкта;

- споживачі оціночних послуг – юридичні або фізичні особи органів виконавчої влади, які використовують інформацію, що міститься у звіті про оцінку.





Рис. 1.1. Класифікація суб’єктів оцінки вартості підприємства
Під об’єктом розуміють те, на що спрямована та чи інша діяльність (у даному випадку – оціночна діяльність). Національні стандарти оцінки визначають об’єкти оцінки таким чином (рис. 1.2., 1.3):


Рис. 1.2. Класифікація об’єктів оцінки згідно з Національними стандартами


Рис. 1.3. Класифікація об’єктів оцінки вартості підприємства

1.3. Цілі та етапи оцінки вартості підприємства

Основні етапи визначення оцінки вартості підприємства та цілі її проведення подано на рис. 1.4, 1.5.



Рис. 1.4. Основні етапи визначення оцінки вартості підприємства



Рис. 1.5. Цілі проведення оцінки вартості підприємства


1.4. Види вартості, які використовуються при оцінці підприємства

Оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості.

Класифікація видів вартості подана на рис. 1.6.

Існують такі видів вартості підприємства:

- ліквідаційна вартість – вартість, яка може бути отримана за умови продажу об'єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості;

- вартість заміщення – визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною;

- вартість відтворення – визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичним об'єкту оцінки;

- залишкова вартість заміщення (відтворення) – вартість заміщення (відтворення) об'єкта оцінки за вирахуванням усіх видів зносу (для нерухомого майна – з урахуванням ринкової вартості земельної ділянки при її існуючому використанні (прав, пов'язаних із земельною ділянкою);



Рис. 1.6. Класифікація видів вартості


- вартість ліквідації – вартість, яку очікується отримати за об'єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій;

- спеціальна вартість – сума ринкової вартості та надбавки до неї, яка формується за наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересованості потенційного покупця (користувача) в об'єкті оцінки;

- інвестиційна вартість – вартість, визначена з урахуванням конкретних умов, вимог та мети інвестування в об'єкт оцінки;

- вартість у використанні – вартість, яка розраховується виходячи із сучасних умов використання об'єкта оцінки і може не відповідати його найбільш ефективному використанню;

- оціночна вартість – вартість, яка визначається за встановленими алгоритмом та складом вихідних даних;

- заставна вартість оцінка підприємства по ринковій вартості для цілей іпотечного кредитування.

1.5. Фактори, що впливають на величину вартості бізнесу

При визначенні вартості оцінювач приймає до уваги різні мікро- і макроекономічні фактори, до числа яких відносяться наступні:

1. Попит. Попит визначається перевагами споживачів, які залежать від того, які доходи приносить даний бізнес власнику, за якого часу, з якими ризиками це зв'язано, які можливості контролю і перепродажу даного бізнесу.

2. Доход. Доход, який може отримати власник об’єкту, залежить від характеру операційної діяльності і можливістю отримати доход від продажу об’єкту після використання. Доход від операційної діяльності, у свою чергу, визначається співвідношенням потоків доходів і витрат.

3. Час. Велике значення для формування вартості підприємства має час отримання доходів. Один випадок, якщо власник придбаває активи і швидко починає одержувати доход від їхнього використання, і інший випадок, якщо інвестування і повернення капіталу відокремлене значним проміжком часу.

4. Ризик. На величині вартості неминуче позначається і ризик, як вірогідність отримання очікуваних в майбутньому доходів.

5. Контроль. Одним з найважливіших факторів, що впливають на вартість, є ступінь контролю, який одержує новий власник.

6. Ліквідність. Одним з найважливіших факторів, що впливають при оцінці на вартість підприємства і його майна, є ступінь ліквідності цієї власності. Ринок готовий виплатити премію за активи, які можуть бути швидко конвертовані в гроші з мінімальним ризиком втрати частини їх вартості. Звідси вартість закритих акціонерних товариств повинна бути нижче вартості аналогічних відкритих товариств.

7. Обмеження. Вартість підприємства реагує на будь-які обмеження, які має бізнес. Наприклад, якщо держава обмежує ціни на продукцію підприємства, то вартість такого бізнесу буде нижче, ніж у разі відсутності обмежень.

8. Співвідношення попиту і пропозиції. Попит на підприємство разом з корисністю залежить також від платоспроможності потенційних інвесторів, цінності грошей, а також можливістю залучати додатковий капітал. Ставлення інвестора до рівня доходності і ступеня ризику залежить від його віку. Більш молоді схильні йти на великий ризик заради більш високої прибутковості в майбутньому.

Якщо попит перевищує пропозицію, то покупці готові сплатити максимальну ціну. Верхня межа ціни попиту визначається поточною вартістю майбутніх доходів, які може отримати власник від володіння цим підприємством. Якщо пропозиція перевищує попит, то ціни диктує виробник. Мінімальна ціна, по якій він може продати свій бізнес, визначається витратами на його створення.9. Важливим фактором, що впливає на попит і вартість бізнесу, є наявність альтернативних можливостей для інвестицій.

Попит залежить не тільки від економічних факторів. Важливі також соціальні і політичні фактори, такі, як ставлення до бізнесу в суспільстві і політична стабільність. Ціна пропозиції передусім визначаються витратами створення аналогічних підприємств. Кількість виставлених на продаж об'єктів також впливає на доходність.
1.6. Підходи і методи в оцінці вартості підприємства

У літературі, присвяченій питанням оцінки вартості підприємства, згадується значна кількість методів і способів такої оцінки. Одна з них подана на рис. 1.7.


Рис. 1.7. Методичні підходи до оцінки вартості підприємства


Однак, більш поширеною є така класифікація методів оцінки вартості підприємства:

1. Доходний підхід передбачає використання:

- методу капіталізації. Метод застосовується до тих підприємств, які встигли накопичити активи в результаті капіталізації їх в попередні періоди; іншими словами, цей метод найбільш адекватний оцінці «зрілих» по своєму віку підприємств;

- методу дисконтованих грошових потоків. Метод орієнтований на оцінку підприємства, як діючого, яке і далі передбачає функціонувати. Він більш застосовний для оцінки молодих підприємств, що не встигли заробити достатньо доходів для капіталізації в додаткові активи, але які, проте; мають перспективний продукт і володіють явними конкурентними перевагами в порівнянні з існуючими і потенційними конкурентами.

Згідно методу капіталізації ринкова вартість бізнесу визначається по формулі V=D/R, де D – чистий доход бізнесу за рік; R – коефіцієнт капіталізації.

Метод дисконтування грошових потоків заснований на прогнозуванні цих потоків від даного бізнесу, які потім дисконтуються по ставці дисконту, відповідній необхідній інвестором ставці доходу (рис. 1.8).



полилиния 14полилиния 15

Доходний підхід
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка