«Історія країн Азії та Африки (перша половина ХХ ст.)»: навчально-методичний комплекс



Сторінка1/2
Дата конвертації24.03.2017
Розмір0.56 Mb.
  1   2
«Історія країн Азії та Африки

(перша половина ХХ ст.)»:

навчально-методичний комплекс

для студентів ІІІ курсу історичного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Розробник і викладач:



Городня Наталія Данилівна, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, доктор історичних наук, доцент

Затверджено на засіданні кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн

Протокол № 1 від 14 вересня 2016 року

Схвалено науково - методичною комісією історичного факультету

© КНУ імені Тараса Шевченка, 2016 рік

© Історичний факультет

© Городня Н.Д.

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Нова та новітня історія країн Азії та Африки» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр напряму 6.020302 Історія.

Ця дисципліна – нормативна

Викладається у ІІ семестрі ІІІ курсу в обсязі – 108 год (3 кредити ECTS1) зокрема: лекції – 18 год., семінарські заняття –34 год., самостійна робота – 56 год.

У курсі передбачено два змістовні модулі.

Завершується дисципліна – заліком.



Предметом дисципліни є особливості історичного процесу та провідні тенденції соціального, політичного й економічного розвитку ключових держав Азії та Африки у першій половині XX ст., у період від завершення процесу включення їх у світову економічну систему та зародження в них модернізаційних рухів до здобуття ними незалежності й національного суверенітету.

Метою викладання дисципліни є розкриття змісту суспільних, політичних, економічних і культурних процесів у ключових країнах Азії і Африки в першій половині ХХ ст., специфіки розвитку окремих держав і народів, їхнього місця у міжнародній системі і світовому історичному процесі цього періоду.

Завдання дисципліни полягає у формуванні у студентів розуміння визначальних суспільних, політичних, економічних і культурних процесів у ключових державах Азії і Африки в першій половині ХХ ст., спільного і особливого у їхньому розвитку, їхнього місця у світовому історичному процесі цього періоду; у виробленні у студентів вмінь і навичок аналізувати, узагальнювати й оцінювати історичні факти, працювати з джерелами й науковою літературою, здійснювати самостійні дослідження в межах дисципліни, чітко і аргументовано викладати свої думки усно і письмово, використовувати отриманні знання для пояснення сучасної історії держав Азії і Африки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен



знати :

– місце народів і країн Азії і Африки у світовій міжнародній системі першої половини ХХ ст.

– основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку країн Азії та Африки у перші половині ХХ ст.

– особливості модернізаційних процесів у цих країнах;

– особливості становлення і розвитку державності ключових держав Азії і Африки;

– вплив зовнішніх та внутрішніх (у тому числі релігійних, етнічних, династичних, суспільно-політичних) чинників на становище і розвиток народів Азаї і Африки у першій половині ХХ ст.;

– особливості зовнішньої політики провідних держав Азії та Африки;

вміти :

– здійснювати порівняльний аналіз історичних подій і процесів у країнах Азії і Африки,

– визначати фактори вирішального впливу на такий хід подій і процесів;

– пояснювати вплив зовнішніх акторів на розвиток народів Азії і Африки,

– осмислено працювати з різноманітними історичними джерелами і науковою літературою,

– самостійно поглиблювати знання шляхом пошуку й опрацювання нової інформації;

– вільно орієнтуватися на історичній карті,

–проводити самостійні наукові дослідження в межах дисципліни,

– чітко і аргументовано викладати свою думку,

–вести наукову дискусію і дебати з проблем курсу;

– застосовувати отримані знання в процесі вивчення інших дисциплін, у науково-аналітичній і викладацькій роботі.
Оцінювання здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

До змістового модулю 1 (ЗМ1) входять теми 1-6, до змістовного модулю 2 (ЗМ2) – теми 7-12. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів.

Обов’язковим для заліку є отримання студентами мінімум 40 балів за поточну роботу (семінарські заняття, модульний контроль, контрольна робота у формі рецензії на наукову працю або документальний фільм).

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, контрольні роботи) і підсумковий контроль (письмово-усний залік).

Оцінювання роботи на семінарських заняттях здійснюється за 5-ти бальною шкалою (від 0 до 5 балів). Контрольні роботи продовж модулю оцінюються від 0 до 5 балів (усього до 10 балів продовж семестру). Контрольна робота у формі рецензії на наукову працю або документальний фільм) оцінюється від 0 до 10 балів.

Загальна сума балів – 100 балів (із них - поточний модульний контроль 80 балів, підсумковий контроль – 20 балів). Для допуску до заліку необхідно набрати мінімум 40 балів.



Модуль 1.

Новітня історія країн Західної Азії і Африки (перша половина ХХ ст.)



Модуль 2.

Новітня історія країн Південної і СхідноїАзії (перша пол. ХХ ст.)



Підсум-ковий модул. контроль

50 залікових балів (максимум)

50 залікових балів (максимум)

20

балів

Семінарські заняття

Самостій-на робота

Модул. контроль

Семінар. Заняття

Самост. робота

Модул. контроль

40 балів (макс.)

5 балів (макс.)

5 балів (макс.)

40 балів (макс.)

5 балів (макс.)

5 балів (макс.)

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовний модуль 1.

Історія країн Західної Азії і Африки



Тема 1. Вступ (лекції - 2 год.)

Новітня історія Азії і Африки як складова частина глобальної історії. Предмет, мета, завдання, структура курсу. Характеристика основних джерел і літератури. Політична карта Азії і Африки у 1900 і 1950 рр. Особливості історичного процесу в різних регіонах Азії і Африки в першій половині ХХ ст. Зміст історичного процесу – від колоніальної/напівколоніальної залежності до незалежності/відновлення суверенітету.

Тема 2. Від Османської імперії до Турецької республіки. Перша республіка в Туреччині (лекції - 2 год, семінари – 4 год)

Молодотурецький рух та Молодотурецька революція 1908-1909 рр. Діяльність молодотурецьких урядів, їхня внутрішня та зовнішня політика. Внутрішня боротьба між різними угрупуваннями молодотурок. Османська імперія в роки Першої світової війни: перебіг бойових дій на території держави та наслідки війни. «Війна за незалежність», основні події і результати. Керівництво Мустафи Кемаля. Скасування султанату і проголошення Турецької республіки. Лозаннська конференція 1922-1923 рр. і міжнародне визнання Туреччини.

Державний устрій і політичний режим в Туреччині за часів Мустафи Кемаля. Перша республіканська конституція 1924 р. Реформування державного ладу, законодавства, культури та побуту. Роль Народно-республіканської партії. Оформлення та основні принципи ідеології кемалізму. “Алти окти” (6 стріл). Політика етатизму, її результати. Лаїцизм і політика в релігійній сфері. Національна політика. Вплив реформ на турецьке суспільство. Зовнішня політика. Туреччина в роки Другої світової війни. Політика “озброєного нейтралітету”. Суспільно-політичні зміни в державі після закінчення світової війни. Режим Баяра-Мендереса: поєднання економічної лібералізації та політичного авторитаризму. Військовий переворот 1960 р.

Тема 3. Арабські країни Західної Азії і Північної Африки (лекції - 2 год., семінарські заняття – 2 год)

Формування основ державності на постосманських арабських територіях: Ірак, Трансйорданія, Палестина, Сирія, Ліван. Здійснення британського і французького мандантів над арабськими територіями колишньої Османської імперії. Палестина, Трансйорданія та Ірак під мандатом Великої Британії. Утворення емірату Трансфорданія, королівства Ірак. Відносини Британії з новоутвореними державами. Надання незалежності Іраку. Розвиток Іраку після здобуття незалежності. Ірак у роки Другої світової війни. Революція в Іраку 1956 р., проголошення республіки. Сирія і Ліван під мандатом Франції. Утворення Стрійської і Ліванської республік. Особливості національно-визвольного руху. Антифранцьзькі виступи. Сирія і Ліван у роки Другої світової війни. Проголошення незалежності

Єгипет. Єгипет на початку ХХ ст. Зародження національно-визвольного руху. «Партія делегації». Декларація британського уряду про скасування протекторату та визнання Єгипту незалежною державою (1922 р.). Встановлення режиму конституційної монархії (1923 р.) на чолі з королем Фуадом І. Проанглійська та пронімецька орієнтації серед єгипетської еліти.

«Брати-мусульмани». Англійсько-єгипетський договір 1936 р. Єгипет під час Дрогої світової війни. Роль Єгипту в створенні та діяльності Ліги арабських держав (березень 1945 р.). Ситуація в Єгипті після Другої світової війни. Криза у відносинах з Британією. Захоплення “Вільними офіцерами” влади в країні (революція 23 червня 1952 року). Зречення влади королем Фаруком.



Аравійський півострів. Конкуренція між Хіджазом і Недждом, їхніми правителями Хусейном аль-Хашимі і Абдель Азіз ібн-Саудом. Війни за об'єднання Аравії. Утворення королівства Неджду і Хіджазу. Позиція Великої Британії. Створення королівства Саудівська Аравія (1932 р.). Нафтовий чинник у внутрішній та зовнішній політиці Саудівської Аравії. Роль США. «Угода Куїнсі».

Лівія. Сенуситське суфійське братство. Інтервенція Італії до Тріполітанії. Уші-Лозанський мир (жовтень 1912 р.). Проголошення Тріполітанської республіки в листопаді 1918 р. Ідріс Сенусі – емір Тріполітанії та Кіренаїки. Омар Мухтар. Угода І. Сенусі з Великою Британією 1940 р. Лівійські Національні сили. Проголошення незалежності Лівії (24 грудня 1951 р.).

Тема 4. Персія/Іран (1900-1953 рр.) (лекції – 2 год, семінарські заняття – 4 год.).

Становище Персії на початку ХХ ст. Фінансово-економічна експансія Великої Британії та Російської імперії. Заснування “Англійсько-перської нафтової компанії”. Революція 1905-1911 рр. Передумови і причини революції. Основні етапи революції, їхні проміжні результати. Роль у революції ісламського духовенства і ліберальних політичних сил. Вплив великих держав на перебіг і результати революції. Діяльність меджлісу. Результати і наслідки революції. Персія під час Першої світової війни. Дипломатія Німеччини. Становище Персії на завершальному етапі і після закінчення світової війни. Гілянська республіка. Державний переворот 3 хута 1299 (21 лютого 1921 р.). Радянсько-перський договір від 26 лютого 1921 року. Діяльність американської делегації фінансових радників на чолі з А.Мільспо. Проголошення Реза-хана спадковим шахом Ірану.

Модернізаційні реформи в Персії / Ірані у другій половині 1920-1930-ті рр. Адміністративні, правові і військові реформи. Реформи у сфері економіки: промисловість, аграрний сектор, торгівля, транспортна інфраструктура. Зміни в сфері культури і побуту. Перейменування держави на «Іран». Ставлення мусульманського духовенства до політичних та культурних реформ. Іран в роки Другої світової війни. Зречення Реза-шахом престолу (вересень 1941 р.). Мохамед Реза-шах. Договір про союз між Іраном, Великою Британією і СРСР. Загострення політичної ситуації в післявоєнному Ірані. Відносини між Іраном і СРСР. Створення Національного фронту (1949 р.). Прийняття закону про націоналізацію нафтової промисловості (15 березня 1951 р.). М. Моссадик. Серпневий переворот 1953 року.

Тема 5. Афганістан (лекції 1 год, семінарські заняття – 2 год).

Становище Афганістану на початку ХХ ст. «Староафганці» й «молодоафганці». Махмуд бек Тарзі, його вплив на розробку і здійснення програми реформ. Аманулла-хан, король (1919-1929). Проголошення повної незалежності (28 лютого 1919 р.). Третя англійсько-афганська війна (травень-червень 1919). Конституція Афганістану (10 квітня 1923). Модернізаційні реформи Аманулли, їхній вплив на афганське суспільство. Повстання Бачаї Сакао, склад повсталих. Реза-хан. Перевот 1925 р. Політика централізації, модернізація господарства, зміни в сфері культури, освіти та побуту. Нова конституція 1931 р. Політика нейтралітету на міжнародній арені. Порівняльний аналіз модернізаційних реформ в Афганістані у 1920-1930-ті рр. з Туреччиною і Персією/Іраном. Афганістан за Мухамед Захір-шаха. Реформи. Конституція 1964. Створення Народно-демократичної партії Афганістану (НДПА). Зовнішньополітична орієнтація. Наростання внутрішньої боротьби. Консолідація середовища ісламських фундаменталістів. Військовий переворот 17 липня 1973 р. Проголошення республіки.



Тема 6. Народи Субсахарської Африка (лекції – 1 год., семінарські заняття – 2 год.)

Колоніальний розподіл Африки на початку ХХ ст. Перша світова війна та африканські народи. Колоніалізм та соціально-економічна трансформація африканських суспільств. Опір колоніалізму, його форми та ідеології. Формування антиколоніальної ідеології народів Африки. „Негритюд” Негритюд як літературний рух і антиколоніальна ідеологія. Вплив християнства та ісламу на визвольний рух африканських народів. Концепція панафриканізму, її провідні ідеологи. Панафриканські конгреси. Проголошення незалежності Золотого берега (Гани). Політичні портрети видатних діячів африканського національно-визвольного руху.

Змістовний модуль ІІ

Історія країн Південної і Східної Азії

Тема 7. Британська Індія (1900-1947) (лекції - 2 год., семінарські заняття - 2 год.).

Індійська імперія на початку ХХ ст. Адміністративний поділ. Політична структура. Реформи управління Індійською імперією. Початок масового національно-визвольного руху. Громадсько-політичні організації. Індійський Національний Конгрес (ІНК): ідеологія, стратегія і тактика боротьби, еволюція взаємовідносин з британською владою. Резолюція ІНК в Калькутті в 1906 р. Релігійно-політичні партії. Мусульманська Ліга (МЛ): ідеологія, стратегія і тактика боротьби, еволюція взаємовідносин з британською владою. Причини розколу індійського національного руху за релігійною ознакою. Хінду маха сабха. Мохаммед Алі Джинна.

Наслідки першої світової війни для Індії. Закон про управління Індією 1919 р. “Амрітсарська бійня”. Закон Роулетта 1919 р. М. Ганді, Дж.Неру. Гандізм як ідеологія і практика національно-визвольної боротьби. Перша загальноіндійська кампанія громадянської непокори 1920 р. Початок конфронтації між ІНК та МЛ. “Конституція М.Неру” 1928 р. Друга кампанія громадянської непокори 1930 р. Конференції „круглого столу”. Закон про управління Індією 1935 р. або Конституція 1935 р. Проблема діалогу між ІНК та МЛ.

Участь Індії в Другій світовій війні та позиції опозиційних сил. 27-ма сесія МЛ в Лахорі (пакистанська сесія) – гасло утворення Пакистану. Союз Форвард блока з державами осі. Індійський легіон, Індійська національна армія.“План Уейвела” (червень 1945 р.). Декларації лейбористського уряду. “План Маунтбеттена”: принципи розподілу Британської Індії. Закон про незалежність Індії (серпень 1947 р.). Скасування британського управління і поділ Британської Індії. Набрання чинності конституції Республіки Індія 26 січня 1950 р.

Тема 8. Китай (1900-1949 рр.) (лекції - 2 год, семінарські заняття – 4 год).

Китай на початку ХХ ст. Повстання іхетуанів (“боксерське повстання”). Протокол 1901 р. “Нова політика”. Політичні течії в дореволюційному Китаї, їхня роль у підготовці і здійсненні революції. Ліберальні конституціоністи. Революційні демократи. Сунь Ятсен. “Три народні принципи”. Сіньхайська революція. Етапи революції. Повстання 10 жовтня 1911 р. в м. Учан. Проголошення Китайської республіки і вступ Сунь Ятсена на посаду тимчасового президента. Зречення імператором престолу (12 лютого 1912 р.). Результати і наслідки революції.

Юань Шикай – тимчасовий президент. Утворення партії Гоміньдан: ідеологія, політичні завдання, стратегія і тактика боротьби. Диктатура Юань Шикая та боротьба з нею. “21 вимога” Японії. Дезінтеграція країни. Дуцзюнат. Утворення Комуністичної партії Китаю (КПК). Створення єдиного революційного фронту, його цілі і завдання. Перший конгрес Гоміндана. Реорганізація Гоміньдану в 1923 р. Три політичні установки. Вашингтонська конференція та активізація політики США в Китаї. Рух “30 травня”. «Національна революція». Чан Кайші. Північний похід. Створення нанкінського уряду. Розкол єдиного революційного фронту, початок протистояння КПК і Гоміньдана. Повстання “осіннього врожаю”. “Кантонська комуна”. "Програма політичної опіки“. Принцип п`яти властей. Прийняття “Тимчасової конституції періоду політичної опіки“ (1931).

Вступ японських військ на територію Китаю 18 вересня 1931 року. Проголошення Маньчжоу-го 1932 р. “Великий похід” (1934-35 рр.). Сіаньський інцидент 1936 р. Конфлікт біля мосту Лугоуцяо (міст Марко Поло) 7 липня 1937 р. і початок японсько-китайської війни. Оголошення війни Японії (9 грудня 1941 р.). Політика КПК на підконтрольних їй територіях. Мао та „китаєзований марксизм”. Економічна та політична криза Гоміньдану. Початок переговорів між Гоміньданом та КПК (серпень 1945 р.). Угода про скликання Політичної консультативної конференції від 10 січня 1946 р. Загальний наступ військ Гоміньдану (червень 1946 р.). Контрнаступ Червоної армії Китаю. Захоплення Пекіна. Обрання Центрального народного уряду на чолі з Мао Цзедуном (30 вересня 1949 р.). Проголошення КНР (1 жовтня 1949).



Тема 9. Японія і Корея у 1900-1953 рр. (лекції – 2 год, семінари – 4 год).

Японія на початку ХХ ст. Наслідки реформ Мейдзі. Політична й економічна система. Дзайбацу. Специфіка капіталістичних перетворень в Японії. Російсько-японська війна 1904-1905 рр. Встановлення японського протекторату в Кореї. Анексія Кореї 1910 р. Період „демократії Тайсьо” (1912-1926 рр.), його особливості. Японія в роки Першої світової війни. Анексія Шаньдунського п-ва. Повстання в Кореї 1919 р.

Вашингтонська конференція (1921-1922 рр.): її результати та резонанс в японському суспільстві. Уряд лідера партії Сейюкай генерала Г. Танака (1927-29 рр.). „Меморандум Танака”: його зміст та інтерпретація. Вплив світової економічної кризи 1929-1931 рр. на японську внутрішню та зовнішню політику. Рух „молодих офіцерів”. „Кодоха” та „Тосейха”. Експансіоністська ідеологія. Погляди на внутрішньополітичний устрій. „Маньчжурський інцидент”. Путчі 1932 і 1936 року: їхні внутрішньо та зовнішньополітичне значення. Зростання ролі військових у японській політиці. Уряд К.Хірота. „Основні принципи національної політики”. Укладення Антикомінтернівського пакту. Уряди Ф.Коное. Початок японсько-китайської війни. Бої в р-ні озера Хасан та р.Халхін-Гол. Стратегія „стиглої хурми”. “Основна програма національної політики”. Курс на створення “Великої східноазійської сфери спільного процвітання”. Підписання “Тристороннього пакту”. Пакт про нейтралітет з СРСР.

Уряд Х.Тодзіо. „Принципи здійснення державної політики імперії”. Напад на Перл-Харбор. Завоювання Південно-Східної Азії. Битва в р-ні Мідвей (червень 1942), її військово-стратегічне значення. Битва в р-ні о-ва Гуадалканал. Японська окупаційна політика. Конференція „країн Східної Азії” в Токіо 5-6 листопада 1943 рр. Зміни в колоніальній політиці Японії. Операція „У”. Битва в р-ні Імпхалу. Філіппінська битва (жовтень 1944). “Основи оперативного плану імператорської армії та військово-морського флоту” від 20 січня 1945 р. Битва за Окінаву. Економіка Японії під час та в умовах війни. „Асоціація допомоги трону”.

Рішення Потсдамської та Ялтинської конференцій щодо Японії. Атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі: військовий та політичний аспекти. Вступ СРСР у війну з Японією. Капітуляція Японії. Формування американського окупаційного режиму.

Корея після Другої світової війни. Утворення двох корейських держав. Війна 1950-1953 рр.: її перебіг та наслідки.



Тема 10. Сіам/Таїланд (1900-1950 рр.) (семінарське заняття – 2 год).

Особливості становища Сіаму на початку ХХ ст. Чинники збереження державності Сіаму. Відносини з «великими державами». Концепція єдності монарха та нації. Діяльність П.Паноміонга та програма Народної партії. Революція 1932 та її наслідки. Перетворення Сіаму на конституційну монархію. Сіам у 1930-ті рр. в період конституційного правління. Доктрина „пантаїзму” та перейменування Сіаму в Таїланд. Внутрішня та зовнішня політика П.Сонгкхрама (1938-44). Таїланд в роки Другої світової війни та після її завершення.



Теми 11-12. Країни Південно-Східної Азії: шлях до національної державності (лекції – 2 год, семінарські заняття – 4 год).

Індонезія. Становище народів Голандської Індії в 1900-1930-і рр. Зародження національно-визвольного руху, формування в ньому трьох течій, їх об'єднання. Роль Сукарно. Концепція «мархаенізму», теорія “індонезійського соціалізму”. Голландська Індія в роки Другої світової війни. Діяльність лідерів національно-визвольного руху в роки війни. Ідеологія і 5 принципів «панча шила». Проголошення незалежності Індонезії. Війна за незалежність. Індонезія в перші роки незалежності.

В'єтнам. Становище народів Індокитаю в період французького колоніального правління. В`єтнам в період 1900-1930 рр. Течії визвольної боротьби і політичні організації у Французькому Індокитаї на початку ХХ ст., їхні цілі і методи боротьби. Роль Хо Ши Міна у антиколоніальній боротьбі й визволенні В'єтнаму з-під колоніальної влади Франції. Індокитай в роки Другої світової війни. Проголошення незалежності В'єтнаму. Війна за незалежність 1945-1954 рр. Розподіл В`єтнаму на дві частини.

Малайзія, Сінгапур. Бірма. Британські володіння в Південно-Східній Азії: особливості управління, економічного розвитку, демографічної ситуації. Формування національно-визвольних рухів у Бірмі й на Малайському півострові, їх особливості. Британські володіння в ПСА в роки Другої світової війни. Проголошення незалежності Бірми. Передумови проголошення Малайської Федерації 1948 р. Надання Малайї політичної незалежності у 1957 р. Проголошення Федерації Малайзія. Утворення держави Сінгапур.

Філіппіни. Американське управління Філіппінами. Конституція 1935 р. Філіппіни під час Другої світової війни. Проголошення незалежності (4 липня 1946 р.).

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ З ІСТОРІЇ АЗІЇ І АФРИКИ

(ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.)
  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка