Капітула Ірина Василівна, вчитель вищої категорії зош №18, м. Рівне Методичний посібник містить матеріали роботи обласного науково-творчого колективу: цілі та завдання колективу, орієнтовний план



Сторінка1/7
Дата конвертації24.11.2016
Розмір1.34 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
РІВНЕНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

ГУМАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ

У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Матеріали роботи обласного науково-творчого

колективу педагогів початкових класів

з проблеми гуманізації освіти


(І частина)

РІВНЕ – 2009
Гуманізація взаємовідношень вчителя та учнів у початковій школі.

Методичний посібник для вчителів

(матеріали роботи обласного науково-творчого колективу

педагогів початкових класів з проблеми гуманізації освіти, І частина)



(укладач Тищенко Л.Р.)

Рекомендовано до друку Вченою радою

Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

(протокол № 4 від 14 грудня 2009 року)

Рецензенти: Савчук Людмила Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри корекційної освіти.

Капітула Ірина Василівна, вчитель вищої категорії ЗОШ № 18, м. Рівне


Методичний посібник містить матеріали роботи обласного науково-творчого колективу: цілі та завдання колективу, орієнтовний план роботи, теоретичні та практичні матеріали підготовлені членами науково-творчого колективу, розробки уроків, позакласних заходів за перші два роки роботи.

Посібник адресований вчителям, практичним психологам, керівникам і методистам, які здійснюють підготовку педагогів для впровадження ідеї гуманної педагогіки в практику роботи початкової школи.



ВСТУП
Розвиток демократичного суспільства вимагає розв’язання проблем щодо виховання особистості, яка здатна не тільки створювати матеріальні блага, а й бути носієм культури, духовності, гуманізму. Сучасна школа має стати середовищем, де відбувається становлення духовно зрілої, вільної особистості, спроможної захищати загальнолюдські цінності, творити цілісний гуманний світ. В основі навчально-виховного процесу має бути особистісно-зорієнтований, гуманістичний принцип навчання, виховання та міжособистісних стосунків педагогів і учнів. Педагогічна діяльність вчителя спрямована, в першу чергу, на дитину, формування та розвиток у стосунках між вчителем та учнями гуманістичних засад: любові до людини, глибокої повага до людської гідності, позитивного сприйняття індивідуальних особливостей іншої людини, визнання її прав і свобод, бажання співчувати та допомагати іншим. Гуманістичні взаємовідносини у школі мають прийти на зміну авторитарним, маніпулятивним.

Незважаючи на впровадження у навчально-виховний процес сучасної школи ідей демократизації, гуманітаризації та гуманізації, система роботи вчителів не забезпечує результативності цього процесу, а лише обмежується окремими непов’язаними між собою заходами та засобами.

Результати психологічного дослідження свідчать, що рівень сформованості гуманних стосунків в учнів початкових класів низький, незважаючи на вік, сприятливий для формування особистісних взаємостосунків, пізнавальних потреб, моральної свідомості, позитивних якостей особистості. Вчителі не завжди відмовляються від авторитарного стилю спілкування та співпраці з дітьми, не вміють вивчати, аналізувати і тактовно спрямовувати стосунки дітей на засадах взаємоповаги, дружби, розуміння. Багато педагогів мають недостатню уяву про гуманізм як основу людських стосунків, не знають педагогічні умови формування гуманних взаємовідносин вчителя та учнів. Це призводить до деформування моральних якостей школярів, у яких відсутній гуманний досвід людських взаємовідносин.

Актуальність цієї проблеми та недостатня сформованість гуманізації взаємин учасників навчально-виховного процесу у 1-4 класах зумовила вибір теми для роботи обласного науково-творчого колективу педагогів області: „Гуманізація взаємовідносин вчителя та учнів у початковій школі“. Науково-творчий колектив був створений при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти має на меті допомогти педагогам початкової школи впроваджувати ідеї гуманної педагогіки в практику роботи, здійснювати організацію навчально-виховного процесу, формувати взаємовідносини вчителя та учнів на засадах гуманізму.

До складу науково-творчого колективу ввійшли не байдужі педагоги Рівненської області, які прагнуть удосконалити свою педагогічну майстерність для впровадження ідей гуманної педагогіки.

У методичний посібник зібрано матеріали роботи обласного науково-творчого колективу за 2007-2008 роки. Описано цілі та завдання колективу, орієнтовний план роботи засідань. У посібник увійшли теоретичні та практичні доробки підготовлені членами науково творчого колективу, розробки уроків, позакласних заходів тощо.

Методичний посібник адресований вчителям, практичним психологам, керівникам і методистам, які здійснюють підготовку педагогів для впровадження ідеї гуманної педагогіки в практику роботи початкової школи.

ОБЛАСНИЙ НАУКОВО-ТВОРЧИЙ КОЛЕКТИВ ПЕДАГОГІВ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ З ПРОБЛЕМ ГУМАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

«ГУМАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ

У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ»

ОСНОВНІ ЦІЛІ НАУКОВО-ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ

1. Вивчення та впровадження в життя ідею гуманізації освіти. Християнське вчення - основа гуманного підходу. Посилення уваги до дитини - основа гуманізації сучасної освіти.

2. Збагачення педагогічної свідомості творчими доробками педагогів-класиків, напрацювання педагогічних прийомів та методів втілення гуманної педагогіки у практику педагогічної діяльності.

3. Забезпечення максимально сприятливих умов для розвитку особистості кожної дитини, урахування їх особистих цілей і запитів. Виховання в учнів ставлення до людини як найвищої цінності.

4. Розвиток особистісних якостей вчителя для впровадження гуманістично орієнтованої навчально - виховної діяльності.

5. Спрямування навчально-вихованого процесу на формування в учнів високої духовності, почуття власної гідності, морально-емоційної культури взаємовідносин.

6. Формування відносин співробітництва між всіма учасниками педагогічного процесу.

7. Створення матеріально-технічних умов для функціонування педагогічного процесу, що виховує гуманну особистість - щиру, людяну, доброзичливу, милосердну, із розвинутим почуттям власної гідності, поваги гідності іншої людини.


РЕЗУЛЬТАТ РОБОТИ НАУКОВО-ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ

- методичні рекомендації з досвіду роботи науково-творчого колективу з теорії гуманної педагогіки в області;

- підготовка педагогів, які впроваджуватимуть ідеї гуманної педагогіки та здійснюватимуть навчання вчителів у районах.
ОЧІКУВАННЯ ЧЛЕНІВ НАУКОВО-ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ

1. Виробити стратегії практичного втілення ідеї гуманізації в навчально-виховний процес. Глибше познайомитися з ідеями педагогів-гуманістів (Сухомлинського, Ушинського, Коменського, Песталоцці, Корчака, Амонашвілі та ін.). Дізнатися про впровадження гуманної педагогіки в Україні та інших країнах.

2. Зустрічатися та співпрацювати з провідними психологами, педагогами, соціологами, які працюють над проблемою гуманізації, особистісно зорієнтованого навчання.

3. Більш детально ознайомитися з філософським уявленням про дитину. Особливості організації навчання та виховання української дитини.

4. Збагатити свій досвід новими методичними знахідками. Розкрити свій потенціал гуманного педагога. Оволодіти прийомами та методами гуманної педагогіки. Використовувати особистісно зорієнтований підхід на практиці. Відвідувати уроки з метою співпраці, обміну творчими доробками.

5. Більше пізнати себе як вчителя. Якими ми є? Що потрібно вдосконалити, змінити? Позбутися страху перед розкриттям власного я (відкриті уроки, виступи, захист власних ідей). Навчитися бути вільними, отримувати насолоду від життя і від своєї роботи.

6. Вдосконалити систему оцінювання. Домагатися проведення експерименту навчання без оцінок в балах.

7. Удосконалювати систему роботу з батьками, співпрацю вчителя та батьків. Змінити ставлення батьків до проблем школи.

8. Створити постійно діючі психологічної служби для допомоги дітям, вчителям, батькам у вирішенні проблем. Відвідувати та навчитися проводити тренінги з гуманізації навчально-виховного процесу.

9. Мати змогу впливати на наповнюваність класів, навчально-методичне забезпечення школи, підбір педкадрів, перегляд програм, навчального навантаження учнів тощо.

10. Розробити методичні рекомендації чи посібник з гуманної педагогіки.
ГЛОСАРІЙ

Гуманність – людяність, любов до людини, повага до її гідності.

Гуманізм - світогляд, у центрі якого як найвища цінність і мірило всього перебуває людина. Почуття любові до людей і окремої особи, глибока повага до людської гідності, позитивне сприйняття індивідуальних особливостей іншої людини, визнання її прав і свобод, бажання співчувати та допомагати іншому.

Намагання робити добро й піклуватися про благо людей – основні засади гуманізму.



Гуманізація - впровадження у взаємодію людей принципів гуманізму, формування і розвиток у стосунках між людьми гуманістичних почуттів.

Гуманізація освіти це -

1) впровадження в навчально-виховний процес ідей гуманізму, запропонованих великими просвітителями та педагогами минулого та сучасності;

2) впровадження принципу реформування системи освіти, суть якого полягає в утверджені людини як найвищої цінності шляхом олюднення обставин педагогічного процесу;

3) спрямування навчального закладу до піднесення особистості учня, забезпечення максимально сприятливих умов для його розвитку, урахування особистих цілей і запитів дітей;

4) побудова педагогічного процесу на засадах гуманізму як визначного принципу загальнолюдської моралі;

5) визнання права всіх учасників педагогічного процесу (учителя і учня ) бути самим собою, що передбачає взаємне розуміння інтересів, запитів, взаємне довір’я;

6) визнання права всіх учасників педагогічного процесу на свій шлях самовдосконалення та творчості в процесі співробітництва в навчально-виховній діяльності;

7) створення умов для радісного співжиття всіх учасників педагогічного процесу.

Гуманістична освіта основана на принципах пріоритету загально людських цінностей, життя та здоров’я людини, вільного розвитку особистості.
Шляхи гуманізації освіти :

- формування відносин співробітництва між всіма учасниками педагогічного процесу;

- виховання в учасників педагогічного процесу морально-емоційної культури взаємовідносин;

- формування в учнів емоційно-ціннісного досвіду розуміння людини;

- створення матеріально-технічних умов для нормального функціонування педагогічного процесу, що виховує гуманну особистість - щиру, людяну, доброзичливу, милосердну, із розвинутим почуттям власної гідності, поваги гідності іншої людини.


ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН РОБОТИ ЗАСІДАНЬ ОБЛАСНОГО

НАУКОВО-ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ З ТЕМИ

«ГУМАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ВЧИТЕЛЯ

ТА УЧНЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ»

на 2007 рік




Зміст роботи

Форми роботи

Хто відповідає

Засідання 1. Тема. Вступне заняття. Роль, значення та місце гуманізації в навчально-виховному процесі. (РОІППО) 22 лютого

1. Знайомство з планом роботи та його затвердження.

Доповідь та обговорення




2. Короткий огляд новин наукової та методичної літератури.

Обговорення з учасниками НТК



3.Необхідність гуманізації навчально-виховного процесу в сучасній школі.

Обговорення з учасниками НТК




4. Побудова педагогічного процесу на засадах гуманізму як визначного принципу загальнолюдської моралі.

Доповідь та обговорення




5. Завдання учасникам науково-творчого колективу.







Засідання 2. Тема. Духовне багатство дитини. Гуманістичний підхід до особистості дитини. (НВК “Престиж” м. Рівне) 12 квітня

1. Гуманістичний підхід до особистості дитини в працях провідних педагогів, філософів. (Як сприймати дитину?).

Обговорення з учасниками НТК




2. Вивчення та аналіз індивідуальних особливостей дітей молодшого шкільного віку.

Доповідь та обговорення






3. Вплив сім’ї на становлення особистості дитини у сучасних умовах.

Дискусія




4. Духовне здоров’я як найбільша життєва цінність особистості.

Доповідь та обговорення




5. Перегляд та обговорення уроків.







Засідання 3. Тема. Особистість вчителя. Становлення педагога гуманіста.

(м. Корець) 6 листопада

1. Проблема творчого росту вчителя у гуманістично орієнтованій навчально-виховній діяльності.

Доповідь та обговорення






2. Міжособистісні взаємини вчитель-учень у гуманістичному підході в освіті.

Доповідь та обговорення




3. Рефлексивні процеси (осмислення) становлення педагога-гуманіста.

Дискусія




5. Перегляд та обговорення уроків.








ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН РОБОТИ ЗАСІДАНЬ

на 2008 рік



Зміст роботи

Форми роботи

Хто відповідає

Засідання 4. Тема. Роль спілкування у формуванні гуманних взаємостосунків. (Костопільський р-н) 28 лютого

1. Гуманізація спілкування між всіма учасниками педагогічного процесу.

Обговорення з учасниками НТК




2. Роль спілкування у психічному розвитку людини.

Доповідь та обговорення




3. Особливості формування взаємостосунків вчителя та учнів.

Дискусія





4. Міжособистісне спілкування у колективі Колектив і розвиток особистості дитини.

Доповідь та обговорення




5. Перегляд та обговорення уроків.







Засідання 5. Тема. Гуманне співробітництво учасників навчально-виховного процесу. (Березнівський р-н) 6 травня

1. Формування відносин співробітництва між всіма учасниками педагогічного процесу

Обговорення з учасниками НТК




2.Співробітництво вчителя та учня на засадах гуманізму

Доповідь та обговорення




3. Створення умов для формування активної, самостійної та творчої особистості

Дискусія




4. Методи та прийоми гуманного співробітництва у навчально-виховному процесі

Доповідь та обговорення




5. Перегляд та обговорення уроків.







Засідання 6. Тема. Особистісно зорієнтоване навчання – основа гуманізації навчально-виховного процесу. (м. Остріг) 23 жовтня

1. Основні принципи особистісно зорієнтованого навчання.

Обговорення з учасниками НТК




2. Побудова навчально-виховного процесу на засадах гуманізму.

Доповідь та обговорення




3. Форми, методи та прийоми організації навчально-виховного процесу.

Дискусія




4. Створення матеріально-технічних умов для функціонування навчально-виховного процесу.

Доповідь та обговорення




5. Перегляд та обговорення уроків.








ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН РОБОТИ ЗАСІДАНЬ

на 2009 рік



Зміст роботи

Форми роботи

Хто відповідає

Засідання 7. Тема. Формування навчально-пізнавальної мотивації молодших школярів. (Демидівський р-н) 12 лютого

1. Значення мотиваційного компоненту у навчально-виховній діяльності початкової школи.

Обговорення з учасниками НТК




2. Роль, значення і місце навчальної мотивації учнів 1-4 класів на уроці.

Доповідь та обговорення




3. Способи та прийоми формування навчально-пізнавальних мотивів молодших школярів.

Доповідь та обговорення




4. Проблеми формування навчальної мотивації учнів 1-4 класів.

Диспут




5. Перегляд та обговорення уроків.







Засідання 8. Тема. Гуманістичні форми організації співробітництва молодших школярів. ( Здолбунівський р-н) 12 травня

1. Форми організацій співробітництва учнів на уроці та позаурочній діяльності.

Обговорення з учасниками НТК




2. Групова робота – основа взаємодії учнів у навчально-виховній діяльності.

Доповідь та обговорення




3. Методи ведення групової дискусії та організації групової роботи.

Дискусія




4. Значення групової роботи для гуманізації взаємовідносин вчителя та учнів

Обговорення з учасниками НТК




5. Перегляд та обговорення уроків.







Засідання 9. Тема. Формування самоконтролю та самооцінки учнів початкової школи. (Гощанський р-н) 15 жовтня

1. Значення самоконтролю та самооцінки для розвитку особистості школярів на засадах гуманізму

Обговорення

з учасниками НТК






2.Формування навичок самоконтролю та самооцінки молодших школярів

Доповідь та обговорення




3.Способи оцінювання навчальних досягнень та розвитку учнів 1-4 класів.

Дискусія




4. Доцільність оцінки у балах у 1-4 класах

Обговорення з учасниками НТК




5. Перегляд та обговорення уроків.









МАТЕРІАЛИ РОБОТИ ЗАСІДАНЬ

НАУКОВО ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ
ЗАСІДАННЯ І
ТЕМА. ВСТУПНЕ ЗАНЯТТЯ. РОЛЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА МІСЦЕ

ГУМАНІЗАЦІЇ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
ЕТИМОЛОГІЯ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ
Першу школу створив син Ноя – Сін. Школа – скале (лат.) – сходи для сходження душі і духовності людини. У цій школі було 30 сходинок. Найвища – найдосконаліше почуття любові. Це не матеріальна сходинка, а духовна від землі до небес.

Школа у кожному з нас. Так само як храм - це не споруда, а храм – це насамперед я, моя віра, моя душа. Школа – це не будинок, школа – це вчитель. Школа – це я.

«Воспитание» (рос.) – в-ось-питание.

«Ура» – аура, світло, вогонь, мудрість, слово, Бог.

«Чоло» – душа, людина, розум.

«Учитель» – душа, носій світла. Учитель – носій знань, не просто предмета, а світла, облагороджених, олюднених знань.

«Гуманний» – умен – освічена та освітлена людина.

«У» – душа, світло. «Мен» – смертна людина.


ОСНОВИ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ

(за матеріалами лекції Ш.О. Амонашвілі)


Життя жорстоке, нелюдське. Саме зараз необхідно говорити про гуманну педагогіку. Якщо ти вчитель, то несеш добро, а якщо інше, то ти не вчитель. Чи можемо ми давати знання дітям і не облагороджувати їх серця?

Гуманна педагогіка – складне явище в людській свідомості. Це не просто доброта, чуйність, милосердя. Вчитель тут має проявити волю і сміливість.

Гуманна педагогіка – це класична ідея, яка виходить ще з праць Ушинського, Сухомлинського… Основоположники гуманної наукової педагогіки – Пирогов, Ушинський, Макаренко, Сухомлинський, Каменський…

Педагогіка – не наука, а мистецтво. Гуманну педагогіку слід описувати не звичними науковими поняттями. Педагогіка знаходиться вище науки. «Всі науки служать для педагогіки». Навіть назви педагогічних праць про це свідчать: «Педагогічна поема» А. Макаренка, «Серце віддаю дітям» В. Сухомлинського, твори Ж-Ж Руссо, Я.Корчака… Педагогіка – це сфера мудрості. Необхідно виховувати не за наукою, а за серцем. А серце має посміхатися…

Гуманізм – основа людських відносин, мета і засіб виховання школярів.


Три заповіді сутності гуманної педагогіки


  • Вірити в дитину, її безмежність..

  • Вірити в себе , в свою вчительську іскру, «я – вчитель від Бога».

  • Вірити у велику силу гуманної педагогіки.

Гуманна педагогіка не відразу дасть результат, але необхідно вірити. Хто вірить, тому приходять ідеї, творчість… Наше терпіння, турбота, оптимізм, віра створять з дитини людину. У справжніх вчителів посмішки, світлі обличчя.

Принципи гуманної педагогіки




  1. Олюднювати, облагороджувати середовище навколо дитини.

  2. Проявлять творче терпіння.

  3. Приймати дитину такою, як вона є.

  4. Будувати співробітництво з дитиною.

  5. Виховувати з оптимізмом будь-яку дитину.

  6. Проявляти відданість і щирість у спілкуванні з дитиною.


ДУХОВНІ ЗАПОВІДІ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ


  1. Я – вчитель, я співробітник Творця, носій світла божого.

  2. Школа у мені, я – є школа. Мої найкращі знання у моєму серці. Я завжди буду питати у свого серця.

  3. Я веду велике служіння перед творцем, людством, минулим, теперішнім і майбутнім.

  4. Я надсуспільне явище. Я вбираю і вирощую у собі найкращі якості, доброти, мудрості, відданості, благородності, щирості…

  5. Хай в моїй душі та свідомості буде божественна віра. Я носій свідомості від матеріального буття до духовного безсмертя.

  6. Дитина для мене явище, місія, енергія Духа.

  7. Дитина прагне до розвитку, дорослішання та свободи. Дитина – це союз неба, землі, душі і тіла. Моя розширена свідомість приймає дитиною такою, як вона є. Я люблю кожну дитину і проявляю довіру до кожної дитини.

8. Я завжди буду облагороджувати середовище навколо дитини, проявлять терпіння, утверджувати в дитині особистість, неповторність.

9. Я постійно прагну нового, самоудосконалююсь. Учу – вчуся сам, виховую – виховуюся сам. Любов, виховується любов’ю, доброта – добротою, краса – красою, життя – життям, особистість – особистістю.

10. Я маю три заповіді:


  • вірю у безмежність кожної дитини;

  • вірю у свою іскру Божу. Я - вчитель від Бога;

  • вірю у перетворюючу силу гуманної педагогіки.

Прислів’я від Ш.О.Амонашвілі


Хто стверджує – багатий, хто заперечує – бідний.

Добрим є той, у кого добрі думки.

Красивим є той, хто красиво мислить.

Посмішка діє на трудність, як сонце на хмари – розганяє їх.

Хай твій язик не поспішає говорить.

Мені потрібні ваші руки, а моє вухо почує ваші думки.

Як тільки починаємо думати – помилки зникають.

Хто шукає трудність, знаходить мудрість.

Мудрість – цариця неба і любові.

Серце і розум мають посміхатися.

Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог – кожний тобі вчитель.

Бути вічним учнем – це наш шлях.

У кожного всередині є вчитель – слухай його.

Найкращі знання вчителя у його серці.

Ми не просто навчаємось – ми здійснюємо свій шлях сходження.

Батьку, як тільки народиться у тебе син, поклади на нього найбільші сподівання.

Треба по каплі видавлювати з себе раба.

З порожніми руками ніхто на землю не народжується.

В кого є, тому буде дано, в кого немає, буде віднято і це.( Христос)

Те, з чим я народився – мені подарунок від Бога,

те з чим я живу – мій шлях до Бога,

те, з чим я помру – мій подарунок Богу.

Учитель має любити дитину серцем. (Сухомлинський).

Холодна логіка дуже небезпечна, якщо не розвивається серце і душа.

Я (учитель) не слуга держави, я – слуга Бога.

Від фізичного тепла предмети розширюються, а від духовного – розширюються серця.



ПРИЙОМИ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ
1. Прийом домальовування. Накладання фарб на полотні для майбутнього. Домальовуючи інших, учитель домальовує і себе. (- Які в тебе мудрі очі, ти станеш великим математиком? Подаруй мені свій твір з автографом …У тебе поетичний дар… Як ти додумався до такого? Принесіть мені хороші вірші, я хочу зробити збірку поезії… Складіть цікаві завдання для збірника задач… А ти, Алла, принесеш, напевне, дві сторінки…)

2. Прийом нашіптування. Якщо один учень сказав вголос відповідь, то завдання вже перестало існувати для інших. Тому кожному треба дати можливість розв’язати його. Нашіптування «тримає» завдання для всіх. Воно дає змогу бути вчителем не для всіх, а для кожного.

3. Зробіть ваших учнів співавторами підручників математики, мови, читання… Вклейте свої завдання в підручник, свої вірші в читанку…Спонукайте дітей робити свої книжечки з творами, малюнками, завданнями.

4. Підмічати зміни настрою дитини, бути не байдужим до її думок, почуттів, бажань. Формувати найкращі психологічні сторони дитини: - У тебе бабуся захворіла? Давайте діти намалюємо малюнки для бабусі і передамо їй.

5. Формування довіри дитини до вчителя. Завжди слід бути уважним до дитини. Не скупитися на компліменти дитині: – Як тебе красиво підстригли сьогодні!

6. Оціночні судження. Емоції вчителя. Радіти тому, що виконала дитина, не бути байдужим: дивуватися, сміятися, роздивлятися, захоплюватися, а можливо обурюватися, хмуриться, сумувати… (дитина це ж все буде бачити, чути…) - Якщо ти виконаєш завдання я буду так радіти. А якщо ні - я буду дуже засмучуватися.

7. Присідати до дитини. Вчителю необхідно, щоб дитина була вище його, а не навпаки.

8. Подяка. Потиск руки, аплодування, слова вдячності – такі дії вчителя діти чекають, особливо, коли люблять його.

9. Дні народження дітей. Якщо день народження влітку можна перенести.

Побажання в день народження, але не загальні фрази, а слова, які ви хочете сказати тільки їй (йому): - У тебе є погане слово, може ти забудеш його від сьогодні?



- Я вчора цілий день готував урок, щоб присвятити його тобі.

- На уроці математики – завдання для тебе, на малюванні – малюнки для тебе, на музиці – концерт для тебе…

10. Години прийому з особистих питань. Дати можливість дитині поділитися своїми думками, переживаннями, почуттями…

11. Фізкультхвилинки. Коли ви відчуваєте, що діти втомилися, попросіть їх опустити голови на парти. Можна щось розповідати, або давати цікаві завдання. Хто знає, хай підніме руку. А ви легенько торкніться її (це свого роду оцінка вчителя).

12. Домашнє завдання.

- Яку домашнє завдання задати вам я не знаю? Може ви придумаєте задачі і дасте їх своїм друзям?


ВИСЛОВИ ВІДОМИХ ПЕДАГОГІВ
«Суть виховання – перетворення душі!» (Гегель)

«Чого не розуміють, тим не володіють… Вчаться в того, кого люблять!» (Гете)

«Розум вчителя, що відвик мислить духовно, обезлюднює не тільки серце дитини, але і злочинно спустошує його ні в чому не винну Душу!» (Джеймс)

«…Школу роблять психологічною тюрмою». (Монтессорі)

«Як легко проводить змагання та конкурси у школі! І як важко спонукати учня змагатися з самим собою! Ми легко забуваємо, що не успіх, а зусилля заслуговують на нагороду.» (Виготський Л.С.)

«Вихователь, який не сковує, а звільняє, не пригнічує, а підносить, не зминає, а формує, не диктує, а вчить, не вимагає, а запитує, – переживає разом з дитиною багато надихаючих хвилин, не раз спостерігаючи зволоженими очима за боротьбою Ангела з сатаною, де світлий Ангел перемагає» (Януш Корчак)

«Оцінки – це зброя, направлена в лоб Дитини!» (Ельконін Д.Б.)

«Вдосконалюючи систему оцінок, ми покращуємо систему духовного вбивства наших дітей» (Гуліватий В.М.)



Василь Михайлович Гуліватий, доктор психологічних наук, доктор богослов’я, професор, академік Української та Російської Академії наук Ш.О.Амонашвілі, працює над створенням першого в Україні суспільно-наукового інституту – Академії Гуманної Педагогіки.

«Доктор психології В. Гуліватий – творчий борець-гуманіст! Все, що він робить – завжди за рахунок себе! Бо цілі його педагогічної діяльності – духовні, а засоби педагогічної діяльності – морально-етичні! І служать вони вищому педагогічному благу – здійснювати підтримку Місії Дитини! Володимир Михайлович не тільки талановитий Учитель і прекрасний методолог-керівник, але і оригінальний філософ-психолог, чудовий експериментатор-інноватор, добродійний педагог-гуманіст, який довів, що здатний світло і чесно творити в науково-духовному Світі Педагогічного Буття. Він єдиний із вчених-психологів, якому вдалося в Росії блискуче реалізувати експеримент з навчання дітей з 1 по 10 клас без оцінок!»

Ш.Амонашвілі

Уривки із книги Гуліватого В. М.

«Про божественні крила гуманної педагогіки»


«Дисбаланс між розвитком Мозку та Серця призводить до «цивілізованого дикунства» та «культурного варварства». Тому наші діти все частіше хворітимуть безсердечністю та легкодухістю. Ми спостерігаємо трагічний парадокс: після захисту педагогічних дисертацій, багато вчених стають «духовно-інтелектуальними каліками», які не хочуть спиратися на «духовне крило своєї Місії»! Але ще нікому не вдалося злетіти з одним крилом! Духовним крилом є розвиток:

Гуманного Педагогічного Слуху,

Морального Педагогічного Зору,

Мудрої Педагогічної Інтуїції.

Девіз педагога – гуманіста: «Вчуся все життя у себе і у дітей. Я – вічний учень духовних цінностей та істини, педагогічної мудрості та майстерності».


Сьогодні офіційна «політпедагогіка» (її представники – це дезертири духовної дійсності!), ігноруючи Божественну природу Дитини, все ширше запозичують педагогічний досвід інших країн, і тим самим намагаються в полотно Гуманної Педагогіки ввести руйнівне чужорідне тіло – «стандартно-тестову політику педагогічних квазістимулів», яка здатна створити «Сон духу»! «Параліч волі»! «Педагогічне пекло»! «Духовну проституцію»!

Так, наприклад у США система освіти вже призвела до страшних соціально-духовних наслідків, які відображають наступні цифри (з газет):



  • 52 мільйони американців – наркомани;

  • 30% населення є гомосексуалістами чи лесбіянками;

  • 37 мільйонів американців потребують серйозної психологічної допомоги;

  • 33% дорослого населення цієї найбагатшої країни світу не можуть написати навіть лист чи вести арифметичний рахунок;

  • 26% шкільних педагогів США потерпають не тільки від морального, але від фізичного насилля.

Я хочу нагадати слова Лауреата Нобелевської премії Мілтона Фрідмана: «Я говорю, не беріть приклад США як модель для наслідування» Невже ви не знаєте, що весь світ є для США донором не тільки вчених, але і нових креативних можливостей?»

Невже ми забули, або втоптали у бруд, духовне пророцтво Я. Корчака: «Духовно-педагогічний досвід неможливо «позичити» або «виписати» з-за кордону…» Він (досвід) зосереджений тільки в наших Душевних Надіях, щирій Вірі і Божественній Любові до Дитини. Він вирощується тільки в середовищі сердечного співчуття, в умовах народження великих миттєвостей Щастя, в обставинах теплого Християнського терпіння та щирості, а також і в глибокому, але повсякденному людському піклуванні про Красиву, Світлу та Щасливу Долю Дитину.

Невже ми зігноруємо велику Педагогічну Істину Я.А.Каменського: «Школа зобов’язана не тільки охороняти і примножувати Дитяче Благо-Буття, але і Вчителю допомагати ставати мудрим лікарем Дитячої Душі»? Як легко у нас відібрали вищі Педагогічні Цінності? Невже ми назавжди закреслили Християнську Критерій-Істину, яка нагадує нам про те, що Педагогіка може бути або «Духовним Лікарем» або «духовним катом»? Третього критерію бути не може!

Я знаю, що Променисті Учителі, які здатні захищати Світ Дитинства навіть тоді, коли їм (вічно «немудрі мудреці» - чиновники) підрізають



Крила Духа!

Крила Світла!

Крила Надії!
Б’ю у Великий Дзвін Гуманної Педагогіки, стверджуючи:

1. «Девіз-Істину» про те, що В школі не повинно бути:

- жодного ображеного!

- жодного забутого!

- жодного приниженого!

2. «Закон-Істину» про те, що:

Якщо Дитина нещаслива у сім’ї, то вона повинна стати вдвічі щасливою у Школі.

3. «Правило-Істину» про те, що:

Щоб Дитина була щаслива в Майбутньому, вона повинна бути щаслива в Сьогоденні, яке і зможе олюднити негативний досвід її Минулого.

4. «Принцип-Істину» про те, що:

Вчитель – Божественний Садівник духовного саду дитини і Квітка у цьому саду!

ПЕДАГОГІЧНІ ОПОРИ – ІСТИНИ ВІД ГУЛІВАТОГО
1. Моє праве крило завжди спирається на Світ Мудрості Дитини, в основі якого містяться його ціннісно-потенційні функції-задатки, що походять від Бога.

2. Спиратися на Світ Мудрості Дитини – це означає визнати, що дитина від початку права. А, якщо і «винна», то джерело цієї «вини» – в нас самих.

3. Спиратися на Світ Мудрості Дитини – це означає ще вище злетіти самому, даючи Дитині приклад «Образу – Злету», фундаментальну основу для Духовного наслідування.

4. Спиратися на Світ Мудрості Дитини – це означає завжди вчитися у дітей, вирощувати у собі потребу «дарувати Дитині Посмішку серця Учителя» (Амонашвілі).

5. Спиратися на Світ Мудрості Дитини – це означає «впустити» у своє серце прекрасні Педагогічні Закони:

- Ми вправі наказувати дитини лише Добротою!

- Ми вправі виховувати дитину тільки отримавши від неї «духовно-довірливе право»!

- Ми вправі вчитися у Дитини лишу тоді, коли ввійдемо у Храм його Серця!
Шлях до Серця Учня – це Ваше добре Серце!

Шлях до Серця Учня – це Духовний політ Вашої Думки!

Шлях до Серця Учня – це Божественна робота Вашого розуму!

ВЧИТЕЛЬ! ПРИЙДИ НА СПОВІДЬ ДО САМОГО СЕБЕ!

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

ГУМАНІСТИЧНОГО ТА АВТОРИТАРНОГО ПІДХОДІВ

ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ЛЮДЬМИ




ГУМАНІСТИЧНИЙ ПІДХІД



АВТОРИТАРНИЙ ПІДХІД


Л Ю Д И Н А

Людина мета, а не засіб.

Унікальна, неповторна цінність.



Людина засіб, для досягнення мети.

Виробнича сила для суспільства.




В И Х О В А Н Н Я

Спрямоване на розкриття потенціалу особистості.

Створення умов для розвитку найкращих моральних якостей особистості.

Надає можливість дитині виразити себе як особистість, зробити власний вибір.


Ігнорує логіку саморозвитку дитини.

Нав’язує певні цінності, погляди, стандарти поведінки.

Прагнення пристосувати особистість до загально прийнятих уявлень про життя.


С Т О С У Н К И

Спрямування стосунків між дітьми на засадах дружби, поваги, розуміння.
Співпереживання, сердечність, відчуття болю чи радості іншої людини.

Розшарування учнів у дитячих колективах за посадою батьків, матеріальним станом, тощо.
Черствість, байдужість один до одного.




ЗАСІДАННЯ 2

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка