Імені михайла остроградського



Сторінка1/11
Дата конвертації30.12.2016
Розмір2 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО


Поясок Т.Б.
«ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»

Опорний конспект лекцій

КРЕМЕНЧУК 2011

УДК

ББК

П 67

Затверджено методичною радою факультету права та гуманітарних наук Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (протокол № 8 від 31.05. 2011р.)

Рецензент: Гордієнко М.Г. - к. пед. н., доц.
П67 Поясок Т.Б. Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни «Загальна психологія»: Навчальний посібник для студентів напряму підготовки «Психологія». – Кременчук: ПП Щербатих О.В., 2011. – 174 с.

ISBN


Навчальний посібник розроблено відповідно до навчальної програми із загальної психології для студентів напряму підготовки 6.030102 – «Психологія». Він слугує для закріплення теоретичних знань студентів при вивченні дисципліни «Загальна психологія». Його зміст спрямовано на професійний розвиток майбутніх фахівців.

У посібнику коротко розкриваються базові поняття психологічної науки, висвітлюються загальні питання психології як науки та закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності. Окремі теми присвячено провідним напрямам науково-прикладної та практичної психології.

Опорний конспект лекцій адресовано студентам вищих навчальних закладів напряму підготовки «Психологія», а також інших спеціальностей при вивченні дисциплін психологічного циклу; слухачам системи післядипломної освіти фахівців різних напрямів професійної підготовки

ББК

© Поясок Т.Б., 2011

З М І С Т

Вступ………………………………………………………………………4

Тема № 1 Особливості психології як науки……………………6

Тема № 2 - 3 Методи дослідження в психології……… ……….8

Тема № 4 - 5 Минуле та сучасність психологічної науки.........11

Тема 6 Мозок і психіка…………………………………………17

Тема № 7 Еволюція розвитку психіки ………..……………….20

Тема № 8 - 9 Відчуття …………………………………………..25

Тема № 10 Сприймання …………………….................. ………29

Тема № 11 - 12 Пам’ять…………………………………………33

Тема №13 Увага ………………………………………………..41

Тема № 14 - 15 Мислення ……………………………………..45

Тема № 16 - 17 Уява та мовлення……………………...............51

Тема № 18 - 19 Емоції та почуття……………………………..58

Тема № 20 - 21 Воля…………………………………………….65

Тема № 22 Психічні стани особистості……………………….72

Тема № 23 - 24 Поняття особистості в психології……………76

Тема № 25 - 26 Психіка і свідомість……………………………86

Тема № 27 Поняття про несвідоме ……………………………98

Тема № 28 Самосвідомість……………………………. ……..103

Тема № 29 - 30 Розвиток і формування особистості………..108

Тема № 31 - 32 Темперамент………………………………….118

Тема № 33 - 34 Характер………………………………………124

Тема № 35 Здібності…………………………………………..129

Тема № 36 - 37 Діяльність……………………………………...133

Тема № 38 Соціалізація особистості………………………….138

Тема № 39 - 41 Соціальні групи………………………………142

Тема № 42 - 43 Спілкування………………………………….150

Тема № 44 - 46 Психологія взаємодії людей………...……….157

Тема № 47 - 48 Основні напрями науково-прикладної та практичної психології…………………………………………..167

Список літератури……………………………………...........................173

ВСТУП

Курс “Загальна психологія” розрахований на студентів, які набувають фахової підготовки за спеціальністю “Психологія”. Він є не тільки основною частиною циклу психологічних дисциплін, призначених для майбутніх психологів, але й системою поглядів на психологію як науку і на психолога як професіонала й особистість. У сучасних умовах глобальних зрушень у житті нашої держави дуже актуальним є залучення потенціалу психологічної науки до вирішення практичних завдань, які постають у різних сферах життєдіяльності суспільства. Засвоєння програми курсу потребує певного рівня розвитку пізнавальних здібностей студента, забезпечує можливість отримання необхідної системи знань щодо особистості людини, її мотиваційних, пізнавальних, емоційно-вольових та психофізіологічних властивостей.

Мета викладання дисципліни “Загальна психологія” полягає у виробленні навичок аналізу специфіки психічних станів і поведінки людини, спілкування і діяльності; ознайомленні з проблемами соціально-психологічного мислення; етапами становлення світової психологічної думки, особливостями національних шкіл і історичного процесу розвитку світової та вітчизняної загальної психології, резервів духовно-психологічного потенціалу особистості. Враховуючи те, що загальна психологія є основою для вивчення в подальшому інших галузей психологічної науки, завданнями курсу є:


  • вивчення студентами основних психічних функцій та їх фізіологічних механізмів, співвідношення природних і соціальних факторів становлення особистості, структури особистості, розкриття соціально-психологічних особливостей груп, діяльності та спілкування;

  • розкриття ролі й можливості психології в самореалізації та самоствердженні людини;

  • вироблення у студентів практичних умінь та навичок щодо проведення самостійних досліджень;

  • сприяння дослідній діяльності, розвиток самостійності та відповідальності студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

  • предмет, завдання і методи загальної психології;

  • поняття психіки, свідомого, несвідомого;

  • структуру особистості, її психічно-пізнавальні процеси та індивідуальні особливості;

  • рушійні сили та періодизацію розвитку особистості;

  • психологію діяльності, спілкування;

  • психологічні процеси, закономірності в групах.

уміти:

  • аналізувати психологічні особливості окремої особистості та різних спільнот людей;

  • проводити психологічні дослідження особистості;

  • застосовувати отримані знання при розв’язанні професійних задач, для допомоги у складних життєвих ситуаціях з урахуванням закономірностей та кризових періодів життя особистості;

  • науково аналізувати соціально значущі проблеми і процеси, факти і явища суспільного життя.

Опорний конспект лекцій з курсу «Загальна психологія» розроблено відповідно до його навчальної програми. В ньому зібрано основні положення, висновки наукових досліджень як відомих зарубіжних, так і вітчизняних авторів. З огляду на те, що при вивченні матеріалу зустрічається багато нових термінів, без яких неможливо зрозуміти зміст, надаються основні поняття теми. Для перевірки студентами своїх знань наприкінці кожної теми пропонуються запитання для самоперевірки.

Опорний конспект лекцій може бути використано студентами як денної, так і заочної форми навчання під час аудиторних або самостійних занять.



Тема № 1 (2 год.)
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
План

  1. Особливості та можливості психології

  2. Предмет психології. Здоровий глузд і наука

  3. Галузі психології

  4. Основні принципи та категорії психології

Основні поняття та терміни: психологія, предмет психології, рефлексія, психіка, психічні явища, психічні стани, психічні процеси, психічні властивості.
1. Психологічні знання необхідні для глибшого розуміння себе та інших, для самовдосконалення, пристосування до змін у навколишньому середовищі, для самовиховання та впливу на інших людей для ефективності власної професійної діяльності, найповнішого використання особистісного потенціалу людини, налагодження стосунків між членами трудового колективу та у системі "людина – техніка.

Психологічна наука розв’язує три групи завдань: науково-дослідні, діагностичні, корекційні.
2. Предмет наукової психології складають конкретні факти психічного життя, що характеризуються якісно та кількісно. Характер психічного явища стає закономірним, якщо виникнення психічних фактів спостерігається щоразу, коли для цього виникають відповідні умови.

Психологія – це наука і система знань про закономірності, механізми, психічні факти і явища в житті людини. Предмет психології – закономірності розвитку і вияву психічних явищ та їх механізми.

Психічні явища — це своєрідні суб’єктивні переживання, суб’єктивні образи відображуваних у свідомості явищ реальної дійсності, це внутрішній світ людини в усій його повноті й різноманітності.

Психіка характеризується низкою особливостей:

- психічне відображення має активний характер, пов’язане з пошуком та добором способів дій, що відповідають умовам середовища;

- психічне відображення має випереджальний характер, забезпечує функцію передбачення в діяльності та поведінці;

- кожний психічний акт є результатом дії об’єктивного через суб’єктивне, через людську індивідуальність, що накладає відбиток своєрідності на її психічне життя;

- у процесі активної діяльності психіка постійно вдосконалюється й розвивається.


3. Галузі психології відрізняються як за предметом вивчення, так і методами, які використовуються у цій психологічній галузі.

Три великі групи наукової психології: теоретична, науково-прикладна та практична психологію.

Науково-прикладна психологія підпорядковує галузі, для яких характерні дослідження і практичне використання знань з метою оптимізації поведінки та діяльності людей.

Практична психологія функціонує і розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання безпосередньої допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем. Сутність практичної психології виявляється в такому її різновиді, як психокорекційна практика, результатом якої є отримання рефлексивних знань та розвиток соціально-перцептивного інтелекту.
4. Основні принципи психологічної науки – принцип детермінізму, принцип відображення, принцип єдності психіки й діяльності, принцип розвитку психіки, системно-структурний принцип.

Принцип детермінізму розкриває виникнення психіки у філогенезі та онтогенезі, закономірну зумовленість психічних явищ, психічної діяльності та психічних властивостей людини.

За принципом відображення всі психічні функції (а не лише пізнавальні) за своєю природою є відображу вальними. Принцип єдності психіки та діяльності конкретизує принцип детермінізму й відображення. У принципі розвитку психіки об’єктивно виявляються й реалізуються детермінація поведінки, зв’язок психіки та діяльності. У принципі розвитку психіки об’єктивно виявляються й реалізуються детермінація поведінки, зв’язок психіки та діяльності.

Категорії – це найбільш загальні і фундаментальні поняття, що відображають суттєві, загальні властивості і відношення явищ дійсності і пізнання. Основними категоріями психології як науки є психіка і поведінка.



Психіка – властивість високоорганізованої матерії – мозку, його здатність відображати об'єктивну дійсність у вигляді відчуттів, уявлень, думок, вольових дій та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. Поведінка – це система взаємопов'язаних реакцій і дій людини чи тварини у взаємодії з навколишнім середовищем.
Контрольні запитання

  1. Чому психологію розглядають як науку про душу? Що таке поняття «душа» у психології?

  2. У чому полягає специфіка предмета сучасної психології?

  3. Назвіть основні відмінності наукового і ненаукового психологічного знання.

  4. У чому полягає робота сучасного психолога?

  5. Які галузі психологічної науки найбільше пов’язані з вашою майбутньою професією і як саме?

  6. Що таке психіка?

  7. Як пов’язана психологія з іншими науками?



Тема № 2-3 (4 год.)
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ПСИХОЛОГІЇ

План

  1. Методи психологічного дослідження як шлях наукового пізнання

  2. Класифікація методів психології

  3. Пізнавальні (дослідницькі методи в психології):

а) організаційні методи;

б) методи обробки даних;

в) інтерпретаційні методи.

4. Методи активного психологічного впливу.



Основні поняття та терміни: метод, принцип об'єктивності, метод інтроспекції, метод спостереження, метод експерименту, метод бесіди, метод тестів, метод соціометрії, метод аналізу продуктів діяльності, метод анкетування, метод узагальнення незалежних характеристик, метод самооцінки, генетичний метод, кількісний аналіз результатів дослідження, якісний аналіз результатів дослідження.
1. Методи дослідження психології – прийоми, процедури та операції емпіричного і теоретичного пізнання й вивчення явищ педагогічної дійсності. Найголовнішими є об`єктивність, генетичний підхід, системність, особистісний підхід, індивідуалізація, єдність теорії та практики. Вимога об’єктивності полягає у вивченні об’єктивних умов виникнення та функціонування, об’єктивних проявів психічних явищ. Генетичний підхід полягає у вивченні психічних явищ у динаміці, при переході у філогенезі та онтогенезі з одного рівня розвитку на інший. Вимога системності передбачає вивчення психічного явища як своєрідної системи, що має свої специфічні закономірності. Вимога індивідуалізації полягає у розкритті своєрідності кожної особистості, притаманного їй індивідуального стилю діяльності та поведінки, у визначенні психологічних проблем конкретної особистості та засобів їх розв’язання.

Вимога єдності теорії та практики передбачає здійснення корекції, реабілітації, вдосконалення розвитку особистості на основі розкритих закономірностей психіки.


2. Процес психологічного дослідження складається з ряду етапів: підготовки, збирання, обробки, інтерпретації фактичних даних та формулювання висновків. Методи психології доцільно розділити на дві групи:

  • Пізнавальні (дослідницькі) методи;

  • Методи активного впливу на особистість.

Відповідно до етапів психологічного дослідження доцільно розрізняти чотири групи методів: організаційні, емпіричні, методи обробки даних та інтерпретаційні методи.

3. Пізнавальні (дослідницькі) методи в психології






4.


Методи активного психологічного впливу

Контрольні запитання

  1. Що таке метод наукового дослідження?

  2. Назвіть вимоги до застосування методу спостереження.

  3. У чому полягає суть методу експерименту?

  4. У чому полягає суть методу тестів?

  5. У чому полягає суть методу соціометрії?

  6. Що для з’ясування психічних явищ дає кількісний аналіз результатів дослідження?

  7. Що для з’ясування психічних явищ дає якісний аналіз результатів дослідження?

  8. Які переваги і недоліки таких методів як експеримент, спостереження?

  9. Які вимоги повинен виконувати дослідник, щоб мати надійні результати психологічних досліджень?



Тема № 4-5 ( 4 год.)
Минуле та сучасність психологічної науки
План

  1. Підходи до визначення рамок та етапів розвитку психології.

  2. Психологія як наука про душу

  3. Психологія як наука про свідомість

  4. Психологія як наука про поведінку

  5. Сучасний стан розвитку психологічної науки

  6. Теорії особистості в психології

Основні поняття та терміни: анімізм, атомізм, дуалізм, емпіризм, біхевіоризм, гуманістична психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія, психоаналіз, структурна психологія, раціоналізм, натуралізм, суб’єктивізм, діалектичний матеріалізм, волюнтаризм, «філософія життя», позитивізм, ірраціоналізм, прагматизм, феноменологія, екзистенціалізм, трансперсональна психологія, НЛП, психогенетика.
1. Три основних підходи до визначення рамок та етапів розвитку психології. Відповідно до першого підходу, психологія має довгу передісторію і коротку історію, яка починається з другої половини ХІХ століття (Г.Еббінгауз).

Представники другого підходу (М.С.Роговий та ін.) вважають, що розвиток психологічної думки має бути розподілений на три етапи:

1-й етап – донаукової (міфологічної) психології;

2-й етап – філософської психології;

Згідно з третім підходом (культурологічним), розвиток психологічної науки повинен розглядатися у контексті розвитку людської культури взагалі.
2. Загальним для поглядів більшості древніх вчених було використання замість слова «психологія» поняття «душа» і розгляд її як особливої сутності, першопричини різноманітних рухів, що здійснюються в світі, причому не тільки серед тварин, але й серед неживих тіл. Це перший, донауковий етап у розвитку психологічних знань.

Другий етап називається науковим. Античних психологів почали більше цікавити не стільки загальні закономірності і функції душі, скільки зміст душі людини. На перший план стали виходити не загальні для всіх психічні закони, а вивчення того, що відрізняє людину від інших живих істот. Платон уперше виділив етапи в процесі пізнання, відкрив роль внутрішньої мови й активність мислення. Батьком психології як науки по праву вважають Аристотеля (384-322 рр. до н.е.) Він висунув концепцію душі як функції тіла, а не якогось зовнішнього відносно нього феномена. Батьком психології як науки по праву вважають Аристотеля (384-322 рр. до н.е.) Він висунув концепцію душі як функції тіла, а не якогось зовнішнього відносно нього феномена.

Геоцентрично орієнтована філософська психологія епохи Середньовіччя вбачала в людині образ і подобу вищої істоти – Бога. Тільки спираючись на зв’язок з божественним світом людська душа отримує силу.

Фома Аквінський, описуючи душевне життя, розташував різні його форми у вигляді своєрідних сходів – від нижчих до вищих.

В Англії проти концепції душі виступили номіналісти. Цей напрямок виник у зв’язку із суперечкою про природу загальних понять, або універсалій. Номіналізм сприяв розвитку природничо-наукових поглядів на пізнавальні можливості людини.


3. Нова епоха в розвитку світової психологічної думки пов'язана з ХVІІ ст., часом тріумфу механіки. Важливим досягненням було введення Декартом поняття про рефлекс. Декарт визначив самоспостереження (інтроспекцію) як головний метод психології.

Попередні вчення про душу, до яких, поряд із традиційною назвою, почали застосовувати термін «психологія», який був введений німецькими схоластами Р.Гокленіусом та О.Кассманом. Б.Спіноза першим довів, що психологія як наука про душу може бути не тільки описовою, але й пояснювальною системою знань.

В кінці ХVІІ ст. в психології визначилися такі напрямки наукових досліджень:


  • відокремилося матеріалістичне вчення про нижчі форми руху людини та тварин, що пов’язані з психікою;

  • продовжувало існувати та розвиватися філософсько-теологічне вчення про душу, де порушувалося питання її природи та перетворення в різних станах у людини;

  • психологію намагалися зробити позитивною, такою, що є пояснювальною та експериментальною наукою, яка має строгий доказ своїх головних тверджень.


4. У другій половині XIX ст. виникає уявлення про психіку як поведінку. У науках про живу природу замість механічної затверджується біологічна.

Тріумф вчення Дарвіна остаточно затвердив у психології принцип розвитку. Психологічні знання все більше вимагали експериментального підтвердження. Етап народження експериментальної психології як науки пов'язаний з діяльністю німецького філософа і психолога В. Вундта. Завдяки працям Сєченова вперше в історії психології предмет цієї науки охоплював не тільки явища і процеси свідомості, а й увесь цикл взаємодії організму зі світом, включаючи його зовнішні тілесні дії.


5. На початку XX ст. світова психологія вступила в смугу загальної кризи. Вона виявилася в тому, що психологія як наука, що використовує інтроспекцію та орієнтується на фізіологію організму, опинилася нездатною вирішувати проблеми, пов’язані зі свідомістю, особистістю та міжособистісними відношеннями людей.

Теорії сучасної психології

Назва

Місце виникнення, представники

Пред

мет дослідження

Коротка характеристика

1

2

3

4

Біхевіо

ризм


США:

Д. Уотсон,

Е.Торндайк


Поведінка

Знаючи стимул S, тобто подразник, діючий на органи відчуттів, можна заздалегідь передбачити, якою буде на нього реакція, або навпаки, знаючи реакцію, визначити, яким стимулом вона викликана. Ситуація вирішується людиною на основі підбору, методом "спроб і помилок"

Гешта

Льтпси


хологія

Німеччина:

Т. Вєртгеймер,

В. Келлер,

К. Левін


Свідо

мість


Сприйняття оточуючого нас світу організоване. Структурна (системна) організація складних психічних утворень визначає властивості і функції частин, що його створюють. Побудова складного психічного образу відбувається в інсайті – особливому психічному акті миттєвого охоплення відношень (структури) в полі, що сприймається

Глибинна психологія (психоаналіз)

Австрія:

3. Фрейд,

К. Юнг,

Е. Берн


Несвідоме

Поведінка людини значною мірою підкоряється впливу підсвідомих сил. Психічне життя людини має наступні рівні: Воно (несвідоме), Я (свідомість), Над – Я (суспільна свідомість). Ці рівні характеризуються конфліктом між свідомим і несвідомим

Когнітивна психологія

США:

У. Найссер,

А. Пайвіо,

Дж. Келлі.



Розум,

Проблеми пізнан

ня


Головне у поведінці суб'єкта – це знання. Основне поняття когнітивної психології – "когнітивна схема" – являє собою існуючий у голові людини план збору інформації щодо об'єктів і подій. Сприйняття, пам'ять, мислення визначаються когнітивними схемами. Неправильні когніції спричиняють непродуктивну поведінку. Змінюючи їх, можна поліпшити поведінку

Гуманістична психологія

США:

К. Роджерс,

Г. Олпорт,

А. Маслоу,

М. Меррей,

М. Мерфі,



Здорова творча

Особис


тість

Людина народжується з тенденцією максимально реалізувати свої можливості. Однак виховання і суспільні норми примушують її забути про власні -почуття і потреби. Таким чином, особистість розвивається не так, як в ідеалі, що є джерелом незадоволення і аномалій поведінки

Вітчиз

няна психологія діяльності (Діяльнісний підхід)



Росія:

Л.С. Виготський, С.Л. Рубіншгейн, О.М. Леонтьєв.



Зв'язок свідомості і поведінки

Виявлення і вивчення зв'язків між свідомістю і діяльністю людини. Вивчається внутрішній образ предмета; дія, що здійснюється суб'єктом; мотив, що спонукає його діяти; переживання ним свого відношення до інших індивідів; його особистісні властивості і домагання


6. Теорії особистості поділяються на декілька типів. У залежності від способу пояснення поведінки вирізняються психодинамічні, соціодинамічні та інтеракціоністські теорії особистості. До типу психодинамічних належать теорії, які описують особистість і пояснюють її поведінку, виходячи з її психологічних чи внутрішніх, суб'єктивних характеристик. Соціодинамічні теорії головну роль в детермінації поведінки відводять зовнішній соціальній ситуації і не надають суттєвого значення внутрішнім властивостям особистості. Інтеракціоністські теорії ґрунтуються на принципі взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників в управлінні актуальними діями особистості. Експериментальні теорії побудовані на аналізі й узагальненні зібраних дослідним шляхом чинників. Неекспериментальні теорії спираються на життєві враження, спостереження, досвід і роблять теоретичні узагальнення, не звертаючись до експерименту. Для структурних теорій головною проблемою є вияснення структури особистості і систем понять, за допомогою яких вона повинна описуватись. Динамічні теорії основною темою мають перетворення, зміни в розвитку особистості, тобто її динаміку.
Контрольні запитання

  1. Що ви знаєте про перші систематизовані виклади психології в античні часи?

  2. Назвіть декілька фактів, пов’язаних з розвитком психологічної думки до ХVІІ ст.

  3. Назвіть основні вчення ХVІІ – ХVІІІ ст. і поясніть сутність деяких з них.

  4. Назвіть прізвища вітчизняних учених, які працювали в кінці ХІХ — ХХ ст.

  5. Що є об’єктом вивчення в біхевіористичній психології?

  6. На яких засадах базується структурна психологія?

  7. У чому сутність концепції психоаналізу?

  8. У чому сутність матеріалістичного підходу до розуміння психічних явищ?

  9. У чому полягає сутність когнітивної та гуманістичної психології?

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка