Кафедра металорізальних верстатів та обладнання автоматизованих виробництв



Сторінка1/18
Дата конвертації07.11.2016
Розмір1.66 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


Факультет технології, автоматизації та комп’ютеризації машинобудування
Кафедра металорізальних верстатів та обладнання автоматизованих виробництв

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан ФМТ

____________ Ю.А. Бурєнніков

Протокол засідання

Вченої ради ФМТ

№ ___ від __________ 20__ р.

Іванчук Я. В.


Опорний конспект лекцій

з дисципліни « САПР ВК та ІЗ»

(електронний варіант)
для студентів напряму підготовки:

7.05050301, 8.05050301 – «Металорізальні верстати та системи»


Розглянуто та схвалено Розглянуто та рекомендовано

методичною комісією ФМТ на засіданні кафедри ТАМ

Протокол засідання Протокол засідання

№ ___ від __________ 20__ р. № ___ від ________ 20__ р.

Заступник голова методичної комісії Завідувач кафедри ТАМ

____________ О.В. Петров __________ І.О. Сивак

Вінниця 20__


Зміст




Лекція 1. Вступ. Числове програмне управління (ЧПК). Конструкція верстатів з ЧПК..……..3


Лекція 2. Чисельне програмне управління верстатів……………………………………………21

Лекція 3. Програмування обробки на верстатах з ЧПК. Основи програмування……………..27

Лекція 4. Технологічна підготовка виробництва для верстатів з ЧПК ………………………..34


Лекція 5. Способи і технічні засоби підготовки програм керування…………………………..41

Лекція 6. Автоматизація розробки програм керування. системи автоматизації програмування (САП)………………………………………………………………………………………………45

Лекція 7. Приклади вітчизняних сап. система T-FLEX ЧПК для верстатів з ЧПК…………..49

Лекція 8. Розробка технології, моделювання і підготовка програм керування (ПК) в ADEM CAM…………………………………………………………………………………………...……54


Лекція 9. Створення конструктивних елементів………………………………………………...64

Лекція 10. Створення технологічних переходів…………………………………………………76

Лекція 11. Формування технологічних команд…………………………………………...……103

Лекція 12. Розрахунок і моделювання обробки……………………………………………...…111

Лекція 13. Вибір заготовки…………………………………………………………………...…114


Лекція 14. Сучасні системи автоматизованого проектування…………………………….…119

Лекція 1. ВСТУП. ЧИСЛОВЕ ПРОГРАМНЕ УПРАВЛІННЯ (ЧПК). КОНСТРУКЦІЯ ВЕРСТАТІВ З ЧПК

Основним напрямом розвитку технологічних процесів в металообробці в даний час є підвищення продуктивності і гнучкості. Це пояснюється тим, що значно росте номенклатура деталей в дрібно- і середньосерійному виробництві, і тому необхідно автоматизувати ці виробництва. Цього можна досягти шляхом широкого застосування верстатів з ЧПК, зокрема багатоцільових, а також гнучких виробничих систем (ГВС). Сучасні досягнення мікроелектроніки сприяють швидкому розвитку цього напряму у верстатобудуванні.

Верстати з ЧПК забезпечують високу автоматизацію процесу обробки, малі витрати часу на переналадку навіть при невеликих партіях деталей, і висока якість обробки цих деталей.

Сучасні верстати з ЧПК оснащують контурними системами керування, що дозволяє обробляти профільні поверхні. Значно зросло число керованих координат (до шести і більше), в результаті стало можливим виготовлення вельми складних деталей. Програми обробки у багатьох верстатів з ЧПК складаються безпосередньо у верстата, що спрощує їх переналадку при переході на обробку інших деталей. Збільшуються потужності головних приводів і приводів подач, підвищується динамічна стійкість верстатів. Верстати забезпечуються пристроями для автоматичної зміни інструментів і заготовок. Йде процес оснащення верстатів датчиками для контролю над технологічним процесом, що дозволяє виявити неполадки і оптимізувати режими різання.

На токарних верстатах забезпечується контурне керування по чотирьох координатах; упроваджуються верстати з інструментальними головками, що мають свій привод. Появу токарних багатоцільових верстатів забезпечує виготовлення складних деталей за одну установку.

Застосування верстатів з ЧПК у поєднанні з роботами дозволяє забезпечити повністю автоматизоване виготовлення деталей в ГВС, керовані від ЕОМ, а також організувати обробку деталей за «безлюдною» технологією без участі оператора.

Ріжучий і допоміжний інструмент, засоби попередньої настройки інструменту поза верстатом і системою інструментального забезпечення грають важливу роль в досягненні високої економічної ефективності дорогого устаткування з ЧПК.

Технічне переозброєння виробництва вимагає розробки численних систем автоматизованого проектування різних етапів технологічної підготовки виробництва, в першу чергу технологічних процесів обробки, і витікаючих з них етапів проектування спеціальних ріжучих, вимірювальних, допоміжних інструментів, пристосувань, а також визначення планово – економічних показників обробки.

Переоснащення машинобудівних заводів новим устаткуванням (як настроєними верстатами, так і верстатами з ЧПК, у тому числі і керованих від ЕОМ) поставило перед технологічними службами заводів і інститутів завдання автоматизації проектних робіт в області ТПП з широким обхватом як раніше вирішених, так і нових алгоритмів проектування маршрутних описів технологічних процесів, окремих операцій, операційних описів процесів (групових і одиничних), інструментів (ріжучих, вимірюючих і допоміжних), пристосувань, верстатів, роботів і автоматизованих систем управління ними.

До теперішнього часу можна отиметить два напрями застосування засобів обчислювальної техніки в машинобудуванні: автоматизація виробничих процесів і автоматизації інженерної праці. Перший напрям – це устаткування з ЧПК, гнучкі виробничі комплекси і системи, автоматизовані системи управління технологічними процесами і виробництвом. Друге – САПР для розробки технологічних процесів, програм, що управляють, для устаткування з ЧПК і т.д. Це різноманіття вирішуючих завдань, які можна розбити по вигляду вихідного інформаційного матеріалу на два типи:



  • машинний друк і тиражування різної технологічної документації в рамках вимог ГОСТів, ЕСКД і т. д., тобто креслень, графіків, різних карт технологічних процесів і іншої документації, виконаної з різним ступенем точності і глибини опрацьовування. Це породжує велику різноманітність що розробляються САПР ТПП;

  • запис програм керувння на різних програмоносіях (картриджи), необхідних для устаткування з ЧПК, включаючи і керованого на ЕОМ, а також безпосередню передачу цих програм на устаткування з ЧПК.




    1. Рух виконавчих органів верстата

Для обробки заготовок на верстатах з ЧПК, як і на універсальних верстатах, необхідно задати ріжучому інструменту і заготовці визначений, як правило достатньо складний, комплекс узгоджених один з одним рухів. Ці рухи підрозділяються на основні (робочі) і допоміжні.



Основні рухи – це рухи виконавчих органів верстата, завдяки яким безпосередньо здійснюється процес зняття стружки ріжучим інструментом з оброблюваної заготівки. До основних рухів відносяться головний рух і рух подач.

Головний рух обумовлює швидкість процесу різання. Воно визначається як прямолінійний поступальний або обертальний хід заготовки, що відбувається з найбільшою швидкістю в процесі різання. При токарній обробці таким рухом являється обертальний рух заготовки. При фрезерній обробці, а також при свердлильних і розточувальних роботах - обертальний рух ріжучого інструменту.

Рух подач обумовлює величину, швидкість і характер взаємного переміщення інструменту і заготівки, призначеного для того, щоб розповсюдити відділення шару матеріалу, що зрізається, на всю оброблювану поверхню заготовки. Рух подач може бути прямолінійним або по дузі, безперервним або преривчастим, і він завжди має швидкість меншу, ніж головний рух. При токарній обробці рухом подач є переміщення супорта з ріжучим інструментом. При фрезерній обробці і розточувальній роботі – переміщення робочого столу із заготовкою, при свердлильній роботі – переміщення пінолі і тому подібне.

Допоміжні рухи – це рухи виконавчих органів верстата і пристосувань, необхідне для підготовки процесу різання. До них відносяться рухи, пов'язані з транспортуванням і закріпленням заготовки, підведенням і відведенням ріжучого інструменту і тому подібне.

Кількість, характер і напрями переміщень виконавчих органів при русі подач у верстатів з ЧПК і універсальних верстатів, як правило, співпадають. Наприклад, токарні верстати з ЧПК (див. рис. 1-А), так само як і універсальні токарні верстати, мають рух подач як мінімум по двох напрямах у вигляді прямолінійних переміщень виконавчих органів (показані на малюнку жирними стрілками).


Рис. 1-А. Напрями рухів подач токарного верстата з ЧПК


Фрезерні верстати з ЧПК, так само як і універсальні фрезерні верстати, мають рух подач не менше чим по трьом напрямам у вигляді прямолінійних переміщень виконавських органів (див. рис. 1-Б).

Рис. 1-Б. Напрями рухів подач фрезерного верстата з ЧПК


У складніших модифікаціях фрезерних верстатів крім прямолінійних переміщень виконавчих органів додаються ще й кругові переміщення, що здійснюються навколо осей прямолінійних переміщень (див. рис. 1-В). Число додаткових кругових переміщень може бути різним, залежно від складності верстата. Найчастіше число кругових переміщень не перевищує три.

Рис. 1-В. Додаткові кругові напрями руху подач

фрезерного верстата з ЧПК


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка