Київський національний університет внутрішніх справ



Сторінка1/2
Дата конвертації05.11.2016
Розмір0.49 Mb.
  1   2


Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html




Київський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису





Штурмак Наталія Леонідівна

УДК 340.121+340.111


РЕЛІГІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПРАВОРОЗУМІННЯ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ




Спеціальність: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень


Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук


Науковий керівник


Київ – 2010


Тихомиров Олександр Дионисович доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії держави та права
Зміст


Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html 27

ВСТУП 30


Висновки 38

Література 46

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html 80




ВСТУП



Актуальність теми дослідження. Вплив релігії на право і праворозуміння відчувається вже з початку виникнення цивілізацій (західна, конфуціанська, японська, ісламська, індуська, слов’янська православна, латиноамериканська і африканська та їхні підвиди), проходить через усю історію розвитку суспільства, спричинюючи релігійно-правові конфлікти і відчуваючи на собі відбиток сьогодення. Ці суперечки породжені посиленням сучасного відродження релігійності в країнах Східної Європи, Африки, Латинської Америки, підвищенням ролі конфесій як важливого фактора соціальної регуляції; цивілізаційного конфлікту християнського Заходу з ісламським світом за сфери впливу і їх поширення як двох найбільших світових релігій, а також суперечності між ісламським світом і єврейською, індуською та іншими цивілізаціями; виникненням внутрішньоцивілізаційних конфліктів, зумовлених розходженнями релігійних положень та догм, тощо. Всі ці фактори і зумовили необхідність дослідження релігійних підходів до інтерпретації права.

Окремі аспекти релігійного праворозуміння вивчали і аналізували при розгляді проблем релігієзнавства, міжнародного права, філософії права, теорії держави і права тощо вітчизняні та зарубіжні автори, зокрема:



  • філософським, теоретичним та методологічним засадам релігійного праворозуміння присвятили свої праці М.І. Байтін, О.В. Буткевич, М.Н. Марченко, В.С. Нерсесянц, Ю.Н. Оборотов, П.А. Оль, М.В. Палій та інші;

  • шляхи становлення та розвитку релігійного праворозуміння (в правових сім’ях або інших правових явищах, при порівняльній характеристиці) досліджувались у роботах Н.М. Азаркіна, Г.Дж. Бермана, Р. Давида, Х. Кетца, Л.А. Луць, А.Х. Саїдова, О.Ф. Скакун, К. Цвайгерта та інших;

  • окремі положення християнського підходу до праворозуміння та його динаміка розроблені у наукових працях Д.Д. Борового, М.Ю. Варьяса, В.Н. Гордєєва, Л. Джерози, А.В. Журавського, В.А. Ципіна та інших;

  • аспекти мусульманської інтерпретації права осмислювалися Х. Бехрузом, М.В. Лубською, М.І. Садагаром, Л.Р. Сюкіяйніним, Р. Шарлем та іншими;

  • окремі моменти індуського трактування права досліджували вчені Р.П. Джаясвал, Л. Дюмонт, Н.А. Крашеннікова, М.К. Кудрявцев, К.Є. Ліванцев, М. Мюллер, С.Ш. Субрамуніясвамі, Д. Фризоренко, Ш. Чінмой та інші;

  • стан релігійного праворозуміння в Україні частково розглядали такі автори: І. Валеріан, А. Єременко, В.М. Козленко, М.В. Палій, Р.А. Папаян та інші.

Проте досліджувалися лише окремі аспекти релігійного праворозуміння. Сьогодні ще не здійснено жодного комплексного всеохоплюючого аналізу релігійної інтерпретації права, а тому існуючі прогалини приводять до висновку про необхідність детального дослідження релігійного трактування права через історичний, типізаційний, цивілізаційний, міжнародний та інші фактори.

Отримані результати дисертаційного дослідження сприятимуть науковому осмисленню проблем релігійної інтерпретації права в умовах плюралізму релігій і релігійних течій, розвитку загальної теорії права, філософії права, міжнародного права (зокрема, уточненню та розширенню знань з питань праворозуміння, особливості трактування права в правових сім’ях в межах релігії через їх географію тощо).

Зазначене вище свідчить про актуальність обраної теми дисертації та необхідність подальших порівняльно-правових досліджень теоретичних, методологічних і праксеологічних аспектів релігійного праворозуміння.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004–2007 рр., затвердженої Указом Президента України від 13 грудня 2003 р. № 1433; Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та наукових установ МВС України на період 2004–2009 рр., затвердженої наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р.; планів проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт КНУВС на 2007-2009 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виокремлення релігійних підходів до праворозуміння в контексті основних світових релігій: християнства, ісламу, індуїзму; з’ясування їх загальних, особливих та унікальних характеристик, а також визначення значення і ролі релігійного праворозуміння в правових сім’ях сучасних держав та України в умовах глобалізації та диференціації правового і релігійного розвитку світу.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких основних завдань:



  • розкрити ґенезу релігійного праворозуміння в поглядах мислителів різних епох, виявити його основні етапи розвитку в розрізі еволюції релігій на прикладі християнства, ісламу, індуїзму; висвітлити їх основний зміст;

  • визначити філософські і теоретичні засади та методологічні підходи до дослідження релігійного праворозуміння та виокремити особливості і методологічні можливості типізації та порівняльно-правового аналізу в дослідженні релігійної інтерпретації права;

  • охарактеризувати сучасний стан релігійного праворозуміння та його подальшу динаміку;

  • виявити особливості праворозуміння крізь призму християнства, ісламу, індуїзму, провести їх типізацію;

  • здійснити порівняльний аналіз підходів та класифікацій релігійного праворозуміння;

  • визначити особливості, ознаки і сучасний стан релігійного праворозуміння на міжнародній арені крізь призму національних правових систем країн світу та географії релігій;

  • визначити релігійні підходи до інтерпретації права в Україні, охарактеризувати їх зміст та значення в процесах інтеграції у європейський та світовий простір.

Об’єктом дослідження є релігійне праворозуміння як феномен правової реальності, його призначення та роль у релігійних і правових процесах світу.

Предметом дослідження є релігійні підходи до праворозуміння та їх порівняльний аналіз.

Методи дослідження зумовлені специфікою предмета, мети та завдань, які торкаються як проблем загальної теорії держави та права, так і галузевих юридичних наук, філософії права, релігієзнавства та міжнародного права.

Для забезпечення комплексності, обґрунтованості і достовірності наукових результатів дослідження використано різні загальні методи пізнання, загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціальні наукові методи. Одним з основних методів, що використовувався протягом усього дослідження, є компаративний, зокрема, при висвітленні ґенези й динаміки розвитку релігійного праворозуміння, його особливостей впливу на формування правових систем світу, зіставлення класифікації типів на релігійне праворозуміння, при дослідженні особливостей географії релігійної інтерпретації права тощо. Діалектичний метод використаний при формулюванні вихідних понять, що стосуються релігійного праворозуміння, його суб’єктів, предмета, об’єкта та інших категорій; герменевтичний підхід спрямовувався на аналіз та інтерпретацію релігійно-правових текстів та джерел права. За допомогою системного методу розглядалися основні підходи і типізація релігійної інтерпретації права, його основні положення, а також міжгалузевий аналіз, що дозволяє паралельно розглядати право і релігію, з одного боку, як самостійні суспільні явища, з іншого – як неподільно і взаємозумовлений феномен. Історико-правовий метод застосовувався для розкриття генези та тенденцій розвитку підходів і напрямків розвитку релігійного праворозуміння. Системний та синергетичний методи забезпечили дослідження релігійного трактування права як системи, що має як внутрішню побудову (суб’єкт, об’єкт, рівні, типи тощо), так і є підсистемою праворозуміння в цілому. Функціональний метод використовувався для вивчення призначення, напрямків впливу релігійної інтерпретації права на інші соціальні і правові явища та навпаки. Класифікаційний метод спрямовувався на виокремлення та обґрунтування критеріїв диференціації релігійного праворозуміння на певні типи. Прогностичний метод застосовувався для виокремлення напрямків та умов подальшого розвитку релігійної інтерпретації в інтегруючому світі.



Емпіричною базою дослідження є результати анкетування, яке було спрямоване на визначення ставлення співробітників міліції та пересічних громадян до релігійного праворозуміння, його місця у сучасному суспільстві, державі та в релігійно-правових процесах. У результаті даного опитування (200 чоловік) було виявлено, що 74% громадян вважають, що релігійні норми охоплені діючим законодавством; 53% – відповіли про вплив релігійного трактування права на праворозуміння в цілому, а 75% висловилися, що релігійна інтерпретація права поширює свій вплив на суспільні відносини у сучасному світі.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що це одне з перших в Україні комплексних досліджень, в якому висвітлено особливості релігійного праворозуміння як окремого виду трактування права через призму градації релігії та правових сімей, показано можливості і шляхи вдосконалення інтерпретації права в межах релігій з метою підвищення рівня правової свідомості і правової культури та поліпшення ефективності діяльності правового регулювання і правореалізації для сучасних держав і України, зокрема:

вперше:

  • здійснено аналіз та узагальнення бібліографії з проблематики релігійного праворозуміння християнства, ісламу та індуїзму, проведено історичну періодизацію з окресленням особливостей динаміки релігійної інтерпретації права навколо загальноприйнятої історичної класифікації епох (Античність, Середньовіччя, Відродження та Реформація, Новий та Новітній часи), зокрема, доведено про існування в часи Античності і Середньовіччя в понятті релігійної інтерпретації права неподільно поєднаних релігійних, філософських, теоретичних положень з домінуванням перших, які визначали його зміст та подальший розвиток; для епохи Відродження та Реформації характерним було привілеювання в релігійному праворозумінні природно-правових принципів, у Новий і Новітні часи превалюють наукові принципи, що слугувало підґрунтям для відродження релігійного трактування права і дослідження його за напрямками історичності, взаємозв’язку з державним правом, моральністю, релігією, як регулятора суспільних відносин тощо;

  • здійснено типізацію релігійних підходів до праворозуміння на прикладі трьох найчисленніших релігій – християнства, ісламу, індуїзму з урахуванням історичних, релігійних, правових, соціальних та інших характеристик, а саме: поділ на два класи (широкий і вузький), які диференціюються за типами (відношення та зв’язку права та релігії, позитивістсько-нормативістський, відношення сучасного і традиційного права, спеціальне, з позиції соціуму) та підтипами (з позиції джерела сучасного права, божественного походження або трактування права у сенсі позитивного права, як сукупність релігійно-правових приписів, як регулятор суспільних відносин, общинне право, суб’єктивне право та інші);

  • проведено компаративний аналіз між християнською, мусульманською та індуською типізаціями релігійної інтерпретації права на основі названої класифікації, визначено загальні та особливі ознаки, встановлено причинні зв’язки впливу на зміни, що відбуваються у правових системах, зокрема, наближення правових сімей релігійної спрямованості до романо-германської або англо-саксонської, що сприяло набуванню ними форми змішаного типу;

  • визначено, що міжнародне релігійне праворозуміння діє за трьома основними напрямками: цивілізаційним, який характеризується конфліктами та суперечностями, що виникають між релігійними цивілізаціями; правовим, який пов’язаний з типізацією правових сімей за релігійним і нерелігійним принципом, а також визначенням їх ознак, правовим та організаційним забезпеченням релігійної і релігійно-правової діяльності; релігійним, спричиненим наслідковим збільшенням релігійних послідовників та зростанням населення Землі, а також виникненням великої кількості нових релігій і релігійних течій;

удосконалено:

  • положення про те, що методологія порівняльно-правового дослідження релігійного праворозуміння та його типів залежить від його спрямованості на з’ясування загального чи особливого або унікального в її організації та функціонуванні в правових системах різних країн світу, географії релігій та домінуючих підходів до праворозуміння;

  • положення про те, що релігійне трактування права є невід’ємним елементом теорії праворозуміння і може виступати як у поєднанні з філософським і природно-правовим типом, так і існувати як окремий незалежний підхід до інтерпретації права;

дістало подальшого розвитку:

  • дослідження поняття, суб’єкта, об’єкта, рівнів і змісту праворозуміння, що дозволило дійти висновку про необхідність розгляду даного питання з урахуванням не тільки предмета науки загальної теорії держави та права, а також філософії права, релігієзнавства, соціології, політології, міжнародного права, історії політичних і правових учень;

характеристика класифікації правових сімей, яка використовується при порівняльному аналізі релігійного праворозуміння в призмі поширення релігій, що дозволило виявити домінуючий тип інтерпретації права в сучасних державах та зробити висновок, що від привілеювання релігійного або правового в суспільстві прямо залежить домінування того чи іншого типу інтерпретації права.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що в дисертації сформульовано й обґрунтовано висновки і пропозиції, які можуть сприяти осмисленню, оцінці, удосконаленню та запозиченню досвіду щодо релігійного праворозуміння зарубіжних країн, а саме: християнського, мусульманського, індуського спрямування у вітчизняній правовій практиці та юридичній науці.

Наукові висновки, положення та рекомендації, представлені та обґрунтовані в дослідженні, можуть бути використані:



  • у науково-дослідній сфері для подальших теоретичних, компаративних, галузевих ш прикладних досліджень релігійної інтерпретації права та праворозуміння в цілому;

  • у сфері правотворчості і правореалізації для удосконалення організації та правового регулювання різних галузей права шляхом підвищення правової культури, правової ідеології та правової психології (окремі наукові положення використані у практичній діяльності Конституційного суду України (Акт впровадження від 15 травня 2009 року);

  • у навчальному процесі для розробки навчально-методичних матеріалів із курсів теорії держави та права, філософії права, релігієзнавства, міжнародного права, порівняльного правознавства, а також у процесі правового виховання та при викладанні (у Київському національному університеті внутрішніх справ при викладанні курсів: «Теорія держави та права», «Юридична деонтологія» (Акт впровадження від 21 лютого 2009 року).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Київського національного університету внутрішніх справ, а також оприлюднені на: науково-практичній конференції «Юриспруденція XXI століття: теорія і практика» (м. Дніпропетровськ, 14 листопада 2007 рік); Міжнародній науковій конференції «Верховенство права в адвокатській діяльності» (м. Київ, 14-15 грудня 2007 рік); Міжвузівській науково-теоретичній конференції «Принципи гуманізму та верховенства права як умова розвитку демократичної, соціальної, правової держави (пам’яті професора В.В. Копєйчикова)» (м. Київ, 26 грудня 2008 рік); Науково-практичній конференції студентів «Право і наука в умовах сучасного державотворення» (м. Суми, 1 березня 2009 рік); V Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку», (м. Луцьк, 20-21 березня 2009 року); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток держави і права в сучасних умовах: досвід, реалії, перспектива» (м. Луганськ, 29 травня 2009 рік); ІХ Науково-практичній конференції «Людина і соціум в умовах глобалізаційної кризи: погляд крізь призму суспільствознавства та богослов’я» (м. Київ, 21 травня 2009 рік); Міжнародній науково-практичній конференції «Законодавство України проблеми та перспективи розвитку» (м. Косів, Івано-Франківська обл., 27-31 січня 2009 рік).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 11 публікаціях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах науково-практичних конференцій, у тому числі 5 – у фахових журналах та збірниках наукових праць, переліки яких затверджено ВАК України.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка