Кодексу України від 11 липня 2003 р., складається з двох частин: Загальної та Особливої



Скачати 334.33 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір334.33 Kb.


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет


Кафедра кримінального права та кримінології



ПРОГРАМА КУРСУ

Кримінально-виконавче право”


для студентів юридичного факультету

Київ-2008

Програма курсу “Кримінально-виконавче право”

для студентів юридичного факультету

Київ, КНУ, 2008 р.
Укладачі:

к.ю.н., ас. Ільїна О.В.

Рецензент:

доц. Єфремов С.О.

ас. Беньківський В.О.
Затверджено

кафедрою кримінального права

та кримінології

Протокол № „2” від 07 жовтня 2008 р.


Схвалено

методичною комісією

юридичного факультету

“_____”_______________ 200 р.


Вступне слово


Програма курсу “Кримінально–виконавче право України” призначена для студентів юридичного факультету. Вона охоплює всі необхідні теми і питання, які потрібно розглянути з курсу “Кримінально–виконавче право України”, нове законодавство, а також літературу, в якій найбільш яскраво і повно розкриті питання та проблеми кримінально–виконавчого права України.

Програма “Кримінально–виконавче право України” сприяє більш повному і глибокому вивченню студентами цього курсу, поглибленню знань студентів з інших навчальних дисциплін (кримінального права, трудового права, адміністративного права тощо).

Програма курсу розроблена відповідно нового Кримінально–виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 р., складається з двох частин: Загальної та Особливої.
Загальна частина
Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права, предмет і система курсу.

Поняття кримінально–виконавчого права. Кримінально–виконавча політика України. Предмет регулювання кримінально–виконавчого права. Кримінально–виконавчі правовідносини. Суб’єкти кримінально–виконавчого права. Джерела кримінально–виконавчого права України. Основні принципи кримінально–виконавчого права. Зв’язок кримінально–виконавчого права з іншими галузями права. Наука кримінально–виконавчого права та її предмет. Предмет і система курсу кримінально–виконавчого права.


Тема 2. Кримінально-виконавче законодавство України.
Поняття кримінально-виконавчого законодавства України, його значення та основні риси. Мета і завдання кримінально–виконавчого законодавства України. Кримінально–виконавчий кодекс України 2003 року, його характеристика та співвідношення з цілями покарання за ст.50 КК України. Дія кримінально–виконавчого закону у просторі й часі. Підстава виконання і відбування покарання. Принципи кримінально–виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань. Засоби виправлення і ресоціалізація засуджених.

Тема 3. Правовий статус засуджених.
Поняття правового статусу засуджених. Основні права засуджених. Основні обов’язки засуджених. Право засуджених на особисту безпеку. Специфічні права та обов’язки засуджених до позбавлення волі, зумовлені режимними вимогами. Кримінальна та матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі.

Тема 4. Державні органи і установи виконання покарань.


Види органів і установ виконання покарань. Державна кримінально-виконавча служба, її територіальні органи управління. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань, його завдання. Кримінально–виконавча інспекція та її функції. Військові частини та гауптвахти, арештні доми, виправні центри, дисциплінарний батальйон. Виправні колонії та їх види. Виховні колонії. Застосування до засуджених заходів медичного характеру.
Тема 5. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених.
Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні покарань в органах і установах виконання покарань. Відомчий контроль. Порядок відвідування установ виконання покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань.
Особлива частина
Тема 6. Порядок виконання покарань, не повязаних з позбавленням волі.
Виконання покарання у виді штрафу. Наслідки ухилення від сплати штрафу. Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Обов’язки кримінально-виконавчої інспекції при виконанні цього виду покарань. Обов’язки власника підприємства, установи, організації за місцем роботи засуджених. Обов’язки органів, які мають права анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності. Обов’язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та наслідки ухилення від відбування цього виду покарання.

Порядок виконання покарання у виді громадських робіт. Умови відбування цього покарання. Обчислення строку покарання у виді громадських робіт. Обов’язки власника підприємства, установи, організації за відбуванням засудженими покарання. Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт.

Порядок виконання покарання у виді виправних робіт за місцем роботи засудженого. Умови відбування цього покарання. Обчислення строку покарання. Обов’язки власника підприємства, установи, організації за місцем відбування засудженими покарання. Здійснення відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт. Заходи заохочення і стягнення стосовно засуджених до виправних робіт.

Порядок виконання покарання у виді службових обмежень та покарання у виді конфіскації майна. Майно, що не підлягає конфіскації.
Тема 7. Виконання покарання у виді арешту.
Установа відбування покарання у виді арешту. Порядок і умови відбування цього покарання. Залучення осіб, засуджених до арешту до праці. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених. Заходи заохочення та стягнення стосовно засуджених. Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями.
Тема 8. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі.
Установа відбування покарання у виді обмеження волі. Порядок направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання. Обчислення строку покарання. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі. Праця засуджених до обмеження волі. Обов’язки адміністрації виправного центру. Обов’язки власника підприємства, установи, організації за місцем роботи засуджених. Медичне обслуговування засуджених до обмеження волі та їх матеріально–побутове забезпечення. Виховна робота із засудженими. Участь засуджених до обмеження волі в самодіяльних організаціях, заходи заохочення та стягнення і порядок їх застосування. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, їх повноваження.

Тема 9. Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців


Порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Режим відбування покарання. Організація побачень і телефонних розмов засуджених. Листування засуджених військовослужбовців. Короткострокові виїзди засуджених за межі дисциплінарного батальйону. Одержання засудженими військовослужбовцями посилок (передач) і бандеролей. Праця засуджених, їх військове навчання. Виховна робота із засудженими військовослужбовцями. Заходи заохочення та стягнення, порядок їх застосування. Матеріально–побутове та медичне забезпечення засуджених. Звільнення від покарання засуджених військовослужбовців.
Тема 10. Виконання покарання у виді позбавлення волі
Рівень безпеки як критерій поділу колоній на види. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії – направлення засудженого для відбування покарання. Переміщення засуджених. Порядок прийняття засуджених до виправних і виховних колоній. Роздільне тримання засуджених у виправних і виховних колоніях. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії. Структурні дільниці виправних і виховних колоній. Зміна умов тримання засуджених. Переведення засуджених на інший режим.
Тема 11. Режим у колоніях та засоби його забезпечення
Поняття режиму у колоніях та його основні вимоги. Технічні засоби нагляду і контролю в колоніях. Оперативно–розшукова діяльність в колоніях. Режим особливих умов у колоніях. Підстави та порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї.

Тема 12. Умови відбування покарання в колоніях


Права і обов’язки засуджених до позбавлення волі. Придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби, літератури і письмового приладдя. Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами, телефонні розмови. Короткочасні виїзди засуджених за межі виправних і виховних колоній. Листування засуджених, одержання і відправлення ними грошових переказів. Матеріально–побутове та медико–санітарне забезпечення засуджених. Порядок виконання примусового лікування.
Тема 13. Праця засуджених до позбавлення волі.
Залучення засуджених до суспільно корисної праці. Умови праці засуджених до позбавлення волі. Оплата праці, відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до позбавлення волі. Пенсійне забезпечення засуджених осіб.
Тема 14. Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі.
Соціально–виховна робота із засудженими до позбавлення волі, її основні напрями, форми і методи. Загальноосвітнє і професійно–технічне навчання засуджених, їх організація. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях. Вільний час засуджених. Заходи заохочення та стягнення до осіб, позбавлених волі, порядок їх застосування. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, їх повноваження. Підстави і розмір матеріальної відповідальності засуджених, порядок стягнення матеріальних збитків.
Тема 15. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки. Виправні колонії середнього рівня безпеки. Виправні колонії максимального рівня безпеки. Порядок і умови виконання та відбування покарання в цих колоніях.



Тема 16. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками і неповнолітніми.
Відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями- годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років. Проживання засуджених жінок за межами виправної колонії. Особливості відбування покарання у виховних колоніях для неповнолітніх. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до неповнолітніх. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, їх повноваження. Переведення засуджених із виховної колонії: залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених неповнолітніх.
Тема 17. Виконання покарань у виді довічного позбавлення волі.
Місця відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Праця засуджених до довічного позбавлення волі. Самодіяльні організації серед засуджених. Придбання продуктів харчування і предметів першої потреби.
Тема 18. Звільнення від відбування покарання.
Підстави звільнення від відбування покарання. Припинення відбування покарання і порядок звільнення. Порядок дострокового звільнення від відбування покарання. Правовий статус осіб, які відбули покарання.
Тема 19. Допомога особам, які звільнені від відбування покарання.
Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні. Порядок направлення інвалідів першої та другої груп, а також чоловіків віком понад шістдесят років і жінок понад п’ятдесят п’ять років у будинки інвалідів і престарілих. Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання.
Тема 20. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання і здійснення контролю за ними.

Встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Виконання постанови судді про встановлення та припинення адміністративного нагляду. Громадський контроль за особами, умовно–достроково звільненими від відбування покарання і порядок його здійснення. Заходи громадського впливу щодо осіб, умовно–достроково звільнених від відбування покарання. Органи, що здійснюють контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням і порядок його здійснення. Обчислення іспитового строку. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.


Тема 21. Особливості правового регулювання покарань в зарубіжних країнах.
Обговорення проблем попередження злочинності і поводження з правопорушниками на міжнародному рівні Конгреси ООН з попередженням злочинності та поводження з правопорушниками. Мінімальні стандартні правила поводження з правопорушниками.

Питання до заліку з кримінально-виконавчого права

(2008 – 2009)


  1. Кримінально-виконавча політика та її завдання.

  2. Кримінально-виконавче право та його предмет.

  3. Принципи кримінально-виконавчого права.

  4. Норми та джерела кримінально-виконавчого права.

  5. Зміст і особливості кримінально-виконавчих правовідносин.

  6. Наука та курс кримінального права.

  7. Загальна характеристика кримінально-виконавчого законодавства України.

  8. Поняття правового становища засуджених – основні права і обов’язки засуджених.

  9. Загальна характеристика конституційних прав та обов’язків засуджених до позбавлення волі.

  10. Право засуджених на особисту безпеку.

  11. Поняття та завдання Державної кримінально-виконавчої служби України.

  12. Види органів та установ виконання покарань.

  13. Поняття контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань.

  14. Державний контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань (парламентський, відомчий та прокурорський нагляд).

  15. Громадський контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань.

  16. Виконання покарання у виді штрафу.

  17. Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціалізованого звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.

  18. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

  19. Виконання покарання у виді громадських робіт.

  20. Виконання покарання у виді виправних робіт.

  21. Виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців.

  22. Виконання покарання у виді конфіскації майна.

  23. Виконання покарання у виді арешту.

  24. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі.

  25. Умови відбування покарання у виді обмеження волі.

  26. Порядок і умови праці засуджених до обмеження волі.

  27. Медико-санітарне та матеріально-побутове забезпечення осіб, засуджених до обмеження волі.

  28. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі. Порядок застосування заходів заохочення та стягнення до таких осіб.

  29. Сутність кримінального покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.

  30. Порядок направлення засуджених до дисциплінарного батальйону.

  31. Порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.

  32. Порядок і умови відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.

  33. Соціально-виховна робота із засудженими військовослужбовцями.

  34. Заходи заохочення та стягнення, які застосовуються до військовослужбовців.

  35. Порядок звільнення з дисциплінарного батальйону.

  36. Види позбавлення волі.

  37. Зміст покарання у виді позбавлення волі.

  38. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії; направлення засудженого до позбавлення волі для відбування покарання; переміщення засуджених до позбавлення волі.

  39. Порядок прийому засуджених до УВП.

  40. Роздільне тримання засуджених у виправних та виховних колоніях.

  41. Структурні дільниці виправних і виховних колоній.

  42. Переведення засуджених до позбавлення волі.

  43. Поняття режиму відбування покарання (у виправних колоніях).

  44. Функції режиму відбування покарання.

  45. Основні вимоги режиму відбування покарання.

  46. Технічні засоби нагляду і контролю в колоніях.

  47. Режим особливих умов у колоніях.

  48. Підстави та порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї.

  49. Права, зобов’язання і заборони засуджених у виправних колоніях.

  50. Порядок придбання засудженими продуктів харчування, предметів першої потреби, літератури, письмового приладдя.

  51. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та ін. Телефонні розмови.

  52. Короткочасні виїзди за межі виправних та виховних колоній.

  53. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок, бандеролей, листів, грошових переказів, а також відправлення грошових переказів.

  54. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі і виконання примусового лікування.

  55. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі і виконання примусового лікування.

  56. Функції та особливості праці засуджених до позбавлення волі.

  57. Принципи організації праці засуджених до позбавлення волі.

  58. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці. Умови праці.

  59. Оплата праці та відрахування із заробітку засуджених до позбавлення волі.

  60. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі.

  61. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі.

  62. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях.

  63. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі; порядок їх застосування; посадові особи, які мають їх застосовувати.

  64. Виправні колонії мінімального рівня безпеки.

  65. Виправні колонії середнього рівня безпеки.

  66. Виправні колонії максимального рівня безпеки.

  67. Відбування покарання засудженими-вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до 3 років.

  68. Проживання жінок, засуджених до позбавлення волі, за межами виправної колонії.

  69. Порядок і умови відбування покарання засуджених неповнолітніх.

  70. Місця відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.

  71. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.

  72. Звільнення від відбування покарання.

  73. Допомога особам, звільненим від відбування покарання.

  74. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання.

75. Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання.
СПИСОК

РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Конституція України. – К., 2006.

  2. Кримінально-виконавчий кодекс України. — К., 2006. — 96 с.

  3. Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 1 грудня 1994 р. // ВВР України. — 1994. - № 52. - Ст. 455.

  4. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. // www. rada. gov. Ua.

  5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з утворенням Державного департаменту України з питань виконання покарань» від 11 грудня 1998 р. // ВВР України. — 1999. - № 4. - Ст. 35.

  6. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права засуджених і осіб, які тримаються під вартою, на листування з питань, пов'язаних з порушенням прав людини» від 1 грудня 2005 р. // 36. поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. — 2006. — № 3. — С 2.

  7. Закон України «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України» від 16 березня 2006 р. // 36. поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. — 2006. — № 15. - С 3.

  8. Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 р. // 36. поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. — 2006. — № 1—2. — С 2-33.

  9. Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р. // ВВР України. - 1998. - № 36-37. - Ст. 243.

  10. Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23 червня 2005 р. // Юридичний вісник України. — 2005. — №30. - С 4-Ю.

  11. Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 р. // ВВР України. - 1991. - № 14. - Ст. 170.

  12. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р. // ВВР України. - 1996. - № 48. - Ст. 263.

  13. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 25 січня 1995 p. // www. rada.gov.ua.

  14. Закон України «Про попереднє ув'язнення» від ЗО червня 1993 р. // ВВР України. - 1993. - № 35. - Ст. 360.

  15. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. // ВВР України. - 1991. - № 53. - Ст. 793.

  16. Закон України «Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 9 лютого 2006 р. // 36. поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. — 2006. — № 10. — С. 2.

  17. Закон України «Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання» від 21 липня 2006 р. // 36. поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. — 2006. — № 33. — С. 20—25.

  18. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 p. // www. rada. gov. Ua

  19. Постанова Верховної Ради України «Про тимчасові слідчі ізолятори на територіях виправно-трудових колоній» від 6 травня 1993 р. № 3195-ХП // ВВР України. - 1993. - № 24. - Ст. 268.

  20. Постанова Верховної Ради України «Про інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання Постанови Верховної Ради України від 6 травня 1993 року «Про тимчасові слідчі ізолятори на територіях виправно-трудових колоній» від 9 грудня 1997 р. № 701/97-ВР // ВВР України. - 1998. - № 52. - Ст. 329.

  21. Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу. Затверджено Указом Президії ВР УРСР від 22 червня 1984 р. № 7193-Х// ВВР УРСР. - 1984. - № 27. - Ст. 511.

  22. Указ Президента України «Про виведення Державного департаменту України з питань виконання покарань з підпорядкування Міністерству внутрішніх справ України» від 12 березня 1999 р. № 248/99 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 11. — С. 24.

  23. Указ Президента України «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 31 липня 2004 р. № 854/2004 // www. rada. gov. Ua.

  24. Указ Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10 травня 2006 р. № 361/2006 // 36. поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. - 2006. - № 20. - С 18-27.

  25. Указ Президента України «Про Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань» від 31 липня 1998 р. № 827/98 //Урядовий кур'єр. - 1998. - № 154-155. - 13 серп.

  26. Указ Президента України «Про Положення про здійснення помилування» від 19 липня 2005 р. № 1118/2005 // 36. поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. — 2005.-№30. - С 15-16.

  27. Указ Президента України «Про Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України» від 5 квітня 1994 р. № 139/94 // www.rada.gov.ua.

  28. Указ Президента України «Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань» від 22 квітня 1998 р. № 344/98 // Урядовий кур'єр. - 1998. - № 82-83. - ЗО квіт.

  29. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 15 жовтня 2004 р. № 1378 // www.rada.gov.ua.

  30. Постанова Кабінету Міністрів УРСР «Про Основні напрями реформи кримінально-виконавчої системи в Українській РСР» від 11 липня 1991 р. № 88 //www. rada. gov.ua.

  31. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів» від 17 травня 2006 р. № 683 //www.rada.gov.ua.

  32. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної Програми покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 роки» від 3 серпня 2006 р. № 1090 // www.rada.gov.ua.

  33. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положень про спостережні комісії та піклувальні ради при спеціальних виховних установах» від 1 квітня 2004 р. № 429 //www.rada.gov.ua.

  34. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми подальшого реформування та державної підтримки кримінально-виконавчої системи на 2002—2005 роки» від 15 лютого 2002 р. № 167//www.rada.gov.ua.

  35. Постанова Кабінету Міністрів України «Про програму приведення умов тримання засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, а також осіб, що тримаються у слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях, у відповідність з міжнародними стандартами» від 26 січня 1994 р. № 31 //www.rada.gov.ua.

  36. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16 лютого 2005 р. № 27 «Про затвердження Інструкції з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі» // 36. поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. — 2005. — № 11.

  37. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12 грудня 2004 р. № 238 «Про утворення громадських рад при Державному департаменті України з питань виконання пока­рань та при його територіальних органах управління» // www.rada. gov.ua.

  38. Антипов В. проблеми застосування до неповнолітніх певних видів кримінального покарання // Підприємництво, господарство і право. – 2004. -№ 8.- С 134-137.

  39. Афанасьева Е. Общественный совет: первые шаги // Аспект. — 2005. -С. 30-Беца О.В. Довічне ув'язнення: яким йому бути? // Інформаційний бюллетень за матеріалами тренінг-семінару із заступниками начальників регіональних управлінь Департаменту із соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом «Актуальні проблеми забезпечення тримання та соціально-психологічної роботи із особами, засудженими до тривалих строків та довічного позбавлення волі» (24—25 січня 2002 p., м. Житомир) / Уклад.: С. Скоков, Ю. Олійник, А. Дановський. - К., 2002. - С 8.

  40. Богатирьов І. Деякі проблемні питання застосування альтернативних видів покарань в Україні (теоретичні аспекти) // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 6. — С. 84—87.

  41. Богатирьов І. Методологія впровадження кримінальних покарань, альтернативних позбавленню волі // Право України. — 2004. — № 7. — С 21-25.

  42. Богатирьов І. Поняття кримінальних покарань, альтернативних позбавленню волі (теоретико-прикладний аспект) // Юридична Україна. - 2004. - № 3. - С 72-Бородовська Н. Забезпечення правового статусу засудженого до позбавлення волі// Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 9. — С 104-113.

  43. Букалов А. Уголовные наказания в Украине в 2004 году // Аспект. – 2005. - № 1(14). - С. 17-18.

  44. Виправно-трудовий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Правові джерела, 2000. — 335 с.

  45. Водолаз І. Міф про правову державу? // Юридичний вісник України. — 2005. - № 25.

  46. Дік Вітфілд. Вступ до служби пробації: Монографія. — К.: Атіка. — 2004. - 236 с.

  47. Гель А. П. Інститут зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі в межах однієї установи в кримінально-виконавчому законодавстві України: історичний та порівняльний аспекти // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 5. — С. 132—137.

  48. Гель А. П. Інститут зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі в межах однієї установи в кримінально-виконавчому законодавстві України: історичний та порівняльний аспекти // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 6. — С. 130—135.

  49. Гель А. П. Переведення засуджених до дільниці посиленого контролю виправної колонії: проблеми правової регламентації // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 2. — С. 131—134.

  50. Гель А. П., Ковганич В. К. Крок до міжнародних стандартів у сфері виконання кримінальних покарань // Прокуратура. Людина. Держава. - 2004. - № 4. - С 70-73.

  51. Тернеш М. Н. В тюрьме. Очерки тюремной психологии. — Л.: Юридическое издание Украины, 1930. — 265 с.

  52. Гернет М. Н. История царской тюрьмы: В 5 т. — 3-е изд. — Т. 1. 1762— 1825. - М: Госюриздат, 1960. - 384 с.

  53. Гернет М. Н. История царской тюрьмы: В 5 т. — 3-е изд. — Т. 2. 1825— 1870. - М.: Госюриздат, 1961. - 582 с.

  54. Гернет М. Н. История царской тюрьмы: В 5 т. — 3-е изд. — Т. 3. 1870— 1900. - М.: Госюриздат, 1961. - 384 с.

  55. Гернет М. Н. История царской тюрьмы: В 5 т. — 3-е изд. — Т. 4. Петропавловская крепость. 1900—1907. — М.: Госюриздат, 1962. — 302 с.

  56. Гернет М. Н. История царской тюрьмы: В 5 т. — 3-е изд. — Т. 5. Шлис-сельбургская каторжная тюрьма и Орловский каторжный централ. 1907-1917. - М.: Госюриздат, 1963. - 340 с.

  57. Говорухин Э. А. Организационно-правовые вопросы исполнения наказания в исправительно-трудовых колониях с изолированными участками и локальными производственными объектами: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — М., 1981. — 21 с.

  58. Гречанюк С. Взаємодія кримінально-виконавчих установ України з державними органами та недержавними установами // Право України. - 2004. - № 11. - С 88-90.

  59. Гречанюк С. Організаційні аспекти взаємодії кримінально-виконавчих установ з громадськими правозахисними організаціями // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 4. — С 133— 135.

  60. Гречанюк С Шляхи удосконалення діяльності персоналу пенітенціарних установ при організації виховно-виправного процесу // Під­приємництво, господарство і право. — 2005. — № 3. — С. 134—136.

  61. Демократизація пенітенціарної системи // Юридичний Вісник України. - 2005.-№ 1. - С 8-9.

  62. Дяченко О. Виправлення злочинця як продукт еволюції інституту покарання// Юридичний журнал. — 2005. — № 6. — С. 95.

  63. Европейские пенитенциарные правила / Защита прав человека в местах лишения свободы: Сб. нормат. актов и офиц. документов. — М: Юриспруденция, 2003. - С. 39-48.

  64. Заключенные, приговоренные к длительному или пожизненному сроку лишения свободы: Инф. Материалы. —Донецк, 2002. — С. 5.

  65. Збірник нормативних документів і методичних рекомендацій з питань організації виховної та соціально-психологічної роботи серед осіб, засуджених до позбавлення волі / Уклад.: С. Скоков, Ю. Олійник, О. Янчук. - К.: МП «Леся», 2002. - 312 с.

  66. Зубков А. И., Калинин Ю.И., Сысоев В. Д. Пенитенциарные учреждения в системе Министерства юстиции России. История и современность. - М.: НОРМА, 1998. - 176 с.

  67. Інформаційний бюлетень за матеріалами курсу підвищення кваліфікації резерву кадрів на посади начальників органів та установ виконання покарань кримінально-виконавчої системи України / Уклад.: Ю. Г. Головач, В. А. Костенко, О. В. Дзюман, А. М. Григоренко та н. - Біла Церква: КОІПОПК, 2004. - 224 с.

  68. Исправительно-трудовое право: Учебник/ Под. ред. В. С. Тикунова. — М.: Юрид. лит., 1966. - 328 с.

  69. Колб О. Неналежне вивчення особи злочинця — одна із детермінант вчинення злочинів у місцях позбавлення волі //Юридична Україна. - 2005. - № 3. - С 69-72.

  70. Колб О. Роль та місце установ виконання покарань у системі правоохо­ронних органів України // Юридична Україна. — 2005. — № 7. — С 78-82.

  71. Койл Э. Подход к управлению тюрьмой с позиций прав человека: пособие для тюремного персонала. — Лондон: Изд-во МЦТИ, 2002. — 156 с.

  72. Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу Российской Федерации. — М.: Экзамен, 2005. — 576 с.

  73. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.-1196с.

  74. Кримінально-виконавче законодавство України. Кримінально-виконавчий кодекс. Нормативно-правові акти/ Упоряд.: В. С. Ковальський, Ю. М. Хахуда. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 432 с.

  75. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар /А. X. Степанюк, І. С. Яковець; За заг. ред. А. X. Степашока. — Харків: Одіссей, 2005. — 560 с.

  76. Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. проф. A. X. Степанюка. — Харків: Право, 2005. — 256 с Кримінально-виконавче право України (Загальна та Особлива частини): Навч. посібник/О. М. Джужа, С. Я. Фаренюк, В. О. Корчин-ський та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. — 2-е вид.. — К.: Юрічком Інтер, 2002. - 448 с.

  77. Кримінально-виконавче право України: Підручник/В. М. Трубников, B.М. Харченко, О. В. Лисодід, Л. П. Оника, А. X. Степанюк; За ред. В. М. Трубникова. — Харків: Право, 2001. — 384 с.

  78. Кримінально-виконавче право України / 36. законодавчих та нормативно-правових актів; Уклад. Г. С. Семаков, А. П. Гель. — МАУП, 2000. - 184 с.

  79. Курс кримінально-виконавчого права України (Загальна та Особлива частини): Навч. посібник / О. М. Джужа, В. О. Корчинський, С. Я. Фаренюк; За заг. ред. О. М. Джужи — К.: Юрінком Інтер, 2000. - 304 с.

  80. Лисодід О., Степанюк А. Втілення міжнародних стандартів поводження з засудженими у пенітенціарних установах Швеції // Аспект. — 2005. - № 1(14). - С 36-38.

  81. Луговий О. Еволюція кримінальних покарань (вітчизняний досвід) // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 8. — С 85—91.

  82. Луцик А. Головне у перевірках місць позбавлення волі — зміцнення законності // Прокуратура. Людина. Держава. — 2005. — № 1. — С 34-38.

  83. Льовочкін В. А. Нормативно-правові та організаційні засади забезпечення реалізації в Україні міжнародних стандартів з прав і свобод засуджених до позбавлення волі: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2002. - 18 с.

  84. Малиновський О. О. Радянські поправчо-трудові установи порівнюючи з буржуазними тюрмами. — К.: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1928. - 229 с.

  85. Мар'яновський Г. Україна. Феномен пенітенціарної системи // Український журнал про права людини. — 2005. — № 2. — С. 51—60.

  86. Мельничук В. Найвищий прояв гуманізму або чи є довічне позбавлення волі належним еквівалентом смертній карі // Юридичний журнал. - 2005. - № 6(36). - С 82-93.

  87. Мостепанюк Л. Відбування довічного позбавлення волі в Україні та за кордоном: проблеми і перспективи // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 5. - С 121-124.

  88. Мостепанюк Л. Довічне позбавлення волі: історія і сучасність // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 8. — С 131— 133.

  89. Мостепанюк Л. Правове регулювання умов і порядку помилування осіб, засуджених до довічного позбавлення волі // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 10. — С. 20—22.

  90. Новий тлумачний словник української мови / Уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. - К.: Аконіт, 1998. - 910 с.

  91. Основні положення про організацію соціально-психологічної роботи із засудженими до позбавлення волі/Уклад.: С. Скоков, О. Янчук, Ю. Олійник. - К., 2000. - 35 с.

  92. Оцінка, шляхи подальшого реформування в'язничної системи України / За ред. І. В. Штанька та В. А. Льовочкіна. - К, 1998. - 288 с.

  93. Паше-Озерский Н. Н. Исправительно-трудовой кодекс УССР. Текст и постатейный комментарий. С предисловием С. М. Канарского. — Харьков, 1928.

  94. Перков И. М. Дифференциация процесса наказания и процесса исправительно-трудового воздействия в исправительно-трудовых колониях: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — М., 1971. — 16с.

  95. Печников А. П. Тюремные учреждения российского государства (1649— октябрь 1917 гг.): Историческая хроника. — М.: Щит-М, 2004. — 325 с.

  96. Пионтковский А. А. Тюрьмоведение. Его предмет, содержание, задачи и значение. — Одесса: Типография штаба Одесского военного округа, 1892. -16с.

  97. Пожизненное заключение. Международные стандарты и практика в Украине и за рубежом / Сост. А. Букалов. — Донецк, 2001. — 152 с.

  98. Познышев С. В. Основы пенитенциарной науки. — М.— Л., 1927. — 200 с.

  99. Положення про організацію виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі в установах кримінально-виконавчої системи / Інформаційний бюлетень за матеріалами тренінг-семінару із заступниками начальників регіональних управлінь Департаменту із соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом «Актуальні проблеми забезпечення тримання та соціально-психологічної ро­боти із особами, засудженими до тривалих строків та довічного позбавлення волі» (24—25 січня 2002 p., м. Житомир) / Уклад.: С. Скоков, Ю. Олійник, А. Дановський. — К., 2002. — С. 44.

  100. Права людини і професійні стандарти для працівників пенітенціарної системи в документах міжнародних організацій. — К.: Сфера, 2002. — 293 с.

  101. Права человека и уязвимые заключенные: Международная тренинговая программа. — Penal Reform International. — М., 2003. — 139 с.

  102. Правила внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ. — К.: НВТ «Правник», 1997. - 74 с.

  103. Правила внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ. Затверджені Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 5 червня 2000 р. № 110. — К., 2000. — 85 с.

  104. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 р. № 275 / Кримінально-виконавче законодавство України. Кримінально-виконавчий кодекс України. Нормативно-правові акти; Упоряд.: В. С. Ковальський, Ю. М. Хахуда. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 432 с комендація Rec (2006) 2 Комітету Міністрів Державам-Учасницям щодо Європейських Пенітенціарних Правил: Ін-т прикл. гуман. дослідж., 2006. — 16 с.

  105. Савченко А. Застосування смертної кари та позбавлення волі у США // Право України. - 2005. - № 6. - С 120-123.

  106. Саченко С Виняткова міра покарання як головне обмеження права на життя (теоретико-правовий аспект) // Право України. — 2005. — №8 .-С 126-129.

  107. Самойлов И. Л. Правовые и социальные вопросы определения места отбывания наказания в виде лишения свободы: Автореф. дис.... канд юрид. наук. — М., 1990. — 17 с.

  108. Сборник материалов по исправительно-трудовому делу УССР. Законоположения, инструкции и циркуляры. С предисловием С. М. Канарского. — Харьков: Юридическое издательство наркомюста УССР 1927. - 287 с.

  109. Сборник нормативных актов по советскому исправительно-трудовому праву. История законодательства / Сост. П. М. Лосев и Г. И. Рагулин. - М: Юрид. лит., 1953. - 360 с.

  110. Семаков Г. С, Гель А. П. Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2000. - 196 с.

  111. Система исполнения наказаний в Украине и стандарты Совета Европы / Материалы регионального семинара; Сост. А. Букалов. — Донецк, 2000. - 134 с.

  112. Скрипилев Е. А. Тюремная политика и тюремное законодательство Временного правительства. — М.: Редакционно-издательский отдел Высшей школы МООП, 1968. - 62 с.

  113. Советское исправительно-трудовое право: Учеб. пособие / Под ред. Н. А. Стручкова, Ю. М. Ткачевского. — М.: Юрид. лит., 1983. — 352 с.

  114. Соціальна адаптація осіб, звільнених від покарання: проблеми та шляхи їх вирішення / За заг. ред. О. В. Беци. — К.: Сфера, 2003. — 114 с.

  115. Соцький Ю. Правове регулювання виконання кримінального покарання у вигляді виправних робіт // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 3. - С 101-102.

  116. Соцький Ю. Товариство опіки про тюрми, його роль та місце в пенітенціарній системі Російської імперії // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 2. - С 100-101.

  117. Стаднік В. Правове регулювання виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх // Право України. - 2005. - № 5. - С 95-97.

  118. СтепанюкА. X. Актуальні проблеми виконання покарань (Сутність та принципи кримінально-виконавчої діяльності: теоретико-правове дослідження): Дис.... докт. юрид. наук. Рукопис. — Харків, 2002. — 393 с.

  119. СтепанюкА. Кримінально-правові відносини як форма кримінально-виконавчої діяльності // Вісник Академії правових наук України. - 2001. - № 2(25). - С 182-193.

  120. Степапюк А. X. Позитивна кримінальна відповідальність як предмет регулювання Кримінально-виконавчого кодексу України // Питання боротьби зі злочинністю: 36. наук, праць/ Редкол.: В. І. Борисов та ін. — Харків: Право, 2004. — № 9. — С. 60—94.

  121. СтепанюкА. Ф. Сущность исполнения наказания: Монография. — Харьков: Фолио, 1999. - 256 с.

  122. Степанюк А. Умови відбування покарання засудженими жінками // Аспект. - 2005. - № 1(14). - С 4-13.

  123. СтепанюкА. X., Яковець І. С. Про деякі напрямки політики України щодо реформування кримінально-виконавчої системи (виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи) // Кримінальне право України: науковий журнал / Гол. ред. Ю. В. Баулін. - 2006. - № 3. - С 23-31.

  124. СтепанюкА. X., Яковець І. С Система кримінально-виконавчого законодавства потребує узгодження та доопрацювання // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень. — 2005. — Вип. 10. - К.: КЮІ КНУВС. - С 290-301.

  125. Сундуров Ф. Р. Лишение свободы и социально-психологические предпосылки его эффективности. — Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1980. — 216 с.

  126. Сухонос В. Прокурорський нагляд за виправно-трудовими установами // Прокуратура. Людина. Держава. — 2005. — № 1. — С. 15—26.

  127. Тирский В. В. Карательно-воспитательный процесс в исправительно-трудовых колониях особого режима: Монография. — Томск.: Изд-во Томск, ун-та, 1973. - 242 с.

  128. Тихомиров Д. Е. Вопросы совершенствования дифференциации карательно-воспитательного процесса в исправительно-трудовых колониях строгого режима: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — М., 1979.-18 с.

  129. Ткачевский Ю. М. Советское исправительно-трудовое право: Учеб. пособие. - М.: Изд-во МГУ, 1971. - 232 с.

  130. Ткачова О. Зміст та основні риси громадських робіт // Вісник Академії правових наук України. - 2005. - № 3(42). - С 250-258.

  131. Ткачова О. Щодо змісту виправних робіт на сучасному етапі розвитку кримінально-виконавчої системи України // Вісник Академії правових наук України. - 2004. - № 4(39). - С 230-239.

  132. Трубников В. Проблеми реформування кримінально-виконавчої системи України // Вісник Академії правових наук України. — 2001. — № 1(24). - С 168-175.

  133. Трубников В. М. Уголовно-исполнительное право Украины. Общая часть: Учеб. пособие. — Харьков: Рубикон, 1998. — 144 с.

  134. Туманов Г. А. Некоторые вопросы классификации преступников и лиц, осужденных к лишению свободы // Сб. тр. ВШ МООП РСФСР / Под ред. И. П. Лаврова, В. М. Шванкова. — М., 1964. - № 9. -С. 107-135.

  135. Осауленко О. I. Структура механізму правового регулювання виконання (відбування) покарань у виді позбавлення волі // Вісник НАВСУ. - 2004.-№ 6. - С 252-259.

  136. Уголовно-исполнительное законодательство Украины / Сб. нормативных актов; Сост. В. М. Трубников. — Харьков: Рубикон 1998 — 432 с.

  137. Уголовно-исполнительное право: Учебник/А. С. Михлин, П. Г. Пономарев идр.; Под. ред. И. В. Шмарова. — М.: Новый Юрист, 1998 — 368 с.

  138. Уголовно-исполнительное право России: теория, законодательство международные стандарты, отечественная практика конца ХК— начала XXI века: Учебник для вузов / Под ред. проф. А. И. Зубкова. - М: НОРМА, 2003. - 720 с.

  139. Уголовно-исполнительное право Украины: Учебник / В. М. Трубников, В. П. Филонов, А. И. Фролов. — Донецк: Дон. ин-т внутр. дел, 1999. - 640 с.

  140. Утевский Б. С. Сеть исправительно-трудовых учреждений и управление ими. - М.: НКЮ РСФСРД934. - 28 с.

  141. Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы / Пер. с фр. В. Наумова; Под ред. И. Борисовой. — М.: Ad Margined, 1999. — 479 с.

  142. Хавронюк М. Види кримінальних покарань — досвід європейських держав // Прокуратура. Людина. Держава. — 2005. — № 3. — С. 95—102.

  143. Халимон С. Правове регулювання виконання покарання у виді громадських робіт (порівняльний аналіз на прикладі України, Російської Федерації та Республіки Білорусь) // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 12. - С 167-169.

  144. Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України / Упор. Г. О. Радов, І. С. Резник. - К.: РВВ КІВС, 1998. - Т. 1. - Ч. 1. - 414 с.

  145. Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України / Упор. Г. О. Радов, І.С. Резник. - К: РВВ КІВС, 1998. - Т. 1. - Ч. 2. - 402 с.

  146. Чеботарьова Ю. Особливості правового статусу жінок, позбавлених свободи //Аспект. - 2005. - № 1(14). - С. 14-16.

  147. Шемшученко Ю. С, Пархоменко Н. М. Правовий статус // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ю. С. Шемшученко та ін. — К.: Укр. енциклопедія, 2003. - Т. 5. - С. 44.

  148. Шемшученко Ю. С, Сьомій С. В. Каторга // Юридична енциклопедія. В 6 т. / Ю. С. Шемшученко та ін. — К.: Укр. енциклопедія, 2001. — Т. 3. - С. 66.

  149. Шинальський О. Права людини в місцях позбавлення волі // Вісник Прокуратури. - 2006. - № 3. - С. 5-14.

  150. Шмаров И. В. Социологические проблемы исполнения уголовного наказания: Учеб. пособие. - Рязань: РВШ МВД СССР, 1980. - С. 20.

  151. Шмаров И. В. Предупреждение преступлений среди освобожденных от наказания. — М.: Юрид. лит., 1974. — С. 20.

  152. Шмаров И. В., Мелентьев М. П. Дифференциация исполнения наказания в исправительно-трудовых учреждениях. — Пермь: Изд-во Пермск. ун-та, 1971. - 178 с.

  153. Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) таін. — К.: Укр. енциклопедія, 1998. — Т. 1: А—Г. — 672 с.

  154. Ягунов Д. В. Державне управління пенітенціарною системою України: історія, сучасність, перспективи: Монографія. — Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - 252 с.

  155. Як змусити стандарти працювати: Практичний посібник по ефективному застосуванню міжнародних тюремних правил. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. — 212 с.

  156. Яковець І. С. Первинна класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл в установи виконання покарань. Автореф. дис... канд. юрид. наук. — Харків. — 2006. — 20 с.

  157. Яковець І. С Порівняльна характеристика деяких положень Кримінально-виконавчого кодексу України 2003 р. та Виправно-трудового кодексу України 1970 р. // Право і безпека: науковий журнал / Гол. ред. О. М. Бандурка. - Харків: НУВС, 2004. - № 3'2. -С 121-125.

  158. Яковець І. Пробація: панацея чи утопія? //Аспект. — 2005. — № 1(14). — С 25-29.

  159. Ярмиш О. Н. Каральний апарат самодержавства в Україні в кінці ХХ— на початку XX ст.: Монографія. — Харків: Консум, 2001. — 288 с.


Міжнародно-правові акти. Документи ООН


  1. Мінімальні стандарти правила поводження з ув’язненими, прийняті на 1 Конгресі ООН у 1955 р. // Кримінально-виконавче законодавство України. – Х., 1993.

  2. Декларація прав дитини від 20 листопада 1959 року. Резолюція № 1386 Генеральної Асамблеї ООН // Правове положення неповнолітніх в Україні. – Х.: Еспада, 2002. – С.26 – 28.

  3. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р. Ратифікована Україною 27 лютого 1991 р. // Правове положення неповнолітніх в Україні. – Х.: Еспада, 2002. – С.7 – 25.

  4. Стандартні мінімальні правила ООН („Токійські правила”), прийняті VІІІ Конгресом ООН у 1990 р.

  5. Конвенція про передачу засуджених осіб (21.03.83).

  6. Європейська конвенція про видачу правопорушників (17.03.78).

  7. Кодекс поводження посадових осіб, які охороняють правопорядок: прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 17.12.1979 р.

  8. Минимальные стандартные правила ООН, касающиеся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних (Пекинские правила) // Правове положення неповнолітніх в Україні. – Х.: Еспада, 2002. – С.358 – 381.

  9. Конвенція ООН. Про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 р. Ратифікована Законом України від 22.09.1995 р. „Про ратифікацію Конвенції ООН Про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 р.”

  10. Всеобщая декларация прав человека: принята Генеральной Ассамблеей ООН 10.12.1948 г.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Порядок перерахунку рейтингових показників нормова­ної 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу ЕСТS.

Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв’язки між рейтинговими показниками і шкалами оцінок.


За шкалою


ECTS
За шкалою

університету

За національною шкалою

Екзамен

Залік


A

90 – 100

(відмінно)


5 (відмінно)

Зараховано


B

80 – 89

(дуже добре)


4 (добре)






C

70 – 79

(добре)





D

65 – 69

(задовільно)


3 (задовільно)






E

60 – 64

(достатньо)






FX

35 – 59

(незадовільно – з можливістю

повторного складання)


2 (незадовільно)



Не зараховано



F

1 – 34

(незадовільно – з обов’язковим

повторним курсом)


КРИТЕРІЇ


оцінки виконання завдань з дисципліни

“Кримінально-виконавче право”



Оцінювання за кредитно-модульною системою

Підсумкова оцінка у кредитно-модульній системі організації навчального процесу виставляється як інтегрована оцінка за засвоєння усіх модулів на протязі навчального року, вона є бально-рейтінговою з урахуванням особливостей навчальної дисципліни та з переведенням національної системи оцінок в шкалу ECTS (Європейської кредитно-трансферної системи). Застосування оцінок ECTS пов’язано з уніфікацією оцінок успішності студентів, оскільки в кожній державі є свої системи і критерії оцінювання.

Вивчення дисципліни “Кримінально-виконавче право” триває протягом 1 семестру, передбачені такі форми навчання як лекції, самостійна робота студента, курс закінчується складанням заліку. На основі питань до заліку формуються білети з 10 запитань в кожному для модульного контролю.

Знання студентів при відповіді на питання заліку оцінюється на підставі таких критеріїв:

1. Знання з теорії оцінюються таким чином:

- одна повна правильна відповідь – 7 балів;

- одна правильна, але неповна відповідь – 3,5 бали;

Наявність повного конспекту лекцій з Кримінально-виконавчого права України дає можливість студенту отримати 30 балів під час складання заліку.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка