І. П. Ющук Рідна мова Поглиблене вивчення



Сторінка24/90
Дата конвертації03.04.2017
Розмір5.06 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   90

§ 25. М’які і тверді приголосні. М’який знак і апостроф

1. М’якими в будь-якій позиції можуть бути лише зубні приголосні д, т, з, дз, с, ц, л, н (“де ти з’їси ці лини”): молодь, п’ять, скрізь, вісь, ґедзь, швець, сіль, день, дядько, близько, юнацький, кузня [куз'н'а], сніг [с'н'іг].

Приголосний р м’яким може бути тільки перед голосними: ряд [р'ад], дрюк [др'ук], річка [р'ічка], Забрьоха [забр'оха]. У кінці слова й перед приголосними він завжди твердий: цар, бур (від буря) , бур’ян [бурйан], гіркий, чотирма (хоч чотирьох), ларки (хоч ларьок).

Звук й завжди м’який (при його вимові середня частина спинки язика піднімається до твердого піднебіння): ясний [йасний], райдуга. Тому після нього ніколи не буває звука и, а може бути тільки і: краї [крайі], Надіїн [над'ійін].

Інші приголосні бувають лише твердими або пом’якшеними.

Губні м, в, п, б, ф (“мавпа Буф”), шиплячі ш, ч, ж, дж (“ще їжджу”), задньоротові ґ, г, к, х у кінці слова і перед наступним приголосним завжди тверді: голуб, степ, ніч, навстіж, облич (від обличчя}, сім’я [с'імйа], верф’ю [верфйу], ріжте, поставте (хоч забудьте, киньте), Лук’ян [лукйан], Х’юстон, Рейк’явік.

Пом’якшеними ці приголосні бувають лише перед голосними — найчастіше перед і: місто [м‘істо], світ [с'в‘іт], пір’я [п‘ірйа], вечір [веч‘ір], гілка [г‘ілка], шкіра [шк‘іра]; рідше — перед а, у: свято [с'в‘ато] і [с'вйато], мавпячий [маўп‘ачий] і [маўпйачий], бюро [б‘уро] і [бйуро], кювет [к‘увет] і [кйувет], збіжжя [зб‘іж‘:а] і [зб‘іж:а], ніччю [н'іч‘:у] і [н'іч:у].

Приголосні перед е, як правило, звучать твердо: земля землею, день днем. М’якими перед е (на письмі є) вони бувають лише в числівнику третє, у прикметниках на зразок синє, давнє, осіннє та після подовжених м’яких, як у словах життєвий, значеннєвий.

Приголосні перед и завжди тверді, а перед і — м’які або пом’якшені: дим — дім, сила сіла, лис — ліс, бик — бік, кит — кіт, читка чітко.

2. М’якість приголосних, як уже зазначалося, позначається зокрема і м’яким знаком ( ь).

М’який знак ставиться тільки після зубних д, т, з, с, ц, л, н, якщо вони вимовляються м’яко: мідь, мазь, колись, ранець, тінь, низько, просьба, козацький, бадьорий, тіньовий.

Після р м’який знак може ставитися лише перед о: ларьок (хоч ларки), трьох, забрьоханий. Виняток становить написання псевдоніма Горький (у вимові [горкий]).

Але перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими м’який знак не ставиться: кузня, радість, світло, цвях, уманський, Уманщина (хоч Умань), промінчик (хоч промінь), безбатченко (хоч батько).

Як виняток, м’який знак перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими пишеться:

1) для позначення м’якого л': їдальня, сільський, пальці, більший, кольчуга;

2) у непрямих відмінках іменників і в присвійних прикметниках, якщо м’який знак є в початковій формі: скринька в скриньці, нянька няньці, кицька кицьці, Зінька Зіньчин, Ориська Орисьчин (але: хатинка в хатинці, казка в казці, Маланка Маланчин);

3) у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах, якщо м’який знак є у формі без -ся: вчиться, будується, будуються, кинься киньсь), почисться, підносься (але: піднісся, трясся, бо підніс, тряс); а також: , візьми візьміть.

4) у словах тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.

3. Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї. Апостроф показує, що наступні букви я, ю, є, ї позначають два звуки йа, йу, йе, йі після твердого приголосного.

У незапозичених словах апостроф ставиться:

1) після губних м, в, п б, ф тільки тоді, коли вони стоять на початку кореня, після голосного або після р: в’юн, п’явка, б’є, м’ята, В’ячеслав, зв’язок (бо в’язати), розм’якнути (бо м’який), здоров’я, сім’я, дерев’яний, полум’яний, солов’ї, солов’єм, арф’яр, черв’як, сурм’яний (але: свято, різдвяний, духмяний, рутвяний, тьмяний, мавпячий, морквяний — не на початку кореня, не після голосного і не після р);

2) після р, якщо далі чується звук й: бур’ян [бурйан], довір’я, пір’їнка, по подвір’ю (але: буря [бур'а], повітря, гарячий, рядно).

3) після префіксів та частин слова, що закінчуються на будь-який приголосний: з’ясувати, об’єднаний, під’їхати, роз’юшений без’язикий, між’ярусний, пів’яблука, напів’ява, дит’ясла, Мін’юст (Міністерство юстиції), пан’європейський.
103 І. Прочитайте текст. Випишіть слова, написані відповідно до наведених вище правил вживання м’якого знака та апострофа. Поясніть їхній правопис.

На хатах лелеки. Чому ця гарна благородна птиця тулиться до людського житла? І про це мені розповів свого часу Михайло Сергійович…

Давно-давно ходив оцією землею сивий лагідний дідусь — праслов’янський бог Сварог. І попросили його люди, щоб він позбавив їх від усякого повзучого гаддя та осоружних жаб. Погодився добрий Сварог, зібрав у велетенський міх гадюк, жаб, гусінь, стоніжок та іншу повзучу нечисть і поніс геть. А назустріч іде якийсь чолов’яга — цибатий і жилавий. Шия довга, як у гусака. Побачив його Сварог і каже: віднеси цей міх до Славути та й викинь у воду. Тільки одне прошу: не розв’язуй мішка.

Низько вклонився своєму богові довгань, узяв ношу та й поніс. Несе та й несе. А потім його почала гризти цікавість: а що ж воно там, у мішку? І як же воно так: несу — і не подивитись? Ні. Зупинився чолов’яга і розв’язав дратву. І тієї ж миті з мішка вислизнуло гаддя, повистрибували жаби та й розповзлися по землі.

А Сварог, що спочивав на хмаринці, бачив усе це, кахикнув невдоволено та й каже:

— Ага… Не послухався? Ну що ж, чоловіче, будеш ти весь вік, будеш завжди збирати те, що випустив…

І перетворився чолов’яга на цибату птицю, яку назвали чорногузом… І почала та птиця живитися жабами та гаддям (С.Плачинда).

ІІ. Підготуйтеся до усного переказу тексту: поділіть текст на смислові частини, складіть план розповіді, запам’ятайте окремі висловлювання.


104. Слова запишіть у дві колонки: 1) у які вставили м’який знак; 2) у які не треба вставляти м’якого знака.

Зненац..ка, цар..ок, уйгурс..кий, дз..вякати, знад..ність, (в) авос..ці, цар..ки, (на) стеблин..ці, (у) мис..ці, винос..ся (наказовий спосіб), ущіл..нення, ус..мішка, камін..чик, Тан..чин, (у) жмен..ці, путивл..ський, уман..ський, розріс..ся, вгомониш..ся, їдал..ня, брин..чати, (в) колис..ці, освіт..ній, велетен..ський, різ..бяр, осмілят..ся, стан..сь (наказовий спосіб), (багато) облич.., безбат..ченко, т..мяний.



Ключ. З других букв повинен скластися вислів Галілео Галілея.
105. Слова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленим апострофом; 2) без апострофа.

Св..ятковий, різдв..яний, острів..янин, духм..яний, сурм..яний, медв..яний, зм..яклий, присв..ята, слов..яни, тьм..яний, дзв..якнути, цв..ях, пір..я, рутв..яний, знічев..я, ін..єкція, моркв..яний, мавп..ячий, з..ясувати, різьб..яр, ім..я.



Ключ. З других букв першої колонки повинно скластися слово, яким закінчується вислів Іммануїла Канта: “Закон, що живе в нас, називається…

1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   90


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка