Комплекс навчально-методичних матеріалів



Скачати 451.92 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації06.04.2017
Розмір451.92 Kb.
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

МАЛИЙ ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ





КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ


для слухачів

Малого філософського факультету

на 2010-2011 навчальний рік



Комплекс навчально-методичних матеріалів

для слухачів Малого філософського факультету

Харківського національного університету

імені В. Н. Каразіна,

філософського факультету


Рекомендовано

кафедрою


теоретичної та практичної філософії

(протокол № 1 від 29 серпня 2010 р.)


Рецензенти: Карпенко Іван Васильович, завідувач кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук, декан філософського факультету, Кривуля Олександр Михайлович, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.
Укладачі: Салтанов Микола В’ячеславович, аспірант філософського факультету, декан малого філософського факультету, Голіков Сергій Олексійович, кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, заступник декана філософського факультету.

І. Мета і завдання занять для слухачів філософсько-культурологічного напряму Малого філософського факультету
Метою ознайомчих занять філософсько-культурологічного напряму для слухачів Малого філософського факультету є залучення та підготовка обдарованої молоді у царину філософських та культурологічних дисциплін.

Відвідування занять Малого філософського факультету дасть слухачеві можливість актуалізувати для себе низку проблемних питань та розширити свій пізнавальний світогляд про уявлення, наприклад, стародавніх греків щодо устрою Всесвіту, про спрямованість історії, міркування відомих філософів про життя після смерті. В цілому, ознайомлення слухачів з поняттям, течіями філософії та культурології, має вплинути на вироблення та закріплення власної життєвої позиції.

Без перебільшення можна сказати, що зайнятість слухачів у сфері основ філософії та культурології може впливати не лише на здатність формулювати проблемі питання, а й стійко відповідати на виклики буденності, які постають перед ними. Певно, що ніхто інший ніж слухач Малого філософського факультету не зможе краще запевнити своє найближче оточення у доцільності прийняття того чи іншого рішення, адже особі, долученої до скарбниці історії світової мудрості, не властиво губитися у невизначеності перед перешкодами, долаючи які, людина ще краще зможе опанувати свою свідомість та набути впевненості.

Бажання вчитися і навчатися філософії є цілком природним, адже подібно до того, як атлет прагне до ідеалів тілесної форми, так і людина, що небайдужа до філософії спрямована на духовне, інтелектуальне удосконалення; вона прагне до культури мислення та мовлення. Малий філософський факультет зможе дати Вам шанс для реалізації свого життєдайного потенціалу, адже занурення у будь-який з кутків філософії чи культурології зробить Вас обізнаним у сфері давньогрецької мудрості, середньовічної теософії, ренесансного гуманізму, познайомить Вас з проблемами методу пізнання та із таємницями Вашої самосвідомості. Чи доводилося Вам чути про «жадання до життя» чи влади, що значить воліти? Що Ви знаєте про «дискурс» та «інтертекстуальність», про «розщеплення суб’єкта» та «структуралізм». Якщо це все викликає складності розуміння, то мерщій до нас!

Чи не щодня Ви стикаєтесь із ситуацією, коли Вашу голову переповнюють думки, та коли виникає потреба висловити їх, то оточуючі мало-що розуміють. Цикл занять з комунікативної та практичної філософії стане у нагоді при потребі відчувати себе у спілкуванні як риба у воді, адже Ваше мовлення все більше набуватиме чіткого та вираженого (артикульованого) характеру. Якщо ж і це Вас не задовольнить, тоді можуть стати у нагоді заняття з риторики, яке навчить Вас аргументувати найбожевільніші думки та тези, що й батьки не встоять перед силою Вашого слова. Якщо ж Ви відчуваєте потребу у виробленні навичок мовлення (риторика) та міркування (логіка), то це вже точно Вам до нас.

Разом з нами Вам доведеться поміркувати про те, чи має мудрість національно-визначений характер, а якщо ні, то чи можна говорити про українську, німецьку чи якусь іншу філософію. Чи задумувались Ви хоч коли-небудь про значення «культури» і похідне від неї? Чи доводилося Вам мати справу із лицарським способом поведінки? Що Вам відомо про китайську та японську культуру? Що значить «етика автентичності» та як співвідноситься духовне та тілесне в людині? Якщо Ви прагнете розширити свій кругозір прямуйте до нас.

Якщо Вас цікавлять питання земні та Ви відчуваєте потребу у заповненні інформаційного вакууму, то тематичні лекції з філософії політики розкриють Вам зміст процесів, що відбуваються у сучасних владних колах з політологічної точки зору. Чи може Вас цікавить суспільство, що подібно до живого організму, який невпинно розвивається, трансформується? Якщо Ви й досі сумніваєтесь відносно того, що любов може бути цілою філософською проблемою, то приходьте, ми ладні Вас в цьому переконати. Якщо Вас цікавить питання небесні, сакральні, то заняття з релігієзнавства занурить Вас у вир світових релігій та концептів. Чи може Вам до вподоби звернення до свідомості, де приховані глибинні витоки наших відчуттів і бажань, кошмарних сновидінь і творчих натхнень, де зустрічаються наша душа і наше тіло? Тоді Вам теж до нас.

Завданням Малого філософського факультету є не лише прагнення навчити Вас слухати, а й мислити та говорити, беручі участь у дискусіях, диспутах, колоквіумах, круглих столах як з однолітками так із фахівцями, що може стати початком розвитку стратегічного мислення, аналітичних здібностей, інтелектуального та творчого потенціалу, підвищення культури мовлення та мислення, оновлення та розвиток умінь і знань, необхідних для ефективного вирішення поточних та перспективних завдань.

Основні теми курсу побудовано таким чином, щоб у процесі навчання слухачі розвивали навички творчого мислення, здатність до самостійних теоретичних узагальнень.

За кожною темою заняття слухач може обрати для себе джерело з тим, щоб розширити свій філософський і загальнокультурний кругозір. Форма відкритого семінару, круглого столу або дискусії дозволяє слухачам провести самостійне наукове дослідження й оприлюднити його результати.

Сподіваємося, що відвідування курсу «Малого філософського факультету» сприятиме росту зацікавленості слухачами проблемами класичної та сучасної філософії, культурології та науки, розвитку потенціалу особистості та її можливостей.

До числа слухачів Малого філософського факультету зараховуються особи, які демонструють інтерес та невтримне тяжіння до філософсько-культурологічних дисциплін незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин.

Слухачам Малого філософського факультету видається відповідне посвідчення слухача філософсько-культурологічного напряму та по закінченню навчального року – сертифікат установленого адміністрацією факультету зразка.

Цікаво знати: філософський факультет був відкритий у 2001 році. Кафедра філософії була створена разом із заснуванням Харківського університету в 1804 році. Першим професором кафедри був послідовник І.Фіхте – Йоган Баптист Шад, який був запрошений за рекомендацією Гете і працював в університеті з 1804 по 1816 роки. У різні часи розвивали філософські студії в університеті видатні професори: А. Дудрович, Ф. Зеленогорський, С. Семковський, Я. Блудов, Д. Острянин, Ю. Бухалов, О. Плахотний.

На факультеті студенти отримують підготовку за спеціальностями «Філософія», «Культурологія», «Здоров’я людини».

На факультеті працюють наступні кафедри:

1. Теоретичної та практичної філософії;

2. Теорії культури і філософії науки;

3. Українознавства;

4. Політології;

5. Валеології.

Філософський факультет підтримує наукові зв’язки з багатьма науковими та навчальними закладами світу, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Інститутом історичних досліджень Львівського національного університету ім. Франка та ін. Викладачі, аспіранти та студенти факультету беруть активну участь у міжнародних наукових семінарах і симпозіумах в Україні, Польщі, Росії, Італії, Німеччині, США, Австрії, Угорщині, Ізраїлі.
ІІ. АНОТАЦІЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДЕЯКИХ ЗАНЯТЬ МФФ
Дисципліна: Історія античної філософії
Викладач: Прокопенко Володимир Володимирович, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук.
Тема заняття: Антична філософія, її походження, сутність та значення для сучасності.
Форма заняття: лекція (4 год).
Анотація: Всі основні ідеї та інституції, які складають сучасну цивілізацію, виникли протягом декількох століть в результаті зусиль давньогрецького народу. Право, демократія, мистецтво, наука – в тому значенні, як ми їх розуміємо сьогодні, з’явились саме в Греції. Філософія є, мабуть, найважливіше і водночас саме загадкове явище в цьому переліку. Чому філософія виникає саме в Греції, чому саме грецька філософія стала фундаментом всієї наступної європейської філософії, чи можливий взагалі вихід людства за межі проблем, які були поставлені греками?

Безумовно, що світосприйняття стародавніх грецьких мислителів не тільки є для нас близьким і зрозумілим, але в деяких своїх вимірах і чужим, можливо - недосяжним, так що важливо зрозуміти цю інаковість античної філософії, втримати її в своїй своєрідності і значущості. В іншому випадку ми б не побачили в античній філософії нічого важливого, самовпевнено вважаючи, що історична відстань автоматично робить нас більш розумними. Грецький початок філософування буде вічно важливим для людства, так що спроба зрозуміти греків є завжди спроба самопізнання. Вступ до обговорення цих проблем та усвідомлення значення грецького способу філософування і є головною метою заняття.


Рекомендована література:

1. Гаспаров М. Л. Занимательная Греция. М. 2004

2. Греческая философия. В 2-х т. Под ред. М. Канто-Спербер. Т.2, стр.866-919.

3. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии, кн.1. Введение.
Дисципліна: Філософія Середніх віків
Викладач: Шильман Михайло Євгенович, викладач кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук

Тема заняття: Філософське значення вчення Томи Аквінського
Форма заняття: Лекція
Анотація: Тематичні пріоритети філософії середньовіччя. Схоластична християнізація філософії Аристотеля. Рішення фундаментального питання взаємин розуму та віри. Проблема «подвійності істини». Раціональна філософія в вірі. Розмежування сфер компетенції філософії та теології. Система доказів існування Бога. Метою заняття є ознайомлення слухачів з загальними характеристиками та тенденціями середньовічної філософії на прикладі вчення Томи Аквінського.
Рекомендована література:

  1. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. –СПб., 1996. – Т. 2.

  2. Соколов В. В. Средневековая философия. –М., 1979.

  3. Гайденко В. П. Об исходных понятиях доктрины Фомы Аквинского \\ Фома Аквинский. Онтология и теория познания. –М., 2001.


Дисципліна: Філософія доби Відродження
Викладач: Шильман Михайло Євгенович, викладач кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук
Тема заняття: Гуманістична філософія у пошуку «універсальної людини»
Форма заняття: Лекція
Анотація: Італійський гуманізм в філософській атмосфері XIV століття. Реактуалізація античної філософської спадщини. Антропоцентризм як домінуючий світогляд. Гуманізм як стиль мислення, мода та ідеологія. Філологічні та моральні аспекти гуманістичного руху. Неуніверситетська «гуманітарна освіта» як стратегія створення цілісної людини-митця, «універсальної людини». Роль само-конструювання, самоосвіти та самовиховання людини. Синтез християнських чеснот та філософсько-філологічної ученості. Соціальна орієнтованість гуманістичної освіти. Критика філософами-гуманістами схоластики та неуцтва. Гуманістична інтерпретація концептів платонівської та епікурейської філософії.
Рекомендована література:

  1. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. –СПб., 1996. – Т. 2, 3.

  2. Брагина Л. М. Итальянский гуманизм. Этические учения XIV-XV веков. –М., 1977.

  3. Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV век). Под ред. Л.М. Брагиной. –М., 1985.

Викладач: Кривуля Олександр Михайлович - професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.
Тема заняття: «Філософія Нового часу: Від Бекона до Юма».
Форма заняття: лекція
Анотація: Виникнення нового типу філософування на тлі розвитку наук. Методології та гносеологія під увагою філософів. Емпіризм і раціоналізм. Бекон і Декарт - перші філософи Нового часу: за яким методом краще розширювати наше істинне знання про світ? Ідея природного стану людей та суспільного договору у Гоббса та Локка. Спіноза: що не може бути заборонено, те необхідно повинно бути допущене. Ляйбниць: витоки світової гармонії та порядку. Чому так важко спростовувати деякі «божевільні» філософські ідеї (на прикладі Берклі). Чому Юм радив палити всі книжки, у яких немає математики?
Рекомендована література:

1. Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Сочинения в двух томах. Т. 1. - М.: Мысль, 1989. - С. 250-268.

2. Паскаль Б. Думки // Філософська думка, 2008, №5. - С. 101-118.

3. Рассел Б. История западной философии и её связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. В 3-х книгах. - Новосибирск, 1999. - C.492-624.

4. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т.3. От Леонардо до Канта. - СПб., 1996. - С. 43-451.

Викладач: Кривуля Олександр Михайлович - професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.
Тема заняття: «Німецька класична філософія».
Форма заняття: лекція
Анотація: “Коперніканський переворот” у філософії, вчинений Кантом. Як можливе наукове знання і чи можлива філософія у якості науки? Розсудок і розум, теоретичний і практичний розум. Обґрунтування моралі. Як слід вчиняти в житті, аби бути моральною і законослухняною людиною?

Чому Гегель вважається одним із найскладніших філософів? Філософська система Гегеля та стежки до її розуміння. Що таке «абсолютна ідея»? Вчення про «дух». “Філософія права” Гегеля: право і мораль, мораль і моральність, громадянське суспільство й держава. Гегелівська філософія історії. За що критикували Гегеля такі видатні мислителі як Маркс і Поппер?


Рекомендована література:

1. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка зможе виступати як наука. – Мюнхен: Український вільний університет, 2004. – 324 с.

2. Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Гегель. Работы разных лет. Т. 1. - М.: Мысль, 1972. - С. 387-394.

3. Гаєр, Манфред. Світ Канта: Біографія / З нім. пер. Л. Харченко. – К.: Юніверс, 2007. – 336 с.

4. Кассирер Э. Жизнь и учение Ката. - СПб.: Университетская книга, 1997. – 447 с.

5. Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 572 с.

Викладач: Перепелиця Олег Миколайович, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук

Дисципліна: Некласична філософія другої половини ХІХ – початку ХХ століття.
.Тема заняття: «Волюнтаризм в некласичній філософії»
Форма заняття: лекція
Анотація: Некласична філософія характеризується особливим розумінням волі. Концепт «воля» стає головним в онтології А. Шопенгауера і Ф. Ніцше. Лекція присвячена розгляду особливостей тлумачення волі цими філософами та які наслідки це має щодо розуміння гносеології, етики, естетики, історії та людського життя загалом. Трансформація розуміння волі від Шопенгауера до Ніцше допомагає проаналізувати перехід від класичного філософування до сучасного, від філософії Єдиного до філософії множинностей, від метафізики основ до номадичного буття. Метою заняття є ознайомлення слухачів з загальною характеристикою та тенденцією некласичної філософії.
Рекомендована література:

1. Делез Ж. Ницше и философия. М., 2005.

2. Ницше .Ф. Воля к власти. М., 1994.

3. Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггер М. Время и бытие. -М., 1993.

4. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Т. 1-2. М, 1993.
Дисципліна: Сучасна філософія
Викладач: Азарова Юлія Олегівна, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, кандидат філософських наук
Тема заняття: Основні напрямки, течії та школи в сучасній філософії.
Форма заняття: лекція
Анотація: Філософія ХХ ст. – це величезна царина знання, яка містить безліч течій, шкіл, напрямків, проблем і концепцій. Що таке «феноменологія»? Чи здатна людина пізнавати світ речей? Як речі предстають у нашої свідомості? Чому можливість безпосереднього доступу до світу речей спирається на ті елементи нашої свідомості, за допомогою яких ми сприймаємо реальність? Що таке „герменевтика”? Як саме людина пізнає та описує світ? Чому пізнання речей ґрунтується на мові та здійснюється в понятті? Як людина розуміє філософські та літературні тексти? Чи можливе об’єктивне розуміння текстів стародавніх епох? Як треба тлумачити текст, щоб знайти його справжній смисл? Що таке „екзистенціалізм”? В чому смисл людського існування? Що таке „свобода”, „совість”, „відповідальність”? Чи може людина бути вільною від обставин? Що таке „прозріння”? Чому людина намагається знайти „сенс буття”? Саме ці питання є ключовими для сучасного філософування. Мета заняття – ознайомлення слухачів з основними напрямками, течіями та школами сучасної філософії, висвітлення її головних проблем.
Рекомендована література:

  1. Зотов А. Современная западная философия: Учебник. – М.: Высшая школа, 2001. – 784 с.

  2. Основы современной философии: Учебник. / Под ред. М. Н. Росенко. – СПб.: Лань, 2002. – 388 с.

  3. Лук’янець В., Соболь О. Філософський постмодерн. – К.: Абрис, 1998. – 351 с.

Дисципліна: Історія української філософії
Викладач: Корабльова Надія Степанівна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.
Тема заняття: Національна визначеність філософії в сучасному філософському дискурсі.
Форма заняття: лекція.
Анотація: В атмосфері посиленої уваги до національної та культурної самоідентичності, що особливо загострилась в ситуації постмодерну, глобалізації та суспільстві ризику, актуалізується проблема національної визначеності філософії загалом і української зокрема. Що значить існування філософії у національному форматі? У чому суть зацікавленості національною філософією як поняттям і як феноменом певної культури? Універсалістські претензії філософського мислення як вираз єдності людського роду й культури і залучення до нього людей різних країн і культур, щоб не бути полишеними «філософським духом» (Гегель).

Мета лекції – ознайомлення слухачів з основними етапами і базовими цінностями національної філософії як такої і української, зокрема.


Рекомендована література:

  1. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.

  2. Традиции отечественной философии. Ч.1,2. Гродно, 1991

  3. Каменський З. А. Культурно-исторические типы или единство историко-философского процесса. // Вопросы философии. – 1995.- 2

  4. Юлина Н. Очерки по философии в США. ХХ век. – М.., 1999.

Практичне заняття.
Семінар-диспут на тему: «Чи може бути виправданий свідомий обман?»
Рекомендовані джерела для підготовки:

1. Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия // Кант И. Трактаты и письма. - М.: Наука, 1980, С. 292-297.



2. О лжи // Кант И. Метафизика нравов.- М.: Мир книги, Литература, 2007, С. 302-305.
Питання для обговорення: Вимога говорити завжди лише правду – це наше право чи обов’язок? Чи стикалися Ви із ситуацією, коли брехня є більш доречнішою ніж правда? Чим Ви керуєтесь у подібних ситуаціях? Чи маєте Ви право почути від іншого правду? Тоді, чи маємо ми право брехати? Тому, чи не порушує брехня право інших на правду? Якщо поставити на шальки терезів право іншого на правду та Вашу вигоду від лицемірства, то що виявиться визначальним для Вас? Чи існує «моральне» право «брехати задля спасіння друга від смертельної небезпеки або із почуття «людинолюбства»? Зобов’язання говорити правду є умовним чи безумовним? Чи можна погодитись із тим, що брехун заносить «інфекцію брехні» у суспільство? Чи може брехня слугувати засобом ввічливості (лестощі тощо)? Чи здатна брехня принизити людину перед самою собою і невідворотно згубити в ній почуття власної моральної гідності?

Дисципліна: Вступ до культурології.
Викладач: Титар Олена Володимирівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії культури і філософії науки.
Тема заняття: Культура як предмет культурології.
Форма заняття: лекція.
Анотація: Система наук про культуру. Специфіка культурологічного дослідження культури. Ґенеза культурологічного дискурсу: основні чинники, етапи та імена. Еволюція поняття «культура» та сучасні підходи до його визначення. Структура, морфологія та типологія культури.

Мета заняття – ознайомити слухачів зі специфікою культурології як науки про культуру, сформувати уявлення про культурологічний концепт «культура».


Рекомендована література:

  1. Гуревич П. С. Культурология. - М., 1999.

  2. Кармин А. С. Основы культурологии. Морфология культуры. - СПб., 1997.

  3. Культурология XX век. Словарь / Под ред. С. Я. Левит – СПб.: Университетская книга, 1997.

  4. Культурология. История мировой культуры: Учеб. для вузов / Под ред. проф. А. Н. Марковой. - М., 2002.

Дисципліна: Культура Середньовіччя
Викладач: Білик Ярослав Михайлович, професор кафедри теорії культури і філософії науки, доктор філософських наук.
Тема заняття: Лицарство як спосіб життя.
Форма заняття: Лекція.
Анотація: Феномен лицарства як вершина розвитку середньовічної культури, її етичний і естетичний ідеал. Соціокультурні парадокси існування лицарства. Ідеї куртуазності та культ “прекрасної дами”. Особливості лицарства у різних регіонах Європи. Феномен лицарської літератури. Історичні зміни у лицарському середовищі, їх причини та наслідки. Лицарство як реально існуюча спільнота та суспільні ідеали. Мета заняття – познайомити слухачів з феноменом лицарства.
Рекомендована література:

1. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М.,: Прогресс- Академия, 1992.

2. Хейзинга Й. Осень Средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в ХIУ и ХУ веках во Франции и Нидерландах. - Москва: Наука, 1988. 

Дисципліна: Історія української культури.
Викладач: Чорний Дмитро Миколайович, доцент кафедри українознавства, кандидат історичних наук.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка