Історія держави та права україни



Скачати 266.11 Kb.
Дата конвертації18.04.2017
Розмір266.11 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Навчально-науковий інститут права та психології

Кафедра загальноправових дисциплін

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА УКРАЇНИ



Програма


навчальної дисципліни

для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр»

за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство»

галузі знань 0304 «Право»

Київ 2013

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Національною академією внутрішніх справ

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Третьякова Т.А., к.ю.н., доцент, професор кафедри; Хойнацька Л.М. к.і.н., доцент, доцент кафедри; Денисенко О.А.,

к. і. н., доцент кафедри

Обговорено та схвалено Вченою радою НАВС


16 грудня 2013року, протокол № 5

Вступ
Програму вивчення навчальної дисципліни „Історія держави та права України” розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» напряму підготовки "Правознавство" 6.030401

На теперішній час розвиток Української держави має базуватися на глибоких знаннях історичного минулого, використанні всіх позитивних рис менталітету українського етносу, спрямованих на загальноукраїнську ідею „духовність – народовладдя – державність”. Зважаючи на це, вивчення історії держави та права України має величезне значення, насамперед тому, що сприяє усвідомленню складного, багатогранного і суперечливого минулого нашого народу, зокрема державотворення.

Історія держави та права України є історико-правовою наукою, оскільки вона має безпосереднє відношення як до науки історії, так і до науки про державу та право. За своїм характером це навчальна юридична дисципліна. Саме тому вона є невід’ємною частиною і необхідним елементом вищої юридичної освіти. На відміну від загальної історії, історія держави та права України не досліджує суспільство в цілому. Історія держави і права України вивчає в конкретних історичних умовах в хронологічній послідовності процеси виникнення і розвитку різних типів та форм держави і права українського народу. Обов’язковим компонентом, відсутність якого унеможливлює пізнання історико-правової спадщини, є глибокий і всебічний аналіз найважливіших юридичних пам’яток нашої минувшини. Потреба у цьому обумовлена підвищенням якості історико-правової підготовки студентів, їхньої загальної правової культури, а також можливістю ознайомлення з процесом становлення галузей українського права.

Як історико-правова наука, історія держави та права України тісно пов’язана з історією України, тобто зі загальним історичним минулим українського народу, розвитком його культури, науки, економіки, виникненням та становленням громадських, політичних рухів і партій, інших галузей людської діяльності. Історія держави та права України зберігає відносну самостійність, має чітко визначені об’єкт і предмет дослідження. Вона вивчає розвиток лише таких суспільних явищ, як держава і право. Все інше (економічні, соціальні, ідеологічні відносини, наука, культура, особа, політичні рухи та течії тощо) є основою для аналізу державно-правових процесів. Отже, історія держави та права України є також наукою юридичною, однією з фундаментальних державно-правових дисциплін, що охоплює еволюцію держави на території України, її правовий розвиток.

Існує певна тотожність історії держави та права, як науки і навчальної дисципліни, з теорією держави та права. Однак принципова відмінність між ними полягає насамперед у тому, що остання вивчає в першу чергу загальні закономірності державотворення різних народів, їх правових інститутів і правової бази, в нашому ж випадку розглядаються конкретні державно-правові системи, їх особливості та притаманні лише ім, характерні риси. Історія держави і права охоплює розвиток і функціонування всіх аспектів еволюції державотворення та тернах України – державного механізму, форм державної єдності, права. Інша річ, що в ході вивчення даного процесу використовуються узагальнення і понятійний апарат, напрацьовані в ході наукового дослідження теорії держави і права.

Багато в чому визначальною віхою історії держави та права є те, що вона розглядає політичні та правові інститути практично до наших днів. Тому не випадково спостерігається зв’язок з чинним правом, спонукання відповідним чином з’ясувати його сутність, недоліки і переваги. Досліджуючи, систематизуючи та узагальнюючи досвід минулих поколінь, історико-правова наука сприяє пізнанню й використанню у державному будівництві закономірностей державно-правового розвитку інших країн, дозволяє уникнути повторення помилок і необдуманих кроків. Проте це можливо, з одного боку, лише за умови об’єктивного дослідження наявного історико-правового матеріалу, з іншого – за наявності у практиці сьогодення глибокого бажання і реальних можливостей здійснити багатовікову мрію українського народу про побудову й існування демократичної держави і громадянського суспільства.



Предметом вивчення навчальної дисципліни є загальні закономірності та характерні особливості виникнення, становлення, розвитку різних типів і форм держави та права українського народу на всіх етапах його розвитку, а також державно-правових інститутів і суспільно-політичних систем, що функціонували на території України, в їх історичній конкретності та хронологічній послідовності.

Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна «Історія держави та права України» вивчається після опанування курсів з історії України, юридичної деонтології, історії держави та права зарубіжних країн; поряд з вивченням теорії держави та права, філософії, юридичної логіки; перед вивченням конституційного права, адміністративного права, цивільного права та кримінального права.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Держава та право найдавніших часів і періоду Середньовіччя. 2. Держава та право України періоду пізнього Середньовіччя. 3. Історія держави та права України періоду Нового часу. 4. Новітня історія держави та права України (1917 - 1921 рр.). 5. Новітня історія держави та права України (1917 р. - по теперішній час).

Навчальна дисципліна „Історії держави та права України” включає читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, консультацій, науково-теоретичних конференцій, а також самостійну роботу студентів з рекомендованою літературою.


  1. Мета та завдання вивчення дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Історія держави та права України» є опанування студентами знаннь з історії держави та права нашої країни, що сприятиме глибокому пізнанню сутності, функцій і соціального призначення сучасної Української держави, її правової системи, орієнтуванню у внутрішніх і міжнародних процесах, перспективах і можливостях їх розвитку та, відповідно, ефективному виконанню своїх професійних обов’язків.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія держави і права України» є:

– сприяння оволодінню студентами знань з історії становлення та розвитку української держави і права;

– формування чітких методологічних та теоретико-концептуальних засад в осмисленні студентами юридичного фаху основних тенденцій, закономірностей та особливостей процесу розвитку української держави та права;

–  формування у світогляді студентів юридичного фаху засад патріотизму, любові до своєї держави, її історії та державницького мислення.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної програми студенти повинні

знати:


  • особливості історичного розвитку державницьких і правових інститутів в Україні;

  • цілісну картину державного розвитку українських земель у порівнянні із державно-правовим розвитком країн західної Європи;

  • джерела навчального курсу, насамперед законодавчі акти, які приймалися в Українській державі в різні хронологічні періоди; історичні джерела, в яких міститься інформація про державно-правовий розвиток українських земель під час їх перебування у складі іноземних держав; вітчизняну та зарубіжну наукову літературу з історії держави та права України.

вміти:

  • давати наукове тлумачення основним науковим поняттям та категоріям з історії держави та права України;

  • в усному та письмовому вигляді правильно (логічно) висловлювати власні думки стосовно оцінки історико-правових явищ та процесів;

  • володіти комп’ютерними методами збору, зберігання та обробки інформації, яка застосовується у сфері професійної діяльності тощо;

  • застосовувати високу національну та державницьку свідомість, а також високу правову культуру, професійну етику, глибоку повагу до вироблених в середовищі нації зразків українського права і соціальних цінностей, принциповість та неупередженість у забезпеченні прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина.

На вивчення навчальної дисципліни заплановано 180 годин, 5 кредитів ЕSТС.


2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни




Змістовий модуль 1

Держава та право найдавніших часів та періоду Середньовіччя

Тема 1.1. Предмет, методологія, періодизація і джерела історії держави та права України

Історія держави та права України як наука, її витоки та завдання на нинішньому етапі українського державотворення.

Предмет історії держави та права України, її місце в системі юридичних дисциплін. Методологія курсу, його значення для підготовки фахівців-юристів та вплив на формування в них історично-правового та державницького світогляду. Сучасні загальнонаукові та спеціальні методи пізнання і вивчення історії держави та права України. Синтез юридичних та історичних методів дослідження. Періодизація державно-правового розвитку України. Загальна характеристика пам’яток українського права. Значення джерел права для вивчення історії держави та права України. Нинішній стан історично-правових досліджень. Історіографія історії держави та права України.

Тема 1.2. Держава та право України-Русі. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави та її права

Майнова диференціація та соціальні відносини у ранньослов’янських племен. Антське політичне об’єднання.

Військово-демократичні племінні союзи. Дружина. Народні збори. Рада старійшин. Перші ранньофеодальні об’єднання східних слов’ян.

Політична консолідація східних слов’ян та створення Русі (Кий, Аскольд, Дір). Формування її території та політичне становище в Європі. Реформи Великих Київських князів Володимира і Ярослава. Теорії походження державності у східних слов’ян.



Суспільний лад. Панівна верхівка: Великі Київські та удільні князі, дружинники, бояри, духовенство. Вільні общинники, напівзалежна та залежна людність: смерди, закупи, рядовичі, ізгої, задушні люди, челядь та холопи. Правове становище окремих груп людності. Міське населення: аристократія та низи. Державний лад. Форма правління. Центральні органи влади та управління: віче як форма народовладдя, Великий Київський князь, рада при князі, князівські з’їзди. Місцева адміністрація: удільні князі, посадники, волостелі. Десяткова система управління: тисяцькі, соцькі, десяцькі. Двірцево-вотчинна система управління. Сільська територіальна община (верв) – орган місцевого самоврядування. Судові органи: вервний, князівський, вічовий, доменіальний, церковні суди та їхня компетенція.

Право. Джерела права: звичаєве право, договори князя з народом, міжкнязівські та міждержавні договори (Русі з Грецією та Візантією), князівський земляний та церковні устави. „Руська правда”, її списки та редакції. Рецептовані джерела права: „Номоканони”, „Закон судний людем”, „Еклога”, „Прохірон”. Цивільне право: право власності, зобов’язальне та спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Види злочинів і система покарань. Судочинство.

Об’єктивні фактори посилення Галицького та Волинського князівств, їх об’єднання в єдину державу – спадкоємницю Русі-України. Державний устрій, суспільний лад та джерела права Галицько-Волинської держави, їх особливості. Роль Романа Мстиславовича та Данила Галицького в державотворчому процесі.

Основні риси права. Магдебурзьке право, його запровадження в містах Галицько-Волинської держави. Відображення правової спадщини Русі та Галицько-Волинської держави як спадкоємниці Руси-України у вітчизняних історико-правових дослідженнях.

Змістовий модуль 2

Держава та право України періоду пізнього Середньовіччя

Тема 2. Суспільно-політичний лад і право України у складі Великого князівства Литовського (Литовсько-Руської держави)

Формування території Великого князівства Литовського: захоплення білоруських, українських, московських земель. Автономний статус України у рамках Великого князівства Литовського, її політичний та адміністративний устрій. Умови Кревської (1385 р.), Городельської (1413 р.) уній та Острівської угоди 1392 р.



Суспільний лад. Формування станової організації суспільства: магнати, бояри, шляхта, духовенство, міщани, їхня внутрішня соціальна диференціація. Правове становище окремих категорій селянства.

Державний лад. Еволюція органів державної влади. „Старії думи”, Великий князь Литовський, пани – рада, сейм, їхні повноваження, взаємини з центральними органами влади та управління. Місцеві органи управління: старости, воєводи, городничі. „Копа” як орган місцевого самоуправління. Громадська рада та сільські отамани. Судоустрій: суди державні та церковні. Судова реформа сер. ХVІ ст.: створення повітових судів – земського, гродського або замкового, підкоморського. Апеляційні установи.

Джерела права. Звичаєве право, „Руська правда”, привілеї литовських князів та їх види. Судебник Казимира ІV Ягелончика 1468 р. „Устава на волоки” – початок процесу закріпачення селян. Литовська метрика. Міжнародні договори. Литовський статут в трьох редакціях. Третій Литовський статут 1588 р. – остаточне закріпачення селян. Право власності. Види землеволодіння. Зобов’язальне право: види договорів, форма та порядок їх укладення. Спадкове право: успадкування за законом та заповітом. Процедура укладення заповіту. Кримінальне право: види злочинів та система покарань. Судовий процес.
Тема 3. Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої Польської (ХІV – ХVІІІ ст.)

Приєднання західноукраїнських земель до складу Польщі у др. пол. ХІV ст., зміна їх політико-правового становища. Адміністративно-територіальний поділ Польщі. Причини об’єднавчих тенденцій між Литвою та Польщею. Люблінська унія 1569 р. та утворення Речі Посполитої Польської. Зміна статусу українських земель. Наслідки Берестейської церковної унії 1596 р. Буковина у складі Молдавії і Туреччини. Закарпаття у складі Угорського королівства. Кримське ханство під протекторатом Туреччини.



Суспільний лад. Творення замкнених суспільних верств – станів. Магнати, шляхта, середні та дрібнопомісні землевласники. Духовенство римо-католицьке, греко-католицьке та православне, їхнє місце в системі суспільних і правових відносин. Вільні селяни та їхні категорії. Петриківський сейм 1496 року – оформлення кріпацтва в Польщі. Каланні, ординці, сотні люди – напівзалежна людність, їхні відмінності від вільних селян. Міщани. Невільники.

Державний лад. Центральні органи державної влади, їх функції та еволюція. Органи Польського королівства та Речі Посполитої: король, королівська рада, вальний сейм, сенат, посольська зборня (ізба). Повноваження центральних органів влади та управління: коронний маршалок, підканцлер, підскарбій, гетьман, референдарій. Місцеві органи влади та органи самоуправління в сільській місцевості: воєводи, старости, каштеляни, волосний староста, писар, сільський сход. Судоустрій. Світські суди: земські, старостинські, магістратські, підкоморські. Королівський суд та його види. Духовний суд. Варшавський сейм 1578 р. та утворення Коронного трибуналу.

Джерела права. Звичаєве право. „Руська Правда”. Магдебурзьке право. Вислицький статут 1347 р. Вартський статут 1420 – 1423 рр. Королівські закони, загальні й особисті привілеї, законодавство сеймів та ухвали сеймиків. Судова практика. Право власності. Види землеволодіння. Зобов’язальне право. Способи забезпечення зобов’язань. Види договорів: купівлі-продажу, позики, підряду. Спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Види злочинів і система покарань. Судовий процес.

Тема 4. Запорозька Січ – предтеча Української гетьманської держави

Джерела формування козацтва. Д. Байда-Вишневецький. Утворення Запорозької Січі. Місце розташування та адміністративно-територіальний поділ Запорозької Січі. Органи військово-адміністративної влади та козацького самоуправління. Базові принципи політичного устрою Запорозької Січі. Компетенція: козацької (військової) ради, кошового уряду (отамана, кошового судді, писаря, осаула), полкової старшини (курінних отаманів, паланкової (полкової) та наказної старшини). Судова система: суд курінного отамана, кошового судді, кошового отамана, козацької ради. Характерні риси звичаєвого козацького права. Види злочинів та класифікація покарань. Судочинство.


Змістовий модуль 3

Історія держави та права України періоду Нового часу

Тема 5. Українська гетьманська держава (Військо Запорозьке) та її право (середина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст.)

Соціально-економічне та політичне становище України напередодні і в ході національно-визвольної революції (війни) 1648 – 1658 рр. Зборівська 1649 р., Білоцерківська 1651 р. угоди Війська Запорозького із Річчю Посполитою. Формування української держави за Б.Хмельницького.

„Руїна” та її наслідки. Віленський договір 1656 р. Гадяцький договір І. Виговського (1658 р.), Андрусівське перемир’я 1667 р., Вічний мир 1686 р., Константинопольський мирний договір з Туреччиною 1710 р. Роль гетьмана І. Мазепи в боротьбі за незалежну соборну Україну. Шведсько-українська угода 1708 р., Конституція Пилипа Орлика 1710 р. – закономірний результат розвитку державно-правової думки українського народу. Поділи Речі Посполитої Польської та входження Правобережної України і Західної Волині до складу Російської імперії. Загарбання Росією Північного Причорномор’я та Криму. Буковина та Закарпаття під австрійським пануванням.

Суспільний лад. Зміни у суспільних відносинах. Ліквідація польського магнатського землеволодіння. Зміцнення українського старшинського, шляхетського та церковного землеволодіння. Особливості соціально-економічного розвитку Лівобережної України. Бунчукове та значкове військові товариства. Українська родова шляхта. Зрівняння у правах козацької старшини з російським дворянством. Реєстрове козацтво. Міщани, селяни-посполиті, їх соціально-правовий статус. Відновлення панщини. Духовенство.

Державний лад. Ліквідація польської адміністративно-політичної системи управління. Центральні органи влади. Полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій. Структура та компетенція органів місцевого управління. Міське самоврядування: магістрати та ратуші.

Дипломатичні стосунки Б. Хмельницького з Московією. Рішення Земських соборів 1651 р. та 1653 р. Переяславська рада 8 січня 1654 р. Державно-правовий статус України Гетьманщини за Березневими статтями 1654 р. і царськими жалуваними грамотами від 27 березня та 12 квітня 1654 р.

Гетьманські конституції. Обмеження автономних прав України. Органи самодержавного управління Україною – Гетьманщиною: Посольський приказ, Малоросійський приказ 1663 р., Колегія іноземних справ, Сенат, перша Малоросійська колегія (1722 – 1724 рр.), Правління гетьманського уряду (1734 – 1750 рр.). Остаточне скасування гетьманської влади у 1764 р. Запровадження посади генерал-губернатора. Друга Малоросійська колегія (1724 – 1786 рр.). Ліквідація козацьких полків на Слобідській Україні та Лівобережжі (1765 – 1783 рр.), Запорозької Січі та її паланок (1775 р.). Поширення загальноросійської системи управління. Введення у 1782 – 1785 рр. губернського поділу відповідно до російського „Учреждения о губерніях” 1775 р. Організація судів. Судова реформа 1760 – 1763 рр.

Джерела права. Зростання ролі українського права. Звичаєве право. Договірні статті. Нормативно-правові акти гетьманської влади: гетьманські універсали, ордери, інструкції, листи, декрети, грамоти. Джерела польсько-литовського походження. Збірники Магдебурзького права. Збірники церковного права. Царське законодавство та його поширення в українських землях. Кодифікація українського права. „Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. „Суд і розправа в правах малоросійських” 1750 р. Ф. Чуйкевича. „Книга Статут та інші права малоросійські” 1764 р. В. Кондратьєва. „Екстракт малоросійських прав” 1767 р., „Екстракт із указів, інструкцій і настанов… Сенату” 1786 р.

Основні риси права. Право власності. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Право успадкування за заповітом та за законом. Кримінальне право. Види злочинів і система покарань. Зміни у процесуальному праві. Обвинувально-змагальний та слідчий (інквізиційний) форми процесу.

Тема 6. Суспільно-політичний лад і право України в умовах Австрійської, Австро-Угорської та Російської імперій (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

Поділи Речі Посполитої, їхні наслідки для українських земель. Правовий статус етнічних територій у складі Росії та Австро-Угорщини. Адміністративно-територіальний поділ. Колоніальна політика обох держав.



Суспільний лад на підпорядкованих Росії українських землях. Буржуазні реформи в Росії другої половини ХІХ ст. та особливості їх проведення в Україні. Правові засади та характерні риси столипінських аграрних перетворень в Україні. Державний лад. Центральні органи влади та управління Російської імперії. Компетенція місцевої адміністрації. Губернське, повітове та волосне управління. Органи селянського самоврядування. Зміни в судовій системі.

Джерела права і специфіка їх застосування в різних регіонах України. Кодифікація права. „Зібрання малоросійських прав” 1807 р., „Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі”, „Звід законів Російської імперії”, характеристика його редакцій.

Суспільний лад на підпорядкованих Австро-Угорщині українських землях. Правовий статус окремих категорій населення до відміни кріпосного права (1848 р.) і після неї. Державний лад. Центральні органи влади та управління Австрійської монархії. Крайова і місцеві адміністрації, їхні повноваження. Створення дуалістичної Австро-Угорської монархії (1867 р.), особливості функціонування органів управління.

Руський Собор. Польська Рада Народова. Українці в австрійському парламенті. Слов’янський конгрес у Празі. „Галицько-Руська матиця”, її діяльність. Ю. Бачинський, його ідея самостійності та соборності України. („Ukraine irredenta”). Зародження та становлення українських політичних партій. Організація українських військових частин – „Руських стрільців”. Судова реформа за імперським положенням про суд 1849 р.



Джерела права. Кодифікація місцевого права. Цивільний кодекс Австрії 1811 р. Цивільний кодекс 1895 р. Торговий кодекс 1863 р. Закон про компетенцію суду 1852 р. Закон про судочинство по безспірних справах 1854 р. Цивільно-процесуальний кодекс Австрії 1895 р. Кримінальний кодекс Австрії 1852 р. Військово-кримінальний кодекс Австрії 1855 р. та його дія на території Галичини та Буковини. Кримінальний кодекс Угорщини 1879 р. і його запровадження на Закарпатті. Надзвичайне законодавство початку ХХ ст.
Змістовий модуль 4

Новітня історія держави та права України (1917 - 1921 рр.)

Тема 7. Національна державність і право України у 1917 – 1921 рр.

Повалення царизму. Проведення Тимчасовим урядом перетворень в державному устрої Росії. Розпад Російської імперії.



Українська Центральна Рада. Боротьба за національно-державне відродження України. І Універсал Центральної Ради – проголошення суверенності українського народу. Створення уряду автономної України –Генерального Секретаріату. ІІ Універсал Центральної Ради. ІІІ Універсал Центральної Ради – проголошення Української Народної Республіки, встановлення зв’язків з Росією на федеративних засадах. ІV Універсал – проголошення Української Народної Республіки суверенною, незалежною державою. Берестейська угода (1918 р.) та її наслідки для України.

Організація центральної і місцевої влади. Військове будівництво. Створення в Україні органів охорони революції і порядку, судової системи. Правотворча діяльність в Українській Народній Республіці. Конституція УНР від 29 квітня 1918 р.



Українська держава. Переворот 29 квітня 1918 р і утворення гетьманської держави П. Скоропадського. „Грамота до всього українського народу” від 29 квітня 1918 р. Організація влади згідно з „Законами про тимчасовий державний устрій України» і «Тимчасовим законом про верховне управління державою...”. Зовнішня і внутрішня політика Гетьманату. Будівництво збройних сил. Судова система. Право.

Українська Народна Республіка за доби Директорії. Встановлення влади Директорії. Заява Директорії від 26 грудня 1918 р. Трудовий конгрес. Закон „Про форму влади в Україні” від 23 січня 1919 р. та інші нормативно-правові акти. Держави Антанти та Директорія. Варшавський договір від 21 квітня 1920 року.

Західноукраїнська Народна Республіка. Утворення ЗУНР. Відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р. Вищі і місцеві органи влади та управління ЗУНР. Органи охорони порядку. Судова система. Реорганізація армії. Передвступний договір з Директорією УНР від 14 грудня 1918 р. Акт проголошення соборності України 22 січня 1919 року. Законодавство ЗУНР. Паризька конференція та її наслідки для України.

Уроки національної державності 1917 – 1921 року для українського державотворення.



Змістовий модуль 5

Новітня історія держави та права України (1917 - по теперішній час)
Тема  8. Радянська державність та право в Україні (1917 – 1991 рр.).

Жовтневий переворот у Петрограді в 1917 р. і зміни державного устрою в Україні. Всеукраїнський (грудень 1917 р.) з’їзд Рад у Києві. Ультиматум радянської Росії та розв’язання війни з Українською Народною Республікою.

Легітимність (Харківського) Всеукраїнського з’їзду Рад. Утворення радянської УНР. Взаємини з РСФРР. Надзвичайні органи влади: ВУНК, ДПУ, ОДПУ. Конституція УСРР 1919 р.

Ризький (1921 р.) мирний договір і його наслідки для України.

Зв’язки радянської України з Російською Федерацією. Договори про воєнний, господарський, дипломатичний союзи. Правові засади утворення Союзу РСР. Державно-правове становище України за Конституцією СРСР 1924 р. Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР (1924 – 1940 рр.). Формування адміністративно-командної системи управління. Ліквідація правових засад багатоукладної економіки. Правове становище примусової колективізації сільського господарства. Голодомор в Україні 1932 – 1933 рр., геноцид українського народу. Конституція УРСР 1937 р. Судова система. Прокуратура. НКВС. Створення системи „ГУЛАГ”.

Проголошення незалежності Карпатської України (березень 1939 р.). Президент А. Волошин. Радянсько-німецькі договори та їх історико-правова оцінка. Початок Другої світової війни.

Вступ радянських військ на територію Східної Галичини (вересень 1939 р.). Вибори до Народних Зборів Західної України та їх рішення. Входження Західної України до складу УРСР. Радянський репресивний апарат у новостворених областях, характеристика політичного режиму.

Включення Північної Буковини, Північної і Південної Бессарабії до УРСР, а решти Бессарабії – до колишньої Молдавської АСРР і утворення МРСР у складі СРСР. Утворення Чернівецької області у складі УРСР.

Початок радянсько-німецької війни. Спроба відновлення Української держави актом ОУН (30 червня 1941 р.). Українське державне правління на чолі з Я. Стецьком. Утворення Української Національної Ради в Києві.

Розчленування території України, характеристика фашистського окупаційного режиму та його ліквідація. Українська РСР – член-засновник ООН (24 квітня 1945 р.). Капітуляція Німеччини (8 травня 1945 р.). Кінець Другої світової війни. Нюрберський процес. Об’єднання українських земель у межах СРСР і адміністративно-командне розв’язання територіально-етнічних проблем. Державницька позиція загонів ОУН-УПА. Штучний голодомор 1946-1947 рр. в Україні. Репресії. Правові засади входження Кримської області та Севастополя до складу УРСР. Центральні та місцеві органи державної влади і управління. Перебудова судової системи та посилення прокурорського нагляду. Реорганізація органів держбезпеки і внутрішніх справ. Конституція СРСР (1977 р.) та УРСР 1978 р.: основні положення. Державне будівництво в УРСР. Судова система. Прокуратура. Органи внутрішніх справ.



Право. Перші декрети радянської влади. Кодифікація законодавства Радянської України. Обмеження громадянських прав. Політичне забезпечення насильницької колективізації. Посилення репресивно-кримінального права. Надзвичайний порядок кримінального судочинства: „двійки”, „трійки”, „особлива нарада” при наркомі внутрішніх справ. Масові репресії в Україні.

Зміни в окремих галузях права в післявоєнний період у 1950 – 1960 рр. кодифікація загальносоюзного і республіканського законодавства.

Зміни в законодавстві УРСР у 1970 – 1980 рр. Порушення владою законності, прав і свобод людини. Дисидентський рух в Україні. Гельсінська спілка.

Тема 9. Розпад СРСР та відродження Української незалежної держави (кінець 1991 – початок ХХІ ст.)

Демократизація виборчої системи. Вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих Рад народних депутатів (березень 1990 р.). Ухвалення 16 липня 1990 р. „Декларації про державний суверенітет України”, її зміст. Діяльність новообраної Верховної Ради. Розмежування повноважень між законодавчими, виконавчими та судовими органами. Зміни в структурі вищої виконавчої влади республіки. Заснування поста Президента УРСР. Реформування судової системи. Зміни в конституційному праві, трудовому, кримінальному законодавстві. Процесуальне законодавство.

Законодавче оформлення створення Української незалежної держави. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. Вибори Президента України. Розпад Союзу РСР і заснування Співдружності Незалежних Держав.

Діяльність державного центру УНР у еміграції (екзилі).

Перші кроки на шляху утвердження політичного, економічного і оборонного статусу незалежної України, забезпечення її територіальної цілісності. Міжнародне визнання України, встановлення дипломатичних відносин. Підготовка та прийняття Конституції України 1996 року. Структура, основні положення і значення Основного Закону держави.

Вибори 1998 року до Верховної Ради за новим виборчим законом. Квітневий референдум 2000 року та проблеми легітимного впровадження його результатів. Вибори до Верховної Ради ІV скликання 31 березня 2002 р. Розстановка політичних сил у вищому законодавчому органі України.



Гуманізація правових відносин. Реформування галузей права. Правова регламентація майнових відносин в умовах становлення ринкової економіки. Радикальні зміни в кримінальному, кримінально-процесуальному законодавстві України. Кримінальний кодекс 2001 року та відміна смертної кари. Сімейний кодекс. Цивільний кодекс України.

3. Рекомендована література

Основні нормативно-правові акти

  1. Господарський процесуальний кодекс України вiд 6 листопада 1991 р. № 1798-XII (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6 – ст. 56.

  2. Європейская конвенция прав человека // Основные документы Организации Объединенных Наций, Документы Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе и Документы Совета Европы о правах человека. – Варшава: Изд-во ОБСЕ/БДИПЧ, 1997. – С. 127 – 134.

  3. Загальна декларація прав людини. – К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. – 12 с.

  4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї : зб. законодав. і нормат. актів : (офіц. текст) / Упоряд. Ю. В. Паливода. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2011. – 120 с. – (Закони України).

  5. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2747-15#Find.

  6. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07 грудня 1984 р. № 8073-X (із змінами та доповненями) [Електронний ресурс] // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10.

  7. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0#Find.

  8. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. – К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. – 40 с.

  9. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

  10. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 року N 586-ХІV (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст.190.

  11. Про судоустрій та статус суддів: Закон України вiд 07 липня 2010 р. № 2453-VI (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41, / № 41-42; № 43; № 44-45 /. – Ст. 529.

  12. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-ІV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 16. – Ст. 1088.

Основна література

  1. Заруба В. М. Історія держави і права України : навч. посіб. / В. М. Заруба. – К. : Істина, 2006. – 416 с.

  2. Захарченко П.П. Історія держави та права України: підруч. / П.П.Захарченко. К.: Атіка, 2005. 368 с.

  3. Іванов В. М. Історія держави і права України : навч. посіб. / В. М. Іванов. – К. : Атіка, 2007. – 728 с.

  4. Історія держави і права України : підруч. / [А. С. Чайковський, В. І. Батрименко, Л. О. Зайцев та ін.] ; за ред. А. С. Чайковського. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.

  5. Історія держави і права України : підруч. у 2-х т. / В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький та ін. ; за ред. В. Я. Тація та ін. – Т. 1. – К. : Ін Юре, 2003. – 656 с.

  6. Історія держави і права України : підруч. у 2-х т. / В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький та ін. ; за ред. : В. Я. Тація та ін. – Т. 2. – К. : Ін Юре, 2003. – 656 с.

  7. Історія держави та права України : словник термінів і понять / [В. В. Щукін, Н. В. Сугацька, А. М. Павлюк] ; під ред. М. М. Шитюка. – К. : Кондор, 2011. – 284 с.

  8. Історія українського права : навч. посіб. / [І. А. Безклубий, І. С. Гриценко, О. О. Шевченко та ін.] ; за ред. І. А. Безклубого. – К. : Грамота, 2010. – 334 с.

  9. Історія української Конституції / А. Слюсаренко, М. Томенко. – К., 1993. – 192 c.

  10. Капелюшний В. П. Історія держави і права України : навч. посіб. в схемах, таблицях і визначеннях основних термінів / В. П. Капелюшний, С. В. Кудін. – К. : Олан, 2001. – 224 с.

  11. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність. (До 15-річчя Конституції України і до 20-ї річниці незалежності України) / Упоряд.: І. О. Кресіна, О. В. Батанов ; від. ред. Ю. С. Шемшученко. – 3-є вид. – К. : Юридична думка, 2011. – 328 с.

  12. Кузьминець О. Історія держави і права України : навч. посіб. / О. Кузьминець, В. Калиновський. – 2-е вид. допов. – К. : Україна, 2002. – 448 с.

  13. Кульчицький В. С. Історія держави і права України : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. С. Кульчицький, Б. Й. Тищик. – К. : Ін Юре,
    2008. – 624 с.

  14. Орленко В. І. Історія держави і права України : посіб. для підготов. до іспитів / В. І. Орленко, В. В. Орленко. – 3-є вид., доповн. та перероб. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 164 с.

  15. Орленко В.І. Історія держави і права України (в таблицях та схемах): навч. посібник / В.І. Орленко. В.В.Орленко. – К.: КНТЄУ, 2010. – 311 с.

  16. Терлюк І. Історія держави і права середньовічної України : навч. посіб. / І. Терлюк, Д. Забзалюк. – Львів : Каменяр, 2010. – 231 с.

  17. Терлюк І. Я. Історія держави і права України : навч. посіб. / І. Я. Терлюк. – К. : Атіка, 2011. – 944 с.

  18. Трофанчук Г. І. Історія держави та права України : навч. посіб / Г. І. Трофанчук. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 384 с.

  19. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посіб. / Упоряд.: А. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 656 с.



Додаткова література

  1. Актуальні проблеми історії держави та права : матеріали наук. конф., присвяченої 20-річчю незалежності України та 90-річчю НАВС (19 квіт. 2011 р.) / Редкол. : В. В. Коваленко, В. І. Шакун, А. С. Чайковський та ін. – К., 2011. – 147 с.

  2. Андрусяк Т. Правові основи Української гетьманської держави //Останній гетьман. – К., 1993. – С.83 – 93.

  3. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорізька Січ як український феномен. – К., 1995.

  4. Бандурка О. М. Поліція в Україні: історико-правове дослідження (початок ХVІІІ ст. – 1917 р.) : [монографія] / О. М. Бандурка. – Х., 2012. – 616 с.

  5. Бедрій М. Наукові джерела про історію копних судів і судочинства в Україні // Вісник Львівського ун-ту. Серія поряд.2011. – Вип.52. – С. 40 – 47.

  6. Бланчуца А. Правові основи шляхетського землеволодінням за Другим Литовським Статутом 1566 // Україна в Центрально-Східній Європі. – К., 2003. – С. 129 – 138.

  7. Бондаревський А.В. Волосне управління та становище селян на Україні після реформи 1861. – К., 1961.

  8. Вовк О.Й. Систематизація литовсько-руського права другої половини XV – початку XVI століть [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Вовк Олександр Йосипович ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2011. – 20 с.

  9. Головко О. Апарат управління фінансами Російської імперії на українських землях у роки Першої світової війни. // Право України. – 2005. – №3.

  10. Грозовський І. Козацьке право // Право України.–1997. – № 6. – С.76 – 80.

  11. Гурбик А. Копні суди на українських землях у XIV-XVI ст. //Укр. іст. журн. – 1990. – № 10. – С.110 – 116.

  12. Діяльність народного міністерства внутрішніх справ УНР. // Укр. іст. журн. – 2005. – №2.

  13. Дудченко О.С. Колегії органів виконавчої влади незалежної України: історико-правове дослідження [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Дудченко Оксана Сергіївна ; Нац. акад. внутр. справ. – К., 2011. – 18 с.

  14. Єрмолеєв В. Віче в Київській Русі – важлива складова частина державного механізму // Право України. – 2003. – № 3.

  15. Законодавчий процес і законодавча техніка в період Центральної Ради, Гетьманату П.П.Скоропадського та Директорії / А.Ю.Іванова. – К.: Наук. думка, 2011. – 223 с.

  16. Заріцька І.М. Земельне законодавство доби української революції 1917-1921 рр. / М.І.Зарецька. – К.: Атіка, 2010. – 239 с.

  17. Заруба В.М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (кінець XIII ст. - XIV ст.): Навч. посібник. – К.: Істина, 2007. – 128 с.

  18. Історія держави і права України [Текст] : збірн. завдань для самостійної роботи / Ю. С. Палєєва. – Д. : ДУЕП ім. Альфреда Нобеля, 2011. – 104 с.

  19. Історія українського парламентаризму: У 3 т. / За ред. В.А.Смолія. – К., 2010.

  20. Кобилецький М. Магдебурзьке право у селах Галичини. // Право України. – 2003. – № 8.

  21. Кобилецький М. Суд і судочинство в містах України за Магдебурзьким правом // Право України. – 2008. – №12.

  22. Магновський І. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у період козацького державотворення XVІІ – XVІІІ ст. // Право України. – 2010. – № 4.

  23. Месяц В. История кодификации права на Украине в первой половине ХVІІІ в. – К., 1963.

  24. Нелин А. Собрание малороссийских прав 1807 года, его содержание и значение. – К.,1990.

  25. «Пакти і Конституції» Української козацької держави: до 300-річчя укладення [відп. ред. В.А.Смолій ]. – Л.: Світ, 2011. – 440 с.

  26. Падох Я. Суди і судовий процес старої України. – Нью-Йорк; Львів, 1990.

  27. Савченко С. Виняткова міра покарання як головне обмеження права на життя. // Право України. – 2005. – № 8.

  28. Святоцька В. Інститут присяжних повірених на території України за Судовими статутами 1864 року // Право України. - 2009. – № 8.

  29. Тищик Б. Копне судочинство в Україні та особливості його здійснення (ХIV – XVIII ст.) / Б. Тищик, М. Бедрій // Право України. – 2010. – № 1. –
    С. 68 – 75.

  30. Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987.

  31. Шандра В.С. Совісні суди в Україні (остання чверть ХVIII – середина ХІХ ст.) / Валентина Шандра. – К., 2011. – 265 с.

  32. Шандра В. Суд та судочинство за волоським правом на Західноукраїнських землях // Право України. – 2008. – №6.

  33. Шип Н. А. Дискусія про термін „Русь” / Н. А. Шип // Укр. іст. журн. – 2002. – № 6. – С. 92 – 107.

  34. Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. – М., 1949.

  35. Яковлів А. Український кодекс 1743 р. „Права, по которым судится малороссийский народ”. – Мюнхен, 1949.


Інтернет-ресурси:

  1. http://portal.rada.gov.ua – Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.

  2. http://kmu.gov.ua – Офіційний веб-сайт Кабінету Міністрів України.

  3. http://ccu.gov.ua – Офіційний веб-сайт Конституційного Суду України.

  4. http://president.gov.ua – Офіційний веб-сайт Президента України.

  5. http://www.nau.ua   Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України (НАУ)”.


4.  Форма підсумкового контролю успішності навчання

Підсумковий контроль засвоєння навчальної дисципліни „Історія держави та права України” включає поточний контроль успішності, модульний контроль та складання підсумкового екзамену.


5. Засоби діагностики успішності навчання

Комплекти завдань для практичних занять, тестових контрольних робіт, індивідуальних завдань.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка