І. П. Ющук Рідна мова Поглиблене вивчення



Сторінка25/90
Дата конвертації03.04.2017
Розмір5.06 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   90

§ 26. Подовження приголосних і подвоєння букв

Подовження приголосних і відповідно подвоєння букв в основах слів відбувається з різних причин.

1. Приголосні подовжуються внаслідок збігу однакових звуків на межі частин слова (одна частина слова закінчується, а друга починається на той самий приголосний):

а) префікс + твірна основа (основа, від якої твориться слово): наддніпрянський, беззбройний, роззиратися, оббігти, ввечері, ззаду, возз’єднаний;

б) твірна основа з кінцевим н + суфікс н: законний, осінній, щоденний, вершинний, законність, щоденник, віконниця; але: буквений (букв+е+ний), казармений (казарм+е+ний), пореформений, юний, юність, скляний, олов’яний, дерев’яний, качиний (такого збігу двох н тут нема);

в) дієслівна форма з кінцевим с + частка ся: піднісся, пасся, трясся, розрісся;

г) у складних словах: трьохсоттисячний, піввікна, юннат (юний натураліст), страйкком (страйковий комітет), військкомат (військовий комісаріат).

2. Збіги приголосних сталися також внаслідок різних змін звуків.

У словах типу козаччина, Донеччина, Німеччина, що походять від слів козацький, донецький, німецькийяких є суфікс -цьк-), подовжується приголосний ч. Подовжуються приголосні також у словах ссати, бовваніти, лляний (або льняний), овва; останній, старанний, притаманний, захланний і похідних.

3. Подовжується приголосний н у наголошених суфіксах -енн-, -анн- прикметників і прислівників, що означають велику міру якості: нескінчéнний, непримирéнний, недоторкáнний, нездолáнний, несказáнний, страшéнний, здоровéнний, числéнний, нескінчéнно, несказáнно, страшéнно.

Подовжується приголосний н і в наголошених суфіксах прикметників-старослов’янізмів: свящéнний, благословéнний, блажéнний, огнéнний, мерзéнний, а також: божéственний.

Але ніколи не подовжується приголосний н у суфіксах дієприкметників: недотóрканий, нескáзаний, нескíнчений, вихований, намальований, приречений, зібраний, захоплений, даний, написаний. Не подовжується приголосний н, зокрема, й у прикметниках юний, шалений, скажений, жаданий, нежданий.

В іменниках на -ість, утворених від прикметників, написання -нн- або -н- зберігається: нескінчéнність, непримирéнність, нездолáнність, мерзéнність; старанність, але: приреченість, вихованість, зібраність, захопленість, юність.

4. Подовжуються м’які зубні та пом’якшені шиплячі, якщо вони стоять між двома голосними:

а) в іменниках середнього роду (крім тих, що означають назви малих істот): життя [жит'т'а], знання, знаряддя, колосся, мотуззя, гілля, збіжжя [зб‘іж‘ж‘а], клоччя, піддашшя (але: теля, кошеня);

б) в орудному відмінку однини іменників жіночого роду перед закінченням : сіллю, міццю, міддю, тінню, віссю, ніччю, подорожжю, тушшю (але: радістю, жовчю);

в) у словах Ілля, суддя, рілля, породілля, стаття, баддя, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.

Якщо м’який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: бажань (хоч бажання), облич (хоч обличчя), подільський (хоч Поділля), щастя (хоч життя), Поволжя (хоч Запоріжжя), Керчю (хоч річчю), нехворощю [нехворошч‘у] (хоч піччю).

Виняток становить дієслово ллю, ллєш і т.д., в якому звук л' подовжився на початку слова (не між двома голосними).

В іменниках стаття, баддя, породілля нема подовження в родовому відмінку множини: статей, бадей, породілей, хоч в усіх інших відмінках подовження зберігається: статті, статтею…, бадді, баддею…, породіллі, породіллею…


106. І. Прочитайте уривок. Випишіть слова з подвоєними буквами й поясніть причину подвоєння їх. Поясніть написання виділених слів.

Дніпро, ця священна ріка українського народу, так поетично оспівана Гоголем і Тарасом Шевченком, ріка, з якою для нас пов’язана епохальна подія вітчизняної історії — хрещення Русі, — ця ріка в наші дні почетвертована, пошматована, поділена на так звані “штучні моря” і, втративши динаміку течії, щоліта гниє на величезних площах ядучими синьо-зеленими водоростями. В аспекті екологічному Україна сьогодні якоюсь мірою може правити людству за образ недалекого майбутнього, постає моделлю самої планети, що швидко виснажується, де Червоні книги уже не вміщують усіх видів, колись незліченних, флори і фауни, що нині гинуть так бездумно, з такою пожадливістю винищувані людиною (О.Гончар).

ІІ. Поміркуйте про долю своєї річки або Дніпра і свої міркування запишіть.
107*. Перепишіть, де треба, подвоюючи букву н.

1. Багато слів написа(н)о пером. Неска́за(н)е лишилось несказа́(н)им. 2. Світ незбагне́(н)ий здалеку і зблизька. 3. Я хочу в степ. Я хочу в непоміче(н)ість. 4. Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в тума(н)ому вікні. 5. Моя любове! Я перед тобою, бери мене в свої блаже(н)і сни. 6. О, як натхне(н)о вміє він не грати! 7. А я іду. Іду, як завороже(н)а, над прірвою в блакитному саду. 8. Що сьогодні? Який веселий фрагмент із моєї шале(н)ої долі? 9. Поети, не катуйте читача! То непроще́(н)о — гріх багатослів’я (З тв. Л.Костенко). 10. Нема речей непізна́(н)их, є лише досі не пі́з(н)ані (М.Рильський).


108. Випишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв.

І. Ю(н)ий, дерев’я(н)ий, зв’яза(н)ий, (с)авець, глиби(н)ий, розрі(с)я, піща(н)ий, (в)ечері, удава(н)ий, гайдама(ч)ина, твари(н)ий, удови(н)ий, пі(в)відра, о(д)ати, вівся(н)ий, олов’я(н)ий, одното(н)ий, рядня(н)ий, зйомоч(н)ий, Вінни(ч)ина, (л)яний, змії(н)ий, голуби(н)ий, зако(н)ий.

ІІ. Тума(н)ість, бджоли(н)ий, букве(н)ий, здорове(н)ий, росли(н)ицтво, умотивова(н)ість, скаже(н)ий, обмі(н)ий, притама(н)ий, вихова(н)ість, рва(н)ий, видума(н)ий, віко(н)иця, свяще(н)ий, ознайомле(н)ий, очище(н)я, широче(н)ий, орли(н)ий, післяреформе(н)ий, знаме(н)ий, людя(н)ий, стурбова(н)ісь, числе́(н)ий, тьмя(н)о.

Ключ. З других букв повинні скластися: 1) вислів М.Коцюбинського; 2) закінчення вислову Л.Толстого “Думай добре, і…”


109. Випишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв. Слова, позначені зірочкою, вжито в орудному відмінку однини.

Змужні(н)я, снас(т)ю*, радіс(т)ю*, осер(д)я, зати(ш)я, (л)ється, свіжіс(т)ю*, жи(т)євий, входже(н)я, навма(н)я, віс(т)ю*, старіс(т)ю*, білче(н)я́, приві(л)я, попідти(н)ю, зненавис(т)ю*, перехрес(т)я, здоби(ч)ю*, підні(ж)я, сміливіс(т)ю*, зап’яс(т)я, свідче(н)я.

Ключ. З других букв повинен скластися вислів В.Гюго.
110. І. Текст запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим, помилки, якщо вони трапляться, виправте їх і з’ясуйте.

Ми так мало віддаємо себе природі, мало задумуємось над всесиллям її, що кожне наше спілкування з нею, зустрічі з людьми, які постійно її відчувають, здаються святом.

Одного літа я мандрував Волинським Поліссям, ходив і їздив його стежками, й дорогами, і бездоріжжям, ловив рибу в петлявих, зарослих очеретами і лепехою річках, пробував воду в криницях і джерелах і, звісно, слухав, слухав…

Його не можна не слухати, наше Полісся. Це — немов казка, чута в дитинстві, яка завжди з тобою, яку проносиш крізь усе життя. У шепоті листя, шумі гаїв, у жебонінні струмочка й співі пташок, — у всьому вчувається тут незбагненна легенда віків (М.Олійник).

ІІ. Запишіть своє враження від місцевості, у якій ви живете чи побували.

1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   90


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка