Історія виникнення преси



Сторінка7/22
Дата конвертації05.05.2017
Розмір2.69 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22
Тема 2. Персональний журналізм. Становлення лібертаріанської концепції преси.

Одним из важных вопросов, по которому развернулась дискуссия буквально с первых дней революции, был вопрос о свободе печати, что нашло отражение при обсуждении «Декларации прав человека и гражда­нина». Отметим, что эта задача не была простой, так как в прошлом не было подобного прецедента. После нескольких замечаний и дополнений Учредительное собрание 26 августа 1789 г. проголосовало за статью о печати, органически вошедшую в «Декларацию прав человека и гражда­нина»: «Право сообщать свои мысли и свои мнения - одно из драгоцен­нейших прав человека: каждый человек может, следовательно, свободно говорить, писать и печатать, отвечая за злоупотребления этой свободой в случаях, предусмотренных законом». Учредительное собрание не изменило режима политической печати, но оно торжественно подтвердило, что рассматривает свободу печати как естественное право человека, и законодательно это право гаранти­ровало.

Розвиток журналістського професіоналізму відбувався настільки ж динамічно , як і становлення самої преси. А таке явище як персональний журнализм жадало від людини професійного універсалізму. Дефо сам писав матеріали на політичні, комерційні і соціальні теми, одночасно працюючи репортером, правщиком, коментатором. Ричард Стиль був не тільки редактором, але й основним автором своїх видань. Персональний журналізм поширюється у період суспільно-політичних зсувів, революцій. Так, французькі просвітителі-енциклопедисти в середині 18 століття стверджували, що є два типи журналіста: один світить «відтвореним світлом», коментуючи новинки літератури, науки, мистецтва і т.д.; інший має достатній талант і сміливість служити прогресу.

Індустріалізація друкованої справи означала механічне тиражування видань, і в підсумку продукт інтелектуальної праці відчужувався від творця, приносячи доход, уже не самому автору, а типографу. Виникла проблема вибудовування взаємин між автором (творцем інтелектуальної продукції) і видавцем (виробником і розповсюджувачем чужої інтелектуальної продукції), тобто проблема "авторського права".

Вважається, що вперше поняття "авторське право" з'явилося у Франції. До революції будь-яка друкована продукція у Франції виходила з позначкою "опубліковано за привілеєю короля". У 1793 положення змінилося, і автори одержали право продавати, поширювати свої добутки на всій території Франції. За спадкоємцями це право зберігалося протягом 10 років після смерті автора. Таким чином, Франція стала першою країною, де за авторами було визнане так називане "нематеріальне право" на добуток їхньої творчості.



    1. ІНСТРУКТИВНО МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Курс “Історія виникнення преси” відносно новий серед навчальних предметів, що пропонуються за планом з журналістських спеціальностей. Він складений з урахуванням діючих програм і робочих планів окремих курсів і розрахований на студентів 3-го курсу.

На базі знань, отриманих студентами при вивченні ряду журналістських та літературознавчих дисциплін, і в першу чергу вступу до теорії журналістики, історії світової літератури, курс “Історія виникнення преси” поглиблює знання про етапи становлення зарубіжної преси, розкриває особливості зародження журналістики, розглядає потребу в інформації як головну рушійну силу комунікаційних процесів в історії та культурі.

У завдання курсу входять також розгляд прообразів періодичних видань, встановлення загальних особливостей та національної специфіки розвитку публіцистики та журналістики різних країн у Давній період і в Нові часи. Важливою метою дисципліни є формування навичок наукової роботи, оскільки вивчення курсу деякою мірою базується на архівних дослідженнях, на самостійному аналізі публіцистичних текстів.

Названий курс ще не закріплений відповідними навчальним посібниками. Обмаль і додаткової літератури. Дослідження в основному зосереджувалися на історії публіцистики, літератури, ораторського мистецтва, аналізі релігійних трактатів ХІІ – ХV століть.

Представлені як самостійні дисципліни, ці складові нового курсу потребують логічної ув’язки і розширення. Цим визначається потреба в осмислені методологічних установок при вивченні курсу, формуванні певних рекомендацій при вивченні головних розділів.

Аналіз становлення нових комунікаційних зв’язків, нових читацьких потреб та відповідних типологічних змін у журналістському процесі не можливий без глибинного аналізу текстів вказаного періоду. Ця текстологічна робота і пропонується як головний засіб формування аналітичних та професійних навичок студентів. Відпрацювання ораторських прийомів живої полеміки пропонується у альтернативних видах практичних занять («Захист Карла І», «парламентські дебати», «Революційні Генеральні штати» тощо)



При виконанні практичних занять ставляться наступні завдання:

  • дати уявлення про особливості зародження журналістики як особливої форми суспільної і політичної діяльності людини та основні етапи її еволюції;

  • отримання студентами навичок опрацювання політичних текстів, аналізу публіцистичних робіт, памфлетів, маніфестів, листів;

  • охарактеризувати місце і значущисть публіцистичних та журналістскіх жанрів в історії журналістики Західної Європи;

  • проаналізувати національні особливості зародження друкованих видань та на прикладі просвітницьких журналів розглянути жанрово-стильові особливості авторської публіцистики.



Тема 1. Роль усного слова в Давній Греції та Римі.

План

    1. Становлення усного типу комунікації.

    2. Риторика – мистецтво переконання.

    3. Демосфен та традиції грецького ораторського мистецтва.

    4. Жанри писемної комунікації в Римі.

    5. Основи римської історіографії.

    6. Преші праобрази газет.

Література

Кнабе Г.С. Двуединство культуры // Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. – М.: Искусство, 1994.-

С. 17 – 25

Федченко П.М. Преса та її попередники – К.:Наук. думка, 1969. – 352с.

Гаспаров М.Л. Цицерон и античная риторика // Цицерон Марк Туллий. Три трактата об ораторском искусстве. – М.: Наука, 1972. – 470с.

Корнилова Е.Н. Риторика - искусство убеждать: Учеб. пособие. – М., Изд-во УРАО, 1998. – 208 с.

Аверинцев С.Н. Поэтика ренневизантийской литературы. – М.: Наука, 1977. – 320 с.

Курганов Э. Анекдот как жанр. – С.Пб.: Академ. проэкт, 1997. – 123с.

Зелинский Ф.Ф. История античной культуры . – С.Пб.: Марс, 1995. – 380 с.

Буассье Гастон Газеты Древнего Рима // Картины древнеримской жизни. Очерки общественных настроений времен римских цезарей. – С.Пб., Изд-во О.А.Поповой, 1896. – 313с.

Малеин А.И. Газеты у древних римлян.- СПб.[Б.и.], 1893.

Юнг К.Г. Различие Восточного и Западного мышления // Филос. науки. – 1988. – № 10.

Сергеев Г.И. От дибао к «Женьминь жибао»: путь в 1200 лет. – М., Изд-во ун-та дружбы народов, 1987. – 224 с.

Мяло К.Г. Космологические образы мира: между Западом и Востоком// Культура, человек и картина мира. – М.: Наука,1987. – С. 268 – 299.

Древние цивилизации: от Египта до Китая – М.: Гнозис,1997. – 1264 с.


Тема 2. Усна та писемна комунікація Середньовіччя

План

  1. Особливості співвідношення офіційної та неофіційної інформації.

  2. Традиції середньовічної історіографії.

  3. Університети в історії комунікації.

  4. Рукописні видання Європи.

Література

Гуревич А.Я. Устная и письменная культура средневековья: два «крестьянских видения» конца ХІІ – начала ХІІІ века // Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. – М.: Искусство.- 1990.-С.161-178.

Ле Гофф Жак Цивилизация средневекового Запада.–М.: Искусство.- 1992.– 376 с.

Гуревич А.Я. Народная культура раннего средневековья в зеркале «покаянных книг» // Средние века. Сборник АН СССР.- М., 1973.- С. 28-54.

Гуревич А.Я. «Хронотоп» народного христианства: exempla // Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. –М.: Ладомир.- 1990 – 395 с.

Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М.: Искусство. - 1972. – 318 с.

Федченко П.М. Преса та її попередники. – К.:Наук. думка, 1969.- 352с.

История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение: Учеб. для филол. спец.вузов. – М.: Высш. шк.- 1987. – 415с.

Культура средних веков и нового времени. – М.: МГУ. - 1995. – 208 с.

Ученова В.В. У истоков публицистики. – М., МГУ, 1989. – 214 с.

Поньон Эдмонд Повседневная жизнь Европы в 1000 году. – М., 1999.- 220с.

Киселева Л.И. О чем рассказывают рукописи ( рукописные книги в Западной Европе). – Л., Наука. - 1978.- 143с.

Кардини Ф. Истоки средневекового рыцарства. – М., Прогресс.- 1987. - 360 с.


Тема 1. Перші видання Германії. Виникнення книгодрукування

План

  1. Соціокультурні фактори формування ринку рукописних та друкованих прагазет.

  2. Національні особливості зародження преси в Германії.

  3. Виникнення друкованих видань та їх загальна характеристика.

Література

Золотуха Л.Н. Возникновение и развитие журналистики в эпоху

становления капитализма. – М.: МГУ 1987. – 58 с.

Федченко П.М. Преса та її попередники. – К.:Наук. думка, 1969. – 352 с.

Соломон Людвиг. Очерки истории прессы. – М., 1921. – 190 с.

Вороненкова Г.Ф. Путь,длиною в пять столетий : от рукописного листка до информационного общества. – М.:Языки русской культуры, 1999. – 640с.

Новомбергский Н. Освобождение печати во Франции, Германии, Англии и России. – С.Пб., 1906.

Тема 2. Історія виникнення преси в Англії

План

  1. Передумови виникнення англійської друкованої газети.

  2. «Зоряна палата»: специфіка діяльності цензури в Англії ХУІ-ХУП століть.

  3. Типологія рукописних і друкованих видань на початку ХУП століття.

Література

Новомбергський Н Освобождение печати в о Франции, Германии, Англии и России. – С.Пб., 1906.

Пименова Н Очерк истории развития английской журналистики // Очерки истории прессы. – М., 1907. – С. 140-194

Мкртчян А.А. Возникновение английской печати. Журналистика в годы буржуазной революции и реакции ХУП века // Журналистика. История и современность. Сб. науч. тр. М.:МГУ, 1993. – С. 20 – 29.

Fox Bourne H.R. English Newspaper. Vol. 1 N.Y., 1966. – 391р.

Трубицына И.В. Английская журналистика ХУП века – от рукописных листков к печатной газете // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. – 1978. – №2. – С.83 – 92.

The Encyclopedia of the British press 1422-1922 Besingstoke, 1992 - 644р.

Тема 3. Історія виникнення преси у Франції

План

  1. Специфіка видавничої справи у Франції в ХУІ-ХУП століттях.

  2. Усні й писемні форми розповсюдження інформації у Франції періоду Відродження.

  3. “Газетт” Ренодо в історії становлення французької журналістики.

Література

Новомбергский Н. Освобождение печати во Франции, Германии,

Англии и России. – С.Пб., 1906.

Золотуха Л.Н. Возникновение и развитие журналистики в эпоху становления капитализма. – М.:МГУ, 1987. – 58 с.

Попов Ю.В. Теофраст Ренодо – основатель французской журналистики// Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10 . Журналистика, –№4. – С. 37 – 52.

Федченко П.М. Преса та її попередники. – К.: Наук.думка, 1969.- 352с.

Смирнов А.А. Возрождение во Франции // История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение. – М.:Высш.шк.- 1987. – С. 246 – 278.

Англійська буржуазна революція і пресса

Тема 1. Розвиток політичної та громадянської свободи в Англії 1640-1660-х рр. та розвиток революційної публіцистики



План

  1. Інформаційна складова політичних дебатів у англійському парламенті.

  2. Значення заборони “Зоряної палати” для становлення англійської преси.

  3. Роль течій пурітанізму у становленні парламентської республіки.

  4. “Памфлетна війна” в історії англійської журналістики.

Література

Английская буржуазная революция ХVІІ в. современной зарубежной историографии. Рефер. Сб. Ч.1. – М., 1978. –200с.

Барг М. А. Великая английская революция в портретах ее деятелей. – М. , 1991. 

Всемирная история: эпоха английской революции. – Т 13. – Мн., М., 2000.

Европейские монархи в прошлом и настоящем. – СПб., 2004

Золотуха Л.Н. Возникновение и развитие журналистики в эпоху становления капитализма. – М., 1987.

Конституционные и законодательные акты буржуазных государств 17-19 вв. – М.,1957

Матвеев В. А. Империя Флит-стрит. – М. , 1961.

Проблемы британской истории. – М., 1990.

Тревельян Дж. М. История Англии от Чосера до королевы Виктории / Пер. с англ. А.А.Крушанской. – Смоленск: Русич, 2002. –624 с.

Трубицина И.В. Зарождение и развитие английских периодических изданий в ХVІІ в. – М.,1964

Узагальнюючі характерні риси памфлету, зробимо висновок:



  • як найдавніший жанр літератури, памфлет має усталені ознаки ємкості та змістовності, представлена активна авторська позиція;

  • об'єкт памфлетної критики – визначені, реальні факти і люди, звідси – історіографічність політичних памфлетів;

  • розрахований на велику аудиторію і має на меті переконати читача в авторській правоті, його ціль – суспільна сенсація, занепокоєння, пробудження невдоволення.

На прикладі запропонованих текстів (памфлети М.Лютера, Дж.Мільтона, Е.Золя) пропонується виокремити типологічні жанрові риси памфлету.
Тема 2. Публіцистична та видавнича діяльність Д. Мільтона, Д. Лільберна, Дж. Уінстенлі.

План

  1. Антиєпіскопальні памфлети Д.Мільтона. Полеміка навколо питання права народа судити короля.

  2. Левелерівські політичні ідеї у публіцистиці Д.Лільберна.

  3. “Філософія життя” дігерів у трактатах Джерарда Уінстенлі.

Література

Барг М. А. Великая английская революция в портретах ее деятелей. – М. , 1991. – С. 92-93. 

Лильберн Д. Памфлеты. – М.,1937

Матвеев В. А. Империя Флит-стрит. М. , 1961. 

Трубицына И. В. Английская журналистика XVII в. – от рукописных листков к печатной газете // Вестник Моск. ун-та. – Сер. X. Журналистика. 1978. – № 2. – С. 83-92. 

Уинстенли Дж. Избранные памфлеты. –М.-Л., 1950

Herd H. The March of Journalism: The Story of the British Press from 1622 to the Present Day. London, 1952. 

Пропонуємо звернути увагу на наступні ідеї:



  • свобода вибору є іманентною заданістю людського існування;

  • свобода віри, вибору громадянських цінностей є природнім правом людини,

  • а ні держава, а ні церква не можуть обмежувати цю свободу;

  • рівень свободи вимірюється рівнем відповідальності, сила закону є абсолютною, їй підпорядковуються як громадяни, так і правителі;

  • кара за порушення закону неминуча.

На прикладі памфлетів «Захист англійського народу» та «Іконоборець» пропонується дослідити засоби політичної полеміка в англійській парламентській публіцистиці.

На прикладі памфлету «Декларація бідного пригнобленого люду Англії» студентам пропонується розглянути наступні питання:



  1. До кого зверненно текст декларації?

  2. Які засоби пропонує Уінстенлі задля перетворення землі у загальну скарбницю і позбуття приватної власності?

  3. Охаратеризувати стиль та образну систему, реалізовані у памфлеті.


Тема 3. Формування лібертаріанських ідей в інформаційному просторі революційної Англії.

План

  1. Авторитарна та лібертаріанська концепція преси.

  2. Цензурні заборони в Англії 17 ст. Справа друкаря Твіна.

  3. Питання свободи під час революції: стандарти памфлетної полеміки.

  4. “Ареопагітика” у 17 ст.: аудиторні преференції, текстові асоціації.

Література

Зарубежная коммунистическая и рабочая журналистика (Под ред. О.Г.Панкиной). – М., 1989.

Матвеев В.А. Империя Флит-стрит. –М., 1961.

Мильтон Д. Речь о свободе печати. Ареопагитика. – М.,1907.

История печати: Антология.–М.:Аспект Пресс, 2001. – С.9 – 64.

Мильтон Д. Речь о свободе печати. Ареопагитика. – М.,1907.

Новомбергский Н. Освобождение печати во Франции, Германии,Англии и России. –СПб , 1906.

Сатурин Д. Очерк периодической печати в Англии // Периодиче­ская печать на Западе. СПб., 1904. С. 101-166.

Серед головних ідей памфлету звертаємо увагу на наступні:



  • Оскільки текст написаний у формі промови, слід оцінити чіткість задуму та наявність продуманого плану памфлету. Пропонується опрацювання першоджерела за наступною схемою:

  • заклик до англійського парламенту щодо скасування закону про цензуру від 1643 р.;

  • огляд Д. Мільтоном сучасних тенденцій розвитку преси; нагадування про свободу слова та цензурні обмеження в давньогрецькому суспільстві;

  • нагадування про свободу слова та цензурні обмеження в давньоримському суспільстві та за часів Середньовіччя;

  • аудиторний принцип побудови текста.

Студентам пропонується самостійно виконати роботу над текстом, упорядкувавши систему доказів Мільтона в залежності від соціальних уподобань певної групи.


Стан

(аристократи, духовенство, буржуа)



Теза

Цитата

Духовенство

Вбити книгу– сотворити гріх.

«убить хорошую книгу значит почти то же самое, что убить человека: кто убивает человека, убивает разумное существо, подобие Божие; тот же, кто уничтожает хорошую книгу, убивает самый разум, убивает образ Божий как бы в зародыше»

Буржуазія

Тотальна заборона пошириться на традиційні сфери прибутку і розваг

«Если мы хотим регулировать печать и таким способом улучшать нравы, то должны поступать так же и со всеми увеселениями и забавами, – со всем, что доставляет человеку наслаждение. В таком случае нельзя слушать никакой музыки, нельзя сложить или пропеть никакой песни, кроме серьезной дорической.

Джентльмени

Попередня цензура принижує Науку і знання, адже сумнівається в їх необхідності

«В самом деле, если мы опять возвращаемся к инквизиции и цензуре, если мы до того относимся трусливо к самим себе и подозрительно ко всем прочим, что боимся каждой книги и шелеста каждого листа, даже еще не зная их содержания; если люди, которым недавно было почти запрещено проповедовать, теперь будут в состоянии запрещать нам всякое чтение, кроме угодного им, то в результате получится не что иное, как новая тирания над наукой»

При роботі з текстом слід порівняти не тільки систему доказів недоречності і навіть шкідливості цензури, а й чітко виокремити головні положення нової лібертаріанської концепції преси, що розпочинається власне з «Ареопагітики»: вільний ринок ідей; «право знати, виражати свої думки, а головне – судити згідно власні совісті»


Специфіка формування інформаційного простору в ХVIII ст.

Тема 1. Філософські основи ідеології Просвітництва, концепції світу та людини.

План

  1. Локівська концепція розуму в англійській інтерпретації.

  2. Розуміння норми, естетики у ХVІІІ ст.

  3. Антропоцентризм Просвітництва.

Література

Англия в памфлете. М., 1987

Золотуха Л.Н. Возникновение и развитие журналистики в эпоху становления капитализма М., 1987.

Строев А. «Те, кто поправляет фортуну». Авантюритсы Просвещения.- М.: Новое литературное обозрение, 1998.-400 с.

Фукс Э. Иллюстрированная история нравов. Буржуазный век: Пер. с нем. – М.: Республик.,1994.- 442с.

Эпоха Просвещения: из истории международных связей русской литературы.-Л., 1967.

Для самостійного опрацювання та підготовки рефератів пропонуються наступні теми:



  1. Соціальний простір Просвітництва.

  2. Географічний простір Просвітництва.

  3. Авантюристи в європейській історії ХVІІІ ст.

  4. Особливості нормативних поетик в літературному процесі ХVІІІ ст.

  5. Чутки та легенди в рукописних та друкованих виданнях Європи ХVІІ -ХVІІІ ст.

  6. Засоби розповсюдження альтернативної (фольклорної, приватно-побутової) інформації в епоху Просвітництва.

  7. Фактори публічності тексту в період Просвітництва.

  8. Видавнича справа в Європі ХVІІІ ст.

  9. Літературні міфи Просвітництва.

  10. Дидактизм та нормативність в ідеологіїї Просвітництва.

В якості обговорення пропонуються теорії щодо формування єдиного інформаційного простору (ідеї В.Строєва, М.Фукса) та поява ідеалу авантюриста у інформаційному та побутовому просторі європейських країн.

Тема 2. Роль преси у розповсюдженні просвітницьких ідей та формуванні громадської думки.

План

  1. Становлення інформаційного простору епохи Просвітництва. Формування нової читацької аудиторії.

  2. Реабілітація приватного життя як предмету публічного обговорення.

  3. Звичаєва журналістика: стандарти, теми, герої.

  4. Століття часописів. Жанрово-тематичні стандарти епохи.

Література

Англия в памфлете. М., 1987

История всемирной литературы в 9-ти тт.- Т.5. –М.: «Наука», 1988.

Лабутина Т.Л. У истоков современной демократии: Политиче­ская мысль английского Просвещения (1989 —1714). М., 1994.

Немецкие демократы VІІІ ст. Шубарт. Форстер.Зейме. – М.:Госполитиздат, 1956.- 662с.

Новомбергский Н. Освобождение печати во Франции, Германии,Англии и России.СПб , 1906.

Рак В.Д. Сатирико-нравоучительніе журналі Аддисона и Стиля и литературная полемика их времени.- Дисс. на соиск.ст. канд.фил. наук.- Л., 1966.

Harrison S. Poor Men’s Gardians: A record of the struggles for a democratic newspaper press, 1763-1973. London, 1974. 

У журнальній типології видань епохи Просвітництва пропонуємо виокремити наступні напрямки:



  • власне моральні тижневики (їм присвячені окремі практичні завдання);

  • літературно-критичні видання;

  • літературно-політичні журнали;

  • політичні журнали та газети революційного періоду.

На прикладі германської періодики ХVІІІ ст пропонується оцінити жанрово-стильову своєрідність національних видань:

    1. Томазіуса «Щомісячні бесіди»

    2. Лесінга «Гамбургська драматургія»

    3. Віланда «Німецький меркурій»

    4. Шубарта «Німецькі хроніки» та «Вітчизняні хроніки».

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка