Карамишева Неллі Василівна, канд філос наук, доцент кафедри історії філософії Бовтач Світлана Володимирівна, асистент кафедри історії філософії. Навчальна програма



Сторінка1/5
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Кафедра історії філософії філософського факультету

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково-педагогічної роботи
____________________________
“______”_______________2012 р.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ



ЛОГІКА

для напряму підготовки – 6.020301 ”філософія”

філософського факультету

Львів 2012


Логіка. Навчальна програма дисципліни для студентів 1 курсу філософського факультету за напрямом підготовки 6.020301 «філософія». – Львів: ЛНУ імені Івана Франка; Видання філософського факультету; Серія: методичні матеріали, 2012.

Розробники:



Карамишева Неллі Василівна, канд. філос. наук, доцент кафедри історії філософії

Бовтач Світлана Володимирівна, асистент кафедри історії філософії.

Навчальна програма затверджена

на засіданні кафедри історії філософії

філософського факультету

Протокол № 12 від “05 ” червня 2012 р.
Завідувач кафедрою історії філософії __________ (проф., д.філос.н. Пашук А.І.)

Схвалено Вченою Радою філософського факультету

Протокол № 151/7 від “25” червня 2012 р.
Голова Вченої Ради філософського факультету ______ (проф., д.філос.н Мельник В.П.)

Карамишева Н.В., 2012

Бовтач С.В., 2012

Мета та завдання навчальної дисципліни

„Логіка” на філософському факультеті для студентів денної форми навчання за напрямом „філософія” у Львівському національному університеті імені Івана Франка викладається як нормативна дисципліна. Її мета - формування і вдосконалення логічної культури мислення особи, розвиток навичок до абстрактного мислення, підготовка висококваліфікованих фахівців за спеціальністю „філософія”.

Дана програма підготована згідно з вимогами до навчання філософів-бакалаврів і розрахована на сітку навчальних годин перших чотирьох семестрів загальним обсягом 324 год. Згідно учбової програми послідовність вивчення дисципліни „Логіка” може бути представлена наступною схемою:

I семестр – Модуль 1 „Традиційна (арістотелівська) логіка”;

II семестр – Модуль 2 „Класична символічна логіка”;

III семестр – Модуль 3 „Некласична логіка” (частина 1);

ІV семестр – Модуль 3 „Некласична логіка” (частина 2).

Таким чином, методика викладання дисципліни „Логіка” на філософському факультеті передбачає поступове ознайомлення студентів з теорією та практикою використання методологій традиційної логіки та сучасних символічних логік (класичних і некласичних) для розв’язання низки суто логічних та філософських проблем.

Викладання дисципліни „Логіка” відбувається у формі проведення лекційних та семінарських занять, а також передбачає самостійну роботу студентів для підготовки до семінарських занять.
Завдання викладання дисципліни “Логіка” для студентів філософського факультету денної форми навчання за напрямом „філософія” полягає у тому, щоб:

1) допомогти їм опанувати теоретичні засади філософської науки про процедуру правильного, аналітичного, критичного мислення; способи його логічної організації та вимоги законів, дотримання котрих гарантує формальну правильність здійснення інтелектуальних операцій і є умовою їх практичної ефективності;

2) розкрити студентам тенденції розвитку сучасної логіки як галузі філософського знання; основні поняття та принципи побудови сучасних класичних та некласичних формально-логічних теорій, специфіку формально-логічних засобів для вирішення суто логічних, філософських та загальнонаукових проблем;

3) навчити практичним навичкам розпізнавання логічно детермінованих за своєю формою побудови логічно-істинних та логічно-суперечливих повідомлень; визначення семантичних властивостей наукових та філософських положень; застосування логічної методології для аналізу основ сучасних наукових теорій;

4) вплинути на формування логічної культури професійного мислення майбутніх філософів через розвиток у них здібностей до критичного аналізу наукових та філософських текстів; побудови логічно нормованих повідомлень філософського змісту; освоєння прийомів формування логічної аргументації при проведенні полеміки та дискусії тощо.
У результаті вивчення дисципліни „Логіка” студент повинен знати:

а) на понятійному рівні:



  • особливості підходу формальної логіки до вивчення своєї предметної області;

  • гносеологічні та методологічні засади розвитку логіки як філософської науки, принципи класифікації логічних теорій;

  • логічні основи аналізу мови як засобу виразу думок, семіотичні та логічні принципи побудови формалізованої мови науки логіки;

  • основні форми абстрактного мислення та логічні закони, які виражають суттєві зв'язки між думками в процесі міркувань;

  • способи визначення істинності висловлювань в залежності від прагматичних, семантичних, психологічних та ін. контекстів;

б) на фундаментальному рівні:

  • структуру основних форм мислення та їх види;

  • типи об'єктивно існуючих зв'язків та відношень між структурними елементами думки;

  • вимоги формально-логічних законів, дотримання яких визначає логічну правильність розсудів;

  • основні поняття та принципи побудови традиційної формальної логіки та сучасних класичних і некласичних формально-логічних теорій;

  • особливості визначення умов істинності висловлювань у різних логічних системах;

  • типи відношень між формальною логікою та сучасною наукою, між формальною логікою та філософією та способи обґрунтування основ науки логіки;

в) на практично-теоретичному рівні:

  • правила виконання логічних операцій над поняттями, висловлюваннями та умовиводами (зокрема, правила дефініцій та класифікацій понять, правила побудови дедуктивних та індуктивних умовиводів тощо);

  • логічні способи здійснення доведень та спростувань, прийоми ведення певного типу дискурсу;

  • основні способи коректної формалізації наукових повідомлень засобами логіки висловлювань та логіки предикатів;

  • принципи визначення логічних відношень між висловлюваннями;

  • методи встановлення семантичних властивостей виразів у різних формально-логічних системах;

На основі вивчення цієї дисципліни студент повинен вміти:

а) на репродуктивному рівні:


  • оперувати логічною термінологією з метою визначення сфери функціонування раціонального (логічного) мислення;

  • правильно застосовувати при побудові та аналізі наукових повідомлень правила та закони логіки; правильно формулювати запитання при обговоренні та вирішенні філософських проблем;

  • встановлювати типи логічних помилок у повідомленнях будь-якого характеру з метою вибору засобів для їх усунення;

  • визначати семантичні властивості формалізованих виразів та встановлювати відношення між висловлюваннями за істинністю, абстрагуючись від їх конкретного змісту;

б) на евристичному рівні:

  • виявляти найтиповіші випадки порушення законів логіки, що зустрічаються в різноманітних міркуваннях;

  • наводити власні приклади, що ілюструють специфіку логічної організації форм абстрактного мислення, принципи здійснення ряду логічних операцій над ними;

  • вибирати найоптимальніший з точки зору логіки спосіб доведення чи спростування запропонованих тез; робити підбір необхідних та достатніх аргументів при доказі цих тез;

  • давати філософську інтерпретацію певним логічним системам і теоріям;

  • давати логічну оцінку науковим теоріям щодо їхньої несуперечності і повноти;

  • вирішувати практичні завдання в різних галузях наукового пізнання із застосуванням логічної методології, виробленої засобами класичної та некласичної символічної логіки.

Навчальна програма дисципліни „Логіка” презентує тематичний зміст запропонованих для викладу модулів, перелік рекомендованої літератури, теми для реферативних досліджень, перелік підсумкових питань Більшість лекційних тем програми вимагає закріплення викладеного матеріалу на семінарських заняттях, а також додаткового опрацювання студентами винесених на самостійну роботу питань. Оскільки мета даного курсу полягає не лише у вивченні логічної теорії, але й передбачає розвиток у студентів навиків до абстрактного мислення, здатності застосовувати логічні методи при вирішенні логічних, філософських і загальнонаукових проблем, постільки невід’ємною частиною учбового процесу є самостійна робота студентів і над вирішенням відповідних логічних вправ і завдань. Систематичне і ретельне розв’язання рекомендованих завдань з кожної теми курсу сприятиме розвитку у студентів практичних навичок правильної побудови думки, вмінню визначати різноманітні логічні помилки та засоби для їх усунення, майстерності володіння методиками виконання логічних операцій тощо.


Місце дисципліни у структурно-логічній схемі учбового процесу. Враховуючи спеціалізацію студентів, в якості методичної бази використовуються знання з таких профілюючих дисциплін як історія філософії, онтологія, гносеологія, методологія науки, а також з тих дисциплін, що вивчають особливості мовної комунікації (психології, лінгвістики, теорії соціальних комунікацій та ін.).
МОДУЛЬ I

ТРАДИЦІЙНА ЛОГІКА
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ВСТУП ДО ЛОГІКИ
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка