Кафедра економічної теорії та основ підприємництва



Скачати 322.05 Kb.
Дата конвертації16.12.2016
Розмір322.05 Kb.
Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ





ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ



Кафедра економічної теорії та основ підприємництва



МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
для студентів галузі знань

0305 Економіка та підприємництво



Дніпропетровськ

2016

Матеріали методичного забезпечення дисципліни «Історія економіки та економічної думки» для студентів галузі знань 051 Економіка / Упорядн.: Пилипенко Ю.І. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2016. – 28 с.

Упорядник: Пилипенко Ю.І.

Подано методичні рекомендації з усіх видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» освітньо-кваліфікаційної програми підготовки фахівців спеціальності 051 «Економіка».

Рекомендовано до видання Навчально-методичним управлінням НГУ.


Загальні відомості

Історія економіки та економічної думки належить до тих навчальних дисциплін, які забезпечують фундаментальну підготовку студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Мета дисципліни полягає у формуванні знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем.

Основними завданнями курсу є вивчення студентами наступних проблем:



  • поглиблення знань з економічної теорії;

  • формування уявлень про закономірність і тенденції розвитку економічної думки;

  • аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямів у економічну теорію.

Навчальна дисципліна “Історія економіки та економічної думки” вивчається як сукупність модулів, що підлягає підсумковому контролю.

Модуль – це задокументована сукупність змістовних модулів, що реалізується певними видами навчальних занять з визначеними цілями (лекції, практичні, семінарські). Курс “Історія економіки та економічної думки” передбачає виконання двох лекційних модулів та підготовки двох реферативних завдання.

Змістовий модуль – сукупність навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності об’єктові та подана в освітньо-професійній програмі підготовки фахівців (ОПП).

Робоча програма дисципліни створюється на базі стандарту вищого навчального закладу “Програма навчальної дисципліни “Історія економіки та економічної думки”.

Робоча програма містить склад модулів дисципліни, розподіл часу на їх засвоєння, терміни контролю.

Нижче подано робочу програму дисципліни, що викладається для студентів 1 курсу спеціальності 051 «Економіка».



Модулі

Змістові модулі

Розподіл часу

аудиторний

Самостійна робота

загальний

1

2

3

4

5

№1


Лекції – 2 семестр, 3 чверть (1-7 тиждень) Аудиторні – 2 години на тиждень

1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

2







2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

2

3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.)

2

4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.).

2

5. Формування передумов ринкових економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.).

2

6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – початок XIX ст.)

2







Модульний контроль № 1 – лекційна контрольна робота: 8 тиждень

2




№2



Семінарські заняття – 2 семестр, 3 чверть (1-7 тиждень) Аудиторні – 2 година на тиждень

1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

2




2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

2




3. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.).

2

4. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.)

2

5. Формування передумов ринкових економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.).

2

6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – початок XIX ст.)

2

Модульний контроль № 1 – захист реферативного завдання за розкладом занять: 7 тиждень

2




Разом за 3 чверть:

28

68

90

№3

Лекції – 2 семестр, 4 чверть (1-7 тиждень) Аудиторні – 2 години на тиждень

7. Ринкове господарство та економічна думка країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX ст. - початок XX ст.).

2




8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина XIX ст. - початок XX ст.).

2




9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.).

2




10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)

2




11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технічної революції (кінець ХХ ст. – початок ХХI ст.)

2




12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.

2




13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки ХХ ст.).

2













Модульний контроль № 2 – лекційна контрольна робота: 8 тиждень

2



Семінарські заняття – 2 семестр, 3 чверть (1-7 тиждень) Аудиторні – 2 година на тиждень



№4

7. Ринкове господарство та економічна думка країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX ст. - початок XX ст.).

2










9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.).

2










10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)

2










11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технічної революції (кінець ХХ ст. – початок ХХI ст.)

2










Модульний контроль № 2 – захист реферативного завдання за розкладом занять: 8 тиждень




























Разом за 4 чверть:

28

68

90

Разом по дисципліні

56

134

180







0,69





ЛЕКЦІЇ

Загальні положення

Лекція – основна форма занять у вищому навчальному закладі, що призначена для засвоєння теоретичного матеріалу.

Досвід свідчить, що відмова від лекцій знижує науковий рівень підготовки студентів і порушує системність. У 30-і рр. в деяких вузах як експеримент припинили читати лекції. Експеримент себе не виправдав - різко знизився рівень знань студентів. Сьогодні лекція залишається провідною формою організації навчального процесу.


Зміст та навчальна мета лекційного модуля.

Лекційний модуль з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» призначений закладення основи наукових знань, визначення напряму, основного змісту практичних занять та самостійної роботи студентів.

Навчальна мета має визначати дії студента після навчання, на підставі чого можна зробити однозначний висновок про ступінь її досягнення, формування у студента уявлення про те, як довести, що матеріал опановано.
Форми проведення лекцій

Традиційна вузівська лекція - інформаційна, на якій подається для запам’ятовування готова інформація. При викладанні навчальної дисципліни „Історія економіки та економічної думки” використовуються такі типи лекцій



Вступна лекція знайомить студентів з метою і призначенням курсу, його роллю та місцем у програмі підготовки фахівця. Розглядаються наукові проблеми, висуваються гіпотези, намічаються перспективи розвитку науки та її внесок в практику. У вступній лекції зв'язується теоретичний матеріал із практикою майбутньої діяльності фахівців. Далі подається загальна методика роботи над дисципліною, характеризується інформаційне забезпечення.

Оглядова лекція систематизує знання на більш високому рівні. Навчальний матеріал, викладений системно, краще запам'ятовується, допускає більше асоціативних зв'язків. В оглядовій лекції розглядаються найбільш складні запитання, що виносяться на контрольні заходи.

Проблемна лекція на відміну від суто інформаційної вводиться як невідоме знання, що необхідно "відкрити". Задача викладача - сформулювати проблемну ситуацію, спонукати студентів до пошуків рішення проблеми, крок за кроком підводячи їх до шуканої мети. Для цього новий теоретичний матеріал подається у формі проблемної задачі, вихідні дані якої містять протиріччя, що необхідно визначити та подолати.

Процес пізнання на проблемній лекції наближається до пошукової, дослідницької діяльності. Головна умова - реалізувати принцип проблемності при доборі та обробці лекційного матеріалу, при його розгортанні безпосередньо на лекції у формі діалогічного спілкування. Проблемна лекція забезпечує розвиток теоретичного мислення, пізнавального інтересу до змісту предмета, професійної мотивації, корпоративності. Більшість лекцій з дисципліни „Політекономія” мають вигляд проблемної лекції.



Лекція-візуалізація виникла як результат пошуку нових можливостей реалізації принципу наочності. Психолого-педагогічні дослідження показують, що наочність не тільки сприяє більш успішному сприйняттю і запам'ятовуванню навчального матеріалу, але і дозволяє проникнути в сутність явищ.

Демонстраційні матеріали мають доповнювати словесну інформацію та виступати носіями інформації. Лекція - розгорнуте коментування підготовлених візуальних матеріалів, що повинні забезпечити систематизацію наявних знань, засвоєння нової інформації, створення проблемних ситуацій.

Для таких лекцій важливим є визначена візуальна логіка і ритм подачі матеріалу, його дозування, майстерність і стиль спілкування викладача з аудиторією. Основні труднощі підготовки такої лекції - у розробці візуальних засобів і режисурі викладання.

Елементи лекції-візуалізації використовуються для кількох тем навчальної дисципліни „Історія економіки та економічної думки”.


Матеріально-технічне, методичне та інформаційне забезпечення

Матеріально-технічна забезпеченість лекцій полягає в створенні можливостей використання сучасних технічних засобів навчання. Лекція-диктант з використанням тільки крейди та дошки обмежує швидкість засвоєння інформації.


Інформаційне забезпечення лекцій здійснюється навчальними книгами (підручниками, навчальними посібниками, конспектами лекцій тощо) та електронними ресурсами (використання мультимедійних пристроїв).
Типова структура методичних рекомендацій для студентів з опанування лекційних модулів

Лекційний модульний контроль № 1

  1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

  2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

  3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.).

  4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.).

  5. Формування передумов ринкових економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.).

  6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – початок XIX ст.).


Лекційний модульний контроль № 2

  1. Ринкове господарство та економічна думка країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX ст. - початок XX ст.).

  2. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина XIX ст. - початок XX ст.).

  3. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.).

  4. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)

  5. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технічної революції (кінець ХХ ст. – початок ХХI ст.)

  6. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.

  7. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки ХХ ст.).

Лекційний модуль призначений для закладення основи наукових знань, визначення напрямку, основного змісту та характеру інших видів навчальних занять, а також самостійної роботи студентів.

Навчальні цілі мають визначати дії студента після навчання, на підставі чого можна зробити однозначний висновок про ступінь її досягнення, надання студентам уявлення про те, як довести що матеріал опановано.


Зміст та навчальні цілі лекційних модулів

З опорою на матеріал лекційного модуля студент повинен уміти:



  • визначати загальні засади економічного розвитку, закономірності та тенденції розвитку економічної думки;

  • аналізувати науковий внесок окремої школи та напряму у розвиток економічної теорії;

  • виявляти правильні теоретичні і практичні орієнтири на основі вивчення альтернативних економічних поглядів;

  • оцінювати стратегічні тенденції еволюції соціально-економічних систем.

Сформульовані вище навчальні цілі дають об'єктивну можливість однозначно судити про ступінь їх досягнення як при самоконтролі, так і при зовнішньому контролі засвоєння навчального матеріалу.
Форми проведення лекцій.

Лекційний модуль.

  1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕОКНОМІЧНОЇ ДУМКИ.

Предмет історії економіки та економічної думки. Економічна історія, історія економічної політики, історія економічних учень - складові частини історико-економічної науки. Функції і основні методи вивчення історії економіки та економічної думки. Джерела та історіографія економічної історії. Структура курсу. Актуальність вивчення історії господарства України у світовому контексті. Періодизація економічної історії, підходи до періодизації: формаційний, цивілізаційний, загальноприйнятий.





  1. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, основні риси й періодизація первіснообщинного господарства. Кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт). Привласнююче й виробляюче господарство. Матеріальна культура первісного суспільства. Аналіз найважливіших рис первісної доби. Особливості східного рабства.

Зародження економічних поглядів. Стародавні джерела економічних знань. Економічна думка Стародавнього Сходу. Кодекс законів царя Хамураппі та "Лунь-юй" Конфуція про державу та державне управління.



  1. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.).

Основні етапи економічного розвитку античного світу. Давня Греція: кріто-мікенський, гомеровський, архаїчний, класичний періоди. Античний поліс і його роль в господарському житті. Давній Рим: періоди еволюції рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласництва, система колонату, зародження протофеодальних відносин. Економічні передумови й наслідки занепаду Римської імперії.

Економічні вчення античного світу. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Арістотеля та їх значення для розвитку економічної науки.

Катон Старший та Варрон про проблеми раціональної організації рабовласницького помістя у Стародавньому Римі.





  1. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період

Середньовіччя ( V – XV ст.)
Основні риси, етапи розвитку й економічна структура західноєвропейського феодалізму. Витоки і шляхи становлення феодалізму в Західній Європі — антична (рабовласницька) й варварська (родоплемінна) соціальні системи.

Характерні риси феодальної економіки. Феодальна земельна рента: відробіткова (барщина), натуральна (оброк), грошова (ценз).

Франкська держава: еволюція відносин власності і форм землекористування (алод, бенефіцій, феод, прекарій). Еволюція феодальних відносин у Франції й Німеччині в період високого середньовіччя. Вотчина, сеньйорія, цензива, домен, вілани, маєри, рицарство.

Міста Західної Європи в XI - XV ст. та їхня економічна роль. Комунальний рух. Міста-комуни і міста-держави. Міське самоуправління. Магдебурзьке право.

Цехи, цехова система, цеховий устрій, цеховий статут, цехова регламентація.

Законопроекти франкського королівства ("Салічна правда" та "Капітулярій про вілли") і Київської Русі ("Руська Правда") про розвиток феодалізму.

Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський і його теорія "справедливої ціни". Розвиток економічної думки арабського середньовіччя. Ібн Хальдун. Соціальні утопії пізнього середньовіччя. Томас Мор і Томазо Кампанелла.


  1. Формування передумов ринкової економіки в КРАЇНАХ Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)

Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи. Аналіз економічних причин і наслідків Великих географічних відкриттів. Розвиток мануфактурного виробництва. Переростання простого товарного виробництва в ринкове, розвиток міжнародного поділу праці, формування національних, європейських та світового ринків товарів і грошей. Зародження і розвиток індустріального суспільства у країнах Європи. Колонізація Північної Америки. Війна за незалежність та утворення США. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи.

Становлення економічної теорії як самостійної науки. Меркантилізм як економічне вчення і економічна політика провідних ведучих європейських держав у ХV-ХVII століттях. Етапи розвитку меркантилізму. Теорія грошового балансу: Вільям Стаффорд, Бернардо Даванзатті. Теорія торгового балансу: Томас Мен, Антоніо Серра, Антуан де Монкретьєн. Особливості розвитку меркантилізму в Україні.


  1. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав

(друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
Визначення суті та характеристика основних етапів промислового перевороту. Англія: промисловий переворот й індустріалізація. Торгівельна й колоніальна експансія, створення колоніальної імперії. Перетворення Англії у "фабрику світу".

Франція: особливості промислового перевороту. Випереджаючий розвиток банківсько-кредитної сфери. Парцелярний характер землеволодіння, збереження аграрно-індустріального характеру французької економіки.

Передумови й основні етапи промислової революції в Німеччині: зміна структури виробництва. "Прусський шлях" розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Становлення економіки індустріального типу в США. Соціально-економічні передумови й наслідки війни північно-американських колоній за незалежність. Фермерський ("американський") шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві Півночі й плантаційне рабство на Півдні США.

Створення національних фінансово-кредитних систем. Утвердження економічних відносин, характерних для ринкової економічної системи. Формування класичної школи політичної економії, характеристика основних економічних ідей У.Петті, П. Буагільбера, А. Сміта, Д. Рікардо. Особливості економічних поглядів фізіократів. Еволюція класичної політекономії, формування соціалістичних ідей.


  1. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної Конкуренції (друга половина XIX - початок ХХ ст.)

Структурні зрушення в національних господарствах окремих країн. Характеристика процесу індустріалізації. Сутність НТР, розвиток нових галузей економіки. Перехід від аграрної до індустріальної цивілізації.

Характеристика трьох типів промислово розвинених країн: американський з відносно високим, німецький з середніми, англійський з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва. Здійснення економічного розвитку країн переважно екстенсивним шляхом. Перехід від моно- до поліцентризму. Радикальні перетворення в аграрному секторі економіки світу. Розвиток фермерства. Особливості аграрного розвитку у Німеччині. Характеристика двох шляхів розвитку сільського господарства в США, Японії та європейських країнах: революційним (з переходом на індустріальну основу) та еволюційним, або поступовим переростанням господарств з феодальних у фермерські. Утворення світового господарства як системи світогосподарських відносин, матеріальної основи індустріальної цивілізації. Матеріальною основою формування світового господарства є машинне виробництво, міжнародний поділ праці, завершення формування світового ринку.

Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії. Формування і розвиток історичної школи. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку ХХ ст.



8. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки

в Україні ( друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Передумови промислового перевороту в Україні. Розвиток української економіки у дореформений період. Розвиток транспорту. Криза феодально-кріпосницької системи. Прискорення процесу створення великої машинної індустрії. Виникнення нових галузей виробництва. Сільське господарство України в дореформений період. Сутність аграрної реформи 1848 року. Сутність індустріалізації в Україні. Її фактори. Сутність селянської реформи 1861 року. Капіталістична еволюція в сільськогосподарському виробництві. Соціальне розшарування на селі. Трансформація поміщицьких господарств. Посилення спеціалізації й товарності сільгоспвиробництва. Зародження кооперативного руху. Штучне аграрне перенаселення. Столипінська аграрна реформа.

Відставання економічного і промислового розвитку і західноукраїнських земель. Колоніальний характер галузевої структури західноукраїнської економіки. Аграрне перенаселення та еміграція до Америки й Канади.

Головні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні у ХІХ ст. : ярмаркова, базарна та постійна стаціонарна торгівля. Характеристика змін у внутрішній торгівлі. Зростаюча роль товарних бірж. Розвиток зовнішньої торгівлі. Митна політика. Розширення зовнішньоекономічних зв’язків західноукраїнських земель. Характеристика змін в фінансово-кредитній системі. Сутність грошової реформи 1862р. Розвиток банків, інтенсивне зрощення банківського капіталу з промисловим. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.


9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації ( перша половина ХХ ст.)
Подолання економічних наслідків першої світової війни. Роль Версальського договору 1919 р. у післявоєнному економічному розвитку країн світу. Характеристика ознак економічної кризи 1929 – 1933 років. Економічний розвиток країн у 30-х роках ХХ ст. „ Новий курс” президента США Ф.Д. Рузвельта. Відбудова економіки провідних країн світу, їх складний і суперечливий шлях господарського розвитку в міжвоєнний період. Господарство Німеччини під час світової кризи 1929 — 1933 р.р. Економічна політика фашизму.

Мілітаризація японської економіки в міжвоєнний період, вплив світової економічної кризи 1929-1933 р.р. на посилення мілітаризації. Військово-колоніальна експансія Японії.

Розвиток сільського господарства провідних країн світу напередодні другої світової війни.

Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства. Неокейнсіанство. Неокейнсіанські моделі економічного росту (Р.Харрод, Є.Домар) та теорії економічного циклу (Е.Хансен).

Посткейнсіанство. Ідейні джерела посткейнсіанства, методологічні підходи та основні напрямки дослідження. Економічні концепції Н.Калдора, П.Сраффи, Дж.Робінсон.

Розвиток неокласичних теорій на початку ХХ ст. Зародження і розвиток неолібералізму в роботах М.Вебера і В.Ойкена. "Ордолібералізм" фрайбургської школи. Повоєнні неоліберальні теорії в Німеччині (Л.Ерхард), Франції (Ф.Хайек), Північній Америці (П.Самуельсон).


10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового

господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)
Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни. Значення плану Маршалла для відбудови європейської економіки.

Економічна могутність США в післявоєнному світі: фактори економічного лідерства, особливості економічного розвитку під впливом НТР в другій половині ХХ ст.

Шлях Німеччини до економічного лідерства в Європі: економічні наслідки другої світової війни; роль "Плану Маршалла" й реформ Л. Ерхарда для відродження економіки. Німецьке "економічне диво". Проблеми сучасного економічного розвитку країни.

Розвиток економіки Франції після другої світової війни: економічні наслідки війни, післявоєнна націоналізація; основні напрямки економічної політики і господарського розвитку в другій половині ХХ ст.

Особливості розвитку британської економіки в післявоєнний період: підсумки другої світової війни й пріоритети економічного розвитку в другій половині ХХ ст.

Господарське піднесення Японії в другій половині ХХ ст.

Зміни у співвідношенні позицій трьох підсистем за рівнем розвитку та загальним економічним потенціалом, особливості процесу індустріалізації в них. Значення індустріалізації сільського господарства. Основні напрями і форми розвитку міжнародних економічних відносин. Вивіз капіталу. Особливості розвитку міжнародної торгівлі. Характеристика фінансової і грошово-кредитної системи економічно розвинених країн світу. Утворення міжнародних економічних об’єднань. Роль і значення Європейського Союзу.

Еволюція консерватизму: монетарізм (М.Фрідмен), "економіка пропозиції" (П.Лаффер), "теорія раціональних очікувань" (Р.Лукас, Т.Сарджент, Н.Уоллес).

Відродження інституціоналізму та його особливості. Аналіз основних концепцій неоінституціоналізму. Індустріально-технологічний інституціоналізм Дж. К. Гелбрейта. Теорія транзакційних витрат Р. Г. Коуза. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.

11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі

інформаційно-технологічної

революції ( кінецьXX - початок XXI ст.)
Характеристика якісно нового етапу економічного розвитку світового господарства в умовах науково-технічного прогресу. Особливість економічного розвитку країн, що розвиваються. Процес формування мінімального промислового комплексу, початок процесу індустріалізації в цих країнах. Становлення нових індустріальних країн у 50 – 60-ті роки ХХ ст. Характеристика основних рис та особливостей індустріалізації країн, що розвиваються. Посилення інтеграційних процесів в європейських країнах, розвиток і особливості сучасних міжнародних економічних відносин. Форми міжнародних економічних відносин. Умови виникнення і розвитку соціально-інституціонального напряму в сучасній економічній науці.


12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування

в економічній думці.
Стан економіки України в 1914 – 1921рр. Характеристика складного і суперечливого етапу економічної історії України, ознаменованого національно-демократичною революцією 1917 -1919 рр. Проведення аграрної реформи. Перехід до нової економічної політики. Її суть та прогресивний характер. Проведення індустріалізації і колективізації в Україні. Аналіз їх позитивних й негативних наслідків в УРСР.

Особливості економічного розвитку західноукраїнських земель в 20 – 30-х роках ХХ ст. Характеристика господарства України в роки Другої світової війни, та його відбудова в повоєнні роки. Перебудова та розвиток української промисловості.

Розвиток сільського господарства. Сутність аграрної політики держави. Розвиток соціальної сфери. Промисловий розвиток на основі підвищення рівня технічної оснащеності. Перегляд економічної політики країни, курс на прискорений розвиток легкої промисловості. Криза старого управління й планування.

Реформа 1957р., її наслідки. Перебудова управління сільським господарством у 1962р. Наслідки аграрної політики. Зміцнення командно-адміністративної системи управління.

Проведення реформи 1966 – 1970років, аналіз її слабких місць. Характеристика нового етапу перетворень у системі керівництва господарством розпочатого з 70-х років ХХ ст.

Грошова реформа 1961 року. Внесення змін у податкову політику. Характеристика бюджетної політики. Перебудова (у 1987р.) банківської системи. Розвиток невиробничої сфери.

Втілення в реальність соціалістичної ідеї, розвиток марксистської політичної економії. Характеристика економічних поглядів, що формувалися на засадах основних економічних концепцій Заходу (маржиналізму, або неокласичного напряму) та немарксистського підходу до реалізації соціалістичних ідей.
13. Формування засад ринкового господарства в Україні ( 90-ті роки ХХ ст.)
Об’єктивна необхідність перебудови України на основі ринкових відносин. Вирішення питань власності. Приватизація державних заводів і фабрик. Необхідність структурної перебудови господарства країни в умовах незалежності. Кризовий стан економіки. Особливості трансформаційного перехідного періоду. Реформування усіх сфер життєдіяльності суспільства. Бюджетно-податкова політика, кредитна, грошова, аграрна. Актуальність вирішення соціальних проблем суспільства, підвищення життєвого рівня населення. Державна політика зайнятості. Необхідність економічного зростання. Сутність зовнішньоекономічної політики України. Участь країни у світовому господарстві. Розвиток сучасної української економічної думки.

Методичні рекомендації до лекцій

Основна задача студента на лекції - учитися мислити, розуміти ідеї, що викладаються лектором.

На лекції необхідно вести опорний конспект, що створює сприятливі умови для запам'ятовування почутого, тому що в цьому процесі бере участь слухова, зорова і моторна пам'ять. Але обов'язковою умовою, що сприяє запам'ятовуванню, є розуміння студентом матеріалу, що викладається. Механічний запис лекції приносить мало користі. Не можна обмежуватися записом тільки математичних викладень, що приводить лектор на дошці, чи перенесенням у конспект його малюнків. Необхідно пам'ятати, що основними в лекції є положення, висновки, логічні побудови, для доказу яких і здійснюється викладення. Для цього студенту надається електронна версія лекції, що викладається.

Конспект варто вести в окремому зошиті, залишаючи поля для доповнень конспекту виписками з джерел. Писати доцільно крупно, розбірливо, виділяючи теми і розділяючи текст на розділи та підрозділи.


Методичні рекомендації до самостійної роботи
Відомо, що вивчення дисципліни тільки по конспектам лекцій недостатньо. Засвоєння матеріалу може бути досягнуто на основі систематичної роботи з підручниками, монографіями, періодичною та іншою літературою. Конспект полегшує розуміння і засвоєння матеріалу підручника. Конспект указує, що в підручнику особливо важливо, і дає додаткову інформацію.

Тому перед кожною лекцією рекомендується прочитати конспект попередньої лекції, а також ознайомитись з матеріалами наступної теми. Це дозволить студенту краще сприймати новий матеріал і, ставлячи питання лектору, досягати повного розуміння теми. Після того як лектор закінчить читати розділ дисципліни, варто проробити його по конспекту та по підручнику. У цьому випадку навчальна дисципліна засвоюється настільки глибоко, що перед контрольними заходами залишається лише закріпити знання.




Методичні вказівки до виконання контрольної роботи


З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»
Контрольна робота є однією з форм контролю знань студентів та засобом організації самостійного вивчення дисципліни.

Основні етапи та вимоги при написанні контрольної роботи

  1. З’ясування мети та вимог щодо написання контрольної роботи:

а) метою виконання контрольної роботи є перевірка навичок студента до самостійного вивчення економічних явищ, узагальнення фактичного, статистичного та теоретичного матеріалу за темою контрольної роботи;

б) основні вимоги до оформлення контрольної роботи:



  • загальний обсяг – до 15 с.;

  • текст може бути написаний вручну або з використанням комп’ютера;

  • перша сторінка – титульна, оформлена згідно нормативів;

  • у кінці роботи – перелік використаної літератури.

2. Вибір теми контрольної роботи. Тема роботи вибирається із переліку тем контрольних робіт відповідно до номера теми і номера прізвища студента в списку академічної групи.

3. Попереднє ознайомлення з літературою, складання орієнтовного плану роботи. Рекомендується починати ознайомлення з літературою з базового підручника і конспекту лекцій. Визначившись з місцем обраної теми в загальному курсі і її зв’язками з іншими розділами дисциплінами можна переходити до збирання інформації у додатковій літературі.

4. Отримання консультації викладача щодо плану контрольної роботи (при необхідності).

5. Підготовка тексту контрольної роботи. Текст роботи студент пише самостійно, уникаючи переписування вивченої літератури. Усі використані літературні джерела містяться у кінці роботи у списку літератури.

Виявивши основні питання, які необхідно розглянути в контрольній роботі, студент складає попередній план. Він повинен мати структуру, подану нижче.

Вступ. У ньому обґрунтовується актуальність обраної теми та ставляться основні завдання, які повинні бути вирішені в контрольній роботі. Загальний обсяг вступу – 1-2 сторінки.

Основна частина (містить у собі 2-3 розділи, кожен з яких може включати 2-3 параграфи). Розділи і параграфи повинні відбивати певну логічну послідовність, обрану автором для розкриття теми. Назви розділів і параграфів повинні відображати ключові питання контрольної роботи.

Висновки. Подаються головні висновки і результати вивчення проблеми. Загальний обсяг висновків – 1-2 сторінки.

Список використаної літератури

Оформлення та передача контрольної роботи на кафедру. Оформлена відповідним чином робота здається на кафедру і реєструється секретарем.

Викладач перевіряє контрольну роботу і оцінює її, даючи висновок – “зараховано” чи “незараховано”. Незарахована контрольна робота –передається студенту для доопрацювання.

Граничний термін здачі роботи на перевірку – не пізніше як за 2 тижні до початку відповідної сесії. Студенти, чиї роботи до початку сесії не зараховані, до здачі екзамену чи заліку з дисципліни не допускаються.



Зараховані роботи залишаються на кафедрі для зберігання.

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ





  1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

  2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

  3. Основні етапи економічного розвитку та економічні вчення Стародавньої Греції.

  4. Основні етапи економічного розвитку та економічні вчення Стародавнього Сходу.

  5. Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії в Стародавньому Римі.

  6. Господарство країн Західної Європи в епоху Середньовіччя.

  7. Законопроект франкського королівства "Салічна правда" та "Капітулярий про вілли" про розвиток феодалізму.

  8. Господарство Київської Русі в період формування феодальних відносин.

  9. “Руська Правда” про економічні відносини в Київській Русі.

  10. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський та його “теорія справедливої ціни”.

  11. Особливості господарського розвитку країн Західної Європи мануфактурного періоду.

  12. «Революція цін» і утворення світового ринку.

  13. Меркантилізм як економічне вчення і економічна політика провідних європейських держав у XV-XVII століттях.

  14. Порівняльна характеристика західноєвропейського і російського меркантилізму.

  15. Особливості економічного розвитку України після історичного воз’єднання з Росією.

  16. Епоха промислового перевороту в Англії та її відображення в економічному вченні Давіда Рікардо.

  17. Питання реформування економічної системи в концепціях Ж.Сісмонді, П.Прудона.

  18. Особливості промислового перевороту у Франції.

  19. Розвиток теорії взаємодії факторів виробництва і факторного розподілу в роботах Ж.Б.Сея.

  20. Епоха промислового перевороту в Німеччині та її відображення в роботах представників історичної школи.

  21. Історичні умови виникнення марксизму та його ідейні джерела.

  22. Особливості промислового перевороту в США (остання третина XVIII - кінець XIX ст.).

  23. Ринкове господарство та економічна думка Німеччини в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX – початок XX ст.).

  24. Ринкове господарство та економічна думка Англії в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX – початок XX ст.).

  25. Ринкове господарство та економічна думка Франції в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX – початок XX ст.).

  26. Ринкове господарство та економічна думка США в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX – початок XX ст.).

  27. Особливості японського капіталізму кінця XIX – початку XX ст. Революція Мейдзи та її економічна сутність.

  28. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.).

  29. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку США (перша половина XX ст.).

  30. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку Німеччини (перша половина XX ст.).

  31. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку Франції (перша половина XX ст.).

  32. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку Англії (перша половина XX ст.).

  33. Особливості соціально-економічного розвитку США в 60-70 рр. ХХ ст.

  34. Особливості соціально-економічного розвитку Німеччини в 60-70 рр. ХХ ст.

  35. Особливості соціально-економічного розвитку Японії в 60-70 рр. ХХ ст.

  36. Особливості соціально-економічного розвитку Англії в 60-70 рр. ХХ ст.

  37. Особливості соціально-економічного розвитку Франції в 60-70 рр. ХХ ст.

  38. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – початок ХХI ст.).

  39. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.

  40. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки ХХ ст.).


Рекомендована основна навчальна література


  1. Лазарович М.В. Економічна історія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008 – 431 с.

  2. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Економічна історія: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2008. – 567 с.

  3. Україна і світ: історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. - К.: Знання, 1999.

  4. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія світу і України: Підручник. – К., 2006.

  5. Історія економічних учень. В 2-частинах /В.Базилевича.- К.: Знання, 2005.

  6. Історія економічних вчень: Підручник для вузів / Л.Я. Корнійчук, Н.О.Татаренко – К.: КНЕУ,1999.

  7. Історія економічних вчень: Навч. посібник / П.І.Юхименко, П.М. Леоненко – К.:Знання-Прес, 2002.

  8. Ядгаров Я.С. История экономических учений: Учебник для вузов. 3-е издание. – М.: ИНФРА-М, 1999.

  9. Історія економічних учень: Навч. посібник / В.В. Волошенюк, Г.М. Пилипенко, Ю.І. Пилипенко – Д.: НГУ, 2208. – 222с.



Додаткові джерела:
Електронні каталоги інформаційних ресурсів:

  • Національна бібліотека України імені Вернадського – http://www.nbuv.gov.ua/;

  • Наукова бібліотека НаУКМА – http://www.library.ukma.kiev.ua/;

  • Психологічна бібліотека – http://psylib.kiev.ua/;

  • Каталог безкоштовних бібліотек мережі – http://allbest.ru/libraries.htm;

  • Національна парламентська бібліотека України – http://nplu.kiev.ua/;

  • Енциклопедія – http://www.e-atlas.com.ua/;

  • Електронна бібліотека – http://www.geocities.com/ukrexlibris/;

  • Українська історична бібліотека – http://www.ukrhistory.narod.ru/;

  • Форекс – київська електронна бібліотека – http://forex-kiev.narod.ru/;

  • Библиографическая справка – http://ukrlib.chat.ru/;

  • Электронная научная библиотека – http://www.money.ukrbiz.net/;

  • Бібліотека "Світ книг" – http://bookworld.com.ua/;

  • Всероссийский институт научной и технической информации (ВИНИТИ) – http://fuji.viniti.msk.su/;

  • Российская национальная библиотека – http://www.nlr.ru:8101/;

  • Государственная публичная научно-техническая библиотека России (ГПНТБ России) – http://www.gpntb.ru/win/search/;

  • Научная библиотека МГУ им. М.В.Ломоносова – http://uwh.lib.msu.su/;

  • Российская государственная библиотека по искусству – http://www.artlib.ru/;

  • Научная библиотека Санкт-Петербургского государственного университетаhttp://www.lib.pu.ru/rus/catalogs/index.jsp


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка