Комар Марії Ярославівни Найвища людська радість  Всемогутня радість пізнання. В. Сухомлинський Сучасний урок



Скачати 78.12 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір78.12 Kb.


Опис досвіду

вчителя хімії

загальноосвітньої школи

І-III ступенів №2 м. Зборова

Комар Марії Ярославівни

Найвища людська радість 

Всемогутня радість пізнання.

В.Сухомлинський

Сучасний урок несе у собі потенціал соціального й науково-технічного прогресу і є вирішальним фактором у розв’язанні глобальних проблем екології, світової економіки, розвитку світової цивілізації.

Реалізувати провідні ідеї курсу, досягти мети навчання хімії в сучасних умовах неможливо лише завдяки використанню традиційних методичних підходів, спрямованих на нагромадження учнями знань, монологічної форми викладання, обмеження активності учня роллю споглядача, а не учасника процесу. Основне завдання, що стоїть перед учителем, полягає не тільки в тому, щоб викласти матеріал, а й пробудити в учнів бажання отримати знання, розвивати свій світогляд, навчатися. Необхідно підвищувати інтерес учнів до навчання, знаходити нові, нетрадиційні засоби викладання матеріалу. Тому процес має бути спрямований не на механічне засвоєння знань, а на засвоєння знань із творчим підходом, умінням самостійно одержувати потрібну інформацію й передавати її оточуючим. З огляду на це компетентність ґрунтується на знаннях, здібностях, цінностях, досвіді, отриманих в процесі навчання. Однією з компетентностей, що формується в учнів на сучасному етапі навчання, є комунікативна компетентність. Комунікативна компетентність передбачає:



  • залучення школярів до активної мовної діяльності;

  • мистецтво спілкування в процесі свідомого освоєння основ наук, у повсякденному вдосконаленні своєї зовнішньої культури;

  • прагнення грамотно спілкуватися, тобто легко та швидко встановлювати контакти з людьми.

На своїх уроках я залучаю учнів до співпраці, використовуючи системи «учень – учень», «учень – учитель», «учитель – учень – наука». Співпраця на уроці – це:

  • використання комунікативних форм роботи учнів;

  • залучення учнів до асистування на уроці;

  • взаємне рецензування відповідей на уроках;

  • спільна підготовка вчителя й учня до уроку;

  • уникання вчителем виставлення учням поганих оцінок.

Яким же чином я сприяю формуванню комунікативної компетентності в учнів на уроках хімії? Наприклад, на початку уроку, на етапі його мотивації в організаційному моменті комунікативний метод має характер реального спілкування між учителем і учнем як комунікативними партнерами, під час якого може здійснюватися обмін новою цікавою інформацією, досвідом розв’язування різноманітних проблем.

Досвід роботи в школі підказує: не слід покладатися тільки на зміст матеріалу, що вивчається. Якщо учні не залучені до активної діяльності, тоді будь-який змістовний матеріал викликає в них споглядальний інтерес до предмета. Процес комунікації послідовно перетікає в нетрадиційні форми викладу матеріалу. Нетрадиційний урок поглиблює і розширює знання учнів, підвищує зацікавленість. У своїй роботі я намагаюсь творчо урізноманітнювати форми й методи роботи з учнями. Навчальний процес планую так, щоб триєдина мета (навчальна, виховна та розвиваюча) була реалізована на уроці. У роботі завжди застосовую активні форми навчання: групові, індивідуальні, колективні, а також різні типи уроків, навчання (словесні, наочні, учнівський хімічний експеримент).

Домінуючими в методичному арсеналі вчителя є такі методи: прийоми, які потребують активної розумової діяльності, з допомогою яких формуються вміння аналізувати, порівнювати, бачити проблеми, будувати гіпотезу, знаходити причини явищ. Особливу увагу активних форм складають нові типи уроків (уроки-лекції, семінари-практикуми, інтегровані уроки), уроки-вікторини, змагання, уроки-панорами, сюжетно-рольові уроки, залікові уроки.

Використовуючи напрацювання В. Шарко, О. Пометун і Л. Пироженко проводжу нестандартні уроки таким чином, щоб вони зацікавили і навчили учнів вчитися, формували і розвивали їхні розумові здібності.

Уроки-лекції проводжу тоді, коли потрібно охарактеризувати велику групу фактів і явищ із загальних позицій. Шкільна лекція триває 20-25 хвилин, адже пізніше увага учнів розсіюється. Користуюсь такою структурою заняття: організаційна частина, відтворення та корекція опорних знань, виклад нового матеріалу; повторення, узагальнення та систематизація знань, заключна частина. Така структура дає змогу зорієнтувати школярів на навчально-пізнавальну діяльність, сприяє встановленню зв’язків з попереднім матеріалом, якісному засвоєнню та осмисленню нового.

Так, наприклад, урок-лекцію „Будова насичених вуглеводів” проводжу під девізом „Все пізнається в порівнянні”. План лекції:



  1. Гомологічний ряд метану. Загальна формула парафінів.

  2. Молекулярні й структурні формули гомологів метану (С1 – С10), гомологічна різниця. Зигзагоподібна будова карбонового ланцюга.

  3. Фізичні властивості.

В ході лекції прагну не тільки повідомляти нову інформацію, а й зацікавлювати школярів проблемою, вчити осмислювати основні її положення, глибоко та усвідомлено засвоювати почуте. Наприклад, розглядаючи матеріал про хімічні властивості насичених вуглеводів, ставлю перед учнями запитання: „Чи характерні для насичених вуглеводнів типи реакцій відомі з неорганічної хімії?”. Таким чином на перший план виходить пошук істини, аналіз протиріч у новому і вже відомому матеріалі.

Використовую також інтегровані уроки, адже на таких уроках учні одержують багатогранні знання, використовуючи інформацію з різних предметів, по-новому осмислюючи події, явища. Завдяки цьому розширюються можливості для синтезу знань, формування у школярів умінь перенесення знань з однієї галузі в іншу. Так, під час проведення ряду бінарних уроків „Вода – найцінніший мінерал”, „Білки”, „Загальна характеристика металів. Загальні способи добування металів”, „Насичені одноатомні спирти. Згубна дія алкоголю на організм людини”, „Мінеральні добрива”, міжпредметні зв’язки здійснюються найбільш повно. Все це забезпечує формування цілісного сприйняття дійсності як необхідної передумови формування наукового світогляду.

Щоб підвищити якість підготовки учнів, використовую навчальні ігри. Створення і використання навчальних ігор привертають увагу учнів до змісту самої гри, а значить, і до навчального матеріалу. Важливим чинником є те, що гра, значною мірою, є основою всієї людської культури. Саме у грі дитина активно мислить, вільно відчуває, творить, упевнено почувається на уроці. Дидактична гра дозволяє яскраво реалізувати всі основні функції навчання: освітню, виховну і розвивальну. Гра в цілому і на уроках хімії зокрема, впливає на позитивне ставлення учнів до навчання.

На уроках найчастіше використовую такі види ігор: кросворди, вікторини, брейн-ринги, головоломки. Вивчення курсу хімії закінчується узагальненням „Роль хімії в житті суспільства”. Під час підготовки до розкриття цієї глибинної проблеми надзвичайного значення набуває робота з матеріалом періодичних видань, додатковою науковою літературою та індивідуальна робота учнів у системі Інтернет.

Саме цей курс має узагальнити і систематизувати попередньо здобуті знання учнів, а також на основі їх практичного застосування зрозуміти місце хімії серед природничих наук та будувати наукову картину світу.

При цьому використовую метод проектів, коли клас поділяється на невеликі групи, що самостійно виконують спільне завдання. Захищаючи тему, учні використовують наочні матеріали, оперують найточнішими аргументами та формами розкриття змісту. Так з’являється „концентроване” навчання, що поєднує цілеспрямованість навчально-пошукової діяльності з елементами нестандартного дослідження проблеми. Підсумком теми є проведення семінару-практикуму, в ході якого напрацьовані кожним учнем матеріали у формі індивідуальних наукових міні-доповідей доводяться до відома учнівської аудиторії.

Зважаючи на те, що хімія – експериментальна наука, вивчення хімії неможливе без учнівського експерименту, який виконують учні під час лабораторних і практичних робіт. Проте багатьох учнів захоплюють цікаві досліди, виконання яких не завжди можливе під час проведення лабораторних і практичних робіт. Крім того, в останні роки намітилася тенденція скорочення експерименту, що є основою хімічної науки, недостатньо висвітлюється ужитковий аспект хімічних знань.

Нетрадиційні уроки, позакласні виховні заходи розширюють діапазон учнівського експерименту, прищеплюють учням зацікавленість хімією. Глибоке засвоєння програмового матеріалу неможливе без мотивації навчання. Тому я проводжу уроки так, щоб вони були доступні для всіх учнів, щоб їм було цікаво дізнаватися про різноманітність речовин, їх будову, взаємний зв’язок, розвивати задачі різної складності – розрахункові та експериментальні.

Вважаю за потрібне кожного учня навчити розв’язувати задачі, бо цей процес – найважливіша умова для засвоєння хімічних понять. З іншого боку, життя кожної людини – це розв’язання великої кількості задач. Під час проведення уроків-заліків застосовую диференційований підхід, при якому учні виконують завдання, що складені з урахуванням їх індивідуальності.

Для підвищення креативності учнів, а також для стимулювання їх розумової діяльності, на уроках створюю проблемні ситуації. Використання проблемних ситуацій ще раз підтверджує реальне застосування диференціації на різних етапах уроку, адже учні з різним рівнем та можливостями можуть висловлювати свої думки, зробити висновки, а учні з високим рівнем мають узагальнити все сказане і зробити загальний висновок. Великого значення при проведенні нестандартних уроків надаю самостійній роботі учнів з дидактично-роздатковим матеріалом, підручником, додатковою літературою.

Вважаю, що саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності школяра у творчу. Учень у такому разі підноситься до якості нового рівня опитування знань. Важливим кроком під час вивчення хімії є виконання домашніх завдань. Своїм завданням вважаю привчити школярів відповідати на контрольні запитання; які публікуються в кінці параграфів. При підготовці до нестандартних уроків учні опрацьовують додаткову літературу, що вимагає роздумів над текстом, перевірки розуміння засвоєного матеріалу.

На уроках проводиться вивчення всього матеріалу у логічній послідовності, яка забезпечує системність його викладання. Оскільки уроки обмежені часом та програмою навчання, вони доповнюються іншими формами навчальної роботи. Саме позакласна робота спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь та навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення хімії, сприяє найкращому розвитку індивідуальних здібностей учнів. Зміст цієї роботи виходить за межі програмованого матеріалу, доповнюючи і розширюючи його.

Проводячи факультативні заняття, враховую щоб вони були спрямовані не лише на зміцнення інтересу учнів до предмету, але й орієнтувати їх на професії, пов’язані з її вивченням. Особливе значення має виховання наукового, діалектико-матеріалістичного світогляду. Воно проводиться шляхом розширення і поглиблення загальнохімічних понять, що показують розвиток наукових проблем. Факультативний курс будую так, щоб при вивченні його школярі могли одержати визначену суму знань про наукові основи хімічних виробництв, включаючи відомості про основні стадії процесів, їх види, значення, негативний та позитивний їх вплив на навколишнє середовище. За основу при проведенні факультативу беру не лише збагачення учнів новими знаннями, але і розвиток їх здібностей, ознайомлення з методами наукового дослідження, привчаю до самостійної роботи, навчаю розв’язувати нестандартні задачі.

Результатом ефективності роботи факультативу є перемоги учнів у ІІІ етапі та участь у ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з хімії, участь у ХХ та ХХІ Всеукраїнському турнірі «Юних хіміків», участь в Інтернет-олімпіаді, перемоги у ІІ Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів членів Малої академії наук України у секції хімія.






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка