Із досвіду роботи навчально-методичного центру відділу освіти Рівне-Березне, 2009



Сторінка1/4
Дата конвертації09.11.2016
Розмір0.79 Mb.
  1   2   3   4












Із досвіду роботи навчально-методичного центру відділу освіти


Рівне-Березне, 2009

Підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів у процесі здійснення інноваційної діяльності: Із досвіду роботи навчально-методичного центру відділу освіти Березнівської райдержадміністрації. – Рівне-Березне, 2009.


Авторський колектив


Мельничук Л.С., завідувач навчально-методичного центру відділу освіти Березнівської райдержадміністрації.

Мельник Н.А., завідувач кабінету координації методичної роботи РОІППО.

У матеріалах висвітлено сучасний підхід до організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками в районі. Автори дають коротку характеристику діяльності навчально-методичного центру відділу освіти Березнівської райдержадміністрації Рівненської області в процесі реформування національної системи освіти. Розкрито специфіку, зміст і форми інноваційної діяльності навчально-методичного центру, пошуки нового, оригінального, нестандартного в системі підготовки і перепідготовки педагогів, удосконаленні управлінської та методичної діяльності, кваліфікованого підбору та розвитку творчого потенціалу педагогічних працівників.

Відповідальна за випуск: Мельничук Л.С., завідувач навчально-методичним центром


Пояснювальна записка

до матеріалів досвіду

У сучасних умовах розвитку національної освіти в Україні виникла потреба у проведенні суттєвих науково обґрунтованих змін у діяльності районної методичної служби, які за своєю сутністю і спрямованістю відповідали б демократизації і гуманізації сучасної школи, характеризувалися пошуком ефективних інноваційних технологій навчально-виховного процесу, концепцій, принципів, підходів у змісті теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів.

Питання підвищення професійної компетентності вчителів, класних керівників, директорів шкіл та їх заступників постійно є одним із центральних у психолого-педагогічній науці. Зокрема, всебічно досліджуються особливості психології праці вчителя в процесі загальної педагогічної підготовки (Н.В.Кузьміна, Н.В.Чепелєва); підготовки педагога до здійснення особистісно зорієнтованого виховання (І.Д.Бех, О.В.Киричук); формування творчої особистості вчителя (В.А.Кан-Калик, М.М.Поташнік). Останнім часом з’явилося чимало досліджень, в яких відображаються різноманітні аспекти методичної роботи з педагогічними кадрами на рівні держави, області, району, школи (І.П.Жерносек, Т.Д.Дем’янюк, С.В.Кириленко, А.В.Сердюк, Н.І.Протасова, Т.І.Бєсєда та інш.). Їх праці є значним внеском у теорію і практику методичної роботи з педагогічними кадрами. Водночас більш глибоке вивчення даної проблеми дозволяє висловити думку, що одним із суттєвих недоліків методичних служб є їх слабка орієнтованість на інноваційні технології методичної роботи з педагогічними кадрами.

Навчально-методичний центр відділу освіти Березнівської райдержадміністрації розглядає інноваційні технології методичної роботи з педагогічними кадрами як стимулюючий процес, щодо прагнення педагога репрезентувати власне розуміння мети навчання і виховання, модифікації змісту, форм і методів педагогічного впливу на навчально-виховну роботу в школі.

У матеріалах досвіду розглянуто напрями діяльності навчально-методичного центру як експериментального Науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій кафедри теорії і методики виховання Рівненського державного гуманітарного університету, що займає провідне місце в системі роботи експериментальних освітньо-виховних закладів району. Специфікою діяльності районного відділення лабораторії є розробка та апробація методичних посібників та рекомендацій, що забезпечують основу методичної роботи в районі; зміна форм методичної роботи, що активізують пошуково-творчу діяльність вчителів тощо; удосконалення структури науково-методичної роботи.

Дослідно-експериментальна робота сприяє пошуку ефективної моделі підготовки педагогічних кадрів до здійснення інноваційної діяльності. У запропонованих матеріалах звертається увага на використання ефективних методів роботи, які впливають на розвиток професійної компетентності педагогів та охоплюють найбільш загальні, універсальні положення і принципи національної освіти та виховання; наукової, народної та світової педагогіки, вікової і педагогічної психології, методики; розкриті шляхи щодо оволодіння вміннями та навичками творчого застосовування знань у практичній діяльності та для успішного здійснення процесу навчання й виховання.

Моніторингові дослідження навчально-методичної роботи з педагогічними працівниками показують, що у практичній діяльності використовуються традиційні та нестандартні форми впровадження нових методичних ідей: проблемні семінари, лекції, психологічні практикуми, інтерактивні форми роботи (“мозковий штурм”, методичний ринг, методичний фестиваль, творчий звіт, аналіз управлінських ситуацій, навчально-рольові та ділові ігри), панорама передового педагогічного досвіду “Досвід кожного – багатство всіх”, методична виставка “Знайомтесь – досвід”, “круглий” стіл “Мої педагогічні знахідки”. Практикуються теоретико-методологічні семінари, науково-практичні конференції, очно-заочні курси педагогічних працівників, цільові семінари, виставки педагогічних напрацювань, конкурси педагогічної майстерності.

Залучення вчителів до різноманітних форм науково-методичної роботи дало змогу заповнити простір в оволодінні ними технологіями реформування української національної школи, усвідомленні змісту змін, перекласти їх на конкретну мову навчально-виховної практики. Цій меті підпорядковується вся система науково-методичної роботи.

Висвітлено значення розвитку творчості вчителя, удосконалення його професійної майстерності та те, як допомагає педагогам у формуванні інноваційного стилю діяльності, у підвищенні педагогічної культури і професійної компетентності самоосвіта, робота в творчих групах, участь у різноманітних формах методичної роботи в районі, проходження курсів при інституті післядипломної педагогічних освіти. Аналіз науково-методичної діяльності засвідчує, що кожна форма методичної роботи зорієнтована на забезпечення кінцевого результату.

Окремі матеріали збірника пропонують напрацювання методистів щодо прагнення вчителя до творчості, вироблення в нього позитивного і зацікавленого ставлення до громадянського, національно-патріотичного становлення особистості, вивчення та аналізу впливу природничо-математичних і суспільно-гуманітарних дисциплін на розвиток громадянського мислення особистості її соціалізації.

Пропоновані матеріали досвіду мають на меті допомогти працівникам відділів освіти, методистам, керівникам навчальних закладів, педагогам в оволодінні теорією, методикою і практикою організації науково-методичної роботи на рівні і району, і навчального закладу. На прикладах із досвіду роботи розглядаються проблеми та вимоги щодо змісту науково-методичної діяльності.

У матеріалах відображено науково-дослідне спрямування роботи навчально-методичного центру, яке сприяло оновленню та істотному підвищенню рівня готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності, творчого освоєння педагогічних нововведень.


Підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів

у процесі здійснення інноваційної діяльності

(із досвіду роботи навчально-методичного центру відділу освіти

Березнівської райдержадміністрації)
Сучасні вимоги суспільства і держави до школи передбачають нові підходи до практики навчання і виховання, пошуку нового, оригінального, нестандартного у науково-методичній роботі. Нова особистісно зорієнтована парадигма освіти спрямована на виховання творчої особистості, розвиток її життєвих компетентностей, соціальну мобільність, здатність до змін. Вона поставила як першочергове завдання утвердження нових цінностей у шкільній практиці щодо підготовки і перепідготовки педагогів, удосконалення системи управління та методичної діяльності, кваліфікованого підбору та розвитку творчого потенціалу їх працівників, а також забезпечила принципово нове ставлення до навчально-виховної роботи всіх педагогів та зростання ролі методичної служби у запровадженні інновацій у процесі роботи з педагогічними і керівними кадрами в системі освоєння нових освітніх технологій, стимулювання й розвитку педагогічної творчості.

Час вимагає глибокого осмислення педагогічної діяльності, пошуку шляхів розвитку педагогічної творчості, яка межує з майстерністю. На цьому етапі суттєвого значення набуває управління навчальними закладами через систему методичної роботи.

Виділяючи особливу роль і значення особи вчителя у реформуванні освітянської галузі, працівники навчально-методичного центру відділу освіти Березнівської райдержадміністрації будують свою діяльність згідно з основними державними документами про освіту, працюють над їх упровадженням, спрямовують свою діяльність на підвищення ефективності науково-методичної роботи, оновлення та істотне підвищення рівня готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності і творчого освоєння педагогічних нововведень.

Ефективність науково-методичної роботи як важливої складової системи підвищення професійної компетенції педагогічних кадрів значною мірою визначається рівнем її організації. У зв’язку із цим, у районі відповідно до вимог часу у 1997 році методичний кабінет реорганізовано у навчально-методичний центр та розроблено відповідне Положення, орієнтуючись на яке, внесено суттєві зміни в організацію і зміст науково-методичної роботи в районі (додаток 1).

Положення про НМЦ чітко регламентує основні його завдання й діяльність, які визначаються змістом науково-методичної роботи всіх професійних об’єднань педагогів.

Методисти НМЦ, з огляду на завдання та напрями діяльності, запроваджують прогресивні концепції, проблемно-пошукові, розвиваючі методи, інтерактивні форми роботи, досягнення психолого-педагогічної науки. Інноваційна діяльність здійснюється шляхом переосмислення і переоцінки власного досвіду; цілеспрямованого удосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів; сприйняття цінностей нового педагогічного мислення; нового розуміння національних вартостей.

У системі методичної роботи чільне місце відводиться аналітико-прогностичній діяльності; навчально-методичному забезпеченню освітнього процесу; удосконаленню методичної культури педагогічних працівників району; залучення вчителів до інноваційної, дослідно-експериментальної діяльності.

На діагностико-прогностичній основі, з урахуванням рівня професійної компетентності педагогів та їх потреб базується структура навчально-методичного центру та мережа методичної служби району. Головним завданням всіх структурних підрозділів науково-методичної роботи є організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів і створення умов для їх самостійної та індивідуальної роботи. Розглянемо структуру навчально-методичного центру на таблиці 1.

У центрі діють три відділи: навчальний, психологічної служби та проблем виховання, інформаційно-видавничий. У кожному відділі є відповідні секції.

Завідувач центру охоплює різноманітне коло обов’язків, їх можна звести до організаційно-педагогічних, керівництва науково-методичною роботою, інструктивно-методичних, контролюючих:



  • спрямування режиму і внутрішнього розпорядку навчально-методичного центру, забезпечення участі у поточному і перспективному плануванні роботи відділу освіти;

  • складання циклограми організаційної діяльності науково-методичної роботи в районі, проведення засідань районних методичних об’єднань, постійно-діючого семінару, семінарів-практикумів, основних педагогічних заходів;

  • перевірка планування всіх форм методичного навчання, активна участь у підготовці і проведенні спільних засідань колегії відділу освіти та ради навчально-методичного центру, проведення індивідуальної роботи з працівниками центру, директорами навчальних закладів, їх заступниками, педагогічними працівниками;

  • прийом відвідувачів; підготовка довідок, інформацій, звітів про організацію науково-методичної роботи в районі.

У коло посадових обов’язків завідувача навчально-методичного центру входить:

  • загальне керівництво центром (планування, організація і контроль за виконанням планів роботи центру, затвердження графіків роботи методистів, дисципліна);

  • організація і зміст учительських конференцій;

  • безпосереднє керівництво роботою ради навчально-методичного центру;

  • організація колективних та індивідуальних форм методичної роботи з директорами, заступниками директорів з навчальної роботи, вчителями математики;

  • робота з керівниками районних, міжшкільних методичних об’єднань, постійно діючих семінарів, шкіл педагогічної майстерності, шкіл перспективного педагогічного досвіду, творчих груп;

  • організація вивчення і аналіз результатів внутрішньошкільного керівництва та ефективності методичної роботи з керівними кадрами;

  • організація планування проходження курсової перепідготовки педагогічних кадрів району;

  • організація підвищення кваліфікації директорів шкіл, їх заступників із навчальної роботи, вчителів математики;

  • організація вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду, сучасних досягнень педагогічної науки через семінарські заняття, педагогічні читання, науково-практичні конференції, виставки, пресу і радіо, огляди шкільних методичних кабінетів, кабінетів математики;

  • вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду в практику роботи керівних кадрів;

  • організація методичної роботи в районі за відповідною структурою;

  • розгляд і затвердження роботи районних методичних об’єднань, семінарів-практикумів, творчих груп, проблемних семінарів, шкіл передового педагогічного досвіду;

  • розпорядження у встановленому порядку кредитами та майном центру;

  • ведення обліку, звітності і діловодства центру;

  • робота Рівненського відділення МАН України в ЗНЗ району;

  • організація районних предметних олімпіад і участь в обласних;

  • випуск газети та альманаху "Освітянський вісник";

  • розвиток ініціативи, творчої активності методистів шляхом створення умов для виконання обов’язків;

  • систематичний аналіз діяльності кожного працівника НМЦ і колективу в цілому;

  • організація навчання кадрів, розподіл обов’язків, планування роботи і контроль за виконанням, нормування праці, режим роботи;

  • координація з діяльністю відділу освіти;

  • зв’язок з установами і організаціями;

  • постійно діюча виставка ППД;

  • атестація педагогічних кадрів;

  • атестація робочих місць працівників НМЦ;

  • організаційно-педагогічне керівництво відділенням обласної лабораторії інноваційних виховних технологій кафедри теорії і методики виховання Рівненського державного гуманітарного університету.

  • Організовує роботу районних структурних підрозділів:

  • клубу творчої педагогіки керівників навчальних закладів району “Контакт”;

  • заступників директорів із навчальної роботи, керівників районних методичних об’єднань, вчителів математики, апаратне навчання працівників НМЦ.

Крім того, діяльність завідувача НМЦ відділу освіти – це завжди творчість, яка вимагає прояву самостійності та ініціативи, постійного саморозвитку, самоудосконалення. Виходячи з державних та нормативних документів, вносяться суттєві зміни в організацію і зміст методичної роботи з використанням прогресивних концепцій, досягнень психолого-педагогічної науки, упровадженням проблемно-пошукових, розвиваючих методів, інтерактивних форм роботи.

Загальне керівництво навчально-методичною роботою здійснює науково-методична рада центру та колегія відділу освіти, які займають основну сходинку у структурі НМЦ.

На своїх засіданнях вони розглядають питання стану навчальних дисциплін і якості знань, умінь і навичок учнів; ефективності методичної роботи в школах; впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду в практику; матеріали про перспективний педагогічний досвід окремих учителів та колективів шкіл; дидактичні та методичні матеріали; проводять експертизу поданих інформаційно-методичних матеріалів та надають рекомендації щодо їх впровадження та поширення; затверджують програму дій щодо проведення науково-дослідної роботи; заслуховують звіти експериментальних навчальних закладів.

Радою НМЦ проводиться експертна оцінка та затвердження навчальних програм і посібників для викладання варіативних курсів. Ініціюється розробка педагогічними працівниками авторських та адаптованих програм, навчальних посібників.

Основне завдання цих засідань – об’єднання зусиль працівників відділу освіти, НМЦ та педагогічних колективів навчальних закладів, які спрямовані на вдосконалення національної системи освіти, здійснення освітньої політики і стратегії, на забезпечення доступу до якісної освіти, реалізацію принципу безперервної освіти, від дошкільної до післядипломної, поліпшення навчально-виховного процесу, вивчення і поширення перспективного педагогічного досвіду та досягнень педагогічної науки (додаток 2).

Виходячи з мети і завдань Положення, працівники навчально-методичного центру визначили пріоритетними напрямами своєї діяльності:



  • аналіз ефективності роботи педагогічних колективів, вивчення реального стану навчання і виховання школярів;

  • вивчення науково-теоретичної і методичної підготовленості вчителів, класних керівників, директорів шкіл, їх заступників, бібліотекарів до здійснення завдань у суверенній Україні за допомогою експериментальних, діагностичних і формуючих методів;

  • підвищення теоретичного, методичного і професійного рівня педагогічних кадрів в системі здійснення навчально-виховної діяльності в сучасній школі.

Певним прискорювачем процесу оновлення управлінської діяльності навчально-методичного центру та відділу освіти стала робота над підвищенням наукового рівня управління освітніми закладами, а також впровадження нових форм і методів у підходах до виконання керівних і контролюючих функцій, тісної співпраці із педагогами. Реалізація освітньої ідеї – це реальна зміна старої репродуктивної моделі освіти на нову динамічну модель, у якій школа і освіта набувають здатності до саморозвитку й оновлення, стимулюють суспільні зміни.

Основними пріоритетами цієї діяльності є удосконалення системи управління галуззю на основі впровадження комп’ютерно-інформаційних технологій; оновлення змісту освіти й виховання; забезпечення виконання освітніх програм; зростання значення творчості у педагогічній практиці.

Щороку в травні-червні уточнюється зміст діяльності навчально-методичного центру, його місце і роль у системі загальної освіти педагогічних і керівних кадрів району; аналізується стан науково-методичної роботи та ефективність діяльності навчально-методичного центру, ступінь його впливу на розвиток творчих пошуків педагогічних колективів шкіл, всієї педагогічної громадськості; визначається система і зміст тих знань і вмінь які освоїли методисти для забезпечення достатнього рівня науково-методичної діяльності; визначається оптимальна структура і зміст науково-методичної роботи на рівні району; відстежується результативність роботи з кадрами на діагностичній основі; проходить обмін досвідом індивідуальної роботи методистів з керівними кадрами, учителями-предметниками, класними керівниками та створення обґрунтованої системи підготовки педагогів до здійснення інноваційної діяльності. За підсумками цієї роботи видається наказ „Про підсумки науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в районі за навчальний рік” (додаток 3).

У червні місяці, за підсумками діагностування результативності роботи методичних осередків видається наказ „Про організацію науково-методичної роботи з педагогічними працівниками в районі(додаток 4).

Управління процесом творчого зростання педагогічних кадрів району забезпечується методом чіткого планування завдань науково-методичного забезпечення, основних педагогічних заходів, вивчення і узагальнення перспективного педагогічного досвіду, випуску друкованої продукції, нарад із керівниками та їх заступниками тощо.

Надаючи особливого значення удосконаленню системи планування роботи НМЦ, наполегливо запроваджуються нові підходи, сучасні форми і технології планування.

Комплексно-цільовою програмою діяльності НМЦ на 2004-2008 р.р. чітко визначено мету, зміст, очікувані результати діяльності; передбачена конкретна програма дій, спрямована на піднесення ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами (додаток 5).

Вона складається з цільових міні-програм:


  • підвищення професійної, методичної кваліфікації педагогічних кадрів;

  • інноваційна діяльність;

  • вивчення, узагальнення і впровадження в практику роботи перспективного педагогічного досвіду;

  • програмно-цільове забезпечення навчально-виховного процесу;

  • надання комплексної методичної допомоги;

  • вивчення стану викладання навчальних дисциплін, виконання нормативних документів Міністерства освіти і науки України;

  • спільні засідання ради НМЦ, колегії відділу освіти, наради керівників ЗНЗ.

Науково-методична діяльність на новий навчальний рік планується в червні на основі аналізу методичної роботи в районі, збору педагогічної інформації, її обробки. Як наслідок, кожен із методистів обґрунтовано розробляє головні завдання, визначає педагогічні технології вдосконалення системи науково-методичної роботи.

Проект плану навчально-методичного центру обговорюється на нарадах керівників навчальних закладів та їх заступників, керівників методичних об’єднань, узгоджується з планом роботи відділу освіти і як кінцевий результат є його складовою частиною та, водночас, мобільним знаряддям для творчості педагогічного керівника. Випереджуючі заходи щодо планування дають змогу завчасно передбачити і організувати участь педагогічних колективів у загальнорайонних заходах, врахувати об’єктивні закономірності навчально-виховного процесу і керівної діяльності.

Непередбачені планом заходи, зміни, корективи, які виникають протягом року та вимагають уваги і розв’язання, вносяться як додаток до певного розділу.

План роботи НМЦ виходить з основних положень Комплексно-цільової програми та спрямований на реалізацію науково-методичної проблемної теми. Він складається з п’яти розділів:



  • організаційно-методичне забезпечення;

  • управління системою навчально-виховної та методичної роботи;

  • науково-методичне забезпечення;

  • інформаційно-видавнича діяльність;

  • організація та проведення представницьких заходів.

План має відповідну структуру:

  • технології та форми організації методичної роботи;

  • терміни (по тижнях або конкретні дати);

  • відповідальні (виконавці);

  • інформаційне забезпечення.

Контролю за виконанням запланованого надається особливе значення. Насамперед, ставляться вимоги до того, хто готує чи проводить заходи. Виконання плану – норма для працівників методичного центру. Кожного понеділка на черговій нараді аналізується зроблене та накреслюються шляхи виконання намічених заходів.

Обов’язковою умовою плану є вступ. У ньому дано короткий аналіз, чи вдалося виконати заплановані завдання минулого навчального року, які досягнення і недоліки наявні в науково-методичній роботі, дається її оцінка в цілому і накреслюються основні завдання на новий навчальний рік. Такий аналіз роботи здійснюється на спільному засіданні колегії та ради НМЦ в кінці навчального року.

Завдання на новий навчальний рік накреслюються зважаючи на основні напрями роботи, загальні цілі та завдання науково-методичного забезпечення. Уточнюється науково-методична проблемна тема, над якою працюватимуть педагогічні колективи та завдання для її реалізації.

План на навчальний рік містить додатки:



  • наказ про організацію науково-методичної роботи;

  • тематичний план колегії відділу освіти та ради навчально-методичного центру;

  • тематичний план нарад керівників загальноосвітніх навчальних закладів;

  • тематичний план нарад заступників директорів із навчально-виховної роботи;

  • графік засідань клубу творчої педагогіки керівників загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів “Контакт”;

  • адреси вивчення перспективного педагогічного досвіду на навчальний рік;

  • циклограма методичної роботи в районі.

Пропонуємо витяг із плану роботи навчально-методичного центру на навчальний рік (додаток 6).

Щороку на секційних засіданнях серпневої педагогічної конференції учителі знайомляться з річним планом роботи та його додатками, планом курсової перепідготовки та узагальненим перспективним педагогічним досвідом, положеннями про огляди-конкурси, які планується провести, тематикою та термінами роботи семінарів-практикумів директорів навчальних закладів та їх заступників, календарем районної Спартакіади школярів тощо. Такий підхід до планування робить систему методичної роботи персоніфікованою, надаючи вчителям і керівникам шкіл ширші права і можливості для вільного вибору форм інтелектуального зростання, збагачення, оновлення і поглиблення знань, підвищення методичної майстерності.

Планомірний характер розвитку системи науково-методичної діяльності є рисою сучасного реформування освіти, підвищення професійної компетентності педагогічних працівників.

Результативність праці освітян району пояснюється, , новаторськими підходами в організації роботи з кадрами навчально-методичного центру відділу освіти.

Вагомий вплив на результативність діяльності колективів, їх передові ідеї і здобутки має раціональна організація праці завідувача навчально-методичного центру. Важливою умовою цієї діяльності є показник ефективності і якості організуючої і стимулюючої діяльності в навчально-методичному забезпеченні, при якому поставлена мета досягається завдяки цілеспрямованому впливу на характер педагогічних дій учителів, на зміст, організацію і методику їх навчально-виховної роботи.

Саме завдяки чітко діючій системі науково-методичної служби, добре продуманій структурі методичної роботи успішно вирішуються проблеми внутрішкільної та районної науково-методичної роботи, розроблено критерії її оцінювання.

Досвід показує, що оцінка результативності методичної роботи отримується на основі використання наступних основних принципів:



  • науковості, тобто наукової компетентності осіб, що перевіряють та оцінюють результати методичної роботи;

  • об’єктивності, яка забезпечує діловий і безпристрасний підхід в оцінці результатів методичної роботи;

  • конкретності, тобто врахування місцевих умов, специфіки школи району, області.

Із метою отримання об’єктивних результатів оцінки методичної роботи, вона вивчається за певний проміжок часу (1-5 років), порівнюючи результати на початку і в кінці.

Такими критеріями, які в сукупності відображають всю складність системи методичної роботи, є:



  1. Рівень функціонування системи методичної роботи.

  2. Затрата часу вчителів на участь у методичній роботі.

  3. Творча активність педагогічних кадрів.

  4. Зміни в рівні знань педагогічних працівників як наслідок проведених за певний період методичних заходів.

  5. Застосування засвоєних науково-методичних знань та передового педагогічного досвіду в практичній діяльності вчителів та керівників шкіл.

  6. Загальна культура вчителів.

  7. Відображення в якості знань, умінь та навичок, рівнях вихованості, в загальному розвитку школярів завдань, які вирішувалися в процесі методичної роботи.

Методисти НМЦ у своїй практичній діяльності використовують наступні критерії оцінки методичної роботи, їх основні показники і методику отримання інформації про її ефективність.

  1. Рівень функціонування системи методичної роботи:

  • забезпечення єдності завдань, змісту, форм і методів, організації і кінцевих результатів методичної роботи;

  • визначення мети методичної роботи з врахуванням завдань, що стоять перед школою, досягнень науки і конкретних умов даного регіону;

  • проблематика і зміст методичної роботи, розкриття досягнень науки і передового педагогічного досвіду, рівень методологічної, теоретичної і практичної спрямованості методичної роботи;

  • вибір форм і методів роботи з педагогічними кадрами, поєднання традиційно-інформаційних методів і методів активного навчання.

Реалізація в методичній роботі даного критерію визначається шляхом спостережень, анкетування, співбесіди тощо.

Вивчення планів, графіків методичної роботи, наказів дають можливість простежити структуру методичної роботи з точки зору відповідності її рівню підготовки педагогічних кадрів, місцевим умовам, виявити доцільність форм роботи для кожного вчителя.



  1. Затрати часу вчителів на участь у методичній роботі.

Показником цього критерію є час, затрачений на участь кожного вчителя в тих чи інших формах методичної роботи. Зробити це можна шляхом анкетного опитування вчителів на самоосвіту, підготовку колективних заходів, участь в їх проведенні і т.д. Шляхом вивчення документації можна скласти загальні таблиці зайнятості і охоплення колективними формами роботи кожного вчителя, періодичність і кількість занять.

  1. Творча активність педагогічних кадрів. Визначається за показниками:

  • прагнення педагогічних кадрів до самоаналізу педагогічної діяльності, засвоєння досягнень психолого-педагогічних наук і передового досвіду, втіленню новітніх педагогічних технологій;

  • вивчення і вирішення педагогічним колективом нових педагогічних ідей, підходів, творчих рішень окремих питань;

  • кількість учителів і керівників шкіл, що беруть участь у роботі творчих груп;

  • наявність учителів, які ведуть пошукову роботу.

  1. Зміни в рівнях знань педагогічних кадрів як наслідок проведених за певний період методичних заходів.

При цьому мається на увазі:

  • методологічна озброєність учителів у вирішенні педагогічних проблем;

  • розуміння ними завдань навчання і виховання на сучасному етапі;

  • засвоєння передових педагогічних концепцій та ідей, що сприяють вирішенню актуальних проблем навчання і виховання.

З’ясування компетентності педагогічних кадрів досягається за допомогою цілеспрямованих спостережень за роботою методичних об’єднань, семінарів, анкет.

  1. Використання засвоєних науково-педагогічних знань та передового педагогічного досвіду в практичній діяльності вчителів та керівників шкіл. Це виражається у наступних показниках:

  • стан навчальних предметів;

  • використання педагогічних ідей і технологій;

  • вміння самостійно аналізувати педагогічну діяльність із точки зору реалізації прогресивних педагогічних ідей та досвіду.

Визначається це шляхом відвідування уроків та позакласних заходів, вивченням матеріалів педрад, творчих звітів, шляхом співбесіди .

  1. Загальна культура вчителів.

Фундаментом високої педагогічної культури вчителя є його загальна культура, ерудиція в питаннях етики та естетики, що сприяє виконанню головної функції педагога-виховника, в основі якої є вміння спілкуватися з колегами, учнями і батьками. Отже, головними показниками ефективності методичної роботи є:

  • обізнаність учителів в сучасних досягненнях різних наук, творів мистецтва і літератури;

  • використання вчителями і вихователями знань на уроках і позакласних заходах;

  • соціальна активність учителів, їх участь у суспільному культурному житті села, міста, області;

  • стан психологічного мікроклімату в педагогічних колективах;

  • етика спілкування вчителів і учнів.

Визначаються вони шляхом спостережень, соціометричних досліджень, співбесіди.

  1. Відображення в якості знань, умінь і навичок, рівнів вихованості та загальному розвитку учнів завдань, що вирішувалися в процесі методичної роботи.

Конкретизована роль членів науково-методичної ради, керівників районних методичних об’єднань, творчих груп, шкіл професійної майстерності та перспективного педагогічного досвіду, опорних (базових) шкіл (керівник Мельничук Л.С., завідувачка НМЦ) дала можливість розробити дієві моделі розвитку творчості та професіоналізму педагогів.

Чітка система управління та контролю (особливо, як підсумок за 5 років діяльності – контрольно-аналітична) дала можливість побачити результати праці та передбачити на майбутнє, як здійснювати розвиток педагогічної творчості, входження педагога в професійну діяльність із метою виховання творчо обдарованої людини, яка має виявити себе у тій чи іншій діяльності, складе золотий інтелектуальний фонд нашої держави. Передусім подбали про створення особистісного гуманного підходу в системі методичної роботи з педагогічними кадрами, що є визначальним для поліпшення взаємин між методистом та учителем і дає змогу, з одного боку, творчо реалізуватися методисту як особистості і фахівцеві, а з іншого – виробляти такі ж навички в учителя. Щоб цей процес мав цілеспрямований характер, розроблені і успішно реалізуються програми: “Вчитель”, “Інформатизація навчальних закладів, комп’ютеризація сільських шкіл”, “Регіональна програма розвитку позашкільних навчальних закладів”, “Творча обдарованість”, “Регіональна програма розвитку загальної середньої освіти”. У системі роботи щодо реалізації районних програм ефективно використовується творчий потенціал опорних навчальних закладів, на базі яких організовується навчання різних категорій педагогічних працівників. Визначені пріоритети і технології реалізації основних завдань у кожній програмі. Це дає змогу завідувачу НМЦ удосконалювати інструктивно-методичну діяльність, зорієнтувати її на професійні запити, потреби, інтереси вчителів.

Вибір змісту, форм і методів інструктування здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей, рівня професійної підготовки, потенційних можливостей, ділових і особистісних якостей кожного працівника.

Належним чином організована інструктивно-методична робота, що:



  • стимулює розвиток творчості й ініціативи вчителів;

  • сприяє залученню педпрацівників до пошукової, експериментально-дослідницької роботи, до моделювання і впровадження перспективного педагогічного досвіду;

  • забезпечує розвиток педагогічного співробітництва;

  • впливає на результативність методичної роботи і самоосвіти вчителів.

Працюючи в напрямку персоніфікації методичної роботи, НМЦ використовує різні форми індивідуальної роботи з педкадрами:

  • методичні діалоги;

  • дні методиста в школі;

  • педагогічний десант;

  • індивідуальні консультації;

  • надання адресної методичної допомоги вчителям, які атестуються, новопризначеним керівникам шкіл, молодим учителям.

Важливим напрямком діяльності НМЦ є створення ефективної системи консультування різних категорій педагогічних працівників.

Для всіх категорій педпрацівників при досвідчених вчителях створені тематичні консультпункти з актуальних проблем модернізації освіти.

Завідувач центром постійно спрямовує діяльність методистів на підвищення рівня методологічної підготовки педагогічних кадрів, розвиток творчих здібностей педагогів, формування в них навичок науково-дослідницької роботи, зацікавленості новими педагогічними технологіями, перенесення акцентів з інформаційних на інтерактивні методи навчання.

Одне з головних завдань – організація методичної роботи, спрямованої на пробудження потреби творчої активності вчителя, самоаналізу діяльності. Цьому сприяє атестація вчителів. Педагогічні працівники, які атестуються, протягом навчального року діляться досвідом своєї роботи на семінарах-практикумах, заслуховуються їх звіти-самоаналізи, участь у роботі творчих груп, шкільних та районних методичних осередків, методичних тижнях, конкурсах тощо. Як правило, на них йдеться про результативність обраних учителем методів навчання, втілення у практику перспективного педагогічного досвіду, передових педагогічних технологій, про результативність самоосвіти, курсової перепідготовки.

Методисти та учителі швидко адаптуються у світі науки й інформації. Вони активно співпрацюють у Науково-дослідній лабораторій інноваційних виховних технологій Рівненського державного гуманітарного університету, творчих групах, обласних школах ППД за фахом при Рівненському інституті післядипломної педагогічної освіти, беруть активну участь у роботі творчої групи асоціації директорів, є учасниками Всеукраїнських, обласних, педагогічних науково-практичних конференцій, творчих поїздок з обміну досвідом як в області, так і за її межами, конкурсів “Учитель року”, “Навчальний заклад року”.

Підсумком роботи в ході атестації є участь в конкурсі-звіті “Захищаю свою посаду”, методичному фестивалі та декаді професійної майстерності, районному ярмарку педагогічних ідей та інновацій. Для поширення матеріалів, представлених у ході атестації, проводяться педагогічні читання “Досвід і почин” із виставкою результатів педагогічної роботи над науково-методичною проблемною темою району, кращі з них експонуються в методичних кабінетах протягом року.

У практиці роботи методисти шляхом самоосвіти підвищують науково-методичний і професійний рівень, аналізують психолого-педагогічну літературу, вивчають нормативні документи, визначають коло знань, умінь та функціональних обов’язків з огляду на перебудову навчально-методичної роботи в районі; планують науково-методичну роботу з урахуванням професійних запитів педагогічних кадрів та особливостей навчально-виховного процесу, активно залучаються до підготовки матеріалів, вивчення потрібної літератури; здійснюють самоосвіту враховуючи особливості методичної роботи в сільській школі.

Таким чином, робота організовується так, що з одного боку методист отримує інформацію для того, щоб подати її вчителю, а з іншого − від вчителя методист отримує зворотну інформацію, аналізує і переробляє її, і вона знов служить джерелом інформації для вчителя.

Традиційним є те, що до початку нового навчального року педагоги отримують пакет конкретних методичних рекомендацій щодо впровадження здобутків кращих учителів, поради до планування роботи, оформлення навчальних кабінетів, організації навчально-виховного процесу, методику розв’язання різноманітних педагогічних проблем. Вся друкована продукція є результатом спільної роботи методистів та педагогічних працівників – членів методичних об’єднань, творчих груп, слухачів шкіл передового педагогічного досвіду.

Головним у науково-методичній роботі є підтримання ділового тонусу педагогічних працівників, допомога у подоланні труднощів, у відкритті шляху до творчості та пошукової діяльності, виявленні ініціативи.

Працівники навчально-методичного центру глибоко переконані, що вдосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах пов’язане з необхідністю модернізації науково-методичної роботи, її вдосконалення на інноваційній основі. Ідеться насамперед про залучення педагогів-практиків до творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи і формування в них нового розуміння педагогічної творчості.

Головне місце в системі методичної роботи відводиться діагностиці педагогів, класних керівників, заступників директорів загальноосвітніх навчальних закладів, розробці практичних рекомендацій щодо реалізації змісту навчання та виховання. Визначається структура, як правило, на основі узагальнення результатів діагностування педкадрів і широкої диференціації.

Навчально-методичний центр веде багатоаспектну діяльність, спрямовану на соціально-педагогічну адаптацію в соціумі всіх учасників навчально-виховного процесу, використовуючи індивідуальні, групові та масові форми роботи.

У своїй діяльності методисти велику увагу приділяють вивченню проблем ставлення педагогів до свого „Я”. На засіданнях творчих груп, психолого-педагогічних семінарів, методичних об’єднань з’ясовується, чим вони керуються у своїй діяльності, які використовують інноваційні технології, що найбільше стимулює їх до інноваційної діяльності, яке їх ставлення до неї та самооцінка готовності педагога до інтерактивної діяльності, педагогічного пошуку.

Психолога та методистів навчально-методичного центру цікавило, як розуміють педагоги поняття „інновації”, чи можна навчитися використовувати інноваційні технології, що найбільше стимулює до інноваційної діяльності; ставлення педагога до особистого „Я”; чим він керується у своїй діяльності; самооцінка готовності педагогів до інноваційної діяльності. Про що говорять одержані дані? Розглянемо візуально результати досліджень (див. діаграми 1-6).


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка