К., Новікова С. В. Використання діяльнісного підходу для визначення структури та змісту вступних лекцій постановка проблеми



Скачати 115.31 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір115.31 Kb.
УДК 658.386.

© 2006


Бєлова О.К., Новікова С.В.
ВИКОРИСТАННЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ВСТУПНИХ ЛЕКЦІЙ
Постановка проблеми. Вступна лекція – це лекція, основна мета якої полягає в попередньому орієнтуванні студентів в діяльності по вивченню навчальної дисципліни і таким чином, в мотивації цієї діяльності. Вона повинна дати студентам загальне уявлення про значення та зміст цієї дисципліни, особливості організації навчального процесу та інше. Завдяки цьому – сприяти формуванню інтересу до навчальної дисципліни та її творчому засвоєнню. Але існує проблема розв’язання суперечності між значенням вступного етапу навчальної роботи по навчальним дисциплінам і прогалиною в методиці розробки і проведення вступних лекцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Діяльнісний підхід в навчанні виник близько сорока років тому. Теорія діяльнісного підходу розроблена Л.С. Виготським, А.Н. Леонтьевим, С.Л. Рубінштейном і розвинута в працях Б.Ц. Бадмаєва, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Е.І. Машбіца, З.А. Решетової, Н.Ф. Тализіної, Л.М. Фрідмана, Д.Б. Ельконіна та інших.

Застосування діяльнісного підходу до навчальної діяльності сприяло перегляду поглядів на знання і уміння, їх роль і співвідношення. Дві традиційні задачі педагогіки, які полягають в передачі знань і у формуванні умінь по їх застосуванню і що розв'язуються послідовно, замінюються однією задачею. Знання і уміння, або дії учнів, у яких ці уміння реалізуються, розглядаються тепер не в протипоставлені один одному, а в єдності. Це обумовлено тим, що засвоєння знань відбувається одночасно з освоєнням способів дії з ними. Будь-яке навчання основам наук в той же час є і навчанням відповідним розумовим діям, а формування розумової дії неможливе без засвоєння певних знань. При цьому первинними, з погляду мети навчання, є дії, і це потребувало перегляду змісту навчання. Його повинна складати не задана система знань (ідеї, теорії, інша наукова інформація) і потім засвоєння цих знань, як дотепер вважає педагогіка, а задана система дій і знання, яка забезпечує засвоєння цієї системи. Знати - не просто пам'ятати певні знання, а здійснювати певну діяльність, пов'язану з цими знаннями. Таким чином, знання, які спочатку є метою навчання, стають його результатом, а потім - засобом. Вони засвоюються для того, щоб з їх допомогою виконувати дії, діяти, здійснювати діяльність, а не для того, щоб вони просто запам'ятовувалися і служили тільки підвищенню ерудиції [1].



Постановка завдання. Оскільки вступна лекція повинна орієнтувати студентів в їх майбутній діяльності по вивченню дисципліни, для обґрунтування її складу можуть бути використані відомості про структуру орієнтовної основи діяльності, яка в повному вигляді складається з відомостей про предмет (об'єкт) діяльності, її засоби, технологію і продукт (результат). [2]

Таким чином, структуру вступної лекції можна обґрунтувати, якщо розкрити склад цих компонентів стосовно змісту вступної лекції. В таблиці представлений склад компонентів вступної лекції відповідно до структури орієнтовної основи діяльності

Таблиця

Склад компонентів вступної лекції відповідно до структури орієнтовної основи діяльності

Компоненти ООД

Компоненти вступної лекції

Характеристика предмету діяльності


1.Семантичний аналіз назви навчальної дисципліни

2.Характеристика базової науки

3.Методологічні основи вивчення навчальної дисципліни

4.Значення дисципліни в підготовці фахівця, вступна мотивація навчальної діяльності

5.Зв'язок навчальної дисципліни з іншими дисциплінами та характеристика базового навчального матеріалу.

6.Відомості про структуру навчального матеріалу

Засоби діяльності

7.Навчальна література і її характеристика

8.Характеристика матеріальних засобів діяльності (обладнання, пристрої та інше)

Технологія діяльності

9.Види навчальних занять та організація навчального процесу

10 Вимоги до виконання різних форм діяльності студентів

Результат діяльності

11.Основні вимоги до результату навчальної діяльності студентів з дисципліни

12.Способи діяльності, що формуються під час вивчення дисципліни

Далі розкрито зміст та значення кожного з компонентів вступної лекції

1. Семантичний аналіз назви навчальної дисципліни передбачає тлумачення назви. Дуже часто студенти не розуміють або не замислюються над назвою навчальної дисципліни, а викладачі теж не звертають уваги на неї. Разом з тим, правильність сприйняття назви, тобто її семантичний аналіз, нерідко забезпечує адекватне подальше сприйняття навчального матеріалу, вірне загальне уявлення про дисципліну і попереджує студентів від помилок у вимові і розумінні суті дисципліни, що вивчається. Наприклад, назву дисципліни “Материалове´дение” (російською) студенти нерідко вимовляють як “Материаловеде´ние”. Семантичний аналіз назви дозволяє роз'яснити походження назви дисципліни від двох коренів: матеріал і в΄едать (російською) (знати). З'єднання цих коренів визначає основний зміст дисципліни, як науки про матеріали. Після такого пояснення студенти не припускатимуться помилки в наголосі, що спричиняється тим, що вони просто не замислювалися над змістом назви дисципліни.

Інший приклад: вивчаючи предмети технологічного циклу, студенти часто не розуміють сам термін “технологія”. Чітке визначення терміну з'ясовує коло питань, які будуть вивчатися.

2. Характеристика базової науки. Основу кожної навчальної дисципліни складає певна галузь знань і певна наука, яка повинна бути названа та охарактеризована у вступній лекції. Студентам не завадять відомості про історію її виникнення і розвитку, про вчених, які заснували базову науку або внесли значний вклад в її розвиток, про сучасний стан проблеми її розвитку і значення базової науки для розвитку економіки.

Характеризуючи базову науку, слід також пояснити відмінність навчального предмету від цієї науки. Ця відмінність полягає в наступному:



  • різниця в об'ємі і спрямованості навчального матеріалу. Слід звернути увагу

студентів на те, що вивчення всіх дисциплін в тій чи іншій мірі орієнтовано на оволодіння майбутньою професією і визначається нею. Навіть зміст фундаментальних дисциплін повинен враховувати особливості майбутньої спеціальності студентів. Наприклад, при вивченні фізики, електромеханіки і машинобудування зміст окремих розділів цих дисциплін висвітлюється в тій чи іншій мірі, в залежності від професійних вимог;

  • в навчальній дисципліні знаходять віддзеркалення не тільки факти і

закономірності базової науки, але також формуються способи діяльності (навчальної і професійної). Наприклад, вивчення інформатики, не тільки формує знання про інформаційні технології, але і озброює майбутніх фахівців умінням використовувати комп'ютерні технології в подальшій навчальній і професійній діяльності.

  1. Розглядаючи методологічні основи вивчення навчальної дисципліни, викладачам

слід розкрити значення зв’язку законів і методів даної науки з загальними законами і методами пізнання світу, тобто із законами та фундаментальними категоріями філософії. Пояснення значення основних методологічних умінь в пізнанні і при вивченні даної дисципліни, розкриває студентам значимість оволодіння уміннями:

  • виділяти в об'єкті предмет вивчення;

  • виявляти причину і слідство;

  • враховувати кількісну і якісну сторони явища;

  • виявляти і розв’язувати суперечності;

  • переходити від всебічного розгляду до конкретного;

  • дотримуватися об'єктивно-реального підходу до дійсності;

  • розглядати будь-яке явище з урахуванням умов його існування;

  • переходити від живого споглядання до абстрактного мислення; а від нього до практики;

  • узагальнювати явища;

  • формулювати мету діяльності;

  • критично відноситися до досягнутих результатів;

  • перетворювати і перегруповувати матеріал, що вивчається, та інше.

4. У вступній лекції слід чітко визначити цілі та задачі даної навчальної дисципліни у загальному вигляді та у вигляді кінцевого результату навчальної діяльності, учіння, тобто перерахувати основні вміння та знання, якими повинні оволодіти студенти в результаті вивчення дисципліни з конкретизацією їх рівня сформованості.

Для студентів, у яких вже сформувалася професійна мотивація навчальної діяльності, особливо важливими є відомості про те, якою мірою результати вивчення дисципліни виявляться необхідними їм в їх професійній діяльності. Тому такі відомості слід навести і підкреслити у вступній лекції. Для інших студентів, яскраві приклади такого роду можуть стати у нагоді для пробудження зацікавленості до професії.

Для мотивації можуть мати значення і інші фактори впливу на студентів. Так, перше враження про викладача, стиль його спілкування з аудиторією, його зовнішній вигляд, образність мови, ерудиція, можуть істотно вплинути на подальше сприйняття студентами навчальної дисципліни.

Для мотивації навчальної діяльності по дисципліні у вступній лекції можуть бути використані прийоми постановки проблем і проблемних питань, інформація про можливість брати участь в науково-дослідній діяльності, гуртках і таке інше.

5. Оскільки навчальна дисципліна є складовою частиною системи змісту навчання за фахом, вона зв'язана з іншими дисциплінами інформаційними та психологічними зв’язками. Ці зв’язки необхідно розкрити..

Студенти повинні зрозуміти, що успішність при вивченні кожної навчальної дисципліни базується на знаннях та способах дій, що забезпечені оволодінням навчального матеріалу попередніх дисциплін.

Розкриття цього зв’язку формує у студентів свідомості про безперервність навчального процесу, про те, що необхідність знати, пам’ятати, використовувати навчальний матеріал кожної навчальної дисципліни, не закінчується складанням іспитів.

Таким чином, на основі аналізу характеру логічних зв'язків, у вступній лекції необхідно інформувати студентів про те, в яких дисциплінах вивчалися базові поняття, закони, закономірності, які будуть використані в даній навчальній дисципліні. Слід також розкрити зв'язок даної навчальної дисципліни із забезпечуваними дисциплінами, в яких використовуватимуться знання, способи діяльності, сформовані в даній навчальній дисципліні



  1. Зорієнтуватися в тому, що і в якому порядку вивчатимуть студенти по

навчальній дисципліні, допоможуть відомості про структуру змісту навчальної діяльності. Зміст навчальної дисципліни може бути побудований по-різному. Це може бути ланцюжна структура, структура типу ієрархії, структура, представлена у вигляді матриці з попредметним або поаспектним розглядом компонентів змісту або зв'язком типу мереж. У будь-якому випадку інформація про структуру навчального матеріалу робить більш системним уявлення студентів про нього. Особливе значення відомості про структуру навчального матеріалу мають при модульній побудові навчальних програм. В цьому випадку структура навчального матеріалу дозволяє пояснити принцип виділення змісту окремих модулів.

  1. Студентам конче необхідні відомості про навчальну літературу і її

характеристику. Тому викладачу слід приділити увагу аналізу стану з навчальної літератури по дисципліні. Треба відокремити основну літературу( підручники, навчальні посібники, методичну літературу, а також видання, в яких можна знайти інформацію з питань, що вивчаються в дисципліні) від методичної, що має допоміжний характер.

  1. Студентам слід представити інформацію про устаткування, яке вивчатиметься

або яким будуть вони користуватися, а також охарактеризувати індивідуальні засоби діяльності. На цьому етапі корисно ознайомити з лабораторною базою наочно або за допомогою використання фільмів, що виконують ознайомчу функцію.
  1. Студенти повинні бути проінформовані про те, які види навчальних занять

заплановано, скільки часу відводиться на лекції, практичні заняття, чи передбачаються по дисципліні лабораторні заняття, їх кількість. Це – організаційна частина орієнтаційного компоненту вступної лекції і вона завжди цікавить студентів.


Характеристика організації навчального процесу повинна включати також відомості про форми, обсяг і організацію самостійної роботи, графік і організацію консультацій, організацію науково-дослідної і гурткової роботи (якщо такі форми передбачені), організацію контрольних заходів (форми і терміни поточного і заключного контролю).

Слід зазначити, що відомості про організацію науково-дослідної роботи, про наукові гуртки студенти на вступній лекції чують дуже рідко або взагалі не чують. Адже ці відомості дуже важливі, бо є багато талановитих студентів, які хотіли б зайнятися якоюсь науковою роботою, але не знайомі, з тим, яким чином можна включитися в таку роботу.

10 Вимоги до виконання різних форм діяльності студентів. Висвітлення таких вимог стануть у пригоді студентам, бо зорієнтувати їх , яким чином необхідно чи краще виконувати різні види завдань: як конспектувати, оформити виконання практичних чи лабораторних робіт, результати самостійної роботи.

11. Відомості про вимоги до результату навчальної діяльності повинні скласти уявлення студентів про форми, методи і критерії оцінювання результатів поточних і підсумкового контролів, що будуть проводитися, умови допуску до здачі заліку чи іспиту та методику проведення заліку чи іспиту.

12. Оскільки навчальні дисципліни різняться залежно від їх ролі в розвитку діяльності, студентам слід пояснити основне значення навчальної дисципліни в цьому напрямку. Розвиваючу роль навчальної дисципліни, її вплив на розвиток здібностей, оволодіння способами навчальних та професійних дій. Наприклад, в курсі методики професійного навчання студенти окрім змісту навчального матеріалу оволодівають умінням виконувати аналіз інформаційних матеріалів, систематизувати зміст матеріалу, структурувати його, спілкуватися з колегами та учнями і таке інше. Ці уміння стануть в нагоді студентам, як в їх подальшій навчальній, так і в професійній діяльності. В дисциплінах професійної спрямованості формуються ті способи діяльності, які характерні і необхідні в майбутньому для оволодіння професійної діяльності. Тому у вступній лекції слід проінформувати студентів про ті способи професійної діяльності, які повинні будуть формуватися при вивченні навчальної дисципліни.

Висновки та перспективи подальших досліджень. На закінчення ще раз підкреслимо, що вступна лекція має не тільки інформативне значення, але й повинна характеризуватися тим емоційним впливом, який вона чинить на студентів, що вперше знайомляться з новою навчальною дисципліною. Тобто її психологічний, мотивуючий вплив важко переоцінити. Все це виділяє вступну лекцію серед інших та є причиною особливої уваги, що повинна приділятися її проектуванню та проведенню з боку викладачів.

Розробка методики проведення вступних лекцій на основі діяльнісного підходу і її використання в навчальному процесі приведе до підвищення мотивації навчальної діяльності, поінформованості студентів про значення, зміст навчальної дисципліни, про організацію навчального процесу, і, що значно поліпшить і якість засвоєння студентами дисципліни в цілому.

Розглянутий склад вступних лекцій можна використовувати при розробці вступних лекцій з будь-якої дисципліни., а також буде корисний як викладачам, так і студентам інженерно-педагогічних спеціальностей, оскільки може бути використаний в їх професійній діяльності.
Література


  1. Атанов Г.А. Деятельностный подход в обучении. – Д., 2001

  2. Тализіна Н.Ф. Педагогічна психологія. Підручник для студентів вузів. – Ростов н/Д:

Видавничий центр “МарТ”, 2001

  1. Чернилевский Д.В. Дидактичні технології у вищій школі. – М., 2002

  2. Ільїна Т. А.Лекція у вищій школі. – М., 1977


Белова О.К., Новікова С.В.

Використання діяльнісного підходу для визначення структури та змісту вступних лекцій

Стаття присвячена проблемі розв’язання суперечності між значенням вступного етапу навчальної роботи по навчальним дисциплінам і прогалиною в методиці розробки і проведення вступних лекцій. Для вирішення цієї проблеми пропонується використовувати діяльнісний підхід до визначення структури та ззмісту вступних лекцій по навчальним дисциплінам.


Белова Е.К., Новикова С.В.

Использование деятельностного подхода при определении структуры и содержания вводных лекций

Статья посвящена проблеме разрешения противоречия между значением вводного этапа учебной работы по учебным дисциплинам и пробелами в методике разработки вводных лекций. Для решения данной проблемы предлагается использовать деятельностный подход при определении структуры и содержания вводных лекций по учебным дисциплинам


O.Belova, S.Novikova

The contents of the Entrance Lecture May be Grounded by the Active Approach to the Definition of its Structure

Clause is devoted to a problem of the sanction of the contradiction between value of an introduction stage of study on subject matters and blanks in a technique of development of introduction lectures. For the decision of the given problem it is offered to use the approach at definition of structure and the of introduction lectures on subject matters.



Стаття надійшла до редакції. 12.10.2006р.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка