Імені івана франка затверджую голова Вченої Ради Житомирського державного університету імені Івана Франка



Сторінка4/6
Дата конвертації16.04.2017
Розмір0.61 Mb.
1   2   3   4   5   6

17. Ігротерапія та арттерапія. Ігротерапія як метод практичної корекції. Характеристика методу ігротерапії. Мета корекційного впливу в ігротерапії. Арттерапія як метод практичної корекції. Характеристика методу арттерапії. Види артотерапії: музикотерапія, танцювальна терапія. Психодрама як метод групової психокорекції. Основні види і форми ігротерапії. Ігрова кімната та її оснащення. Казкотерапія та лялькотерапія як особливі форми ігротерапії. Вимоги, що стоять перед психологом-ігротерапевтом.


  1. Клінічна психологія як наука. Розвиток клінічної психології в Росії та в Україні. Предмет клінічної психології.Методи клінічної психології. Зв'язок клінічної психології з іншими науками.

  2. Психологія хворого. Основні етапи переживання хвороби у часі. Внутрішня картина хвороби. Поведінкові реакції на хворобу. Анозогнозії, гіпернозогнозії. Особливості реагування на захворювання хворих з різною соматичною патологією.

  3. Психологія лікувального процесу. Основні моделі побудови взаємостосунків „лікар-хворий” (керівництво, партнерство, контрактна модель). Проекція та контрпроекція у стосунках «лікар-хворий». Психологічні вимоги до особистості лікаря. Комунікативна компетентність лікаря.

  4. Клінічна бесіда як метод дослідження.. Особливості проведення першої бесіди. Вимоги до проведення клінічної бесіди. Дослідження психічних станів у ході клінічної бесіди. оформлення результатів клінічної бесіди

  5. Психологічні особливості соматичних хворих. Клінічна психологія у клініці внутрішніх захворювань. Клінічна психологія у хірургії. Психологічні особливості інфекційних хворих. Медико-психологічні аспекти в акушерстві, педіатрії та гінекології. Психологія хворих з дефектами органів чуття та аномаліями розвитку. Клінічна психологія у клініці психічних захворювань.

  6. Нейропсихологія. Нейропсихологія як галузь психології. Загальні принципи функціонування мозку людини. Анатомо-морфологічна база вищих психічних функцій. Аналізаторні системи та їх розлади. Нейропсихологічні механізми керування поведінкою. Проблема мовлення у нейропсихології. Нейропсихологічні синдроми полі модального ґенеза. Функціональні механізми пам’яті та її розлади при локальних ураженнях мозку. Увага, її специфічні та неспецифічні розлади. Порушення мислення при ураженнях мозку. Порушення емоцій при ураженнях мозку. Проблема функціональної асиметрії у нейропсихології. Специфіка локальних уражень у дітей.

«Психодіагностика»

  1. Становлення психодіагностики як науки. Передісторія психодіагностики. Формування психодіагностики як науки. Психологічне тестування. Дослідження з психофізики. Роботи Ф. Гальтона по вимірюванню індивідуальних відмінностей. Розумові тести Дж. Кеттела. Дослідження інтелекту А. Біне. Розвиток психодіагностики у ХХ-ХХІ столітті. Розвиток психодіагностики з початку ХХ ст. до 1920-х рр. Криза у розвитку психодіагностики. Розвиток психодіагностики у 30-40 рр. Розвиток психодіагностики у 50-60 рр. Розвиток психодіагностики у 70-80 рр. Розвиток психодіагностики у 90-і рр. Розвиток психодіагностики у дореволюційній Росії. Розвиток психодіагностики у СРСР та в Україні. Розвиток психодіагностики на сучасному етапі.

  2. Психодіагностика як наука. Поняття психодіагностики. Предмет психодіагностики. Структура психодіагностики. Клінічна, професійна та освітня психодіагностика. Зв’язок психодіагностики з іншими науками. Психодіагностичний метод. Об’єктивний, суб’єктивний та проективний діагностичні підходи. Завдання та напрямки психодіагностичної роботи у закладах освіти. Основні етапи діагностично-корекційної роботи шкільного психолога.

  3. Тестовий підхід у сучасній психодіагностиці. Тест як основний інструмент психодіагностики. Класифікація тестів. Адаптація зарубіжних тестів. Норми тестові. Основні критерії об’єктивності тестового дослідження.Надійність психодіагностичних методик. Коефіцієнт надійності. Методи визначення надійності. Надійність ретестова. Надійність паралельних форм. Надійність частин тесту. Валідність методики. Валідність очевидна. Валідність емпірична. Валідність змістовна. Валідність критріальна. Критерії валідизації. Валідність поточна та прогностична. Валідність конструктна. Валідність конкурентна. Стандартизація тестів. Процедури нормування та центрування. Оцінки первинні. Оцінки шкальні.

  4. Загальна характеристика, організація і реалізація психодіагностичної процедури. Основні етапи психодіагностичного процесу. Етап збору даних. Етап переробки та інтерпретації даних. Етап прийняття рішення. Фактори, що впливають на результати психологічного дослідження. Психологічне заключення та психологічний діагноз. Психодіагностичні задачі та ситуації. Етичні аспекти психодіагностичного дослідження. Нормативні вимоги до психодіагностичних методик, до виробників методик та до користувачів методик.

  5. Методи дослідження інтелекту. Загальна характеристика тестів інтелекту. Історія розвитку тестів інтелекту. Тести Ф. Гальтона та Дж. Кеттела. Шкали інтелекту Біне-Сімона та Станфорд-Біне. Культурно-вільні тести інтелекту. Коефіцієнти інтелекту IQ-показник відносний та IQ-показник стандартний. Шкали інтелекту Д. Векслера. Шкала інтелекту для дорослих. Шкала інтелекту для дітей. Характеристика субтестів шкали інтелекту для дітей.

  6. Методи діагностики особистісних характеристик. Загальна характеристика особистісних опитувальників. Історія розвитку особистісних опитувальників. Класифікація особистісних опитувальників. Проблеми конструювання та використання особистісних опитувальників. Типи завдань особистісних опитувальників. Особистісні опитувальники рис. Особистісні опитувальники Р.Б. Кеттелла. Типологічні особистісні опитувальники. Особистісні опитувальники Г.Ю. Айзенка. Опитувальник Х. Шмішека для діагностика типів акцентуацій характеру та темпераменту. Методи діагностики мотивації (прямі методи, особистісні опитувальники, проективні методи). Методи діагностики самосвідомості. Класифікація методів дослідження самосвідомості (стандартизовані самозвіти, вільні самоописи, ідеографічн техніки, проективні методи).

  7. Методи діагностики міжособистісних стосунків. Міжособистісні стосунки як предмет психодіагностичного дослідження. Класифікація методів діагностики самосвідомості. Методики надання суб’єктивних переваг. Соціометрія. Особистісні опитувальники для дослідження міжособистісних стосунків.

  8. Проективні методики як метод дослідження особистості. Історія проективного підходу. Тест вільних асоціацій К.Г. Юнга. Тест чорнильних плям Г. Роршаха. Обґрунтування проективного підходу у роботах Л. Френка. Загальна характеристика проективних методик. Класифікація проективних методик. Переваги та проблеми використання проективних методик. Проекція як психологічний феномен. Види проекції. Класифікація видів проекції Д. Холмса. Історія розвитку методу «Малюнок сім’ї». Діагностичне призначення. Процедура проведення та інтерпретація результатів дослідження. Методика закінчення речень. Процедура проведення дослідження та аналізу результатів. Модифікація методики для підлітків та старших школярів.


«Психологічна служба в системі освіти»

  1. Теоретичний аналіз проблеми організації психологічної служби. Історія виникнення професії психолога. Діяльність практичних психологів у різних галузях. Психологічна служба в сфері освіти: історія зарубіжної практичної психології; історія вітчизняної психологічної служби в системі освіти. Структура, управління та зміст діяльності психологічної служби за рубежем та в Україні. Підготовка практичних психологів в Україні та закордоном.

  2. Організація та планування роботи практичного психолога. Основні напрямки діяльності практичного психолога в закладах освіти. Організація та форми роботи практичного психолога. Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи освіти. Вимоги Міністерства освіти і науки України щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби. Етика праці психолога і кодекс поведінки.

  3. Зміст роботи психолога з дітьми дошкільного віку. Психічний розвиток дітей від народження до трьох років та методи контролю за ним. Нормативи психічного розвитку дітей від трьох до п’яти років. Основні завдання та напрямки роботи психолога дитячого садка. Розвиток емоційно-особистісної сфери дошкільників. Корекція афективної поведінки. Проблема адаптації дитини до групи дошкільників.

  4. Роль психологічної служби у підготовці дитини до школи. Психологічні особливості дітей шестирічного віку. Методи діагностики та правила оформлення результатів перевірки готовності до навчання у школі. Напрямки роботи психолога по підготовці дитини до школи. Дотримання етичних правил під час перевірки та повідомлення результатів готовності дитини до навчання у школі.

  5. Особливості роботи психолога з молодшими школярами. Адаптація дитини до школи та мотивація навчання. Робота психолога по подоланню тривожності, агресивності та шкільних страхів у молодших школярів. Довільність поведінки в молодшому шкільному віці та методи її розвитку. Зміст роботи центральної психолого-медико-педагогічної консультації та шкільної психолого-медико-педагогічної комісії. Умови переводу учнів до спеціальної школи для дітей з вадами фізичного або психічного розвитку.

  6. Специфіка роботи психолога з підлітками. Психологічні складності підліткового віку. Роль психологічної служби у роботі з підлітками. Шкільна дезадаптація у підлітковому віці. Психологічна допомога підліткам, що мають комунікативні проблеми.

  7. Психологічні проблеми учнів старших класів. Психологічні труднощі юнацького віку. Роль психолога у професійному самовизначенні старшокласників. Соціально-психологічні тренінги у роботі зі старшокласниками.

  8. Робота психолога із соціально та педагогічно занедбаними дітьми. Психологічна допомога соціально та педагогічно занедбаним дітям. Діагностика, профілактика та корекція соціально-педагогічної занедбаності у дітей. Девіантна поведінка дітей та підлітків у контексті діяльності практичного психолога. Агресивність як прояв девіантної поведінки. Допомога психолога “важким” школярам.

  9. Особливості роботи психолога з батьками та педагогічними колективами у закладах освіти. Основні задачі психолога у роботі з батьками. Проблеми дитячо-батьківських стосунків і благополуччя дитини в сім’ї. Психологічна допомога педагогу в організації навчального процесу. Роль психолога у попередженні та залагодженні педагогічних конфліктів.


«Педагогічна психологія»

  1. Предмет, становлення, структура та методи педагогічної психології. Поняття про предмет педагогічної психології. Структура, принципи категорії та методи сучасної педагогічної психології. Етапи становлення педагогічної психології як науки. Теоретичні передумови виникнення та розвитку педагогічної психології. Основні проблеми сучасної педагогічної психології. Основні завдання педагогічної психології. Зв’язок педагогічної психології з іншими науками. Взаємозв’язок педагогічної психології та педагогіки. Взаємозв’язок педагогічної психології з галузями психології.

  2. Психологія субєкта педагогічної діяльності. Загальна характеристика педагогічної діяльності. Сутність та структура педагогічної діяльності. Особливості педагогічної діяльності. Специфіка та структура педагогічної діяльності. Функції та протиріччя педагогічної діяльності. Рівні продуктивності педагогічної діяльності. Професійна Я-концепція вчителя. Педагогічна спрямованість: поняття, структура. Мотивація та продуктивність педагогічної діяльності. Психологія педагогічного спілкування. Загальна характеристика спілкування. Специфіка педагогічного спілкування. Соціально-психологічні аспекти педагогічного спілкування. Особистісно-професійні риси та уміння вчителя, важливі для спілкування. Особливості педагогічного колективу. Сутність та структура педагогічних здібностей. Професійно важливі риси вчителя. Професійний розвиток та деформації особистості педагога. Стиль педагогічної діяльності.

  3. Психологічні проблеми навчання. Поняття про навчання у педагогічній психології. Вплив основних теоретичних напрямків на психологію навчання. Зв’язок навчання з розвитком та дозріванням. Суть проблеми співвідношення навчання та розвитку. Концепція зони найближчого розвитку (Л.С.Виготський). Навчальність як здібність до навчання. Типи навчальності. Показники навчальності. Історичні методи та форми організації навчання. Основні типи навчання та їх психологічні моделі. Напрями розвитку сучасного навчання. Класифікація видів навчання. Програмоване навчання. Сугестопедичне навчання. Знаково-контекстне навчання. Модульне навчання. Проблемне навчання. Психологічні основи розвивального навчання. Структура навчання. Засвоєння знань, умінь та навичок, їх сутність.Поетапне формування розумових дій та понять (П.Я.гальперін). Загальнонавчальні уміння та навички. Психологічні проблеми навчальності та шкільної успішності. Навчальність як здібність до навчання. Розуміння навчальності. Показники навчальності.

  4. Характеристика процесу учіння. Научіння та учіння. Сутність научіння. Типи научіння. Сутність учіння. Психологічні теорії учіння. Учіння як пізнавальна діяльність. Зарубіжні концепції учіння. Вітчизняні теорії учіння. Теорія цілеспрямованої навчальної діяльності. Рівневий аналіз навчальної діяльності. Концепція навчальної діяльності. Структура навчальної діяльності. Вікові та індивідуально-психологічні особливості формування навчальної діяльності. Навчальна діяльність як провідний вид діяльності у молодшому шкільному віці. Покомпонентний аналіз навчальної діяльності. Мотиваційний, орієнтовний, виконавський, рефлексивно-оцінковий, змістовий компоненти навчальної діяльності. Мотиви учіння. Мотивація як психологічна категорія. Навчальна мотивація. Мотивація досягнення успіху. Формування та вивчення навчальної мотивації. Психологічні умови формування уміння вчитися. Здібності у навчальній діяльності. Психологічні питання самоосвітньої діяльності.

  5. Психологія виховання та самовиховання. Психологічні основи виховання. Психологічний смисл виховання. Понятійно-термінологічний апарат проблеми виховання. Взаємозв’язок виховання, формування, становлення та соціалізації. Міждисциплінарний підхід до виховання. Психологічні основи методів виховання. Поняття і сутність методів виховання. Прийоми та форми виховання. Методи та види впливу. Принципи та закономірності виховання. Основні теорії і підходи до виховання. Позиція особистості як психологічний об’єкт виховання. Методологічні та методичні принципи виховання. Взаємозв’язок навчання та виховання. Сутність та психологічні механізми виховання в сучасних умовах. Учень як суб'єкт виховання. Психічне здоров’я як результат виховання, причини та наслідки психологічних травм дітей у процесі виховання.

  6. Ресурси розвитку особистості. Людина як предмет виховання. Критерії та показники вихованості та виховуваності. Рівні вихованості та виховуваності. Ознаки вихованості: моральна саморегуляція, цілісний та визначений характер, довільність та просоціальна спрямованість особистості тощо. Способи виховного впливу, типи виховання. Поняття виховного впливу. Класифікація виховних впливів. Психологія морального виховання особистості. Психологічні питання виховання характеру. Методи самовиховання та самоосвіти. Моделі та стилі виховання. Полікультурне виховання. Сімейне виховання як психолого-педагогічна проблема: основні концепції та моделі виховання. Соціально-психологічні проблеми колективу школярів і його виховний вплив. Психологічні питання перевиховування та психокорекції. Поняття важковиховуваності. Загальна характеристика девіантної поведінки акцентуації характеру як причини важковиховуваності. Основні симптоми шкільної психологічної дезадаптації. Методи психокорекції осіб з девіантними ознаками.


«Соціальна психологія»

  1. Соціальна психологія: предмет, завдання, історія становлення та місце у системі наукового знання. Визначення соціальної психології як науки, її місце серед інших наук. Проблема предмету наукового пізнання як ключова для соціальної психології. Зв’язок соціальної психології з циклом психологічних та соціальних наук. Завдання соціальної психології.

  2. Становлення соціальної психології як самостійної науки. Розробка соціально-психологічної проблематики у межах філософії. “Психологія народів”, “психологія мас”. Роль психоаналітичної теорії у становленні соціальної психології“. Теорія інстинктів соціальної поведінки”. Експериментально-прикладний етап у розвитку соціальної психології: класична теорія організації та управління; неокласична теорія організації та управління. Експериментальний етап у розвитку соціально-психологічної науки: дослідження соціальної фасилітації та соціальної взаємодії; роль “групової динаміки” К. Левіна у побудові емпіричної методичної бази соціальної психології. Розвиток вітчизняної соціальної психології: розвиток соціальної психології у Радянському Союзі; внесок українських вчених у становлення соціальної психології.

  3. Сучасна соціальна психологія в контексті реальних потреб суспільства (методологічні проблеми та методи соціальної психології). Методологічні та методичні основи вітчизняної соціальної психології: три рівні наукового пізнання; розробка програми соціально-психологічного дослідження; вимоги до отримуваної в ході дослідження інформації. Методичне забезпечення соціально-психологічних досліджень: методи вивчення соціально-психологічної реальності (за Б.Г.Ананьєвим); методи активного соціально-психологічного навчання (за Ю.М.Ємельяновим) – дискусійні, ігрові методи та тренінг сенситивності. Основні напрямки та теорії зарубіжної соціальної психології. Сучасна соціальна психологія в контексті реальних потреб суспільства: загальна характеристика прикладної соціальної психології та основні напрямки застосування прикладної соціальної психології.

  4. Соціальна психологія у системі зарубіжного наукового знання. Біхевіористичний напрям: класичні та неокласичні теорії (теорія оперантного научіння (Б.Скінера), соціально-когнітивна теорія (А. Бандури). Когнітивний напрямок в соціальній психології: структуралізм Ж. Піаже, теорія „соціальних уявлень /репрезентацій/” С. Московічі, Ж.-П.Кодол., Д. Жоделе та ін. Психоаналітичний напрямок: соціально-психологічні теорії Шутца, К.Юнга, Е.Еріксона, К.Хорні та ін. Гуманістичний напрямок: соціально-психологічні ідеї А.Маслоу, К.Роджерса та ін. Соціально-екологічна теорія У.Бронфенбреннера. Школа групової динаміки: К.Левін, Л.Фестінгер, Р.Ліппіт, Р.Уайт. Соціометричний напрям (Д.Морено). Транзакційний напрям (Е.Берн, Е.Кетріл, Ф.Кілпатрік, В.Ітельсон та ін.).

  5. Проблема спілкування у соціальній психології. Місце спілкування у системі суспільних та міжособистісних стосунків. Поняття спілкування у соціальній психології. Види спілкування. Розвиток спілкування в онтогенезі. Стадії розвитку потреби у спілкуванні, за М.І. Лісіною. Спілкування як форма вияву активності особистості. Єдність спілкування та діяльності.

  6. Спілкування як обмін інформацією. Інтерактивна та перцептивна сторони спілкування. Спілкування як обмін інформацією: структура спілкування, поняття про комунікацію та її різновиди. Вербальні засоби комунікації, мова та мовлення; функції мови. Невербальні засоби комунікації: оптико-кінетична, паралінгвістична, екстралінгвістичні системи; простір і час, бар’єри спілкування: причини їх появи та засоби подолання. Інтерактивна сторона спілкування: поняття інтеракції, типи взаємодії в процесі спілкування. Поняття соціальної перцепції: специфіка дослідження соціальної перцепції, механізми міжособистісного сприймання, явище каузальної атрибуції, зміст та ефекти міжособистісного сприймання.

  7. Психологічний вплив на особистість та групу у процесі спілкування. Поняття психологічного впливу на особистість і групу у соціальній психології. Міжособистісний вплив та способи протистояння йому: психологічна конструктивність-неконструктивність впливу; види психологічного впливу та протистояння йому(за О.В.Сидоренко). Види масового психологічного впливу: зараження як спосіб психологічного впливу, умови появи паніки, навіювання і наслідування як способи психологічного впливу, соціально-психологічні особливості моди і чуток як способів психологічного впливу.

  8. Соціально-психологічні особливості спілкування у класному колективі. Особливості спілкування у шкільному класі. Інтимно-особистісне спілкування як провідна діяльність у підлітковому віці. Специфіка спілкування підлітка з дорослими.

  9. Соціально-психологічні особливості спілкування у конфліктних ситуаціях. Конфлікт як ситуація зіткнення інтересів у спілкуванні. Конфлікти у міжособистісних відносинах, їх види та підходи до їх вивчення. Конкуренція, співробітництво, переговори, посередництво, арбітраж у взаєминах. Конфлікти та шляхи їх долання.

  10. Феномен групи з погляду соціальної психології. Проблема групи в соціальній психології: поняття соціальної групи, її соціально-психологічні характеристики; класифікація груп. Загальна характеристика великих соціальних груп: основні характеристики великих соціальних груп; психологічні особливості етнічних груп. Соціально-психологічні особливості великих груп: характеристика організованих великих груп; особливості стихійних великих груп.

  11. Мала група в контексті соціально-психологічного пізнання. Динамічні характеристики малої соціальної групи. Поняття малої групи, її соціально-психологічні характеристики: основні підходи до дослідження малої групи у сучасній соціальній психології; класифікація малих груп; концепції і моделі розвитку малої групи. Динамічні процеси в малій групі: механізми розвитку (ідеосинкразійний кредит лідера; нормативний вплив меншості; внутрігруповий конфлікт; ефекти поляризації і зсуву до ризику); механізми стабілізації (конформність; сумісність і спрацьованість; згуртованість). Нормативний вплив у групі: вплив норм групової більшості; вплив норм меншості. Керівництво і лідерство у малих групах: особливості керівництва і лідерства у групі; теорії походження лідерства; стилі і типологія лідерства. Прийняття групового рішення: прийняття рішення як теоретична проблема; прийняття рішення як практична проблема.

  12. Проблема прийняття групового рішення. Індивідуальні та групові рішення. Аналіз якості групових рішень. Групові деформації. Етапи прийняття рішення.

  13. Проблема соціалізації особистості у соціальній психології. Категорія особистості у соціальній психології: розмежування понять „індивід”, „суб’єкт”, „індивідуальність” та „особистість” у соціальній психології; соціально-психологічна структура особистості; соціально-психологічні теорії особистості. Соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості: поняття „соціалізації особистості” у соціальній психології, його загальна характеристика; основні інститути та етапи соціалізації сучасної особистості; механізми процесу соціалізації особистості. Особистість у системі групових відносин: специфіка входження особистості в групу; роль як реалізація статусу і позиції особистості.

  14. Основні напрямки практичної соціальної психології у сфері взаємодії «вчитель-учень». Конфліктність особистості та конфліктна особистість»: порівняти поняття. Особливості спілкування в системі вчитель-учень. Комунікативні бар’єри у спілкуванні.

  15. Особливості соціального розвитку сучасної особистості. Механізми соціального розвитку особистості: єдність процесів наслідування, імітації та ідентифікації; статеворольова типізація; соціальна оцінка бажаної моделі поведінки; конформність; негативізм. Стереотипи розуміння соціального розвитку людини: стереотип обмеженості віку соціального розвитку людини; стереотип абсолютизації дитинства; психологічний фаталізм; стереотип абсолютизації задатків та здібностей людини; стереотип необмежених можливостей соціального розвитку людини. Моделі соціального розвитку особистості: еволюційна модель; кризова (стрибкоподібна) модель; модель трьох фаз; модель гетерохронного розвитку.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка