Із заочною формою навчання



Сторінка1/6
Дата конвертації02.01.2017
Розмір0.75 Mb.
  1   2   3   4   5   6




ВІДДІЛ ОСВІТИ БРОВАРСЬКОЇ РДА

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ




ОБОЧИЙ

ЗОШИТ – ДОВІДНИК

ІЗ АРУБІЖНОЇ ІТЕРАТУРИ

10 КЛАС

ДЛЯ ВЕЧІРНІХ ШКІЛ

ІЗ ЗАОЧНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

Робочий зошит-довідник для учнів-вечірників 10 класу складено відповідно до Календарно-тематичного планування уроків-консультацій із зарубіжної літератури для 10 класу вечірньої школи, до Програми із зарубіжної літератури для вечірніх загальноосвітніх шкіл із заочною формою навчання на основі Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання ( для 12-річної школи) під редакцією члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Наливайка Д.С., 2005 рік.


Рецензенти:


  • Химера Н.В., завідуюча кабінетом зарубіжної літератури КОІПОПК




  • Давидович Н.Б. – вчитель зарубіжної літератури Великодимерського НКП, керівник ШМО.


М І С Т



  1. Вступ. Література ХІХ століття……………………………... .…….1 – 2

  2. Французький романтизм. В. Гюго…………………………………..3 – 6

  3. Оноре де Бальзак. «Гобсек»…..………………………. ……………7 – 11

  4. Із літератури російського реалізму. Ф. Достоєвський……..……..12 – 15

  5. Л. Толстой. «Війна і мир»…………….……………………………16 – 20

  6. М.О. Некрасов……………..………………………………………..21 – 23

  7. Література другої половини ХІХ ст. В. Вітмен. ……….………...24 – 28

  8. Еміль Золя. «Кар’єра Ругонів»………..…………………………...29 – 32

  9. Г. Ібсен. «Ляльковий дім» …………………………………………33 – 36

  10. А.П. Чехов. «Чайка» ……………………………….. …………….37 – 41

  11. Бернард Шоу. «Пігмаліон». …... …………………………………42 – 45

  12. Узагальнення і систематизація …………………………………..46 – 47

  13. Завдання для тематичного оцінювання …………………………48 – 56

  14. Завдання для контрольно-залікових робіт ………………………57 – 59

  15. Ілюстративні матеріали …………………………………………. 60 – 71

  16. Твори для вивчення напам’ять …………………………………. 66

  17. Твір для читання та рецензування ……………………………… 72

  18. Література …………………………………………………………73

ступ.

ітература XIX ст.
XIX століття – час бурхливих подій, стрімкого розвитку промисловості, віри в науково-технічний прогрес і занепаду релігійних вірувань. Провідні цивілізації Нового і Старого світу продовжують розвиватися під впливом таких могутніх стимулів, як Велика французька й Американська революції. Головне гасло доби-свобода. Індивіди й стани, народи і держави палають жагою до волі.

XIX століття – це доба індустріальної революції в Європі й США та швидкого формування урбаністичної (міської) цивілізації. Виник філософський напрямок – позитивізм, найвідомішими представниками якого були О. Конт, Дж. Ст. Мілль, Г. Спенсер.

Література XIX ст. була тісно пов’язана зі своєю добою. Відгуком на духовні потреби суспільства стало формування з середини XIX ст. нового великого художнього літературного стилю, який отримав назву “Реалізм”

Письменники-реалісти писали про великі та маленькі міста, діяльність міністерств, видавництв, бюрократичних установ, подружнє життя, провінційну рутину, тобто про те, що становило повсякденне існування суспільства і людей. Класиками реалістичної літератури є Стендаль, О. де Бальзак, Ч. Діккенс, О. Пушкін, М.Гоголь, О.Флобер, Г. де Мопассан, А. Доде, У. М. Теккерей та багато інших. Один із найважливіших принципів реалістичного мистецтва – показ літературного персонажу в тісному зв’язку з оточенням, яке формує характер людини.

Подальшим розвитком реалістичних принципів став літературний стиль “натуралізм”, який набув розповсюдження в Європі й Америці протягом 1870 – 1900-х р.р. Головним його теоретиком і практиком став французький письменник Е. Золя. Як і реалісти, натуралісти прагнули повного й вірогідного зображення суспільства, природи і людини на основі об’єктивності. Але різниця між стилями полягала в тому, що натуралісти надто прямолінійно здійснювали це на практиці.

Реалістичне й натуралістичне розуміння мистецтва значно збагатило красне письменство і спричинило подальший розквіт соціально-психологічної прози. Воно також сприяло оновленню драматургії протягом третьої третини XIX ст. Тоді як поезія перебувала переважно під впливом романтичної естетики.

Українська література не було поза межами світового літературного процесу. Ще у 1861 – 1862 роках А.Свидницький написав перший український соціальний роман “Люборацькі”. А починаючи з 1870 років реалізм в українській літературі вже представлений такими іменами, як І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний та ін. І.Я. Франко відкрив новий етап не тільки творчого втілення, а й теоретичного осмислення художніх ідей реалізму та натуралізму.

Запитання і завдання


  1. Знайти правильну відповідь:

а) у ХІХ ст.; в) у ХХ ст.;

б) у ХУІІІ ст.; г) у ХУІІ ст.




  • Вищим ступенем реалізму є:

а) античний реалізм; в) реалізм епохи Середньовіччя;

б) критичний реалізм; г) магічний реалізм.




  • Термін «реалізм» правдиве художнє зображення:

а) фантастичного світу; в) прикрашеної дійсності;

б) світу екзотичних країн; г) об’єктивної дійсності.





  • Реалісти показували характери героїв:

а) однопланово, зображуючи тільки негативні та позитивні риси;

б) у розвитку;

в) у різноманітності конкретно-історичних та побутових відносин;

г) статичними.




  1. Дайте визначення:

Дарвінізм -____________________________________________________

______________________________________________________________

Фемінізм - ____________________________________________________

______________________________________________________________

Позитивізм - __________________________________________________

______________________________________________________________

Лібералізм - ___________________________________________________

______________________________________________________________

Урбаністична цивілізація - _______________________________________

______________________________________________________________ Натуралізм - ________________________________________________ ______________________________________________________________


  1. Знайти відповідність між характерними рисами критичного реалізму та романтизму.

а) історизм; г) підкреслення умовності і фантастики;

б) широта висвітлення проблем; в) викривальний пафос.






Додому: ст. 3 – 9;

До заліку: І. Франко стверджував, що в Україні спостерігаються ті самі процеси, що й усьому цивілізованому світі. У підручнику української літератури кінця XIX – початку XX ст. знайдіть приклади, які підтверджують або спростовують цей висновок.



Віктор Марі Гюго

(1802 – 1885)

ранцузький романтизм

Віктор Гюго. Роман «Собор Паризької Богоматері»

Романтизм у Франції справив величезний вплив на долю національного мистецтва. Напрямок виникає як реакція на Просвітництво, хоче повного розриву між просвітниками і романтиками у Франції не було.

Віктор Гюго (1802 – 1885) – вождь французького романтизму, його теоретик. Він відіграв значну роль у створенні романтичного роману, у формі французької поезії, створенні романтичного театру.

У 13 років Віктор починає писати. Вже в перших віршах відчутні політичні погляди: прославлення Бурбонів і проклинання Наполеона. У 15-річному віці стає лауреатом Тулузької і Французької академії, а в 17 за оду „ На відновлення статуї Генріха IV” отримує пенсію від короля.

Розповіді батька допомогли молодому Гюго по-новому поглянути на епоху революції та Імперії. У 23 роки отримав орден „Почесного легіону”.

Починаючи з 1830 р., Гюго почав серйозно займатися поезією і впровадженням романтичного напряму. Поет із захопленням сприймає революцію 1830р. У 1841 р. Він – член Французької академії мистецтв. Згодом письменник – член парламенту. Його вважають національним героєм. Проте це не врятувало письменника від вигнання майже на 20 років.

Останні роки життя провів у ореолі слави. Був дуже заможним завдяки багато численним перевиданням його книг. Творча діяльністю Гюго охоплює понад 60років.

Саме в перший період творчості (1820 – 1850 рр) був написаний історичний роман „Собор Паризької Богоматері”. Події в „Соборі...” розгортаються у середньовічному Парижі наприкінці XV ст.. за часів правління Луї XI.

„Собор Паризької Богоматері” складається з одинадцяти книг. Перші шість – розгорнута експозиція. Ми бачимо свята, маскаради, театральні вистави, урочисті церемонії, прийоми послів. Автор розповідає, обурюється. Проходить знайомство з головними героями: безпритульним поетом П’єром Гренгуаром, юною Есмеральдою, глухим однооким, горбатим і кульгавим дзвонарем Квазімодо, архідияконом Клодом Фролло; легковажним ротмістром кавалерійської варти, красенем Фебом Шатонером. Гюго виразно змальовує простий люд Парижа. Він не ідеалізує людей. Вони грубі, нечупарні, насмішкуваті, галасливі, розмовляють на своєму жахливому жаргоні. У їхньому середовищі – свої закони, є навіть свій „король”. Гюго Великі надії покладає на добро, на милосердя. В романі багато персонажів, але до милосердя виявилася здатною тільки Есмеральда. Доброта її йде від чистого серця.

Душа головного служителя собору – Клода Фролло, назавжди вражена низькими пристрастями і ненавистю. Всесильний кат він сам є рабом своїх ницих пристрастей. Кохання Клода Фролло зруйнувало душу, тому найбільша загроза волі і життю Есмеральди таїться у коханні.

Народ, у Гюго, могутній, як океан. Найгостріше він реагує на порушення справедливості. Народ стає грізною силою, коли згуртований ідеєю. Але образа народу може бути сліпою, як штурм собору з метою врятування Есмеральди. Проте дівчину страчують. Квазімодо звільняється від внутрішнього рабства. Він спромігся зрозуміти джерело зла і покарати його. Мертву Есмеральду ніхто не зможе відібрати у нього.

Це роман – про загадкове минуле, що лишилося тільки у вигляді велетенської споруди; мовчазної, але красномовної історії.





Завдання і запитання.


  1. Прокоментуйте подану схему:




Тема

Ідея

Життя Середньовічного Парижа, боротьба людини з фатумом.

Засудження адміністративно-судової релігійної системи; возвеличення духовного переродження людини.


Контраст


Проблеми:

добра і зла

краси і потворності

любові і ненависті

аскетизму і людських прагнень.



2. Виконайте завдання.

  • Квазімодо заховав Есмеральду в Соборі, бо:

а) більше нікуди було;

б) Собор – священний і недоторканий притулок;

в) був упевнений, що зможе тут її захистити.


  • Собор Паризької Богоматері є будівлею:

а) періоду Середньовіччя;

б) періоду Відродження;

в) перехідного періоду.


  • Клод Фролло за допомогою алхімії хотів:

а) отримати ще один учений ступінь;

б) винайти лікувальний апарат від згубного кохання;

в) зробити багато золота.


  • Гуінплен виявляється сином:

а) священика; б) лорда; в) селянина.

  • Тортура, якій було піддано Есмеральду на допиті:

а) „французький чобіт”;

б) „іспанський чобіт”;

в) „італійський чобіт”.


  • „Нещасливий горбань пролив першу у своєму житті сльозу”:

а) у келії Собору, тому що Есмеральда не відповіла на кохання;

б) на даху Собору, звідки спостерігав за стратою Есмеральди;

в) біля ганебного стовпа, коли танцівниця дала йому води.


  • Клода Фролло подумки сказати: „Вона не дістанеться нікому” змусило:

а) ревнощі;

б) кохання;

в) ненависть.


  • Вихованням Квазімодо займався:

а) Феб де Шатопер;

б) Клод Фролло;

в) Жан Фролло.


  • Викресліть зайву відповідь. Антиклерикальна ідея роману втілена в образі:

а) кардинала Бурбонського;

б) прокурора Роберта д’Естутвіля;

в) Клода Фролло.
3. Робота з образами роману.

Якими ви бачите Есмеральду? _____________________________________

___________________________________________________________________

Квазімодо? ____________________________________________________­­­­­­­­­­­

___________________________________________________________________

Клода Фролло? __________________________________________________

___________________________________________________________________

Собор – це символ...______________________________________________

___________________________________________________________________
4. Поясніть.

1. Чому Собор Паризької Богоматері вважається рівноправним образом роману В. Гюго?______________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чому герої роману Гюго не реальні, а вигадані персонажі?___________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Чому доля Есмеральди склалася трагічно?_________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________



Додому: уривки з роману;

До заліку: Сила кохання за романом Гюго

Собор Паризької Богоматері”.








Оноре де Бальзак

(1799 – 1850)
Оноре де Бальзак

Повість “Гобсек”.
Хто він великий майстер?

Народився Бальзак у місті Турі 20 травня 1799 року. У 7 років Оноре почав навчатися у Вандомському училищі. Коли родина переїхала до Парижа, продовжив навчання в приватних школах, відвідував лекції в Сорбоні.

Заглиблення в “прозу” життя посилювалось ускладненням власних матеріальних обставин. Оноре отримав професію адвоката, але вона його не приваблювала. Він мріяв про письменницьку діяльність. Родина на сімейній раді встановила синові іспитовий термін 2 роки та фінансували його письменство. Бальзак спробував виконати умови угоди, написавши віршовану драму “Кромвель”. Спроба не вдалася, та Оноре продовжував писати, працюючи по 16 годин на добу.

Першим кроком на шляху до “Людської комедії” стало звернення Бальзака до жанру роману. Кожному твору із “Людської комедії” автор визначив особливе місце. Усі романи, повісті, оповідання поділяються на три великі групи: “Етюди про звичаї”, “Філософські етюди” та “Аналітичні етюди”. Кожна з цих груп виконує свою функцію в розкритті задуму автора. “Етюди про звичаї” – справжня енциклопедія французького суспільства. Тут зосереджені численні спостереження над побутом і соціальною поведінкою. “Етюди про звичаї” мають свій власний план: кожний підрозділ відповідає певній фазі розвитку людини.

У “Філософських етюдах” письменник робить філософські узагальнення, в яких найяскравіше розкривається той соціальний механізм суспільства, заради якого Бальзак і розпочав свою велетенську працю. “Аналітичні етюди” відтворюють життя людини у поєднанні окремого і загального.

Оноре де Бальзак закінчив 96 творів із 120 запланованих.

Мистецтво Бальзака має тісний і безпосередній зв’язок із досягненнями природничих та соціальних наук. Це зумовлює його прискіпливий інтерес до середовища, де відбувається дія творів і яке формує характер дійових осіб. Ще одна важлива ознака письменницького методу Бальзака – створення типів шляхом “об’єднання численних однорідних характерів» у одному.

Бальзак двічі був в Україні. Україна вразила його своїми полями і родючою землею. Разом з Ганською письменник відвідав Київ і так описував його красу і велич: “Ось я побачив цей Північний Рим, це татарське місто з церквами, з багатствами Лаври і Святої Софії українських степів.

Повість О. де Бальзака “Гобсек” є ключовою для розуміння центральної теми усієї творчості письменника, як гроші, їхня роль у суспільному житті та їхня влада над людиною. Головний герой твору лихвар Гобсек висловлює чимало цікавих спостережень з цього приводу.
Гобсек підкоряє своє життя служінню золоту, запроваджує цілу систему самовиховання і стає одним із справжніх володарів Парижа. Вплив матеріальних чинників на поводження людини переконливо доводить доля Анастазі де Ресто, яка живе лише задля власної насолоди. Гобсек – видатна постать, знає і бачить світ. У нього романтична біографія. Його вік і стать неможливо визначити. “Це людина – автомат”, яку щоранку накручували.

Розкриваючи драматичний процес деградації Гобсека під тиском власної пристрасті до золота, Бальзак зумів порушити одну з вічних проблем, з якими стикається людство. У своїй повісті великий французький письменник доводить, що культ матеріального і байдужість до моральних проблем нівечать душі людей.

Є в повісті й позитивні герої: оповідач Дервіль та його дружина Фанні Мальво, яких вирізняють порядність і чесність.

Скнарість Гобсека має всі ознаки так званої “бальзаківської пристрасті” головна з яких – маніакальність.

“Гобсек” – один із найкращих взірців використання побутової деталі як засобу проникнення у внутрішній світ героїв.



Завдання і запитання.



  1. Суть чиєї філософії розкривають подані цитати? ________________________________________________________________ ________________________________________________________________

  • “Тільки одне досить надійне – це золото. У золоті зосереджені всі сили людства”.

  • “Золото – ось духовна сутність усього теперішнього суспільства”.

  • “Що таке життя? Машина, яку приводять у рух гроші”.

  • “Я володію світом..., а світ не має наді мною ані найменшої влади”.

  • “У мене погляд, як у Господа Бога, я зазираю в душі”.

  • “Я читаю у серцях. Від мене ніщо не сховається”.

  • “У мене принципи змінюються згідно з обставинами”.

  • “Я досить багатий, щоб купувати людську совість, щоб управляти міністрами”.




  1. Літературний диктант:

  • До якої літератури належить творчість Оноре де Бальзака?_______________________________________________

  • Яку освіту отримав Бальзак?_______________________________

  • Який твір ознаменував народження справжнього Оноре де Бальзака________________________________________________

  • Як пов’язана доля Бальзака з Бердичевим?___________________

  • Який роман Бальзака став приводом для листування з Евеліною Ганською? ______________________________________________

3. Виписати номери висловлювань, які відповідатимуть змісту повісті:

а) чи розповідає це Дервіль про Гобсека?_________________________

  1. Мене вражало його знання філософії.

  2. Його жовтувата блідість нагадувала золото.

  3. Гобсек не вмів користуватися пістолетом і не володів шпагою.

  4. Увечері, закривши усі двері, він сідав і писав вірші.

  5. Це була людина-автомат, яку щодня заводили.

  6. Щосуботи він запрошував багато гостей.

  7. Він ненавидів своїх спадкоємців.

б) чи казав це Гобсек?_________________________________________

  1. “Я з’являюсь як відплата, як докір совісті”.

  2. “Таких, як я, у Парижі не більше десяти”.

  3. “Я витрачаю свої гроші на ресторани і гарних жінок”.

  4. “Мені подобається брудними черевиками бруднити килими у

будинках багатих людей”.

  1. “Найменше задоволення для мене – побачити сонячне проміння і

пройти босим по траві.”
4. Складіть архітектоніку “Людської комедії”:

етюди________________

етюди_____________

етюди про___________


5. Тестові завдання:

  • Чому твір Бальзака має назву “Гобсек”?

а) за назвою місцевості;

б) за назвою пансіону;

в) за ім’ям головного героя.


  • Хто у творі розповідає про Гобсека?

а) віконтеса де Гранльє;

б) Дервіль;

в) Максим де Трай.


  • Звідки Дервіль знав Гобсека?

а) вони були родичами;

б) разом працювали;

в) жили по сусідству.


  • Які стосунки були у Гобсека з графинею де Ресто?

а) вона була його коханкою;

б) вона була його родичкою;

в) він позичав їй гроші.


  • Звідки Дервіль взяв гроші для того, щоб купити адвокатську контору?

а) отримав спадок;

б) вигідно одружився;

в) йому позичив гроші Гобсек під 15%.



  • Що сталося з графом де Ресто?

а) помер від хвороби;

б) загинув на дуєлі;

в) його отруїла дружина.


  • Що було найголовнішим у життя Гобсека?

а) слова;

б) золото;

в) влада.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка