І. П. Ющук Рідна мова Поглиблене вивчення



Сторінка19/90
Дата конвертації03.04.2017
Розмір5.06 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   90

§ 20. Фразеологічні вирази

У мові є звороти, які в певних мовленнєвих ситуаціях повторюються без змін як усталена словесна формула — так звані фразеологічні вирази. Від фразеологізмів вони відрізняються тим, що їхні компоненти зберігають своє пряме лексичне значення і їм не властиве емоційно-експресивне забарвлення. Розрізняють три види таких стійких словосполучень: кліше, штампи і складені найменування.

1. Кліше — звичний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах для тотожного позначення адекватних ситуацій, стосунків між людьми тощо.

Наприклад, існують кліше мовного етикету: добрий ранок, доброго здоров’я, радий Вас бачити, до побачення, на добраніч, бувайте здорові, на все добре, будь ласка, якщо Ваша ласка, ласкаво просимо, щиро дякую, глибоко вдячний, з повагою, шановний пане, вельмишановний добродію, з роси й води, бажаю щастя й добра Вам.

Для позначення різних явищ суспільно-політичного життя вживають усталені звороти на зразок: правляча верхівка, посадова особа, засоби масової інформації, сфера обслуговування, правоохоронні органи, організована злочинність, криміногенна ситуація, виборчий блок, передвиборча агітація, результати виборів, всенародне обговорення, пленарне засідання, маніпулювання громадською думкою, комплексні заходи, стан довкілля.

В офіційно-діловому спілкуванні використовують, наприклад, такі кліше: згідно з розпорядженням, відповідно до чинного законодавства, порядок денний, поставити питання на розгляд, довести до відома, взяти до уваги, вжити заходів, надати допомогу, за місцем основної роботи, у зв’язку з виходом на пенсію, укласти договір, матеріальна відповідальність.

2. Штампи — це стерті від частого невмотивованого вживання вирази, які втратили свою інформативність. Штампи найчастіше трапляються в діловому мовленні, в газетних статтях: дати путівку в життя, біле золото (про бавовну), чорне золото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів), мати велике значення, відігравати важливу роль, являти значний інтерес, приділяти значну увагу, необхідно відзначити.

Штампи виникають і тоді, коли звороти офіційно-ділового мовлення вживають у побутовій розмові, у художніх, публіцистичних творах, наукових працях: у зв’язку з відсутністю коштів, при наявності відповідних умов, у даний час, поставити на лінійку готовності, проведена певна робота.

Це може бути й нагромадження зайвих слів: проведення роботи по впорядкуванню території (замість: впорядкування території), робота по впровадженню нових методів, роботи по ремонту, працюють над здійсненням завдання поліпшення роботи транспорту, питання забезпечення виконання плану, питання проведення боротьби із злочинністю.

Штампи затуманюють зміст висловлювання, роблять мову важкою для сприйняття, нечіткою. Штампів слід уникати.

3. Складені найменування відрізняються від фразеологізмів тим, що, як і кліше, вони позбавлені емоційно-експресивного забарвлення, їхні компоненти, як правило, зберігають своє лексичне значення, проте вони сукупно позначають одне поняття чи називають одне явище і мають сталий склад: ядерна реакція, атомна вага, електромагнітне поле; продуктивні сили, фонд заробітної плати, додана вартість; аналітична геометрія, інтегральне числення, диференціальні рівняння, теорія ймовірностей; центральна нервова система, синдром набутого імунодефіциту, запалення легень; називний відмінок, умовний спосіб, дієприкметниковий зворот; районна державна адміністрація, державний секретар, капітан першого рангу, надзвичайний і повноважний посол; Чорне море, Донецький кряж, Волинська область.

Трапляються складені найменування, мотивація значень яких тою чи іншою мірою втрачена: адамове яблуко (борлак), петрів батіг (цикорій), антонів вогонь (гангрена), грудна жаба (стенокардія), куряча сліпота (хвороба очей), собача кропива звичайна, волоський горіх. Тим вони наближаються до фразеологізмів.


80. Прочитайте текст, знайдіть у ньому кліше і штампи.

І. Відповідальна людина, що працює в одній керівній установі, приходить щодня на роботу, як їй і належиться, о дев’ятій годині вранці.

Людина ця виконує відповідальну роботу, розробляє й вирішує справи, над якими слід подумати, слід про ці справи прочитати чимало матеріалів, продивитися книжки, прикинути, порівняти, зважити, а потім уже вирішити…

Ну, от, значить, рівно о дев’ятій годині ранку людина сіла за стіл…

Раптом:

— Др-р-р-р! — телефон.



Відповівши на перший дзвоник, людина розгортає справи, читає.

— Др-р-р-р!

— Я вас слухаю!

Після п’ятнадцятого “др-р-р!” людина, беручи телефонну трубку, вже говорить не “я вас слухаю”, а “ну?!”, потім, схаменувшись, поправляється: “Пробачте, не “ну?!”, а я вас слухаю!”

Після сімдесят п’ятого “др-р-р!” людина довго-довго дивиться на телефон, потім, ніби щось пригадавши, бере телефонну трубку і каже:

— Ви мене слухаєте? (Остап Вишня).

ІІ. Івана Максимовича Гичку медом не годуй — дай нараду…

На кожній нараді провідне слово брав Іван Максимович.

— Василю Петровичу! — гукав до економіста. — Де ви працюєте — у нас в авангардному господарстві чи в якомусь відстаючому? Скільки я вам казав і попереджав: по надою молока ніколи стрілки вниз не ведіть! Малюйте тільки вгору і вгору… Хай ваша рука не тремтить. Хай витягує показники на верхню шкалу… Хіба вам не ясно?

Однієї нічки темненької, після довготривалої наради, Іван Максимович лишився сам. Мав скласти пропозиції до завтрашньої наради.

Читав і поправляв: а) Слухали: со́вка голову підняла. Ухвалили — вжити заходів. б) Слухали: несучки здали темпи. Постановили — виявити і доповісти, який фактор гальмує несучість…

Іван Максимович не встиг закінчити свій улюблений вислів — налягти на опорос, як двері раптом розчинилися і довгоносики валом повалили до столу (О.Ковінька).


81. І. Уважно прочитайте текст. Складіть його план.

“Я була тоді у товаристві блискучих кавалерів, ми сиділи при столику і пили вино, — згадує Олена Теліга бенкет, влаштований в еміграції комітетом російських монархістів. — Не відомо хто і не відомо з якого приводу почав говорити про нашу мову зо всіма відомими “залізяку на пузяку”, “собачій язик”… “Мордописня”… Всі з того реготалися… А я враз почула в собі гострий протест. У мене дуже швидко наростало обурення. Я сама не знала чому. І я не витримала цього напруження, миттю встала, вдарила кулаком по столу і обурено крикнула: “Ви хами! Та собача мова — моя мова! Мова мого батька і моєї матері! І я вас більше не хочу знати!..” З того часу я почала, як Ілля Муромець, що тридцять три роки не говорив, говорити лише українською мовою”.

Олена народилася у місті Іллінську під Москвою, зростала в Москві й Петрограді. Іноді влітку приїздила до бабусі на Харківщину, проте української мови не знала. Гувернантка навчала дівчинку французької та англійської мов. Батьки, за походженням українці, розмовляли російською. Та коли з лютневими подіями І917 року відкрилися можливості до творення вільної України, батько Олени Іван Шовгенів (який на той час мав хорошу посаду в Росії, ранг штатського радника, був відзначений орденами св. Станіслава ІІ і ІІІ ступенів) переїхав з родиною до Києва — вирішив служити Україні. Олені було тоді дванадцять років, вона навчалася у третьому класі приватної Київської жіночої гімназії, де вперше почала вчити українську мову.

1920 року Іван Шовгенів, який брав активну участь у побудові Української держави, відступив на захід з армією УНР. За кілька років і Олена з матір’ю та двома братами перейшли до Польщі, а потім до чеського міста Подєбради. Там за сприяння чеського уряду та президента Томаша Масарика українська діаспора отримала добрі умови для розвитку. Івана Шовгеніва обрали ректором Української господарчої академії, а Олена, долаючи мовні й світоглядні труднощі, завершувала середню освіту. Про цей період вона писала згодом Уласові Самчукові: “Мені п’ятнадцять років, я ж народжена у царстві імператора всіх росів, вихована на мові Пушкіна і враз, перейшовши кордон, опинилася не лише в Польщі, що здавалася мені романом Сенкевича, не лише “в Європі”, але й у абстрактному царстві Петлюри, що говорило “на мові” і було за “самостійну”… Уявіть собі великодержавного, петербурзького, імперіального шовініста, який з перших дитячих років звик дивитися на весь простір на схід, захід і південь від Петербурга як на свою кишенькову власність. І якого не обходять ні ті живі людські істоти, що той простір заповнюють, ні ті життєві інтереси, що в тому просторі існують”. Олена Шовгеніва була товариською, хоча й “з характером”, мала багато друзів. Як згадує Наталя Левицька-Холодна, “вона завжди була оточена студентами, які постановили навчити її української мови. Найзавзятіше взявся за це кубанець, бандурист Михайло Теліга.”

Майбутній чоловік Олени також мав свій шлях до українства. Почувши гру бандуриста, він, студент військово-фельдшерської школи у Катеринодарі (нині Краснодар) теж захотів навчитися грати. Товариш познайомив його з Миколою Богуславським, який грав на цьому суто українському інструменті, знав історію козаччини та мав велику бібліотеку. З першої ж зустрічі Богуславський заворожив Михайла: “Почав він розповідати про те, що, мовляв, ми, козаки, нащадки того лицарства, яке віками боронило український народ, звелись нінащо, навіть говорити не вміємо по-своєму… Потім він узяв якусь велику книгу й почав читати з першої сторінки… Слова Аркасові глибоко запали мені в душу, і вже в тій хвилині я відчув, що сила тих слів якось перевертає увесь мій психічний уклад. Я став розуміти тоді, чому він гнівається на козацтво. Мені стало соромно за самого себе…”

І Олена, і Михайло свічу самоусвідомлення не ховали “під посудину”, вона сяяла яскраво і для всіх. Відчувши відродження у собі, прагли також відродження довкола себе. У час німецької окупації Олена Теліга як член ОУН перебувала у Києві, брала участь у діяльності Української національної ради, працювала у Спілці письменників, видавала журнал “Литаври”. Прагнула повного звільнення України — і від “совітів”, і від німців. 9 лютого 1942 року гестапівці влаштували засідку у приміщенні київської Спілки письменників. Арештованих (серед них Михайла і Олену Теліг) відвезли до гестапо, а 21 лютого розстріляли у Бабиному Яру (загалом, у тому страхітливому яру німці знищили 621 оунівця). Це, мабуть, не випадково, що саме на день пам’яті цих українських патріотів припадає Всесвітній день рідної мови (Я.Музиченко).

ІІ. Підготуйте усний виступ за всіма правилами риторики на тему “Мова мого народу — моя мова”. Для цього використайте матеріал цієї вправи, прочитайте ще раз §1 підручника, а також поцікавтеся, як свого часу до рідної мови навернулися інші українські письменники (зокрема Б.Грінченко, О.Олесь, В.Сосюра). Складіть тези виступу.
82. Прочитайте, запам’ятайте і при нагоді використовуйте усталені вислови подяки. Уміти дякувати — риса вихованої людини.

Дякую Вам! Дозвольте подякувати Вам! Спасибі! Я вам дуже дякую! Щиро Вам дякую! Я Вам безмежно вдячний за допомогу! Од щирого серця складаю Вам дяку за це! Прийміть мою подяку! Моя сердечна подяка Вам! Моя Вам глибока вдячність! Не знаю, як Вам і дякувати! Я завжди із вдячністю згадуватиму Ваш вчинок (те, що Ви зробили для мене)! Ви зробили мені велику послугу! Я у великому боргу перед Вами! — Про́шу! Нема за́ що! Богові дякуйте! Чим міг, допоміг. Людина людину повинна підтримати. На здоров’я! Чим багаті, тим і раді!


Запитання для узагальнення вивченого

1. Який склад лексики української мови за походженням?

2. Що таке лексичне значення слова і як здійснюється зв’язок між словом і реальним предметом чи явищем?

3. На які групи слів за значенням поділяється лексика?

4. Як співвідносяться між собою значення в багатозначних словах?

5. Яка різниця між переносним значенням слова і переносним вживанням слова?

6. Які є способи переносного вживання слів?

7. Які є групи стилістично забарвлених слів?

8. Які групи слів належать до вузьковживаної лексики?

9. Чим відрізняються історизми від архаїзмів?

10. Чим подібні і чим різняться омоніми та пароніми?

11. Як будуються синонімічні ряди?

12. Що таке табу й евфемізми?

13. Які відмінності між синонімами й антонімами?

14. На які групи поділяються фразеологізми за складом і за значенням?

15. Чим подібні і чим відрізняються фразеологізми і крилаті слова?

16. Яка різниця між словесними кліше, штампами і складеними найменуваннями?


ФОНЕТИКА, ОРФОЕПІЯ, ПРАВОПИС



Загальні питання фонетики й правопису

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   90


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка