Конспект лекцій (частина ІІ) студента І курсу Лектор професор В. Гондюл



Скачати 497.07 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації22.04.2017
Розмір497.07 Kb.
  1   2   3   4
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ


ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ”


КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

(частина ІІ)
студента І курсу
_______________________________________

Лектор професор В. ГОНДЮЛ

КИЇВ - 2002

Частина ІІ. Основи інформаційно-аналітичної діяльності

в міжнародних відносинах
Тема 6. Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної

діяльності в міжнародних відносинах
Лекція 10. 5 листопада 2002 р.

Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти: мета, сутність, причина та наслідок, тенденція, основний результат. Основні завдання інформаційно-аналітичної роботи в міжнародних відносинах. Функції інформаційно-аналітичної діяльності: пізнавальна, перетворююча.

Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання. Методи емпіричного пізнання: спостереження, опис, експеримент. Форми теоретичного пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Форми абстрактного мислення: поняття, судження, умовивід (висновок). Аналіз і синтез в інформаційно-аналітичній діяльності.

Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності. Інформаційний та аналітичний рівні. Моніторинг, аналіз міжнародних відносин, дослідження актуальних проблем.



Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації: корисність, повнота, точність, своєчасність, достовірність, ясність викладення, переконливість.




6.1 Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти



Міжнародні відносини - сукупність політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв'язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями.

Зовнішня політика - діяльність держави, великих соціальних груп у галузі міжнародних відносин, регулювання їх.
Інформаційно - аналітична робота (ІАР) у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики - сукупність дій, що відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки міжнародної інформації висновків, рекомендацій, коментарів.
Міжнародна інформація - інформація, що циркулює в галузі міжнародних відносин.
Мета ІАР - пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обгрунтування прийняття відповідних рішень.
Сутність виражає цілісність законів, властивих об'єкту, внутрішній зв'язок, що об'єднує різні сторони предмета або процесу. Сутність виявляється через явище - як зовнішню форму об'єкта.
Причина і наслідок - категорії, що відображають необхідний зв'язок між предметами і явищами. Цей зв'язок полягає в тому, що будь-який предмет, будь-яке явище виникають з інших предметів і явищ, що їх породжують, а зникаючи у свою чергу перетворюються в інші предмети та явища.
Тенденція - напрямок розвитку будь - якого явища, думки.
Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація.
Основні задачі ІАР у міжнародних відносинах:


  • знайти в інформаційному потоці ті факти, що викликають інтерес у царині міжнародних відносин;

  • у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно розв'язати;

  • на підставі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень.

Функції ІАР:


  • пізнавальна (гносеологічна);

  • перетворююча.








6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання




Пізнання - суспільно-історичний процес діяльності людини, спрямований на відображення об'єктивної дійсності. Пізнання проходить шлях від аналізу явищ до аналізу сутності, від вивчення об'єкта до дослідження системи взаємозв'язків між об'єктами. У своєму розвитку пізнання проходить ряд рівнів, що відрізняються один від іншого за формою та методами.
Пізнавальна діяльність - нерозривна єдність емпіричного та теоретичного пізнання.
Емпіричне пізнання - відображення предметів у процесі взаємодії з ними людини. Специфічними методами цього рівня пізнання є спостереження й опис.
Спостереження - цілеспрямоване сприйняття інформації, обумовлене завданнями діяльності.
Опис - відтворення характеристик об'єкта з метою створення у свідомості інших образа цього об'єкта.

На цьому рівні пізнання відбувається збирання фактів, фіксація зовнішніх проявів, властивостей об'єкта дослідження.
Теоретичне пізнання - поглиблення людської думки в сутність явищ дійсності. Дійсність відображається людиною у формах: відчуття, сприйняття, уявлення.
Відчуття - елементарний образ, відображення окремих властивостей предметів і явищ об'єктивного світу.
Сприйняття - конкретний образ, відображення цілісного образу предметів і явищ дійсності, сформований шляхом виділення й об'єднання різноманітних відчуттів.
Уявлення - конкретне, цілісне відображення у свідомості предметів і явищ. На відміну від відчуття і сприйняття уявлення формується поза органами почуттів людини.
Суттєві зв'язки між об'єктами, закономірності їхнього розвитку відображаються у формах абстрактного мислення: поняттях, судженнях, висновках (умовиводах).
Поняття - логічна форма, за допомогою якої формуються інші форми мислення. Формування поняття можливо лише шляхом абстракції. За допомогою понять виділяють суттєве, загальне (властивість, ознаку, функцію). Поняття характеризує не один предмет, а клас предметів, об'єднаних однією ознакою.
Судження - будь-яке висловлення про конкретний об'єкт, явище. Судження - зв'язок двох понять. Одне з них - суб'єкт (логічний підмет), друге - предикат (логічний присудок).
Висновок (умовивід) - логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок). Умовивід - основний метод одержання нового знання.
У процесі пізнання дослідник використовує різноманітні логічні прийоми: аналіз і синтез, дедукцію й індукцію.
Аналіз і синтез - процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин.
Дедукція - один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження. У формальній логіці дедукція розглядається як рух знання від загального до конкретного. У ІАР дедукція розуміється як доказ наслідків із посилань на основі законів логіки. З фактичного матеріалу вибирається сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки виводиться нове знання.
Індукція - один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального.
Наукове пізнання використовує такі методи як моделювання, формування гіпотез, створення теорій.
Моделювання - побудова моделі досліджуваного об'єкта. Модель - система елементів, що відображає визначені сторони, зв'язку, функції об'єкта дослідження. При інформаційно-аналітичних дослідженнях поширене математичне моделювання.
Гіпотеза - основа, принцип, - ще не доведена теоретична побудова.
Теорія - форма узагальненого відображення дійсності в мисленні. У широкому смислі - теорія - це наука, знання взагалі. У більш вузькому - це знання, що має строгу визначену форму.
У процесі пізнання того або іншого об'єкта дослідник починає з його зовнішнього опису, фіксує окремі його властивості, сторони. Розкриваючи сутність, дослідник може перейти до пояснення властивостей об'єкта, ув'язуючи знання про окремі сторони об'єкта в цілісну систему. Отримане в такий спосіб глибоке конкретне знання про об'єкт і є теорія, що характеризується визначеною внутрішньою логічною структурою.






6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах




Модель (лат. modulus - міра, зразок, норма) - у широкому розумінні - аналог, замінник деякого об'єкта-оригіналу (події, процесу, явища) іншим об'єктом, що за певних умов відображає властивості оригіналу.
Будь-яка модель може виникнути в процесі ІАР трьома способами:


  • у результаті прямого спостереження явищ, їхнього безпосереднього вивчення й осмислювання (такі моделі називають феноменологічними);

  • у результаті процесу дедукції, коли нова модель створюється як окремий випадок деякої більш загальної моделі (такі моделі називають асимптотичними);

  • у результаті процесу індукції, коли нова модель є узагальненням деяких елементарних моделей (такі моделі називають моделями ансамблів).

Таким чином, під моделлю ми будемо розуміти спрощене або "упаковане" знання, що несе цілком визначену обмежену інформацію про об'єкт (предмет, фактор, подію, процес, явище), що відображає ті або інші його властивості.






Модель можна розглядати як спеціальну форму кодування інформації. При цьому модель містить у собі потенційне знання, яке, досліджуючи модель, можна одержати і використовувати в практичних інтересах.
Моделювання - процес дослідження реальних об'єктів шляхом побудови, вивчення й інтерпретації моделей.
Математична модель - наближене, виражене в математичних термінах, представлення об'єктів, концепцій, систем і процесів.
Математичне моделювання в міжнародних відносинах - процедура, яка переводить допущення щодо проблемної ситуації або явища в математичний вираз, із наступним аналізом цієї проблеми за допомогою математичних засобів.

Кінцева мета створення математичних моделей - установлення функціональних залежностей між змінними і параметрами.


Змінна - математична величина, яка у досліджуваній проблемі може приймати різноманітні значення.
Параметр - математична величина, яка у досліджуваній проблемі зберігає одне і теж значення.

Різниця між змінною і параметром відносна, тому що величина, постійна при вивченні однієї проблеми, може бути змінною в іншій постановці дослідження.


Функція - відповідність між змінними, при якій кожному значенню однієї з них (аргументу, незалежній змінній) відповідає визначене значення іншої змінної (залежної змінної). Така відповідність може бути задана формулою, графіком, таблицею.

Математичний вираз - сукупність скінченної множини змінних, параметрів, функцій, об'єднаних операторами математичних дій.
Усі моделі можна розділити на два класи:


  • матеріальні;

  • ідеальні.



Матеріальні моделі - моделі, об'єктивні за формою й змістом.
Ідеальні моделі - моделі, об'єктивні за змістом (відображають реальну дійсність), але суб'єктивні за формою (існують тільки у свідомості людей і функціонують за законами логіки).
Ідеальні моделі:


  • наочні:

- схеми;

- карти;

- креслення;

- графіки;

- гіпотези;

- представлення;



  • аналогії;




  • знакові:

- символи;

- алфавіт;

- упорядкований запис;

- топологічний запис;

- графовий опис;

- мережеве представлення;








  • математичні:

- структурні;

- функціональні;

- аналітичні;

- чисельні;

- імітаційні.

Структурні моделі відтворюють склад елементів об'єкта, системи, явища і взаємозв'язку між ними, тобто структуру об'єкта моделювання.
Функціональні моделі імітують спосіб поведінки оригіналу, його функціональну залежність від зовнішнього середовища.
Аналітичні моделі дозволяють одержати явні залежності необхідних величин від змінних і параметрів, що характеризують явище. Аналітичний розв'язок математичного співвідношення є узагальненим описом об'єкта.
Числові моделі характеризуються тим, що значення необхідних величин можна одержати в результаті застосування кількісних методів. Усі кількісні методи дозволяють одержати тільки часткову інформацію щодо пошукуваних величин, тому що для своєї реалізації потребують завдання всіх параметрів, які входять до математичного співвідношення.
Імітаційні моделі реалізують на ЕОМ у вигляді моделюючих алгоритмів (програм), що дозволяють обчислити значення вихідних характеристик і визначити новий стан, у якому знаходиться модель при заданих значеннях вхідних змінних, параметрів і початковому стані моделі.
За поведінкою в часі моделі бувають:


  • динамічними (час відіграє роль незалежної змінної, а поведінка об'єкта моделювання змінюється в часі);

  • статичними (поведінка об'єкта моделювання не залежить від часу);

  • квазистатичними (поведінка об'єкта моделювання змінюється з одного статичного стану на інший відповідно до зовнішніх впливів).

Якщо елементи математичної моделі достатньо точно визначені і поведінку об'єкта моделювання можна точно визначити, те така модель - детермінована, у протилежному випадку - стохастична.


Якщо параметри і змінні моделі є неперервними величинами, то математична модель неперервна, у протилежному випадку - дискретна.
Математична модель може мати лінійні або нелінійні математичні вирази.
Математичні моделі міжнародних відносин, як правило, динамічні, стохастичні, дискретні, нелінійні.
У залежності від постановки задачі дослідження при математичному моделюванні міжнародних відносин використовують такий математичний апарат:


  • рівняння (алгебраїчні, трансцендентні, диференціальні, );

  • методи апроксимації (інтерполяція, екстраполяція, );

  • методи оптимізації (структурна та параметрична оптимізація, оптимізація на графах і мережах);

  • методи аналізу стохастичних систем (теорія ймовірностей, математична статистика, планування експериментів, теорія ігор, теорія систем масового обслуговування);

  • алгебра логіки;

  • теорія автоматів;

  • теорія алгоритмів;

  • теорія інформації.








6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності


Виділяють два рівні ІАР у міжнародних відносинах:


  • інформаційний рівень, що полягає в пошуку, збиранні, зберіганні, поширенні інформації;

  • аналітичний рівень, що полягає в узагальненні, класифікації інформації, її аналізі і перетворенні, розробці висновків, пропозицій, рекомендацій і прогнозів.

З позицій прийняття рішень розрізняють оперативний, тактичний і стратегічний рівні ІАР.


Форми ІАР у міжнародних відносинах:


  • моніторинг, що включає інформаційні зведення й огляди

  • аналіз зовнішньополітичної діяльності (ефективності прийняття рішень);

дослідження актуальних проблем (інформаційні розробки, оперативні дослідження, аналітичні дослідження





6.5 Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації





  1. Корисність

З погляду впливу виконаної ІАР на ефективність досягнення мети результат інформаційно-аналітичної роботи можна оцінити як:

  • порожня інформація (її ніяк не можна використовувати для прийняття відповідних рішень);

  • негативна інформація (дезінформація);

  • позитивна інформація.




  1. Повнота і точність

Повнота аналітичної інформації характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній ситуації, глибиною освітлення основних подій.

Точність характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку подій.
3. Достовірність

Достовірність аналітичної інформації має важливе значення. Недооцінка або переоцінка різних факторів можуть завдати велику шкоду. Важливими умовами, дотримання яких забезпечує достовірність інформації є:




  • правильний добір фактів;

  • виділення найбільше важливих моментів;

  • глибоке розуміння дійсності.


4. Своєчасність

У чисто наукових працях своєчасність не грає істотної ролі (наприклад, наукові праці з міжнародних відносин СРСР, що проводяться сьогодні). У ІАР корисність усіх документів залежить від того, наскільки вони своєчасні.


5. Чіткість викладу

Аналітичний матеріал повинен бути написаний просто, доступно, ілюстрований схемами, таблицями, графіками. Якщо інформація не зрозуміла, її не читають і їй не вірять.


6. Переконливість

Аналітик повинен дивитися на свою роботу очима замовника, адресата. Щоб документ був переконливий, його необхідно чітко аргументувати і викладати висновки, рекомендації.







Лекція 11. 12 листопада 2002 р.

Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності.

Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності. Стандартні та проблемні ситуації в міжнародних відносинах. Характеристики проблемних ситуацій: об’єктні, суб’єктні, причинні, цільові, вибору, часового розвитку. Компоненти проблемних ситуацій: факт, подія, явище.

Процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної діяльності.

Інтелектуальні засоби інформаційно-аналітичної діяльності: відомості, дані, повідомлення.

Технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності: картки, каталоги, щоденники, інформаційні системи, автоматизовані інформаційні системи, експертні системи, автоматизовані робочі місця аналітиків.

Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади



6.6 Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності


Методологія - в широкому понятті - це вчення про структуру , логічну організацію , методи та засоби діяльності.
Методологія науки - вчення про принципи побудови, методи та способи наукового пізнання.
Методологія аналітичних досліджень - сукупність принципів, методів, способів та підходів до організації та проведення досліджень.
Принципи - вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки.
Метод ( шлях дослідження та пізнання ) - сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання.
Прийом – окрема дія для досягнення мети дослідження.
Спосібсистема дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження.
Процедура - встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження.
Методика - послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень.
Техніка (технологія) аналітичного дослідження - сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур.

Формування основних прийомів та способів процедур інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах відбувається під впливом діалектичної логіки (гносеології), політології, соціології, соціальної психології, формальної логіки, кібернетики.
Гносеологія ( теорія пізнання)- вчення про сутність, закономірності та форми пізнання. Її головні проблеми: що є предмет та джерела пізнання, що лежить в основі і рухає ним, з яких ступенів складається процес пізнання, які його методи та форми, що таке істина , яке співвідношення між пізнавальною та практичною діяльністю, тощо. Теорія пізнання з’ясовує загальні принципи, шляхи, засоби наукових досліджень , тому і є основою побудови процесу інформаційно- аналітичної діяльності.
Політологія- галузь науки, що вивчає політичну організацію і політичне життя суспільства , систему політичних відносин і характер політичного режиму, проблеми внутрішньої політики і міжнародних відносин. Основним предметом політології є політична влада , форми і методи функціонування і розподілу її в державно організованому суспільстві. Ці питання розглядаються в кореляції з вивченням реальної політичної свідомості , інтересів і поведінки індивідів, соціально класових спільностей, етносів та організацій їх.



У сучасній політології домінують проблеми конфліктології, державознавства, політичних філософії, історії та економіки. політологія є основою для формування понять ІАР в міжнародних відносинах, формування конкретних методів досліджень політичної обстановки.


Соціологія - наука про закони розвитку функціонування розвитку суспільства, про соціальні відносини. На відміну від інших соціальних наук (політекономії, правознавства, демографії, етнографії тощо), які вивчають окремі сторони життя суспільства, соціологія вивчає суспільство як цілісну систему. Соціологія вивчає соціальну структуру суспільства , тобто різні форми взаємодії, форми спілкування, які існують між індивідами та групами, групами та соціальними інститутами, системами культурних норм, цінностей. Соціологія дає аналітику можливість використати трирівневу систему знань: загальну соціологічну теорію, спеціальні соціологічні теорії, конкретні соціологічні дослідження. Соціологія також дає великий досвід в галузях методики та техніки дослідження.
Соціальна психологія - наука про внутрішні психологічні причини, механізми і закономірності соціальної поведінки людей у групах, спільнотах, а також психологічні характеристики( сукупність почуттів, волі, настроїв, звичок, традицій) окремих індивідів, груп і спільностей. Складові соціальної психології - психологія екологічного життя, психологія політичного життя, психологія права, моралі, релігії, психологія управління, психологія побуту (сім’я, дозвілля, системи обслуговування та інші)- формують певні прийоми та способи аналітичної діяльності.
Формальна логіка - наука. що вивчає форми і закони мислення - поняття, судження, умовиводи, висновки, докази з точки зору її логічної побудови, при відволіканні від конкретного змісту.

Формальна логіка цікавиться лише типом зв’язку суб’єкту судження з предикатом, умови при яких судження є істинними. Основним завданням формальної логіки є встановлення допустимих для певних суджень правил виводу. Формальна логіка є основою для розробок процедур, що використовуються в експертних системах. Проблематика формальної логіки в рамках формалізованих мов спричинила розвиток математичної логіки, логіки науки та методології науки.


Логіка науки - розділ сучасної філософії, ще досліджує логічні закономірності наукового пізнання. ЇЇ найбільші розділи: дослідження способів побудови наукових теорій, тобто аналіз логічних характеристик кожного способу, умов використання; вивчення та класифікація наукових теорій та інших форм наукового пізнання; аналіз фундаментальних понять, які широко використовуються в інших галузях знань( система, зв’язок, функція...) ; опис та аналіз логічних засобів та понять, які необхідні для вирішення певних задач пізнання( наприклад: теорія розвитку, системно - структурні теорії тощо).
Математична логіка - сукупність штучних формалізованих мов, стосовно яких встановлені такі їх логічні властивості, як можливість доведення ( доказу) , виводу, наслідку та інші. При цьому в дедуктивній логіці використовують достовірні, завжди істинні відношення між елементами таких мов, а в індуктивній ( ймовірній) логіці аналізу піддається сукупність ймовірних логічних відношень. Класична математична логіка будується на принципі двозначності: будь-яке судження (висловлювання) є або істинним, або не істинним.

Сучасна математична логіка включає сукупність інших логічних систем:

- багатозначну логіку, в якій елементи мови мають три і більше значень істинності;

- модальну логіку, яка розглядає відношення між необхідністю, можливістю, випадковістю тощо.

Математична логіка тісно пов’язана з такими розділами математики, як теорією множин, абстрактною алгеброю, теорією ймовірності, теорією граматик тощо






  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка