І. П. Ющук Рідна мова Поглиблене вивчення



Сторінка16/90
Дата конвертації03.04.2017
Розмір5.06 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   90

§ 17. Синоніми й перифрази

Слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням, називаються синонімами.

Наприклад, однакові за значенням слова обрій, горизонт, видноколо, виднокруг, крайнебо, небокрай, небосхил, овид; близькі за значенням — гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний.

Синоніми бувають семантичні і стилістичні.

Семантичні синоніми відрізняються лише відтінками значення: прагнення, потяг, жадоба, жага, мрія; промисловець, підприємець, капіталіст.

Стилістичні синоніми відрізняються сферою вживання: пригода (загальновживане), приключка (розмовне), притча (розмовне застаріле), авантура (застаріле).

Два або кілька синонімів утворюють синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово ― домінанта. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду‚ стилістично нейтральне, найуживаніше і в словниках синонімів ставиться першим: кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати.

Багатозначне слово залежно від його конкретних значень може бути домінантою різних синонімічних рядів: добрий (про людину), чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний, приязний, прихильний; добрий (про спеціаліста), кваліфікований, досвідчений, умілий, знаючий, компетентний; добрий (про врожай), багатий, високий, щедрий, рясний, великий. Відповідно й те саме слово в різному контексті може замінюватися різними синонімами. Наприклад, до слова примітивний, коли йде мова про організми, синонімом виступає слово одноклітинний, про культуру ― первісний, нерозвинений, про смак ― грубий, невибагливий, невитончений, про світогляд ― обмежений, про жарт ― дешевий, про твір ― недосконалий, недовершений.

До складу синонімічних рядів можуть входити й фразеологізми: рано, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті півні не співали, ще й чорти навкулачки не билися; здивуватися, зчудуватися, зробити великі очі, очі витріщити, скам’яніти від дива. Синонімічними бувають і нефразеологічні словосполучення: сумніватися ― брати під сумнів, пообіцяти ― дати обіцянку, помилитися ― зробити помилку, допомогти ― надати допомогу, скривдити ― вчинити кривду, записувати ― вести записи.

Крім постійних, є також контекстуальні синоніми. Наприклад, слово тиша як із синонімічними означеннями може так само поєднуватися не лише із постійними синонімами безгомінна, беззвучна, безгучна, безшелесна, німа, а й зі словами мертва, глибока, повна, цілковита, абсолютна. При слові настрій синонімічними означеннями можуть виступати як постійні синоніми веселий, радісний, так і контекстуальні ― весняний, світлий.

Близькими до контекстуальних синонімів за роллю в мові є перифрази. Перифраза ― описовий мовний зворот, ужитий для називання предмета через якусь характерну його рису: щоб у тексті не повторювати раз за разом слово Київ вживають перифразу столиця України, місто Кия; лев ― цар звірів; вугілля ― чорне золото, тверде паливо; газ ― блакитне паливо; засоби масової інформації ― четверта влада. Перифраза часто несе в собі оцінку явища, вона може мати позитивне, схвальне або негативне, іронічне значення.

Збагаченню мови лексичними синонімами сприяють такі мовні явища, як табу та евфемізми.



Табу — слово, вживання якого заборонено з різних причин: через забобони, вірування, з цензурних і етичних міркувань. У такому разі той самий предмет починають називати іншим словом, з іншим відтінком: чорт — дідько, лихий, куций, люципер, нечиста сила; брехня ― неправда, вигадка, плітка, дезинформація, інсинуація; смерть ― кончина, летальний кінець.

Евфемізми — слова або вислови, що вживаються замість слів з грубим чи неприємним змістом: брехати — говорити неправду, вигадувати, фантазувати; смердіти — погано пахнути, відгонити; старий ― похилого віку, літній; дурний ― недалекий, наївний.

Синоніми допомагають точніше висловити думку, уникнути повторення однакових або співзвучних слів.

Наприклад, у реченні Автор “Слова” дуже майстерно зобразив образ вірної дружини Ігоря — Ярославни, яка оплакує гірку долю не тільки свого чоловіка, а й його дружини неприємно вражає слух і нагромадження однокореневих слів зобразив образ, і сусідство двох омонімів дружини, яке, крім того, ще й вносить двозначність у висловлювання. І зовсім по-іншому сприймається речення Автор “Слова” дуже майстерно змалював образ вірної дружини Ігоря — Ярославни, яка оплакує гірку долю не тільки свого чоловіка, а й його війська, де слова зобразив і дружини замінено синонімами змалював і війська.

Користуючись синонімами, треба зважати на відтінки в їхніх значеннях. Так, в одному синонімічному ряду зі словами військо, дружина стоять ще армія, рать, полчище. Але чи доречно було б у наведеному вище реченні, замість слова дружини, вжити не військо, а будь-який із цих синонімів? Ні, бо дружина — це княже військо, військовий загін часів Київської Русі, а армія — сучасне поняття, що означає сукупність усіх збройних сил держави; рать — хоч і давнє слово, проте означає не просто загін, а велике з’єднання озброєних людей і ще вживається в значенні “війна"; полчище — має негативне, презирливе забарвлення.

Якщо в одному реченні вживають кілька синонімів підряд, то їх розташовують у порядку наростання, посилення певних якостей: Як у дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (М.Коцюбинський). Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля (Г.Хоткевич). У цих реченнях ніяк не можна поміняти місцями слова теплих і сердечних, глибоке і бездонне.
64. Прочитайте текст і зробіть висновок, як треба ставитися до синонімів..

Наші надто ретельні законодавці мови, наші літредактори, які мають спеціальні списки “заборонених” слів (не думайте, що йдеться про якісь непристойні слова) і бояться, як чорт ладану, синоніміки (кожній речі, кожному явищу, на їх думку, може відповідати тільки одно слово), бояться відтінків, шукань і дерзань, сміливого розсування мовних меж, — недобру роблять справу! Письменники, спасибі їм, не завжди слухаються цих почтивих, але недалекоглядних людей…

Мова повинна бути сучасною, так. Але це ніяк не значить, що вона повинна втратити свій національний колорит! (М.Рильський).
65. Доберіть синоніми до слів доро́га, швидкий, треба і запишіть їх. Хто пригадав їх більше?
66. У поданому уривку в дужках наведено синоніми до окремих слів автора. Спробуйте обґрунтувати, чому автор вжив саме ці слова із синонімічного ряду, а не інші. Чи завжди авторський варіант найкращий?

Ми сидимо під кручею (урвищем, обривом), поклавши вудочки на хиткі рогачики (рогульки, розвилки), і гомонимо (розмовляємо, балакаємо, розповідаємо, гуторимо). Сонце зайшло, і чорна (темна) вода розсмоктала (розчинила) тіні од (від) вудлищ. Попід верболозами і в осоці тчеться ніч — вона, мабуть, єдина в світі народжується (приходить у світ) нишком (потай, таємно, крадькома).

Та ось із припсілянських лук прискочив (пристрибав) вітерець (легіт), приніс насмиканого з копиць духу (запаху, чаду) злежалого сіна, розпанахав (розірвав) тишу (безгоміння) і подався шалиною (хащами), розбуркуючи (розбуджуючи) сонну птицю.

Вітер (суховій, борвій) промчав (пронісся), улігся, і надріччя (узбережжя, побережжя, берег) взялося сивиною, підіймався (вставав) туман (імла, мряка).

— Е, це вже сьогодні діла (заняття) не буде. — обізвався (сказав, заговорив, промовив) хтось за кущами.

— То вже раз (якщо) туман, то риби не жди (не чекай)… (Григір Тютюнник).


67. Зіставте той самий уривок зі “Слова о полку Ігоревім” у різних переспівах. Зверніть увагу на те, як по-різному можна висловити ту саму думку. Випишіть синоніми й синонімічні вислови, які використали перекладачі для передачі тих самих понять.

1. Тут пир докончали хоробрі русичі: сватів попоїли і самі полягли за землю Руськую. Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі приклонилось (Дослівний переклад Л.Махновця). 2. Допирували хоробрі русичі той пир, сватів упоїли, а самі простяглися за землю Руськую. Хилилась і слалась, плачучи, трава; високі гнулись дерева… Додолу гнулися, журились! (Т.Шевченко). 3. Не стало чим хоробрим русинам той бенкет кінчати, приходилось, сватів напоївши, за Руську землю головами накладати! Ой від того великого жалю в’яли трави у чистому полю, хилилося з туги високеє дерево додолу (Панас Мирний). 4. Тут Русь учту закінчила: всіх сватів перепоїла, — і лягла в лиху годину тут за Руськую країну. А від жалю полягає долом тирса степовая, і дерева хилять віти, жалем-тугою побиті (М.Чернявський). 5. Закінчили своє погуляння русичі, сватів своїх добре напоїли, самі полягли за землю Руську. Никне трава жалощами, древо з туги к землі клониться (М.Рильський).


68. Прочитайте текст. Зверніть увагу на виділені слова: вони або повторюються, або однозвучні. Щоб уникнути цього, замініть деякі з них синонімами. Перевірте, чи не виникли при цьому нові немилозвучні повтори, чи правильно висловлено думку.

Сходить сонце. На міський вал виходить жінка, одягнена в білий одяг. Це Ярославна — дружина князя Ігоря. Вона пильно вдивляється в далечінь, чи на пильній дорозі не з’явиться її дорогий ладо зі своєю дружиною. Але порожньо на дорозі, не повертається князь Ігор з походу.

1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   90


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка